Сутність еколого-валеологічної компетентності майбутнього вчителя

Розгляд різних підходів до визначення понять екологічної та валеологічної компетентності як інтегрованої категорії, цілісного утворення, що складається зі взаємопов’язаних компонентів, функціонування яких приводить до виникнення нових якостей студентів.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.11.2018
Размер файла 20,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 502:[373.3.091/12-05:005.336.2]

Сутність еколого-валеологічної компетентності майбутнього вчителя

Бузенко І.Л., аспірант

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

У статті розкрито окремі теоретичні аспекти проблеми формування еколого-валеологічної ком-петентності майбутнього вчителя. Розглядаються різні підходи до визначення понять екологічної, валеологічної компетентності й еколого-валеологічної компетентності майбутнього вчителя як інтегро-ваної категорії, цілісного утворення, що складається зі взаємопов'язаних компонентів, функціонування яких приводить до виникнення нових якостей студентів: еколого-валеологічних знань і вмінь, навичок еколого-валеологічної діяльності. Досліджено теоретичні проблеми формування еколого-валеологічної компетентності майбутнього вчителя. Розглядаються різні підходи до визначення поняття екологічної та валеологічної компетентності. На основі використання компетентнісного підходу в освіті, потенціалу соціологічної теорії та аналізу результатів емпіричних соціологічних досліджень запропоновано модель процесу екологізації вищої педагогічної освіти.

Ключові слова: екологічна компетентність, валеологічна компетентність, підготовка майбутнього вчителя, компоненти еколого-валеологічноїпідготовки.

В статье анализируется структура эколого-валеологической компетентности будущего учителя. Рас-сматриваются различные подходы к определению понятия экологической компетентности. На основе обобщения научных источников раскрываются особенности и содержательное наполнение понятий экологической и валеологической компетентности. В исследовании определена экологическая компе-тентность будущих учителей как комплексное качество, связанное не только с подготовленностью и способностью учителя к практическому решению экологических задач, но и наличием у него ряда личностных качеств в сочетании с необходимым запасом знаний и умений эффективно действовать в проблемных ситуациях.

Ключевые слова: экологическая компетентность, валеологическая компетентность, подготовка будущегоучителя, компоненты эколого-валеологического компетентности.

The article analyzes the structure of the ecological and valeological competence of the future teacher. Different approaches to the definition of the concept of ecological competence are considered. On the basis of the synthesis of scientific sources reveals the peculiarities and content of the concept of “ecological” and “valeological competence”. The research identified the ecological competence of future teachers as a complex quality, which is connected not only with the readiness and ability of the teacher to practical solutions to environmental problems, but also the availability of a number of personal qualities in combination with the necessary stock of knowledge and ability to act effectively in problematic situations. The research identified the ecological competence of future teachers as a complex quality, which is connected not only with the readiness and ability of the teacher to practical solutions to environmental problems, but also the availability of a number of personal qualities in combination with the necessary stock of knowledge and ability to act effectively in problematic situations. Due to the fact that environmental protection is connected with the problem of preservation, restoration and development of human health, the role of valeological disciplines and methodical approaches to this process are substantiated.

Key words: ecological competence, valeological competence, preparation of the future teacher, components ofecological and 'valeological competence.

Постановка проблеми. Розв'язання нагальних екологічних проблем довкілля й охорони здоров'я людини вимагає трансформації політичних, економічних, соціокультурних та освітніх пріоритетів у характері відносин людини з природою. Гу-манітарно-освітню стратегію розв'язання цих проблем пов'язуємо з переосмисленням ролі й значущості вітчизняної системи освіти у становленні й розвитку еколого-ва- леологічної компетентності особистості майбутнього вчителя, яка спрямована на забезпечення паритету суспільства та при-роди, гармонії людини й навколишнього середовища.

Екологічна та валеологічна компетент-ність, перетинаючись у структурі професійно-педагогічної компетентності майбутнього вчителя, взаємно детермінуються. їхня взаємодія активно впливає не лише на структуру особистісних і професійних якостей педагога, а й у межах професійно-педагогічної компетентності посилює їхній взаємозв'язок, формує еколого-вале- ологічний категоріальний апарат мислення майбутнього вчителя, посилює розвиток педагогічної рефлексії, зумовлює здатність до аксіологічного осмислення своєї соці-альної місії у вирішенні екологічних проблем, збереження і розвитку здоров'я зростаючого покоління. екологічний валеологічний компетентність

Аналіз попередніх досліджень і публі-кацій. Екологічну компетентність у різних аспектах вивчали: О. Гуренкова, О. Колонькова, В. Маршицька, О. Пруцако- ва, Н. Пустовіт, Л. Руденко, Л. Титаренко, С. Шмалєй та ін.

