Педагогічна модель розвитку дослідницької компетентності старшокласників у процесі навчання фізики

Основні концептуальні положення та педагогічні моделі розвитку дослідницької компетентності, що дозволяють сконструювати систему дослідницьких компетенцій учнів старшої школи в навчанні фізики і розробити методику розвитку дослідницької компетентності.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.11.2018
Размер файла 756,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЕДАГОГІЧНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ

Б.О. Грудинін

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями.

Нові вимоги до підготовки молодого покоління в сучасному українському суспільстві полягають насамперед у підготовці людини, здатної до опанування нових професійних знань та вмінь. Такий підхід у сучасній освіті забезпечує перенесення акценту від «інформаційного енциклопедиста» до «людини- дослідника», перехід від процесу накопичення знань до процесу більш глобального - процесу опанування способами діяльності. Це означає, що, навчаючи школярів, треба пам'ятати не лише про формування в них системи знань, але й про розвиток у них сукупності прийомів, умінь для досягнення цілей, спрямованих на отримання освіти впродовж життя [1].

Одним зі шляхів виконання окреслених завдань є розвиток в учнів дослідницької компетентності, що відображено в ряді таких законодавчих актів та програм, як Закон України «Про освіту», Національна доктрина розвитку України у ХХІ ст., Державна програма «Учитель», Болонська декларація та ін. Більше того, активному залученню учнів до дослідницької діяльності сприятиме й дебюрократизація школи, завдяки якій скоротилася кількість звітних документів більше ніж на 1500 показників; впроваджено низку тактичних змін у змісті середньої освіти з метою розвантаження навчального процесу для учнів та педагогів; накладено мораторій на перевірку шкіл і т. ін.

Результатом виконання зазначених програм, законодавчих актів та заходів МОН України має стати створення ефективної системи освіти, яка гарантує розвиток дослідницької компетентності випускника школи, в утворенні зв'язку з потребами особистості, суспільства і держави.

Переорієнтація освіти на розвиток способів самостійного набуття знань обумовлює постановку проблеми розвитку дослідницької компетентності учнів старшої школи. У свою чергу, дослідницькі компетенції у навчально-пізнавальній діяльності посідають пріоритетне місце з-поміж ключових і предметних компетентностей, оскільки вони забезпечують привласнення людиною всього цілісного і різноманітного світу культури та усвідомлення способів діяльності, що його (світ культури) формують. Це насамперед стосується набуття учнем системи дослідницьких компетенцій як складових відповідної компетентності, яку варто розглядати як чинник соціальної конкурентоздатності молодої людини, яка отримує якісну середню освіту, а згодом опанує професію, досягне потрібної кваліфікації та за необхідності вдосконалить її.

Аналіз останніх досліджень з вирішення загальної проблеми та виділення невирішених питань. Перебуваючи на початковому етапі свого розв'язання, проблема розвитку дослідницької компетентності порушується в працях українських та зарубіжних учених. Так, дослідницька компетентність розглядається як:

- інтегральна властивість особистості, що проявляється в готовності й здатності до самостійної діяльності з розв'язування дослідницьких задач та творчого перетворення дійсності на основі сукупності особистісно усвідомлених знань, умінь, навичок, ціннісних ставлень [4];

- інтегративна особистіша властивість, що виражається в усвідомленій готовності та здатності самостійно опановувати та отримувати системи нових знань, умінь, навичок і способів діяльності [6];

- інтегративна особистіша властивість, яка проявляється в усвідомленій готовності та здатності учня займатися навчальним дослідженням [5].

Як бачимо, відносна «розмитість» формулювання терміна «дослідницька компетентність», а відповідно й методики її формування в учнів на різних етапах навчання потребує визначення концептуальних засад компетентнісного підходу до навчання фізики.

Під дослідницькою компетентністю ми розуміємо специфічний вид пізнавальної діяльності, який використовує навчальне дослідження як головний засіб досягнення освітнього результату. У процесі дослідницької діяльності учень, використовуючи наявні в нього знання, уміння й навички, опановує специфічні способи діяльності з розв'язання навчальних проблем, розвиває дослідницький тип мислення і свої дослідницькі вміння, а також самостійно здобуває нові знання.

Мета статті - визначити і розкрити сутність основних концептуальних положень та педагогічної моделі розвитку дослідницької компетентності, що дозволяють сконструювати систему дослідницьких компетенцій учнів старшої школи в навчанні фізики і розробити методику розвитку дослідницької компетентності.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Пропонуємо концепцію системи дослідницьких компетенцій і розвитку дослідницької компетентності старшокласників у процесі навчання фізики на основі авторської моделі, яка значно розширює уявлення про даний процес (рис. 1). По суті педагогічна модель відображає траєкторію формування дослідницької компетентності старшокласників у процесі навчання фізики.

