Аналіз змісту курсу фізики основної школи за новою програмою
Аналіз здобутків і недоліків нового змісту курсу фізики основної школи порівняно з попередніми і намітити напрями подальшого удосконалення змісту. Недоліки запровадження вивчення механіки наприкінці 9-го класу, що становить принципову проблему для учнів.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.11.2018 |
| Размер файла | 54,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
АНАЛІЗ ЗМІСТУ КУРСУ ФІЗИКИ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ ЗА НОВОЮ ПРОГРАМОЮ
В.І. Бурак
Постановка проблеми. Основна школа переходить на нові програми при вивченні фізики [1]: з 2015/2016 н.р. у 7-му класі, з 2016/2017 н.р. у 8-му класі, з 2017/2018 н.р. у 9-му класі. У публікації [2] автором проаналізовані здобутки й недоліки загальної структури змісту нової навчальної програми. Виникає нагальна потреба ретельно проаналізувати позитивні й негативні сторони змісту кожного розділу курсу фізики основної школи в порівнянні з попередніми варіантами, чим і зумовлена актуальність публікації.
Мета дослідження - виконати аналіз здобутків і недоліків нового змісту курсу фізики основної школи порівняно з попередніми і намітити напрями подальшого удосконалення змісту.
Суть виконаного дослідження. Здійснимо аналіз нового змісту [1] кожного з розділів базового курсу фізики основної школи порівняно з його попередніми варіантами, які діяли в радянський час [3], до 2007 р. [4] та протягом 2007-2015 років [5].
1. Розділ «Вступ» започатковує вивчення фізики в 7-му класі. До 2007 р. цей розділ охвачував невелику кількість тем [3], [4]: фізика - наука про природу; деякі фізичні поняття (фізичне тіло, матерія, фізичне явище); спостереження та досліди; фізичні величини, їх одиниці та вимірювання (довжина, площа, об'єм, час, температура); зв'язок фізики з технікою; творці фізичної науки.
171 У 2007-2015 роках у розділі 1 «Починаємо вивчати фізику» окрім зазначених вище питань детальніше описано фізичні явища (механічні, теплові, електричні, магнітні, світлові), доступно надано важливі початкові відомості про мікро-, макро- та мегасвіт, про простір [5]. Також стисло розглядали такі фізичні величини як сила, енергія, переміщення, швидкість, робота. Як засвідчила практика, введення останніх фізичних величин на цьому етапі є малодоступним для учнів і сприймається ними поверхово, без належного розуміння фізичної суті [6].
За новою програмою [1] з 2015/2016 н.р. зазначені фізичні величини вилучили з розділу «Вступ. Фізика як природнича наука. Пізнання природи». Порівняно з попередніми роками додатково запроваджено тему «Речовина й поле». На думку автора статті, доказово надати учням поняття «поле» на самому початку вивчення фізики нереально, а бездоказовість породжує багато проблем. Тому методично виправдано це досить складне поняття вводити пізніше на прикладі конкретного матеріалу, наприклад «електричне поле».
2. Розділ «Початкові відомості про будову речовини» (чи аналогічний) до 2014/2015 н.р. включно розглядали після розділу «Вступ». Вивчали молекулярно-атомарну будову речовини і три її агрегатні стани [3], [4], [5]. Для розуміння молекулярно-атомарної будови речовини потрібен певний рівень абстрактного мислення, яке тільки розвивається в учнів цього віку. Це вимагає виваженої методики розкриття теми. Розміщення цього розділу на початку 7-го класу зумовлено тим, що отримані відомості про молекулярно-атомарну будову речовини використовують як при поясненні будови трьох агрегатних станів речовини, так і при вивченні наступних розділів фізики, які стосуються механічних, теплових, електричних, магнітних та інших явищ.
