Відбір навчального матеріалу для формування стратегій іншомовного професійно орієнтованого спілкування майбутніх програмістів засобами інтернет-ресурсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відбір навчального матеріалу для формування стратегій іншомовного професійно орієнтованого спілкування майбутніх програмістів засобами інтернет-ресурсів

Семеряк І.З.

Анотація

У статті здійснено аналіз особливостей відбору навчального матеріалу з метою формування стратегій іншомовного професійно орієнтованого спілкування майбутніх програмістів засобами інтернет-ресурсів. Схарактеризовано комунікативні події, характерні для професійного дискурсу програмістів, які можуть бути змодельовані у процесі навчання іноземної мови професійного спілкування у ВНЗ за допомогою методів активного навчання: рольових та ділових ігор, симуляцій, презентацій, звітів і т.д. Визначено навчальний потенціал Інтернету як джерела значної кількості ресурсів для забезпечення умовно-комунікативних навчальних ситуацій. Обґрунтовано критерії відбору навчального матеріалу.

Ключові слова: стратегії іншомовного професійно орієнтованого спілкування майбутніх програмістів, інтернет-ресурси, критерії відбору навчального матеріалу.

Аннотация

В статье произведен анализ особенностей отбора учебного материала с целью формирования стратегий иноязычного профессионально ориентированного общения будущих программистов средствами интернет-ресурсов. Охарактеризованы коммуникативные события, характерные для профессионального дискурса программистов, которые могут быть смоделированы в процессе обучения иностранному языку профессионального общения в вузе с помощью методов активного обучения - ролевых и деловых игр, симуляций, презентаций, отчетов и т.д. Определен учебный потенциал Интернета как источника ресурсов для обеспечения учебных ситуаций. Обоснованы критерии отбора учебного материала.

Ключевые слова: стратегии иноязычного профессионально ориентированного общения будущих программистов, интернет-ресурсы, критерии отбора учебного материала.

Annotation

Keywords: strategies of foreign professionally oriented communication of future programmers, Internet resources, criteria of selection of teaching material selection.

На відміну від традиційно зорганізованих навчальних занять з іноземної мови з незмінною структурою, де єдиними засобами комунікації є підручники і викладач, що слугує джерелом інформації, і увесь процес комунікації перебуває під чітким контролем викладача, метою комунікативно орієнтованого заняття, побудованого на засадах соціокогнітивного підходу, спрямованого на формування комунікативних стратегій студентів, є моніторинг процесу комунікації та забезпечення приємної, емпатійної та емоційної атмосфери.

Існує багато підходів до вирішення проблеми відбору навчального матеріалу в методиці навчання германських мов, зокрема системний, функціональний, статистико-прагматичний, комунікативний, соціолінгвальний, соціокогнітивний, особистісно-діяльнісний та ін.

Проблему відбору навчального матеріалу вивчали Г. Бородіна, І. Задорожна, А. Ковальова, О. Коломінова, Т. Кравчина, О. Пономарьова, Ю. Семенчук, О.Тарнапольський, Д. Терещук та ін.

Мета статті - визначити особливості відбору навчального матеріалу для формування стратегій іншомовного професійно орієнтованого спілкування майбутніх програмістів засобами інтернет-ресурсів й обґрунтувати його критерії.

Згідно із Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти студент має володіти когнітивними вміннями, а саме планувати та організовувати свої висловлювання, та лінгвістичними вміннями, тобто формулювати їх мовними засобами. Вищесказане окреслюється процесом формування комунікативних стратегій студентів [7].

Комунікація є насамперед обміном думками, ідеями, поглядами, інформацією та відображає соціальні, культурні, професійні сторони повсякденного життя. Проектуючи можливі комунікативні події на навчальний процес, викладач мусить добирати відповідні методи навчання, щоб заняття було інформативним, непередбачуваним і неочікуваним, з елементом інтриги. Елемент інтриги із залученням особистісного досвіду слугуватиме для студента мотиваційним чинником, при цьому коректність вживання граматичних структур і мовленнєвих моделей є менш важливою, ніж досягнення мети комунікативного акту через відбір і застосування низки комунікативних стратегій. Таким чином, методи активного навчання, які передбачають як усну, так і письмову комунікацію, зорганізовані на основі інтернет-ресурсів, є ефективними методами формування комунікативних стратегій у майбутніх програмістів. Ці методи передбачають необхідність вирішення ситуації та виконання комунікативного завдання за допомогою обміну інформацією і думками. В умовах вітчизняних ВНЗ застосування цих методів передбачає організацію наближеного до автентичного контексту вживання мови.

