Формування правової культури та правосвідомості у майбутніх учителів під час навчання у вищих навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

формування правової культури та правосвідомості у майбутніх учителів під час навчання у вищих навчальних закладах

В статье рассматривается вопрос формирования у будущих учителей правовой культуры и правосознания на основе основных принципов обучения и воспитания.

FORMATION OF LEGAL CULTURE AND LEGAL AWARENESSAMONG FUTURE TEACHERS DURING THE IRSTUDIESINHIG HER EDUCATION

Yanovskaya Larisa

Розвиток в Україні демократичного суспільства, правової держави суттєво загострюють проблему формування правосвідомості й правової культури громадян.

Соціальна значущість правової освіти та правового виховання сьогодні визначається задачами побудови громадянського суспільства й правової держави. Від ефективно організованого процесу правової освіти й правового виховання в країні залежить стан правової культури та правосвідомості громадян. Результативність правової освіти й правового виховання взаємопов'язана з вирішенням проблеми попередження правопорушень серед молоді.

Основним документом в якому визначено стратегічні правоосвітні завдання є Національна програма правової освіти населення затверджена Указом Президента України від 18 жовтня 2001 року №992/2001. В програмі прописані необхідні умови, які будуть сприяти ефективному засвоєнню правових знань, умінь та навичок, на основі цього буде відбуватися підвищення рівня правової культури, забезпечення доступу громадян до джерел правової інформації, вдосконалення системи правової освіти населення. Відповідно до національної програми в Одеській області розроблено Програму правової освіти населення

Одеської області на 2014-2018 роки, що також передбачає підвищення рівня правової культури та правової освіти населення області.

Основними нормативно-правовими джерелами з досліджуваного питання є Конституція України, Закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національна програма правової освіти населення, Національна програма патріотичного виховання громадян тощо.

Аналізуючи науково-педагогічну літературу з означеної проблеми, ми дійшли висновку, що питанням організації правовиховного процесу в закладах освіти присвятили свої дослідження І. Бех, І. Зязюн, Г.Васянович, В. Оржиховська. Л. Твердохліб, М. Фіцула розглядали шляхи формування правової культури. Визначення системи принципів навчання відображено в роботах Ю.К.Бабанського, В.І. Загвязинського, М.М. Скаткіна та ін.

Проблему правової свідомості та правової культури в сучасній Україні досліджували М.І. Коцюба, В.А. Котюк, А.Р. Мащок, Є.В.Назаренко, та ін. В їх працях правова культура визначається як сукупність досягнень суспільства у галузі регулювання суспільн,их відносин.

З точки зору взаємозв'язку правової освіти, правового виховання та формування правової культури у майбутніх учителів в процесі навчання в вищих навчальних закладах можна констатувати, що наразі актуальним є визначення сфери наукових інтересів педагогів і юристів з означеного питання.

Метою нашої статті є розгляд проблеми формування у майбутніх учителів правової культури та правосвідомості під час навчання у вищих навчальних закладах. З огляду на поставлену мету ми розглянемо питання використання основних педагогічних принципів в освітньому та виховному просторі в поєднанні з проблемами правової освіти та правового виховання.

Формування правової культури та правосвідомості у майбутнього учителя в процесі навчання та правового виховання особистості це процес подвійний, по-перше, це накопичення правових знань, по-друге, це перетворення накопиченої інформації в особисті переконання. Перехід правових знань в правові переконання студентів забезпечується вивченням історико-теоретичних та юридичних дисциплін, де розкривається місце і роль права в розвитку цивілізації, його значення для мінімізації соціальних конфліктів, забезпечення свободи особистості, тому що в основу формування правової культури та правосвідомості покладено знання принципів і норм права, визнання його соціальної цінності. Структура правового переконання, що виробляється таким чином, включає в себе не тільки знання правових норм і не тільки впевненість в істинності цих знань, але й постійну готовність діяти, керуючись ними.

Однією із головних задач вищого навчального закладу в цьому напрямку є організація правоосвітньої та правовиховної роботи як комплексу єдиної програми, що охоплює всіх студентів, незалежно від напряму підготовки. Метою правоосвітньої та правовиховної роботи в студентському середовищі є викорінення правового нігілізму, виховання потреби в набутті правових знань, розвиток соціально-правової активності майбутніх спеціалістів.

На нашу думку, щоб реалізувати поставлену мету правоосвітньої та правовиховної роботи, потрібно дотримуватися визначених науковцями принципів навчання та виховання.

