Творче використання досвіду В.О. Сухомлинського щодо підготовки школярів до дорослого життя в сучасних загальноосвітніх закладах України

Сучасна освіта звернена до особистості учня. Сьогодні головне завданняшколи - не просто озброєння дитини багажем знань, а підготовка її до самостійного життя. Життя ж очікує від сучасної школи громадянина з цілісними особистісними рисами, високим рівнем соціальної активності, умінням бачення проблем, готовності діяти для їх розв'язання.

Суттєвою проблемою сучасного суспільства можна вважати цілковиту його інфантилізацію. Як зазначає А. Серьогіна, сучасні юнаки та дівчата пізно дорослішають, результатом чого є інфантилізація школи і суспільства. На громадянську інфантильність молодого покоління, що розвивається, слід звернути особливу увагу, але неприйняття молоддю цінностей старших, пошук свого шляху, заснований на нігілістичному ставленні до досвіду, не можуть сприяти правильній лінії поведінки в реальному дорослому житті [7].

У такому контексті подолання цього явища має бути засновано на формуванні в молоді соціальних компетенцій, які утворюють особистість, здатну безконфліктно, продуктивно та щасливо існувати в дорослому житті, і які потрібні для сучасних юнаків та дівчат, що вступають у доросле життя.

Підготовка учнів сучасної середньої школи до дорослого життя вимагає, щоб кожна дитина, юнак, дівчина були правильно зорієнтовані як у соціальному, так і в професійному напрямку суспільного буття. Ця орієнтація вимагає, щоб випускники школи мали необхідний перелік соціальних і професійних компетенцій, які дадуть їм змогу повноцінно адаптуватися до реальних умов дорослого життя.

Тому метою статті є аналіз проблеми підготовки школярів до дорослого життя та творче використання досвіду В. Сухомлинського в сучасних загальноосвітніх закладах України.

Перш, ніж перейти до цього питання, треба розібратися, в якому стані перебуває сучасний освітній процес. Помічаємо, що майже у всіх школах ситуація однакова: діти на уроках отримують безліч різної інформації, так би мовити, вони є пасивними споживачами інформації з різних навчальних предметів та дисциплін. Це викликає підрив фізичних сил дітей, перевтому, байдужість та незацікавленість до вивчення матеріалу. Звісно, школа з таким освітнім процесом не зможе підготувати дитину до життя в усіх його проявах як майбутню людину-громадянина, працівника, професіонала, батька та матір. Ця проблема стоїть надто гостро у наш час. У сучасній загальноосвітній школі потрібен цілісний освітній процес, який зможе забезпечити цілісний розвиток особистості. Що означає цілісний освітній процес?

Як правильно зазначив Б. Наумов, «Ми виходимо з універсальної формули поліцентризму в освіті, яка включає в себе пізнання, працю і гру. Тільки пізнання за всієї значущості цієї категорії не достатньо для організації цілісного освітнього процесу, оскільки це призводить лише до інтелектуального споживання. Через те необхідно організовувати працю так, щоб вона була різноманітною - фізичною, інтелектуальною і обов'язково творчою на благо людей, суспільства.

Проблема різнобічної підготовки школярів у сучасній школі не розв'язана. А життя динамічно розвивається, ставить питання не тільки трудової, але й поліцентричної підготовки молоді, під якою ми розуміємо цілісний розвиток особистості в різноманітних видах діяльності і спілкування школярів, організація яких може і має призвести до створення цілісного освітнього процесу: навчання, виробнича праця, фізичний розвиток, соціальна, ігрова, естетична, побутова та екологічна діяльність, спілкування, культурне дозвілля на основі свободи вибору» [6, с. 4].

Тому в основу школи має бути покладений план навчально-виховної діяльності, а не тільки навчальної. Метою навчання і виховання має стати поліцентрична підготовка школярів, тобто багатопрофільна організація розвитку внутрішнього світу і творчих здібностей особистості школяра як цілісності [там само, с. 6].

Фундамент цілісного розвитку особистості як основи підготовки до життя був закладений в Україні видатним педагогом В. Сухомлинським. Він створив оригінальний досвід навчання і виховання дітей у Павлиській середній школі Кіровоградської області, якою керував більше 20-ти років.

Досвід В. Сухомлинського у вирішенні цього завдання важко переоцінити, оскільки педагогічна система, створена видатним педагогом-новатором, становила собою унікальний засіб формування цілісної особистості, яка може творчо і продуктивно працювати, на засадах високої моралі створювати сім'ю та виховувати дітей, піклуватися не тільки про власні інтереси, але й активно впливати на ті суспільні процеси, які відбуваються в навколишньому мікро- і макросоціумі, бути в повному розумінні цих слів людиною і громадянином.

