Порівняльна характеристика фізичної підготовленості та фізичного розвитку студентів І–ІІ курсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний університет

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ТА ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ СТУДЕНТІВ ХДУ І - ІІ КУРСІВ

Григор'єв В.Г.

Смульський В.Л.

Постановка проблеми. Питання фізичного виховання в системі студентської освіти - є досить актуальною в наш час, оскільки фізичне виховання та спорт - це здоров'я молодого покоління про яке має дбати держава. На жаль, більшість вищих навчальних закладів роблять нахил на власне наукову спрямованість студентів, на знання та їх орієнтовану складову, тому зростає велика ймовірність стресу, оскільки в умовах такого виду навантаження без занять фізичним вихованням та спортом зростає велика ймовірність стресу, оскільки в умовах такого виду навантаження без фізичного виховання може статися перенапруга мозкових клітин. Як наслідок усього цього, до кінця навчання у ВНЗ фізична та загальна підготовленість студентської молоді суттєво погіршується, а захворюваність - збільшується. Можна сміливо стверджувати, що використання вільного від академічних занять часу витрачалось і витрачається більшістю студентів на роботу з комп'ютером. Більшість студентів не знають, що відповісти на питання щодо власного фізичного розвитку, стану здоров'я та розуміння його покращання засобами фізичної культури і спорту.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У наш час, коли проблема постала особливо актуально, назріла необхідність адаптувати навчальний процес до потреб молодого організму. Фізична культура не повинна бути лише навчальним предметом, до якого студент ставиться як до другорядного. Міністерські програми щодо предмету «Фізична культура» у ВНЗ та середніх спеціальних навчальних закладах мають бути присвячені вирішення певних проблем, що виникають у студентства по відношенню до власного здоров'я та фізичного розвитку - особливо у перше роки навчання, коли відбувається адаптація молодої людини до нових умов. Даною проблемою займаються сучасні дослідники як В.Г. Арєф?єв, І.Б. Верблюдов, А.Г. Єдинак, Т.Ю. Круцевич, О.С. Куц, Б.М. Шиян, В.В. Романенко [1, 2, 3].

За навчальною програмою ВНЗ на заняття з фізичної культури повинно відводитися щонайменше 4 години на тиждень, проте не всі заклади дотримуються цих вимог [4]. Також як показує практика, в не фізкультурних ВНЗ країни в сфері масового спорту регулярними тренуваннями в позашкільний час займаються від 10% до 25% студентів. Автор зазначає, що підвищення рухової активності у великій мірі залежить від вміння студента планувати свій робочий і вільний час, бажання бути привабливим і здоровим [5, 6].

Метою дослідження є: дослідити та порівняти фізичну підготовленість та фізичний розвиток студентів ХДУ І-ІІ курсів.

Мета нашого дослідження конкретизується в таки завданнях:

- визначити та порівняти фізичну підготовленість студентів І-ІІ курсів;

- визначити та порівняти фізичний розвиток студентів І-ІІ курсів;

- запропонувати шляхи та розробити практичні рекомендації які б сприяли підвищенню фізичної культури сучасного студента.

Дослідження грунтується на комплексному підході до вивчення державної бази, літератури, періодичних видань, що дозволяє одержати найбільш повне уявлення про досліджувану проблему. У процесі дослідження було використано такі методи дослідження як:

- теоретичний аналіз педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження;

- вивчення та узагальнення досвіду системи фізичного виховання студентської молоді у ВНЗ;

- дослідження фізичної підготовленості та фізичного розвитку студентів І-ІІ курсів ХДУ;

- методи математичної статистики;

- системний підхід;

- педагогічне спостереження яке здійснювалося при аналізі та оцінки фізичної підготовленості та фізичного розвитку студентів;

Виклад основного матеріалу. У період з 09.-10.14 н. р. І - змістовний модуль (І - курс 7 академічних занять, ІІ - курс 8 академічних занять) та з 04-05.15. н. р. ІІ - змістовний модуль (І-ІІ курс по 9 академічних занять), у Херсонському державному університеті зі студентами факультету природознавства, здоров'я людини та туризму проводилися академічні заняття з фізичного виховання на яких кінцевим результатом організації контролю з фізичного виховання є підсумковий контроль. З даним контингентом а саме: І курс - 3 академічні групи (60 дів., та 12 хл.) та ІІ курс - 4 академічні групи (52 дів., та 14 хл.) разам І-ІІ курс 7 академічних груп (112 дів., 26 хл., 138 студентів разом) було проведено тестування фізичної підготовленості за автором Л.П. Сергієнко «Комплексне тестування рухливих здібностей людини», а саме за міжнародною батареєю тестів фізичної підготовленості дітей та молоді, а також за польською батареєю тестів справності фізичної підготовленості (академія фізичного виховання Варшава 2002 р.) за міжнародним тестом фізичної підготовленості.