У новій програмі [1] з 2015/2016 н.р. у 7-му класі зазначеного вище окремого розділу нема. Натомість, у попередньому розділі «Вступ. Фізика як природнича наука. Пізнання природи» є відповідна тема «Основні положення атомарно-молекулярного вчення про будову речовини. Молекули. Атоми». У такому разі виникає пересторога - чи вистачить навчального часу для належного засвоєння цієї важливої теми?
Далі слідує складніша тема «Початкові відомості про будову атома. Електрони. Йони» [1]. Відмітимо, що доказово розкрити її можна не на початку вивчення фізики, а тільки у 8-му класі в розділі «Електричні явища», де і повинна вивчатися ця тема.
3. Механічні явища. Розділ «Механічний рух».
Механічні явища, які охвачують розділи «Механічний рух», «Взаємодія тіл», «Робота. Енергія», до 2007 р. та з 2015/2016 н.р. розміщені в 7-му класі, а в 2007-2015 роках - у 8-му класі.
Розділ «Механічний рух» до 2007 р. був наповнений такими темами [3], [4]: механічний рух і час; рух фізичного тіла і матеріальна точка; траєкторія; шлях; швидкість; середня швидкість нерівномірного руху.
У 2007-2015 роках до перерахованих вище добавили наступні теми [5]: відносність руху; обертальний рух (період обертання; Місяць - природний супутник Землі); коливальний рух (амплітуда, період і частота коливань; маятники, математичний маятник); звук (джерела і приймачі звуку; характеристики звуку; поширення звуку в різних середовищах; відбивання звуку; швидкість поширення звуку; сприймання звуку людиною; інфразвук та ультразвук; вплив звуків на живі організми). Такий зміст надає учням на доступному для них рівні достатні відомості про механічний рух, що відповідає потребам базового відносно завершеного курсу фізики основної школи.
За новою програмою [1] з 2015/2016 н.р. все, що стосується звуку, перенесли в 9-ий клас. Розділ «Механічний рух» закономірно повернули в 7-ий клас. До нового змісту додатково залучена тема «Система відліку».
4. Розділ «Взаємодія тіл» до 2007 р. був наповнений такими темами [3], [4]: інерція; маса як міра інертності тіла; взаємодія тіл, сила та одиниці сили; додавання сил, що діють уздовж однієї прямої, рівнодійна сил; сила тяжіння; деформація тіла, сила пружності, вимірювання сил, динамометри; вага тіла, невагомість; тертя, сила тертя; тиск і сила тиску, одиниці тиску; тиск рідин і газів, манометри; закон Паскаля; сполучені посудини; насоси; атмосферний тиск, вимірювання атмосферного тиску, дослід Торрічеллі, барометри; виштовхувальна сила, закон Архімеда, умови плавання тіл, плавання суден, повітроплавання.
У 2007-2015 роках [5] та з 2015/2016 н.р. [1] зміст залишили практично без змін, але дещо поглибили вивчення окремих тем. Так, до вивчення сили пружності на якісному рівні виправдано добавили доступний учням закон Гука. Якісне вивчення сили тертя доповнили відповідною формулою. Відмітимо, що на цьому етапі більшість учнів недостатньо розуміють фізичну суть формули для сили тертя і відповідний рисунок сил. Якщо і вивчати в основній школі формулу для сили тертя, то хіба що в механіці наприкінці 9-го класу.
5. Розділ «Робота. Енергія». До 2000 р. та з 2015/2016 н.р. цей розділ містив такі теми [3], [1]: механічна робота, одиниці роботи; потужність і її одиниці; механічна енергія та її види, взаємні перетворення потенціальної й кінетичної енергії, закон збереження й перетворення енергії в механічних процесах; момент сили, умови рівноваги важеля, прості механізми; коефіцієнт корисної дії механізмів, «золоте правило» механіки.
У 2007-2015 роках дещо поглибили вивчення окремих тем [5]. Так, вивчення кінетичної енергії на якісному рівні доповнили відповідною формулою без виведення. Відмітимо, що розуміння формули має певні проблеми, оскільки учні в математиці на цей момент ще знайомі з квадратичною залежністю.
