Дидактичні завдання для формування методичної компетентності магістрантів спеціальності "педагогіка вищої школи"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дидактичні завдання для формування методичної компетентності магістрантів спеціальності «педагогіка вищої школи»

А.О. Борисова

У статті піднімається питання актуальності формування, в сучасних умовах розвитку вищої осві-ти, методичної компетентності магістрантів зі спеціальності 8.18010021 -- «Педагогіка вищої шко-ли». Здійснено аналіз психолого-педагогічної і науково-методичної літератури, який дав можливість визначити сутність понять «методична компетентність» і «методична підготовка» для магістрантів вищезазначеної спеціальності, та зробити теоретичне обґрунтування одному з засобів формування ме-тодичної компетентності -- комплексам методичних завдань.

Ключові слова: викладач; компетентність; комплекс методичних завдань; магістрант; методична діяльність; методична компетентність; методична підготовка; освіта.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку вища освіта ставить високі вимоги до особистості та професійної діяльності викладача. Це пов'язано, насамперед, з новими суспільними потре-бами в освіті на початку XXI століття. Саме потреба країни у педагогах, здатних зайняти особистісно-гуманну позицію по відношенню до вихованців і до себе, робить актуальною проблему підвищення професійної компетентності викладача.

Зазначаємо, що сучасна педагогічна праця вимагає, особливо від викладача вищого навчального закладу, нових методичних підходів, зосередження зусиль і часу не тільки на усвідомленні їхньої потреби, а й на їх опануванні та впровадженні в педагогічну практику. Це вимагає змін у змісті й технологіях професійної підготовки майбутніх викладачів. Важливою умовою виконання поставлених задач є здатність викладачів змінити акцент щодо методичної підготовки магістрантів, їх готовність до різноманітної професійно -педагогічної діяльності, що базуються на нових засадах. Професійний потенціал будь -- якого викладача це запорука підго-товки конкурентоспроможних фахівців (Сисоєва С. О., 2005).

Підготовка висококваліфікованого викладача в магістратурі зі спеціальності 8.18010021 -- «Педагогіка вищої школи» залежить від рівня педагогічного профе-сіоналізму викладацького персоналу, спроможного реалізувати програму підготовки фахівця нового типу, адекват-ного, за своїми якостями, суспільним змінам. Адже освіта, яка потім трансформується в науку і технології, -- є першоджерелом формування інтелекту держави, а особистість викладача -- її головним механізмом.

Проблема формування методичної компетентності магістрантів зі спеціаль-ності 8.18010021 -- «Педагогіка вищої школи» в процесі демократизації і гуманізації вищої освіти набуває особливої актуальності, оскільки підняти навчально-виховний процес на якісно новий рівень неможливо без високого рівня професійно-методичної готовності тих, хто безпосередньо запроваджує в життя соціальне замовлення суспільства. Демократизація, гуманізація і різноманіт-ність змісту і форм освітньої діяльності -- все це проблеми, які пов'язані з цим завданням. Труднощі в її вирішенні залежать: по-перше, від недостатньої розробки в педагогіці самої теорії щодо методичної підготовки магістрантів зі спеціальності 8.18010021 -- «Педагогіка вищої школи». По-друге, будь-яка перебудова поглядів -- процес складний і неоднозначний, зокрема, в перегляді професійно-методичної підготовки. По- третє, розуміння магістрантів нового підходу до освіти ще не означає засвоєння механізмів реалізації методичної компе-тентності в конкретних ситуаціях освітньої діяльності.

Виявлення існуючих проблем в методичній підготовці магістрантів зі спеціальності 8.18010021 -- «Педагогіка вищої школи» в умовах реформування системи вищої освіти дозволило визна-чити основний напрям її формування за допомогою включення магістрантів в методичну діяльність з урахуванням соціокультурних умов і потреб суспільства (Бігіч О.Б., 2006).

Аналіз досліджень і публікацій. У зв'язку з вищевикладеним актуальним у справі професійної підготовки магістрантів зі спеціальності 8.18010021 -- «Педагогіка вищої школи» являється компетент- нісний підхід. У педагогічній науці поняття «професійна компетентність» розглядається з позиції різних підходів (особистісно-діяльнісного, системно-структурного, знаннєвого та інших) і трактується як така, що ґрунтується на знаннях інтелектуального і особистісного обумовленого досвіду соціально - професійної життєдіяльності людини; як система знань і умінь педагога, що проявляється при рішенні професійно- педагогічних завдань, що виникають на практиці; як сукупність професійних знань і умінь, а також способи виконання професійної діяльності (Кузьмина Н. В., 1990; Касперко М. В., 2012).

На думку А. А. Майєра, модель профе-сійної компетентності педагога повинна містити знання про структуру процесу освіти (цілях, змісті, засобах, об'єкті, діяльності, результаті тощо), про себе як суб'єктові професійної діяльності. Вона також повинна включати досвід застосу-вання прийомів професійної діяльності і творчий компонент.