Тестування включало такі нормативні вправи як:

1. Швидкість: біг на 50 м. (сек.); біг на 60 м. (сек.);

2. Швидкісна витривалість:біг на 600 м. (дів. сек.); біг на 1000 м. (хл. сек.);

3. Швидкісно-координаційні здібності (спритність): човниковий біг 4х10 м. (сек.); біг зигзагом (сек.);

4. Сила: згинання плечей на гімнастичній лавочці (дів., кільк. разів); віджимання від підлоги в упорі лежачи (хл., кільк. разів); силова витривалість: вис на зігнутих руках (дів., сек.); динамічна сила: підтягування на перекладині (хл., кільк. разів); силова витривалість: піднімання тулуба в упорі лежачи на спині за 30 сек. (кільк. разів); статична сила: кистьова динамометрія (в кг.); вибухова сила: стрибок у довжину з місця (см.); вибухова сила: вертикальний стрибок (см.);

5. Гнучкість: максимальний нахил тулуба вниз (см.);

Аналізуючи дані фізичної підготовленості дівчат та хлопців І-ІІ курсів ми отримали наступні результати: у дівчат ІІ курсів рівень фізичної підготовленості виявився кращим, ніж у дівчат з І курсів (Рис. 1, 2 та Табл. 2).

Також варто зазначити найгіршу та найкращу суму по кожному нормативу у % у І-ІІ курсів дівчат. Найгірший показник нормативу у % співвідношенні у І курсів дівчат, є біг на 60 м. 39,7% порівняно з ІІ курсом дівчат, що становить 40,2%, кистьова динамометрія та стрибок у довжину з місця у І курсів дівчат, краща порівняно з ІІ курсом дівчат, що становить 46,3% - 45,6% та 51,9% - 49,3%. Найкращий показник нормативу у % у І курсів дівчат, є біг зигзагом 70,4%, а у ІІ курсів дівчат, човниковий біг 4х10 м. 69,8%. Відмінності статистичного у дівчат І-ІІ курсів виявилися не значимі (p> 0,05), кількість ступенів свободи становить f =110, а критичне значення t-критерію Стьюдента = 1,984, при рівні значущості б = 0,05 (Табл. 1).

Що стосується фізичної підготовленості хлопців І-ІІ курсів, то варто зазначити, що у хлопців ІІ курсу рівень фізичної підготовленості виявився також кращим ніж у хлопців з І курсів (Рис. 3, 4, Табл. 2).

Поглянувши на найгіршу та найкращу суму по кожному нормативу у % у І-ІІ курсів хлопців, то ми бачимо, що найгірший показник нормативу у % співвідношенні у ІІ курсу хлопців, є кистьова динамометрія 33,2% порівняно з І курсом хлопців, що становить 34,2%, а також біг на 50 м 48,1% у ІІ курсів хлопців, порівняно з 50,3% у хлопців І курсу. Слід зауважити, що норматив біг на 60 м, який становить 47,9% у хлопців, ІІ курсів виявився кращим порівняно з хлопців І курсів 44,7%. Найкращий показник нормативу у % в хлопців, І курсів є біг зигзагом 80,0%, а у хлопців, ІІ курсів віджимання від підлоги в упорі лежачи, що становить 78,6%. Відмінності статистичного у хлопців І-ІІ курсів виявилися не значимі (p> 0,05), кількість ступенів свободи становить f =24, а критичне значення t-критерію Стьюдента = 2.064, при рівні значущості б = 0,05. (Табл. 1).

Що стосується фізичної підготовленості між дівчатами та хлопцями І-ІІ курсів то варто зазначити, що у хлопців І-ІІ курсів рівень фізичної підготовленості виявився кращим ніж у дівчат І-ІІ курсів (Табл. 2).

Наступною нашою метою було визначити та порівняти фізичний розвитокстудентів І-ІІ курсів за допомогою наступних антропометричних індексів: ваго - зростовим показником за Броком-Брушом; ндексом маси тіла в кг./ мІ за А. Кетлем; силовим індексом (кистьова динамометрія в кг.); показником міцності тілобудови за Піньє; індексом пропорційності розвитку грудної клітини (при вдиху та видиху в см.); життєвим індексом (життєвою ємністю легенів в мл./кг.).

