Творча самореалізація майбутніх учителів музики

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378:[37.011.3-051:78]

Творча самореалізація майбутніх учителів музики

Бондаренко Д.В., к. пед. н.,

старший викладач кафедри методики музичного навчання,

співу та хорового диригування

Криворізький державний педагогічний університет

У статті розглядається сутність творчої самореалізації майбутніх учителів музики під час диригент-сько-хорового навчання. Розкриті поняття, що сприяють усвідомленню сутності творчої самореалізації студентів. До них відносять і педагогічну установку, що є специфічною ефективною формою впливу на студентів. Важливість використання дефініції «творча самореалізація» визначається безпосередньо цінністю особистісного розвитку майбутніх фахівців, їх планами на успішну творчу самореалізацію в подальшій музично-педагогічній діяльності зі школярами.

Ключові слова: майбутнійучитель музики, творча самореалізація, диригентсько-хорове навчання.

В статье рассматривается сущность творческой самореализации будущих учителей музыки во время дирижёрско-хорового обучения. Рассмотрены понятия, которые способствуют пониманию сущности творческой самореализации студентов. К этим понятиям относится и педагогическая установка, которая является специфической эффективной формой влияния на студентов. Важность использования де-финиции «творческая самореализация» определяется ценностью индивидуального развития будущих специалистов, их планами на успешную творческую самореализацию в будущей музыкально-педаго-гической дельности.

Ключевые слова: будущий учитель музыки, творческая самореализация, дирижёрско-хоровое обучение.

There considered the performing aspect of the professional training of future teachers of musical art as well as the concert and competition activity a component of this activity. It is determined that the creative potential of the future teachers of musical art increases if the advanced programs and methodical principles of supporting the students' training work at a music piece with multimedia tools are used during their professional training. The importance of using the definition of “creative self-realization” is specified directly by the value of a personal development of future specialists, their plans for the successful creative self-realization in their future musical and pedagogical activity with schoolchildren. The urgency and the essence of the implementation of the process of preparation forthe creative self-realization in the educational process are specified.

Key words:future music teacher, creative self-realization, conducting and choral training.

Постановка проблеми. Серед багатьох аспектів становлення творчої особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва, що потребують подальшого вивчення, важ-ливе місце належить проблемі формування здатності студента до творчої самореалізації у музично-педагогічній діяльності. У Законі «Про вищу освіту» відображено мету освіти, що постає у формуванні конкурентоспро-можної, розвинутої особистості, яка здатна самостійно приймати рішення, виявляти себе у професійній діяльності. Феномен творчої самореалізації майбутнього вчителя музичного мистецтва зумовлений обстави-нами сьогодення, зокрема потребою загаль-ноосвітньої школи в компетентному фахівці, що здатен творчо виявляти себе під час музично-педагогічної роботи зі школярами. У процесі творчої самореалізації вчитель му-зичного мистецтва отримує новий для себе досвід та передає нові знання учням. педагогічний творчий самореалізація

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Явище творчості в усі часи хвилюва ло багатьох філософів, педагогів, представ-ників мистецтва. У філософському словнику поняття «творчість» розглядається як діяль-ність, спрямована на створення якісно нових матеріальних і духовних цінностей [6, с. 612].

У психолого-педагогічному контексті по-няття творчості набуло значення у 50-х рр. XX ст. Дж. Гілфорд, як основоположник галузі досліджень здібностей до творчості, розробив концепцію креативності як уні-версальної пізнавальної здібності. Основу цієї концепції складає модель структури інтелекту. Сьогодні науковці А. Маслоу, Г. Олпорт, К. Роджерс, Є. Ященко та інші процес творчості особистості пов'язують із її самоактуалізацією. Так, поняття «самоактуа- лізація» розуміється як «комплекс системних якостей, що сприяють розкриттю внутріш-нього потенціалу людини в процесі його со-ціальної індивідуалізації» [8, с. 80].

Питання самореалізації особистості, роз-витку її власної гідності хвилювало філософів ще у часи Стародавньої Греції. Сократ говорив про створення необхідних умов для самореалізації особистості. Ці ідеї згодом трансформувалися, модернізувалися і в психологічній, і в педагогічних сферах до-слідження науковців. У психологічних дослі-дженнях К. Абульханової-Славської, М. Ма- гомед-Елінова, Д. Леонтьева, П. М'ясоїд та ін. ґрунтовно розглядається питання активності особистості, її творчої самореалізації. Питання самореалізації особистості у процесі творчої діяльності розглядали Б. Асафьев, Л. Виготський, А. Готсдінер, М. Каган, Б. Теплов, В. Цуккерман, Г. Ципін та ін., досліджуючи специфіку мистецтва і музичної діяльності особистості. Питання фахової підготовки майбутніх учителів музики та їх творчої самореалізації у процесі навчання, особливості музично-педагогічної діяльності, особистісних якостей педагога привертають увагу таких дослідників, як А. Абдул- лін, Ю. Алієв, О. Андрейко, Л. Арчажнікова, Н. Згурська, А. Козир, М. Олійник, О. Руд- ницька, Л. Школяр, О. Щербініна та ін.

