Реалізація соціальних потреб студентства у сфері освіти в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реалізація соціальних потреб студентства у сфері освіти в Україні

Єрмакова Т. Г., Дніпровський державний технічний університет

У сучасній соціології наукові пошуки дослідників активізуються у напрямку вивчення сутнісних характеристик студентської молоді як особливої соціальної групи, якій притаманні динамічні зміни, значний ступінь мобільності за соціальними показниками, високий інтелектуальний потенціал та ак-тивна участь у соціальних перетвореннях. Увага науковців до студентської молоді зумовлена високою динамікою розвитку суспільства і зміною статусу і ролі студентства у ньому. Однією з найважливіших характеристик студентської молоді виступають її соціальні потреби, велика частка яких реалізується у сфері освіти.

До вищої освіти висуваються певні вимоги стосовно реалізації соціальних потреб студентської мо-лоді, водночас вона є тим інституційним середовищем, яке впливає найбільшою мірою на формування соціальних потреб студентства. соціальний потреба студентський молодь

У статті обґрунтована актуальність дослідження соціальних потреб студентської молоді, висвітлено їх зміст, приділено увагу характеристикам сучасного студентства. Висвітлені потреби студентства, які за-довольняються у процесі навчання у вищому навчальному закладі та суспільній і дозвіллєвій діяльності, яка здійснюється у освітньому середовищі.

Уточнено сутність понять «соціальні потреби», «студентська молодь», «освітні потреби». Охарак-теризовано потреби студентства як специфічної верстви, приділено увагу комплексу соціальних потреб студентської молоді, які задовольняються за допомогою інституту освіти.

Ключові слова: студентська молодь; соціальні потреби; освітні потреби; функції освіти

Realisation of Social Needs of Students in the Field of Education in Ukraine

Education of students in today's conditions requires new ideas and concepts that are related to the peculiarities of the socio-economic situation in society, namely: revaluation of values, changes in priorities of prestigious professions, contradictory attitude to education in the labor market, lack of a clear youth policy, adequate to modern conditions.

Today's education should become not just one of the subsystems of the social sphere, which satisfies a number of personal needs, but also a specific domain of social life, in which the future is modeled, resources of development are formed, and the negative effects of the functioning of other social institutions are compensated. As a result, the education system essentially extends its sphere of influence. One of the most important characteristics of student youth is its social needs, a large proportion of which is implemented in the field of education. Concerning higher education, certain requirements are put forward regarding the implementation of social needs of student youth; at the same time it is the institutional environment that mostly influences the formation of student social.

Defining the development vectors of the education system requires the search for answers to questions relating to contemporary students, its social needs and expectations in relation to higher education, as well as the clarification of the conditions correspondence that education creates to realize its demands.

The article highlights the peculiarities of student social needs in the field of education and their implementation; the content of such concepts as «needs», «social needs», «educational needs» were clarified.

It was emphasized that social needs are connected with the inclusion of the individual in the family, in various social groups and communities, in the various spheres of production and non-production activities, in the life of society as a whole. These are the needs for work, social and economic activity, as well as spiritual culture, that is, everything that is a product of social life. They are needs of a special kind, the satisfaction of which is necessary to support the life of the social person, social groups and society as a whole.

Social needs are met by the organizational efforts of society members through social institutions. Satisfying needs ensures social stability and social progress, dissatisfaction generates social conflicts. Social institutions are the leading components of the social structure of society, which integrate and coordinate the actions of society members, social groups and regulate social relations in various spheres of public life.

Four groups of social needs were defined:

- Vital for the social person needs, whose dissatisfaction leads to the elimination of a social person or the revolutionary transformation of social institutions, within which this satisfaction occurs;

- Needs, the satisfaction of which ensures the functioning of the social person at the level of social norms, as well as allows the evolution of social institutions to be realized;

- Needs, the satisfaction of which occurs at the level of minimum social norms, which ensures the preservation of the social person, but not its development;

- Needs, the satisfaction of which provides comfortable (for data of socio-cultural area and social time) conditions of operation and development.

