Компетентнісно-орієнтоване навчання учнів фізики як методична проблема

Стосовно технологій навчання вони полягають у змінах критеріїв до відбору методів, форм і засобів навчання, які мають забезпечувати: а) підвищення мотивації навчальної діяльності учнів шляхом реалізації моделі «навчання з захопленням»; б) досягнення особистісних результатів навчання шляхом набуття досвіду самостійного вирішення проблем. З цих підстав до критеріїв вибору методів навчання було включено:

-відповідність закономірностям, принципам, меті та завданням КОН; змісту предмета; навчальним можливостям учнів, рівню їх підготовки; умовам і часу навчання; можливостям учителя;

-забезпечення пізнавальної активності учнів у процесі навчання;

-поступове збільшення ступеня самостійності школярів;

-практичну й прикладну спрямованість навчального процесу;

-створення умов для прояву творчих здібностей учнів;

-можливість впливу навчального матеріалу, процесу його засвоєння та результатів діяльності на емоції та почуття учнів, а також побудову навчального процесу на основі суб'єкт-суб'єктних відносин між його учасниками.

До технологій, які дозволяють реалізувати вимоги КОН, можна віднести: модульно-розвивальну і проектну технології; технологію проблемного навчання; веб-квест технологію; комп'ютерно-орієнтовану технологію; технологію задачного підходу до навчання фізики; технології формування досвіду евристичної діяльності; ігрові технології навчання; тренінгові технології, вітагенні технології; локальні технології навчання діяльнісної групи.

Зупинимось детальніше на характеристиці двох останніх груп технологій.

Підготовка вчителів до врахування життєвого досвіду учнів у процесі навчання передбачає необхідність їх ознайомлення з поняттями:

а) життєвого (вітагенного) досвіду як інформації, що стала надбанням особистості, зосереджена в резервах довгострокової пам'яті і «перебуває» у стані постійної готовності до актуалізації в адекватних ситуаціях. Вітагенний досвід являє собою поєднання думок, почуттів, учинків, прожитих людиною, які мають для неї самодостатню цінність;

б) вітагенної інформації як такої, що може перейти у вітагенний досвід шляхом здійснення трьох стадій: первинного сприйняття інформації; оціночної фільтрації інформації; створення установки на запам'ятовування даної інформації з приблизним терміном «збереження», який визначається її значущістю, життєвою та практичною спрямованістю;

в)вітагенних технологій навчання, які засновані на актуалізації життєвого досвіду особистості, її інтелектуально- психологічного потенціалу в навчальних цілях. Їх важливість для КОН пов'язана з тим, що формування компетентностей має здійснюватися з урахуванням життєвого досвіду школярів (ґрунтуватися на ньому; служити його збагаченню);

г)прийомів, що використовуються у вітагенних технологіях, до складу яких входять: прийом ретроспективного аналізу життєвого досвіду; прийом стартової актуалізації життєвого досвіду, прийом додаткового конструювання незакінченої освітньої моделі; прийом хронологічної, просторової та змістової синхронізації елементів знань, який передбачає розкриття хронологічних, просторових, змістових зв'язків між фактами, подіями, явищами, процесами. Їх детальний опис наведений у [4; 5; 6].

Застосування описаних прийомів актуалізації життєвого досвіду дозволить вчителю врахувати його під час проектування навчального процесу, підібрати такі завдання для учнів, виконання яких сприятиме його збагаченню і формуванню в учнів усіх видів компетентностей.

Вивчення досвіду роботи вчителів природничих дисциплін з реалізації діяльнісного підходу до навчання школярів дозволило дійти висновку, що, насамперед, він пов'язаний із застосуванням на уроках локальних технологій діяльнісної групи, зокрема: а) технології «створення» в учнів нового знання на уроці; б) технології навчання застосуванню окремих елементів знань; в) технології систематизації знань у процесі розв'язування фізичних задач; г) організації урочної і поза- урочної роботи учнів через проектно-дослідницьку діяльність. Можливості їх застосування у навчанні фізики описані у [5; 6].

