Вплив болонського процесу на формування національної системи кваліфікацій у Російській Федерації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив болонського процесу на формування національної системи кваліфікацій у Російській Федерації

У статті розглядається вплив Болонського процесу на формування та ефективне впровадження На-ціональної системи кваліфікацій у Російській Федерації, узагальнені етапи модернізації російської вищої освіти згідно вимог Болонського процесу. Проаналізовано зміст Болонської декларації та її вплив на мо-дернізацію вищої освіти Російської Федерації.

Ключові слова: Болонська декларація; Болонський процес; модернізація вищої освіти; Національна система кваліфікацій.

Після підписання Болонської декла-рації, у 2010 році було cфopмoванo Євpoпейcький пpocтip вищої ocвiти, але Бoлoнcький процес пpoдoвжуєтьcя. ЄПВО є загальною pамкoю для реформу-вання вищрї ocвiти, poзвитку міжна- poднoгo cпiвpoбiтництва й академiчних oбмiнiв, мoбiльнocтi студентів, викладачiв вищих навчальних закладiв та фахівців piзних галузей гocпoдаpcтва.

У pезультатi мiжнаpoднoгo співробіт-ництва Російська Федеpацiя стала активнo переглядати систему вищої осві-ти, ініціюючи реформи, використовуючи у якості керівництва рекомендації і механізми Болонського процесу. Пока-зовим є затвердження Правил порядку визнання і встановлення еквівалентності документів іноземних держав про освіту і вчені звання.

Метою статті є аналіз основних положень Болонської Декларації, вияв-лення її впливу та узагальнення етапів модернізації системи вищої освіти Російської Федерації.

А. I. Владимиров наголошує, що при модернізації системи професійної освіти Російської Федерації необхідно пам'я-тати, що підготовка фахівців у російських вищих навчальних закладах ведеться для свого ринку праці, а не для країн Євросоюзу, тому необхідно, насамперед, керуватися інтересами розвитку націо-нальної системи освіти. Але при цьому не забувати, що Росія повинна бути привабливою для зарубіжного абітурієнта (Владіміров А. І., 2009, с. 11).

Як вважає А. I. Гретченко, метою Болонського процесу у Російській Федерації є зростання привабливості російської освіти за кордоном, сприяння зацікавленості іноземних громадян в отриманні саме російської вищої освіти та безумовне зміцнення позиції Росії на світовому ринку освітніх послуг, що приведе до розширення зони геополі- тичного впливу та зміцнення безпеки Росії (Гретченко А. І., 2009).

Положення Болонського процесу були обговорені на VII з'їзді Російської Спілки ректорів та Нараді з проблем розвитку багаторівневої системи підготовки фахівців у Російській Федерації у 2002 р. За підсумками цих зустрічей було проголошено новий курс уряду Російської Федерації, спрямований на послідовне зближення цілей та механізмів Болонського процесу з модернізацією російської вищої школи. Як зазначав міністр освіти і науки Російської Федерації А. O. Фурсенко, завдання закладів освіти і науки -- вирішувати завдання соціально-економічного розвит-ку суспільства, кожного громадянина Росії (Фурсенко А. А., 2010, с. 10).

Після приєднання Російської Федерації до Болонського процесу всі положення Декларації прийняли для неї статус міжнародних обов'язків, які необхідно виконувати. Таким чином, подальше удосконалення структури і проблеми розвитку професійної освіти Росії виявились тісно пов'язаними з характером інтеграції російської вищої освіти в єдиний євpoпейcький освітній простір.

У ході проведеного аналізу наукової лiтеpатуpи ми виявили, що процес мoдеpнiзацiї вищої освіти у межах Болонського процесу налічує декілька етапів, згідно яких він проводився, їх ми узагальнили як: Болонська декларація -- червень 1999 року; Празьке комюніке -- травень 2001 р.; Берлінське комюніке -- вересень 2003 р.;Бергенське комюніке -- травень 2005 р. Лондонське комюніке -- травень 2007р.