Виклад основного матеріалу дослі-дження. Екологічна компетентність, на думку Л. Липової, - це здатність особистості до ситуативної діяльності в побуті та природному оточенні, за якої набуті екологічні знання, навички, досвід і цінності ак-туалізуються в умінні приймати рішення, виконувати відповідні дії, нести відпові-дальність за прийняті рішення, усвідомлюючи їх наслідки для довкілля. На відміну від екологічної культури, яка може стосуватися як спільноти, так і окремої особистості, екологічна компетентність, як і компетент-ність загалом, стосується лише певної осо-бистості. Важливою умовою формування екологічної компетентності є перетворення зовнішніх мотивів і стимулів у внутрішні мотиви особистості, що сприятиме фор-муванню природобезпечної діяльності без контролю із зовнішнього боку [9].

На відміну від екологічної культури, яка може мати і суспільний, і особистіс- ний характер, екологічна компетентність стосується лише особистості, наголошує Л.М. Титаренко. Вона розглядається як здатність особистості до ситуативної діяль-ності в побуті та природному оточенні, коли набуті екологічні знання, навички, досвід і цінності актуалізуються в умінні приймати рішення і виконувати адекватні дії, усвідом-люючи їх наслідки для довкілля [10].

Відповідно до рівнів екологічної освіти - базового і поглибленого (за Н. Пустовіт) - ви - значено види екологічної компетентності - повсякденно-побутова і професійна (Л.М. Ти-таренко). І тому, наприклад, для студентів біологічних спеціальностей університетів пріоритетним є професійний різновид еко-логічної компетентності - випускники уні-верситету матимуть фахове ставлення до взаємодії з навколишнім середовищем і вирішення екологічних проблем у сільському й комунальному господарстві, на вироб-ництві. Крім того, отримувана спеціальність учителя біології робить професійну еколо-гічну компетентність студента необхідною умовою формування відповідної якості в учнів. Повсякденно-побутова екологічна компетентність стосується студентів - пе-ресічних громадян, споживачів природних ресурсів. Вона виявляється в щоденному прийнятті рішень щодо власного споживання ресурсів і врахуванні екологічних наслідків власного впливу на довкілля [10]. Вважаємо, що для майбутніх учителів початкової школи більш притаманною є повсякденно-побутова екологічна компетентність і менш притаманною - професійна.

Л. Лук'янова вважає екологічну компе-тентність складником професійної компе-тентності, що разом з іншими її складовими частинами (практичною-спеціальною, соці-альною, психологічною, комунікативною, інформаційною, валеологічною) утворює визначення професійної компетентності як інтегральної характеристики ділових та особистісних якостей спеціаліста, віддзер-калює не лише рівень знань, умінь, досвід, достатній для досягнення цілей професійної діяльності, але й_ соціально-моральну позицію особистості. її формування в осо-бистості відбувається під впливом непе-рервної екологічної освіти, у процесі про-фесійної освіти, а згодом і професійної діяльності; вона органічно входить до всіх груп ключових компетентностей [1і].

Екологічну компетентність Н.В. Куриленко визначає як набуту у процесі навчання інтегративну готовність та здатність учня до екологічної діяльності, що грунтується на знаннях, уміннях, досвіді та ціннісних орієнтаціях особистості, які формуються в процесі опанування змісту природничих дисциплін, серед яких одне з провідних місць займає фізика. До істотних характеристик екологічної компетентності відносять: особистісну та соціальну зумов-леність, інтегративний характер, системність. Встановлено, що специфіка екологічної компетентності полягає у тому, що вона може набувати форм предметної, міжпред- метної і ключової компетентності, зважаючи на її універсальний зміст і значення для життя кожної людини [8].

У наукових дослідженнях не часто предметом дослідження є валеологічна компетентність особистості (О.М. Бонда-ренко та ін.).

Так, наприклад, валеологічну компе-тентність студентів педагогічних універ-ситетів О.М. Бондаренко розуміє як складову частину їх життєвої компетентності, яка проявляється в знаннях, цінностях і мотивах, валеологічній позиції, діяльності щодо оздоровлення себе і своїх вихованців. Валеологічна компетентність майбутніх учителів формується на основі позитивного ставлення до здорового способу життя, характеризується активною і свідомою пропагувально-просвітницькою діяльністю, спрямованою на передачу знань, прище-плення умінь і навичок раціональної органі-зації життєдіяльності, здатністю нести осо-бисту соціальну та правову відповідальність за прийняті рішення щодо вибору стратегії поведінки у суспільстві стосовно збереження свого здоров'я та здоров'я інших [4].

Формування валеологічної компетентності студентів педагогічних університетів у процесі їх фахової підготовки є показником успішного розв'язання педагогічних ситуацій крізь призму валеологічних норм, проблем професійного зростання, самореалі- зації, гармонійного співіснування з іншими людьми, психологічної рівноваги, сформо- ваності валеологічної основи власного способу життя та життя учнів і в інших актуальних питаннях сьогодення [4].