Цей досвід цікавий тим, що в умовах середньої школи 60-70-х років В. Сухомлинський намагався досягти повноцінного навчання і виховання учнів, створити школу радості, духовно близького спілкування сільських учнів з природою, навколишнім світом, людьми. Він створив оригінальні центри виховання - Куток мрій, Сад здоров'я, Кімнату казок, Острів див, Куток краси, Пташину здравницю, Алею героїв [5, с. 27].

Досвід створення цих центрів свідчить про реальні можливості організації цілісного педагогічного процесу в масовій сільській школі, звичайно, за наявності розуміння і бажання такого підходу педагогом і дітьми.

У цілому досвід В. Сухомлинського підтвердив необхідність організації цілісного педагогічного процесу в сільській масовій школі з численними центрами виховання, особливо показав ефективність умілої роботи зі словом, з книгою для розвитку мислення учнів, їх духовного світу, моральності. У цьому неоціненна заслуга видатного мислителя, гуманіста-педагога з Павлиша.

З кожним роком ідеї В. Сухомлинського щодо підготовки школярів до життя набувають усе більшого значення в сучасних загальноосвітніх закладах. Розглянемо вплив ідей В. Сухомлинського в інших закладах освіти.

Послідовником ідей В. Сухомлинського був О. Захаренко (1937-2002), який працював директором Сахнівської середньої школи Корсунь-Шевченківського р-на Черкаської обл. Більше 30-ти років він віддав цій школі. Девіз школи вистражданий багаторічною роботою педагогічного колективу: «До серця дитини - через захопленість праці і навчання».

Тут було два основних центри, де в добре обладнаних приміщеннях відбувалися навчальні заняття близько 300-х учнів. Одне з приміщень прикрашало панно «Школа - колиска щасливої долі», «Хай завжди буде мама», «Без праці не родить хліб, не цвітуть рози», «Без книги немає знань», «Людина без захоплень - не цікава людина», «Не можна і дня прожити без тривоги за Батьківщину». У шкільному будинку була ігрова кімната, тут було багато різних силомірів, ігор на точність для розвитку спритності і кмітливості, відбувалися навчальні ігри «Зоряне небо і контролюючі машини», «Романтик», «Кібернетик», навчальні комп'ютери. У школі було створено центр позаурочної роботи. Це - музей, з будівництва якого починалась школа Захаренка. У ньому п'ять експозиційних залів, кімнати для гурткової роботи, приміщення для виставок творчих робіт учнів, планетарій, обсерваторія, на даху між баштами - шкільний космодром. Поруч - актовий зал на 200 місць. Також було створено навчально-оздоровчий комплекс «Палац Здоров'я», в якому - спортивно-оздоровчі споруди: літній і зимовий плавальні басейни, спортивний зал, тир, стадіон, спеціалізовані військово-технічні, спортивні кабінети. У школі створено навчально- виробничі майстерні, гаражі, кабінети з вивчення сільськогосподарської техніки. Є великий, у 15 га, колгоспний сад, оранжерея, дослідні ділянки. Тут ведеться справжня творча робота з дітьми, культивуються самопочуття дітей, їх захопленість, дослідницький творчий пошук, бажання більшості учнів принести користь навколишнім людям, рідному селу, своїй Батьківщині.

Успішно втілюється досвід В. Сухомлинського щодо підготовки школярів до життя у Павлиській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, яка носить ім'я славетного педагога. Головна мета цієї школи полягає в тому, щоб виховати своїх учнів справжніми людьми. Цьому сприяють уся система роботи школи, діяльність кожного педагога. Настанови В. Сухомлинського про те, що школа тільки тоді стає вогнищем культури, коли в ній панують культ Вітчизни, Людини, Матері, Книги, Рідного Слова, покладені в основу діяльності кожного вчителя [2, с. 228].

За багато років уже після смерті великого павлиського педагога школа підготувала до життя сотні юних громадян-трудівників нашої держави, які стали справжніми людьми, досягли вагомих успіхів у своїй роботі, прославили її ім'я. Роками склалася в школі система виховної роботи, вона коригувалась і змінювалась з часом, але основа її - заходи, започатковані В. Сухомлинським [там само].

