Системний підхід до ознайомлення молодших школярів з художніми творами В. Сухомлинського

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 37.091.4.Сухомлинський: [37.035:364.2]

початковий школа позакласний творчість

Розкрито сутність системного підходу до тематичного структурування кола читання, особливості ознайомлення дітей з відомостями про письменника і його творчістю з поступовим розширенням інформації, варіанти уроків з вивчення його творів з елементами інтерактивних технологій.

Ключові слова: художні твори Сухомлинського для дітей, системний підхід, навчальні комплекти з літературного читання; виховний і розвивальний потенціал творів письменника.

Аннотация

Савченко А. Я.

СИСТЕМНЫЙ ПОДХОД К ОЗНАКОМЛЕНИЮ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ С ХУДОЖЕСТВЕННЫМИ ПРОИЗВЕДЕНИЯМИ В. СУХОМЛИНСКОГО

В статье представлен круг чтения художественных произведений В. Сухомлинского для детей в процессе конструирования новых учебных комплектов для литературного чтения для учащихся 2-4 классов.

Annotation

THE SYSTEMATIC APPROACH TO THE YOUNGER SCHOOLCHILDREN'S FAMILIARIZATION WITH V. SUKHOMLYNSKYI'S FICTION

The children's fiction by V. Sukhomlynskyi reading environment in the context of new learners' packages design for 2-4 graders; the core of systematic approach to the reading environment thematic structuring, peculiarities of the children's familiarization with the writer's personality, lesson models for studying his literary works.

Selection and three-levelled thematic literary works grading make the basis according to: 1) themes presentation in the textbooks, manuals supplementing current coursebooks, in the manuals- anthologies for after-classes reading; 2) the 2-4 year-of-study pupils' familiarization with the writer's background, his career and gradual extension of information provided; 3) development of the lesson plans with elements of interactive technologies

Виховання культури кожної людини є тривалим процесом, який відбувається впродовж життя під впливом багатьох чинників.

Безперечно, роль школи для становлення й розвитку всіх людських чеснот залишається винятковою. У працях В. Сухомлинського йдеться про те, що школа стає справжнім осередком культури, якщо в ній пануватимуть 4 культи: Батьківщини, людини, матері і рідного слова. Символами культурологічної школи педагог вважав такі поняття, як «духовна культура», «мовна культура», «культура почуттів», «культура праці», «культура бажань», «культура спілкування», «культура дозвілля». Усі ці виявлення культури актуальні і для виховання молодших школярів. Незамінною у цьому процесі є роль живого, переконливого, правдивого слова вчителя і самостійного вдумливого читання дітей «Учитель в слові виявляє себе, свою культуру, свою моральність, своє ставлення до вихованців. Головне, що визначає ефективність слова вчителя, - його чесність» [1, с. 321-322].

Про незамінну роль книги в духовному зростанні учнів і вчителів педагог писав у багатьох творах. «Може здатися парадоксальним, але це справді так: однією з найнебезпечніших хвороб шкіл є безкнижність, книжка не увійшла в життя учнів, не стала їх щоденною духовною потребою» [2, с. 253].

А треба з молодшого віку пробудити в дітей пристрасть до читання. «Не хтось повинен задовольняти духовні потреби, а вона сама має бути творцем свого духовного життя» [2, с. 253-254].

Початковій школі та її вихованцям Василь Олександрович присвятив чимало надихаючих думок. «Дитина в цей період, - писав педагог, - має не тільки готуватися до подальшого навчання, накопичувати багаж знань і вмінь, щоб успішно навчатися далі. Вона має жити багатим духовним життям. Роки навчання в початковій школі цілий період морального, інтелектуального, емоційного, фізичного, естетичного розвитку, який буде реальною справою, а не пустою розмовою лише за умови, що дитина живе багатим життям сьогодні, а не тільки готується до оволодіння знаннями завтра...» [3, с. 100].