У межах інституційного дискурсу комунікативними подіями можуть бути спілкування з колегою, колегіальна консультація, практична і консультативна допомога клієнтові, презентація новинок у сфері програмування, нарада, конференція, спілкування з керівником підрозділу чи установи та ін., у межах інтернет-комунікації - ведення ділової та приватної переписки, спілкування в чатах, на форумах, участь у веб-семінарах, інтернет-конференціях, ведення особистої веб-сторінки та ін.

Значну частину ресурсів для реальної комунікації майбутніх програмістів містить Інтернет. Тому організація комунікативної практики на базі інтернет-ресурсів є надзвичайно важливою. За умови використання інформативного, цікавого й актуального навчального матеріалу на основі інтернет-ресурсів і раціонального добору методів активного навчання, спрямованих на формування комунікативних стратегій студентів, можна організувати ефективне навчальне заняття.

Існує багато різноманітних видів навчальних завдань, спрямованих на комунікативну діяльність студентів і формування в них комунікативних стратегій. Ефективними видами навчальних завдань, що передбачають усну комунікацію, є усна презентація на основі ознайомлення з інформацією з інтернет-ресурсів, досягнення комунікативної мети через участь у рольових іграх, симуляція і т.д. Ефективними видами навчальних завдань, що передбачають письмову комунікацію, є написання есе, приватного листа чи електронного листа, різних видів документації, поширеної у професійному дискурсі програмістів. Чим більше різноманітності вносить у навчання викладач за допомогою інтернет-ресурсів, тим ефективнішим буде процес комунікації студентів упродовж навчального заняття. Практика викладання іноземних мов доводить, що у процесі виконання навчальних завдань у малих групах навіть найбільш сором'язливі студенти долучаються до комунікації. Цього не відбувається, якщо викладач стоїть посеред аудиторії та контролює процес комунікації у великій групі. Робота в малих групах є формою організації навчання, яка змінює і розвиває комунікативні здатності студентів, оскільки дозволяє перетворити навіть найбільш сором'язливих студентів в активних учасників навчального заняття.

При відборі змісту навчального матеріалу слід звернути особливу увагу на відбір лексичного матеріалу, тобто одиниць мови та мовлення (слів, речень, цілісних текстів), а також правил оперування ними, на відбір домінувальних у професійному дискурсі програмістів граматичних конструкцій. При цьому важливо враховувати кількісну обмеженість та функціональну достатність навчального матеріалу [4]. Мовні засоби мають становити змістову основу комунікативних стратегій, що формуються у студентів, зокрем кооперативних, адресно орієнтованих, інформативних і спонукальних вербальних стратегій [8; 9].

Важливим аспектом відбору навчального матеріалу в контексті нашого дослідження є збагачення предмета особистісно значущим матеріалом. Психологи та методисти одностайно вказують на перевагу емоційного засвоєння будь-якої інформації. Вони стверджують, що діяльність, яка підтримується емоціями, є більш успішною, ніж діяльність, забезпечена лише розумовими процесами [4; 5].

Основою для навчання мовного та мовленнєвого матеріалу традиційно вважаються усні або письмові тексти. У контексті формування іншомовних комунікативних стратегій студентів основою вважаємо як тексти, так і мікротексти, які допомагають накопичувати лінгвістичні організаційні та прагматичні знання, предметні й соціолінгвістичні знання, розвивати рецептивні і продуктивні уміння, рецептивні, репродуктивні та продуктивні навички, містять зразки практичної реалізації іншомовних комунікативних стратегій. навчальний іншомовний програміст спілкування

Найбільшу кількість зразків практичної реалізації комунікативних тактик і стратегій містять діалоги. Навіть найпростішому діалогу можна надати комунікативного характеру, якщо вправа чи комунікативне завдання, яке планується у формі діалогу, міститиме елемент інтриги, буде непередбачуваним, цікавим, інформативним. Щоб надати діалогам комунікативного характеру і націлити на формування іншомовних комунікативних стратегій майбутніх програмістів через призму соціокогнітивного підходу, такі діалоги мають представляти спонтанні комунікативні ситуації й апелювати до особистісного комунікативного і життєвого досвіду учасників комунікативного акту. Діалоги спонукають до активізації мисленнєвих процесів, стимулюють концентрацію уваги і роботу довготривалої пам'яті, вільне вживання засвоєних комунікативних стратегій, представлених відповідними тактиками, на основі знань, умінь і навичок у рамках сформованих компетенцій - компонентів іншомовної комунікативної компетенції:лінгвістичної, соціолінгвістичної, функціональної, дискурсивної, стратегічної.

