Формування інтелектуальної ініціативи майбутніх учителів-філологів засобами пошуково-дослідницької діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

формування інтелектуальної ініціативи майбутніх учителів-філологів засобами пошуково-дослідницької діяльності

Яновський А. О.

В статье рассмотрена проблема формирования интеллектуальной инициативы будущего учителя средствами поисково-исследовательской деятельности. Раскрыта сущность понятий «поисково-исследовательская деятельность», «интеллектуальная инициатива».

THE FORMATION OF FUTURE TEACHERS' INTELLECTUAL INITIATIVE BY MEANS OF USING OF THE ARTS RESEARCH ACTIVITY

Yanovsky А. О.

Принципово важливим завданням вищої освіти є формування у майбутніх учителів гуманітарного профілю, зокрема вчителів-філологів, культури наукової праці, творчого мислення, навчально-пізнавальної компетентності, що дозволяє їм вільно орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі та займатися науково-дослідницькою діяльністю. В цьому напрямі важливою проблемою підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей залишається формування у них інтелектуальної ініціативи.

Аналіз наукових джерел дозволив виокремити такі напрями дослідження зазначеної проблеми: психолого-педагогічні засади формування інтелектуальної ініціативи особистості (К. Абульханова-Славська, Д. Богоявленська, Ж. Піаже), засоби організації науково-дослідницької роботи (В. Андреєв, А. Воробйов, О. Іващенко, І. Ільясов, Ф. Орєхов, В. Попов, В. Стрельська, І. Усачов), теоретичні підходи щодо професійної підготовки майбутніх педагогів (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень, Н. Ничкало, С. Сисоєва), зокрема й учителів-філологів (А. Богуш, О. Бігіч, М. Васильєва, М. Князян, Р. Мартинова, О. Семеног). Поряд з цим, проблема формування інтелектуальної ініціативи особистості майбутнього вчителя-філолога засобами пошуково-дослідницької діяльності потребує більш ґрунтовного висвітлення. Це й визначило мету статті -- розкрити сутність понять «інтелектуальна ініціатива», «пошуково-дослідницька діяльність», засоби формування інтелектуальної ініціативи майбутніх учителів філологічних спеціальностей у зазначеній діяльності.

Інтелектуальна ініціатива, як правомірно стверджується в науковій літературі [3], є виявленням прагнення особистості до більш глибокого вивчення наукових проблем, розширення своєї ерудиції, оволодіння вміннями навчально-професійної та професійно-педагогічної діяльності. Оскільки інтелектуальна ініціатива є мотиваційним утворенням у пізнавальній сфері особистості, є доцільним забезпечувати її формування саме в діяльності пізнавального характеру, а саме пошуково-дослідницькій.

Як відомо [1; 2], дослідницька діяльність передбачає формулювання мети, гіпотези та засобів пізнання, вона має відповідати вимогам відтворюваності результатів, їх об'єктивності, доказовості.

Науковці (С. Гончаренко, В. Краєвський) небезпідставно підкреслюють, що структура дослідження відображає такі взаємопов'язані рівні, як емпіричний і теоретичний. Емпіричні дослідження передбачають встановлення нових фактів, що й полягають у основі узагальнення емпіричних закономірностей, а теоретичні -- формування загальних закономірностей, котрі пояснюють раніше відкриті факти.

Існує позиція про необхідність розгляду таких основних функцій дослідницької діяльності: пошук тематики; формулювання теми дослідження; висунення основної ідеї; відбір інструментарію дослідницької роботи; проведення безпосереднього дослідження; оформлення результатів; введення в науковий обіг, захист; критичний аналіз отриманих результатів [2, с. 152].

Отже, дослідницька діяльність виступає засобом емпіричного й теоретичного вивчення закономірностей функціонування явищ навколишньої дійсності відповідно до їх діалектичного взаємозв'язку та взаємовпливу задля суспільно-історичного розвитку соціуму й індивідуума.

