Методи індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів ВТНЗ на семінарсько-практичних заняттях з математики

Теоретичний аналіз еволюції поглядів філософів та педагогів на сутність індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів. Виявлення проблеми формування самостійності суб'єктів навчальної діяльності.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.11.2018
Размер файла 23,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методи індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів ВТНЗ на семінарсько-практичних заняттях з математики

Бугра А.В.

Автор статті здійснює теоретичний аналіз еволюції поглядів філософів та педагогів на сутність індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів (ВТНЗ). Доведено необхідність індивідуалізації цієї діяльності та особливості її організації на семінарсько-практичних заняттях з вищої математики. Пропонуються вправи та зразки диференційованих завдань, які можуть виконуватися студентами типологічних груп з різними рівнями готовності до самостійної навчальної діяльності (аі - репродуктивний рівень; аг - адаптивний рівень; аз - творчо-пошуковий рівень; а4 - творчий рівень) для формування системи математичних знань, мотиваційної та рефлексивної складових цієї готовності.

Ключові слова: індивідуалізація, диференціація, самостійна навчальна діяльність, готовність студента до самостійної діяльності, диференційовані завдання, гетерогенні групи.

Проблема формування самостійності суб'єктів навчальної діяльності має глибокі історичні корені. На пошуки її вирішення були зорієнтовані давньогрецькі філософи та педагоги, прогресивні науковці епохи Відродження та наші сучасники.

В історії педагогіки в найбільш загальному вигляді виокремлюють три основні напрямки, у межах яких досліджується проблема самостійної навчальної діяльності: філософсько-педагогічний; дидактико-методичний, який можна вважати панівним у сучасній науці, та психолого-дидактичний [6]. Представники першого напрямку (Архіт, Сократ, Платон, Аристотель) успішно обґрунтовували значущість активного й самостійного оволодіння знаннями людиною. Повчальними є думки давньогрецьких філософів та педагогів щодо самостійного пізнання особистістю навколишнього світу з позиції активності її психіки. Так, Плутарх у лаконічній, афористичній формі висловив чітку вимогу до педагога: «Учень не посудина, яку слід наповнити, а смолоскип, який слід запалити». Сократ запропонував оригінальний метод навчання, зорієнтований на активізацію мислення та самостійний пошук учнем істини у спілкуванні з учителем. Цей метод пізніше отримав назву сократівських евристичних бесід.

У руслі лаконічно сформульованої лауреатом Нобелівської премії з фізики, ученим-педагогом, громадським діячем А. Ейнштейном педагогічної аксіоми «Нічому не можна навчити, можна тільки навчитися» в кінці ХХ - на початку ХХІ століття питання організації самостійної навчальної діяльності студентів вищої школи висуваються на перший план [5, с. 32]. З позицій розвитку активності, самостійності, творчості особистості основне завдання вищого навчального закладу почало розглядатися як «навчити учня вчитися, адже ніяка школа не може випустити закінченого фахівця: професіонала освічує його власна діяльність; необхідно щоб він умів учитися, учитися все життя» [2, с. 166].

На вирішення цієї актуальної проблеми були спрямовані зусилля багатьох науковців - В. Буряка [1], С. Зінов'єва [3], О. Малихіна [5; 6], творчої групи викладачів Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет», керованої проф. О. Коновалом [13], та інших дослідників. Слід зауважити, що одним зі шляхів поліпшення якості самостійної навчальної діяльності студентів учені-педагоги вважають її індивідуалізацію з використанням системи диференційо-ваних завдань [4; 7; 8; 9; 11; 15]. Проте ця теза не знаходить практичного втілення в реальному навчальному процесі [7, с. 163], і зокрема в навчанні математики студентів вищої технічної школи [9]. Саме тому метою нашої статті ми визначили висвітлення сутності методів індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів ВТНЗ на семінарсько-практичних заняттях з вищої математики.

Насамперед зазначимо, що семінарсько-практичні заняття мають значний потенціал щодо індивідуалізації самостійної навчальної діяльності при проведенні та підготовці до них, адже саме визначення термін семінар (лат. seminarium - «розсадник») окреслює сутність діяльності його учасників - обговорення проблем, що стосуються раніше прочитаної лекції чи розділу курсу, а також матеріалу, вивченого студентами самостійно [14, с. 615]. Практичне заняття (гр. practices - діяльний) - форма навчального заняття, на якому педагог організує детальний огляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, формує уміння й навички їх практичного застосування шляхом виконання відповідно до поставлених завдань. У структурі практичного заняття домінує самостійна робота студентів [там само, с. 225].