Професійно-педагогічна компетентність, як зазначає Н. В. Кузь-мина, включає п'ять елементів або видів компетентності: спеціально-педагогічна, методична, соціально-психологічна, диференціально-психологічна, аутопси- хологічна (співвідноситься з поняттям професійної самосвідомості, самопіз-нання, і саморозвитку). Методична компетентність охоплює область способів формування знань, умінь у учнів (Загривная Т. А., 2006).

Н. В. Іпполитова, розглядаючи змістов-ний аспект професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів, вказує на те, що він включає такі компоненти, як морально-психологічні, методологічні, теоретичні, методичніі технологічні підго-товки, які, знаходячись взаємозв'язку і взаємозалежності, забезпечують ефектив-ність здійснюваного педагогічного про-цесу. При цьому, «методична підготовка припускає забезпечення студентів знаннями принципів, змісту, правил, фактів, форм і методів конкретних напрямів виховання і навчання. Мето-дична діяльність здійснюється як спеціально-наукова діяльність, спрямо-вана на отримання нових продуктів, -- нових методів і засобів наукового дослідження» (Іпполитова Н. В., 2006).

Метою нашої статті є теоретичне обґрунтування одного з засобів формування методичної компетентності магістрантів зі спеціальності 8.18010021 -- «Педагогіка вищої школи» -- комплексам методичних завдань. педагогіка магістрант вищий освіта

Виклад основного матеріалу. Сучасний етап розбудови вищої національної освіти ставить на порядок денний формування нової генерації освітян з високим рівнем професіоналізму, загальної культури, творчим стилем аналітичного мислення. За роки незалежності України визна-чились нові пріоритети розвитку освіти, серед яких компетентнісний підхід є ефективним засобом модернізації сучас-ного суспільства. Об'єктивні тенденції розвитку вищої освіти в Україні, зберігаючи і поглиблюючи національні традиції, базуються на загальнокуль-турних цінностях і включають такі складові процесу світового розвитку, як інтеграція знань, інформаційних ресурсів, новітні технології навчання.

Таким чином, можна підкреслити що головним завданням на сучасному етапі професійного навчання є підготовка кваліфікованих конкурентоспроможних кадрів із високим рівнем професійних знань, умінь, навичок і мобільності, які відповідають вимогам науково-технічного прогресу і ринковим відносинам в економіці, виховання соціально активних членів суспільства, формування в них наукового світосприйняття, творчого мислення, кращих людських якостей, національної свідомості (Верещагіна Н. О., 2010).

Професіоналізм знань є підґрунтям формування професіоналізму в цілому, основою цілісної системи «професіо-налізм педагогічної діяльності». Профе-сіоналізм знань характеризується високим рівнем компетентності в галузі методо-логічних, теоретичних, психолого-педаго- гічних та методичних знань.

Проблема вдосконалення методичної компетентності майбутнього викладача вищої школи досліджувалася та розроблялася впродовж усієї історії освіти (Ю. Бабанський, Й. Гербарт, М. Данилов, Д. Дьюї, Б. Єсіпов, Я. Коменський,

І. Лернер, А. Макаренко, І. Скаткін, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.). Разом з тим, вона й зараз досить часто обговорюється на сторінках наукових та навчально-методичних видань і є ще недостатньо теоретично й методологічно розроб-леною.

Психолого-педагогічні основи форму-вання методичної компетентності педа-гога професійно-технічного навчального закладу розглянуто в працях С. Батишева, А. Біляєвоі, Е. Зеєра, Н. Кузьміної, О. Кова-ленко; розвиток методичної компетент-ності -- С. Гончаренко, В. Радкевич; розвиток професійної компетентності педагогів у системі методичної роботи на рівні навчального закладу -- В. Олійник, М. Кравцова, В. Пікельної, М. Поташник, Л. Сушенцевої, Т. Сущенко, О. Юртаєвої; розвиток методично професійної компетентності у самоосвітній роботі -- У. Архіпової, В. Козакова, Я. Коломий-ського та інших (Верещагіна Н. О., 2010; Загривная Т. А., 2006).

Для нас цікава праця Т. Е. Кочаряна, який розглядає проблему розвитку методичної компетентності викладача ПТНЗ в контексті його педагогічної діяльності. На думку автора, з якою ми погоджуємося, методична компетентність викладача проявляється в основних видах діяльності (методична робота), які створюють два взаємопов'язані і взаємообумовлені напрями: навчально- методичний і науково-методичний. Говорячи про структурні компоненти методичної компетентності викладача, Т. Е. Кочарян звертає увагу на педагогічну направленість діяльності суб'єкта, методичну культуру і здатності. Зміст методичної компетентності викладача, на переконання Т. Е. Кочаряна, становлять професійні знання, професійні вміння й особистісні якості. У свою чергу вони залежать від наявності в педагога дидактичних, організаційно-аналітичних і особистіших здатностей (Касперко М. В., 2006; Сисоєва С. О., 2005).