The article gives attention to the relation between the concepts of «social needs» and «educational needs» and shows where they overlap. The existence of educational needs is an essential feature of students. Educational need is a need arising from the contradiction between the existing and necessary (desired) level of education and encourages the person to eliminate this contradiction.

Educational needs were defined as the needs for the formation of the education means of those personal qualities that contribute to personal self-realization and the formation of personal qualities in the field of education that will enable them to obtain the desired social benefits and improve the social well-being of the individual. Such qualities are: high level of intellectual development; theoretical knowledge and practical skills necessary for professional activity; communicative skills and a high level of culture; personal qualities (integrity, workability, creativity, etc.). Education itself is a factor that allows the formation and accumulation of socially significant qualities in an individual's arsenal that enable them to receive the benefits, satisfy the urgent needs and be realized as an active and active-oriented member of society.

It was emphasized that in today's conditions, students according to their characteristics are quite different from all other sections of the population, first of all ideological formation, influence mobility and their kinds of needs, which to a great extent determine its social well-being.

Social needs of students are considered in connection with the functions of education, primarily with the functions of intelligence reproduction of society, vocational, economic and social.

The article used data from nationwide surveys of students «Higher Education in Ukraine: Students' Public Opinion» and «Higher Education in Reform Conditions: Changes in Public Opinion» conducted by Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation in 2015 and 2017 respectively; the data of a sociological survey «Values of Ukrainian Youth», conducted in 2016 by the Center for Independent Sociological Research «OMEGA», by request of Ministry of Youth and Sport of Ukraine.

Based on the data of sociological research, we concluded that the level of social needs satisfaction of students in the field of higher education is not high. We need more detailed analysis of students who are studying at various educational institutions, as well as to identify the trends that are characteristic for education sections in different areas of study.

Keywords: student youth; social needs; educational needs; function of education

Реализация социальных потребностей студенчества в сфере образования в Украине

В современной социологии научные поиски исследователей активизируются в направлении изучения сущностных характеристик студенческой молодёжи как особой социальной группы, которой присущи ди-намичные изменения, значительная степень мобильности по социальным показателям, высокий интеллек-туальный потенциал и активное участие в социальных преобразованиях. Внимание ученых к студенческой молодёжи обусловлено высокой динамикой развития общества и изменением статуса и роли студенчества в нём. Одной из наиважнейших характеристик студенческой молодёжи выступают её социальные потребно-сти, часть которых реализуется в сфере образования.

К высшему образованию выдвигаются определённые требования относительно реализации социальных потребностей студенческой молодёжи. В то же время оно является той институциональной средой, котрая в наибольшей мере влияет на формирование социальных потребностей студенчества.

В статье обоснована актуальность исследования социальных потребностей студенческой молодёжи, ос-вещено их содержание, уделено внимание характеристикам современного студенчества. Освещены потреб-ности студенчества, которые удовлетворяются в процессе учёбы в высшем учебном заведении и досуговой деятельности, которая осуществляется в образовательной среде.

Уточнены понятия «социальные потребности», «студенческая молодь», «образовательные потребности». Охарактеризованы потребности студенчетства как специфического слоя, уделено внимание комплексу соци- альних потребностей студенческой молодёжи, которые удовлетворяются при помощи института образования.

Ключевые слова: студенческая молодёжь; социальные потребности; образовательные потребности; функ-ции образования

Постановка проблеми.