Важливим питанням, пов'язаним з розвитком ціннісної сфери як компонента компетентності, було визначення особливостей процесу формування цінностей. Вивчення літератури дозволило встановити, що:

- механізм формування цінностей включає: а) появу під впливом власних потреб особистості, мотивів і стимулів, які виявляються як інтерес; б) розвиток спрямованості особистості на певний вид діяльності під впливом стійкого інтересу, що забезпечує виникнення емоційно-ціннісного ставлення до неї і пов'язаних з нею об'єктів, які сприймаються як цінність;

- механізм засвоєння цінностей враховує їх особливості, але в усіх випадках має будуватися на технологіях, що органічно поєднують методи формування суспільної свідомості (інформування, коментування, узагальнення, переконання) і методи залучення до соціально-культурної діяльності, шляхом якої знання перетворюються на переконання, норми та принципи поведінки.

Ознайомлення вчителів з елементами методичних знань і вмінь, пов'язаних з усвідомленням відмінностей традиційного і компетентнісно-орієнтованого навчання, створює підґрунтя для проектування уроку фізики, націленого на формування компетентностей школярів, яке вимагає спеціальних зусиль, спрямованих на вибір і організацію певних видів діяльності учня, на активізацію і переведення його в позицію суб'єкта пізнання та спілкування, що передбачає вироблення в нього умінь визначати мету, планувати свою роботу, організовувати, виконувати, коригувати, контролювати її, аналізувати й оцінювати отримані результати. Зважаючи на це, при розробці сценарію уроку доцільно окремо планувати діяльність вчителя і діяльність учнів (утворивши для цього дві колонки). Учитель, плануючи власну діяльність, має переосмислити способи та методи передачі інформації, наповнення учнів знаннями: «трансляцію», озвучення матеріалу підручника чи інших джерел на уроці потрібно замі- нити проектуванням власної організаційної, управлінської, консультаційної, заохочувальної діяльності. А при плануванні діяльності учнів важливим є детальне продумування, передусім, факторів впливу на їх мотиваційну, когнітивну, ціннісно-емоційну та вольову сфери.

Перехід шкільної фізичної освіти на компетентнісний вимір її якості зумовлює потребу в критичному переосмисленні накопиченого досвіду навчання школярів та розробці технологій навчання, які б забезпечували всебічний розвиток їх особистості, сприяли самовираженню. Серед технологій компетентнісно-орієнтованого навчання найбільш ефективними є ті, що ґрунтуються на особистісному та діяльнісному підходах до організації навчального процесу. Їх комбінування дає можливість урізноманітнити навчальний процес, підсилити в ньому діяльнісну складову, спрямувати його на формування всіх видів компетентностей школярів. Особливої уваги вчителя при проектуванні уроків потребують такі елементи компетентностей, на які в традиційній системі навчання не приділялось належної уваги: вітагенний досвід учнів, ціннісне ставлення до об'єктів і змісту діяльності, ситуаційний підхід до навчання. Основними складовими плану заходів (у тому числі й уроків) мають стати: формулювання діагностованих цілей; види діяльності вчителя і учнів, спрямованих на досягнення поставлених цілей; діагностування результатів навчання за допомогою підібраних або розроблених контрольних завдань.

освіта компетентнісний навчання

Список використаних джерел

1. Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. mon.gov.ua

2. Про затвердження критеріїв навчальних досягнень учнів [Електронний ресурс] / Наказ МОН №371 від 05.05.2008. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua

3. Сергеев И.С. Как реализовать компетентностный подход на уроке и во внеурочной деятельности: практическое пособие / И.С. Сергеев, В.И. Блинов. - М.: АРКТИ, 2007. - 132 с.

4. Шарко В. Д. Технології компетентісно-орієнтованого навчання природничих дисциплін / В.Д. Шарко / Теоретико-методичні основи вдосконалення системи освіти: дидактичний аспект: колективна монографія / за ред. Г.С. Юзбашевої. - Херсон: КВНТЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2014 - С. 13-78.

5. Шарко В.Д. Нові технології в шкільній і вузівській дидактиці фізики: [монографія] / В.Д. Шарко, І.В. Коробова, Т.Л. Гончаренко; за ред. В.Д. Шарко. - Херсон: Олді-Плюс, - 273 с.

6. Шарко В.Д. Підготовка вчителів до компетентнісно-орієнтованого навчання: технологічний аспект / В.Д. Шарко // Научные труды SWorld. - Иваново: Научный мир, 2015. - Вып. 2(39). - Т. 10. - С. 43-48.

Размещено на Allbest.ru