Організаційно-підготовчий напрям інструментально-виконавської підготовки студентів-музикантів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організаційно-підготовчий напрям інструментально-виконавської підготовки студентів-музикантів

Організаційно-підготовчий напрям інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музики був спрямований на процес їхнього самореалізації у практичній діяльності. На цьому етапі ми використовували як репродуктивні, так і продуктивні методи навчання, взаємодія яких створювала плідне підґрунтя для виявів творчої індивідуальності студентів. У ході формувального експерименту використовувалися такі методи і прийоми навчання: вербальні (розповідь, пояснення, коментар, бесіда, колективне обговорення, роз'яснення, закономірностей музичного мистецтва); практичні (інструментальний показ, навчальні ігри, виконання музичного колажу, технічні вправи, демонстрування практичних шляхів виконання завдання та їх послідовностей за допомогою елементів музичної імпровізації); наочні (аудіовізуальні, відео візуальні, репродуктивні - демонстрація прийомів художньої, виконавської діяльності); опорно-ілюстративні (здійснення самостійних пошуків можливостей інтерпретації музичних творів); евристичні (відкриття варіативних

можливостей тлумачення нотного тексту, створення образних характеристик головних тем музичного твору); проблемно-пошукові (організація диспутів, дискусій, виконання творчих завдань).

Експериментальною програмою передбачалося застосування комплексу методик щодо видів музично-виконавської діяльності, що дозволило простежити динаміку художньо - естетичного розвитку студентів, спроектувати шляхи й педагогічні засоби подальшого удосконалення процесу формування музично-виконавських знань, умінь та навичок. Музично-виконавська підготовка студентів забезпечувалася такими формами навчання, як колективні (навчальні заняття, лекції), групові (семінарські та практичні заняття) та індивідуальні (самостійна робота студентів, домашні завдання, музично-виконавська практика).

У ході експериментального дослідження використано методи інтеграції музично - виконавської діяльності. Вони склали необхідність використання теоретичних знань з виконавської підготовки, історії, теорії та практики інструментального виконавства та методики навчання гри на музичному інструменті для розвитку виконавської майстерності: розвиток музично-виконавської уяви і фантазії, емоційно-образне виконання музичних творів; розвиток здібності до емоційного перевтілення в процесі роботи над різнохарактерними музичними творами, розвиток образно-логічних, емоційно-чуттєвих здібностей; оволодіння навичками виконавської майстерності й засобами творчої інтерпретації; оволодіння психотехнікою, тобто емоційністю, увагою, спілкуванням, уявою та іншими елементами виконавської майстерності.

До основних методів опанування музичного твору належать: метод пізнання від загального до конкретного, від осягнення художньо-образного змісту твору, пізнання загальної музичної форми, загального оволодіння нотним текстом - до усвідомлення художньої значимості кожного музичного та формоутворювального елемента, якісного відтворення кожної ноти; метод вибіркового опрацювання нотного тексту, який використовують на всіх етапах вивчення музичного твору. Такий метод передбачає визначення окремих уривків твору, що становлять певну складність для виконання й вимагають тривалого вивчення. Залежно від конкретного фрагменту твору визначають методики, прийоми і способи освоєння складних місць нотного тексту. Визначення цих фрагментів пов'язано з рівнем виконавських умінь і навичок кожного студента, що дозволяє створити комфортне рефлексивне середовище. Створення рефлексивного середовища дозволяє співвіднести навчально-професійну діяльність із реальною фаховою практикою, що передбачає спеціально організовану процедуру рефлексування професіоналізму задля «перенесення» набутого досвіду за межі навчального процесу. Обговорення проблеми у рефлексивному середовищі надає можливість взаємного доповнення та розвитку думок всіх учасників [2, с. 289].

У дослідженні розроблено інтегровану програму музично-виконавських дисциплін, що є базою для подальшого вивчення інших фахових дисциплін. На основі аналізу навчальних програм із фахових дисциплін з'ясовано спільні питання, визначено функціональний аспект інтегрованого навчання, обґрунтовано основні навчально-виховні завдання кожного змістового модуля курсів. Отже, під час навчання майбутні учителі музики повинні оволодіти певним комплексом умінь: вільно використовувати інструмент у різних видах діяльності, тобто виразно і професійно виконувати музичні твори світової фортепіанної літератури та їх фрагменти з урахуванням вікових особливостей сприймання шкільної аудиторії; добирати необхідні музичні приклади для проведення уроків, бесід, дискусій з проблем мистецтва, лекцій-концертів; перекладати для фортепіано фрагменти симфонічної, оперної і балетної музики, а в разі потреби робити полегшені переклади фортепіанної фактури; застосовувати на практиці досягнення передової фортепіанної методики з урахуванням сучасних освітніх вимог.

У розгляді специфіки спільної музично-виконавської діяльності вважаємо за доцільне визначити такі її суттєві особливості: наявність єдиної мети діяльності та спільної мотивації; часова і просторова співприсутність учасників ансамблю, що уможливлює безпосередній контакт між ними, який виражається в комунікації, перцепції та інтеракції; рольовий рухомий статус партнерів під час планування, контролю, корекції та координації індивідуальних та спільних дій; розподіл єдиного процесу спільної музично-виконавської діяльності між учасниками ансамблю, що зумовлений характером мети, засобами та умовами її досягнення, складом та рівнем кваліфікації виконавців; налагодження міжособистісних стосунків між виконавцями, які здійснюють спільну музичну діяльність.