Нинішній педагогічний колектив творчо розвиває традиції школи, які були засновані Василем Олександровичем. Це - проведення шкільного свята врожаю для учнів початкових класів, якому передує велика підготовча робота з вирощування хлібу, складання казок учнями початкових і середніх класів, проведення шкільного театралізованого життя свята казки, на якому інсценізуються одна з казок В. Сухомлинського та краща з учнівських казка з кожного класу, свято квітів, чітка система планування роботи школи - складання тижневих планів, проведення шкільного огляду художньої самодіяльності, виставки учнівських виробів, система роботи з морального та патріотичного виховання, багато туристичних поїздок, змістовні трудові традиції, продумана робота з батьками, учителями та інші [там само, с. 228-229].

Усім павлишанам відома одна з трудових традицій школи, яка передається роками від старших поколінь молодшим: кожен учень школи зобов'язаний відпрацювати літом протягом трьох днів з упорядкування шкільного подвір'я, з догляду за зеленими насадженнями на території школи.

Одна з нових традицій - подарунок випускників школі: випускники висаджують на згадку про себе кущі троянд. Так всі намагаються перетворити територію школи в квітучий сад, про що мріяв В. Сухомлинський.

Як і раніше, учителі школи наполегливо працюють над тим, щоб усі учні мали міцні знання, виростали розумними, щоб кожен вчився в міру своїх можливостей, сповна реалізував свої здібності [там само, с. 229-230].

Ще один навчальний заклад, в якому втілюються педагогічні ідеї щодо підготовки до життя - це Олександрійське педагогічне училище ім. В. Сухомлинського. Училище ставить завдання закласти підвалини основ наук, сформувати в молодого спеціаліста початкові навички до наукового пошуку в педагогічній діяльності [там само, с. 235].

В. Сухомлинський одним із перших серед педагогів висунув як пріоритетні загальнолюдські норми моральності, багато писав про виховання гуманності, людяності через творення добра, про виховання співчутливого ставлення людини до людини. Найбільша людська радість, за словами В. Сухомлинського, - це жити для людей. Святим обов'язком для вчителя він вважав збереження народних традицій, кращі з яких мають увійти в душу вихованців, стати їхнім святим обов'язком. При підготовці майбутніх педагогів широко використовуються саме ці надбання відомого вченого [там само, с. 236]. сухомлинський загальноосвітній виховання патріот

Проголошені В. Сухомлинським культ Рідної землі, Матері, Хліба та моральні заповіді теж органічно ввійшли в систему навчально-виховної діяльності училища. Протягом багатьох років в училищі проводяться Свято матері, Свято природи, Свято рідної мови, Свято книги, Свято казки, День добра та милосердя. Надзвичайно яскравим та урочистим є свято хліба, девізом якого стали слова «Не забувай про хліб».

В. Сухомлинський вважав казки духовним багатством народної культури і зазначав, що дитина за змістом казки пізнає серцем життя народу. В училищі обладнана чудова кімната казок, відбуваються таємничі, чарівні дійства під час свята казки, виступи лялькового театру [4, с. 237].

Педагогічний колектив училища вбачає своїм завданням у подальшому ретельно вивчати та впроваджувати в систему підготовки молодого спеціаліста багатство невмирущої спадщини павлиського Вчителя, педагога-гуманіста.

Цікавим є досвід українського коледжу ім. В. Сухомлинського, що міститься в Києві. Директор коледжу - член-кореспондент АПН України, кандидат педагогічних наук В. Хайруліна.

Головним завданням педагогічного колективу коледжу є піднесення особистості, спрямоване на розкриття природних здібностей, розвиток інтелекту та формування духовності. Наповнюючись ідеями В. Сухомлинського, теплом творчості, радістю пошуків та добром - основою життя, - педагоги прагнуть розбудити у вихованців інтерес до пізнання світу; розвивати природні здібності дитини й плекати інтелектуальний потенціал; сприяти освітнім потребам юних громадян держави; озброюючи життєво необхідними знаннями, одночасно формувати в молоді міцні уміння, навички; піднести особистість, підготовлену до життя в демократичному суспільстві [4, с. 240].

У загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 17 м. Кіровограда творчо використовується педагогічні ідеї В. Сухомлинського. Тут уміло формуються знання, уміння і практичні навички, тісно поєднується навчання з продуктивною працею на уроках трудового навчання. Учителька М. Дернова вміло й наполегливо вивчає своїх учнів, адже від її таланту, майстерності, відданості справі залежить, якими вони вступлять в самостійне життя. Тому вона постійно піклується про виховання любові до праці, людей праці, готує їх до самостійного життя.

У 5-7 класах цієї школи значну увагу у вихованні цілісної та гармонійно розвиненої особистості відводиться заняттям з сервісної праці, щоб добре підготувати учнів до праці, життя та виховання творчої активності.

В. Сухомлинський настоював на тому, щоб були оптимальні умови для праці дітей, створення необхідної матеріальної бази, наявність робочих кімнат тощо.

