Експериментальне дослідження ефективності підготовки вчителів у післядипломній освіті до реалізації проектно-технологічного підходу в трудовому навчанні учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Експериментальне дослідження ефективності підготовки вчителів у післядипломній освіті до реалізації проектно-технологічного підходу в трудовому навчанні учнів

Гаврилюк Г.М.

У статті висвітлено питання експериментального дослідження ефективності підготовки вчителів у післядипломній освіті до реалізації проектно-технологічного підходу в трудовому навчанні учнів. Виділено організаційно-педагогічні умови, які впливають на рівень готовності вчителів до зазначеного виду діяльності. Описано критерії готовності вчителів до реалізації проектно-технологічного підходу в трудовому навчанні учнів, визначено їх показники та рівні. Уточнено сутність поняття «готовність учителів до реалізації проектно-технологічного підходу в трудовому навчанні учнів». Описано результати констатувального та формувального етапів експериментального дослідження підготовки вчителів у післядипломній освіті до реалізації проектно-технологічного підходу в трудовому навчанні учнів.

Ключові слова: педагогічний експеримент, готовність до педагогічної діяльності, проектно-технологічний підхід, організаційно-педагогічні умови.

Аннотация

В статье отображены вопросы экспериментального исследования эффективности подготовки учителей в последипломном образовании к реализации проектно-технологического похода в трудовом обучении учащихся. Выделено организационно-педагогические условия, которые влияют на уровень готовности учителей к определяемому виду деятельности. Описаны критерии готовности учителей к реализации проектно-технологического похода в трудовом обучении, определены их показатели и уровни. Уточнена сущность понятия «готовность учителей к реализации проектно-технологического похода в трудовом обучении учащихся». Описаны результаты констатирующего и формирующего этапов экспериментального исследования подготовки учителей в последипломном образовании к реализации проектно-технологического похода в трудовом обучении учащихся.

Ключевые слова: педагогический эксперимент, готовность к педагогической деятельности, проектно-технологический поход, организационно-педагогические условия.

Annotation

The article outlined the question of experimental research of effectiveness of preparation of teachers in post-graduate education to realization of project and technological approach in labor teaching of pupils. It is marked organizational and pedagogical conditions that influence on level of readiness of teachers to mentioned kind of activity. Among them we can name creation of professional and motivational environment for effective realization of project and technological approach by pedagogical workers; inculcation of teaching and methodical complex of preparation of teachers; integrative approach to professional preparation of teachers in post-graduate education. It is described criteria of readiness of teachers to realization of project and technological approach in labor teaching of pupils - motivational, cognitive and active-doing ones. It is determined proper indicators and levels (low, middle and high). It is specified the essence of notion «readiness of teachers to realization of project and technological approach in labor teaching of pupils» - it is an integrated creation of a specialist, which is based on proper motives, knowledge, skills, habits, experience and gives him (her) an opportunity to act in an active way while inculcation of mentioned approach in teaching and upbringing process. It is described results of ascertaining and forming stages of experimental research of preparation of teachers in post-graduate education to realization of project and technological approach in labor teaching of pupils.

Keywords: pedagogical experiment, readiness to pedagogical activity, project and technological approach, organizational and pedagogical conditions.

Перехід сучасної трудової підготовки школярів на проектно-технологічну систему навчання гостро потребує відповідної методичної підготовки вчителів, які викладають навчальні дисципліни трудового циклу.

Ступінь ефективності інформаційно-комунікаційного та дидактичного супроводу технологічних уроків значною мірою залежить від професійного рівня вчителя, який виступає у ролі організатора, координатора та експерта на різних етапах проектної діяльності й повинен будувати урок на засадах демократії, співпраці та творчості з учнівським колективом. Ураховуючи вищезазначене, в навчальних закладах післядипломної освіти педагогічних кадрів України повинна бути розгорнута цілеспрямована й систематична робота з перепідготовки та підвищення кваліфікації вчителів щодо реалізації проектно-технологічного підходу в трудовому навчанні учнів.

Професійно-педагогічна підготовка вчителя у післядипломній освіті є предметом наукового пошуку багатьох учених, зокрема: В. Бондаря, Л. Гончаренко, І. Жорової, А. Зубка, В. Кузьменка, В. Олійника та ін.

