Аналіз стану постави школярів та профілактика її порушень серед учнів різних вікових груп

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний університет

Аналіз стану постави школярів та профілактика її порушень серед учнів різних вікових груп

Маляренко І.В., Кедровський Б.Г.

Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аналіз сучасної науково-методичної літератури показав, що негативні тенденції різкого погіршення стану здоров'я школярів пов'язані з обмеженням рухової активності, суттєвими порушеннями в системі харчування, наявністю шкідливих звичок, розумовими перевантаженнями та стресами, та незадовільними санітарно-гігієнічними й побутовими умовами проживання тощо [2]. Усе це позначається на нашому організмі, в тому числі й на опорно-руховій системі. З кожним роком зростає число пацієнтів із порушеннями постави. На жаль, дефекти постави спостерігаються у багатьох школярів. Це відбувається внаслідок неправильного положення тіла під час приготування уроків, читання, прийому їжі, відпочинку, а також під час уроків. Багато учнів сидять за партою неправильно: спираючись на спинку стільця тільки верхньою частиною спини, занадто нахиляючись вперед, згинаючи тулуб убік, частіше вліво.

Нерідко заняття невідповідним видом спорту, рання спеціалізація ведуть до розладу функції хребта і м'язовому дисбалансу, що негативно позначається на функції внутрішніх органів і працездатності школяра в цілому[2]. школяр постава руховий порушення

Здоров'я молодого покоління викликає серйозне занепокоєння. За даними офіційної статистики Міністерство охорони здоров'я України, частка абсолютно здорових дітей у школах постійно зменшується. Все більше питань із фізичного виховання молоді постає саме в системі шкільної освіти, оскільки за час навчання в школі показники здоров'я учнів поступово погіршуються. За даними МОН України, якщо серед першокласників частка практично здорових дітей наближається до 12%, то у випускних класах їх чисельність скорочується наполовину, тобто до 6% [8].

Ще М. М. Амосов визначив, що в переліку захворювань школярів збільшується рівень порушень опорно-рухового апарату [1]. Ця тенденція зберігається й досі, оскільки частка школярів, що мають відхилення, до яких належать порушення постави, наближається до 60 % [4]. Порушення постави віднесено до важких захворювань. Є випадки, які можуть викликати сколіози, кіфози, лордози інші глибокі розлади здоров'я дітей, а це призводять у подальшому до інвалідності. Саме розповсюдження порушення постави у дітей шкільного віку (за даними різних авторів, від 15% до 50%) обумовлює актуальність та збільшує потребу удосконалення профілактичної і корекційної роботи в шкільних умовах (Безруких М. М., Дубогай О. Д., Круцевич Т. Ю.).

Дослідження фізичного розвитку теперішніх підлітків є надзвичайно актуальною проблемою. На важливості цього питання наголошують педагоги, лікарі та спеціалісти з фізичного виховання.

Мета та завдання.

Мета - корекція та профілактика вікових порушень постави школярів;

Завдання:

1) проаналізувати результати досліджень провідних науковців щодо особливостей формування постави сучасних школярів;

2) визначити ступінь обізнаності батьків та учнів про розвиток постави та її значення, як критерію стану здоров'я;

3) дослідити стан опорно-рухового апарату учнів різних вікових груп гімназії №20 імені Бориса Лавреньова м. Херсона, виявити види порушень постави та провести її корекцію.

Результати дослідження та їх обговорення. Вчення фізичного стану постави учнів різних вікових груп та динаміки їх змін, визначив що правильну поставу мають лише 20-22% чисельності школярів. Найбільша кiлькiсть порушень постави має нестійкий, функціональний характер. Це означає, що порушення постави можуть бути виправлені за допомогою фізичних вправ (Табл. 1).

Аналізуючи дані, що наведені в таблиці 1, зазначимо, що в учнів другого класу найбільш поширеними є порушення рівня плечового поясу, адже тут показник сягає 95%, незважаючи на те, що 75% дітей займається спортом або танцями. На другому мiсцi порушення симетричності лопаток, або вид "криловидних" лопаток. Візуальне порушення постави спостерiгається у 55%. Найменший показник порушень має пункт "стоптаний пiдбір" - 45%.

Результат огляду дітей шостого класу показав кращі результати, адже тут, найбільший відсоток - це не порушення, а саме зайняття спортом. А якщо казати про порушення, то рівно половина дітей класу має порушення рівня плечового поясу та візуальні порушення постави. Трохи менший показник порушень симетричностi лопаток, та плоскостопість.

