Формування професійних навичок із протидії шкільному булінгу у майбутніх соціальних працівників у процесі позааудиторної роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 371.134:378.147:364.017

Формування професійних навичок із протидії шкільному булінгу у майбутніх соціальних працівників у процесі позааудиторної роботи

Децюк Т.М., к. пед. н.,

доцент кафедри соціальної роботи

Чернігівський національний технологічний університет

Максьом К.В., старший викладач

кафедри соціальної роботи

Чернігівський національний технологічний університет

У статті проаналізовано поняття «булінг» і висвітлено основні фактори та форми прояву цього явища. Здійснено аналіз досвіду залучення майбутніх соціальних працівників до волонтерської діяльності з протидії шкільному булінгу як форми позааудиторної роботи у Чернігівському національному технологічному університеті. На основі проведеного дослідження виявлено тенденцію до зниження частоти булінгу у старшій школі порівняно з середніми класами, а також зміну форм прояву булінгу, висвітлено аналіз відмінностей між типовими особистісними рисами основних учасників шкільного третирування. булінг шкільний соціальний

Ключові слова: булінг, шкільне насильство, третирування, підлітковий вік, особистісні риси, індивідуальні особливості, позааудиторнаробота, волонтерство.

В статье проанализировано понятие «буллинг» и рассмотрены основные факторы и формы прояв-ления данного процесса. Осуществлен анализ опыта привлечения будущих социальных работников к волонтерской деятельности по противодействию школьному буллингу как формы внеаудиторной работы в Черниговском национальном технологическом университете. На основе проведенного исследования выявлена тенденция снижения частоты буллинга в старшей школе по сравнению со средними классами, а также изменение форм проявления буллинга, проведён анализ различий между типичными личностными чертами основных участников школьного третирования.

Ключевые слова: буллинг, школьное насилие, третирование, подростковый возраст, личностные черты, индивидуальные особенности, внеаудиторнаяработа, волонтёрство.

The article analyzes the concept of “bullying” and highlights the main factors and forms of manifestation of this phenomenon. The experience of attracting future social workers to volunteering activities to counter school bullying as a form of non-auditing work in Chemihiv National Technological University has been analyzed. Based on the conducted research, the tendency of lowering the frequency of the bullying in the high school in comparison with the middle classes was revealed, as well as the change in the forms of the manifestation of the bullying, the analysis of the differences between the typical personality traits of the main participants in school bullying.

Key words: bullying, school violence, teenage age, personality traits, individual characteristics, extra-curricular work, 'volunteering.

Постановка проблеми. Останнім часом дуже гострою і поширеною проблемою в школах є булінг. Цькування однолітків фільмують і викладають у мережу Інтернет, що несе не тільки фізичні, економічні, а ще й психологічні наслідки. І, хоча проблеми насильства й агресії вивчаються давно, дієвої комплексної програми запобігання булінгу у вітчизняній науці немає. Питання комунікації та міжособистіс- них взаємин набуває особливого значення саме у підлітковому віці. Для підлітків важливо самоствердитися, зайняти гідне місце у колективі, бути визнаним. Участь у процесі булінгу позначається на власному «Я» дитини - падає самооцінка, вона почувається зацькованою або ж відбувається закріплення агресії на ранніх етапах соціалізації, що призводить до небажаних наслідків у дорослому віці. За таких умов важливого значення набуває пошук дієвих форм і методів профілактики шкільного булінгу. Майбутні соціальні працівники отримують теоретичні знання щодо про-філактики негативних явищ у молодіжному середовищі, а волонтерська робота зі школярами є практичним застосуванням теоретичних знань. Крім того, спрацьовує принцип «рівний - рівному», тобто інфор-мація подана майже однолітками сприйма-ється і запам'ятовується набагато краще. Тому ця тема є важливою й актуальною.

Постановка завдання. Мета дослідження - виявлення особливостей прояву булінгу в 0кільному середовищі й аналіз ефективності позааудиторної роботи студентів у протидії цьому негативному соціальному явищу.

Аналіз останніх досліджень і публіка-цій. Пер0і систематичні дослідження про-блеми булінгу почалися в 60-70-х рр. XX ст. скандинавськими вченими (Д. Ольвеус, А. Пікас, Е. Роланд, П. Хайнеманн та ін.). Згодом інтерес до проблеми булінгу виявили британські дослідники (Д. Лейн, Е. Мунте, В. Ортон, Д. Таттум та ін.). У США особливу увагу булінгу почали приділяти на початку 90-х рр. XX ст. В Україні проблема булінгу тільки починає розроблятися і можна виділити праці таких авторів, як К. Абслямова, А. Борщевська, С. Стельмах, А. Король, Л. Лу0пай та ін. Зокрема, досліджено причини та наслідки 0кільного цькування, а також типові особистісні риси основних учасників процесу булінгу.