На відміну від традиційних семінарсько-практичних занять з вищої математики, де, як свідчать наші спостереження та результати опитування студентів і викладачів, студенти в основному розв'язували однотипні математичні задачі відповідно навчальної програми, у процесі дослідно-експериментальної роботи ми індивідуалізували самостійну навчальну діяльність з урахуванням рівнів готовності студентів до неї, які ми окреслили як репродуктивний (аі), адаптивний (а2), пошуково-творчий (аз) та творчий (а4).

Уважаємо, що процес індивідуалізації самостійної навчальної діяльності (СНД) слід розпочинати на етапі підготовки до семінарсько-практичного заняття. Надання студентам системи задач чи завдань для опрацювання теоретичного матеріалу має ураховувати рівень їх готовності до СНД.

Так, у роботі зі студентами аі - типологічної групи ми здійснювали детальне інструктування про способи виконання завдань теоретичного характеру та варіанти вирішення математичних задач. Доцільним ми вважали демонстрацію студентам конкретних завдань-зразків, алгоритми та плани розв'язування задач. Студентам першого курсу, які мають прогалини в шкільній підготовці з математики, пропонувалися завдання на відпрацювання дефініцій, правил, методів розв'язування типових завдань.

Студентам а2 - типологічної групи пропонувалися завдання на вивчення більш складного теоретичного матеріалу за темою, типові задачі та задачі з елементами дещо підвищеної складності й обернені задачі з недостатніми та надлишковими даними; задачі з вибором та обґрунтуванням одного з відомих алгоритмів розв'язку; задачі практичної спрямованості. Також слід зазначити, що на першому курсі в процесі семінарсько-практичних занять для студентів а1 та а2 - типологічних груп запроваджувалася корекція базових математичних понять за темою (10-15 хв.).

Студенти третьої типологічної групи (аз) виконували завдання на опрацювання основної та додаткової літератури з метою самостійної підготовки інформації про цікаві історичні події та новинки в сучасній математичній науці. Для розв'язування, окрім типових задач, їм пропонувалися задачі на пошук помилки у вирішеній задачі, задачі на доведення, завдання на пошук інших шляхів розв'язку задачі, який був неправильним.

Студенти четвертої типологічної групи (а4) виконували завдання на самостійний пошук та опрацювання основного й додаткового теоретичного матеріалу за темою заняття: з використанням підручників, посібників, наукових статей із часописів, ресурсів Інтернет. Отримані самостійно знання студенти використовували для розв'язування задач підвищеної складності, нестандартних та олімпіадних задач.

Результати самостійної навчальної діяльності студентів аз та а4 - груп презентувалися та обговорювалися в академічній групі, що сприяло взаємозбагаченню знаннями всіх суб'єктів навчальної діяльності.

Зауважимо, що в системі завдань для самостійної навчальної діяльності усіх типологічних груп при підготовці до семінарсько-практичних занять обов'язковим був рефлексивно-оцінний елемент, відповідно до вимог якого студентам пропонувалося відповісти на запитання:

а) Чому Ви навчилися, самостійно виконуючи цю роботу?

б) Які завдання виявилися найбільш складними? Чому?

в) Яку допомогу від викладача Ви б хотіли отримати при виконанні подальших завдань?

г) Який час Ви витратили на виконання завдання? Чи доцільно його розподілили?

д) Якщо при виконанні завдання припустилися помилок, то як їх виправити?

Обговорення відповідей на ці запитання орієнтувало викладача на вирішення тих проблем, які виникають у студентів у процесі самостійної підготовки до семінарсько- практичних занять. Аналіз відповідей збагачував його діагностичний арсенал та сприяв формуванню конкретних рекомендацій у допомозі студентам щодо вибору індивідуальної траєкторії самостійної навчальної діяльності.

Зауважимо, що індивідуалізація семінарсько-практичних занять з вищої математики дозволяє позитивно впливати на формування мотиваційно-цільової компоненти готовності студентів до СНД, адже за переконанням І. Підласого, який запропонував ієрархію чинників впливу на продуктивність навчання, чинник мотивації посідає перше місце [10, с. 364-367]. Зважаючи на значущість цього чинника, у процесі семінарсько-практичних занять студентам аі, а2 - типологічних груп та окремим студентам аз та а4 - груп, які, маючи достатні математичні здібності та досить високі навчальні досягнення з математики, характеризуються нестабільною мотивацією до самостійної навчальної діяльності з математичних дисциплін, пропонуємо виконання вправ такого характеру.