«Я поставив перед собою завдання вчити такого читання, щоб дитина, читаючи, думала. Читання має стати для дитини дуже тонким інструментом оволодіння знаннями і водночас джерелом багатого духовного життя» [3, с. 102]. Тому створення оптимального кола читання належить до актуальних проблем початкової школи. Стосовно цього проведено низку досліджень з аналізу літературно-художньої спадщини В. Сухомлинського (М. Антонець, Л. Заліток, Г. Ткаченко, Л. Пархета, М. Вашуленко та ін.), але нова ситуація розвитку початкової школи зумовлює актуальність розгляду цієї проблеми з позицій системного підходу, що забезпечує цілісність її вивчення.

Мета статті: ураховуючи значний виховний і розвивальний потенціал літературно- художньої спадщини В. Сухомлинського, розкрити системний підхід до відбору й опрацювання творів письменника на уроках з літературного читання в контексті нових вимог навчальної програми з цього предмета.

Художньо-літературна спадщина В. Сухомлинського не лише масштабна за обсягом і різнопланова за тематикою. Вона унікальна, бо перевірена досвідом читання творів письменника різними поколіннями дітей і вчителів, тому і в наш суперечливий час належить до найбільш затребуваних, незважаючи на великий потік інформації і розважальних передач.

Саме в художніх творах для дітей Василь Олександрович доступно, образно втілив свої погляди на морально-етичне виховання і розвиток молодших школярів засобами художнього слова, якими він блискуче володів. Доступно, у невеликих, зрозумілих дітям сюжетах, письменник розкривав філософію життя, його цінність і неповторність для кожної людини і водночас обмеженість у часі, відповідальність кожного за свої слова і вчинки. У казках, оповіданнях, притчах, есе дидактично повчально або приховано в підтексті твору педагог через конкретні життєві або казкові ситуації розкриває юним читачам, що таке добре, а що - погано.

Принципово важливо, що в тематиці творів віддзеркалюється розмаїття внутрішнього і зовнішнього життя хлопчиків і дівчаток того часу, які щиро, безпосередньо сприймали навколишній світ у всій його різноманітності. Цей світ - їхнє життя в родині, серед природи, у класі, у соціумі села. Усе, що могло зацікавити дітей, викликати розмисли, хвилювання, бажання змінити себе і своє середовище, у різних сюжетах було художньо відображено Василем Олександровичем. Думаємо, що важливим джерелом натхнення письменника було ставлення дітей до свого вчителя, їхня довіра і відкритість, духовне взаєморозуміння Василя Олександровича з маленькими вихованцями.

Упродовж багатьох років працюючи з літературно-художньою спадщиною Василя Сухомлинського, ми звертаємось до творів письменника, щоб відібрати в підручники, навчальні посібники найкраще, найвідповідніше потребам виховання і розвитку сучасного молодшого школяра. Це питання начебто просте, бо загалом таких творів є в письменника дуже багато (понад 1500 назв), і водночас складне. Складність зумовлена кількома обставинами. По-перше, спрямованість предмета читання за новим державним стандартом дещо змінена. Тепер це курс «Літературне читання», що зумовлює посилення уваги до естетичного й літературного розвитку молодших учнів. По-друге, основними результатами цього курсу визначено сформованість у дітей читацької та ключової компетентностей, що передбачає достатню частотність однотипних завдань для їх формування. По-третє, у попередній період (до 2010 року) предмет читання був забезпечений одним підручником, що видавався у двох частинах, обсяг яких був цілком достатній для організації читацької діяльності учнів.

Упровадження нового покоління державного стандарту відбулося в умовах скорочення МОН України обсягу підручника (як основної навчальної книги) вдвічі без відповідного скорочення програми. Це зумовило необхідність підготовки з цього предмета, крім підручника (в одній частині), навчальних посібників, які б створювали достатній читацький простір.

У зв'язку з цим нами розроблено для кожного класу навчальний комплект: підручник «Літературне читання» і навчальні посібники «Я люблю читати» (доповнює підручник) і «Моя домашня читальня» (посібник-хрестоматія для позакласного читання).

У навчально-виховному процесі ми прагнули реалізувати системний підхід до впровадження художньої спадщини В. Сухомлинського за такими кроками:

1. Визначення тематики й обсягу кола читання творів письменника для предмета «Літературне читання» для всіх класів.

2. Виокремлення з цього кола творів для підручників 2-4 класів, а потім конструювання відповідних тем навчальних посібників із включенням творів В. Сухомлинського.

