Останнім часом питання стандартизації змісту освіти і визначення рамкових умов навчання фахових і супровідних дисциплін стали одним із актуальних напрямів досліджень. Прагнення України до входження до загальноєвропейського освітнього простору поставило перед науковцями, практиками і працівниками освітніх установ питання про приведення вітчизняної системи освіти, організаційних, методичних засад і змісту навчання у відповідність європейським вимогам.

Іншомовна підготовка є одним із складників змісту освіти фахівців немовних спеціальностей. Однією з вимог, які висуваються до іншомовної підготовки по завершенню курсу навчання у вищій школі, є досягнення рівня В2-С1. Випускник вищої школи має розуміти фахові тексти іноземною мовою, здійснювати комунікацію на побутовому і професійному рівні, узагальнювати фахову інформацію рідною мовою і формулювати висновки іноземною. Досягнення таких результатів можливе лише за умови інтеграції фахового змісту і змісту іншомовного навчання. Тому проблема є актуальною і потребує вивчення.

Мета статті - дослідити можливості раціонального включення фахового змісту у навчальний процес на заняттях з іноземної мови.

У вищих навчальних закладах України іноземна мова є обов'язковою для вивчення дисципліною в межах бакалавріату. Для майбутніх фахівців незалежно від їх спеціалізації, особливо тоді, коли це стосується менеджерів, економістів і співробітників різних галузей, орієнтованих на співробітництво із закордонними підприємствами, іноземна мова є інструментом порозуміння й запорукою успішної діяльності на міжнародному ринку, знання мови дозволяють безперешкодно вирішувати проблеми, не вдаючись до послуг перекладача. Нині зростає кількість зацікавлених у практиці за кордоном, студенти виявляють інтерес до навчання в магістратурі в європейських університетах. Ця тенденція до академічної мобільності студентів береться до уваги і підтримується Міністерством освіти і науки України.

Пропозиції вивчення іноземної мови фахового спрямування на економічних факультетах у вищих навчальних закладах країни відрізняються і терміном вивчення, і змістом навчання. Термін вивчення коливається від 2 до 10 семестрів, кількість годин, відведених на іноземну мову як супровідну дисципліну, становить від 2 до 6 годин на тиждень.

Ділова іноземна мова може викладатися як єдина іноземна або як друга, кількість годин на тиждень може становити від 10 до 25 годин на курс, хоча останнім часом спостерігається стала тенденція до збільшення мінімальної кількості годин до 18-25. Слід також відзначити, що кожен університет і кафедри розробляють власний курикулум. Така ситуація позначається на вихідному рівні знань випускників, які мають різний рівень мовної підготовки і почасти обмежені навички фахового спілкування. За таких умов відсутні підстави до порівняння результатів навчання, а порівнюваність освітніх здобутків є однією з вимог мобільності студентів.

Як варіант виходу із ситуації, що склалася, пропонується розроблення курикулуму з ділової німецької мови на основі розробленої у 2006 р. й актуалізованої у 2014 р. "Рамкової програми з німецької мови професійного спілкування". Ключової метою іншомовного навчання у вищій школі згідно Рамковою програмою є "розвиток діяльнісної комунікативної іншомовної компетенції як у повсякденних, загальних ділових, так і у фахових ситуаціях" [1, с.10]. Це досягається за рахунок: усвідомлення студентом відносин між власною й іноземною культурами; формування навичок та вмінь автономного навчання; розвиток і активізація міжфахового мислення; формування власної відповідальності за результати навчання шляхом організації навчального процесу з викладачем й іншими студентами [1, с.10].

Модель формування професійно орієнтованої міжкультурної комунікативної компетенції представлена на Рис.1.

Мета навчання передбачає розвиток професійно орієнтованої міжкультурної комунікативно компетенції, яка є складним утворенням, що формується в результаті взаємодії іншомовної комунікативної, фахової, соціокультурної, методичної і навчальної компетенцій. Щодо змісту навчання іноземної мови професійного спілкування економістів, то слід звернути увагу на те, що загальна іншомовна комунікація, як і професійно орієнтована, відбувається в умовах конкретної ситуації, певного соціального контексту. Тому курикулум має охоплювати всі галузі життя (приватну, офіційну, професійну, освітню), які є релевантними до майбутньої професійної діяльності, й формувати зміст навчання з урахуванням міждисциплінарних зв'язків у межах конкретної спеціалізації.

Рис.1. Модель формування професійно орієнтованої міжкультурної комунікативної компетенції [1, с.10]

Вибір тем для іншомовного навчання економістів має відбуватися на основі аналізу навчального плану й враховувати фаховий зміст навчання на певному етапі економічної освіти. Навчальний план базової економічної освіти на різних спеціальностях є приблизно однаковим і лише з 5-6 семестрів розпочинається спеціалізація. Це дозволяє включати до розгляду в курсі іноземної мови ті теми, які вже вивчалися в межах фахової підготовки, спиратися на наявні фахові знання і залучати їх до процесу вивчення іноземної мови, розглядати фаховий зміст у контексті "чужої" культури. Наведемо деякі приклади (Таблиця 1) [1].

Таблиця 1.

Інтеграція фахового змісту у процес іншомовного навчання

Наведені в таблиці теми мають рекомендаційний характер і можуть варіюватися залежно від профілю університету, спеціалізації та навчальних можливостей студентів. Доцільно орієнтуватися на фаховий зміст вже з початку навчання в університеті, тобто з першого семестру. Водночас, слід звернути увагу на те, що результативним навчальний процес на початковому етапі з іноземної мови фахового спрямування буде лише за умови, якщо фаховий зміст складатиме лише третину від загальної кількості годин.

Отже, пропонований курикулум для економістів розробляється на основі "Рамкової програми з німецької мови професійного спілкування", що певною мірою сприяє стандартизації іншомовної підготовки майбутніх економістів. Курикулум з ділової німецької мови описує рамкові умови викладання німецької мови для економістів, за яких навчання іноземної мови відбувається з використанням міждисциплінарних зв'язків, із залученням фахових знань економістів та з опорою на вже відомий фаховий зміст навчання згідно з навчальним планом як на рівні базової економічної освіти, так і на рівні спеціалізації. Такий курикулум може доповнюватися залежно від потреб, але слугуватиме основою для розроблення навчальних програм і надасть змогу уніфікувати підходи до визначення рівня знань студентів-економістів.

Література