Автоматизація первинних правильних вимовних умінь і навичок у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автоматизація первинних правильних вимовних умінь і навичок у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку

Федорович Л.О.

Конкретні вимоги до якості мовленнєвого розвитку дошкільника в цілому та його складових (лексичного, граматичного, звукового та інших) ми знаходимо у змісті Базового компоненту дошкільної освіти [1]. Оскільки, мовленнєвий розвиток розпочинається від народження і здійснюється впродовж усього дошкільного дитинства і передбачає, перш за все, формування первинних вимовних умінь і навичок, то сформоване правильно усне мовлення у дошкільному віці є однією із складових підготовки дітей до школи, основною умовою майбутнього успішного шкільного навчання, особливо дітей, які починають систематично відвідувати освітні заклади із шестирічного віку. Проте, у повсякденному житті часто зустрічаються діти дошкільного (до 30 %) і молодшого шкільного (до 20 %) віку, які розмовляючи, пропускають, викривлюють або замінюють потрібні звуки в словах і мовлення звучить не зрозуміле для оточуючих, чим і привертає до себе увагу. У психолого-педагогічній літературі не сформованість усного мовлення, зокрема звуковимови після 5-ти років вважається патологічним проявом. Тому, корекція вимови звуків рідної мови у дітей 5-6-ти років та формування правильного вимовляння звуків є актуальною проблемою дошкільної педагогіки та логопедії [2].

Основними причинами порушення звуковимови у дітей з нормальним інтелектом і слухом та без виражених відхилень поведінки є: порушення слухової диференціації звуків мови; порушення анатомічної будови артикуляційного апарату; порушення нормального функціонування лицевих м'язів, а саме рухливості й координації м'язів артикуляційних органів; неправильна вимова оточуючих дитину людей. Оскільки, вимова, що не відповідає загальноприйнятим літературним нормам, уповільнює формування культури усного мовлення та збіднює й обмежує спілкування, то у таких випадках можна говорити про несформованість звуковимови й наявність тих чи інших порушень вимовляння у дітей. У зв'язку з цим, об'єктом нашого дослідження є процес корекції вимови звуків у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Логопедична робота по усуненню неправильної звуковимови здійснюється поетапно у певній послідовності. Етапи такої роботи мають конкретну мету, зміст, відповідні методи і прийоми: підготовчий етап -- розвиток фонетичних процесів і підготовка дихального, голосового й артикуляторного апаратів до постановки звуків, тобто формування мовнорухових і мовнослухових умінь і навичок; другий етап -- формування первинних правильних вимовних умінь і навичок, а саме: постановка звука, його автоматизація та диференціація від подібних під час занять на спеціально підібраному матеріалі; третій етап -- самостійне користування комунікативними вміннями і навичками правильного вживання звуків у різних ситуаціях мовлення.

Оскільки, часто педагоги і батьки недооцінюють процес автоматизації поставленого звуку або проводиться він неякісно внаслідок відсутності достатньої кількості дидактичного матеріалу у цілісному процесі логопедичної роботи, то предметом дослідження було обрано процес автоматизації первинних правильних вимовних умінь і навичок правильної вимови у дітей дошкільного й молодшого шкільного віку. Мету дослідження вбачали у визначенні педагогічних умов забезпечення процесу ефективної автоматизації правильних вимовних умінь і навичок у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.

Гіпотеза дослідження полягала у припущенні, що процес автоматизації правильних вимовних умінь і навичок у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку буде ефективним за створення і дотримання таких умов:

* забезпечення наступності етапів логопедичної роботи по формуванню первинних вимовних умінь і навичок правильної вимови у дітей; мовленнєвий звуковимова дошкільний освіта

* наявності доцільного літературного матеріалу для автоматизації і диференціації вимовних умінь і навичок правильної вимови звуків.

У відповідності до об'єкта, предмета, мети й гіпотези дослідження поставлено такі завдання:

1) здійснити аналіз літературних джерел з проблеми корекції вимови звуків у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку та з'ясувати стан забезпечення цього процесу дидактичним матеріалом;

2) підібрати та експериментально апробувати дидактичний, літературний матеріал для автоматизації правильних вимовних умінь і навичок у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.

Дослідження проблеми здійснювалося відповідно плану науково-дослідницької діяльності кафедри соціальної педагогіки і педагогіки початкової освіти в умовах логопедичних груп дошкільних освітніх закладів №6, 10 м. Полтави з 2000 року і складалося з трьох етапів: 1) діагностично-організаційний (2000-2001 рр.); 2) тренувально-корекційний (2001-2003 рр.); 3) педагогічно-узагальнюючий (2003-2005 рр.).