Зазначимо також, що тему «Момент сили. Умова рівноваги важеля. Блок. Прості механізми» в 2000-2015 роках розглядали в попередньому розділі «Взаємодія тіл», оскільки вона цілком стосується взаємодії [5]. При цьому в розділі «Робота. Енергія» вивчали тему «Золоте правило механіки», яка теж стосується простих механізмів. До 2000 р. [3], [4] та з 2015/2016 н.р. [1] усі відомості про прості механізми вивчають в одному розділі «Робота. Енергія».
6. Розділ «Тепловіявища» як у попередніх програмах [3], [4], [5], так і в новій програмі [1] вивчають у 8-му класі на доступному рівні за майже однаковим основним змістом: тепловий стан тіл; температура тіла, вимірювання температури; внутрішня енергія та способи її зміни; теплообмін, види теплопередачі; кількість теплоти, питома теплоємність речовини; тепловий баланс; теплота згоряння палива, ККД нагрівника; плавлення і кристалізація твердих тіл, температура плавлення, питома теплота плавлення; випаровування і конденсація рідин, температура кипіння, питома теплота пароутворення; перетворення енергії в механічних і теплових процесах; принцип дії теплових машин, теплові двигуни, двигун внутрішнього згоряння, екологічні проблеми використання теплових машин.
Відмітимо, що нова програма [1] з 2015/2016 н.р. виправдано доповнена темою «Залежність розмірів фізичних тіл від температури» і проектом «Унікальні фізичні властивості води» (Особливості теплового розширення води). Разом з цим, фігурують також теми навчальних проектів:
1) «Рідкі кристали», «Наноматеріали», які доказово можна пояснити тільки в наступному розділі «Електричні явища»;
2) «Холодильні машини. Кондиціонер. Теплові насоси», яку науково обґрунтувати можна тільки в старшій школі з використанням першого й другого законів термодинаміки.
Зазначимо, що в попередньому проекті програми [1] фігурувала тема «Абсолютна шкала температур», яку вилучили в 2015 р. Звичайно, доказово ввести абсолютну шкалу температур можна тільки в старшій школі. В основній школі при цьому треба використовувати одиниці фізичних величин на зразок Дж/0С та Дж/кг0С саме на базі шкали Цельсія.
7. Електромагнетизм. Розділ «Електричні явища».
Електромагнетизм, охвачує розділи «Електричні явища», «Електромагнітні явища», які до 2007 р. розміщені у 8-му класі, у 2007-2015 роках - у 9-му класі, з 2015/2016 н.р. - перший розділ - у 8-му, а другий - у 9-му класі. Причому, в 2007-2015 р. окремо виділяли розділ «Електричний струм». Так діятимемо й ми.
Розділ «Електричні явища» до 2007 р. вивчали за таким змістом [3], [4]: електризація тіл; електричний заряд, два роди зарядів; взаємодія заряджених тіл; електроскоп, провідники і непровідники електрики; електричне поле; подільність електричного заряду, електрон; будова атомів; пояснення електричних явищ.
У 2007-2015 роках [5] та з 2015/2016 н.р. [1] добавили дві теми: «Закон збереження електричного заряду» - фундаментальний, доступний для учнів закон, який потрібно вивчати саме в основній школі; «Закон Кулона» - фундаментальний закон, але обернено пропорційна залежність сили від квадрату відстані важко дається багатьом учням, особливо при розв'язуванні певних задач - цю тему, на думку автора, краще вивчати в старшій школі, коли в учнів буде відповідна база математичних знань.
Зазначимо, що в попередньому проекті програми [1] фігурувала тема «Силові лінії електричного поля», яку вилучили в 2015 р. Доцільність вивчення поняття «лінії електричного поля» саме в основній школі та вдосконалення розділу «Електричні явища» обґрунтовано автором у публікації [7].