Таблиця 1. Різниця фізичної підготовленості між дівчатами та хлопцями 1-2 курсів по кожному нормативу окремо

Рис. 1. Фізична підготовленість дівчат 1-го курсу, %

Рис. 2. Фізична підготовленість дівчат 2-го курсу, %

Що стосується оцінки фізичного розвитку студентів отримано такі результати (Табл. 3): за ваго-зростовим показником за Броком-Брушом кращий показник мають хлопці, І-ІІ курсів в них норма маси тіла порівняно з дівчатами, І-ІІ курсів більша на 4,1%, хоча дефіцит маси тіла менший на 46,1% але надмірна маса тіла над дів., перевищує на 42,0%.

Слід зауважить, що за ваго-ростовим індексом за А. Кетле у хлопців, І-ІІ курсів порівняно з дівчат, переважає такий показник як ожиріння маси тіла на 2,9%, дуже надмірна маса тіла 3,8%, надмірна маса тіла 14,5%, а дівчат, І-ІІ курсів перевагою над хлопцями, до негативних показників слід віднести погану масу тіла яка переважає на 12,5%, дуже погану масу тіла 20,3% та виснаження маси тіла яка більша на 17,9%.

Що стосується показників добра маса тіла, найкраща маса тіла для чоловіків та середня маса тіла то перевагу у показниках мають хлопці, І-ІІ курсів на 16,5%, 9,2%, 3,8% над показниками дівчат.

Таблиця 2 Різниця фізичної підготовленості між студентами 1-2 курсів

Рис. 3. Фізична підготовленість хлопців 1-го курсу у %

Рис. 4. Фізична підготовленість хлопців 2-го курсу у %

Проаналізувавши індекс маси тіла в кг./ мІ за А Кетлем, то ми бачимо, що також студенти мають відхилення в дефіциті маси тіла у дівчат, більше на 25,1% порівняно з хлопцями, а у хлопців, більший показник у надмірній масі тіла над дівчат, у 20,1%.

Також чоловічий контингент має проблеми з ожирінням І та ІІІ ступення 7,7% та 3,8%, порівняно з дівчатами, які мають 0,9% ожиріння ІІ ступення. Показник норму маси тіла більше мають дівчата, 5,6% ніж хлопці.

Аналізуючи дані силового індексу (кистьової динамометрії) то перевагу в ньому мають дівчата, І-ІІ курсів, індекс в нормі правої руки більший на 23,7% порівняно з хлопців, та індекс в нормі лівої руки на 23,3% також переважає у показниках, ніж у хлопців.

Розглядаючи дані за показником міцності тілобудови за Піньє то маємо кращі показники у хлопців, І-ІІ курсів, а саме в показнику міцності тілобудови який склав більше на 26,7% у хлопців, ніж у дівчат, а також показник хороша тілобудова більша на 4,8%, ніж у дівчат.

Що стосується дівчат, то вони мають перевагу у показниках порівняно з хлопців, щодо показників середньої тілобудови на 0,4%, слабкої тілобудови на 24,2% та дуже слабкої тілобудови на 6,9% яку мають більша частина жіночого контингенту. фізичний культура модуль навчальний

За індексом пропорційності розвитку грудної клітини лише на 0,8% норма грудної клітина краща у хлопців, ніж у дівчат, І-ІІ курсів. Слід зауважити,що показник вузька грудна клітка переважає на 6,9% у дівчат, а широка грудна клітка на 6,1% у хлопців.

Що стосується життєвого індексу (життєвої ємності легенів) то він кращий на 20,2% у дівчат ніж у хлопців.

Визначивши та порівнявши всі дані антропометричних індексів маємо висновок, що загальна підготовленість дівчат краща ніж хлопців, проте дані показники знаходяться досить не на належному рівні.

Таблиця 3. Різниця загальної оцінки фізичного розвитку між дівчатами І-ІІ курсів та хлопцями, І-ІІ курсів у % по кожному індексу окремо

Наступним нашим завданням є пропозиції щодо шляхів та розробки практичних рекомендацій які б сприяли підвищенню фізичної культури та зальної підготовленості сучасного студента у ВНЗ.

Для вирішення названих проблем ми вбачаємо за необхідне:

ь розширити дисципліну фізичне виховання на протязі усього навчального року, розмістивши навантаження по чотирьох модулях з метою збільшення знань, обізнаності студентів з дисципліни, здорового способу життя та збереження фізичного здоров'я студентів;

ь продовжити викладання дисципліни фізичне виховання у ВНЗ хоча б з І-ІV навальні курси, а не з І-ІІ навчальні курси як в даний час;

ь зробити дисципліну фізичне виховання основною дисципліною, а не проміжною, щоб кінцевим результатом організації контролю був не підсумковий контроль (залік з дисципліни), а хоча б диференційований залік або екзамен з метою покрашення відвідуваності навчальних занять та відповідальності студентів до навчальної дисципліни, а також в першу чергу усвідомити, що заняття фізичним виховання та спортом як у межах ВНЗ так і в поза аудиторний час тільки йде на користь студентській молоді;