Тому в цій школі постійно піклуються про оснащення навчальних кабінетів, нагромадження дидактичного матеріалу, методичних розробок занять. У кабінеті встановлено швейні машини, обладнані всім необхідним: столи на 26 робочих місць, примірочна, місце для волого-теплової обробки швейних виробів.

Активно ведеться й кулінарна робота. На заняттях з кулінарії кожен учень побував у ролі кухаря, офіціанта і т.ін.

У процесі трудових занять учитель постійно працює над розвитком творчих здібностей учнів, прищепленням їм естетичного смаку. Адже, за словами В. Сухомлинського, будь-яке трудове заняття, яке ставиться перед учнями, має не тільки матеріально-виробничий, але й естетичний смисл, пов'язаний з формуванням почуття прекрасного.

Учитель М. Дернова прагне, щоб дати кожному учню моральну, розумову, практичну і психологічну підготовку до праці, розкрити в кожному з них індивідуальні задатки, нахили, здібності, щоб праця стала «смислом життя, джерелом натхнення та радості», - як писав В. Сухомлинський.

У Комишоватській загальноосвітній школі Новоукраїнського району Кіровоградської області реалізується педагогічний досвід В. Сухомлинського щодо формування в дітей інтересу до сільськогосподарської праці, вивчення техніки, народних ремесел, охорони довкілля [2, с. 87-88]. Проводяться уроки мислення на природі під назвою «Жива душа природи», свято «Прийом у юні хлібороби».

У школі багато гуртків, серед них є танці, вокал, музика, фольклор. Цілий рік готують школярів до свята врожаю: вирощують овочі на дослідній ділянці, готують костюми, поробки з природного матеріалу, складають казки, розучують дитячу оперу «Ходить гарбуз по горду», зустрічаються з хліборобами. Це свято - підсумок багатомісячної діяльності [2, с. 27].

У світловодській спеціалізованій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 7 Кіровоградської області, наслідуючи ідеї педагога-майстра, учителі прагнуть, щоб життя школярів було змістовним і цікавим. Традиційно в закладі проводяться творчі тижні, присвячені В. Сухомлинському. Складовими таких тижнів є круглі столи, педагогічні читання, уроки мислення в природі, складання казок, тематичні виховні години за творами для дітей Василя Сухомлинського. У школі проводяться свята Книги, Врожаю, Казки, Добрих справ, захоплююче проводиться виставка квітів «Шана вчителю-творцю» [там само, с. 5-6].

МВК «Бобринецька гімназія - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» здійснює компетентнісний підхід до формування особистісних рис громадянина України, розвиток духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, економічної, правової, трудової, політичної культури [3, с. 11].

У Новоградівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів педколектив працює над проблемою «Гуманізація навчально-виховного процесу на основі творчого провадження педагогічних ідей В. Сухомлинського». У школі організовуються родинні свята, свято Матері, Хліба, Врожаю, Книги, рідної мови, дні відкритих дверей. «Ми змогли створити школу здоров'я, радості, таку, яка відповідає вимогам сучасності. Ми готуємо не майбутніх громадян, а громадян майбутнього. Наша школа стала: для дітей - школою радості, для вчителів - школою творчості, для батьків - школою спокою. Наша школа - школа нового покоління, це теплий дім для дітей, в якому кожен почувається потрібним, тим, кого люблять» [там само, с. 24].

У Йосипівському НВК роботу спрямовано на моделювання досвіду творчої трансформації педагогічних ідей В. Сухомлинського. В основу роботи покладено положення гуманістичної педагогіки В. Сухомлинського, а саме: людина - найвища цінність, що визначає весь сенс виховання; любов до дітей - головний засіб навчально- виховного процесу; культ природи, природа як найважливіший засіб виховання почуття прекрасного і гармонії [там само, с. 92-93].

Практичний досвід В. Сухомлинського, на жаль, залишається ще не такою красивою «обкладинкою» на тлі вітчизняної педагогіки. Насамперед труднощі нашої школи полягають у відсутності цілісного образу людини, за яким здійснюється підготовка молодої людини до дорослого життя. У радянський час, безумовно, було зрозуміле соціальне замовлення, яке ставилося перед школою. І в рамках цього замовлення було формування образу людини, необхідного радянському на той час суспільству. Складається таке враження, що образ людини нашому суспільству не потрібен. Адже для виконання завдання школи важливий саме образ - вхідний (що маємо на вході) і завершальний (що ми хотіли б мати на виході). Що ж ми маємо сьогодні? Відштовхнемося від слів В. Сухомлинського з листа до сина: «Сотні тисяч слів у нашій мові, але на перше місце я б поставив три слова: хліб, праця, народ. Це три кореня, на яких тримається наша держава» [1].