Методичний потенціал текстових матеріалів виявляється через мотиваційно- стимулювальну та еталонно-допоміжну функції [3, с. 140-141]. Мотиваційно-стимулювальна функція реалізується через здатність тексту викликати у студентів комунікативну мотивацію до сприйняття та виокремлення в процесі читання чи слухання нової професійно важливої інформації, а також до подальшого використання цієї інформації у процесі конструювання власних висловлювань іноземною мовою. Такі тексти відзначаються проблемно-пізнавальним характером. У процесі реалізації еталонно-допоміжної функції текст слугує еталоном, який відображає алгоритм конструювання та оформлення власного висловлювання, оскільки оволодіння текстом-еталоном дає можливість студентові продукувати текст аналогічної організації [3, с. 140-141; 11].

На основі результатів проведеного аналізу, а також праць Л. Алексєєвої [1], Є. Горюнової [2], В. Терещук [1І], С. Шарапової [12] виділяємо такі критерії відбору навчального матеріалу для формування стратегій іншомовного професійно орієнтованого спілкування майбутніх програмістів:

• активізація всіх видів мовленнєвої діяльності з опорою на говоріння і письмо;

• забезпечення поетапності, послідовності та наступності в оволодінні навчальним матеріалом на тематичному, лексичному і граматичному рівнях;

• забезпечення дозованості навчального матеріалу;

• використання аутентичних навчальних матеріалів;

• забезпечення доступності викладу навчального матеріалу як на теоретичному, так і на понятійному рівнях;

• посилення мотивації до навчання через: опору на особистісний досвід студентів, забезпечення комунікативності, ситуативності, проблемності навчальних завдань, їх практичної корисності;

• професійна спрямованість у процесі формування стратегій іншомовного професійно орієнтованого спілкування під час вивчення навчальної дисципліни «Іноземна мова професійного спілкування».

Керуючись визначеними критеріями, найбільш відповідними інтернет-ресурсами, тексти яких можуть слугувати засобами навчання у процесі формування стратегій іншомовного професійно орієнтованого спілкування майбутніх програмістів, вважаємо такі: сайти відомих ІТ - компаній, спеціалізовані журнали, брошури, проспекти, інструкції, зразки документації, матеріали чатів, електронне листування, зразки доповідей, звітів, презентацій і т.д.

З переліку визначених критеріїв уточнення потребує критерій забезпечення дозованості навчального матеріалу. Цей критерій реалізується в двох аспектах: для пред'явлення і засвоєння навчального матеріалу на окремому навчальному занятті, а також для пред'явлення і засвоєння навчального матеріалу впродовж усього загального курсу іноземної мови та курсу іноземної мови професійного спілкування.

Досліджуючи проблему відбору навчального матеріалу в різних її аспектах, необхідно визначити кількість фактологічного матеріалу для відбору лексичного і граматичного мінімуму, що є основою для конструювання фраз і надфразових єдностей, які формують комунікативні стратегії, а також для відбору мовного і мовленнєвого матеріалу на основі уже зреалізованих у комунікативному акті комунікативних стратегій. Услід за Ю. Семенчуком вважаємо, що вибірка з 200-250 текстів (у переважній більшості - діалогів з інтернет-ресурсів) слугує «достатнім і репрезентативним джерелом термінологічної лексики» для формування в майбутніх програмістів стратегій іншомовного професійно орієнтованого спілкування [8].

Питання збереження репрезентативності навчальних текстів також залишається вагомим у контексті нашого дослідження. Так, репрезентативність навчальних текстів услід за А. Мордовіним та В. Терещук трактуємо як здатність відібраних відповідно до визначених критеріїв текстів, які складають вибірку, задовільною мірою відповідно до визначених навчальних цілей відображати закономірності вживання мови, особливо стосовно конструкту, який формуємо у студентів (у нашому випадку - стратегії іншомовного професійно орієнтованого спілкування майбутніх програмістів) [6, с. 36].

На основі здійсненого аналізу англомовних матеріалів перелічених інтернет-ресурсів, а також аналізу наданої нам документації ІТ-компаній (Remit, Soft Serve м. Львів), представлених матеріалів листувань програмістів з колегами, клієнтами, адміністративними одиницями англійською мовою, спостережень за переговорами програмістів, які відбувалися англійською мовою, з колегами, клієнтами, керівництвом компанії безпосередньо та за допомогою технології Skype, а також ретельного аналізу навчальних планів підготовки, ОПП та ОКХ бакалаврів за напрямами «прикладна математика», «інформатика», «комп'ютерні науки», «програмна інженерія» ВНЗ України (Львівського національного університету імені Івана Франка, НУ «Львівська політехніка», Київського національного політехнічного університету), нами укладено англо-український термінологічний словник-мінімум лексичних одиниць, знання та уміння вживання яких є одним із ключових чинників формування і розвитку стратегій іншомовного професійно орієнтованого спілкування майбутніх програмістів.