Таблиця 1. Результати огляду дітей другого, шостого та десятого класів

Вивчивши та проаналізувавши основні особливості формування i порушення постави, ми дослідили її стан у підлітків, i ось які дані ми отримали: в учнів десятого класу найбільш поширеними є візуальне порушення постави та «стоптаний пiдбір», адже тут показник сягає 44%, незважаючи на те, що 76% дітей займається спортом або танцями. Найменший показник порушень має пункт асиметрія рівня плечового поясу - 36%.

Підсумовуючи результати досліджень вікових порушень постави, зазначимо, що спостерігається наступна тенденція: значно зменшується кількість порушень постави: якщо в другому класі 60% дітей мають криловидні лопатки, то в шостому класі на 16,1 % менше; а 10-му класі цей показник зменшується відносно шостого ще на 2%. Аналогічна тенденція спостерігається щодо асиметрії рівня плечового поясу, а саме: в другому класі 95% мають це відхилення, а шостому - цей показник зменшується до 50%, а в десятому ще на 14%.

Також, було виявлено, що в показниках візуальних порушень постави дещо зменшується з другого по шостий та десятий класи: 55%, 50%, 44% відповідно. Наглядно ці явища зображено на рисунку 1 у вигляді діаграми.

Рис. 1. Результати огляду дітей 2, 6 та 10 класів

Але, ми виявили дещо не типову закономірність при аналізі кількості дітей, що мають стоптані підбори: 45%, 42,3%, 44% - відповідно всі вікові групи мають майже однаковий відсоток порушень, тому ми провели додаткове обстеження за допомогою планктограми та обробили результати за допомогою методу визначення коефіцієнта кореляції і встановили, що кореляція низька позитивна: по другому класу r =0,1; по шостому класу r =0,09; по десятому класу r =0,04.

Аналіз науково-методичної літератури дозволив припустити, що стоптаний підбір - це не через плоскостопіння, а внаслідок зміщення центру тяжіння людини, тобто сутулості або асиметричності плечового поясу[3]. Отже, ми зробили такі самі розрахунки по з'ясуванню взаємозв'язку між «стоптаними підборами» та асиметрією плечового поясу за допомогою коефіцієнта кореляції: у другому класі коефіцієнт кореляції r =0,1; у шостому класі r =- 0,07; в десятому класі r = 0,1, тобто, взаємозв'язку немає. Таким чином стоптані підбори не є показником порушень постави, а неякісне взуття може бути однією з причин.

Стосовно загальної тенденції покращення постави з віком зазначимо, що майже 80% дітей, що навчаються в гімназії №20 займаються спортом, танцями та іншими видами рухової діяльності. Спираючись на дослідження Бевзюк В.В. можна зробити висновок, що в онтогенезі відбуваються позитивні зміни тонусу м'язів при належному режиму життя школярів: виконання загальновідомих комплексів фізичних вправ, що сприяють формуванню нормальної постави, при правильному режимі харчування, при правильному носінні сумки або рюкзака, при правильному сидінні за робочим місцем та при правильному місці відпочинку, тобто ліжку, а саме цій проблемі адміністрація Херсонської гімназії №20 приділяє багато уваги, проводяться фізкультхвилинки, ранкова гімнастика, а також існують відкриті спортивні секції та танцювальні гуртки для усіх охочих [3]. Значної уваги набуває система корекції наведених порушень.

Проведений аналіз особливостей фізичного розвитку дітей 5, 7 та 11 класів за допомогою індексу Кетле, що дозволив встановити наступні результати: вся вибірка (n=77) характеризується такими показниками: дуже низький - 2,6%; нижче середнього - 10%, середнє - 52%; вище середнього - 21%, дуже високий - 14%. Таблиця результатів показників фізичного розвитку наведена нижче.

Таблиця 2. Показник фізичного розвитку дітей середнього та старшого шкільного віку

Характеризуючи цей показник в різних вікових групах, зазначимо, що в 5 класі (n=29) дуже низький - 0%, нижче норми - 10%, норма - 38%; вище норми - 35%, дуже високий - 17%; у 7 класі (n=24): дуже низький - 8,3%; нижче норми - 12,5%, норма - 54,7%; вище норми 8,3%, дуже високий - 16,2%. в 11 класі (n=24): дуже низький - 0%; нижче норми - 8,3%, норма - 67,2%; вище норми - 16,2%, дуже високий - 8,3%. Таким чином, ми можемо стверджувати, що досліджуваний контингент характеризується середньостатистичними, по Україні, показниками.