Вправа 1. «Що я думаю про математику?». Студентам на занятті або в позаурочний час дають завдання викласти письмово на засадах конфіденційності свої негативні враження від самостійної навчальної діяльності при вивченні математики (наприклад, «багато теорем», «багато незрозумілого», «нестача часу» тощо). Використовуючи метод «зате», в індивідуальній співбесіді зі студентом пропонуємо доповнити речення, наприклад: «Математика - забирає багато часу для виконання типових розрахунків, зате я навчуся раціонально використовувати свій час». «Математика - багато формул, зате це - гімнастика для розуму». «Математика - нерозуміння деяких тем, зате є можливість заглибитися в їх сутність, а це сприяє розвитку логічного мислення».

Вправа 2. «Для чого мені потрібні математичні заняття?». Студентам ВТНЗ пропонується уявити ситуацію: Ви не бажаєте виконувати завдання самостійної роботи з математики, бо не вважаєте це необхідним для інженера. Проте подумайте і запишіть, які позитивні сторони існують при вивченні математичних дисциплін:

для мене особисто

для вивчення інших навчальних предметів

для майбутньої професійної діяльності

для загального розвитку

Вправа 3. «Створення перспективи». Студентам пропонують уявити себе через 10 років: ким працюють, яку посаду посідають, які функції виконують, а потім записати, що необхідно зробити, щоб досягти найкращих успіхів у професійній сфері, та як їм може допомогти в цьому вивчення математики. індивідуалізація самостійний навчальний

Формуванню оцінно-рефлексивних умінь сприяють вправи «Зворотний зв'язок», які виконуються на завершення кожного семінарсько-практичного заняття, та використання методу співставлення самооцінок і експертних оцінок результатів самостійної навчальної діяльності студентів.

Використання схарактеризованих вище методів забезпечує вихід студентів у рефлексивну позицію щодо власної самостійної навчальної діяльності, яка при цьому постає, як стверджує С. Розанова, в «якості особливого предмету аналізу, осмислення та оцінки» [12, с. 12].

На заняттях математичного практикуму в першому семестрі першого курсу з урахуванням даних дидактичного диференціювання нами використовувалися системи задач і завдань різного ступеня складності. На цих заняттях пріоритет надавався самостійній навчальній діяльності з використанням інтерактивних методів.

Зі студентами а1 - рівня готовності до СНД викладачеві акцент слід робити на детальному інструктуванні щодо способів виконання індивідуальних завдань,ъэээдемонстрацп виконання конкретних завдань-зразків, використовувати прийоми збудження інтересу та формування мотивації до вивчення математики, здійснювати залучення студентів до самостійної роботи засобами самонавчання, які містять в собі письмові рекомендації, алгоритми виконання завдань та етапи розв'язку задач. На заняттях студентам цієї типологічної групи бажано спочатку пропонувати задачі тренувального характеру, які вимагають поглиблення знань щодо правил і методів їх вирішення з використанням попередньо самостійно набутих математичних знань.

Студентам а2 - підгрупи пропонувалися типові задачі, розв'язати які було необхідно самостійно, без використання алгоритмів чи допомоги викладача. На початкових етапах заняття з математичного практикуму, як зазначалося вище, для студентів аі та а - груп було упроваджено корекцію базових математичних знань, що здійснювалася з використанням тестових завдань із самоперевіркою за допомогою співставлення відповідей студентів з батареєю відповідей (баремом), наданою викладачем. Для підвищення мотивації СНД їм пропонувалися завдання практичної спрямованості.

Уважаємо, що зі студентами аі та а2 - рівнів готовності доцільними є такі методи і прийоми індивідуалізації СНД: обговорення зі студентами умови задачі, методів її розв'язування (за допомогою викладача чи студентів-консультантів); складання плану розв'язування задачі з подальшою самостійною роботою студентів; самостійне розв'язування задачі і співставлення розв'язку з еталоном-зразком; виконання тестових завдань та їх самоконтроль із використанням еталонних відповідей; завдання на відтворення теорем і математичних визначень з наступною самоперевіркою з використанням підручника чи консультування іншим студентом; завдання на складання студентами схем, таблиць за зразком дій викладача.

Студентам підгрупи аз пропонувалося вирішувати задачі таких типів: обернені задачі, задачі на виявлення можливої помилки в готовому рішенні, задачі з невизначеністю умов, задачі з надлишковими даними, задачі з вибором оптимального з декількох відомих алгоритмів розв'язку, завдання на складання і вирішення задач, подібних запропонованим викладачем, задачі інженерно-практичної спрямованості. Найбільш успішні «аз - студенти» виконували функції консультантів студентів першої та другої типологічних груп.

Студентам четвертої (а4) підгрупи пропонувалися нестандартні завдання підвищеної складності. Для їх розв'язування необхідним було самостійне опрацювання теоретичного матеріалу з використанням підручників, додаткової літератури, інтернет- ресурсів. Результати самостійної навчальної діяльності аз та а4 - підгрупи презентувалися студентам інших типологічних груп. Найбільш підготовлені студенти аз та а4 - типологічних груп залучалися до діяльності як експерти, опоненти, консультанти студентів аі та а2 - типологічних груп.