3. Визначення наскрізних тем, які на різних рівнях (новизни, складності) мають бути відображені в навчальних комплектах упродовж 2-4 класів.

4. Створення текстів для послідовного ознайомлення дітей з особистістю письменника в кожному класі.

5. Розроблення методичних рекомендацій щодо опрацювання художніх творів Василя Сухомлинського у початкових класах.

Коротко розкриємо реалізацію цього підходу. Базисом є коло читання, у визначенні якого ми звертались до думок Василя Олександровича про розвиток духовних і пізнавальних потреб дітей, ролі книги, самостійного читання у їх становленні і саморозвитку.

Відомо, що В. Сухомлинський виключного значення надавав змісту початкової освіти, неодноразово підкреслював незамінну роль книги і читання у вихованні й розвитку молодшого школяра. У книзі «Серце віддаю дітям» педагог писав: «Увійти в духовний світ учня може лише те, що відповідає рівневі його розвитку - розумового, емоційного, естетичного - водночас сприяє його подальшому розвитку. Правильно вибрати, що читати, - надзвичайно важливе завдання вихователя. У книжках для читання, на жаль, відсутні багато художніх цінностей, доступних розумінню дитини. Через три місяці після початку навчального року ми розпочали читання цікавих казок і оповідань, які не увійшли до читанки» [3, с. 329].

У Павлиській школі у 60-х роках було чимало книг у бібліотечці для учнів початкових класів. Деякі з цих творів є і в сучасних підручниках. Наприклад, казки

О. Пушкіна «Казка про царя Салтана», П. Єршова «Горбоконик», Г.К. Андерсена «Гидке каченя», П. Бажова «Малахітова скринька», оповідання М. Трублаїні, О. Іваненко, вірші Т. Шевченка, Лесі Українки. Загальною рисою цих книжок В. Сухомлинський вважав яскраве художнє втілення гуманних, людяних ідей, насамперед поваги до особистості людини [3, с. 333].

«Я бачив важливе виховне завдання в тому, - писав Василь Олександрович, - щоб кожен хлопчик, кожна дівчинка, закінчуючи початкову школу, прагнули усамітнитися з книжкою для міркувань і розважань.

Усамітнення - не самотність. Це початок самовиховання, думок, почуттів, переконань, поглядів. Воно є можливим лише за умови, коли книга входить у життя маленької людини як духовна потреба» [3, с. 337].

Щоб виникло читання як духовна потреба, зміст книги має бути для дитини особистісно значущим, пробуджувати інтерес. Саме таких книжок на той час не було в українській дитячій літературі. Любов Василя Олександровича до дітей, глибоке розуміння їхніх потреб у поєднанні з талантом майстра слова, очевидно, надихнули педагога на створення для них художніх творів. У навчальному посібнику для учнів 3 класу «Я люблю читати» вміщено розповідь Василя Сухомлинського «Що таке Школа під голубим небом?» У ній він розкриває стан захоплення дітей творчістю, коли вони разом із вчителем складають казки. «Все, що ми бачимо, здається нам у ці години казкою» [9, с. 140].

У контексті завдань сучасного курсу літературного читання ми визначили концептуальні установки щодо системи опрацювання художніх творів В. Сухомлинського впродовж початкової школи на уроках класного і позакласного читання. Це зокрема такі: 1) зміст відібраних творів має розкривати сутність загальнолюдських цінностей, доступних і особистісно значущих для сучасних дітей 6-10 річного віку; 2) розвивати почуттєву сферу, створювати потенціал для виховання в дітей почуття любові до рідного краю, Батьківщини, культури спілкування, відповідального ставлення до себе, інших людей, природи; 3) розвивати здатність до самовираження в елементарній літературній діяльності; 4) зміцнювати й розвивати позицію молодшого школяра як активного суб'єкта пізнавальної діяльності.

За цими установками було відібрано 50 творів В. Сухомлинського (казки, оповідання, замальовки, есе, притчі). Коло читання цих творів на уроках літературного читання (у класі і вдома) цілісно відображено у таблиці 1.

Таблиця 1. Коло читання творів Василя Сухомлинського у навчальних комплектах

За кожним твором учитель може здійснити різноманітний вплив на думки і почуття учнів. Однак є і провідна ідея, заради якої ці тексти на уроці є об'єктом читання, усебічного аналізу, проникнення в основне, що прагнув донести до читачів автор.