Постановка завдання. Метою статті є розкриття сутності творчої самореалізації майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі диригентсько-хорового навчання.

Виклад основного матеріалу до-слідження. Наше прагнення теоретично вникнути у практику спонукання студентів до творчої самореалізації під час диригентсько-хорового навчання у ВНЗ можемо пояснити необхідністю осягнути сутність творчої самореалізації студента, пізнати процес творчої самореалізації, узагальнити ідеї, висловлені науковцями. Так, болгарський дослідник О. Лілов зазначає, що «теоретич-ний аналіз творчого процесу є нагальною потребою як для мистецтвознавства, так і для самого мистецтва» [4, с. 15].

Творчий потенціал особистості дослідники розуміють як внутрішній потяг особистості до творчої самореалізації із використанням набутих знань, умінь і навичок. Такий потяг особистості Л. Анциферова розуміє як прокладення власного «унікального індивідуального шляху». Г.М. Падалка, розглядаючи методи та прийоми активізації творчих параметрів сприйняття студентів, виокремлює об'єднувальний підхід, який називає «творче забарвлення художнього сприйняття». Цей підхід, на думку автора, ґрунтується на педагогічній тріаді: розширенні художньо-естетичних вражень учнів; спонуканні учнів до вільного виявлення емоційно-художньої реакції; актуалізації здатності до творчого продовження автор-ського задуму [5].

У контексті досліджуваної проблеми фа-хової підготовки майбутніх учителів музики до творчої самореалізації досить вагомим є феномен педагогічних установок. Вони виступають своєрідним алгоритмом, який сприяє стану готовності студентів до творчої самореалізації та забезпечує цілеспря-мований характер навчальної діяльності у вищому навчальному закладі (далі - ВНЗ). А. Асмолов стверджує, що підставою для установки слугують навчальні потреби і на-вчальні ситуації, і визначає три рівні уста-новочної регуляції діяльності особистості: смисловий, цільовий та операційний. Така установка, на думку акмеологів К. Абуль-ханової-Славської, В. Вакуленко, Н. Гузій, А. Деркач, Н. Кузьміної, є акмеорієнтова- ною і включає такі категорії та поняття: акме-вершина продуктивності діяльності; творчий потенціал людини; рівні, чинники та міра продуктивності діяльності. А. Козир стверджує, що в акмеології особистість ви-ступає невідокремленою частиною поняття «професіоналізм», оскільки визначає мету та внутрішні смисли фахової діяльності. «Акмеорієнтована мистецька освіта створює основу для наступного послідовного та безперервного саморозвитку і творчо про-дуктивної самореалізації фахівця як особи-стості й професіонала, на чому і повинна базуватися підготовка майбутнього викла-дача мистецьких дисциплін» [3, с. 6].

Оскільки творча самореалізація особи-стості постає як свідомо керований цією особистістю саморозвиток, згідно з особи-стими інтересами, навчальними потребами, метою фахового навчання, важливим у цьому процесі є самовиховання особистості. Л. Рувинський останнє розглядає як особливий вид діяльності особистості, спрямованої на роботу над собою з метою вдосконалення наявних особистісних якостей, вироблення нових фахових якостей, подолання негативних явищ у навчальній діяльності.

Творча самореалізація майбутніх учителів музики передбачає їх творчу активність під час диригентсько-хорової підготовки у ВНЗ. Це передбачає практичне застосування набутих фахових знань і вмінь під час самостійного опрацювання музичних творів, опанування нових програмних засобів, музично-педагогічних прийомів і методів. Добре читати з листа під час співу чи дири-гування, транспортувати й імпровізувати, самовиражатися на сцені мовою музики, вочевидь, сьогодні є цінним. Імпровізація постала невід'ємною частиною педагогічної практики і є вчасним реагуванням на педагогічні ситуації. Така імпровізація є ін-струментом навчання і виховання, сприяє досягненню творчої свободи, творчої само-реалізації особистості. Слід зазначити, що у виконавстві імпровізація розглядається як творчість на ходу. С. Яковлев зазначає, що музична творчість стає умовою збагачення емоційної сфери студента, а джерелом емоційних переживань постає сам вико-навський процес. Се Тін вважає, що музично-виконавські дії майбутнього вчителя музики набувають змістовності та художнього смислу лише тоді, коли в їх основі лежить емоційно наповнений художній образ.