На першому етапі передбачалось введення порівнюваних кваліфікацій через Додаток до диплому; системи вищої освіти, заснованої на двох циклах; ECTS; розвиток академічної мобільності; забезпечення гарантії якості вищої освіти; сприяння європейському міжінститу- ціальному співробітництву.

Другий етап передбачав розвиток системи додаткової освіти; розширення участі студентів в управлінні освітою; впровадження і визнання спільних ступенів; підвищення привабливості європейських систем освіти.

На третьому етапі було введено системи гарантії якості на інституціальному, національному, європейському рівнях; включено аспірантуру у систему вищої освіти як третій цикл навчання; визнання ступенів і періодів навчання; створено Європейську структуру кваліфікацій; забезпечено тісний взаємозв'язок між навчанням і науковими дослідженнями. болонський вищий освіта

Четвертий етап забезпечив посилення соціального виміру в освіті; введення європейських стандартів і рекомендацій для систем гарантії якості вищої освіти; створення національних структур квалі-фікацій; присвоєння і визнання спільних ступенів; гнучкі освітні маршрути.

П'ятий етап знаменувався створенням Європейського реєстру агенцій гарантії якості; стратегії посилення глобалізації Болонського процесу; зобов'язанням надавати план дій країни з урахуванням моніторингу соціальних питань.

У процесі дослідження ми виокремили основні задачі модернізації вищої освіти у межах Болонського процесу:

1) збільшення конкурентоздатності і привабливості європейської вищої освіти;

2) сприяння мобільності студентів;

3) полегшення працевлаштування випускників на ринку праці.

Оскільки підготовка фахівців у межах Європейського Союзу є важливою складовою цього процесу, він є пред-метом ретельного вивчення фахівців з вищої освіти у ряді держав пострадян-ського простору, у тому числі у Російській Федерації.

Росія приєдналася до Болонського процесу у вересні 2003 року. Але, як зазначає В. С. Сенашенко, підготовка до її участі у цьому процесі почалася набагато раніше. У процесі дослідження ми виявили, що в 2002 і 2003 роках у Санкт- Петербурзі на базі Санкт-Петербурзького державного університету пройшли міжна-родні семінари «Інтеграція російської вищої школи у загальноєвропейську систему вищої освіти: проблеми і перспективи»; у цей же період на базі Російського університету дружби народів відбулися дві Всеросійські наради на тему: «Проблеми введення залікових одиниць у вищій професійній освіті». У 2003 році у Санкт-Петербурзі відбулася нарада робочої групи з вивчення аспектів Болонського процесу. У результаті був розроблений План заходів з включення російської системи вищої професійної освіти у Болонський процес на 2002-2010 роки, основними розділами якої стали (Сенашенко В. С., 2004):

• прийняття системи, заснованої на двох основних циклах: бакалаврат/ магістратура;

• впровадження залікових одиниць по типу ECTS;

• розвиток міжвузівського співробіт-ництва, схем мобільності, спільних програм навчання, практичної підготовки і проведення наукових досліджень;

* забезпечення якості освіти і розробка зіставних критеріїв.

Але, як зазначає В. C. Сенашенко, Російська Федеpацiя ставить пеpед собою завдання мoдеpнiзувати вищу професійну освіту таким чином, щоб участь у Болонському процесі сприяла не лише збеpеженню та активному poзвитку російської освітньої системи як найважливішої складової національного наpoднoгocпoдаpcькoгo комплексу, а й елемента світової (не лише Євpoпейcькoї) системи освіти (Сенашенко В. С., 2004).

Доведений нами аналіз основних положень Болонської Деклаpацiї, показав, що ствopення «Євpoпи знань» передбачає, насамперед, єдиний Додаток до диплому, що, безумовно, полегшить євpoпейcьким гpoмадянам працевлашту- ватися у різних кpаїнах Євpoпейcькoгo Союзу. У цьому зв'язку необхідним стало прийняття дворівневої системи підго-товки: бакалаврату та магістратури, а також введення кредитної системи за аналогією з Європейською системою перекладу кредитів. Створення «Європи знань» -- це сприяння мобільності студентів та викладачів; Європейській кооперації з питань якості з точки зору розвитку порівняних критеріїв та методологій; сприяння розробці єдиних параметрів навчальних планів .

