Організація самостійної діяльності у процесі підготовки майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до застосування індивідуальних освітніх траєкторій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація самостійної діяльності у процесі підготовки майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до застосування індивідуальних освітніх траєкторій

Завалевська О.В., ДолинськийБ.Т.

Стаття присвячена визначенню ролі самостійної діяльності у процесі підготовки майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до застосування індивідуальних освітніх траєкторій; подано різні підходи сучасних науковців до визначення поняття «самостійна робота»; доведена необхідність організації самостійної діяльності студентів під час їхньої підготовки до застосування індивідуальних освітніх траєкторій у подальшій діяльності.

Постановка проблеми. Сьогодні значне місце в сучасних дослідженнях посідає проблема індивідуалізації навчального процесу, розробки й реалізації індивідуальних освітніх траєкторій у підготовці учнів і студентів.Важливу роль у підготовці майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до застосування індивідуальних освітніх траєкторій відіграє самостійна діяльність, оскільки така діяльність дає можливість залучити кожного студента, всіх учасників до таких ситуацій, що враховують динамізм, зміну педагогічних дій та їх нестабільність.

Аналіз останніх публікацій. Проблема формування самостійності, організації самостійної роботи студентів розглядається у працях таких науковців, як С. Гончаренко, З. Горностаєва, Б. Єсипов, В. Казаков, О. Пєхота та ін. Питанням індивідуалізації навчальної діяльності в системі самостійної роботи присвячено праці Ю. Бабанського, І. Лернера, П. Підкасистого, Т. Шамовоїта ін. Проблему диференціації навчання в межах освітньої системи досліджували А. Бударний, А. Кірсанов, І. Унт та ін. Питанням розробки й реалізації індивідуальних освітніх траєкторій присвячено праці К. Олександрова, Г. Прозумєнтова, А. Хуторського, О. Тубельського, І. Якиманської та ін.

Мета статті. Розкрити значущість і необхідність самостійної діяльності студентів; визначити роль самостійної роботи під час підготовки майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до застосування індивідуальних освітніх траєкторій.

Основний виклад матеріалу. У психології самостійність тлумачиться як узагальнена властивість особистості, що виявляється в ініціативності, критичності, адекватній самооцінці та почутті особистої відповідальності за свою діяльність і поведінку. Вона пов'язана з активною роботою думки, почуттів і волі. Цей зв'язок двобічний: 1) розвиток розумових і емоційно вольових процесів -- необхідна передумова самостійних суджень і дій; 2) судження і дії, що створюються у ході самостійної діяльності зміцнюють та формують здатність не лише свідомо приймати вмотивовані дії, але й досягати успішного виконання прийнятих рішень всупереч можливим складнощам [7].

Самостійна робота студентів розглядається як: засіб професійної підготовки (В. Сидоренко); ефективний засіб самонавчання та самопідготовки майбутнього педагога (С. Благініна); форма науково-дослідної діяльності в умовах кредитно- модульної системи (А. Конишева, О. Борисова, О. Ігнатович).

І. Бойко визначає самостійну роботу як «складне багатомірне педагогічне явище, яке включає систему взаємопоєднаних структурних і функціональних компонентів, що утворюють цілісну єдність, підпорядковану цілям виховання, освіти і розвитку в умовах її опосередкованого управління і самоуправління». Науковець виокремлює в її структурі такі основні елементи, як-от: мета і зміст діяльності, методи, засоби та умови, планування, контроль та оцінка результатів діяльності [2].

Розглядаючи проблему самостійної роботи студентів, В. Казаков виокремлює низку вимог в ході вивчення предмета: формування самостійності студента; засвоєння знань, умінь і навичок; визначення для студентів предмета діяльності; забезпечення контролю дій студентів; інформування студентів про рівень досягнення цілей; визначення вимог до результатів діяльності студентів; створення зовнішніх умов самостійної роботи студентів; забезпечення внутрішніх умов (мотивація дій); урахування індивідуальних особливостей кожного студента; надання студентам можливості самостійно планувати свої дії; забезпечення студентам можливостей коректувати свої дії на основі самоконтролю і аналізу інформації про результативність [4].

Самостійна навчальна діяльність передбачає самостійну роботу як результат індивідуальної самостійності (контрольна робота, реферат, курсова робота та ін.), що також впливає на набуття вмінь і навичок роботи за індивідуальною освітньою траєкторією [3].

Т. Картель відзначає, що вміння самостійно працювати, думати, осмислювати навчальний матеріал, засвоювати його та вміти застосовувати свої знання стає основною передумовою ефективного формування у студентів професійної самостійності, а також успішного навчання. Але, на жаль, більшість студентів сьогодні неспроможні самостійно визначити мету, виокремити головне та відокремити від нього другорядне, проаналізувати факти, здійснити самоконтроль під час самостійного вивчення матеріалу. Це пов'язано насамперед із недостатньою підготовкою до самостійної роботи зі школи. Отже, самостійна діяльність повинна посідати особливе місце ще під час навчання в загальноосвітньому середньому навчальному закладі, адже формування особистості учня відбувається не тільки під впливом організованих навчально- виховних заходів, а й завдяки індивідуальним намаганням самих учнів [5]. самостійна робота індивідуальний студент

Натомість, у вищій школі на самостійну роботу студентів відводиться 45% навчального часу, який передбачає не тільки розширення і доповнення отриманого на лекціях матеріалу, але і вимагає творчого характеру, самостійної підготовки до семінарських та практичних занять. Тому завданням вищої школи є підготовка творчої особистості, здатної до самовдосконалення в подальшій професійній діяльності.