Теоретико-методологічні засади фахової підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів до трудового навчання школярів у різні роки розробляли: В. Андріяшин, Н. Калініченко, М. Корець, Є. Кулик, В. Кухарський, В. Мадзігон, В. Сидоренко, Н. Слюсаренко, Д. Тхоржевський та ін. вчитель трудовий педагогічний готовність

В останні роки з'явились цікаві й перспективні напрацювання вчених щодо актуальних проблем упровадження проектно-технологічного навчання в трудову підготовку учнів (Р. Гуревич, О. Коберник, А. Терещук, А. Цина, В. Юрженко та ін.).

Однак, попри значну кількість досліджень із проблем ефективної організації технологічних уроків, питання підготовки вчителів у післядипломній освіті до реалізації проектно-технологічного підходу в трудовому навчанні учнів залишаються недостатньо вивченими.

Мета статті - проаналізувати хід та особливості проведення педагогічного експерименту з перевірки ефективності підготовки вчителів у післядипломній освіті до реалізації проектно-технологічного підходу в трудовому навчанні учнів.

Мета педагогічного експерименту полягала в перевірці організаційно-педагогічних умов підготовки вчителів до зазначеного виду діяльності.

У ході дослідження визначено, що підготовка вчителів у післядипломній освіті до реалізації проектно-технологічного підходу в трудовому навчанні учнів буде більш ефективною при впровадженні таких організаційно-педагогічних умов: створення професійно-мотиваційного середовища для ефективної реалізації проектно-технологічного підходу педагогічними працівниками; упровадження навчально-методичного комплекту підготовки вчителів; інтегративний підхід до фахової підготовки вчителів у післядипломній освіті.

У дослідженні взяли участь вчителі трудового навчання з кількох регіонів України, серед яких було сформовано контрольні та експериментальні групи. До експериментальних груп включено вчителів трудового навчання, які на початку експерименту перебували на курсах підвищення кваліфікації в закладах післядипломної освіти. Контрольні групи формувались із педагогів, які здійснювали професійну діяльність у міжкурсовий період.

Встановлено, що одним із показників ефективної реалізації проектно- технологічного підходу на уроках трудового навчання є рівень готовності вчителів здійснювати відповідну діяльність.

Аналіз наукового доробку вчених надав змогу розглянути сутність поняття «готовність».

Так, М. Д'яченко та Л. Кандибович зазначають, що готовність особистості характеризується її активністю на етапі підготовки до певного виду діяльності й виникає, зазвичай, як результат визначення професійної мети на основі усвідомлених потреб і мотивів [2]. І. Колеснікова тлумачить поняття «готовність» як активно-діяльнісний стан особистості, який виявляється у змобілізованості її сил, які направлені на виконання потрібних завдань. Вона вважає, що готовність особистості являє собою складне інтегроване утворення, що містить мотиваційний, емоційно-вольовий та пізнавальний компоненти [3].

На думку В. Сластьоніна, єдність теоретичної і практичної готовності здійснювати професійну діяльність характеризує ступінь професіоналізму педагога [5].

Особистісна готовність до діяльності визначається здатністю організовувати, виконувати та регулювати свою діяльність. Обумовлена вона певними факторами, головними з яких слід вважати систему цілей та методів, наявність фахових знань та вмінь, активне включення в перебіг діяльності, під час якої відбувається формування інтересів, мотивів, потреб у набутті прогресивних компетенцій особистості [6, с. 14].

Готовність вчителів до педагогічної діяльності характеризується позитивними установками на її реалізацію, засвоєними професійними цінностями й наявними мотивами. До структури такої готовності відносять професійно значущі риси характеру, педагогічний досвід, професійні вміння та навички педагогічних працівників [6, с. 55].

У межах дослідження уточнено, що «готовність учителів до реалізації проектно-технологічного підходу в трудовому навчанні учнів» - це інтегроване утворення фахівця, що базується на відповідних мотивах, знаннях, уміннях, навичках та досвіді й надає йому можливість цілеспрямовано активно діяти при впровадженні у навчально-виховному процесі зазначеного підходу.

Із метою оцінювання стану готовності вчителів у післядипломній освіті до реалізації проектно-технологічного підходу в трудовому навчанні учнів, було розроблено систему критеріїв, показників та рівнів їх прояву.

Спираючись на аналіз наукових досліджень та компонентну структуру професійної підготовки, виділено мотиваційний, когнітивний і діяльнісний критерії оцінювання готовності вчителів до зазначеного виду професійної діяльності. Кожному з них відповідала певна група показників.