В

иховання студентства у сьогоднішніх умовах потребує нових ідей і концеп-цій, що пов'язано з особливостями соціально-економічної ситуації в суспільстві, а саме: переоцінкою цінностей, зміною пріори-тетів у структурі престижних професій, супе-речливістю ставлення до освіти в умовах ринку праці, відсутністю чіткої, адекватної сучасним умовам молодіжної політики. Освіта сьогодні має стати не просто однією з підсистем соціаль-ної сфери, що задовольняє низку потреб особи-стості, але й специфічною цариною суспільної життєдіяльності, у якій моделюється майбутнє, формуються ресурси розвитку і компенсуються негативні наслідки функціонування інших со-ціальних інститутів. В силу цього система освіти суттєво поширює сферу свого впливу. Виховний простір вищого навчального закладу покликаний формувати ціннісні орієнтації молоді, сприяти її самореалізації, професійному та особистісному становленню, розвитку її творчої і громадянської активності. Нагальні інтереси суспільства щодо формування соціальних потреб, активної жит-тєвої позиції молодого покоління зафіксовані в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту».

Якими є запити сучасного студентства? Яких результатів очікує студентська молодь, отриму-ючи вищу освіту? Які соціальні потреби спо-нукають студентство до навчання? Чи створює вища освіта умови для їх реалізації?

Відповідь на ці питання дозволить визначити вектори розвитку системи освіти, пріоритетні на-прямки її функціонування, створити теоретичну базу для подальших наукових пошуків у цій царині. Аналіз досліджень і публікацій.

Проблеми молоді і студентів досить ґрунтов-но досліджувалися у зарубіжній і вітчизняній на-уковій літературі, у т.ч. й соціологічній.

Вагомий внесок у розроблення соціологічних концепцій молоді зробили такі зарубіжні соціоло-ги, як Іван Вєлєв, Мінчо Сємов (Болгарія), Курт Штарке, Рудольф Майєр, Інго Ріхтер (Німеччина), Золтан Бевелі (Угорщина), Ентоні Гідденс, Річард Добсон, Нейл Смелзер (США), Джеймс Ріордан, Вільямс Крістофер (Великобританія), Владіслав Адамскі, Ричард Дионізяк (Польща), Владімір Дубскій (Чехія), Ладіслав Махачек (Словакія), Овідіу Бадіна (Румунія), Йєзла Сімхарді (Індія), Гітіан Кармен (Мексика) та ін.

На різних етапах суспільного розвитку до-слідниками вивчений та узагальнений певний науковий та емпіричний досвід щодо визначен-ня шляхів та засобів соціального виховання сту-дентської молоді та формування її соціальних потреб. У вітчизняній науці у цій галузі працю-вали такі вчені, як: Г Андреєва, В. Андрущенко,

0. Безпалько, Н. Заверико, І. Звєрєва, А. Капська,

1. Кон, Н. Лавриченко, М. Лукашевич, В. Моска-ленко, А. Мудрик, І. Рогальська та ін.

Загальнокультурні та моральні орієнтації молоді вивчаються у роботах Т І. Андрущенко, Г. О. Білявського, Г. А. Бачинського, С. М. Васюти, М. М. Кисельова, В. С. Крисаченка, В. О. Кудіна, Л. Т. Левчук, О. В. Левицького, В. І. Панченко, М. І. Хілько. Духовно-релігійним характеристи-кам студентів присвячені праці В. Д. Бондарен-ка, А. І. Колодного, П. А. Сауха, В. І. Лубського, Л. І. Конотоп. Різноманітні соціологічні аспекти молодіжної проблематики висвітлюють у пу-блікаціях Л. О. Ази, В. С. Бакірова, Є. І. Головахи, М. В. Захарченка, Н. В. Паніної, В. А. Полторака,

A. О. Ручки, О. М. Семашка, Л. Г. Сокурянської,

B. В. Танчера, Н. Й. Черниш, О. О. Якуби.

Незважаючи на досить значну кількість нау-кової літератури, проблему визначення спектру та змісту соціальних потреб сучасної студент-ської молоді не можна вважати вичерпаною. Зважаючи на те, що ця проблема потребує до-даткових досліджень, ми обрали її у якості теми публікації.

Метою дослідження є висвітлення особли-востей соціальних потреб студентської молоді у сфері освіти та їх реалізації.

Виклад основного матеріалу.