8. Розділ «Електричний струм» до 2007 р. вивчали за таким змістом [3], [4]: електричний струм; джерела електричного струму, гальванічні елементи, акумулятори; електричне коло; дії електричного струму; провідники, діелектрики; струм у металах; сила струму, амперметр; електрична напруга, вольтметр; електричний опір; закон Ома; залежність опору провідника від його довжини, площі поперечного перерізу та матеріалу, реостати; послідовне і паралельне з' єднання провідників; робота і потужність електричного струму, закон Джоуля-Ленца, електронагрівальні прилади, безпека людини під час роботи з електричними приладами.
У 2007-2015 роках зміст значно розширили за рахунок вивчення теми «Залежність опору провідників від температури» та великої об'єднаної теми «Електричний струм у різних середовищах» [5]: електричний струм у розчинах і розплавах електролітів, закон Фарадея для електролізу, застосування електролізу; струм у напівпровідниках, залежність струму в напівпровідниках від температури, термістори; електричний струм у газах, самостійний і несамостійний розряди, застосування струму в газах.
Із 2015/2016 н.р. зміст дещо скорочують завдяки вилученню теми «Електричний струм у напівпровідниках» [1], оскільки будова напівпровідників і природа електричного струму в них складна для більшості учнів основної школи. На думку автора статті, в основній школі доцільно залишити виключно доступні для учнів короткі відомості про напівпровідники через їх широке практичне застосування. Можливий варіант удосконалення змісту й методики вивчення електричного струму запропонований автором у публікації [8].
9. Розділ «Електромагнітні (магнітні) явища» до 2007 р. вивчали за таким змістом [3], [4]: магнітне поле струму, лінії магнітного поля; магнітне поле котушки зі струмом, електромагніти та їх застосування; постійні магніти; магнітне поле Землі; дія магнітного поля на провідник зі струмом, сила Ампера, електричний двигун постійного струму, електровимірювальні прилади.
У 2007-2015 роках на перше місце справедливо поставили тему «Постійні магніти. Взаємодія магнітів» [5], оскільки саме з ними асоціюються в свідомості учнів магнітні явища на початку їх вивчення. Тільки після цього вивчають магнітне поле провідника зі струмом й інші теми. Крім того, зміст принципово розширили за рахунок вивчення тем «Електромагнітна індукція. Досліди Фарадея», «Гіпотеза Ампера» (магнітні властивості речовини).
З 2015/2016 н.р. зміст ще дещо розширюють завдяки введенню тем «Індукційний струм», «Генератори індукційного струму. Промислові джерела електричної енергії» [1]. Крім того, безпідставно появилася тема «Індукція магнітного поля» замість «Лінії магнітного поля» (мабуть це описка).
Можливий варіант удосконалення змісту й методики вивчення магнітних явищ і магнітних властивостей речовини надано автором у публікації [9].
10. Розділ «Світлові явища» має суттєві відмінності щодо місця розділу в курсі фізики основної школи та щодо наповнення його змісту в різні проміжки часу. До 2007 р. світлові явища розглядали у 8-му класі основної школи після електромагнітних за змістом [4]: світло, джерела світла; поширення світла (світловий промінь, прямолінійність поширення світла, сонячні й місячні затемнення); відбивання світла, закон відбивання; плоске дзеркало; заломлення світла, закон заломлення світла; лінзи (оптична сила й фокусна відстань лінзи, отримання зображень за допомогою лінзи, формула тонкої лінзи), найпростіші оптичні прилади (фотоапарат, лупа), око і зір (вади зору, окуляри). Навчальний матеріал був доступним для більшості учнів.