Знання домінувальних у дискурсі програмування граматичних форм і конструкцій, а також уміння їх уживати забезпечує успіх у конструюванні та реалізації комунікативних тактик і стратегій. Відтак пред'явлення мінімального переліку граматичних форм і конструкцій упродовж вивчення загального курсу англійської мови у ВНЗ, а також курсу іноземної мови професійного спілкування є ще одним ключовим чинником формування і розвитку англомовних стратегій професійно орієнтованого спілкування майбутніх програмістів. Вважаємо обґрунтованим мінімальний перелік граматичних форм і конструкцій, представлений у навчальній і робочій програмах навчальних дисциплін «Іноземна мова (англійська)» та «Іноземна мова професійного спілкування (англійська)» підготовки бакалаврів за напрямами «прикладна математика» та «інформатика» Львівського національного університету імені Івана Франка.

Проте, беручи до уваги результати аналізу вищезазначених ресурсів, використаних з метою укладання термінологічного словника-мінімуму лексичних одиниць, хочемо закцентувати на переліку проблемних аспектів уживання програмістами граматики англійської мови, які перешкоджають повноцінній реалізації комунікативних тактик і стратегій у процесі виконання комунікативних дій, відтак часто не дозволяють повною мірою зреалізувати мету комунікативного акту, а саме:

1. Форми частин мови: плутанина між формами іменників, дієслів, прикметників, і прислівників.

2. Структура речення: відсутність частин речення або неправильний порядок слів.

3. Неповні речення: відсутність головних членів речення - підмета, присудка, фраз або складних речень, які формують ідею.

4. Утворення складнопідрядних речень: неправильний вибір сполучника, неправильний зв'язок з головним реченням.

5. Сполучувальні частини мови: правила сполучуваності частин мови, неправильне сполучення іменників, дієслів, фраз, складних речень.

6. Неправильне вживання сполучувальних слів.

7. Узгодження підмета і присудка: неправильне вживання однини і множини між підметом і присудком.

8. Узгодження часів: неправильне вживання часових форм і часових відношень.

9. Іменник: неправильні форми утворення однини і множини, плутанина злічувальних і незлічувальних форм.

10. Займенник: неправильна форма або двозначний референт.

11. Герундій і інфінітив: неправильний вибір герундія або інфінітива.

12. Активний та пасивний стани: неправильне вживання або утворення.

13. Артикль: відсутність артиклів, неправильний вибір артикля, зайвий артикль.

14. Прикметникові і прислівникові означення: неправильні форми, порядок або місце в реченні.

15. Вищий і найвищий ступінь: неправильне утворення або неправильний вибір.

16. Відсутність конструкції there is та it неправильне вживання, неправильне узгодження часових форм при вживанні згаданих конструкцій.

17. Прийменник: неправильне вживання, неправильний вибір.

На основі досліджень В. Терещук [11], А. Мордовіна [6], а також проведених нами спостережень за аудиторною і самостійною роботою майбутніх програмістів, особливостями запам'ятовування ними навчального матеріалу, особливостями концентрації їх уваги у процесі проведення педагогічного експерименту, висуваємо такі вимоги до обсягу нового навчального матеріалу для опрацювання впродовж навчального заняття (табл. 1).

Таблиця 1. Обсяг нового навчального матеріалу для опрацювання впродовж одного навчального заняття

Отримані дані щодо критеріїв відбору навчального матеріалу, лексичних та граматичних мінімумів, які відіграють роль основи для формування і розвитку комунікативних стратегій майбутніх програмістів, оптимального обсягу навчального матеріалу, дозволяють зробити такі висновки:

1. Комунікативні події, які виникають у повсякденному спілкуванні, як і комунікативні події, характерні для професійного дискурсу програмістів, можуть бути змодельовані у процесі навчання іноземної мови професійного спілкування у ВНЗ, спрямованого на формування кооперативних, адресно орієнтованих, інформативних та спонукальних вербальних комунікативних стратегій майбутніх програмістів, у формі низки методів активного навчання - рольових та ділових ігор, симуляцій, презентацій, звітів і т.д., що передбачають застосування як усного, так і письмового дискурсу.

2. Організація комунікативної практики майбутніх програмістів на базі інтернет-ресурсів довела свою ефективність, оскільки Інтернет є джерелом значної кількості ресурсів для забезпечення умовно-комунікативних навчальних ситуацій, спрямованих на формування в майбутніх програмістів стратегій іншомовного професійно орієнтованого спілкування.