Дослідження соціальних потреб студентства у сфері освіти потребує коректного визначення понять, пов'язаних із даною проблемою, і в пер-шу чергу, уточнення змісту понять «потреби», «соціальні потреби», «освітні потреби».

Потреба - це стан людини (або групи людей), який складається на основі протиріччя між тим, що вона має, і тим, що їй необхідно для підтрим-ки життєдіяльності організму, людської особи-стості, соціальних груп, суспільства в цілому.

Поняття «соціальні потреби» ввів Гегель, які він розумів як суспільні (тобто як такі, що ви-никають у суспільстві) і виділяв серед них, пе-редусім, значення пізнавальних потреб. На від-міну від біологічних потреб (які притаманні усім живим істотам), соціальні виникають тільки у людському суспільстві на основі його головних особливостей - праці і мислення [1, с. 18]. До соціальних потреб належать потреби, пов'язані з включенням індивіда в сім'ю, у різноманітні со-ціальні групи і колективи, в різні сфери виробни-чої та позавиробничої діяльності, у життєдіяль-ність суспільства в цілому.

Соціальні потреби є виразом об'єктивних за-кономірностей розвитку тих чи інших сфер жит-тєдіяльності людини і суспільства. Умови, які оточують людину, не тільки породжують потреби, але і створюють можливості для їх задоволення.

Своєрідність соціальних потреб полягає у тому, що це потреби особливого виду, задово-лення яких необхідне для підтримки життєдіяль-ності соціальної особистості, соціальних груп, суспільства в цілому. Це потреби у трудовій діяльності, соціально-економічній активності, духовній культурі, тобто у всьому, що є продук-том суспільного життя. У широкому сенсі задо-волення соціальних потреб забезпечує рівновагу стану системи «суб'єкт - середовище». Соціаль-ні потреби можна поділити на чотири групи:

- Життєво важливі для соціального суб'єк-та потреби, незадоволення яких призводить до ліквідації соціального суб'єкта або революцій-ному перетворенню соціальних інститутів, у рамках яких відбувається це задоволення;

- Потреби, задоволення яких забезпечує функціонування соціального суб'єкта на рівні соціальних норм, а також дозволяє здійснюва-тися еволюційному розвитку соціальних інсти-тутів;

- Потреби, задоволення яких відбувається на рівні мінімальних соціальних норм, що забез-печує збереження соціального суб'єкта, але не його розвиток;

- Потреби, задоволення яких забезпечує ком-фортні (для даних соціокультурного простору і соціального часу) умови функціонування і ро-звитку.

Масштаб соціальних потреб обмежується харак-тером і рівнем розвитку суспільного виробництва, специфікою виробничих відносин і соціокультур- ного середовища, національними та історичними традиціями. Тому найважливіша потреба для со-ціальних груп - це потреба у постійному розширен-ні сфер діяльності і перетворенні навколишнього середовища та суспільних відносин.

Суттєвою відмінністю соціальних потреб від особистісних потреб індивіда є те, що задо-волення останніх не несе будь-яких соціальних наслідків у масштабах суспільства. Соціаль-ні потреби задовольняються організаційними зусиллями членів суспільства за допомогою соціальних інститутів. Задоволення потреб за-безпечує соціальну стабільність і суспільний прогрес, незадоволення породжує соціальні кон-флікти. Соціальні інститути є провідними ком-понентами соціальної структури суспільства, які інтегрують та координують дії членів суспіль-ства, соціальних груп та упорядковують соціаль-ні відносини у різних сферах суспільного життя.

Освіті, як соціальному інституту, притаманна система функцій, орієнтованих на реалізацію по-треб в освітніх послугах. Потреби, трансформу- ючись крізь соціальні інтереси суспільств і груп, набувають форму соціальних замовлень [2, с. 97].