Еколого-валеологічну компетентність особистості у різних аспектах досліджували: О.В. Аніщенко [1], Л.П. Архипова [2], Л.В. Дрожик [5], С.І. Книш [7], С.В. Шмалей [13] та ін.

Еколого-валеологічну компетентність майбутнього вчителя Л.В. Дрожик розуміє як інтегровану характеристику професійних і особистісних якостей майбутнього вчителя, яка відображає рівень сформованості еко- лого-валеологічних цінностей, знань, умінь і практичного досвіду, що дозволяють йому успішно здійснювати педагогічно орієнтовану еколого-валеологічну діяльність, спрямовану на збереження здоров'я й охорону довкілля в умовах загострення екологічної ситуації, здійснення еколого-валеологічного навчання і виховання школярів [5].

Інтегрований підхід дозволяє визначити еколого-валеологічну компетентність май-бутнього вчителя як інтегровану категорію, цілісне утворення, що складається зі вза-ємопов'язаних компонентів, функціонування яких приводить до виникнення нових (емерджентних) якостей студентів: еко- лого-валеологічних знань і вмінь, навичок еколого-валеологічної діяльності [6].

Еколого-валеологічні компетентності, вважає С.І. Книш, - це сукупність взаємо-пов'язаних смислових орієнтацій особистості, її знань, способів діяльності стосовно збереження, відновлення й розвитку власного здоров'я та навколишнього сере-довища в умовах напруження екологічної ситуації. На нашу думку, у майбутніх вчи-телів фізичного виховання мають набути системні знання про цілісність людини й середовища, синергетичні принципи побу-дови світу, технологічну діяльність людини та її вплив на протікання екологічних процесів у середовищі існування, поняття про здоров'я людини як критерій якості навколишнього середовища, сучасні стратегеми подолання екологічної кризи та місце в них духовних цінностей; система еколого-ва- леологічних цінностей; яскраво виражені психологічні механізми сприйняття природних об'єктів у процесі взаємодії з ними - емпатія, ідентифікація, суб'єктифікація; екоцентрична спрямованість взаємодії з навколишнім світом; позитивна мотивація на збереження середовища існування та власного здоров'я; уміння і навички практичної еколого-валеологічної діяльності [7].

Л.П. Архиповою обґрунтовано необхід-ність формування еколого-валеологічної готовності педагога. Дослідниця переконує, що «еколого-валеологічна складова частина професійно-педагогічної освіти у системі внутрішкільного безперервного підвищення кваліфікації стає чинником формування ціннісних установок, що забезпечують усу-нення здоров'явитратності й утвердження здоров'язберігаючої освіти, збереження й зміцнення здоров'я її суб'єктів» [2, с. 6]. На думку О.В. Аніщенко, вищезазначене актуалізує виокремлення еколого-валеоло-гічної складової частини професійно-педа-гогічної компетентності вчителя у контексті його готовності до організації праці учнів на наукових засадах. Вона передбачає до-тримання принципу природовідповідності у навчально-виховному процесі, глибоке знання і здатність реалізовувати на практиці здоров'язберігаючі технології, здатність використовувати оздоровчий потенціал на-вколишнього середовища [1].

Гносеологія еколого-валеологічної під-готовки майбутніх педагогів, націлена на формування готовності до диверсифікова- ної оздоровчої діяльності в загальноосвітніх установах, зумовлюється взаємозв'язком таких факторів: орієнтацією педагога на суб'єкт-суб'єктні відносини в процесі утворення, оскільки його еколого-вале- ологічна підготовка спрямована на фор-мування, з одного боку, арсеналу освітніх засобів у своїй галузі знань, а з іншого боку - компетенцій, що дозволяє вишиковувати на основі цього арсеналу алгоритм диверсифікованого здоров'язберігаючого освітнього процесу, який враховує вікові й індивідуальні особливості, можливості й схильності; участю педагога в створенні шкільного здоров'язберігаючого освітнього середовища на основі оволодіння методами дидактики, валеософії, валеометрії й еколого-валеологічного освітнього процесу; диверсифікованістю змістовних ліній у своїй галузі знань, що відпрацьовується педагогом на основі онтодидактики [13].

Спираючись на наукові ідеї Ю.Д. Бойчука, вважаємо, що важливо дослідити саме синтез екологічної й валеологічної компетентностей і формування на цій основі еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи як якісно нової стратегії їхньої поведінки у професійній діяльності. У такому разі екологічна і валеологічна компетентності є функціонально пов'язаними між собою (як екологічна і валеологічна культура, за Ю.Д. Бойчуком): системи знань утворюють еколого-валеологічний тезаурус учителя; системи переконань, що лежать в основі обох компетентностей, формують еколого-валеологічний світогляд; системи індивідуальних норм поведінки і освоєння методів еколого-валеологічної діяльності в навколишньому середовищі забезпечують практично-творчу активність майбутнього педагога [3].

