Формування відповідального ставлення до здоров’я в студентів факультету фізичного виховання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування відповідального ставлення до здоров'я в студентів факультету фізичного виховання

Гордєєва К.С., к. пед. н., доцент,

Іванченко Л.П., к. пед. н., доцент,

Іванченко С.Г., старший викладач

Донбаський державний педагогічний університет

У статті проаналізовано сучасне трактування сутності здоров'я як значущого феномену соціального буття; розкрито теоретико-методологічні засади досліджуваної проблеми; визначено, що пріоритет формування відповідального ставлення до здоров'я зумовлюється тим, що це - один із найважливіших факторів, які визначають стан здоров'я особистості.

Ключові слова: здоров'я, відповідальне ставлення, здоровий спосіб життя, молодь.

В статье проанализирована современная трактовка сущности здоровья как значимого феномена социального бытия; раскрыты теоретико-методологические основы данной проблемы; установлено, что приоритет формирования ответственного отношения к здоровью обусловливается тем, что это - один из самых важных факторов, которые определяют состояние здоровья личности.

Ключевые слова: здоровье, ответственное отношение, здоровый способ жизни, молодежь.

Hordieieva K.S., Ivanchenko L.P., Ivanchenko S.H. FORMATION OF THE RESPONSIBLE ATTITUDE TO HEALTH IN STUDENTS OF PHYSICAL EDUCATION FACULTY

This article analyzes the modem interpretation of the essence of health as a significant phenomenon of social existence; The theoretical and methodological foundations of this problem are revealed; it is established that the priority of forming a responsible attitude to health is determined by the fact that this is one of the most important factors that determines the state of a person's health.

Key -words: health, responsible attitude, healthy -way oflife,youth.

Постановка проблеми

Протягом останніх десятиріч в Україні фіксується істотне погіршення стану здоров'я населення, що відображається у зростанні рівня захворюваності, смертності та скороченні тривалості життя. Не сприяє збереженню здоров'я молоді й високий рівень вживання спиртних напоїв, тютюнопаління, вживання наркотичних речовин, проблема здорового харчування.

Стан здоров'я людини залежить не тільки від біологічних факторів, навколишнього та соціального середовища, а й від того, чи становить власне здоров'я людини для неї цінність. Саме це визначає, якою мірою людина готова піклуватися про нього, дотримуватися здорового способу життя, бути обізнаною про чинники, які визначають стан здоров'я.

У сучасних умовах реформування системи вищої освіти науковці приділяють особливу увагу питанням збереження та зміцнення здоров'я студентської молоді, що є необхідною передумовою професійної й особистісної самореалізації кожної молодої людини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

здоров'я студент

На основі аналізу наукової літератури ми встановили, що вченими досліджено окремі аспекти порушеної проблеми: феномен здоров'я розглядається у філософському, медико-біологічному, соціально-педагогічному аспектах (М. Амосов, Г. Апанасенко, Е. Вайнер, В. Величко, В. Войтенко, П. Калью, Г. Коробейніков, Ю. Лісицин, І. Муравов, Г. Никифоров, В. Петленко, О. Примаков та ін.); розкрито сутність понять «відповідальність» (С. Анісімов, І. Бех, Л. Дементій, О. Дробницький, Д. Леонтьев, К. Муздибаєв, О. Плахотний, В. Сериков, М. Сметанський та ін.), «ставлення» (А. Бойко, Л. Занков, В. Мясищев, С. Рубінштейн та ін.) і «відповідальне ставлення» (Н. Кузнецова, В. Морозова, В. Прядеїн, В. Сафін, Г. Тульчинський); розкрита проблема здорового способу життя студентів факультету фізичного виховання (В. Аніщенко, В. Мудрік); висвітлено питання створення здоров'язбережувального освітнього простору у вищому навчальному закладі (Ю. Бойчук, М. Гончаренко, В. Горащук, О. Коновалова, С. Омельченко, В. Шахненко та ін.), проаналізовано різні підходи до зміцнення та розвитку культури здоров'я особистості (В. Ананьев, В. Вишневський, О. Кабацька, Л. Сущенко, І. Шапошнікова та ін.).

Водночас аналітичний огляд наукової літератури свідчить про те, що проблема формування у майбутніх фахівців відповідального ставлення до здоров'я у студентів факультету фізичного виховання не була об'єктом спеціального педагогічного дослідження.

Постановка завдання

Мета статті - виявити вплив теоретично обґрунтованої й експериментально перевіреної технології формування відповідального ставлення до здоров'я у студентів факультету фізичного виховання на стан сформованості цього ставлення.

Виклад основного матеріалу дослідження

Зміцнення здоров'я нації залежить насамперед від відповідального ставлення кожної людини до власного здоров'я, яке визнається основою продуктивного довголіття, фізичного, психічного та соціального благополуччя. Як наголошується у Національній доктрині розвитку освіти України у XXI ст., одним із найголовніших завдань є навчання людини відповідальному ставленню до власного здоров'я і здоров'я інших як до найвищої суспільної й індивідуальної цінності. Значимість формування відповідального ставлення до здоров'я саме у студентської молоді зумовлена особливою важливістю цього періоду для всього подальшого життя людини, оскільки виникнення стану «нездоров'я» у зрілому віці є зазвичай результатом невирішених проблем розвитку на цьому віковому етапі.