Поняття «соціальні потреби» і «освітні по-треби» перетинаються. Наявність освітніх по-треб є істотною особливістю студентства. Освіт-ня потреба являє собою потребу, що виникає на основі суперечності між наявним та необхідним (бажаним) рівнем освіти та спонукає суб'єкта до діяльності щодо усунення цієї суперечності. Одне з визначень цього поняття сформульова-не В. В. Гаврилюк, яка розуміє освітні потреби як «комплекс соціальних потреб суб'єкта (осо-бистості, групи, суспільства), які задовольня-ються за допомогою інституту освіти. Освітні потреби, як вважає дослідниця, не тотожні по-треби в пізнанні, хоча й безпосередньо пов'я-зані з нею. Потреби в освіті пов'язані з такими соціальними потребами, як потреба зростання, самовираження, визнання, просування, іншими соціальними потребами, що характеризують оз-наки бажаного соціального статусу [3, с. 28]. На нашу думку, освітні потреби можна визначити як потреби у формуванні засобами освіти тих осо- бистісних якостей, які сприяють особистісній самореалізації та утворенню особистісних яко-стей у сфері освіти, які дадуть змогу отримати бажані соціальні блага та покращити соціальне самопочуття особистості. Такими якостями є: високий рівень інтелектуального розвитку; тео-ретичні знання та практичні навички, необхідні для професійної діяльності; комунікативні на-вички та високий рівень культури; особистісні якості (сумлінність, працездатність, креатив- ність тощо). Саме освіта є тим чинником, який дозволяє формувати та накопичувати у арсеналі особистості соціально значущі якості, що дають змогу отримати блага, задовольнити нагальні потреби та реалізовуватись у якості активного і діяльного члена суспільства [4, с. 92].

В умовах сьогодення студентство за своїми характеристиками досить сильно відрізняється від усіх інших верств населення, у першу чергу ідеологічним становленням, мобільністю впли-ву та своїми видами потреб, які великою мірою детермінують її соціальне самопочуття. Сту-дентство є частиною молоді як соціально-демо-графічної групи і, відповідно, характеризується певними ознаками, притаманними їй. При цьому сама студентська молодь також має низку ознак, які відрізняють її від молоді в цілому.

Студентство як соціальна верства населення має такі особливості:

- перебіг соціалізації у освітньому процесі;

- соціальний статус, виражений переважно у суспільному дозволенні віддаленості включення у повноцінні соціальні відносини у сполученні зі здатністю брати у них саму діяльну участь, тоб-то проміжне становище: між пасивним об'єктом соціальної опіки держави і активним суб'єктом соціальної дії;

- суттєві характеристики і риси студентства знаходяться у стані формування і становлення;

- близькість до інтелігенції за своїм суспіль-ним становищем;

- активність як суб'єкта соціальної дії, який здатний брати діяльну участь у суспільній прак-тиці, включаючи економічне виробництво і політичну діяльність;

- володіння значним інноваційним потенціа-лом та крайня сприйнятливість до нового;

- оперативність (у порівнянні з іншими ша-рами молодіжної частини суспільства) у відгуку на нові віяння у моді, літературі, кіно, музиці та суспільні події;

- гнучкість і динамічність у зміні базових цінностей [4, с. 95].

На наш погляд, доцільно розглядати со-ціальні потреби студентства у зв'язку з функціями освіти, передусім з функціями відтворення інтелекту суспільства, професій-но-економічною та соціальною.

Функція відтворення інтелекту суспіль-ства є однією з найважливіших, оскільки інтелект суспільства є підвалиною, на якій тримаються і економіка, і господарство, і культура, і суспільство взагалі. Цій функції освіти відповідає потреба студентської мо-лоді у якісному навчанні. За даними загаль-нонаціонального опитування студентів, про-веденого Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва 32% опитаних відзначили низький рівень якості національної системи вищої освіти порівняно зі світовим рівнем, 9% вважають низьким професійний рівень викла-дачів [5].