Завершуючи підкреслимо, що на семінарсько-практичних заняттях позитивний дидактичний ефект має самостійна навчальна діяльність у гетерогенних групах-діадах типу «аі - аз», «аі - а4», «а - аз», «а2 - а4». У цьому варіанті студенти рівнів готовності аз та а4 не тільки поглиблюють та систематизують знання, а й отримають нові знання та трансформують їх у вигляді, більш доступному для сприйняття однокурсниками. Студенти ж аі та а2 - груп накопичують досвід СНД, нові знання, отримані у процесі взаємообміну інформацією з іншими студентами. Організована таким чином групова діяльність сприяє підвищенню рівня готовності до СНД студентів усіх типологічних груп.

Викладеними вище методами не вичерпуються можливості індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів ВТНЗ при вивченні математичних дисциплін. Розширення діапазону цих методів та визначення їх дидактичних можливостей ми розглядаємо як один із векторів подальших дослідницьких пошуків.

Література

1. Буряк В. К. Умови та засоби самоосвіти студентів / В. К. Буряк // Вища школа. - 2002. - № 6. - С. 18-29.

2. Виленский М. Я. Технология профессионально-ориентированного обучения в высшей школе : учебное пособие / М. Я. Виленский, П. И. Образцов, А. И. Уман / под ред.

3. А. Сластенина. - М. : Педагогическое общество России, 2005. - 192 с.

4. Зиновьев С. И. Учебный процесс в советской высшей школе / Сергей Иванович Зиновьев. - М. : Высшая школа, 1975. - 316 с.

5. Коновал О. А. Урахування стилів самостійної навчальної діяльності студентів як умова її ефективності / О. А. Коновал., Т. І. Туркот // Підвищення якості освіти в проф. освіті учителів : матеріали Всеукр. наук. конф. (м. Кр. Ріг, 2-3 жовтня 2014 р.) / гол. ред. Бакум З. П. - Кр. Ріг : Центр КПІ ДВНЗ «КНІ», 2014. - С. 18-20.

6. Малихін О. В. Організація самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів: теоретико-методологічний аспект / Олександр Володимирович Малихін. - Кривий Ріг : Видавничий дім, 2009. - 307 с.

7. Малихін О. Зміст і сутність самостійної навчальної діяльності студентів: історія і сучасність / Олександр Малихін // Українська мова і література в школах України. - 2014. - № 11. - С. 24-28.

8. Нестеренко В. В. Індивідуалізація професійної підготовки майбутніх педагогів в умовах заочного навчання // Педагогічний альманах. - 2013. - Випуск 13. - С. 159-166.

9. Нестеренко В. В. Індивідуалізація освітнього процесу як педагогічна умова підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти в системі заочного навчання / В. В. Нестеренко // Педагогічний альманах. - 2014. - Випуск 22. - С. 97-105.

10. Ноговицина О. В. Формирование готовности студентов университета к самообучению в процессе математической подготовки / Олеся Валерьевна Ноговицина : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 - Теория и методика профессионального образования. - Челябинск, 2008. - 220 с.

11. Підласий І. П. Практична дидактика або три технології: [інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти] / Іван Павлович Підласий. - К. : Видавничий дім «Слово», 2004. - 616 с.

12. Пінська О. Л. Диференціація самостійної роботи студентів як психолого-педагогічна проблема / О. Л. Пінська // Сталий розвиток промисловості та суспільства : матеріали Міжнародної науково-технічної конференції (22 - 25 травня 2013 р.). - Кривий Ріг, ДВНЗ «КНУ». - С. 81-84.

13. Розанова С. А. Математическая культура студентов технических университетов /

14. А. Розанова. - М. : ФИЗМАТЛИТ, 2003. - 176 с.

15. Теорія і практика організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів : кол. авторів / ред. проф. О. А. Коновала. - Кр. Ріг : Книжкове видавництво Кирєєвсьского, 2012. - 380 с.

16. Туркот Т. І. Педагогіка вищої школи : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Т. І. Туркот. - К. : Кондор, 2011. - 628 с.

17. Туркот Т. И. Индивидуально-дифференцированный подход к студентам в инновационной системе организации самостоятельной работы / Т. И. Туркот, А. А. Коновал // Teater professional culture. Current reguirements. International Scientific Symposium (Chisinau, Republic of Moldova 16th - 17th of May, 2013). - Chisinau Univ. Pedagogica de Stat I. Creanga, 2013. - v. 1. - Р. 86-89.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.