На першому етапі дослідження -- діагностично-організаційному -- нами здійснено аналіз наукової літератури і педагогічної практики, визначено сутність, зміст, структурні елементи логопедичного процесу. Його мета -- виявлення дітей з порушеннями звуковимови та організація й включення їх у процес логопедичної роботи [6]. Оскільки, під порушеннями звуковимови потрібно розуміти стійкі індивідуальні відхилення від норми у вимові звуків, викликані специфічними причинами, які потребують спеціальної логопедичної допомоги, то процес обстеження усного мовлення дітей дошкільного й молодшого шкільного віку з розладами мовлення передбачає вирішення наступних завдань: установлення наявності чи відсутності порушень вимовної сторони мовлення та причин їхнього виникнення; відмежування істинних порушень вимови, що потребують спеціальної допомоги, від подібних вікових виявів; розрізнення дефектів самостійних виявів порушень вимови чи симптомів більш складного мовного розладу; встановлення диференційованого логопедичного висновку про стан мовлення та напрями корекційної роботи. Фахівець, визначаючи рівень мовленнєвого розвитку та можливих його порушень у дитини, зобов'язаний рекомендувати логопедичні заняття. Основною формою організації логопедичної корекції є індивідуальні, групові та фронтальні заняття з логопедом, що будуються з урахуванням загальнодидактичних і спеціальних принципів. Один із них це - принцип наочності, що передбачає забезпечення цілісного процесу логопедичної корекції достатньою кількістю, як демонстраційного так і літературного матеріалу. На виконання „Закону про мову” (1991р.) чимало створено збірників літературних творів на українській мові для роботи з дітьми, проте збірники з спеціально підібраним літературним матеріалом для роботи з дітьми з порушеннями мовлення, зокрема для формування правильної вимови у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку наявні російськомовні, а українськомовні відсутні [4, 5]. У зв'язку з цим, другому етапі експериментального дослідження -- тренувально-корекційному -- проводилося теоретичне моделювання та конструювання другого етапу логопедичної роботи, що охоплювала етап формування первинних вимовних умінь і навичок, а саме: постановку звука, його автоматизацію та диференціацію. Його мета -- автоматизація поставленого звука у процесі виконання різноманітних вправ на основі літературних творів у певній послідовності, що поступово ускладнюється за своєю звуковою й складовою будовою, лінгвістичною структурою і змістом.

При усуненні мовленнєвих порушень необхідно враховувати сукупність етіологічних чинників, механізм і структуру мовленнєвого дефекту, співвідношення первинного і вторинного у природі порушення розвитку дитини, вікові та індивідуальні її особливості. Це цілісний процес, що передбачає кілька послідовних взаємозумовлених і обов'язкових етапів: підготовчий етап, етап формування первинних вимовних умінь і навичок та етап формування комунікативних умінь і навичок [3]. Тому, дотримання наступності між етапами в логопедичній роботі є обов'язковим. Постановка звука здійснюється на другому етапі логопедичної роботи і досягається завдяки застосуванню основних способів, а саме: за наслідуванням, із механічною допомогою і змішаним способом. Перший можуть успішно використовувати батьки та вихователі. Останні два вимагають спеціальних знань і здійснюються логопедом, оскільки кожний звук характеризується тільки йому властивій комбінації артикуляційно-рухових та акустичних характерних ознак. Необхідність виділення етапу автоматизації пов'язана з тим, що дитина після засвоєння нормальної артикуляції ізольованого звука може продовжувати неправильно вимовляти його та неправильно використовувати в усному мовленні. Етап автоматизації звука можна вважати закінченим, коли дитина оволоділа навичками правильної вимови звука у розмовному мовленні. Це досягається шляхом спеціальних вправ на різноманітному за жанрами і видами літературному матеріалі. Починати роботу над автоматизацією вимови звуків бажано тільки тоді, коли дитина правильно вимовляє його ізольовано. Нами підібрано літературний матеріал із врахуванням традиційного порядку роботи над вимовою звуків української мови, за послідовними етапами формування умінь і навичок правильної вимови. Стрижнем експерименту була апробація літературного дидактичного матеріалу для автоматизації правильних вимовних умінь і навичок у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Робота над кожним звуком здійснювалася у такій послідовності: автоматизація звука в прямих, обернених складах та зі збігом приголосних; автоматизація звука на початку, в середині та в кінці слова; автоматизація вимови у зв'язному мовленні, а саме: чистомовках, лічилках, віршах, читанні стислих і поширених оповідань та їхньому переказі. При складанні підбірки літературного матеріалу використано фольклорний матеріал, твори українських поетів і письменників та творчі доробки автора [7]. Підібраний дидактичний матеріал для логопедичної корекції вимовної сторони мовлення оформлено у посібник „Формування правильної вимови у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку” складається з трьох підрозділів: дидактичний матеріал для логопедичної корекції вимовної сторони мовлення голосних [а, о, у, е, и, і], приголосних [п, б, м, т, т', д, д', н, н', к, г, х, г, в, ф, й, с, с', з, з', ц, ц' дз, дз', ш, ж, ч, дж, шч, л, л', р, р'] та йотованих [йя, йу, йє, йі] звуків. Оскільки, другий етап логопедичної роботи передбачає ще і диференціацію вимови твердих і м'яких, глухих і дзвінких приголосних, то для кінцевого подолання дефектів мовлення необхідна тривала робота саме над диференціацією звуків із метою формування у дитини стійких навичок правильного вживання поставленого звука без змішування його з акустично чи артикуляційно подібними. Завдання по кожному звукові передбачають таку послідовність роботи: правильне вимовляння твердого і м'якого звука, їх диференціація за загальноприйнятою методикою та автоматизація на великій кількості мовного матеріалу, а саме: промовляння складів відкритих, закритих (в залежності від типу звука) та зі збігом приголосних, промовляння звука в словах (на початку, в середині і в кінці), промовляння звука в реченнях, чистомовках, загадках, лічилках, скоромовках, віршах та коротких і поширених оповіданнях і казках