Разом з тим, при вирішенні практичних питань залучення Росії до загально-європейського простору і переведення вищої освіти на стандарти Болонського процесу необхідно, на думку К. Пурсиай- нена і С. А. Мєдвєдєва, враховувати, що, оскільки Болонський процес стосується ринку освітніх послуг, відповідно для нього важлива не академічна сторона справи -- дипломи, а визнання квалі-фікації випускників, яке визначає їх стартові позиції на ринку праці (Пурсиайнен К., 2005, с. 60).

У процесі дослідження ми виявили, що Національна система кваліфікацій Росій-ської Федерації визначає, яка форма навчання формує ту чи іншу частину системи кваліфікацій і те, як вони стандартизуються, визнаються та оцінюються. Використання Національної системи кваліфікацій дозволяє координу-вати попит та пропозицію вмінь, допо-магає безпосередньо самим громадянам формувати свою кар'єру, а також сприяє зниженню вартості освітніх послуг за рахунок переносу компетенцій, які були набуті в одному контексті, в інший. Отже, за рахунок гнучкості Національної сис-теми кваліфікацій, визнанню неформаль-ної освіти, розширенню набору самих кваліфікацій молоді фахівці будуть більш мобільні на всесвітньому ринку праці.

Поряд з цим нам було цікаво виявити думки науковців щодо врахування національних особливостей при проведенні реформ у професійній освіті.

Проведене нами дослідження дозволило констатувати, що Європейська рамка кваліфікацій виступає матрицею, таблицею порівняння, адаптації та уніфікації національних систем квалі-фікації до європейського узагальненого вигляду, яка включає 8 описуваних рівнів освіти, що покривають весь діапазон як академічних, так і професійних квалі-фікацій (вимоги до знань, навичок та компетенцій від рівня найпростіших професій (1 -- низько кваліфікована праця) до науково-аналітичної діяльності (8 -- доктор філософії). Нами виявлено, що дескриптори Європейської рамки кваліфікацій зорієнтовано на детальну підготовленість у національних рамках кваліфікацій саме академічних, а не професійних кваліфікацій. Тому адаптація професійних стандартів країн Європи, розробка Єдиних дескрипторів професій первинного простору для Європейського союзу у контексті їх відповідності європейським освітнім стандартам є питанням суперечливим, проблемним, невизначеним та таким, що вимагатиме концентрації значних зусиль, ресурсів, взаємопорозуміння з боку урядів, роботодавців та ринків праці країн Європи.

З метою подолання зазначених проблем, у рамках Європейського союзу створена спеціальна система для допо-моги у визнанні та розумінні кваліфікацій населенням Євpoпи -- EUROPASS. У беpезнi 2008 року було прийнято Євро-пейський реєстр агенцій із забезпечення якості вищої освіти. Також було інтегровано підхід до укрупнення систем кваліфікацій, виходячи із мобільності та глобалізації ринків праці (Олейнікова О. Н., 2004).

Разом з тим, вивчення джерельної бази показало, що більшість розвинених країн оперують лише десятками напрямів (спеціальностей), деталізуючи спеціальну підготовку у спеціалізаціях.

Подальше дослідження, дозволило констатувати, що 19 березня 2003 року на Берлінській конференції, офіційно приєднавшись до країн-учасниць Болон-ського процесу, Російська Федерація зобов'язалася до 2010 року виконати більшість основних умов із ним пов'я-заних. У межах роботи, яка проводиться відповідно Болонського процесу, з ініціативи Міністерства освіти і науки Російської Федерації і Росіського союзу промисловців і підприємців за активної підтримки Уряду і Президента Російської Федерації розпочато роботу з формування Національного феймворка кваліфікацій як абстрактної структури.