Отже, аналізуючи різні підходи вчених до питання методичної компетентності та методичної діяльності можна зробити визначення понять:

- «методична компетентність» для магістрантів -- це готовність магістранта на основі його методичної (теоретичної і практичної) підготовки самостійно і досить ефективно вирішувати профе-сійно-методичні завдання, що формулю-ються їм самим або навчально-методич-ною ситуацією освітнього процесу в умовах невизначеності і непередба- чуваності;

- «методичної діяльність» --профе-сійно-педагогічна діяльність викладача, яка повинна бути спрямована на організацію методичної роботи, будучи механізмом професійно-особостісного розвитку, опосередкованою якістю освіт-нього процесу.

На сучасному етапі відокремлюють декілька видів методичної діяльності: навчально-методичну; науково-мето-дичну; організаційно-методичну. Навчально- методична діяльність викладача вищої школи передусім обумовлена вдоскона-ленням методик навчання, наявністю необхідної навчальної літератури, навчально-методичної документації, включає підготовку до навчального зайняття. Науково-методична діяльність викладача передусім спрямована на вивчення і узагальнення передового досвіду організації навчального процесу; розробку і впровадження інноваційних методів і технологій навчання; розробку методів контролю і управління якістю підготовки тих хто навчається на усіх етапах навчання. Вона передбачає публікацію наукових результатів роботи з проблем вищої освіти в періодичному і науковому друці, в матеріалах науково- методичних конференцій. Організаційна- методична діяльність викладача (у тому числі експертно-методична) вимагає від нього наявності педагогічного досвіду і самоорганізації, розвиненої рефлексії. Вона припускає участь в роботі громадських методичних органів, в системі управління вищої школи, в підготовці і проведенні методичних заходів, експертизі методичного забезпе-чення і методичного супроводу навчального процесу. Зміст методичної діяльності викладача вищої школи змінюється залежно від освітніх цілей і завдань, від досвіду його роботи у вищій школі та статусу (Іпполитова Н. В., 2006).

Проектування комплексу методичних завдань для магістрантів вищої школи необхідно ґрунтувати за наступними принципами:

а) принцип оволодіння основними видами методичної діяльності;

б) принцип поетапного формування методичних умінь;

в) принцип диференціації, обліку індивідуальних можливостей магістрантів в оволодінні методичними уміннями і навичками;

г) принцип інтеграції психолого- педагогічних, академічних і методичних знань в процесі рішення методичних завдань;

д) принцип розвитку методичного мислення магістрантів (використання розумових операцій: ситуацій вибору, конструювання, визначення зв'язків і встановлення закономірностей) (Кас- перко М. В., 2012).

Велике значення для методичної діяльності майбутнього викладача вищої школи можна визначити теоретичні та практичні компоненти. Теоретичний компонент, являє собою сукупність об'єктивних знань з педагогіки, психо-логії, методики викладання предмета; володіння інформацією про студентів, їх батьків, досвід роботи інших викладачів. До практичного компонента, слід віднести педагогічні, психологічні, мето-дичні, організаторські, управлінські, аналітичні, прогностичні уміння; здат-ність до застосування теоретичних знань у практично-методичній діяльності (Кузьміна Н. В., 1990).

Висновки. Аналіз наукової літератури дозволів уточнити та розкрити сутність понять «методична компетентність» та «методична діяльність» для магістрантів; розглянути принципи проектування методичних завдань для формування методичної компетентності. Таким чином формування методичної компетентності магістрантів зі спеціальності 8.18010021 -- «Педагогіка вищої школи» за допомогою комплексів методичних завдань сприя-тиме підвищенню їх інтересу до участі у формуванні методичної компетентності для майбутньої педагогічної діяльності.

Література

1. Бігіч О. Б. Теорія і практика формування методичної компетентності вчителя іноземної мови початкової школи / О.Б. Бігіч // Навчальний посібник. -- К.: Лентів, 2006. -- 200 с.

2. Верещагина Н. О. Методическая подготовка бакалавров и магистров обра-зования в области наук о Земле в педагогическом вузе: гуманитарные основы / Н. О. Верещагина // Вестник Томского государственного университета. - 2010. - № 12. - С. 25-30.

3. Загривная Т. А. Становление научно -методической компетентности педагогов в процессе профессиональной деятельности : Дисс. канд. пед. наук. -- СПб: РГБ, 2006 - 178 с.

4. Ипполитова Н. В. Система профессиональной подготовки студентов педагогического вуза: личностный аспект: Монография / Н. В. Ипполитова,

М. А. Колесников, Е. А. Соколова. -- Шадринск: Исеть, 2006. -- 236 с.

5. Касперко М. В. Формирование методической компетентности будущего учителя математики в условиях класси-ческого университета: моногр. / М. В. Кас-перко. -- Гродно :ГрГУ, 2012. -- 115 с.

6. Кузьмина Н. В. Профессионализм личности преподавателя / Н. В. Кузьмина. -- М.: АПН, 1990. -- 149 с.

7. Сисоєва С.О. Сучасні аспекти професійної підготовки вчителя. -- Педа-гогіка і психологія. -- К.: Педагогічна преса, 2005. -- 234 с.с.159.

Размещено на Allbest.ru