У змісті творів Василя Сухомлинського відображено такі теми: ставлення до природи, дитина у родині; дитина, як учень, як товариш, дитина - суб'єкт соціальних відносин; цінність праці і творчості.

Відповідно до виховного і розвивального потенціалу текстів їх було включено до різних тем, які визначено у підручниках і навчальних посібниках. Наведемо розподіл творів Василя Сухомлинського у підручнику для 2 класу.

Зіставлення навчальних комплектів для кожного класу, показує, що в книгах є наскрізні теми, близькі за цінностями, які автор передав у змісті творів. Особливо виразно це простежується у вміщених творах за такими цінностями, як виховання в дітей доброти, сердечності, відповідального ставлення до природи, турботи про членів родини, бажання творити. Досягнення частотності опрацювання творів, близьких за основною думкою, є передумовою сформованості у свідомості дітей моральних цінностей і прагнення до добрих вчинків.

Системно здійснено в навчальних комплектах ознайомлення молодших учнів з особистістю В. Сухомлинського. Зокрема в кожному класі відбувається поступове розширення знань про письменника і тематику його творів. Так, у підручнику для 2 класу вперше подано відомості про письменника у розділі «Оповідання про світ дитинства» у зв'язку з тематикою його творів. «Ти прочитаєш кілька оповідань Василя Сухомлинського. їх дійові особи - дівчатка і хлопчики, які переживають сильні почуття: захоплення грою, радість спілкування, сум, тривогу. Читаючи твори, простеж, як розгортаються події, у якому вони зв'язку, чому змінюється настрій дітей, як вони виявляють ставлення одне до одного» [7, с. 113]. І далі після читання творів подано короткі відомості про письменника, його портрет, назви книжок [там само, с. 117].

У 3 класі продовжується ознайомлення учнів з відомостями про письменника. Так, тема «Прозові твори» розпочинається невеличким нарисом з фотографією педагога і дітьми, які розглядають квіти.

«Василь Сухомлинський (1918-1970). Усе своє життя педагог присвятив дітям. Він працював директором Павлиської школи на Кіровоградщині, викладав українську мову і літературу. Щоранку зустрічав своїх учнів на ганку школи, дивився їм у вічі, намагаючись зрозуміти їхні турботи і радості.

У художніх творах Василя Олександровича відбилося прагнення педагога бачити своїх вихованців добрими, чуйними, допитливими, працьовитими» [8, с. 144].

У навчальному посібнику для учнів «Я люблю читати» (3 клас) розділ «Стежиною творчості» відкривається розповіддю про письменника. «Вже давно немає серед нас великого вчителя Василя Сухомлинського. Але в Павлиській школі, якою він керував, і в багатьох інших діти залюбки складають казки, вірші, втілюють свої задумки в малюнках, саморобках.

Павлиські казки відомі й у далекій Австралії. Роздивись обкладинку книжки казок Василя Сухомлинського, яка видана в Австралії 2013 року...» [8, с. 140].

У 4 класі відомості про письменника та його творчість актуалізуються й доповнюються новими акцентами. «Тобі вже відоме ім'я письменника і педагога Василя Сухомлинського. У його оповіданнях, казках розповідається про такі випадки з життя хлопчиків і дівчаток, коли в начебто звичайних ситуаціях їм відкривається щось важливе і несподіване в людських стосунках. Прочитай твори письменника і поміркуй про те, «Що хотів сказати автор своїм читачам».