Студент розуміє самостійність як свободу пошуку вірного знання, відповіді на питання, рішення; вибору відповіді, рішення, а також творчості в конструюванні нового знання. На основі розуміння цінності суб'єктивної позиції студента в навчанні, викладач повинен створювати умови для прояву самостійності кожного студента, пропонуючи різні види діяльності, завдань тощо. Для того, щоб навіть «слабкий» студент проявив максимум самостійності і мав реальну можливість розвитку, викладач має пропонувати на занятті численні картки-консультації, таблиці порад і пам'ятки. Це не лише дозволить розвинути самостійність студентів, але і дозволить здійснити диференційований підхід в навчанні, тобто надасть змогу студенту навчатися за своєю індивідуальною траєкторією [6].

Для того, щоб майбутній учитель гуманітарних дисциплін міг досягти успіху на всіх ступенях шкільного курсу з орієнтацією на вікові особливості й можливості учнів, а також на норми, закладені у відповідних освітніх стандартах, підручниках, посібниках і методичних рекомендаціях, він має бути підготовлений до самостійного, творчого вирішення різноманітних методичних задач, що постійно виникають у навчально-виховному процесі. Сьогодення вимагає від сучасного вчителя оволодіння широким спектром психолого-педагогічних та спеціалізованих професійних знань, які б забезпечили готовність викладача виконувати покладені на нього навчальні, психолого-педагогічні, організаційно- методологічні та інші функції.

Отже, діяльність майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін залежить від його освіченості, здатності до саморозвитку, вміння орієнтуватись у величезному інформаційному просторі, використовувати інформаційні технології у своїй діяльності, а також виробленого власного стилю професійної діяльності.

Щодо самостійної діяльності майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін, то така діяльність передбачає так звану педагогічну імпровізацію, яка безпосередньо пов'язана з творчою природою самого педагогічного мистецтва, адже основне завдання вчителя-гуманітарія полягає в тому, щоб перенести акцент з усякого роду вправ на творчу розумову діяльність студентів, що сприятиме розробці їхньої власної індивідуальної освітньої траєкторії.

Проектуючи власну індивідуальну освітню траєкторію у ході навчання, студент потребує взаємодії з педагогом, який виступає в ролі наставника, порадника, консультанта, здатний організувати свою професійну діяльність у такий спосіб, щоб навчити студентів переносити відповідальність за самостійне розв'язання особистіших і навчальних програм на самих себе, тобто прийти до абсолютної самостійності через взаємодію з педагогом [1]. Викладач надає допомогу кожному студентові індивідуально, застосовуючи різні форми організації самостійної роботи, такі як: ігри, дискусії, проектні роботи, презентації, написання есе та ін., що значно підвищує їхню мотивацію і інтерес до навчання.

З цієї позиції і необхідно підходити до організації самостійної діяльності вчителя гуманітарних дисциплін за індивідуальними освітніми траєкторіями. При цьому слід підкреслити, що така діяльність вимагає від людини підвищеної емоційності,образності мислення, багатства художніх асоціацій.

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури (Ю. Бабанський, О. Бодальов, В. Загвязинський, В. Кан-Калік, Н. Кузьміна та ін.) можна дійти висновку, що такі якості, як: здатність до нестандартного рішення; пошуково- проблемний стиль мислення; уміння створювати проблемні, нестандартні навчальні і виховні ситуації; оригінальність у всіх сферах своєї діяльності; творча фантазія, розвинена уява; специфічні особистісні якості (сміливість, готовність до ризику, винахідливість, цілеспрямованість, оптимізм, ентузіазм, настирливість, упевненість, кмітливість, інтуїтивне відчуття нового та оригінального та ін.), сприяють успішній самостійній діяльності в підготовці майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін до застосування індивідуальних освітніх траєкторій.

Література

1. Александрова Е. А. Педагогическое сопровождение старшеклассников в процессе разработки и реализации индивидуальных образовательных траекторий: дис...д-ра пед. наук: 13.00.01 / Екатерина Александровна Александрова. -- Тюмень, 2006. -- 320 с.

2. Бойко Н.І. Форми та шляхи організації самостійної роботи студентів / Н.І.Бойко // Науковий вісник Ужгородського національного ун-ту. -- Ужгород, 2001. - Вип.6. - С. 10-13.

3. Есипов Б. П. Самостоятельная работа учащихся на уроках / Б. П. Есипов.

— М. : Учпедгиз, 1961. -- 239 с.

4. Казаков В. А. Самостоятельная работа студентов и её информационнометодическое обеспечение / В. А. Казаков. -- К. : Выш. шк., 1990. -- 248 с.

5. Картель Т. М. Самостійна робота студентів як умова їх професійного становлення. -- [Електронний текст]. -- Режим доступу: http://bibl.mk/ua/pdf/ naukpraci/pedagogika/2006/50-37-13.pdf

6. Коростіянець Т. П. Індивідуальна освітня траєкторія --освітня програма студента. -- [Електронний текст]. -- Режим доступу: http://nvd.luguniv.edu.ua/ archiv/NN21/13ktpops.pdf

7. Психологический словарь / Под ред. В. П. Заиченко, Б. Г. Мещерякова.

— [2-е изд., перераб. и доп.] -- М. : Педагогика Пресс, 1998. -- 440 с.

Размещено на Allbest.ru