У 2007-2015 роках світлові явища розглядали вже на першому році вивчення фізики в 7-му класі [5]. Як показано нами в публікації [6], вивчення світлових явищ у 7-му класі має дуже багато недоліків: для переважного контингенту учнів більша частина програмного матеріалу є малодоступною: фотометрія (раніше її не було в основній школі); закон заломлення (учні ще не знають такого математичного поняття як синус); побудова зображень у плоскому дзеркалі (більшість учнів формально будують хід світлових променів, особливо уявних, та недостатньо розуміють, що таке уявне зображення), у призмі та лінзах (недостатньо знань з геометрії); формула тонкої лінзи (ще не вчили обернено пропорційні алгебраїчні рівняння); оптичні прилади (занадто складні побудови ходу променів). Це головний недолік програми цього проміжку часу.
Позитивним моментом нової програми [1] є розміщення з 2015/2016 н.р. розділу «Світлові явища» після електромагнетизму зі змістом, аналогічним у цілому тому, який був до 2007 р. Додатково вивчають також доступну тему «Дисперсія світла. Спектральний склад природного світла. Кольори» (з 2007 р.).
11. Розділ «Механічні та електромагнітні хвилі»
вперше виокремлено в основній школі з 2015/2016 н.р. До змісту входять такі теми [1]: виникнення і поширення механічних хвиль; звукові хвилі; швидкість поширення звуку, довжина і частота звукової хвилі, гучність звуку та висота тону; інфра- та ультразвуки; електромагнітне поле і електромагнітні хвилі, швидкість поширення, довжина і частота електромагнітної хвилі, властивості електромагнітних хвиль, шкала електромагнітних хвиль, електромагнітні хвилі в природі й техніці, фізичні основи сучасних бездротових засобів зв'язку та комунікацій. Наявність цього розділу дає можливість надати учням початкові відомості про механічні (в тому числі звукові) та електромагнітні хвилі, що відповідає ідеї базового відносно завершеного курсу фізики основної школи.
На думку автора статті, розділи «Світлові явища» і «Механічні та електромагнітні хвилі» набагато раціональніше поміняти місцями. У такому разі учні краще зрозуміють явище дисперсії й спектральний склад світла (бо знатимуть що таке частота й довжина хвилі), а також можна буде розкрити корпускулярно-хвильову природу світла саме в розділі «Світлові явища». На відміну від цього, у програмі [1] природу світла аналізують тільки наприкінці 9-го класу разом з іншими узагальнювальними темами.
12. Розділ «аАтомне ядро. Ядерна енергетика» вперше ввели в курс фізики основної школи в 2007 р. з таким змістом [5]: атом і атомне ядро; дослід Резерфорда, ядерна модель атома; радіоактивність, види радіоактивного випромінювання; активність радіонуклідів, іонізуюча дія радіоактивного випромінювання, дозиметри, природний радіоактивний фон, вплив радіоактивного випромінювання на живі організми; ядерна енергетика, розвиток ядерної енергетики в Україні, екологічні проблеми ядерної енергетики.
З 2015/2016 н.р. розширюють назву розділу «Фізика атома та атомного ядра. Фізичні основи атомної енергетики» і дещо розширюють зміст завдяки введенню теми «Термоядерні реакції. Енергія Сонця і зір» [1]. Слід зауважити, що коректніше говорити про ядерну, а не атомну енергетику, оскільки в цьому випадку енергію виділяє саме ядро.
Як показала педагогічна практика 2007-2015 років, багатьом учням важко даються теми, які стосуються запису непростих ядерних реакцій, великої кількості характеристик іонізуючого випромінювання. Надмірним є введення формули для радіоактивності радіонуклідів через сталу радіоактивного розпаду, оскільки фізичний зміст останньої можна зрозуміти тільки на основі аналізу експоненційної залежності, що вивчають тільки в курсі фізики вищої школи. Це свідчить про необхідність упорядкування змісту й глибини вивчення фізики атомного ядра в основній школі виключно на доступному для учнів рівні.