Подальшим кроком досліджень було здійснено аналіз особливостей формування постави у дітей 10 - 17 років (n=77) в цілому. Вся вибірка характеризується наступними результатами: у 25% школярів діагностується 4 ознаки відхилення у поставі, у 52% - від 1 до 4 ознак, а кількість дітей, у яких не виявлено ознак порушень постави становить всього 13%. Результати проведеного дослідження свідчать також про те, що у більшості дітей (62,5%) спостерігається візуальні порушення постави. Другим показником по частоті проявів є порушення рівня плечового поясу, що зустрічається у 50% учнів, та криловидні лопатки, що діагностовано у 20% учнів.

Аналіз особливостей формування постави у дітей старшого шкільного віку дозволив встановити, що в 11 класі у 16,6% школярів діагностується 4 ознаки відхилення у поставі, у 62,5% - від 1 до 4 ознак, а кількість дітей, у яких не виявлено ознак порушень постави становить усього 20,9%. Результати проведеного дослідження свідчать також про те, що у більшості дітей (53%) спостерігаються криловидні лопатки. Другим показником по частоті проявів є порушення рівня плечового поясу, що зустрічається у 34% учнів, та візуальні порушення постави, що діагностовано у 27% учнів.

У ході досліджень було здійснено аналіз особливостей формування постави у дітей середнього шкільного віку. Отримані результати свідчать про те, що у 41,6% школярів діагностується 4 ознаки відхилення у поставі, у 54,2% - від 1 до 4 ознак, а кількість дітей, у яких не виявлено ознак порушень постави становить усього 4%.

У ході досліджень було здійснено аналіз особливостей формування постави у п'ятикласників у 17% школярів діагностується 4 ознаки відхилення у поставі, у 70% - від 1 до 4 ознак, а кількість дітей, у яких не виявлено ознак порушень постави становить усього 13%. Результати проведеного дослідження свідчать також про те, що у більшості дітей (72,4%) спостерігається порушення рівня плечового поясу. Другим показником по частоті проявів є візуальні порушення постави, що зустрічається у 55% учнів, та криловидні лопатки, що діагностовано у 65,5% учнів.

Проаналізувавши всі результати, можна зробити висновок, що найбільший відсоток (41,6%) порушень постави, що не підлягають корекції ми спостерігаємо в учнів сьомого класу. Це можна пояснити віковими особливостями росту опорно-рухової системи (скелет росте швидше за м'язи), а також більшою тривалістю одноманітного положення тіла ніж у п'ятого класу (збільшена кількість уроків та час на підготовку домашнього завдання). Під час опитування, було з'ясовано, що учні сьомого класу багато часу проводять за комп'ютером (граючи в ігри, спілкуючись у соціальних мережах). Незважаючи на шкільне навантаження, та кількість уроків, учні одинадцятих класів мають більше досвіду в плануванні свого часу, тобто встигають готуватися до іспитів, робити домашнє завдання і приділяти увагу своєму здоров'ю, а саме три рази на тиждень займаються у танцювальних гуртках або спортивних секціях.

Дана проблема зумовила необхідність визначення рівня обізнаності батьків учнів. Під час батьківських зборів було проведено анкетування, результати якого показали, що 83% батьків п'ятикласників вважають, що їх діти правильно сидять за столом при виконанні домашніх завдань (Рис. 2). Більше того, усі батьки відповіли, що робоче місце дитини відповідає гігієнічним нормам.

Рис. 2 Обізнаність батьків учнів 5, 7, 11-х класів з питань формування постави

Ці результати опитування суперечать відповідям батьків на питання про позу сидіння їх дітей. Згідно відповідям опитуваного контингенту ми бачимо, що 11% дітей кладе ногу на ногу, 35% дітей підвертає одну ногу під себе, 6% респондентів звішує неробочу руку вниз, 25% - сидить за столом в півоберта, 24% - постійно міняє пози сидіння. Жодна дитина, за думкою батьків, не дивиться телевізор виконуючи домашнє завдання, але нажаль, тільки 26% сидить рівно (Рис.3).

Рис. 3. Обізнаність батьків учнів 5, 7, 11-х класів щодо пози їх сидіння

Наявність виділеного протиріччя, свідчить про те, що на практиці батьки (в своїй більшості) недостатньо слідкують за позою сидіння дітей у процесі виконання домашніх завдань, хоча це один з важливіших факторів, який вливає на порушення постави у дітей, адже на виконання домашніх завдань дитина витрачає близько 3-4 години вільного часу. Результати проведених досліджень свідчать також про те, що 53% батьків хотіли щоб у школі створювались спеціальні групи, в яких би проводились заняття з дітьми, які мають явно виражені ознаки порушень постави; 100% батьків висловлюються за проведення фізкультхвилинок та пауз під час навчально-виховного процесу.

