Посилення особистісних здібностей (потенціалу) учнівської молоді як умова їх соціалізації

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Посилення особистісних здібностей (потенціалу) учнівської молоді як умова їх соціалізації

Рабійчук С. О.

У статті акцентовано на умовах посилення (активізації) особистісних здібностей, зокрема внутрішніх резервів самоконструювання суб'єктом власного “Я”, пріоритетному напрямі у розробленні сучасних технологій соціально- педагогічної роботи з учнівською молоддю, що сприяє їх ефективній соціалізації.

Аргументовано чинники саморозвитку особистості, які є логічною основою при розробці моделі роботи соціального педагога з даною категорією молоді - самоактуалізація, самореалізація, самотворення, самовизначення, самовдосконалення особистості.

Апробовано соціальну активність учнівської молоді, зокрема у дозвіллєвій діяльності встановлено, що її цілком можна розглядати як одну із базових інтегративних основ у системі соціалізації підростаючого покоління, яка дає змогу своєчасно діагностувати, виявляти і педагогічно доцільно впливати на стосунки в молодіжному мікросоціумі.

Виявлено важливу роль в організації дозвіллєвої діяльності учнівської молоді саме позанавчального молодіжного соціуму.

Встановлено суть проблеми, що дозволило проаналізувати на прикладі дозвіллєвої діяльності, зазначені структури у контексті виявлення механізмів соціалізації. Відмічено, що смисл діяльності створює умови для виходу учнівської молоді на вищий рівень усвідомлення особистісної потреби у перебуванні в колективі та участі у його діяльності.

Аргументовано, що шлях саморозвитку і самовизначення є, таким чином, шляхом формування соціальної активності, а в більш широкому розумінні процесом соціалізації учнівської молоді.

Визначено, простір, поле дозвіллєвої діяльності учнівської молоді, яке стає місцем, де умови розвитку особистості уже не затиснуті і не зафіксовані рамками стандартних вимог до поведінки, а безперервно змінюються, відповідаючи на ситуацію “тут і тепер”. Таким чином, в ході спільної дозвіллєвої діяльності молодь відкриває в собі і для себе невідомі їм раніше сторони і якості власного “Я”

Виділено важливу умову посилення особистісного потенціалу учнівської молоді - утворення, зміна або активація відповідних установок. Під впливом громадської думки відбувається формування, становлення і розвиток смислової, цільової і операційної соціально- педагогічних установок молоді, виникає певне ставлення до тих чи інших суспільних явищ.

Ключові слова: особистість, потенціал, учнівська молодь, соціалізація.

Рабийчук С. А. Усиление личностных способностей (потенциала) учащейся молодежи как условие их социализации. В

статье акцентировано на условиях усиления (активизации) личностных способностей, в том числе внутренних резервов самоконструирования субъектом собственного "Я", приоритетном направлении в разработке современных технологий социальной работы с учащейся молодежью, что способствует их эффективной социализации.

Аргументировано факторы саморазвития личности, которые являются логической основой при разработке модели работы социального педагога с данной категорией молодежи - самоактуализация, самореализация, самосозидание, самоопределение, самосовершенствование личности.

Апробировано социальную активность учащейся молодежи, в частности в досуговый деятельности, установлено, что ее вполне можно рассматривать как одну из базовых интегративных основ в системе социализации подрастающего поколения, которая позволяет своевременно диагностировать, выявлять и педагогически целесообразно влиять на отношения в молодежной микросоциуме.

Выявлено важную роль в организации досуговой деятельности учащейся молодежи именно позанавчального молодежного социума.

Установлено суть проблемы, что позволило проанализировать на примере досуговой деятельности, указанные структуры в контексте выявления механизмов социализации. Отмечено, что смысл деятельности создает условия для выхода учащейся молодежи на более высокий уровень осознания личностной потребности в пребывании в коллективе и участия в его деятельности.

Аргументировано, что путь саморазвития и самоопределения является, таким образом, путем формирования социальной активности, а в более широком смысле процессом социализации учащейся молодежи.

Определено, пространство, поле досуговой деятельности учащейся молодежи, которое становится местом, где условия развития личности уже не зажатые и не зафиксированы рамками стандартных требований к поведению, а непрерывно изменяются, отвечая на ситуацию "здесь и сейчас". Таким образом, в ходе совместной досуговой деятельности молодежи открываются в себе и для себя неизвестные им ранее стороны и качества собственного "Я".