13. Розділ «Механіка». До 2007 р. цей систематизований розділ вивчали в 9-му класі, що мало значні труднощі, оскільки механіка є достатньо формалізованим і математично непростим розділом фізики. Водночас, у багатьох учнів- підлітків ще недостатньо розвинуте абстрактне, формальне мислення. Тому значна частина учнів не засвоювали механіку на належному рівні, що негативно впливало і на вивчення наступних розділів фізики [6]. У 2007-2015 роках ця проблема частково була вирішена, оскільки механіку вивчали на рік пізніше - у 10-му класі. А це вже початок віку ранньої юності, для якого характерним є більш високий рівень розвитку абстрактного, формального, теоретичного мислення.
З 2015/2016 н.р. розділ «Рух і взаємодія. Закони збереження» розміщений у кінці 9-го класу і має наступний зміст [1]: рівноприскорений рух, прискорення, графіки; інерціаль- ні системи відліку, закони Ньютона; закон всесвітнього тяжіння, прискорення вільного падіння, рух тіла під дією сили тяжіння; рух тіла під дією кількох сил; взаємодія тіл, імпульс, закон збереження імпульсу, реактивний рух, фізичні основи ракетної техніки, досягнення космонавтики; застосування законів збереження енергії та імпульсу в механічних явищах; далі йдуть теми узагальнювального характеру.
Більша частина тем стосується механіки. Зазначимо, що необхідно розглянути також кінетичну і потенціальну енергії, оскільки без цього неможливо обґрунтувати наявне в програмі «застосування законів збереження енергії». На вивчення розділу виділено 34/25 год. На думку автора статті, такий варіант вивчення частини механіки не є вдалим, оскільки на його засвоєння необхідно більше часу, а також у зв'язку з вимогами до рівня абстрактного мислення учнів, про що йшлося вище. Набагато кращим є вивчення механіки в 10-му класі, особливо за умов 12-річної середньої освіти, бо при цьому також не порушується відповідність між структурою школи і системою побудови змісту фізики [2].
Висновки і перспективи
1. Здійснено порівняльний аналіз здобутків і недоліків нового та попередніх змісту й структури курсу фізики основної школи.
2. Головна перевага полягає в наступному: новий курс фізики основної школи став базовим відносно завершеним і охоплює початкові відомості про ширший клас найважливіших фізичних явищ - це механічні, теплові, електромагнітні (у тому числі електромагнітні хвилі), світлові, атомні, ядерні явища; система побудови змісту наближена до концентричної.
3. Головні недоліки:
- початкові відомості про цілий ряд фізичних понять (поле, електрон, йони - початок 7-го класу), формул (сила тертя - 7-ий клас, закон Кулона - 8-ий клас), тем (рідкі кристали, наноматеріали - 8-ий клас) є складними чи не можуть бути надані учням доказово, їх вивчення методично доцільніше перенести за змістом у наступні розділи;
- окремі теми (холодильні машини, кондиціонер, теплові насоси, індукція магнітного поля, непрості ядерні реакції, формула для радіоактивності радіонуклідів, велика кількість характеристик іонізуючого випромінювання) доказово і доступно можна пояснити тільки в старших класах;
- розділ «Механічні та електромагнітні хвилі» раціональніше помістити перед розділом «Світлові явища» для кращого пояснення дисперсії й спектрального складу світла та подвійної природи світла;
- вивчення механіки наприкінці 9-го класу становить принципову проблему для учнів підліткового віку через недостатній рівень їх абстрактного мислення.
4. Існує потреба в подальшому вдосконаленні змісту й структури базового, завершеного, концентричного, науково-виваженого та обов'язково доступного для учнів курсу фізики основної школи.
Список використаних джерел
курс фізика школа механіка
1. Фізика. 7-9 класи. Навчальна програма (затверджено 08.06.2015 р.) [Електронний ресурс] / МОН України.
2. Бурак В.І. Аналіз навчальних програм з фізики для основної школи за новим державним стандартом / В.І. Бурак // Зб. наук. пр. Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - Бердянськ: БДПУ, 2015. - № 6. - С. 83-89.