Підготовку майбутніх учителів початкової школи до еколого-валеологічної діяльності розглядаємо у дисертації як складний комплексний багатофункціональний процес, спрямований на усвідомлення студентами мотивів, потреб в еколого-вале- ологічній діяльності; набуття та засвоєння еколого-валеологічних знань, навичок і умінь та їх творче використання; на формування цінностей та оволодіння методами розвитку еколого-валеологічних якостей школярів, необхідними для здійснення ефективної еколого-валеологічної професійно-педагогічної діяльності.

Готовність майбутніх учителів початкової школи до розвитку в дітей екологічно і ва- леологічно мотивованої поведінки має бути результатом еколого-валеологічної підготовки майбутніх учителів, формування їхньої еколого-валеологічної компетентності, а становлення готовності до відповідної ді-яльності означає утворення системи таких мотивів, інтересів, установок, рис особи-стості, знань, досвіду практичної діяльності студентів, які, активізуючись, забезпечать можливість ефективно виконувати професійні функції, пов'язані з еколого-валеоло- гічною діяльністю майбутнього вчителя початкової школи.

Висновки з проведеного дослідження.

Отже, на підставі аналізу наукової літератури з проблеми дослідження [2; 3; 6; 8; 10-13 та ін.] визначаємо еколого-валео- логічну компетентність майбутніх учителів початкової школи як інтегровану характеристику професійних і особистісних якостей студентів, яка відображає рівень сформо- ваності еколого-валеологічних цінностей, їхню особистісну позицію щодо необхідності природоохоронної та здоров'язбережу- вальної діяльності, еколого-валеологічний тезаурус, освоєння методів еколого-вале-ологічної діяльності в навколишньому се-редовищі; уміння та практичний досвід, що дозволяють майбутнім педагогам успішно здійснювати педагогічно орієнтовану еко- лого-валеологічну діяльність, спрямовану на збереження здоров'я й охорону довкілля; здатність реалізовувати на практиці здоров'язберігаючі технології.

Література

1. Аніщенко О.В. Професійно-педагогічна компе-тентність вчителя у галузі наукової організації праці учнів. Інформаційні технології та засоби навчання. 2008. № 2. С. 6.

2. Архипова Л.П. Формирование эколого-валео- логической готовности учителей в системе внутриш- кольного непрерывного повышения квалификации: автореф. дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Челябинск, 2007. 22 с.

3. Бойчук Ю.Д. Теоретико-методичні основи фор-мування еколого-валеологічної культури майбутнього вчителя: автореф. дис.... док. пед. наук: 13.00.04; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. X., 2010. 44 с.

4. Бондаренко О.М. Формування валеологічної компетентності студентів педагогічних університетів у процесі професійної підготовки: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Київ. 2008. 20 с.

5. Дрожик Л.В. Еколого-валеологічні знання як невід- ємний компонент еколого-валеологічної компетентності майбутнього вчителя. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. 2012. № 2. С. 124-127.

6. Дрожик Л.В., Щербак І.М. Інтегрований підхід до формування еколого-валеологічної компетентності майбутнього вчителя. Актуальні проблеми державного управління педагогіки та психології: зб. наук. пр. Херсон: Херсонський нац. техн. ун-т, 2015. Вип. 1. Т.З.С. 29-32.

7. Книш С.І. Інноваційні педагогічні технології у еколого-валеологічній підготовці майбутніх вчителів фізичного виховання. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. 2016. Вип. 3. № 1 (70). С. 36-38.

8. Куриленко Н.В. Формування екологічної компе-тентності учнів основної школи у процесі навчання фізики: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. Кіро-воград. 2015.20 с.

9. Липова Л., Лукашенко Т., Малишев В. Екологіч-на компетентність особистості в умовах фундамента- лізації освіти. Освіта регіону. 2012. № 1. С. 277. URL: http://social-science.com.ua/article/767.

10. Титаренко Л.М. Формування екологічної компетентності студентів біологічних спеціальностей університету: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07. К., 2007. 210 с.

11. Формування професійної компетентності фахів-ця сфери послуг і туризму: навч.-метод. посіб. / за заг. ред. В.Т. Лозовецької. К., 2010. 382 с.

12. Фрицюк В.А. Професійний саморозвиток май-бутнього педагога: монографія. Вінниця: ТОВ «Нілан ЛТД», 2016. 364 с.

13. Шмалей С.В. Еколого-валеологічна професійна підготовка. URL: http://boOk.net/index.php?p=achapter& bid=6251&chapter=l.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.