Ці слова актуальні і в наш час, оскільки дають змогу виділити основну мету підготовки сучасної молодої людини до дорослого життя - сформувати особистість, яка розуміє фундаментальні суспільні цінності, які є традиційними для українського народу, може, вміє та бажає працювати, є свідомим громадянином своєї держави.

Вирішуючи це завдання, сучасні педагоги мають залучати досвід В. Сухомлинського і, на нашу думку, відкинути педагогіку інфантилізму, на противагу цій педагогіці активно залучати вихованців до вирішення не лише навчальних, але і соціальних питань, покладаючи на них відповідальність за власну поведінку, результати навчання та громадську позицію, співпрацюючи у вирішені цих питань нарівних.

Саме таким чином формується активна особистість, і це добре розумів В. Сухомлинський, який не підходив до молодої людини лише як до учня, а ставився до неї як до гідної поваги і підтримки соціально-природної істоти. У нього особистість молодої людини постає і як учень, і як син, і як онук, і як товариш, і як однокласник, і як працівник, і як патріот, і як громадянин.

Важливими для подальшого розгляду вважаємо проблеми, що стосуються детальної характеристики структури полікультурної свідомості учнів в контексті впровадження педагогічної спадщини В. Сухомлинського у навчально-виховний процес сучасних ЗОШ.

Література

1. Бондаренко Г. Л. Формування творчої особистості молодшого школяра в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Бондаренко Геннадій Леонідович. - К., 1999. - 18 с.

2. Калініченко Н. А. Ідеї вчителя - в освіті сьогодення : методичний посібник. - Кіровоград : КОУППО ім. Василя Сухомлинського, 1998. - 236 с.

3. Калініченко Н. А. Трансформація гуманістичних ідей Василя Сухомлинського в освітньому просторі : упоряд. Н. А. Калініченко. - Кіровоград : КОУППО імені Василя Сухомлинського, 2013. - 210 с.

4. Калініченко Н. А. Сучасники В. О. Сухомлинського / Н. А. Калініченко, Г. М. Перебийніс. - Кіровоград : Народне слово, 1998. - 260 с.

5. Наумов Б. М. В. О. Сухомлинський та сучасна освіта / Б. М. Наумов. - Х. : ФОП Стиценко І. І., 2013. - 144 с.

6. Наумов Б. М. Школа-поліцентр : модель, план, організація діяльності / Б. М. Наумов. - Х. : Кроссроуд, 2010. - 119 с.

7. Серегина А. А. Социально-психологические условия преодоления инфантилизма у безработной молодежи : дисс. ... канд. психол. наук : 19.00.05 / Серегина Анна Александровна. - Москва, 2006. - 250 с.

Анотація

У цій статті розкривається проблема підготовки школярів до дорослого життя та впровадження досвіду В. Сухомлинського в сучасні загальноосвітні заклади України з метою виховання цілісної особистості, здатної жити та працювати на благо суспільства. В. Сухомлинський створив оригінальний досвід навчання та виховання дітей у Павлиській середній школі Кіровоградської школи. Підкреслено, що основна мета сучасної освіти - формування особистості, яка розуміє фундаментальні суспільні цінності, що є традиційними для українського народу, може, вміє та бажає працювати, є свідомим громадянином своєї держави. Окреслено досвід педагога-новатора щодо виховання учнівської молоді як патріотів своєї країни.

This article deals with the problem of preparing of pupils for adult life and the embodiment of experience of V. Sukhomlynskiy in modern general educational establishments of Ukraine with the aim of educating a person, able to live and to work for the benefit of a society. During the period of teaching we give a sum of knowledge to the person, the individuality, the citizen, the worker and the parent. Therefore, the main goal of modern school is training individuality who understands basic social values and traditions of Ukrainian people, who is able to work as a conscious citizen of our state. V. Sukhomlynskiy's experience is a unique mean of forming and formation of the whole person, which can be creative and productive one, which can create his (her) own family and which is able to upbring children to take care not only about their own interests, but also to think about others. V. Sukhomlynskiy created an original experience in training, education and upbringing children at Pavlysh school of Kirovograd region. Currently, mentioned school continues traditions of famous pedagogue. V. Sukhomlynskiy in his methodology prepared children for life. Thus, it can not be argued that V. Sukhomlynskiy created a unique system of formation of educated person who could solve complex problems of life with elements of art and creativity. Integrative methods of training in didactic system of V. Sukhomlynskiy proved that teaching methods were focused on the overall goal of education - deep development of individuality.