3. Програми середньої загальноосвітньої школи. Фізика. Астрономія. 7-11 класи. - К.: Рад. шк., 1989. - 51 с.
4. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика, 7-11 кл. - К.: Шк. світ, 2001. - 96 с.
5. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. Астрономія. 7-12 кл. - К. ; Ірпінь: Перун, 2007. - 80 с.
6. Бурак В.І. Аналіз змісту й структури курсу фізики основної школи / В.І. Бурак // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. Серія: педагогічні науки: [зб. наук. пр.]. - Чернігів: ЧДПУ 2010. - Вип. 77. - С. 24-28.
7. Бурак В.І. Методика навчання розділу «Електричні явища. Електричне поле» в основній школі на засадах генералізації навчального матеріалу з електромагнетизму / В.І. Бурак // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. - Вип. 82, ч. 2. - С. 148-153.
8. Бурак В.І. Методика вивчення законів постійного електричного струму в основній школі на засадах генералізації навчального матеріалу з електромагнетизму / В.І. Бурак // Вісник Чернігівського державного педагогічного ун-ту ім. Т.Г. Шевченка. Серія: педагогічні науки: [зб. наук. пр.]. - Чернігів: ЧДПУ 2009. - Вип. 65. - С. 24-28.
9. Бурак В.І. Методика вивчення розділу «Магнітні явища. Магнітне поле» в основній школі на засадах генералізації навчального матеріалу з електромагнетизму / В.І. Бурак // Зб. наук. праць Кам'янець-Подільського держ. ун-ту. Серія педагогічна. - Кам'янець-Подільський: К-ПДУ 2009. - Вип. 15: Управління якістю підготовки майбутніх вчителів фізики та трудового навчання. - С. 122-125.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Головні психолого-педагогічні умови формування пізнавального інтересу при вивченні фізики. Вимоги до позакласної роботи з фізики, форми та методи її проведення, оцінка практичної ефективності. Аналіз позакласної навчальної програми з фізики для 11 класу.
магистерская работа [826,8 K], добавлен 27.02.2014Теоретичні основи активізації пізнавальної діяльності учнів 9 класу основної школи в процесі навчання математики. Методи та засоби активізації пізнавальної діяльності учнів у процесі розв’язування математичних задач фінансового змісту, аналіз результатів.
дипломная работа [187,5 K], добавлен 24.04.2009Тестова форма проведення тематичного оцінювання учбових досягнень учнів з фізики. Особливість фізики як навчального предмета. Правила складання тестів, характеристика їх видів. Приклади складення тестів з теми "Постійний струм" по курсу "Фізика".
курсовая работа [1,1 M], добавлен 08.04.2011Методи активізації пізнавальної діяльності школярів при вивченні курсу фізики в основній школі. Принципи розуміння матеріалу, деякі прийоми розвитку логічного й творчого мислення учнів. Дидактичні ігри на уроках фізики, створення цікавих ситуацій.
курсовая работа [752,3 K], добавлен 09.04.2011Сутність когнітивно-комунікативного підходу. Передумови формування в учнів основної школи англомовної граматичної компетенції. Комплекс вправ для формування в учнів основної школи англомовної граматичної компетенції за когнітивно-комунікативним підходом.
дипломная работа [98,7 K], добавлен 14.03.2013Знання про рослини як компонент змісту курсу "Природознавство". Характеристика форм, методів та засобів викладання молодшим школярами предмету. Стан вивчення властивостей рослин на уроках природознавства у практиці початкової школи, аналіз підручника.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 13.11.2009Місце теми "Хвильова оптика" в програмі старшої школи. Хвильові властивості світла. Науково-методичний аналіз змісту і структури навчального матеріалу. Методичні рекомендації щодо проведення уроків фізики з даної теми у старшій школі в 11-му класі.