Аналізуючи результати масового дослідження стану постави п'ятикласників, можна зробити висновок: незважаючи на порушення, що виникли за різних причин (малорухливий спосіб життя, одноманітні пози сидіння на уроках, в групі подовженого дня, вдома біля комп'ютера або телевізора та при виконанні домашнього завдання), стан постави учнів ще підлягає корекції при створенні належних умов в школі та додаткових заняттях в гуртках та секціях. Це зумовило вибір контингенту для подальшого дослідження - учні 10-11 років.

Відомо, що стан постави залежить від «м'язового корсету» - силова витривалість відповідних груп м'язів. Нами було проведено тестування силової витривалості спини та живота учнів п'ятого класу за однією з методик оцінювання фізичного розвитку, та виявлено, що високі показники витривалості м'язів спини мають 34% дітей, а низький показник мають 21% (55% входять в норму). 14% учнів мають високі показники силової витривалості м'язів живота, а, нажаль, більшість учнів (55%) мають дуже низькі показники, а 31% входить в норму.

Нами було розроблено комплексну програму профілактики та корекції порушень постави в учнів. Програма складається з декількох модулів, якi включать загально-розвивальний, спеціальний та корекційний компоненти.

Загально-розвивальний компонент базового модулю призначений для формування у школярів навичок утримання правильної постави та формування у дітей природного «м'язового корсету» з метою закріплення у них умовно рухового рефлексу правильного тримання тіла. Вони використовуються у підготовчій частині уроку фізичної культури, а також у процесі проведення фізкультурних хвилинок на уроках та при виконанні учнями домашнього завдання. Основним компонентом даної технології є вироблення у школярів динамічного стереотипу правильної постави за допомогою утримання мішечків з йодованою сіллю на голові під час уроку. Цей прийом забезпечує удосконалення постави учнів як під час сидіння за партою, так і в русі (стояння, ходіння), сприяє розвитку кістково-м'язової системи, опорно-рухового апарату школярів у період їх активного росту[4].

Спеціальний компонент базового модулю. Означене завдання вирішується в результаті використання спеціальних фізичних вправ у кінці основної частини кожного уроку фізичної культури (тривалість 5-7 хв.).

Корекційний модуль призначений для корекції постави у дітей, у яких явно виражені порушення постави. Він реалізується у формі додаткових занять з дітьми, які проводяться у позаурочний час на базі медичних закладів та Херсонського центру здоров'я та спортивної медицини, куди були направлені діти з виявленими порушеннями.

Висновки

1. Аналіз результатiв робiт провідних науковців показав, що найбільший відсоток порушень постави виявляється у молодшому шкільному віці і за відсутності відповідних заходів до кінця періоду шкільного навчання функціональні порушення переходять у структурну патологію (сколіотичну хворобу), а отже своєчасне виявлення та корекція початкового відхилення постави від норми є надзвичайно актуальним. Відомо, що майже 75% хвороб дорослих людей “зароблені” ними в дитячі та підліткові роки.

2. Підтверджено вікову динаміку змін порушень постави. Так, найбільший процент (асиметрія плечового поясу) 95% у молодших школярів (2 клас), у молодших підлітків він зменшується до 60% (6 клас), у старшокласників цей показник складає 36% (10 клас). Аналiз вiдбитку стопи дозволив встановити, що вiдсоток плоскостопостi майже однаковий в усiх вiкових групах (35 - 40%). Кореляцiйний аналiз довiв, що стоптані підбори не є показником порушень стану постави (кореляція складає 0,1; - 0,07; 0,1).

3. Результати досліджень показали, що 83% батьків п'ятикласників вважають, що їх діти правильно сидять за столом при виконанні домашніх завдань, але 87% дітей мають певні порушення постави; з них 70% - нестiйкi (пiдлягають корекцiї), а 17% - мають вади постави.

Література

1. Амосов М. М. Роздуми про здоров'я / М. М. Амосов. - К.: Здоров'я, 1990. - 168 с.

2. Бевзюк В. В. Исследования физического развития, состояния опорно-двигательного аппарата и соматического здоровья детей и подростков: [метод. рекоменд.] / В. В. Бевзюк. - Херсон: ХГУ, 2005. - 37 с.

3. Кузнецова Е. В. Осанка и плоскостопие [Электронный ресурс] / Е. В. Кузнєцова. - Череповець: ЧГУ. - 2004. - 18 с. - Режим доступа: http://ua-referat.com. - Название с экрана.

Моргунова О. М. Профилактика плоскостопия нарушение

Размещено на Allbest.ru