Методичні умови розвитку спритності на уроках волейболу в школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

МЕТОДИЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ СПРИТНОСТІ НА УРОКАХ ВОЛЕЙБОЛУ В ШКОЛІ

Свирида В.С., Шалар О.Г.*, Меньшикова Наталя*

Херсонська державна морська академія,

Херсонський державний університет*

Анотація

У статті розглянути рівні розвитку спритності учнів 5-х класів міської та сільської школі та обґрунтовані методичні умови розвитку цієї якості на уроках волейболу.

Ключові слова: спритність, волейбол, учні, методичні умови, човниковий біг, фізичні вправи.

Постановка проблеми. Волейбол, як спортивна гра, характеризується дуже високою емоційною та інтелектуальною насиченістю. Психологічні особливості діяльності волейболістів визначаються правилами гри, характером ігрових дій, об'єктивними особливостями змагальної боротьби. Фізичне вдосконалення можливе лише за умов врахування анатомо-фізіологічних особливостей дитячого організму, засобів, форм і методів фізичного виховання. Уміння швидко пересуватися по майданчику, міняти напрямок руху, переборювати перешкоди, що виникають на шляху, не боятись падінь, сміло приймати м'ячі - це навики спритності, які слід розвивати та удосконалювати вже з перших занять волейболу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. За даними досліджень багатьох вчених (Ю. Железняк, Ю. Клещов, О. Чехов, В. Лях) у тренувальному процесі волейболістів крім провідних фізичних якостей, для успішного вирішення ігрових завдань - швидкісних, швидкісно-силових і координаційних здібностей, необхідно удосконалювати точність рухів, що обумовлює спритність [2, 4].

На думку Н. Бернштейна, спритність розглядається як вторинна якість, що залежить, в основному, від комплексного розвитку сили, швидкості та витривалості і одночасно стану ЦНС. Спритність - це складна комплексна рухова якість людини, яка може бути визначена, як її здатність швидко оволодівати складно координаційними руховими діями, точно виконувати їх відповідно до вимог техніки і перебудовувати свою діяльність залежно від ситуації, що склалась [1, 3, 5].

До того ж спритність волейболіста тісно пов'язана з умінням володіти своїм тілом при виконанні різноманітних падінь, перекатів, застосованих при прийомах важких м'ячів, а також при виконанні рухів у безопірному положенні (при нападаючих ударах і блокуванні) [2].

Мета дослідження: проаналізувати методичні умови розвитку спритності на заняттях з волейболу учнів п'ятих класів та рівні розвитку цієї якості.

Результати дослідження. Дослідницька робота з визначення рівня розвитку спритності, проводилась з учнями п'ятих класів Великолепетиської ЗОШ №2, Херсонської області та в ЗОШ міста Херсона № 52. В експерименті приймали участь дві групи дітей (5-х класів), одна група складалась з 32 чоловік : 14 дівчаток та 18 хлопчиків, друга група дітей складалась з 33 чоловік: 18 дівчаток та 15 хлопчиків.

Оскільки спритність - це комплексна якість, то немає і єдиного критерію контролю і оцінки у школярів (на відміну від спортивної діяльності, де контролюють і оцінюють розвиток окремих видів координаційних здібностей). Контроль та оцінка її розвитку оцінюється як правило за допомогою виконання спеціального комплексу різноманітних вправ, складених у певній послідовності (вправи на відчуття ритму, вміння орієнтуватись у складних ситуаціях, здатності керувати динамічними і кінематичними характеристиками рухів, підтримувати рівновагу тощо). В основі даного дослідження лежить методика визначення рівня розвитку спритності дітей 10-11 років за допомогою нормативу човникового бігу 4х9 метрів.

Результати проведеного дослідження свідчать, що 96,8% учнів сільської школи мають високий рівень розвитку спритності, і лише 3,2% учнів - достатній. Школярів сільської школи з середнім та низьким рівнем розвитку спритності не виявлено.

Аналіз отриманих результатів дослідження розвитку спритності школярів міської школи дав можливість виявити 63,6 % учнів з високим рівнем, 30,3 % - з достатнім та 6,1 % учнів з середнім рівнем розвитку спритності. Школярів з низьким рівнем розвитку спритності виявлено не було. спритність сільський школа волейбол

З метою якісної оцінки підготовленості учнів нами був проведений порівняльний аналіз між показниками розвитку спритності хлопців та дівчаток сільської та місцевої шкіл. Отримані результати у відсоткових значеннях наведені на рисунках 1 та 2.

Дані рисунка 1 свідчать, що рівень розвитку спритності хлопців міської та сільської школи істотно відрізняється. Встановлено, що більша кількість хлопців сільської школи мають високий рівень розвитку спритності (94,1 %), а 5,9 % хлопців мають достатній рівень розвитку спритності. Хлопців з середнім та низьким рівнем розвитку спритності не виявлено.