За виконанням умов Болонського процесу у Росії спостерігають Група зі здійснення Болонських принципів у Російській Федерації, Національна група Болонських промоутерів і Національна акредитаційна агенція у сфері освіти (Владимиров А. І., 2009, с. 9).

У процесі аналізу наукових праць ми виявили, що 15 лютого 2005 року сформульовано наказ № 40 Міністерства освіти РФ «Про реалізацію положень Болонської декларації у системі вищої освіти Російської Федерації». 25 квітня 2006 року -- наказ № 126 Міністерства освіти РФ «Про головні вищі навчальні заклади і організації Російської Федерації з реалізації основних цілей розвитку системи простору вищої освіти згідно із Болонською декларацією...». Ці два накази визначали магістральні напрямки і пріоритетні завдання із означеного питання. Проте, навіть такі важливі законодавчі рішення не сприяли швид-кому досягненню потрібного практичного результату. Керівництво російських вищих навчальних закладів, з недовірою поставившись до європейських новацій, не поспішало впроваджувати їх у себе, повсякчас акцентуючи увагу на недоліках Болонського процесу та проблемах його реалізації. Зокрема, увага зверталася на серйозні розбіжності між європейськими кредитними годинами та російськими академічними, усунути які здавалося можливим, лише докорінно змінивши всю існуючу у Російській Федерації методику освіти й викладання. Тривалі дискусії викликала і можливість випуску кваліфікованого фахівця за три роки навчання (у системі «бакалавр/магістр»).

Не зважаючи на це, 24 жовтня 2007 року Президентом Російської Федерації був підписаний закон про введення дворівневої системи вищої освіти по всій країні. Разом з тим, більшість російських вищих навчальних закладів і після його підписання готували студентів фактично за старими програмами, просто вилу-чивши частину предметів із бакалаврату і перенісши їх до магістратури. Остаточний перехід вищих навчальних закладів Російської Федерації на новий профе-сійний стандарт «бакалавр/магістр» був прогнозований Головою комісії Громад-ської палати РФ Я. Кузьміновим не раніше 2012 року.

Ми виявили, що впродовж 2008 року Міністерство освіти Росії виділило значні кошти вищим навчальним закладам та іншим організаціям на виконання проек-тів, пов'язаних із Болонським процесом. У різних вищих навчальних закладах країни були проведені конференції та семінари, присвячені актуальним питан-ням вищої освіти та болонським заходам.

Важливим досягненням стала розробка у 2007-2008 рр. Міносвіти Російської Федерації макету Федерального держав-ного освітнього стандарту (ФГОС), який являв собою сукупність вимог, обов'яз-кових при pеалiзацiї основних ocвiтнiх ^оірам, що було визначено однією з умов Болонского пpoцеcу.

Pазoм з тим, як зазначають O. Н. Олей-никова i А. А. Муpавйoва, не зважаючи на всі о6'єктивні cкладнocтi, Бoлoнcький ^оцес пpocуваєтьcя, ocкiльки cиcтеми вищої ocвiти у Pociї i кpаїнах Євpoпейcькoгo coюзу пopiвнюванi за piвнями i квалiфiкацiями. У пpoфеciйнiй ocвiтi ситуація більш cкладна, ocкiльки діють pirni, i тому важко пopiвнюванi, системи. У pociйcькiй cиcтемi ^офе- сійної ocвiти icнує два piвня: початкова i cеpедня пpoфеciйна ocвiта. У cекгop пpoфеciйнoї ocвiти також входить вища ocвiта i додаткова ^офесшна ocвiта. У pociйcькiй пpoфеciйнiй ocвiтi питання гopизoнтальнoї мобільності залишаютьcя нев^шеними. Це зумовлено, насам- пеpед, poзpивoм у cиcтемах кваліфікацій, що пpиcвoюютьcя, вiдcутнicтю можли-вості поступового «накопичення кваліфікацій», а тому вiдcутнiстю механіз-мів оцінки і cеpтифiкацiї компетенцій, які лежать в основі кваліфікацій (Олейні- кова О. Н., 2004, c. 1).

Відзначимо, що, згідно з мiжнаpoдними пpoфеciйними стандаpтами, фахівець повинен мати певний набф p^ra технологічних базових і cупутнiх компетенцій, здібностей, пoтpiбних для виконання кон^етної poбoти. Як зазначають В. А. Бoгocлoвcький, Є. В. Каpа- ваєва, Є. Н. Ковтун, згідно вимог Болон-ского пpoцеcу, було пеpенеcенo акценти зі змісту осіти на pезультати навчання. З документів ^о ocвiту, виданих у будь- якій ^аМ-уча^ист Бoлoнcькoгo пpoцеcу, повинно бути зpoзумiлo, чого cаме і в якій мфі навчивcя випуcкник, які ^офе^ит дії він здатен здійснювати і на які пocади може бути вийнятий (Олейнікова О. Н., 2004, c. 11). У цьому зв'язку cпoстеpежнoї pадoю АО було poзpoбленo так звану дopoжню каpту «Gгвopення Національної системи компе-тенцій та кваліфікацій Російської Феде- pацiї», у якій були зазначені завдання, завові аспекти та пеpioди ^ийняття piшень щодо зазначеної пpoблеми.

Констатуємо, що базові технологічні компетенції, у даному випадку, вiдoбpа- жаються у деpжавних освітніх стандаpтах та кваліфікаційних вимогах. Вони об'єднують знання та навички, потрібні для pеалiзацiї ^офесійної діяльності та посадових обов'язків.

Як зазначає O. Лейбович, у зв'язку з Болонським ^оцесом і після підписання угоди між Мiнiстеpствoм освіти і науки і Російським союзом ^омисловців і пiдпpиємцiв була виконана poбoта зі ствopення Національної pамки квалі-фікацій уже з уpахуванням євpoпейcькoгo досвіду і за участю пpедставникiв великих кopпopацiй. Методологічною базою Національної pамки кваліфікацій стала poзpoблена система деcкpиптopiв, хаpак- теpистик кваліфікаційних p^rn і поступальних освітніх тpаєктopiй для кожного кваліфікаційного piвня. Вико-нана poбoта дозволила пеpейти до методологічного oбґpунтування як сис-теми ^офесійних стандаpтiв, так і системи освітніх стандаpтiв пpoфеciйнoї освіти четвеpтoгo покоління (Лейбович А.).

Національна с^ук^а кваліфікацій Російської Федеpацiї, яка opiєнтoвана на бізнес, виpiшила пpoблему оцінки якості кваліфікації у^авл^ь^го пеpcoналу pociйcьких компаній чеpез ствopення атестаційної системи і poтацiйних piвнiв пpoфеciйних кваліфікацій. Починаючи з 2008 poку, менеджеpи pociйcьких компаній дoбpoвiльнo і успішно складають кваліфікаційні іспити у системі «EU-NQF-R» на здобуття кваліфіка-ційних ступенів і отримання Cеpтифiкатiв відповідності за чот^надцятьма спеціалі-заціями бізнесу. Вагомим є те, що Російська модель Національної струк^и кваліфікацій «EU-NQF-R» ствopена екcпеpтнoю pадoю, до якої увійшли лiдеpи пpoфеciйних галузевих сегментів, пpедставники банківського cектopу, пpoмиcлoвoстi, системи освіти, opганi- зації деpжавнoгo упpавлiння.

Була ретельно опрацьована система основних вимог до знань і практичних умінь, що бажані у пpoфеciйнiй діяльності менеджеpiв pociйcьких i заpубiжних компаній, cтвopена єдина система вимог до практичних навичок і теоретичних знань працівників. Європейський еконо-мічний комітет, як куратор програми, затвердив також практичну методику (офіційну програму) розрахунку рейтингу інвестиційної привабливості компаній і підприємств, засновану на оцінці якості кваліфікації управлінського персоналу.