Основними підходами, які було використано в процесі побудови такої моделі, стали компетентніший (І.О. Зимня, Дж. Равен, О.В. Хуторськой та ін.) та діяльніший підходи (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, Є.В. Бондаревська, В.В. Сєріков та ін.).

У процесі вибору складових моделі розвитку дослідницької компетентності старшокласників з фізики ми орієнтувалися на авторську модель розвитку навчально-пізнавальних компетенцій учнів І.В. Бургун. На наш погляд, компонентний склад указаної моделі є найбільш повним і змістовним. Відповідно, авторська модель визначає цільовий, методологічний, теоретичний, нормативний, практичний та результативний компоненти. Виділені компоненти взаємопов'язані, кожен з них впливає на наступний через розв'язання властивих йому завдань, які визначають зміст наступного компонента, тобто, взаємозв'язок між ними здійснюється на змістовому і функціональному рівнях, що дозволяє реалізувати функцію всієї моделі - розвиток дослідницької компетентності учнів старшої школи у процесі навчання фізики.

У цільовому компоненті закладена мета реалізації моделі - забезпечити умови комплексного розвитку дослідницької компетентності учнів старших класів у навчанні фізики, а також її задачі: 1) з'ясувати рівень готовності старшокласників до дослідницької діяльності; 2) сформувати систему знань про дослідницьку діяльність; 3) сформувати мотивацію до дослідницької діяльності, особистісні якості, дослідницькі вміння.

Методологічний компонент відображає наукові підходи, на яких ґрунтується системне дослідження проблеми розвитку дослідницької компетентності старшокласників в навчанні фізики. Таким підходами є: гуманістичний та особистісно-орієнтований підходи в навчанні фізики, реалізація засад розвивального навчання і практико-орієнтованого шкільного курсу фізики в процесі дослідницької діяльності учнів, а також компетентнісний та діяльнісний підходи.

Теоретичний компонент моделі утворюють система висхідних параметрів, дефініцій, які покладені в основу розуміння сутності та структури дослідницької компетентності, а також моделювання системи дослідницьких компетенцій учнів старшої школи в навчальному процесі. Основою цього компонента моделі є теоретичні відомості про дослідницьку компетентність як складну інтегровану якість учня, особливості навчально- пізнавальної діяльності старшокласників у контексті компетентнісного підходу, уявлення про структуру дослідницької компетентності старшокласників у процесі навчання фізики.

Зокрема, у контексті нашого дослідження ми виходимо з положення, що дослідницька компетентність є системою компетенцій учнів у сфері дослідницької діяльності, які забезпечують їх здатність здійснювати активну пошукову діяльність, спрямовану на розв'язання різного роду проблем. Структура дослідницької компетентності представлена на рис. 2.

Ми дотримуємося позиції, що визначені показники дослідницької компетентності є рівноцінними самостійними елементами (компонентами), представленими, у свою чергу, певною сукупністю компетенцій. Така сукупність компетен- цій уможливлює розв'язання побутових і професійних проблем засобами природничих дисциплін.

Нормативний компонент містить основні нормативні вимоги до організації та здійснення процесу розвитку дослідницької компетентності старшокласників, що є наслідком та результатом теоретичних основ розвитку дослідницьких компетенцій учня. Нормативний компонент представлений системою принципів розвитку дослідницької компетентності учня, сутність яких розглянута далі.

- Принцип орієнтації на модель компетентності дослідника передбачає побудову педагогічної моделі формування дослідницької компетентності старшокласників з визначенням груп та складу дослідницьких компетенцій учнів у структурі їх дослідницької компетентності.

- Принцип полісуб'єктної взаємодії характеризує взаємодію суб'єктів на всіх етапах освітнього процесу. Основою принципу полісуб'єктної взаємодії є ідея про зміну психології та функцій суб' єктів взаємодії з урахуванням діяльнісних позицій особистості.

- Принцип організації дослідницького середовища відображає доцільність формування в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи дослідницького середовища, яке стимулює та спрямовує дослідницьку діяльність старшокласників, а також створюються умови та можливості для мотивації їх суб'єктної позиції, самостійного вибору ними цілі та шляху дослідження.

- Принцип поетапності формування дослідницької компетентності старшокласників у процесі навчання фізики дозволяє врахувати особливості кожного з етапів і на цій основі забезпечити реалізацію «спадкоємних» зв'язків: між методами та організаційними формами навчання дослідницькій діяльності на кожному етапі, а також між аудиторними та позааудиторними формами дослідницької діяльності.