Професійно-економічна функція полягає у підготовці спеціалістів, які за своїми професійни-ми якостями відповідають вимогам суспільства. В умовах сьогодення дедалі більша кількість за-нять потребує високого рівня професіоналізму, який набувається у вищих навчальних закладах. Проте 41% відзначили невідповідність знань і навичок, що здобувають студенти під час на-вчання, вимогам ринку праці [5]. На думку ре-спондентів, основними перевагами вищої освіти України є те, що вона дає добрі професійні та світоглядні знання (з цим згодні 45% та 51% опитаних відповідно, а не згодні - 32% та 27% респондентів, у числі основних недоліків 56 % респондентів зазначили, що вища освіта не дає можливості знайти хорошу роботу) [6].

Соціальна функція освіти розкривається в процесі соціалізації особистості - входження особистості, що формується у світ соціуму як активного і діяльного члена співтовариства.

Соціологічне дослідження «Цінності україн-ської молоді», проведене у 2016 році Центром не-залежних соціологічних досліджень «ОМЕГА» на замовлення Міністерства молоді та спорту Украї-ни виявило, що переважаючими життєвими пріо-ритетами молоді є родинне щастя (71,7%), кар'єр-ний успіх (48,1%), свобода і самостійність рішень і вчинків (38%) [7, с. 66].

Для більшості молоді ціннісне ядро скла-дають такі категорії: «здоров'я» (55,8%), «ма-теріальний добробут» (53,8%) та «досягнення поставленої мети» (44,3%). Субдомінантними цінностями є «мир і спокій на українській зем-лі» (39,9%), «досягнення соціального статусу/ кар'єри (37,9%), «наявність хороших і вірних друзів» (35,2%), «народження та виховання ді-тей» (34,3%), «пошук коханої людини та ство-рення сім'ї (32,3%). Цінності напівпериферії - «отриманні задоволень від життя» (28,2%), «пошук роботи за фахом» (20,4%), «власне са-мовдосконалення» (20%), «здобуття вищої освіти» (15,9%) [7, с. 67].

Наведені дані репрезентують українське студентство в цілому. Подальші більш глибинні дослідження, на нашу думку, мають бути спря-мовані на більш детальне уточнення стосовно студентської молоді, яка навчається у різних на-вчальних закладах, а також на виявлення тенден-цій, характерних для різних напрямків навчання.

Висновки

Однією з найважливіших характеристик сту-дентської молоді виступають її соціальні потреби, велика частка яких реалізується у сфері освіти.

До вищої освіти висуваються певні вимоги стосовно реалізації соціальних потреб студент-ської молоді, водночас вона є тим інституційним середовищем, яке впливає найбільшою мірою на формування соціальних потреб студентства.

До соціальних потреб (які, на відміну від біологічних, притаманних усім живим істотам, існують тільки у людському суспільстві) нале-жать потреби, пов'язані з включенням індивіда в сім'ю, у різноманітні соціальні групи і колек-тиви, в різні сфери виробничої та позавиробни- чої діяльності, у життєдіяльність суспільства в цілому. Соціальні потреби (потреби у трудовій діяльності, соціально-економічної активності, духовній культурі, тобто у всьому, що є продук-том суспільного життя) виражають об'єктивні закономірності розвитку тих чи інших сфер жит-тєдіяльності людини і суспільства. Своєрідність соціальних потреб полягає у тому, що це потреби особливого виду, задоволення яких необхідне для підтримки життєдіяльності соціальної осо-бистості, соціальних груп, суспільства в цілому.

Поняття «соціальні потреби» і «освітні по-треби» перетинаються, але вони не тотожні. Освітні потреби - це потреби у формуванні засо-бами освіти тих особистісних якостей, які спри-яють особистісній самореалізації та утворенню особистісних якостей у сфері освіти, які дадуть змогу отримати бажані соціальні блага та покра-щити соціальне самопочуття особистості.

Соціальні потреби студентства ми розглянули у зв'язку з функціями освіти, передусім із функціями відтворення інтелекту суспільства, професійно-економічною та соціальною. Спира-ючись на дані соціологічних досліджень, можна стверджувати, що рівень задоволення соціаль-них потреб студентської молоді у сфері вищої освіти не є високим. Необхідні більш глибин-ні дослідження, спрямовані на більш детальне уточнення стосовно студентської молоді, яка на-вчається у різних навчальних закладах, а також на виявлення тенденцій, характерних для різних напрямків навчання.