У хлопців міської школи виявлено дещо гірша картина. Так, лише 60 % хлопців мають високий рівень розвитку спритності, 33,3 % - достатній, а 6,7 % хлопців - середній рівень розвитку спритності. Хлопців з низьким рівнем розвитку спритності не виявлено.

Рис. 1. Порівняльний аналіз якісного розвитку спритності хлопців Херсонської та Великолепетиської ЗОШ

На нашу думку це пов'язано з тим, що учні ЗОШ №52, де переважна кількість уроків фізичної культури проводиться у спортивній залі, не так добре пристосовані до змін у фізичних вправах та нормативах. Тобто, якщо для розвитку спритності у хлопців умови були не зручні, то для розвитку всіх інших фізичних якостей, які застосовуються у волейболі, сприяла спрямованість висококваліфікованих вчителів фізичної культури цього закладу на проведення уроків фізкультури з високою фізичною активністю.

Якісний аналіз розвитку спритності дівчат міської та сільської школи представлений на рисунку 2.

Отримані результати дослідної роботи зі всією очевидністю свідчать про значну перевагу дівчат сільської школи, у яких високий рівень розвитку спритності встановлений у 100 % випадках.

Дівчата міської школи мають значно нижчий розвиток спритності: лише 66,6 % виконують тест «човниковий біг 4х9 м» на високому рівні, 27,8 % - на достатньому, 5,6 % - на середньому. Аналогічно, як і в інших групах, дівчат міської школи з низьким рівнем розвитку спритності не виявлено.

Порівняльний аналіз якісного рівня розвитку спритності хлопців і дівчат сільської та міської школи дав можливість встановити, що сільські діти показали більш високий результат, порівняно з міськими, оскільки їх рухова активність набагато вища за рухову активність дітей, що живуть в місті.

Рис. 3.2. Порівняльний аналіз якісного розвитку спритності дівчат Херсонської та Великолепетиської ЗОШ

Високий рівень спритності учнів Великолепетиської ЗОШ №2 обумовлений тим, що вчителями фізичної культури під час проведення підготовчої і основної частин уроку широко застосовувалися вправи та навіть естафети на переміщення учнів в стійці «волейболіста».

Крім того вчителями застосовувалися наступні засоби щодо розвитку спритності у учнів: 1) рухливі та спортивні ігри; 2) біг з перешкодами; 3) вправи на рівновагу в русі і в статичному положенні, під час бігу; 4) стрибки; 5) метання; 6) загальнорозвиваючі вправи з предметами; 7) гімнастичні та акробатичні вправи.

При використанні цих засобів були дотримані певні вимоги: використовувалися вправи, які мали елементи новизни, запобігали перевтомі тощо.

Серед методів, що найбільш часто використовувались вчителями на уроках волейболу були наступні: 1) Вправи з незвичних вихідних положень. 2) Асиметричні рухи. 3) Дзеркальне виконання вправ (наприклад, удар м'яча лівою рукою для правші). 4) Вправи з різним м'язовим напруженням (напр. стрибки у довжину на задану відстань). 5) Ускладнення вправ додатковими рухами. 6) Зміна швидкості й темпу руху, способів виконання вправ.

Успіх виконання таких вправ залежав від чіткості координації рухів, що виконували учні. А також тоді, коли дотримувалися певного методичного прийому - добре "відчути" рухи під час першого виконання вправи, щоб потім повторити їх так само в різних ситуаціях.

Висновки

Розвиток спритності на різних етапах вікового розвитку організму, а саме в молодшому шкільному віці відбувається нерівномірно. Також аналізуючи науково-методичну літературу ми визначили що потрібно враховувати великі вікові відмінності в адаптивних реакціях організму до підвищених фізичних навантажень.

Провівши дане дослідження з учнями 5-тих класів було встановлено наступне - учні Великолепетиської ЗОШ володіють високим рівнем розвитку спритності, а учні ЗОШ №52 міста Херсону володіють середнім рівнем розвитку спритності про це свідчать результати дослідження.

Перспективою подальших досліджень має бути вивчення впливу інтегральних вправ на розвиток спритності юних волейболістів.

Література

1. Бернштейн Н.А. О ловкости и её развитии. - М.: Физическая культура и спорт, 1991. - 237 с.

2. Железняк Ю.Д., Клещёв Ю.Н., Чехов О.С. Подготовка юных волейболистов. - М.:Физкультура и спорт, 1967. - С. 7-8.

3. Круцевич Т.Ю. Теорія і методика фізичного виховання, /под ред. Круцевич Т.Ю. - К.: Олімпійська література, 2012. - 1 том. - 391 с. - 2 том.

4. Лях В.И. Координационные способности // Физическая культура в школе. - 2000, № 4, - С.6, № 5, - С. 3

5. Шиян Б. М. Теорія і методика фізичного виховання школярів : [підруч. для студ. вищ. навч. закл. фіз. виховання і спорту] : у 2 ч. / Б. М. Шиян. - Навчальна книга - Богдан, 2004. - Ч. 2. - 272 с. ; Ч. 2. - 248 с.

Размещено на Allbest.ru