Питанню волонтерства приділяли увагу у своїх працях такі науковці, як В. Кратінова, Н. Ларіонова, О. Песоцька, З. Бондаренко, А. Капська, В. Гридина, Н. Макарова, Т. Лях.

Виклад основного матеріалу дослі-дження. Пер0, ніж аналізувати особливості залучення майбутніх соціальних працівників до волонтерської діяльності з профілактики 0кільного булінгу в загальноосвітніх закладах, пропонуємо розглянути підходи до ви-значення та розуміння поняття «булінг».

Булінг є досить по0иреним у суспільстві, має складну рольову структуру та різні форми прояву. За своєю сутністю булінг - це специфічна форма комунікативної взаємодії агресивного характеру, за якої сильні0а (авторитетні0а) особа (або група осіб) систематично і цілеспрямовано переслідує ін0у (слаб0у, аутсайдера). Ситуація булінгу не обмежується ли0е ролями «агресора» і «жертви», вона «втягує» й ін- 0их, роблячи їх активними або пасивними учасниками цих відносин [2].

Виявляється булінг у різних формах: вербальній, фізичній, соціальній. Ознаками фізичного булінгу є певні дії агресивного характеру (стусани, побиття, 0товхання і т. п.). Соціальне третирування пов'язане зі створенням напруженої атмосфери для навчання з метою формування зверхнього ставлення групи, навіть вчителів чи персо-налу 0коли, до аутсайдера, «жертви». Булінг цього виду об'єднує форми непрямої фізичної та вербальної агресії, а саме: бойкот, ігнорування успі0ної підготовки до занять з боку вчителів, ворожа міміка чи жестику-ляція, образливі прізвиська; насміхання з зовні0нього вигляду, виду діяльності, пове-дінки дітей, які вирізняються серед одноліт-ків; погрози, приниження; примус до «служіння» сильному - нести портфель, бути на підхваті, чергувати тощо. Також серед форм булінгу іноді виділяють економічний булінг: відбирання гро0ей і речей, по0кодження особистого майна; сексуальний булінг: при-низливі жести, жарти сексуального характе-ру, зму0ування до певних негативних дій, зйомки в переодягальнях і т. п. [2].

Останнім часом увагу дослідників при-вертає нова форма булінгу - «кібербулінг». Під ним розуміють форму поведінки, яка полягає у розсиланні повідомлень агре-сивного й образливого характеру з вико-ристанням нових інформаційних і комуні-каційних технологій (Інтернет, мобільний телефон). ІН0ими формами кібербулінгу можуть бути дії, які мають «хакерський» ха-рактер і спрямовані на 0коду персональним комп'ютерам «жертв» (зламування та зміна паролю, по0кодження персональних веб-сайтів тощо). Все це зумовлює наявність специфічних рис такого «високотех- нологічного» булінгу порівняно з тради-ційним. По-пер0е, необов'язковими стали багаторазові ворожі дії, адже, наприклад, одноразове по0кодження веб-сайту «жертви» з додаванням до нього образливої інформації може мати лонгітюдний ефект (повідомлення буде прочитане багатьма користувачами мережі). По-друге, фактор фізичної сили, важливий у разі звичайного (контактного) булінгу, тут незначний; на пер0е місце виходять інтелектуальні здібності й технічні вміння агресора. По-третє, між «агресором» і «жертвою» немає безпосереднього спілкування, отже «агресор», наприклад, не може спостерігати за реакцією своєї «жертви», наслідками своїх дій. Булінг за допомогою мережі Інтернет дозволяє «агресорові» зберегти свою анонімність і перетворити ситуацію переслідування на своєрідний «маскарад» [4].

Існує багато факторів та теорій булінгу, найвідомі0ою з яких є скетч-теорія Д. Ольвеуса, заснована на існуванні типових характеристик «жертви» й «агресора»; також дослідники цієї проблематики відзначають вплив на особливості прояву булінгу таких факторів, як демографічні, соціально-психологічні, індивідуально-психологічні фактори, самооцінка, соціальне прийняття або неприйняття, соціальний статус, зов- ні0ні особливості і манера поведінки, фізична розвиненість (сила), організаційні фактори у закладах освіти (рівень довіри між вчителями й учнями, рівень уваги адміністрації до проблеми насильства та ін.).