До показників мотиваційного критерію віднесено: мотивація професійної діяльності; мотивація успіху в професійній діяльності; мотивація досягнення поставленої мети.

Когнітивний критерій визначено за допомогою таких показників: знання теоретико-методичних основ проектування в технологічній освіті школярів; оволодіння сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями; обізнаність щодо сучасних вимог до організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання.

Діяльніший критерій ураховував: уміння мислити нестандартно, знаходити оригінальні рішення; уміння розробляти творчі проекти; уміння організовувати проектно-технологічну діяльність учнів.

Спираючись на розроблені критерії, було також виділено й охарактеризовано рівні готовності вчителів до реалізації проектно-технологічного підходу в трудовому навчанні учнів (низький, середній і високий), а також інструментарій їх визначення (анкетування, тестування, виконання практичних завдань, експертна оцінка та ін.).

До педагогів із високим рівнем готовності до реалізації проектно-технологічного підходу в трудовому навчанні учнів у процесі дослідження було віднесено тих, хто мав високу мотивацію до професійної діяльності, був налаштований на успіх та результативність у ній; добре розумів сутність проектної технології навчання та теоретико-методичні основи проектування, мав ґрунтовні знання й практичні вміння організації навчального процесу з трудового навчання, вільно володів сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями, вмів нестандартно мислити, знаходити оригінальні рішення, потрібні для ефективної реалізації проектно-технологічної діяльності з учнями.

Для педагогів із середнім рівнем готовності були характерні: невисокий рівень мотивації в досягненні поставленої мети та налаштування на успіх у професійній діяльності; наявність фрагментарних знань теоретико-методичних основ проектування й недостатня обізнаність із сучасними вимогами до організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання; репродуктивний характер реалізації ідей проектного навчання та відповідної його організації; епізодичне нестандартне мислення та генерування оригінальних рішень, потрібних для реалізації творчих проектів на уроках трудового навчання.

Низький рівень готовності до реалізації проектно-технологічного підходу в трудовому навчанні учнів указував на: низьку зацікавленість вчителя у професійній діяльності, досягненні в ній успіху, результативності поставленої мети; оволодіння мінімальним обсягом знань теретико-методичних основ проектування й сучасних інформаційно-комунікаційних технологій; відсутність нестандартного мислення, творчих проявів та повного нерозуміння сутності організації навчально-виховного процесу з трудового навчання за проектно-технологічною системою.

Результати констатувального етапу педагогічного експерименту показали, що більшість учителів трудового навчання, які були учасниками контрольної та експериментальної груп, мали низький і середній рівні готовності. Це пояснюється тим, що переважна більшість із них свого часу вивчали у вишах теорію і методику викладання предмету за іншими системами навчання (предметно-операційною, моторно-тренувальною, операційно-комплексною і т. ін.). Поступове упровадження з 2005 року проектно-технологічної системи трудового навчання спричинило у педагогів дефіцит теоретико-методичних знань щодо її реалізації. Деякі з них дуже скептично відносилась до проектної технології навчання, адже в її основі закладено не вивчення певного обсягу теоретичних знань і відпрацювання значної кількості технологічних операцій, дій та прийомів (які були притаманні попереднім системам трудової підготовки учнів, а отже, складали основу досвіду вчителів), а проектування та виготовлення натуральних об'єктів із мінімальним застосуванням лише тих технологій, які потрібні для виготовлення конкретного виробу.

Виявлено, що уроки трудового навчання викладають здебільшого учителі віком від 40 років і старше. Тобто їх навчання у ВНЗ відбувалось із опорою на реалізацію інших систем трудового навчання.

Поряд із тим, до навчальної практики багатьох профільних вишів у навчальну дисципліну «Основи теорії та методики трудового навчання» методику навчання учнів творчій проектній діяльності було введено тільки з 2004/2005 н. р. й викладалась вона починаючи з 3-го курсу. Таким чином, тільки через три роки до загальноосвітніх шкіл прийшли молоді спеціалісти, обізнані у проведенні занять за проектно-технологічною системою навчання [4, с. 19].

Протягом наступних років таким спеціалістам потрібно було розвивати педагогічну майстерність, накопичувати методичний матеріал для проведення уроків і т. ін. Наведений приклад доводить, що протягом 2005-2010 рр. у технологічній освіті відчувалась гостра нестача у кваліфікованих спеціалістах, готових ефективно впроваджувати проектну технологію навчання в трудову підготовку учнівської молоді.