У системі вищої освіти чільне місце займають вищі навчальні заклади, які традиційно вважаються центрами наукової думки. Випускники університетів високо цінуються на ринку праці, позитивно відрізняючись від багатьох своїх ровесників високою професійною компетентністю, креативністю, розвиненим логічним і критичним мисленням, сформованістю професійних та особистісних якостей. Однак результати проведеного дослідження свідчать про те, що майже 75% майбутніх фахівців не дотримуються здорового способу життя. Зокрема, за даними опитування, тільки 41% студентів регулярно проявляють фізичну активність (відвідують спортивні секції, тренажеры зали, виконують ранкові фізичні вправи тощо), 29% - стежать за збалансованістю свого харчування, 28% - раціонально поєднують час праці та відпочинку. Крім того, багато студентів мають різні шкідливі звички: куріння (32%), зловживання спиртними напоями (23%), комп'ютерна залежність (40%) тощо. Отже, попри певну ймовірну декларативність отриманих відповідей, сучасна українська молодь незалежно від віку, статі та місця проживання не вважає здоров'я важливою цінністю свого життя.

На думку української молоді, стан здоров'я значною мірою залежить від таких загальних факторів, як:

- шкідливі звички: токсикоманія (91,4%), вживання наркотиків (91,1%), вживання алкоголю (87,8%), куріння (85,7%);

- екологічна ситуація (80,3%);

- особисте ставлення до свого здоров'я (75,7%);

- правильне харчування (73,6%);

- умови на роботі та вдома: умови праці (68%), психологічна атмосфера вдома (67,7%);

- наявність хронічних захворювань (62,7%);

- заняття фізкультурою та спортом (62,2%);

- матеріальне благополуччя (59,3%);

- режим дня (51,5%).

Проте на питання, які чинники негативно впливають на їхнє власне здоров'я, більшість респондентів віддали перевагу стану навколишнього середовища (66,4%). Це можна пояснити недостатньою поінформованістю про інші необхідні складові частини здоров'я, регулярним публічним обговоренням наслідків Чорнобильської аварії та інших екологічних негараздів.

З отриманих даних було зроблено висновок про необхідність активізації в університетах виховної роботи, спрямованої на зміцнення здоров'я студентів, залучення їх до здорового способу життя.

Перетворення мотивації, всієї системи ціннісних орієнтації й інтенсивне формування спеціальних здібностей у зв'язку з професіоналізацією виділяють цей вік як центральний період становлення характеру й інтелекту особистості. Це - час спортивних рекордів, початок художніх, технічних і наукових досягнень.

Характерною рисою морального розвитку в цьому віці є посилення свідомих мотивів поведінки. Помітно зміцнюються такі якості, як цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, відповідальність, ініціативність, вміння володіти собою. Підвищується інтерес до моральних проблем (мети та способу життя, обов'язку, любові, вірності тощо) [4, с. 294].

На основі узагальнення думок різних учених у науковій літературі визначено такі основні психологічні особливості юнацького віку в період пізньої юності від 18 до 25 років: зрілість у розумовому, моральному відношенні; переконаність, що світогляд склався; почуття нового; сміливість, рішучість; здатність до захоплення; оптимізм; самостійність; прямолінійність; критичність і самокритичність (самооцінка суперечлива, викликає внутрішню непевність, що нерідко супроводжується різкістю та розв'язаністю); скептичне, критичне, іронічне ставлення до викладачів і режиму навчального закладу; зберігаються максималізм і критичність, негативне ставлення до думки старших; неприйняття лицемірства, святенництва, брутальності, прагнення впливати окриком; пік інтелектуальних і пізнавальних можливостей; прийняття відповідальних рішень: вибір і оволодіння професією, вибір свого місця в житті; вибір супутника життя, створення своєї родини, активність у сексуальній сфері [1, с. 2].

Розвиток особистості студента як майбутнього фахівця відбувається в таких основних напрямах:

- зміцнюються ідейна переконаність, професійна спрямованість, розвиваються необхідні здібності;

- удосконалюються, «професіоналізуються» психічні процеси, стани, досвід;

- підвищуються почуття обов'язку, відповідальність за успіх професійної діяльності, рельєфно виступає індивідуальність студента;

- зростають досягнення особистості студента в галузі своєї майбутньої професії;

- на основі інтенсивної передачі соціаль-ного і професійного досвіду та формування потрібних якостей забезпечується загальна зрілість і стійкість особистості студента;

- підвищується питома вага самовиховання студента у формуванні якостей, досвіду, необхідних йому як майбутньому фахівцю;

- зростає професійна самостійність і готовність до майбутньої практичної роботи [7, с. 315].

Таблиця 1.1

Критерії та показники сформованості відповідального ставлення до здоров'я студентів факультету фізичного виховання