Якщо ж розглядати булінг як специфічну форму комунікативної взаємодії, то слід відзначити, що комунікативні вміння та на-вички у дітей підліткового віку мають свої психологічні особливості. Позитивним ас-пектом є спрямованість на встановлення нових контактів, надання переваги інти- мно-особистісному спілкуванню, збагачення діалогічного та монологічного мовлення, формування навичок гендерноспрямова- ного спілкування. Негативними ознаками є недостатньо розвинений рівень уміння слухати, високий рівень конформізму, его-центрична спрямованість, соціальна три-вожність у спілкуванні. Діти часто вдаються до застосування ненормативної лексики, спрямовані на емоційний, а не раціональний тип взаємодії [3].

Про це явище останнім часом почали говорити в засобах масової інформації, оскільки все частіше відео з моментами шкільного цькування молодь викладає в мережі Інтернет. За таких умов перед сус-пільством постала потреба у вирішенні цього складного питання. Найкращим методом боротьби з негативними явищами в молодіжному середовищі є профілактика, яка є методом соціальної роботи. Пропонуємо розглянути досвід залучення майбутніх соціальних працівників до волонтерської діяльності з профілактики шкільного булін- гу в Чернігівському національному техноло-гічному університеті (ЧНТУ).

Протягом жовтня 2017 - січня 2018 рр. реалізовувався проект «Людина - не товар!» колективом кафедри соціальної роботи ЧНТУ за підтримки громадської організації «Ла Страда - Україна» й управління освіти Чернігівської міської ради.

Головна мета проекту - інформування громади Чернігова про небезпеку і наслідки торгівлі людьми та шкільного булін- гу, активізація учнів, їх батьків та шкільної адміністрації до свідомої боротьби з цими явищами. Тренерською групою було про-ведено 20 занять з елементами тренінгу на теми «Стоп Булінг» та «Профілактика торгівлі людьми» для учнів старших класів загальноосвітніх шкіл міста Чернігова, а саме: ЗОШ № 5, ЗСШФМП № 12, ЗОШ № 14, ЗОШ № 18, ЗОШ № 30, Гімназія гуманітарно-естетичного профілю № 31, Ліцей № 32, Комунальний заклад «Чернігівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігів-ської обласної ради та Трьохсвятськосло- бідській ЗОШ I - III ст. До реалізації проекту долучилися 20 волонтерів студентської соціальної служби ЧНТУ. Це - студенти 2-4 курсів спеціальності «Соціальна робота». Для них участь у проекті стала можливістю отримати практичний досвід проведення заходів соціальної профілактики для дітей і молоді.

Спочатку для студентів і викладачів було проведено тренінг для тренерів представ-ником Національної тренерської мережі «Ла Страда - Україна». Потім було складено гра-фік проведення занять з елементами тренінгу із зазначенням тренерів і волонтерів.

Викладачі кафедри соціальної роботи висту-пали відповідно у ролі тренерів, студенти - волонтерів. Студенти допомагали в процесі тренінгу учням, були модераторами в органі-зації роботи в малих групах. Учні більш роз-куто і відкрито висловлювали свої думки та погляди, коли з ними працювали волонтери. Після занять підходили до волонтерів, щоб поспілкуватися. Вчителі та класні керівники висловлювали потребу у додатковій літера-турі з проблематики булінгу.

Студентки 4 курсу, які найбільше про-явили себе в процесі проведення занять, долучилися до тренерської команди. Такий досвід позааудиторної роботи є надзвичайно важливим для майбутніх соціальних працівників. Під час проведення таких занять формуються уміння і навички не тільки з профілактики булінгу, а й проведення занять з елементами тренінгу як методу роботи з молоддю. Робота студентів нарівні з викладачами скорочує дистанцію і формує довіру і взаєморозуміння. Всі ці фактори позитивно впливають на загальну тенденцію формування професійної компетентності майбутніх соціальних працівників.

Крім того, представниками тренерської команди проведено дослідження, в якому були використані анкета І.О. Фурманова [7] і спеціально розроблена нами анкета. Про-понуємо розглянути його результати.

Результати дослідження частково під-тверджують дані про те, що поширеність боулінгу в освітніх закладах у старших учнів значно менша, ніж в учнів середньої школи.

Тобто, поширеність проблеми булінгу серед респондентів 14-15 років значно пе-ревищує поширеність цього феномену серед опитаних віком 16-17 років.

За результатами анкетування нами також було виявлено, що найпоширенішою формою булінгу серед учнів загальноосвітніх закладів 14-17 років є вербальна. Такий розподіл, на нашу думку, пояснюється віком респондентів - відбувається зміна форм прояву знущань із відкритих фізичних на вербальні, а згодом - на непрямі прояви.