Выделено важное условие усиления личностного потенциала учащейся молодежи - образование, изменение или активация соответствующих установок. Под влиянием общественного мнения происходит формирование, становление и развитие смысловой, целевой и операционной социально-педагогических установок молодежи, возникает определенное отношение к тем или иным общественным явлениям.

Ключевые слова: личность, потенциал, учащаяся молодежь, социализация.

особистісний молодь саморозвиток дозвіллєвий

Постановка проблеми. Визначення й забезпечення умов посилення (активізації) особистісних здібностей, зокрема внутрішніх резервів самоконструювання суб'єктом власного “Я”, адекватного суспільним запитам - пріоритетний напрям у розробленні сучасних технологій соціально-педагогічної роботи з учнівською молоддю, що сприяє їх соціалізації.

Врахування чинників саморозвитку особистості є логічною основою при розробці моделі роботи соціального педагога з даною категорією молоді. Самоактуалізація, самореалізація, самотворення, самовизначення, самовдосконалення особистості є основою для осмислення суті процесу соціалізації учнівської молоді.

Винятково значущим є з'ясування чинників стимуляції розвитку особистості в переломні, критичні періоди її становлення. Методи і засоби посилення внутрішніх резервів саморегуляції і побудови свого “Я”, на наш погляд, повинні враховуватися і використовуватися соціальними педагогами при побудові технологій фахової соціально- педагогічної роботи. Актуальність даної проблеми визначається і загальною ситуацією в країні.

Досліджуючи соціальну активність учнівської молоді, зокрема у дозвіллєвій діяльності встановлено, що її цілком можна розглядати як одну із базових інтегративних основ у системі соціалізації підростаючого покоління, яка дає змогу своєчасно діагностувати, виявляти і педагогічно доцільно впливати на стосунки в молодіжному мікросоціумі.

На розвиток різноманітних ініціатив, формування ціннісних орієнтацій юної особистості, її ставлення до себе, свого фізичного і морального здоров'я, до оточуючого середовища. Відповідно, актуальною постає проблема комплексного соціально-педагогічного вивчення, узагальнення і осмислення суті участі соціального педагога в організації дозвіллєвої діяльності старшокласників.

Дослідження даної проблеми дає підстави стверджувати, що важливу роль в організації дозвіллєвої діяльності учнівської молоді відіграє саме позанавчальний молодіжний соціум.

Розглядаючи різноманітні форми дозвіллєвої діяльності варто зауважити, що найкраще організація цього процесу здійснюється в дитячих і молодіжних громадських об'єднаннях.

Потрібно наголосити і на тому, що, дозвіллєва діяльність як складова частина соціалізаційного процесу у молодіжній спілці розгортається і реалізується у вигляді певних етапів.

Перший або організаційний - це період осмислення майбутньої діяльності, розробки форм і методів реалізації. Другий розгортається у формі активної участі індивіда у ній, що, на нашу думку сприяє формуванню соціальної активності, а також виводить нас на категорію саморозвитку.

Відомо, що саморозвиток особистості тісно поєднується із її соціальним самовизначенням. У психології самовизначення розглядається як готовність людини усвідомлено і самостійно планувати та реалізовувати перспективи свого розвитку [8].

У процесі дослідження ми здійснили спробу виявити механізми впливу процесу участі молоді у дозвіллєвій діяльності дитячих і молодіжних громад на саморозвиток і самовизначення особистості. Припускаємо, що домінуючу роль у цьому процесі відіграє сутність дозвіллєвої діяльності колективу молодіжної громади.

Метою статті є визначення умов посилення особистісних здібностей (потенціалу) учнівської молоді, що сприяє їх соціалізації.

Виклад основного матеріалу дослідження. Аналізуючи суть впливу особистісних здібностей учнівської молоді на процес їх соціалізації, ми виходили з того, що член молодіжного колективу має розглядатися в рамках особистісних цілей, мотивів, потреб і смислу діяльності в дитячо-юнацькому формуванні.

Саме суть проблеми дозволила нам проаналізувати на прикладі дозвіллєвої діяльності, зазначені структури у контексті виявлення механізмів соціалізації. Вважаємо, що смисл діяльності створює умови для виходу учнівської молоді на вищий рівень усвідомлення особистісної потреби у перебуванні в колективі та участі у його діяльності.