Бібліографічні посилання

1. Чекмарева Г В. Человек и его потребности: учеб.-метод. пособие / Г В. Чекмарева. - Новосибирск: Изд-во НГТУ, 2010. - 56 с.

2. Єрмакова Т. Г. Функції освіти в умовах її регіоналізації: зміст та рівень виконання: дис. ... канд. соціол. наук : 22.00.04 / Т. Г. Єрмакова. - Харків, 2008. - 179 с.

3. Гаврилюк В .В. Становление и функционирование института образования: региональньїе аспектьі: дис. ... д-ра социол. наук: 22.00.04 / В. В. Гаврилюк. - Тюмень, 1998. - 328 с.

4. Єрмакова Т. Г. Теоретичні аспекти дослідження соціального самопочуття студентської молоді / Т. Г Єрмакова // Науко-во-теоретичний альманах «Грані». - 2017. - Т. 20. - № 7. - С. 89-95.

5. Вища освіта в Україні: громадська думка студентів // Фонд «демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. - 2015. - 10 червня. - Режим доступу: http://dif.org.ua/article/vishcha-osvita-v-ukraini-gromadska-dumka-studentiv.

6. Вища освіта в умовах реформи: зміни громадської думки // Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. - 2017. - 13 березня. - Режим доступу: http://dif.org.ua/artide/vishcha-osvita-v-umovakh-reformi-zmini-gromadskoi-dumki_2016/

7. Кривошеїн В. В. Студенти Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара у дзеркалі соціології. Моно-графія / В. В. Кривошеїн, В. В. Ніколенко, В. А. Бойко та ін. - Дніпро: Акцент ПП, 2018. - 226 с.

REFERENCES

1. Chekmareva, G.V. (2010). Chelovek i ego potrebnosti [Man and his needs: the teaching method. Allowance]. Novosibirsk: Izd- vo NGTU [in Russian].

2. Yermakova, T.G. (2008). Funktzii osviti v umovach ii regionalizatzii: zmist ta riven vukonannia [Functions of education in conditions of its regionalization: content and level of implementation]. Candidate s thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

3. Gavriluk, V.V. (1998). Stanovlenie i funkcionirovanie instituta obrazovania: regionalnuie aspektu [Formation and functioning of the Institute of Education: regional aspects]. Doctor's thesis. Тumen [in Russian].

4. Yermakova, T.G. (2017). Teoretichni aspektu doslidzhennz socialnogo samopochuttia studentskoi molodi [Theoretical Aspects of Studying the Social Well-being of Student Youth]. Scientific and theoretical almanac «Grani», 20 (7), 89-95 [in Ukrainian].

5. Vushcha osvita v Ukraini: gromadska dumka studentiv [Higher education in Ukraine: public opinion of students / Ilk Kucheriv Foundation for Democratic Initiatives]. (2015). Fond «demoktatuchni initsiativi» imeni Ilka Kucheriva. Retrieved from: http://dif. org.ua/article/vishcha-osvita-v-ukraini-gromadska-dumka-studentiv [in Ukrainian].

6. Vishcha osvita v umovah reformi: zmini gromadskoi dumki [Higher education in the conditions of reform: changes in public opinion]. (2017). Fond «demoktatuchni initsiativi» imeni Ilka Kucheriva. Retrieved from: http://dif.org.ua/article/vishcha-osvita- v-umovakh-reformi-zmini-gromadskoi-dumki_2016/ [in Ukrainian].

7. Krivochein, V.V., Nikolenko, V.V., & Boiko, V.A. et all. (2018). StudentiDniprovskogo natsionalnogo universitetu imeni Olesia Gonchara u dzerkali sitsiologii [Students of Oles Gonchar Dniprovsky National University in the mirror of sociology]. Dnipro: Aktsent PP [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru