Обгрунтування моделі професійного саморозвитку майбутнього вчителя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Обгрунтування моделі професійного саморозвитку майбутнього вчителя

У статтіпредставлено модель професійного саморозвитку майбутнього вчителя, яка складається із мотиваційного, цільового, змістовного та діяльнісного компонентів; надано їй характеристику; визна-чено поняття «модель», «професійний саморозвиток майбутнього вчителя»; досліджено структуру про-фесійного саморозвитку майбутнього вчителя.

Ключові слова: модель; мотивація; професійний саморозвиток майбутнього вчителя; професійні па-раметри майбутнього вчителя; самоосвіта; самовиховання.

У набутті освіти все більшої пріоритетності набуває індивідуальність та самостійність суб'єкта учіння, його уміння мобілізувати свій особистісний потенціал для вирішення різноманітних завдань та викликів. Існує необхідність у підготовці фахівців, які б протягом майбутньої професійної діяльності не чекали інструкцій, а маючи творчий, проектно-конструктиний та духовно- особистісний досвід вміли результативно та креативно працювати, вирішувати пізнавальні, міжособистісні, соціально- рольові, правові та інші проблеми (Болотов В. А., Сериков В. В., 2003, с. 8-14).

У зв'язку з цим, забезпеченню більшої ефективності, якості та успішності підготовки майбутнього фахівця з педагогічного фаху сприятиме розробка моделі фахівця, яка виступатиме еталоном, до якого потрібно прагнути протягом навчання (Баловсяк Н. В., 2003, с. 11-17). Дана модель має включати науково обґрунтовані структурні компоненти, стадії, систему знань, умінь, навичок та ін. (Яцула Т. В., 2004, с. 250). Це допоможе вирішенню проблем спонтанного та неусвідомленого профе-сійного саморозвитку студентів протягом навчання у ВНЗ (Тихонова Т. В., 2003, с. 75). професійний саморозвиток вчитель

Застосування методу моделювання у даному дослідженні сприятиме науковому пізнанню професійного саморозвитку майбутнього вчителя. Адже, модель -- це система, котра відображає об'єкт дослід-ження і здатна змінювати його так, що її вивчення дає нову інформацію стосовно цього об'єкту (Лозовецька В. Т., 2008, с. 516). Цим обумовлюється доцільність розробки моделі професійного самороз-витку майбутнього вчителя, яка складати-меться з мотиваційного, цільового, змістовного та діяльнісного компонентів.

В результаті аналізу літератури з даної проблематики було з'ясовано, що дослідженням моделі фахівця в контексті інформаційного суспільства займалася Н. В. Баловсяк; розгляду компетентнісної моделі учня присвячені дослідження В. А Болотова та В. В. Сєрікова; аналізом моделі підготовки майбутнього вихователя- організатора займалася Т. В. Яцула; дослідженню теоретичної моделі процесу професійного саморозвитку майбутнього вчителя присвячені напрацювання Т. В. Тихонова.

Мета: розробити модель професійного саморозвитку майбутнього вчителя.

Завдання: 1) з'ясувати визначення понять «професійний саморозвиток майбутнього вчителя», «модель»; 2) визна-чити структуру професійного самороз-витку майбутнього вчителя; 3) дати їй характеристику.

Професійний саморозвиток майбут-нього вчителя -- це процес системного, цілеспрямованого впливу студента вищого педагогічного навчального закладу на себе, через самовиховання та самоосвіту, з метою формування та вдосконалення професійних параметрів для підвищення рівня впливу на почуття учнів. Він має бути чітко структурованим і поетапно реалізованим.

Елементи моделі професійного саморозвитку майбутнього вчителя розта-шовані у визначеній логічній послідов-ності та є взаємопов'язаними. Відповідно до етапів професійного саморозвитку майбутнього вчителя зазначена модель має таку структуру:

I. Формування мотивації до здійснення професійного саморозвитку.

Мотивація -- це сукупність мотивів, які ініціюють, спрямовують та підтримують поведінку майбутнього вчителя в конкретний момент (Немов Р. С., 2003, с. 261). Мотив -- це спонукальна причина дій і вчинків (Гончаренко С. У., 2011, с. 295). В основі мотивів майбутнього вчителя лежать потреби. Потреба -- це необхідність у чомусь, що вимагає задоволення (Бусел В. Т., 2005, с.1090).

Мотивація майбутнього вчителя до здійснення професійного саморозвитку поділяється на зовнішню та внутрішню.

Зовнішня мотивація -- це мотивація викликана об'єктивними потребами майбутнього вчителя. Вона виникає в результаті впливу на студента вищого педагогічного навчального закладу об'єктивних стимулів, що ініціюють та регулюють його діяльність. Зовнішня мотивація передбачає очікування вина-город, заохочень, або навпаки -- покарань чи інших мотивів, які можуть викликати як бажання до діяльності так і гальмувати небажану поведінку (Чирков В. І., 2007, с.118).

До зовнішніх мотивів професійного саморозвитку можуть належати: 1) премії за успіхи у навчальній чи науковій діяльності; 2) стипендії за успішне навчання; 3) безкоштовні стажування у спеціалізованих установах для набуття досвіду та опанування фахом; 4) мож-ливість працевлаштування після успіш-ного закінчення навчання на хорошу роботу з нормальною заробітною платою та перспективою підвищень; 5) знижки на оздоровлення; 6) різноманітні подарунки за заслуги (книжки, журнали, медалі, грамоти тощо); 7) втягування себе у різноманітні сприятливі для професій-ного саморозвитку події та ситуації, що передбачають цілеспрямовану підготовку; 8) прагнення уникнути критики з боку керівника чи колег; 9) прагнення уник-нути можливих покарань чи неприєм-ностей; 10) інтереси: а) дострокова здача сесії із затратою мінімальних зусиль; б) отримання хороших оцінок, підвищених стипендій, премій за значні досягнення та ін.; в) уникнення відпрацювань за про-пуски тощо.

Внутрішня мотивація -- це мотивація викликана сформованою світоглядною позицією та духовними потребами сту-дента вищого педагогічного навчального закладу. Внутрішня мотивація -- це сукупність стимулів, що ініціюють та регулюють діяльність майбутнього вчителя із середини його особистості. Внутрішньо вмотивована діяльність не ґрунтується на зовнішніх заохоченнях, адже студент вищого педагогічного навчального закладу прагне до даної діяльності заради неї самої.

До внутрішніх мотивів професійного саморозвитку майбутнього вчителя можуть належати: 1) усвідомлення соціальної значущості професії вчителя; 2) потреби у: а) визнанні іншими моєї особистості та професійної компетент-ності; б) самоствердженні своєї особис-тості, демонстрації її цінності, значущості, прагнення до реалізації свого «Я»; в) змаганнях із іншими колегами з метою загартування психіки та перевірки рівня власної підготовки, вдосконалення комунікативних умінь; г) самовираженні своїх думок, настрою та переконань з метою розкриття свого «Я»; ґ) само- реалізації своїх здібностей, можливостей, прагнень тощо; д) самостійності щодо досягнення власних цілей, реалізації власних планів без допомоги та тотального контролю інших; е) у владі; є) відкритому спілкуванні, енергійному ритмі життя, прагненні відстоювати свої інтереси (незважаючи на можливість виникнення конфлікту), бути у центрі уваги, проявити свої ораторські якості, підвищувати свій статус; ж) сором за свою некомпетентність. 4) Страх втратити повагу інших; 5) професійні ідеали; 6) професійні схильності; 7) професійні цінності; 8) професійна відповідальність; 9) професійні переко-нання: а) робота учителя є суспільно важливою, адже суттєво впливає на формування світогляду та психіки підростаючого покоління, яке з часом буде самостійно визначати вектор та темп розвитку суспільства; б) учитель є взірцем для наслідування учнів, тому потрібно розвивати в собі найкращі людські та професійні якості; в) учитель має займатись професійним саморозвитком, адже тільки так можна досягнути педагогічної майстерності. 10) Задово-лення від самого процесу й результату роботи.

II. Постановка мети та завдань професійного саморозвитку.

Головною метою професійного саморозвитку майбутнього вчителя є формування та вдосконалення власних професійних параметрів для підвищення рівня педагогічного впливу на почуття учнів.

Для реалізації поставленої мети потрібно виконати такі завдання:

1. Сформувати мотивацію до здійснення професійного саморозвитку.

2. З'ясувати структуру професійних параметрів майбутнього вчителя.

З.Зробити діагностику наявності їхньої сформованості та рівня розвитку.

4. Опанувати системами професійних самоосвіти і самовиховання.

5. Сформувати та вдосконалювати професійні параметри через професійні самоосвіту та самовиховання.

6.Застосовувати сформовані професійні параметри у науковій та педагогічній практиці, впливаючи на почуття учнів.

7. Виявляти та усувати недоліки, зроблені протягом виконання попередніх завдань.

III. Визначення та структурування професійних параметрів.

Професійні параметри майбутнього вчителя -- це складові професії, які визначають напрямки в яких має здійснюватись його підготовка. До них належать: професійні знання, вміння, навички, цінності, ставлення та педагогічні здібності.

Професійні знання -- це особлива форма духовного засвоєння майбутнім вчителя результатів пізнання в межах педагогічної професії, яка характери-зується усвідомленням їх істинності. До їхнього складу входять знання: 1) професії учителя; 2) навчальних предметів; З) методики викладання навчального предмету; 4) основ педагогіки; 5) основ науково-дослідної діяльності; 6) основ психології; 7) основ інформатики; 8) мови викладання; 9) нормативної бази, що стосується професії.

Професійні навички -- це дії в межах професії, складові частини яких у процесі формування стали автоматичними. Проте, незважаючи на свою автоматич-ність це завжди свідомі дії, які піддаються контролю. Вони прискорюють та роблять діяльність продуктивнішою. До них належать такі навички: 1) комунікативні; 2) роботи з інформаційно-комп'ютерною технікою.

Професійні уміння -- це здатність належно виконувати певні дії в межах професії, що заснована на доцільному використанні набутих знань і навичок. До їх складу входять такі уміння: 1) комунікативні; 2) навчально-організа-ційні; З) навчально-інформаційні; 4) навчально-інтелектуальні; 5) інформа- ційно-компютерно-технічні; 6) науково- дослідницькі; 7) навчально-дослідницькі; 8) вміння критичного мислення; 9) педагогічна техніка.

Професійні цінності -- це те, що є значущим для майбутнього вчителя з точки зору задоволення його матеріаль-них і духовних потреб та інтересів. До них належать: 1) гуманізм; 2) праця; З) розвиток учня; 4) сумлінність; 5) дотри-мання професійного етикету.

Професійні ставлення -- це те, що визначає характер поводження майбут-нього вчителя з чимось або кимось в межах педагогічної професії. Професійні ставлення майбутнього вчителя скла-даються із ставлень до: 1) до навчального предмету; 2) до професії учителя; 3) до учнів; 4) до колег; 5) до себе як майбут-нього професіонала.

Педагогічні здібності -- це стійкі індивідуальні психологічні властивості майбутнього вчителя, які є необхідною внутрішньою умовою його успішної діяльності в межах професії (Тищенко С. П., 2008, с. 316). Основними педагогіч-ними здібностями є: 1) комунікативність; 2) емпатійність; 3) переконливість; 4) креативність; 5) психічна стійкість.

IV. Діагностика наявності сформо- ваності та рівня розвитку професійних параметрів через самоспостереження, самоаналіз, самооцінювання.

Самоспостереження -- це вид спостере-ження об'єктом якого є внутрішній стан майбутнього вчителя, його дії, вчинки та поведінка у конкретний момент у конкретній ситуації.

Умовно самоспостереження можна поділити на два види:

1. Безпосереднє. Воно спрямоване на: 1) виконання дій у конкретній ситуації; 2) на емоції та почуття, які виникають у процесі виконання цих дій.

2. Ретроспективне. Полягає у відтво-ренні ситуацій, які вже були пережиті в минулому.

Самоспостереження дозволить прослід-кувати чи сформований або на якому рівні сформований конкретний профе-сійний параметр майбутнього вчителя через фіксацію характерних для нього ознак.

Зафіксувавши ці факти потрібно переходити до їхнього самоаналізу.

Самоаналіз -- це процес і результат рефлексії майбутнього вчителя над влас- ною діяльністю з метою її поліпшення. Його можна розглядати як поділ якоїсь події, дії, чи внутрішнього стану на складові частини з метою їх деталізації для виявлення недоліків та пошуків шляхів їх вирішення.

На основі самоаналізу формується самооцінка.

Самооцінка -- це оцінка майбутнім вчителем самого себе, своїх можливостей, якостей, свого місця серед інших людей у співвідношенні з певним еталоном. Вона є найважливішим регулятором поведінки, оскільки від неї залежать стосунки з оточуючими, відношення до власних успіхів і невдач, самокритичність та вимогливість до себе.

У.Професійні самоосвіта та самови-ховання.

Професійна самоосвіта -- це система здобуття, оновлення, розширення та поглиблення знань, удосконалення практичних умінь та навичок з метою досягнення професійної майстерності.

Вона передбачає чітку структуру і впорядкованість найбільш оптимальних пізнавально-практичних дій. Професійна самоосвіта має здійснюватись як усвідомлена, поступово ускладнюючуюся творча робота. Вона відбувається поетапно, з подальшим залученням у творчий процес нових прийомів та методів (Наумченко І. Л, 1974, с. 15-16). Її провідними принципами є особиста ініціатива, активність, плановість, внутрішня потреба, самостійність та творче ставлення до роботи (Наумченко І. Л, 1974, с.9). Основними цілями професійної самоосвіти є: 1) отримання системи знань; 2) формування і вдоско-налення умінь та навичок; 3) оволодіння методикою та технікою такої роботи (Наумченко І. Л, 1974, с. 10). Вона забезпечує набуття та збереження конкурентоспроможності майбутнього фахівця на ринку праці. Професійна самоосвіта вимагає від майбутнього вчителя: 1) бачення життєвого смислу в навчанні; 2) свідомого визначення мети; 3) здатності до самостійного мислення, самоорганізації і самоконтролю. Джере-лами самоосвіти є: 1) література (навча- льна, наукова-популярна, наукова та художня); 2) засоби масової інформації (газети, журнали, радіо і телепередачі); 3) публічні лекції; 4) музеї; 5) виставки; 6) театри; 7) кіно; 8) консультації фахівців; 9) інтернет тощо. До слабких сторін професійної самоосвіти можна віднести: 1) відсутність керівництва; 2) відсутність зворотного зв'язку. До її сильних сторін належать: 1) подолання непродуктивної витрати сил; 2) вирішення проблем індивідуального підходу, мотивації та свідомого навчання (Корольов Б. І., 2008, с.798-799; Гончаренко С. У., 2011, с.412; Ярмаченко М. Д., 2001, c.409; Каіров І. А., Петров Ф. Н., 1966, c.776-780).

Професійне самовиховання -- це система формування та вдосконалення бажаних фізичних, розумових, вольових та моральних якостей майбутнього вчителя.

Воно є неможливим без аналізу майбутнім вчителя своїх індивідуальних особливостей, здібностей та можли-востей. Професійне самовиховання почи-нається із: 1) усвідомлення відмінності між ідеальним уявленням про себе як майбутнього професіонала і реальним станом; 2) самокритичної оцінки своїх вчинків та усвідомлення недоліків, виправлення яких може потребувати тривалих зусиль. А для цього потрібно мати професійний ідеал та здатність до самопізнання. Потреба в самовихованні виникає в громадській, трудовій і навчальній діяльності, коли досягнуто певного рівня свідомості й самопізнання, вироблено здатність до самоаналізу й самооцінки, коли усвідомлюється необхідність відповідності особистих якостей поведінки вимогам суспільства тощо. Воно є виявом високого рівня саморегулювання особистості майбут-нього вчителя, проявом вищого ступеня процесу її морального розвитку. Виникнення в майбутнього вчителя потреби у самовихованні є наслідком результативних виховних педагогічних впливів школи, сім'ї та громадськості. Воно розвиває здатність студента вико-

нувати особисті, навчальні та соціальні обов'язки і вимоги. Чітке та суворе виконання самостійно прийнятих рішень, подолання труднощів, які заважають їх досягнути та вимогливість до себе сприяють самовихованню. До методів професійного самовиховання належать: 1) самокритика; 2) самопереконання; 3) самонавіяння; 4) самопримушення; 5) самозобов'язання; 6) самопереключення; 7) емоційно-уявне перенесення в поло-ження іншої людини та ін. Засобами, які можуть спонукати до самовиховання є: 1) зобов'язання перед колективом; 2) різні види звітів; 3) змагання; 4) слово авторитетного старшого тощо. Результат самовиховання виявляється у практиці життя (Гончаренко С. У., 2011, с.411; Кононко О. Л., 2008, с.795-796;

Ярмаченко М. Д., 2001, с.408; Каіров І. А., Петров Ф. Н., 1966,c.769-771).

VI. Формування та розвиток профе-сійних параметрів майбутньоговчителя.

Для того щоб сформувати та вдосконалювати професійні параметри майбутньому вчителю потрібно:

1. Провести їхню діагностику. На основі отриманих результатів з'ясувати, які із зазначених професійних параметрів не є сформованими та мають низький, середній чи високий рівень сформо- ваності. Розпочати роботу з формування ще не сформованих професійних пара-метрів та вдосконалення вже наявних.

2. Вміти практично застосовувати системи професійних самоосвіти та самовиховання щодо формування та вдосконалення професійних параметрів.

Формування професійних параметрів майбутнього учителя рекомендовано проводити у такій послідовності: 1) про-фесійні знання; 2) професійні навички; 3) професійні уміння; 4) професійні ставлення; 5) професійні цінності. Це обумовлено тим, що для формування професійних навичок, вмінь, ставлень та цінностей потрібно мати чіткі професійні знання щодо їхньої сутності та структури. Відповідно, на основі професійних знань повинне відбуватись цілеспрямоване фор-мування спочатку професійних навичок, які потім, разом із знаннями, складуть передумову для формування професійних умінь. На основі професійних знань, вмінь та навичок, у процесі напруженої фізичної, інтелектуальної, вольової та емоційно-почуттєвої діяльності, форму-ються професійні ставлення та цінності.

Сформувавши професійні параметри, майбутній вчитель має розпочати роботу щодо їх вдосконалення. Це здійснюється шляхом їх застосування на практиці. Для цього майбутньому вчителю потрібно самостійно обирати сфери де він зможе апробувати свої напрацювання. Найкра-щими обставинами для вдосконалення вже сформованих професійних пара-метрів є публічні виступи на семінарських заняттях, наукових конференціях, круг-лих столах тощо.

VII. Наукова та педагогічна практика. Вплив на почуття слухачів.

На цьому етапі майбутній вчитель проявляє рівень сформованості власних професійних параметрів через комуні-кацію (вербальну та не вербальну) з слухачами, цілеспрямовано впливаючи на їхні почуття.

Наукова практика передбачає: 1) написання наукових статей і тез; 2) публічні виступи на наукових конфе-ренція, семінарах і круглих столах тощо.

Педагогічна практика передбачає: 1) виступи перед своїми одногрупниками та викладачем на семінарських заняттях; 2) отримання досвіду педагогічної діяльності на під час педагогічної практики як окремого виду стажування тощо.

Наукова та педагогічна практика дозволить майбутньому вчителю отри-мати потрібний досвід і закріпити власні професійні знання, уміння, навички, цінності, ставлення і педагогічні здібності через практичну діяльність. Це сприятиме їх якісному та більш глибокому засвоєнню.

Протягам навчання у вищому педаго-гічному навчальному закладі майбутній вчитель на основі своїх професійних параметрів має навчитися викликати у слухачів перед якими він виступає як позитивні (прекрасне, піднесене, деякою мірою комічне) так і негативні (потворне, низьке та деякою мірою трагічне) почуття.

VIII. Виявлення та усунення недоліків.

Даний етап професійного саморозвитку майбутнього вчителя характеризується проведенням загального аналізу своїх дій, які він здійснював протягом всіх попередніх етапів, виявленням допу-щених недоліків та проведенням роботи над їхнім виправленням.

Висновки. В результаті проведеного дослідження з'ясовано, що модель професійного саморозвитку майбутнього вчителя відображає його як систему та дає нову інформацію про нього через розкриття його структури, яка містить мотиваційний, цільовий, змістовний та діяльнісний компоненти. Мотиваційний компонент полягає у формуванні мотивації до здійснення професійного саморозвитку; цільовий -- у постановці його мети та завдань; змістовний -- у визначенні та структуруванні профе-сійних параметрів майбутнього вчителя; діяльнісний -- у формуванні та вдоско-наленні професійних параметрів через професійні самоосвіту та самовиховання.

До перспективних досліджень в контексті даної проблематики можна віднести перевірку ефективності запропо-нованої моделі через її впровадження у навчально-виховний процес вищого педагогічного навчального закладу.

Література

1. Баловсяк Н. В. Модель фахівця в контексті інформаційного суспільства / Н. В. Баловсяк // Педагогічний процес: теорія і практика. -- 2003. -- №2. -- С.11-17.

2. Болотов В. А., Сериков В. В. Компе- тентностная модель: от идеи к образо-вательной програмне / В. А. Болотов, В. В. Сериков // Педагогика. -- 2003. -- №10. - С.8-14.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. -- К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. -- 1728 с.

4. Гончаренко С. У. Український педагогічний енциклопедичний словник. 2--ге вид., допов. й випр. / [авт.--уклад. Гончаренко С. У.]. -- Рівне : Волинські обереги, 2011. -- 552 с.

5. Енциклопедія освіти / [гол. ред. В. Г. Кремень]. -- К. : Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.

6. Наумченко И. Л. Самообразование будущего учителя. / И. Л. Наумченко. -- Саранкс: Мордовское книжное издатель-ство, 1974. -- 261 с.

7. Немов Р. С. Психология: Словарь справочник в 2 ч. / Р.С. Немов. -- М.: ВЛАДОС--ПРЕС, 2003--.--Ч.1. -- 2003. --304 с.

8. Педагогічний словник / [за ред. М. Д. Ярмаченка]. -- К.: Педагогічна думка, 2001. -- 516 с.

9. Педагогическая энциклопедия: в 4 т. / [глав. ред. И. А. Каиров, Ф. Н. Петров]. -- М.: Советская энциклопедия, 1964-- . -- Т.3 -- 1966. -- 879 с.

10. Тихонова Т. В. Теоретична модель процесу професійного саморозвитку майбутнього вчителя / Т. В. Тихонова // Науковий вісник Миколаївського держав-ного педагогічного університету. -- 2003. -- Випуск 5. -- 385 с.

11. Чирков В. И. Самодетерминация и внутренняя мотивация поведения чело-века / В.И. Чирков // Вопросы психологи 1996. -- 2007. -- №3. -- С. 116-133.

12. Яцула Т. В. Модель підготовки майбутнього вихователя--організатора об'єд-нань дозвіллєвого спілкування школярів. / Т. В. Яцула // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. -- Зб. статей: Вип.6., Ч.2. -- Ялта: РВВ КДГІ, 2004. -- 284 с.

Размещено на Allbest.ru