Саме тому формувальний етап педагогічного експерименту було спрямовано на впровадження у післядипломну освіту підготовки вчителів до реалізації проектно-технологічного підходу на уроках трудового навчання. Ураховуючи те, що самоосвіта, будучи неперервним процесом професійного самовдосконалення, не обмежена у часі, зазначений етап експерименту включав два періоди - курсову перепідготовку та міжкурсовий період.

Цілеспрямована підготовка вчителів до реалізації проектно-технологічного підходу в трудовому навчанні учнів у межах курсового періоду поєднувала:

- проведення лекційних і практичних занять відповідної тематики;

- упровадження спецкурсу «Використання інноваційних технологій на уроках трудового навчання»;

- написання випускних робіт на дотичні до проектного навчання теми;

- створення мультимедійних підручників, презентацій тощо;

- розробку дидактичних матеріалів із проектування;

- написання наукових статей, методичних розробок уроків і позакласних заходів.

У міжкурсовий період однією з форм підготовки вчителів до реалізації проектно-технологічного підходу на уроках трудового навчання стало проведення обласних та міжрайонних семінарів для педагогів-технологів та методистів районних (міських) методичних кабінетів із дотичних тем.

Поряд із тим, методисти закладів післядипломної освіти залучали вчителів до участі в роботі обласних творчих груп, узагальнювали кращий досвід учителів-новаторів та сприяли його подальшому упровадженню в трудову підготовку учнів, використовували елементи дистанційного навчання тощо. Результативністю такої багатовекторної діяльності стала низка фахових публікацій учителів.

Після проведення формувального етапу педагогічного експерименту з метою з'ясування ефективності підготовки вчителів у післядипломній освіті до реалізації проектно-технологічного підходу в трудовому навчанні учнів здійснено діагностику рівнів їх готовності.

Отримані результати довели, що вчителі, які приймали участь в експерименті, усвідомлювали сутність понять «проект», «метод проектів», «проектно-технологічний підхід», «готовність учителя до реалізації проектно-технологічного підходу в трудовому навчанні учнів». На початку дослідження педагоги на репродуктивному рівні здійснювали проектно-технологічний підхід до навчання учнів. Так, у них не було сформоване вміння обирати разом із учнями об'єкти праці, які підходили для проектування. Учителі мали фрагментарні уявлення щодо змістовного наповнення основних етапів проекту та послідовності діяльності учнів на кожному з них. Після формувального етапу експерименту більшість учителів експериментальної групи мала середній та високий рівні готовності до реалізації проектно-технологічного підходу в трудовому навчанні учнів. Деякі з них почали використовувати власні (інноваційні) підходи при організації навчання за проектною методикою.

Також формувальний експеримент засвідчив, що вчителі усвідомили важливість системної методичної роботи в напрямку реалізації проектного навчання.

Аналіз змін у мотивації вчителів до реалізації проектно-технологічного підходу на уроках трудового навчання також виявив позитивні результати. Зросло прагнення вчителів до професійної діяльності, досягнення в ній успіху. Збільшилась мотивація, направлена на отримання результативності в досягненні мети. Результати опитування засвідчили, що педагоги усвідомлюють, що системна самоосвітня діяльність сприяє більш ефективній реалізації проектно-технологічного підходу.

Відмічені позитивні зміни щодо обізнаності вчителів із теоретико-методичними основами проектування й сучасними вимогами до організації навчально-виховного процесу з трудового навчання; оволодіння ними сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями.

Динаміка готовності вчителів до реалізації проектно-технологічного підходу в трудовому навчанні учнів за діяльнісним критерієм засвідчила зростання показників щодо уміння педагогів організовувати проектно-технологічну діяльність учнів, розробляти творчі проекти. Учителі навчилися відшукувати цікаві теми проектних робіт, а також спонукати учнів до пошуку проблем, які впливають на вибір об'єктів проектування. Учителі усвідомили сутність діяльності на кожному з основних етапів реалізації творчого проекту, навчилися проектувати навчальний процес за проектно- технологічною системою.

Узагальнені результати формувального етапу педагогічного експерименту представлені на рисунку 1.

Рис. 1. Динаміка готовності вчителів до реалізації проектно-технологічного підходу в трудовому навчанні учнів