М.В. Ярова, розглядаючи виконавський аспект фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, серед завдань називає: розкриття музичного потенціалу студентів; їх здатності до осмислення й переживання та здійснення інтерпретації музичного твору; розвиток до самови-значення, самовдосконалення; спонукання до творчої самореалізації [7, с. 372]. Хуан Яцянь концертно-конкурсну діяльність визначає як складову частину виконавської діяльності майбутніх учителів музичного мистецтва і зауважує, що залучення студентів до такої діяльності дозволяє їм виражати, розвивати й реалізовувати свою художньо-творчу індивідуальність, особи- стісні професійно-значущі цілі, цінності, здібності в навчальному процесі.

На сучасному етапі розвитку інформацій-ної техніки педагоги-дослідники, враховуючи потужні можливості засобів мультимедіа та мультимедійного середовища, активно розробляють методики й методи, націлені на розвиток фахових компетенцій студентів, їх творчий розвиток, активізацію під час навчальної роботи над хоровим твором. Творчий потенціал майбутніх учителів му-зичного мистецтва збільшується, якщо під час їх фахової підготовки використовуються розвинені програмно-методичні засади підтримки навчальної роботи студентів над музичним твором із використанням засобів мультимедіа. О. Барицька, розглядаючи теоретичні аспекти опанування муль-тимедійних засобів у музичному навчанні, розглядає мультимедіа як форму художньої творчості новими сучасними засобами [1, с. 24-27].

О.А. Бодальов зауважує, що студенти під час навчального процесу у Внз входять у специфічне середовище зі своїми поглядами, інтересами, цілями прагнучи «самостійно формувати для себе мету життя, приймати рішення щодо шляхів її досягнення та здійснення» [2, с. 336].

Враховуючи це, слід зазначити, що фа-хова підготовка майбутніх учителів музич-ного мистецтва до творчої самореалізації включає і формування у студентів творчого стилю музично-педагогічної діяльності. Л. Кондрашова цей процес пов'язує із фор-муванням особистісних, професійних та індивідуальних якостей студентів у процесі їх творчої систематичної навчальної діяльності під впливом систематичної методичної роботи. Н. Дудніченко виокремлює такі показники творчого стилю, як: творча уява, креативність мислення, вміння взяти ініціативу, широта кругозору, комунікатив- ність, гнучкість мислення, здатність будувати припущення; здатність ризикнути; методична компетентність.

Висновки з проведеного дослідження. Отже, процес фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва включає орієнтацію на творчу самореалізацію. Вмотивовані до набуття фахових компетен-цій, майбутні вчителі музичного мистецтва здійснюють навчальну діяльність під час ди-ригентсько-хорового навчання із прагненням досягти акме-вершин продуктивності цієї діяльності. Сьогодні майбутній фахівець повинен навчатися працювати з інформацією, використовувати в цьому процесі набуті фахові знання й уміння, застосовувати твори інших видів мистецтва, засоби мультимедіа, творчі прийоми навчальної роботи. Навчальна потреба студентів у творчому самовиявленні, самореалізації задоволь-няється завдяки організації факультетських конкурсів диригентів, концертних виступів, залучення студентів до концертної програми профорієнтаційного спрямування. Знання студентами прийомів саморегуляції під час виконавсько-концертної діяльності є необхідною умовою їх самовдосконалення. Розуміння набуття практичних навичок здійснення музично-творчої діяльності ви-ступає важливою умовою фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до музично-педагогічної діяльності.

Вищезазначені теоретичні положення спрямовують подальший педагогічний пошук на розгляд мотиваційних чинників творчої самореалізації майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі диригентсько-хорового навчання у ВНЗ.

Література

1. Барицька О. Теоретичні аспекти опанування мультимедійних засобів музичного навчання. Науко-вий часопис Національного педагогічного універси-тету ім. М.П. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти. Вип. 18 (23). Київ: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2015. С. 24-27.

2. Бодалев А.А. Специфика социально-психологи-ческого подхода у пониманию личности. Психология личности в трудах отечественных психологов. СПб.: Питер, 2000. С. 336-344.

3. Козир А.В., Федоришин В.І. Вступ до акмеоло- гії мистецької освіти: навч.-метод. посіб. Київ: Вид-во НПУ ун-т імені М.П. Драгоманова, 2012. 263 с.?

4. Лілов А. О природе искусства. Критика современных концепций буржуазной эстетики. Москва: Искусство, 1977. 197 с.

5. Падалка Г.М. Творча самореалізація в мисте-цтві: теоретико-педагогічні аспекти. Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти. Вип. 18 (23). Київ: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2015.342с.

6. Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії їм. Г.С. Сковороди: ред- кол.: В.І. Шинкарук (голова). Київ: Абрис, 2002. 742 с.

7. Ярова М.В. Підготовка майбутнього вчителя му-зики до інструментально-виконавської діяльності. Пе- дагогічнийдискурс. 2012. № 11. С. 370-374.

8. Ященко Є.Ф. Дослідження ціннісно-смислового аспекту самоактуалізації студентів. Зап. психол. 2007. №1.С. 80-90.

Размещено на Allbest.ru