Третій етап дослідження -- педагогічно-узагальнюючий -- передбачав набуття правильних вимовних умінь і навичок дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку. Його мета -- автоматизація і диференціація поставлених звуків на основі мовного дидактичного матеріалу та набуття навичок правильного вимовляння їх в усіх видах усного мовлення.

В процесі порівняльного аналізу результатів логопедичної роботи по усунення порушень вимови звуків у контрольних групах, де дидактичне забезпечення літературним матеріалом відбувалося в залежності від досвіду й професійної підготовки логопеда та власного накопичення дидактичного україномовного матеріалу, та експериментальних групах, де процес автоматизації і диференціації був забезпечений спеціально підібраним мовним дидактичним матеріалом, виявилися такі переваги: логопедичні заняття були достатньо насичені різноманітним мовним матеріалом, підготовка логопеда до занять відповідала високому методичному рівню, спрощувалася робота з батьками по автоматизації і диференціації вимовних умінь і навичок у дітей в домашніх умовах. Проведене контрольне обстеження звуковимови дітей експериментальної і контрольної групи, щодо формування первинних вимовних умінь і навичок правильної вимови у дітей виявило успішне оволодіння правильною вимовою за значно коротші часові терміни, збагачення усного мовлення дітей великою кількістю мовного матеріалу насиченого потрібним звуком. У міру того, як в процесі логопедичної роботи, звук досягав правильного звучання, відразу переходили до етапу автоматизації, тобто навчання дитини правильної вимови звука у зв'язному мовленні на основі спеціально підібраного дидактичного матеріалу. Оскільки, процес автоматизації звука полягає в тренувальних вправах на основі спеціально підібраних слів, простих за фонетичним складом і такими, що не містять порушених звуків, то проведена експериментальна робота засвідчила ефективність застосування розробленого автором дидактичного матеріалу у процесі корекції та формування правильної вимови у дітей.

Отже, доцільно підібраний дидактичний матеріал для автоматизації правильних вимовних умінь і навичок у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку є однією з провідних умов забезпечення своєчасного формування правильної звуковимови.

Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти -- К., 1998.

2. Богуш А.М. Мовленнєвий розвиток дітей: сутність та шляхи реалізації // Дошкільне виховання. -- 1999. -- №6. -- С. 3-5.

3. Логопедия / Под ред. Л.С. Волковой и С.Н. Шаховской. -- М., 1998.

4. Нищева Н.В. Будем говорить правильно. Дидакт. материал. --Спб: Детство-Пресс, 2002. -- 112 с.

5. Седых Н.А. Воспитание правильной речи у детей: Практ. логопедия.-- Д.: Сталкер, 2003.-- 288 с.

6. Федорович Л.О. Логопедичний альбом. Навч. посібн. -- Кременчук: Християнська зоря, 2001. -- 186 с.

7. Федорович Л.О. Формування правильної вимови у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Метод. рекомендації та дидакт. матеріал. -- Кременчук: Християнська зоря, 2004. -- 370 с.

Размещено на Allbest.ru