- Принцип безперервності моніторингу формування компетенцій забезпечує перехід від оцінювання знань до оцінювання компетенцій у процесі діагностики результатів дослідницької діяльності.

- Принцип поєднання класної та позакласної форм навчання відображає доцільність інтеграції класної та поза- класної форм навчання у процесі формування дослідницької компетентності старшокласників.

- Принцип спільних зусиль педагогічного колективу передбачає наявність педагогічної команди (колективу) загальноосвітньої школи, що забезпечує можливість залучення старшокласників до дослідницької діяльності з метою формування в них дослідницької компетентності.

Нормативний принцип також містить низку педагогічних умов розвитку дослідницьких компетенцій (див. рис. 1). Виділені принципи та педагогічні умови виконують функцію своєрідного орієнтиру для побудови алгоритму дій учня та вчителя, визначають основні напрями досягнення мети, а саме комплексного розвитку дослідницьких компетенцій старшокласників у процесі навчання фізики і, відповідно, як остаточна мета - розвиток їх дослідницької компетентності. Усі названі принципи взаємопов'язані, взаємозумовлені, є системоутворювальними та складають основу розвитку дослідницької компетентності старшокласників.

Практичний компонент моделі представлений етапами реалізації моделі розвитку дослідницької компетентності старшокласників: підготовчим, формувальним, діагносту- вальним та корекційним. Коротко розглянемо зміст даних етапів реалізації моделі.

Підготовчий етап: за допомогою розробленого навчально-методичного комплексу відбувається підготовка вчителя до розвитку дослідницької компетентності старшокласників. На даний час навчально-методичний комплекс представлений програмою навчального курсу «Розвиток дослідницької компетентності старшокласників у процесі навчання фізики», авторським сайтом, методичними посібниками «Розвиток дослідницької активності учнів у процесі навчання фізики», «Організація самостійної пізнавальної діяльності учнів з фізики», «Формування навчально-пізнавальної компетентності учнів у самостійній діяльності під час вивчення фізики», «Дослідницька діяльність учнів старших класів з фізики». На даному етапі проводиться первинна діагностика рівня сформованості дослідницької компетентності старшокласників; формуються завдання щодо їх розвитку в навчанні, уточнюється план діяльності, готується комплекс заходів з метою залучення учнів старших класів до дослідницької діяльності.

Формувальний етап: відбувається реалізація окресленого плану розвитку дослідницької компетентності старшокласників з фізики, організація зворотного зв'язку, регулювання та коректування діяльності учнів, оперативний контроль.

Діагностувальний етап реалізації моделі: визначається вихідний рівень розвитку їх дослідницьких компетенцій, здійснюється аналіз отриманих результатів діагностики.

Корекційний етап реалізації моделі: аналізуються результати, отримані на діагностичному етапі; вносяться ко рективи у дії вчителя та учнів на формувальному етапі розвитку дослідницької компетентності старшокласників.

Усі описані компоненти педагогічної моделі повинні бути адаптовані до умов організації навчального процесу з метою розвитку дослідницької компетентності старшокласників, серед яких:

Взаємодія загальноосвітньої школи з вишем. Саме вищий навчальний заклад має сприяти входженню старшокласника у дослідницьку діяльність і, більше того, бути центром організації такої діяльності. Зазначена взаємодія має проявлятися у наданні можливості учням працювати в лабораторіях університету; участі викладачів університету в підготовці учнів до олімпіад, конкурсів; участь викладачів вишу в учнівських дослідницьких проектах, науково- практичних конференціях; проведенні предметних олімпіад, семінарів, конкурсів на базі вишу.

Організація взаємозв'язку класної та позакласної діяльності старшокласників. Вчителями-практиками, педагогами-методистами доведено, що позакласна навчальна діяльність учнів є одним з ефективних засобів як розвитку гармонійної та грамотної особистості старшокласника, так і розширення його кругозору, формування мотивації до дослідницької діяльності в цілому. Саме атмосфера позакласної роботи сприяє активному співробітництву учня з учнем, оволодінню навичками взаємодії.