В розрізі педагогічної професії дослідницька діяльність, як переконує М. Князян, є таким видом пізнавальної пошукової роботи, котра спрямована на вивчення як особливостей безпосереднього навчально-виховного процесу (нормативно-інструктивних матеріалів, методів викладання дисципліни, додаткової науково-дидактичної інформації та іншого), так і психологічного портрету його учасників (учнів, учителів, батьків) з метою діагностики, коригування й оптимізації педагогічного впливу на особистість учня [2, с. 155].

Вивчення праць науковців (Н. Кічук, М. Князян, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, В. Шадриков) уможливило визначити пошуково-дослідницьку діяльність як таку, котра сприяє розвитку наукового світогляду, креативного мислення та індивідуальних здібностей студентів, формуванню у них навичок самостійно-дослідницької діяльності, оволодіння процедурами творчого пізнавального пошуку, реалізації теоретичних знань у практичній діяльності.

Компонентами пошуково-дослідницької діяльності майбутніх учителів гуманітарного профілю є доцільним розглядати такі, як: мотиваційний, когнітивний, орієнтовний, технологічний, що є тісно взаємопов'язаними. При цьому, кожний компонент є необхідним, але недостатнім для відображення організації діяльності, що досліджується. Відповідно до цього має сенс у якості критеріїв готовності до означеної діяльності обирати сформованість того чи того компонента пошуково-дослідницької діяльності з відповідними показниками, наприклад, мотиваційний компонент відображає інтерес до цієї діяльності, прагнення отримувати стійкі позитивні результати, когнітивний

— знання методів розв'язання пошуково-дослідницьких завдань, орієнтовний

— уміння планувати дослідження, організовувати його, оцінювати результати, технологічний -- уміння творчо розв'язувати науково-дослідні завдання.

Пошуково-дослідницька діяльність володіє широким спектром засобів з формування інтелектуальної ініціативи майбутніх учителів-філологів, наприклад, проблемний метод, інтерактивні технології (що дозволяє забезпечити емоційну привабливість навчальної праці студентів), творчі завдання, а також завдання рефлексивного характеру (котрі спрямовують на самооцінку результативності пошуково-дослідницької діяльності майбутнього вчителя).

З метою більш ефективного формування інтелектуальної ініціативи в пошуково-дослідницькій діяльності нами було запропоновано організовувати цю діяльність упродовж трьох етапів: орієнтовно-дослідницького, частково- пошукового, творчого.

На першому -- орієнтовно-дослідницькому етапі організації пошуково- дослідницької діяльності передбачалося створення її емоційної привабливості за допомогою проблемного методу та інтерактивних технологій. На цьому етапі майбутні вчителі отримували знання щодо структури пошуково-дослідницької діяльності, сутності інтелектуальної ініціативи, у них формувалось активне ставлення до наукового пошуку. Задля формування інтелектуальної ініціативи майбутніх учителів на заняттях психолого-педагогічного циклу нами застосовувалися диспути, ділові ігри, проблемні завдання, дискусії, мозковий штурм. Інтерактивні технології обирались у такий спосіб, щоб викликати почуття стійкого інтересу до пошуково-дослідницької діяльності.

Другий -- частково-пошуковий -- етап мав на меті навчити студентів виконувати завдання пошукового характеру під керівництвом викладача. Використовувалися різнорівневі за складністю творчі завдання, результатом виконання яких мали стати дидактичні матеріали (навчальні картки, презентації, програми контролю знань), які студенти могли застосовувати в подальшій професійній діяльності. У майбутніх учителів гуманітарного профілю формувалися вміння пошуку, систематизації та структуризації інформації.