Зміст творів В. Сухомлинського є доброю основою для розроблення варіативної методики проведення уроків літературного читання. Так, у кожному класі можуть використовуватися різні моделі уроків: уроки-роздуми, уроки-діалоги, уроки, на яких відбувається інсценізація прочитаного, уроки розвитку літературних здібностей учнів. Кожен вид уроків має свою методичну особливість. Так, уроки-роздуми відзначаються тим, що мислительна і почуттєва діяльність учнів зосереджена на розпізнаванні, аналізі і вирішенні своєрідних морально-етичних проблем і пізнавальних завдань, які випливають із ситуації, описаної у творі. У багатьох випадках вже в назві творів приховано запитання, яке може бути проблемою уроку. На нього діти не зможуть відразу відповісти, бо для цього треба занурюватись у текст, аналізувати мотиви вчинків дійових осіб, міркувати, обговорювати різні думки. Наприклад, у 3 класі, читаючи оповідання В. Сухомлинського «Соромно перед соловейком», діти обговорюють такі проблеми: Чому дівчинці стало соромно?; Як можна в назві оповідання відобразити його головну думку? («Красиві слова, і красиве діло»); беруть участь у дискусії «Моя точка зору». За змістом оповідання «Кінь утік» розмірковують: Що означає відповідь Петрика Віталику: Утік кінь?... Що насправді зникло у стосунках хлопчиків?

Завершуючи виклад, наведемо важливе застереження В. Сухомлинського з праці «Сто порад учителеві» про те, що вчитель має прагнути, щоб знання, оцінні судження стимулювати дітей до корисної перетворювальної діяльності, викликали бажання бути кращими. «Прагніть, щоб знання учня не були кінцевою метою, а засобом, щоб вони не перетворювалися в нерухомий, мертвий багаж, а жили в розумовій праці школяра, в духовному житті колективу, у взаєминах між школярами, у тому живому і безперервному процесі обміну духовними багатствами, без якого не можна собі уявити повноцінного інтелектуального, морального, емоційного, естетичного розвитку. Ведіть своїх вихованців від книжки до думки й діяльності, від діяльності до думки й слова» [10, с. 452-453].

Таким чином, упровадження літературно-художньої спадщини Василя Сухомлинського у зміст літературного читання молодших школярів має здійснюватись системно. Це передбачає відбір і тематичне структурування творів за трьома рівнями: 1) представлення тематики в підручниках, у навчальних посібниках, які доповнюють підручник, у посібнику-хрестоматії для позакласного читання; 2) ознайомлення учнів 2-4 класів із відомостями про письменника і його творчістю з поступовим розширенням інформації; 3) розроблення варіантів уроків з елементами інтерактивних технологій.

Література

1. Сухомлинський В. О. Слово до вчителя в моральному вихованні / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори : в 5 т. - К. : Рад. шк., 1977. - Т. 5. - С. 321-330.

2. Сухомлинський В. О. Народний учитель / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори : в 5 т. - К. : Рад. шк., 1977. - Т. 5. - С. 239-255

3. Сухомлинський Василь. Серце віддаю дітям // Василь Сухомлинський. Передмова О. Сухомлинської. - Харків : АКТА, 2012. - 537 с.

4. Сухомлинський Василь. Вічна тополя: Казки. Оповідання. Етюди: для мол. шк. віку / упоряд. О. Сухомлинська; за заг. ред., Д. Чередниченка. - К. : Генеза, 2003. - 272 с.

5. Сухомлинський Василь. Вогнегривий коник: Казки. Притчі. Оповідання / упоряд. і передмова О. В. Сухомлинської. - 2-ге вид. стер. -К. : Вікар, 2008. - 200 с.

6. Сухомлинський Василь. Казки Школи під голубим небом: казки, притчі, оповідання / упоряд. О. В. Сухомлинська. - К. : Рад.шк., 1991. - 191 с.

7. Савченко О. Я. Літературне читання: підручник для 2 кл. / О. Я. Савченко. - К. : Вид. дім «Освіта», 2012. - 160 с.

8. Савченко О. Я. Літературне читання. Українська мова. 3 клас : підручник для загальноосвітніх навч. закладів / О. Я. Савченко. - К. : Вид. дім «Освіта», 2013. - 192 с.

9. Савченко О. Я. Я люблю читати : навч. посіб. для учнів 3 класу / О. Я. Савченко. - К. : Вид. дім «Освіта», 2013. - 160 с.

10. Савченко О. Я. Методичний аналіз навчального комплекта з літературного читання для 4 класу // Початкова школа. - 2015. - № 9.

11. Сухомлинський В. О. Знання, мета і засіб // В. О. Сухомлинський Вибрані твори : в 5 т. - К. : Рад шк., 1976. - Т. 2. - С. 452-454.

Размещено на Allbest.ru