курсовая работа [228,0 K], добавлен 13.04.2012Сутність, види, рівні пізнавального інтересу, його стан в практиці школи та засоби розвитку в учнів початкового навчання на уроках курсу "Я і Україна". Дослідно-експериментальна робота, аналіз програми і підручника курсу, способи використання засобів.
дипломная работа [2,5 M], добавлен 06.11.2009Опис предмету навчального курсу. Завдання вивчення дисципліни, принципи оцінювання досягнень та вимоги до отриманих знань та умінь студентів. Орієнтовна структура залікового кредиту курсу. Характеристика змісту навчальної дисципліни за модулями курсу.
курс лекций [54,4 K], добавлен 09.12.2011Особливості, обґрунтування необхідності комп’ютерізації системи освіти, зміни змісту діяльності учителя, учнів, структури і організації навчального процесу. Характеристика комп’ютерних технологій, презентацій, які можна використовувати на уроках фізики.
реферат [36,7 K], добавлен 19.03.2010Принципи відбору змісту навчання: здатності обслуговувати процес спілкування, історичної прийнятності, інтеграції. Аналіз Програми практичного курсу основної іноземної мови та на основі вищезазначених принципів інтегровано фонетичну тематику, їх вибір.
статья [23,7 K], добавлен 22.02.2018Особливості викладання за новою навчальною програмою з фізики для учнів 7-8 класів загальноосвітніх шкіл. Організація навчально-виховного процесу з фізики у 9-11 класах. Деякі питання організації та впровадження допрофільного та профільного навчання.
доклад [30,3 K], добавлен 20.09.2008Проблема здоров’язбереження у науковій літературі. Аналіз змісту здоров’язберігаючих технологій. Вікові особливості дітей старшого шкільного віку. Програма соціально-педагогічного забезпечення здоров’язберігаючої діяльності учнів загальноосвітньої школи.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 24.06.2013Місце стереометричного матеріалу в курсі математики основної школи та вимоги до його засвоєння. Аналіз методів вивчення елементів стереометрії у курсі геометрії 9 класу за новими підручниками з геометрії. Методичні рекомендації. Методика розв’язування.
контрольная работа [37,2 K], добавлен 29.03.2014Розвиток пізнавального інтересу учнів до навчання фізики у позакласній роботі з використанням дидактичних засобів у поєднанні з комп'ютерними технологіями. Можливості застосування графічних пакетів щодо електромагнітних коливань з фізики середньої школи.
курсовая работа [54,1 K], добавлен 29.10.2014Аналіз змісту шкільного курсу "Країнознавство" та дидактичні засади вивчення. Комплексна характеристика країн та макрорегіонів Африки. Поурочне планування та методичні рекомендації до проведення уроків географії. Актуальність вивчення теми Африка.
дипломная работа [140,4 K], добавлен 25.02.2009Аналіз теоретичних особливостей вивчення пунктуації. Підбір системи методів, прийомів та засобів навчання, що сприяють успішному формуванню пунктуаційних умінь та навичок в учнів. Розгляд вправ для засвоєння уживання розділових знаків у реченні.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 28.10.2014Розгляд теоретичних основ інтегрованого курсу "Мистецтво"; аналіз науково-педагогічної та навчально-методичної літератури по темі. Вивчення теми і структуру даного курсу для першого класу. Визначення особливостей використання методів та форм навчання.
курсовая работа [565,0 K], добавлен 02.06.2014Дослідження особливостей створення програми авторського елективного курсу "Країнознавство" для учнів 11 класу профільної школи в аспекті формування лінгвосоціокультурної компетентності в англомовному читанні в руслі сучасних тенденцій профільної освіти.
статья [298,3 K], добавлен 13.11.2017Методологічна роль законів збереження енергії, імпульсу, заряду. Особливості вивчення законів збереження в середній та старшій школі. Аналіз вікових особливостей учнів. Розкриття можливостей вдосконалення навчання фізики, розробка методичних вказівок.
курсовая работа [155,3 K], добавлен 18.03.2013