У дії для людини щоразу відкривається шанс вийти за межу причин і наслідків, дати свою власну відповідь на ситуацію з позиції “тут і тепер”. Тобто, ми виходимо з того, що в момент певної дії особистість створює можливість народження чогось в собі - того, що не може народитися з її власного життєвого досвіду; така дія, яка відбувається всередині певної цілісності і є власне кажучи процесом соціалізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дії всередині певної цілісності М. Буякас розглядає рушійну силу соціалізації, як феномен свободи, що приводить до виникнення нових ціннісних утворень, рис характеру, особистісних властивостей тощо. На його думку, феномен свободи включає механізм соціалізації, який в ході певної діяльності починає лунати для людини як голос її внутрішньої необхідності [3].

Внутрішню необхідність ще можна класифікувати, як феномен совісті. Таким чином, смисл, феномен свободи, внутрішня необхідність, феномен совісті, взаємодії, взаємовпливи в своїй сукупності складають, на думку деяких дослідників (І. Бех [1], В. Бочарова [2], Т. Буякас [3] та ін.), психологічну і моральну основу процесу саморозвитку особистості, тобто основу соціалізації учнівської молоді.

Вважаємо, що шлях саморозвитку і самовизначення є, таким чином, шляхом формування соціальної активності, а в більш широкому розумінні процесом соціалізації учнівської молоді. Дії члена дитячої або молодіжної групи, який бере активну участь у її дозвіллєвій діяльності, характеризуються тим, що вони здійснюються щоразу заново всередині деякої “повноти” і цілісності. Цією “повнотою” є смислова сфера суб'єкта, яка починає лунати для нього як голос внутрішньої необхідності, і який спрямовує його до корінних смислів екзистенції.

Величезне значення для подальшого дослідження процесу соціалізації учнівської молоді має використання напрацювань у сфері психології. Завдання зараз полягає в тому, щоб подолати розрив між психологічними дослідженнями, з одного боку, і їх педагогічним осмисленням та практичним застосуванням - з іншого. Результати проведеного дослідження дають підстави вважати, що подальше вивчення впливу дозвіллєвої діяльності на процес соціалізації учнівської молоді доцільно здійснювати використовуючи не лише педагогічні методи, а й результати психологічних досліджень і методи їх отримання.

Для соціального педагога особливо важливою є проблема виявлення соціально-педагогічної сутності особистісного потенціалу конкретної молодої людини в групі ровесників. Зокрема американський психолог Е. Маккобі так висловлюється про цю проблему: “Навіть у найбільш сприятливих обставинах час вироблення власного “Я” є дуже важким для молоді. Відмовляючись від образу батьків, як моделі для власної ідентичності, підлітки як правило шукають альтернативний варіант підтримки у групі ровесників. У нашій культурі вплив груп ровесників на процес формування юної особистості є більш сильним ніж батьків, школи, релігійних організацій разом узятих. Ці групи допомагають молодим людям зберегти впевненість в собі в той час, коли вони переживають по справжньому драматичні фізіологічні та соціальні зміни” [7].

У зв'язку із зазначеним питання дослідження умов активізації особистісного потенціалу учнівської молоді у ході саме дозвіллєвої діяльності набуває особливого значення.

На основі аналізу проблеми посилення особистісних здібностей (потенціалу) учнівської молоді в процесі дозвіллєвої діяльності нами були виділені функціонально-взаємозалежні чинники становлення потенціалу “Я” - особистості. Вважаємо, що вони є і критеріями об'єктивації процесу соціалізації молоді. Зазначені чинники, на нашу думку, насамперед реалізуються через суспільну думку колективу молодіжного об'єднання.

У структурі особистості фактично немає таких компонентів, які б не відчували прямого або опосередкованого впливу суспільної думки. Вона має можливість впливати на свідомість молодої людини (погляди, уявлення, моральні переконання), її емоційну сферу (потреби, інтереси, установки), на її вольову сферу (моральні звички, поведінку тощо). Внаслідок цього суспільна думка здатна здійснювати дійовий вплив на визначальну характеристику особистості - її спрямованість, яка проявляється в певній життєвій позиції, у рішеннях і діях тощо.