Метою третього -- творчого етапу було залучити студентів до виконання самостійних творчих завдань. Передбачалося впровадження завдань, котрі орієнтували студентів на рефлексію якості власної пошуково-дослідницької діяльності. При цьому використовувалися два її основних види: поточна рефлексія -- здійснювалась у ході навчального процесу; підсумкова рефлексія -- завершувала логічний або тематичний замкнений період діяльності. Поточна рефлексія передбачала зупинку предметної діяльності й активізацію рефлексивної діяльності за допомогою заздалегідь розроблених рефлексивних запитань. Підсумкова рефлексія відбувалася після завершення виконання завдання та проходила під час ділових ігор, конференцій. На цьому етапі студентам пропонувалися найскладніші творчі завдання, спрямовані на формування умінь створювати дидактичні матеріали.

Слід акцентувати на значущості залучення студентів до засвоєння ними методів і засобів наукового дослідження, його планування з використанням комп'ютерних технологій та Інтернету, застосування теоретичних й емпіричних методів із залученням спеціалізованих комп'ютерних програм, вивчення і здійснення різноманітних варіантів пошуку в Інтернет-мережі, де всі дії спрямовані на розробку електронних дидактичних матеріалів за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, які можна впроваджувати в майбутній професійній діяльності.

Зазначені вище засоби пошуково-дослідницької діяльності забезпечили позитивну динаміку рівнів інтелектуальної ініціативи. Так, збільшилася кількість студентів з яскраво вираженим інтересом до змісту навчальних дисциплін, певні теми яких засвоювалися в контексті пошуково-дослідницької діяльності. Майбутні вчителі-філологи виявляли високу активність у прагненнях дізнатися більше, бажання здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність, вирішувати складні дослідницькі завдання, що вимагають творчого підходу. Важливим було й те, що майбутні вчителі продемонстрували високу наполегливість у подоланні труднощів, добре сформовані вміння визначати мету, завдання, гіпотезу дослідження та раціонально його планувати, проводити поточну й прикінцеву критичну оцінку результатів цієї роботи.

Студенти оволоділи засобами розв'язання пошуково-дослідницьких завдань, раціонального застосування методів наукового пошуку.

Отже, інтелектуальна ініціатива передбачає виявлення прагнення особистості до глибокого вивчення наукових проблем, саморозвитку методологічної культури, професійної компетентності. Ефективними засобами формування інтелектуальної ініціативи майбутніх учителів гуманітарного профілю, зокрема вчителів-філологів, у пошуково-дослідницькій діяльності є диспути, ділові ігри, проблемні завдання, дискусії, мозковий штурм, різноманітні творчі завдання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Перспективи дослідження полягають у розробці технології науково- дослідницької діяльності майбутніх викладачів-філологів на етапі їхньої магістерської підготовки.

Література

1. Гончаренко С. Про критерії оцінювання педагогічних досліджень / С. Гончаренко // Шлях освіти. -- 2004. -- № 1. -- С. 2-6.

2. Князян М. О. Система формування самостійно-дослідницької діяльності майбутніх учителів іноземних мов у процесі ступеневої підготовки : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.04 / Князян Маріанна Олексіївна. -- Ізмаїл, 2007. 445 с.

3. Лунгу Л. В. Психолого-педагогічний зміст та структура феномена «інтелектуальна ініціатива майбутнього вчителя-філолога» / Л. В. Лунгу // Наукові записки КДПУ. Серія : Педагогічні науки / ред. В. В. Радул (та ін.). Кіровоград : КДПУ, 2011. - С.182-186.

4. Неперервна професійна освіта: філософія, педагогічні парадигми, прогноз: Монографія / В. П. Андрущенко, І. А. Зязюн, В. Г. Кремень, С. Д. Максименко, Н. Г. Ничкало, С. О. Сисоєва, Я. В. Цехмістер, О. В. Чалий / За ред. В. Г. Кременя. - К. : Наукова думка, 2003. - 853 с.

5. Яновський А. О. Педагогічні умови організації пошуково-дослідницької діяльності майбутніх учителів гуманітарного профілю з використанням інформаційно-комунікаційних технологій : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Яновський Анатолій Олександрович. -- Одеса, 2010. -- 168 с.

Размещено на Allbest.ru