ь розширення матеріально - технічної бази ВНЗ, створення кафедри з фізичного виховання;

ь розширення видів спорту в спортивному клубі ВНЗ та подальше вдосконалення процесу спортивної підготовки в секціях клубу;

ь оптимізація тренувально-змагального процесу в спортивному клубі ВНЗ;

ь цілеспрямоване інформування студентської молоді з питань здорового способу життя, ролі фізичної активності в житті студентства;

ь ефективна пропаганда спорту, розвиток волонтерського руху з ціллю залучення громадськості до вирішення наступних проблем фізичного виховання студентської молоді.

Висновки

1. Проаналізувавши та зіставивши отримані дані можна відмітити, що фізична підготовленість дівчат та хлопців, ІІ курсів краща, ніж у дівчат та хлопців І курсів. Що стосується фізичної підготовленості у хлопців І-ІІ курсів то вони відносяться до фізичного виховання більш свідомо, ніж дівчат, І-ІІ курсів. Ми припускаємо, що за період навчання студенти мають можливість покращити свої показники з фізичної підготовленості;

2. Також слід відмітити оцінку фізичного розвитку студентів за допомогою антропометричних індексів, яка виявилася кращою у дівчат І-ІІ курсів порівняно з хлопцями І-ІІ курсів, проте дані показники знаходяться досить не на належному рівні;

3. Виходячи з вище наведеного можемо дійти висновку, що загальний рівень фізкультурної освіти студентів ВНЗ повинен забезпечуватись сучасними програмами, які мають регламентуючи стандарти щодо змісту занять, їхньої кількості та нормативних вимог. А також зміст програмного забезпечення повинен формувати ціннісні орієнтації студентської молоді та враховувати біологічні, педагогічні і психологічні закономірності управління фізичним станом організму молодої людини у процесі фізичного виховання;

4. Дати пропозицію внести в загально державну програму з фізичного виховання обов'язкових, не менше чотирьох годин, основних занять на тиждень на 5 курсах у всіх ВНЗ України. Збільшити кількість секційної роботи з студентською молоддю. Також вимагають доробки критерії оцінки успішності з фізичного виховання. Вони можуть бути більш гуманістичними, а нормативи - доступними для освоєння всіма студентами. Що стосується оцінки студентів з фізичного підготовленості, використовуючи державні тести на нашу думку, які застаріли і не дають бажаних результатів [7, 8]. Тому потрібно створити систему диференційованого індивідуального підходу до оцінювання фізичної підготовленості студентів;

Література

1. Арєф?єв В.Г., Єдинак А.Г. Фізична культура в школі (молодому спеціалісту): Навчальний посібник для студентів навчальних закладів ІІ - ІV рівень акредитації. - 2-е вид. перероб. І доп. - Кам'янець - Подільський: Абетка - НОВА. - 2001.

2. Верблюдов І.Б. Один із методів впровадження у повсякденний побут студентів педагогічного вузу тренувально - оздоровчого комплексу для самостійного виконання. / І.Б. Верблюдов, Т.О. Лоза, Н.В. Петренко // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2010.

3. Теория и методика физического воспитания. Том 2. Методика физического воспитания различных групп населения / Под. ред. Т.Ю. Круцевич. - К: Олимпийская литература. - 2003.

4. Теория и методика физического воспитания и спорта: Учеб. Пособие для студ. Высш. Учеб. Заведений/ Ж. К. Холодов, В. С, Кузнецов. - 3 - е изд., стер. - М.: Издательский центр «академия», 2004. - 480 с.

5. Перевєрзєва С.В. Ціннісне ставлення студентської молоді до спорту / С.В. Перевєрзєва, Т.А. Дроннікова, К.Є. Дроннікова, // Матеріали Всеукр. Наук. - практ. Конф. [Актуальні проблеми фізичного виховання студентів в умовах кредитно - модульної системи навчання] /М-во освіти і науки України, Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара. - Дніпропетровськ, 2012. - С. 194 - 196.

6. Бондар І. Особиста фізична культура студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості/ І.Бондар// Науковий вісник Волинського державного університету. -Луцьк: НДУ ім. Л.Українки, 1999.-С. 13-21.

7. Базова навчальна програма з фізичного виховання для вищих закладів освіти ІІІ і ІV рівнів акредитації підготовленою ініціативною групою вчених на замовлення Міністерства освіти України. - К.: ДКУФКС, 1998.

Размещено на Allbest.ru