Розбудовуючи власну систему завдань за допомогою синтезатора, ми брали до уваги таке: доцільна організація ситуації формування інтелектуальних здібностей, яка б забезпечувала реалізацію функцій режисера вчителем музики безпосередньо у практичній діяльності (І. Зязюн); формування ставлення студента до самостійної роботи з творення оригінальних дидактичних матеріалів за допомогою спеціальних вправ на основі впровадження художнього принципу монтажу, що сприяє особистісному усвідомленню дидактичного матеріалу, скерованого на професійну діяльність на уроках музики в школі. Цього можна досягнути за допомогою таких завдань-вправ: розроблення власної інструкції до синтезатора щодо вибору стилю акомпанементу до заданої мелодії, аналіз музичних фрагментів, узагальнення музичних понять, коли використовується метод спроб і помилок у пошуках найбільш виразного акомпанементу з точки зору особистісного підходу учителя. Накопичується емоційно-образний образ студента в умовах опредмечування його власних творчих потреб на основі інтуїції. Це, у свою чергу, збагачує уявлення студентів і складає умови для формування інтелектуальних здібностей завдяки отриманню можливостей стимулювання мотивацій студента у використанні методів порівняльного аналізу, інтеграції та синтезу інформації, отриманої шляхом творення чуттєвого образу, активізації механізмів сенсомоторної сфери, визначення й узагальнення власної позиції щодо стилю, гармонії, особливостей мелодії, формування цілісного чуттєвого образу, реалізації зв'язку теоретичних знань із конкретно-предметними, активного синтезу репродуктивного і продуктивного типу мислення; формування мобільності, гнучкості, швидкості мислення.

На організаційно-підготовчому етапі визначалася тривалість експерименту та вибірка його учасників. Відбулося комплектування груп до початку експерименту, що виключило вплив дослідника на добір кадрів для експериментальних груп. Для проведення формувального експерименту було обрано дві однорідні групи студентів, за якими спостерігали і зіставляли отримані результати до початку експерименту. Прогнозування достовірності дослідно-експериментальної перевірки ефективності методики фахової підготовки майбутніх учителів у процесі інтеграції музично-виконавських дисциплін, успішність та задоволення від професійної підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ визначалася: аналізом спостереження за якістю, успішністю та мотивацією учіння, визначення достатньої кількості студентів та викладачів, що братимуть участь в експерименті. На цьому етапі було забезпечено однакові умови навчання, рівні кваліфікації викладачів. Організація навчального процесу в контрольних групах здійснювалася традиційно, в експериментальних - реалізація інтегрованого підходу до структурування змісту музично-виконавських знань, умінь та навичок, оновлено зміст навчальних програм, розроблено методичні рекомендації.

Організаційно-підготовчий етап дозволив розв'язати завдання визначення стратегії, що забезпечує розвиток мотиваційно-ціннісного ставлення і професійного інтересу викладачів до викладання на інтегративній основі та їх фахової компетентності. Задля розв'язання цих завдань нами було організовано широку інформаційно-роз'яснювальну роботу, проведено науково-методичні семінари, спеціальні тренінгові заняття на кафедрах фахових дисциплін, розроблено експериментальну навчальну програму та спецкурс.

Інформаційно-роз'яснювальна та науково-методична робота з викладачами була спрямована на роз'яснення ролі та значення інтеграції музично-виконавських дисциплін для формування світогляду й підвищення якості фахової підготовки майбутніх учителів музики; ознайомлення з теоретико-методологічними основами інтеграції музично-виконавських дисциплін (сутність, типи й види, шляхи реалізації міжпредметних зв'язків); опанування методики навчання на інтегративній основі (набуття практичних умінь забезпечення інтеграції музично-виконавських дисциплін у навчально-виховному процесі, методика формування інтегрованих навчальних програм, спецкурсів тощо).

У процесі виконання експериментальних завдань викладачі прагнули сформувати у студентів уміння встановлювати зв'язки між окремими елементами знань із різних дисциплін, добирати навчальний матеріал із застосуванням знань із суміжних дисциплін. На заняттях активно залучали матеріал із додаткової літератури зі спеціальності та психолого - педагогічних дисциплін. Формували уміння оперувати раніше засвоєними знаннями, розв'язувати проблемні завдання, самостійно знаходити нестандартні рішення навчально - пізнавальних та музично-виконавських завдань. На практичних заняттях викладачі вчили студентів моделювати уроки музики, позакласні виховні заняття, розробляти репетиційні плани роботи зі шкільним інструментальним колективом, використовувати при цьому інтегративні зв'язки.

Отже, на організаційно-підготовчому етапі навчальної роботи здійснювалася реалізація інтегрованого підходу до структурування змісту музично-виконавських знань, умінь та навичок студентів, що дозволило оновити зміст навчальних програм. Вирішальною умовою розгортання процесу інтеграції музично-виконавських дисциплін є послідовне дотримання принципів загальнопедагогічної та музичної освіти. Найважливішими дидактичними принципами мистецької освіти майбутніх учителів музики доцільно вважати наочність, системність, систематичність, усвідомленість, самостійність й активність суб'єктів навчальної діяльності.

Література

студент самореалізація творчий

1. Маркова А.К. Формирование мотивации учения / А.К. Маркова, Т.А. Матис, А.Б. Орлов. - Москва: Просвещение, 1990. - 191 с.

2. Парфентьєва І.П. Формування мистецької рефлексії у майбутніх учителів музики / Ірина Петрівна Парфентьєва // Теорія та методика мистецької освіти. Наукова школа Г.М. Падалки: [колективна монографія] / під наук. ред. А.В. Козир. - Вид. друге, допов. - Київ: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2011. - С. 285-291.

3. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: [підруч. для студ. вищ. пед. навч. закл.]. / С.О. Сисоєва. - Київ: Міленіум, 2006. - 346 с.

Размещено на Allbest.ru