Якісна матеріально-технічна база навчального процесу. Порівняльний аналіз стану матеріально-технічної бази кабінетів загальноосвітніх шкіл та фізико-технічних лабораторій університетів засвідчує, що ідеальним варіантом для успішної дослідницької діяльності старшокласників з фізики є саме університетські лабораторії. За таких умов у виграшному стані перебувають школи тих міст, у яких є вищі навчальні заклади або їх філії, що дозволяє старшокласникам більш-менш систематично займатися дослідницькою діяльністю на базі цих закладів. Складніша ситуація з рештою шкіл. Частково проблему вдається вирішити за рахунок періодичних поїздок учнівських дослідницьких груп до університету, розташованого в іншому місті. Що ж до сільських шкіл, то, як свідчить практика, дослідницька діяльність старшокласників таких шкіл перебуває у найгіршому стані. Причин такої ситуації декілька: по-перше, практично стовідсоткова застарілість матеріально-технічної бази фізичних кабінетів; по-друге, особливості територіального розташування села призводять до незручностей поїздки до міста, де є університет (особливо грошові витрати).

Професіоналізм та високі особистісні якості вчителя (наукового керівника). З метою вдосконалення професійних якостей педагогів доцільно брати участь у таких заходах: оформлення грантів; стажування, курси підвищення кваліфікації; розроблення нових курсів та навчально- методичних комплексів; участь педагогів у конкурсах, семінарах, конференціях вишу.

Перелічені умови організації навчального процесу з метою розвитку дослідницької компетентності старшокласників мають бути реалізовані шляхом застосування методів індивідуальної та колективної дослідницької діяльності.

Процес подальшого формування дослідницької компетентності старшокласників, на нашу думку, має відбуватися у три етапи. Перший етап - коригування первинного індивідуального та групового досвіду дослідницької діяльності старшокласників, набутого ними протягом навчання в основній школі. На другому етапі - розвиток досвіду спільної дослідницької діяльності учнів та вчителя - триває процес формування дослідницької компетентності старшокласників у рамках індивідуальної роботи та роботи дослідницьких груп. Третій етап - набуття власного дослідницького досвіду учнем - характеризується підвищенням рівня сформованості дослідницької компетентності старшокласників унаслідок об'єднання організаційних форм.

Результативний компонент моделі розвитку дослідницької компетентності старшокласників у процесі навчання фізики передбачає аналіз результатів упровадження моделі розвитку дослідницьких компетентностей у практику навчання фізики в старшій школі та містить висновки щодо її ефективності. Цей компонент представлений критеріями, показниками і рівнями сформованості окремих дослідницьких компетенцій, а також очікуваними результатами.

Висновки за результатами дослідження та перспективи подальших досліджень. Характерною особливістю розробленої нами моделі розвитку дослідницької компетентності старшокласників у процесі навчання фізики є її цілісність, оскільки модель представлена взаємопов'язаними компонентами, які мають певне смислове навантаження і працюють на кінцевий результат - підвищення рівня розвитку цілісної системи дослідницьких компетенцій учнів старшої школи у навчанні фізики, а відтак, і розвиток в них здатності здійснювати різноманітну навчально-пізнавальну діяльність з розв'язання практичних проблем засобами фізики.

фізика учень дослідницький компетентність

Список використаних джерел

1. Бургун І.В. Модель розвитку навчально-пізнавальних ком- петенцій учнів [Текст] / І.В. Бургун // Сборник научных трудов Sworld. - Одесса: КУПРИЕНКО, 2013. - Вып. 2. - Т. 14. - 94 с. - С. 66-74.

2. Грудинін Б. Компетентнісний підхід - сутності висхідних понять та положень / Б. Грудинін // Наукові записки. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2015. - Вип. 7. - Ч. 2. - С. 140-146.

3. Пометун О.І. Теорія і практика послідовної реалізації компетентністного підходу в досвіді зарубіжних країн / О.І. Пометун // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / за заг. ред. О.В. Овчарук. - К.: К.І.С., 2004. - С. 16-24. - (Бібліотека з освітньої політики).

4. Ушаков О.А. Развитие исследовательской компетентности учащихся общеобразовательной школы в условиях профильного обучения: дисс.... канд. пед. наук: 13.00.01 - общая педагогика, история педагогики и образования / Алексей Антонидович Ушаков ; Адыгейский государственный университет. - Майкоп, 2008. - 190 с.

5. Федотова Н.А. Развитие исследовательской компетентности старшеклассников в условиях профильного обучения: дисс.... канд. пед. наук: 13.00.01 - общая педагогика, история педагогики и образования / Наталья Александровна Федотова ; Бурятский государственный университет. - Улан-Удэ, 2010. - 182 с.

6. Шабанова Ж.В. Становление исследовательской компетентности старшеклассников в процессе информатизации образования: дисс.... канд. пед. наук: 13.00.01 - общая педагогика, история педагогики и образования / Жанна Викторовна Шабанова; Мордовский государственный педагогический институт имени М.Е. Евсевьева. - Саранск, 2009. - 237 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.