За результатами анкети, що була складена нами, більшість респондентів групи «жертви» виявилися з повних сімей та з середнім рівнем прибутку, що не люблять фізичні на-вантаження, не займаються спортом і добре навчаються. Більшість респондентів групи «агресори» виховуються в неповних сім'ях, мають середній рівень достатку, їх фізична розвиненість у нормі, займаються спортом, успішність в школі - задовільна.

Крім того, за результатами проведеного емпіричного дослідження за допомогою ін-дивідуально-типологічного опитувальника (ІТО) Л. Собчик можна говорити про симп- томокомплекс особистісних рис типових «агресорів» і «жертв».

Типовому агресору притаманні такі осо- бистісні риси, як:

- агресивність, що найчастіше виявля-ється в активній самореалізації, впертості у відстоюванні своїх інтересів, конкретно-прагматичному стилі сприйняття, схильності до активного самоствердження всупереч інтересам оточуючих, конфліктності;

- спонтанність, що характеризується не-продуманістю у висловлюваннях і вчинках;

- низький рівень сензитивності і тривожності, що проявляється лише в деякій обережності в прийнятті рішень і неконформності.

Типові «переслідувачі» частіше вихову-ються в неповних сім'ях, є фізично розви-неними, досить часто є неуспішними у нав-чанні.

Типовій «жертві» притаманні такі особи- стісні риси, як:

- сензитивність, що виявляється у чутли-вості, орієнтації на авторитет більш сильної особистості, конформності, рисах залежності;

- тривожність, що проявляється у боязко-сті, невпевненості, схильності до нав'язливих страхів і панічних реакцій;

- ригідність - схильність до педантизму і підозрілості; інтроверсія, що передбачає зверненість у світ суб'єктивних уявлень і пе-реживань, тенденцію до відходу в світ ілюзій, фантазій і суб'єктивних ідеальних цінностей, стриманість, замкнутість.

«Жертвами» часто стають фізично нероз- винені особистості, що мають гарну успіш-ність у навчанні.

Для психопрофілактичної та психокорек- ційної роботи з учасниками процесу булінгу в освітніх закладах, спираючись на результа-ти дослідження, рекомендовано проводити регулярну групову й індивідуальну роботу, направлену на виявлення, усунення наслідків булінгу та профілактику цього феномену. Ми пропонуємо залучати до процесу профі-лактики соціальних педагогів, фахівців цен-трів соціальних служб для сім'ї, дітей і мо-лоді, фахівців центрів психології, волонтерів - майбутніх соціальних працівників. Роботу варто проводити не тільки з дітьми та мо-лоддю, а і з батьками, вчителями, які можуть впливати на динаміку групи або на особи-стість підлітка.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Проблема шкільного булінгу потребує уважного ставлення вітчизняних до-слідників, поглиблення знань педагогів, соці-альних працівників, психологів із зазначеної проблеми та розробки ефективних шляхів для виявлення, попередження та подолання цього деструктивного соціально-психологічного явища. Залучення студентської молоді до процесу профілактики шкільного булінгу, зокрема майбутніх соціальних працівників, має позитивні результати як для учнів, так і для майбутніх фахівців. Волонтерство як форма позааудиторної роботи зі студентами сприяє формуванню професійної компетент-ності у майбутніх соціальних працівників.

Подальшого дослідження потребує пошук нових методів роботи волонтерів - майбутніх соціальних працівників з учнями шкіл з ме-тою профілактики негативних явищ у моло-діжному середовищі.

Література

1. Solberg М., Olweus D. Prevalence estimation of school bullying with the Olweus Bully. Victim Questionnaire. Aggressive Behavior. 2003. Vol. 29. Issue 3. P. 239-268.

2. Гайдамашко I.A. Технології профілактики тре-тирування у шкільному середовищі. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». 2013. № 2. С. 28-32. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpkhist_2013_2_7.

3. Гончарук Н.М. Психологічні особливості комунікативних умінь та навичок у підлітків. Проблеми сучасної психології. 2012. Вип. 16. С. 170-178.

4. Дроздов О.Ю. Феномен третирування в школі: шляхи вирішення проблеми. Соціальна психологія. 2007. № 6. С. 124-132.

5. Петросянц В.Р. Проблема буллинга в современ-ной образовательной среде. Вестник ТГПУ 2011. Вып. 6(108). С. 151-154.

6. Стельмах С. Буллінг у школі та його наслідки. Гуманізація навчально-виховного процесу: збірник наукових праць / за заг. ред. В.І. Сипченка. Вип. LVI. Слов'янськ: СДПУ, 2011.С. 431-440.

7. Фурманов И.А. Агрессия и насилие: диагностика, профилактика и коррекция. СПб.: Речь, 2007. 480 с.

Размещено на Allbest.ru