Основні принципи навчання визначають керівні ідеї, нормативні вимоги до організації та проведення дидактичного процесу. В педагогічній літературі виділяють такі принципи навчання, як-от: принцип розвиваючого і виховуючого навчання; науковості змісту і методів навчального процесу; систематичності і послідовності; свідомості, творчої активності і самостійності; принцип наочності, єдності конкретного і абстрактного; принцип доступності; зв'язку з життям; раціонального поєднання колективних і індивідуальних форм [с. 201, 4].

Принципи виховання це ті положення, які виходять з мети виховання та із природи виховання. В виховній роботі виділяють наступні принципи: принцип орієнтації на цінності й ціннісні стосунки; принцип суб'єктності; принцип цілісності[с.420, 4].

Враховуючи визначені принципи в правоосвітній та правовиховній роботі зі студентами нашого університету, ми розуміли, що тільки в комплексі навчальної та виховної роботи можна досягнути поставленої мети

Кожен принцип враховувався нами в нашій правоосвітній та правовиховній роботі. Перший принцип розвиваючого і виховуючого навчання доводить, що зміст навчальних занять правознавчих дисциплін повинен розкривати суть теми заняття і містити елементи виховного впливу на кожному занятті.

Принцип системності передбачає вплив освітньої та виховної діяльності на всі сфери життєдіяльності студента, як-от: навчальні заняття -- в нашому університеті на всіх факультетах за навчальними планами викладаються правові дисципліни (основи правознавства, основи Конституційного права), а на історико-філософському факультеті, де здійснюється підготовка майбутніх учителів історії та правознавства в загальноосвітніх школах, іще додатково передбачено години з окремих галузей права (адміністративна, кримінальна, трудова, цивільна); побут: за планами кафедр університету передбачено чергування викладачів у гуртожитках з метою ознайомлення з побутовими умовами студентів, проведення виховних бесід, в тому числі і на правову тематику з метою профілактики правопорушень; дозвілля: всім виховним заходам, що передбачені виховним планом університету, передують бесіди кураторів зі своїми студентами в плані відповідної поведінки на масових заходах.

Принцип системності й послідовності передбачає планування виховної роботи університету, і згідно з цим планом куратори академічних груп проводять бесіди з правової спрямованості (від простого роз'яснення елементарних норм права (перехід вулиці на світлофорі) до більш складних норм кримінального законодавства (злочин)).

Принцип ґрунтовного засвоєння навчального матеріалу з правознавчих дисциплін реалізовувався впровадженням у навчальний процес нетрадиційних форм навчання (проведення семінарських занять в формі судового засідання, прес-конференції з питань дискусійних норм права в тій чи іншій галузі, засідання Верховної Ради з обговоренням того чи іншого закону, розв'язування ситуаційних задач тощо).

Перегляд на семінарських заняттях передачі «Час суду» передбачає врахування в навчальному процесі принципу наочності. Студенти, обговорюючи запропоновану ситуацію самостійно, опираючись на кодекс відповідної галузі права, вирішували правову ситуацію.

Одним із важливих принципів, на нашу думку, є принцип свідомого ставлення студентів, як до навчально-виховного процесу так і до виконання в повсякденному житті встановлених в державі норм права. Цей принцип реалізовувався шляхом формування позитивних правових настанов як вирішальних чинників правомірної поведінки.

правовий культура майбутній вчитель

Висновок

Таким чином, вищим навчальним закладом створено на плановій основі постійно діючу систему формування правової культури студентів і правосвідомості, що дає бажаний результат в плані скорочення правопорушень студентами нашого університету.

Література

1. Толстенко В. Л. Правова ідеологія у структурі правосвідомості: теоретико- методологічні основи аналізу / В.Л.Толстенко// Держава і право. Вип. 41. -- К., 2008. - С. 10-18.

2. Голосніченко І. Правосвідомість і правова культура у розбудові Української держави / І.Голосніченко // Право України. 2005. -- № 4. -- С. 24-25.

3. Макарова О. Правовий нігілізм і правовий ідеалізм: реалії сьогодення / О.Макарова//Підприємство, господарство і право. 2009. -- № 1. -- С. 76-78.

4. Педагогика. Учебное пособие для студентов педагогических вузов и педагогических коледжем / Под ред. Подкасистого. -- М. : Педагогическое общество России, 1998. -- 640 с.

Размещено на Allbest.ru