Важливою бачиться роль суспільної думки в розвитку свідомості учнівської молоді. Адже вона безпосередньо впливає на їхню світоглядну позицію, дає оцінку конкретних вчинків молоді і, таким чином, сприяє формуванню певних світоглядних і моральних уявлень, допомагає особистості краще осмислити свій моральний досвід. Думка колективу для молоді охоплює широке коло питань, що цікавлять його учасників. Предметом боротьби думок нерідко стають ідеали, духовні цінності, світоглядні положення. Висловлювання товаришів, позиція колективу допомагають особистості глибше розібратися в цій духовній продукції.

Висновки

Громадська думка має великий вплив і на емоційну сферу учнівської молоді. Цей вплив спирається на потребу одержати схвалення оточуючих і запобігти негативному оцінюванню своїх вчинків. Оцінка дій особистості створює певну атмосферу, викликає стан, який визначає її наступну поведінку. Колективний вплив викликає складну гамму почуттів, збагачує емоційне життя молоді, активізує ті почуття, які співзвучні загального емоційному настрою.

Важливою умовою посилення особистісного потенціалу учнівської молоді є утворення, зміна або активація відповідних установок. Під впливом громадської думки відбувається формування, становлення і розвиток смислової, цільової і операційної соціально-педагогічних установок молоді, виникає певне ставлення до тих чи інших суспільних явищ. У результаті повторення таких реакцій відповідне ставлення або позиція закріплюється і “перетворюється у більш чи менш діючий чинник, який визначає вибір індивідом того чи іншого варіанту оцінки і поведінки в кожній конкретній ситуації” [3, c. 39].

Таким чином, подальше дослідження посилення особистісних здібностей (потенціалу) учнівської молоді як умова їх соціалізації приведе до більш чіткого визначення сутності соціально-психологічних особливостей даного процесу і сприятиме його ґрунтовнішому науковому осмисленню.

Список використаних джерел

Бех И. Д. Психологические основы нравственного развития личности: дисс. ... д-ра псих. Наук : 10.00.01. И. Д. Бех. - К., l992. - 320 с.

Бочарова В. Г. О некоторых методологических подходах к пониманию целостного процесса социализации, воспитания и развития личности / Теория и практика социальной работы: отечественный и зарубежный опыт / отв. ред. Т. Ф. Яркина, В. Г. Бочарова. - М. - Тула, 1993. - Т.1. - С. 37-57.

Буякас Т. М., Зевина О. Г. Опыт утверждения общечеловеческих ценностей - культурных символов - в индивидуальном сознании / Т. М. Буякас, О. Г. Зевина // Вопросы психологи. - 1997. - №5. - С. 3439.

Выготский Л. С. Педология подростка // собр. соч. : в 6 т. / под ред. Д. Б. Эльконина. - М. : Педагогика. - Т. 4. - С. 5-243.

Выготский Л. С. Психология подростка // собр. соч.: в 6 т. / под ред. Д. Б. Эльконина. - М. : Педагогика, 1984. - Т. 4. - 432 с.

Герош Д., Страуб Г. Эмпауэрмент. Искусство творить такую жизнь,

какую вы хотите / Д. Герош, Г. Страуб. - РИЦ, 1992. - 104 с.

Данилова В. Как стать собой. Психотехника индивидуальности /

Данилова. - Харьков, 1994. - 128 с.

Мамардашвили М. К. Психологическая топология пути / М. К. Мамардашвили. - СПб. : Русс. Христ. Гуманит. ин-т, 1997. - 282 с.

Пряжников Е. Ю., Пряжников Н. С. Профессиональное самоопределение: проблема соотношения образовательного госстандарта и уникальности личности / Е. Ю. Пряжников, Н. С. Пряжников // Журнал практического психолога. - 1999. - №4. - С. 28-34.

Реан А. А., Коломинский Я. Л. Социальная педагогическая психология / А. А. Реан, Я. Л. Коломинский. - СПб, 1999. - 416 с.

Технології соціально-педагогічної роботи : навч. посібник / за заг. ред. А. Й. Капської. - К., 2000. - С. 5.

Сагатовський В. І. Діалектика суспільних відносин діяльності // Філософська думка / В. І. Сагатовський. - 1981. - №5. - С.54-56.

Сидор І. П. Соціокультурні технології в організації дозвілля / І. П. Сидор // Вісник Черкаського університету імені Богдана Хмельницького. Серія: Педагогічні науки. - Черкаси, 2009. - Вип. 144. -146-149.

Советский энциклопедический словарь / гл. ред. А. М. Прохоров. - М. : 1988. - С. 912.

Размещено на Allbest.ru