3. Фактологічний матеріал для відбору лексичного і граматичного мінімуму, що є основою для конструювання фраз і надфразових єдностей, які формують комунікативні стратегії, а також для відбору мовного і мовленнєвого матеріалу на основі уже зреалізованих у комунікативному акті комунікативних стратегій складає вибірка з 200-250 текстів (у переважній більшості - діалогів на базі інтернет-ресурсів).

Критеріями відбору навчального матеріалу для формування стратегій іншомовного професійно орієнтованого спілкування майбутніх програмістів є: активізація усіх видів мовленнєвої діяльності з опорою на говоріння і письмо; забезпечення поетапності, послідовності та наступності в оволодінні навчальним матеріалом на тематичному, лексичному і граматичному рівнях; забезпечення дозованості навчального матеріалу; використання аутентичних навчальних матеріалів; забезпечення доступності викладу навчального матеріалу як на теоретичному, так і на понятійному рівнях; посилення мотивації до навчання через опору на особистісний досвід студентів, забезпечення комунікативності, ситуативності, проблемності навчальних завдань, їх практичної корисності; професійна спрямованістьу процесі формування стратегій іншомовного професійно орієнтованого спілкування під час вивчення навчальної дисципліни «Іноземна мова професійного спілкування».

Розробка системи вправ і навчальних завдань, спрямованої на формування стратегій іншомовного професійно орієнтованого спілкування майбутніх програмістів, стане предметом наших подальших наукових розвідок.

Література

1. Алексеева Л. Е. Методика обучения профессионально ориентированному иностранному языку. Курс лекций : методическое пособие / Л. Е. Алексеева. - Спб. : Филологический факультет СпбГУ, 2007. - 136 с.

2. Горюнова Е. С. Критерии отбора текстов для обучения студентов неязыковых вузов иноязычному профессионально ориентированному чтению / Е. С. Горюнова // Вестник Томского государственного педагогического университета. - 2011. - Вып. 2. - С. 60-64.

3. Качалов Н. А. Построение модели взаимосвязанного обучения студентов неязыковых специальностей умениям устного и письменного профессионально-ориентированного общения / Н. А. Качалов // Вестник Томского государственного педагогического университета. - 2005. - Вып. 2. - С. 139-144.

4. Кравчина Т. В. До питання відбору навчального матеріалу з англійської мови / Т. В. Кравчина // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Педагогіка, соціальна робота». - Вип. 30. - С. 73-75.

5. Методика преподавания инностранных языков: Респуб. научно-методический сборник / отв. редактор М. В. Ляховицький. 9-й выпуск. - К. : Рад школа, 1980 (ІІІ кв.). - 128 с. - С. 63.

6. Мордовин А. Ю. К вопросу о понятии репрезантативности корпуса текстов / А. Ю. Мордовин // Вестник Иркутского государственного лингвистического университета. 2009. - Вып. 1. - С. 31-37.

7. Пономарьова О. І. Відбір навчального матеріалу у формуванні іншомовної професійної компетенції / О. І. Пономарьова, А. В. Ковальова // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти. - 2012. - Вип. 21. - С. 126-134.

8. Семенчук Ю. О. Формування англомовної лексичної компетенції у студентів економічних спеціальностей засобами інтерактивного навчання : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Семенчук Юліан Олексійович. - К., 2007. - 280 с.

9. Семеряк І. З. Особливості змісту навчання, спрямованого на формування стратегій іншомовного професійно-орієнтованого спілкування майбутніх програмістів / І. З. Семеряк // Науковий часопис національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Педагогічні науки: реалії та перспективи : збірник наукових праць. - Серія № 5. - Вип. 49. - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2014. - С. 155-160.

10. Семеряк І. З. Формування стратегії самопрезентації майбутніх програмістів засобами дидактичної гри у процесі навчання іноземної мови професійного спілкування / І. З. Семеряк // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка, соціальна робота / за ред. І. В. Козубовської. - Ужгород : Ужгородський національний університет, 2014. - № 34. - С. 174-177.

11. Терещук В. Г. Відбір текстових матеріалів для формування англомовної лексичної компетенції / В. Г. Терещук // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Педагогіка, соціальна робота». - 2013. - Вип. 29. - С. 223-226.

12. Шарапова С. И. Критерии отбора содержательно-текстовой базы для обучения студентов неязыкового вуза профессионально ориентированному чтению на иностранном языке / С. И. Шарапова // Известия РГПУ им. А. И. Герцена. - 2009. - Вып. 102. - С. 319-322.

Размещено на Allbest.ru