Ми вважаємо, що бізнес--орієнтована модель Національної структури кваліфі-кацій у Російській Федерації є важливим кроком на шляху інтеграції міжнародних кваліфікаційних стандартів у російську систему підготовки управлінських кадрів. Для нас було важливим виявлення учасників проведення реформ, пов'яза-них із впровадженням Болонського процесу у Російській Федерації. Прове-дене дослідження довело доцільність співпраці усіх зацікавлених сторін: держави, галузі бізнесу та суспільства. Ми виявили, що суттєві позиції у цій співпраці займає держава. Векторні спрямування взаємодії бізнесу та професійної освіти на федеральному рівні визначають державні документи та закони Міністерства освіти Російської Федерації. На регіональному рівні -- регіональні програми розвитку професійної освіти. У цьому аспекті Концепція довготривалого соціально-економічного розвитку росій-ської Федерації на період до 2020 року, затверджена Розпорядженням Уряду Російської Федерації від 17 листопада 2008 року № 1662-р, констатує, що розвиток системи професійної освіти передбачає розширення участі праце-давців на всіх етапах процесу освіти.

Проведене дослідження дозволило прийти до висновку, що у сучасній Росії намагаються здійснити основне внут-рішнє завдання -- об'єднати освітній простір всередині країни. Цьому сприяє досвід країн-учасниць Болонського процесу.

Завдяки реформам, які здійснено у країнах-учасницях Болонського процесу, в Європейському просторі вищої освіти досягнуто більшої сумісності і порів-нянності кваліфікацій (ступенів) на національному і міжнародному рівнях. Викликом для вищих навчальних закладів є розробка профілів і змісту кваліфікацій з використанням основних інструментів, які стали загальноприйнятими у Євро-пейському просторі вищої освіти -- Європейської кредитно-трансферної сис-теми, Додатку до диплома європейського зразка, Національної рамки кваліфікацій.

Таким чином, однією з умов ефективності розробки та впровадження Національної системи кваліфікацій у Російській Федерації є активне впро-вадження Болонського процесу. Удоско-налення структури і якості вищої професійної освіти Росії тісно пов'язане з її інтеграцією в єдиний Європейський освітній простір. Модернізація профе-сійної освіти у Російській Федерації є комплексним оновленням усіх ланок освітньої діяльності відповідно до вимог Болонського процесу при збереженні і примноженні кращих національних традицій професійної освіти.

Перспективним напрямом дослідження є уточнення складових Національної системи кваліфікацій Російської Феде-рації, вплив роботодавців на розробку професійних стандартів освіти.

Література

1. Болонский процесс и его значение для России. Интеграция высшего образования в Европе; [под ред. К. Пурсиайнена и C. А. Медведева]. -- М.: РЕЦЭП, 2005. - 199 с.

2. Владимиров А. И. Болонский процесс и его влияние на отечественную систему высшего образования / Владимиров А. И. -- М.: РГУнефти и газа имени И.М. Губкина, 2009. -- 23 с.

3. Гретченко А. И. Болонский процесс: интеграция России в европейское и моровое образовательное пространство /

А. И. Гретченко, А. А. Гретченко. -- М.: КНОРУС, 2009. - 432 с.

4. Лейбoвич А. Метoдoлoгия и поли-тика pазpабoтки и пpименения нацио- нальнoй cиcтемы квалификаций [Элек-тронный pеcуpc]. -- Pежим дocтупа: http:/ /www.nark-rspp.ru/?cat=16. -- Назва з екрану.

5. Олейникова О. Н. Системы квалификаций в странах европейского союза / Олейникова О. Н., Муравьёва А. А. -- М.: Национальная обсерватория про-фессионального образования Российской Федерации, 2004. -- 48 с.

6. Сенашенко В. С. Участие России в

Болонском процессе / В. С. Сенашенко / / Газета «Советский физик» [Электрон-ный ресурс]. -- Режим доступа: Шр:// file:/ rus/about/souphys/ISS4ES-2004. --

Название с экрана.

7. Фурсенко А. А. Выступление на «правительственном часе» в Госдуме (2 июня 2010 г.) / А. А. Фурсенко // Вестник высшей школы «Alma mater». -- 2010. -- № 5. -- С. 6--8.

Размещено на Allbest.ru