Організаційно-методичні умови формування базових понять з технології сільськогосподарського виробництва у старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ БАЗОВИХ ПОНЯТЬ З ТЕХНОЛОГІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА У СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ

В.Й. Кузьменко

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

У статті визначаються та обґрунтовуються організаційно-методичні умови формування базових понять з технології сільськогосподарського виробництва у старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості в умовах профільного навчання.

Здійснюється аналіз підходів дослідників стосовно проблеми створення оптимальних організаційно-методичних умов для якісного сприйняття і засвоєння учнями елементів наукових знань, а саме такої сукупності психологічних, педагогічних факторів матеріального та інформаційного забезпечення, які надають можливість вчителеві організовувати активну діяльність учнів.

Автором, на основі аналізу організаційно-методичних умов формування базових понять з технології сільськогосподарського виробництва у сільських старшокласників в умовах профільного навчання, доводиться, що всі умови є однаково важливі, взаємопов'язані та взаємозалежні. А їх науково обґрунтована комплексна реалізація, дасть можливість підвищити ефективність оволодіння учнями базовими поняттями, знаннями, уміннями та професійно важливими якостями особистості.

Ключові слова: профільна технологічна підготовка, організаційно-методичні умови, базові поняття з аграрного виробництва

В.Й. Кузьменко

ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ФОРМИРОВАНИЯ БАЗОВЫХ ПОНЯТИЙ ПО ТЕХНОЛОГИЯХ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОГО ПРОИЗВОДСТВА У СТАРШЕКЛАССНИКОВ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ СЕЛЬСКОЙ МЕСТНОСТИ

В статье определяются и обосновываются организационно-методические условия формирования базовых понятий с технологии сельскохозяйственного производства у старшеклассников общеобразовательных учебных заведений сельской местности в условиях профильного обучения. Осуществляется анализ подходов исследователей касательно проблемы создания оптимальных организационнометодических условий для качественного восприятия и усвоения учащимися элементов научных знаний, а именно такой совокупности психологических, педагогических факторов материального и информационного обеспечения, которые обеспечивают возможность учителю организовать активную деятельность учащихся.

Автором на основе анализа организационно-методических условий формирования базовых понятий с технологии сельскогхозяйственного производства у сельских старшеклассников в условиях профильного обучения, доказывается, что все условия одинаково важны, взаимосвязаны и взаимозависимы. А их научно-обоснованнная комплексная реализация, даст возможность повысить эффективность овладения учащимися базовыми понятиями, знаниями, умениями и профессионально-важными качествами личности.

Ключевые слова: профильная технологическая подготовка, организационно-методические условия, базовые понятия с аграрного производства.

V. Kuzmenko

ORGANIZATIONAL AND METHODOLOGICAL CONDITIONS FOR FORMATION OF BASIC CONCEPTS OF TECHNOLOGY OF AGRICULTURAL PRODUCTION FOR SENIORS IN RURAL SECONDARY SCHOOLS

The paper defined and justified organizational and methodological conditions of basic concepts of technology of agricultural production for seniors in rural secondary schools in terms of specialized education.

Analysis of researchers' approaches regarding the problem of creating optimal organizational and methodological conditions for quality perception and assimilation of elements of scientific knowledge by students, namely such a set of psychological, pedagogical factors (environment, means, relationships and so on) of material and information support which empower teacher to energetic activities for students.

Author, based on conditions of basic concepts of technology of agricultural production for seniors in rural secondary schools in terms of specialized education, proved that all conditions are equally important, interlinked and interdependent.

And their evidence-based comprehensive implementation will enable students to increase their effectiveness of mastering basic concepts, knowledge, skills and professionally important qualities of the personality.

Key words: specialized technological education, organizational and methodological conditions, basic concepts of agricultural production.

Аналіз педагогічної практики профільної технологічної підготовки старшокласників у сучасній сільській школі засвідчує недостатній рівень засвоєння знань з технології сільськогосподарського виробництва, відсутність умінь їх практичного використання у процесі навчально-трудової діяльності. Зібрані факти, з поміж іншого, вказують на часте ігнорування вчителями низки чинників, що забезпечують якісне формування компонентів готовності учнів до сприйняття, осмислення та засвоєння знань сучасної аграрної науки.

До проблеми сприймання і засвоєння понять зверталися психологи М. Богоявленський, Н. Бондар, М. Верзілін, Л. Виготський, П. Гальперін, Л. Ельконін, О. Кабанова- Міллер, Г Костюк, О. Леонтьєв, Н. Менчинська, Т Назаренко, Л. Рубінштейн, М. Шардаков; дидакти М. Скаткін, А. Усова та інші вчені. У цих дослідженнях обґрунтовані психолого-дидактичні та методичні основи формування в учнів наукових понять, виділені ефективні прийоми і засоби керування розумовою діяльністю учнів.

Мета статті - визначити та обґрунтувати організаційно-методичні умови формування базових понять з технології сільськогосподарського виробництва у старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості в умовах профільного навчання.

Нами було проведено аналіз підходів інших дослідників стосовно проблеми створення оптимальних організаційно-методичних умов для якісного сприйняття і засвоєння учнями елементів наукових знань, тобто такої сукупності психологічних, педагогічних факторів (середовища, засобів, взаємовідносин і т. ін.) матеріального та інформаційного забезпечення, які надають можливість вчителеві організовувати активну діяльність учнів [7]. Так, на думку Н. Верзіліна, основними умовами утворення наукових понять є такі: логіка викладання навчального матеріалу; постановка питань, які вимагають узагальнення; вправи на повторення, порівняння, висновки та класифікацію; використання навчальних завдань, розв'язання яких вимагає поєднання теоретичних знань й умінь практичного їх застосування [3]. Наприклад, Т. Назаренко вказує на необхідність дотримання певних психологічних та педагогічних умов у процесі формування нових наукових понять, зокрема: уточнення рівня попередньої підготовки учнів; відбір посильних для школярів завдань, що дозволило б активізувати процес їх засвоєння, та заощадити навчальний час; урахування особливостей психолого- фізіологічного розвитку учнів [9]. Н. Бондар виділяє п'ять основних дидактичних умов, спрямованих на активізацію мислиннєвої діяльності учнів, а саме: підготовленість вчителя до здійснення мислительного розвитку учнів; використання системи завдань, спрямованих на активізацію процесу мислення; систематичність залучення школярів до мислиннєвої діяльності; активність і цілеспрямованість у процесі навчання; індивідуалізація навчання [2].

У нашому дослідженні під організаційно-методичними умовами формування базових понять з технології сільськогосподарського виробництва ми розуміємо обставини, які забезпечують здійснення ефективної профільної технологічної підготовки в умовах загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості для досягнення визначеної мети - формування базових понять з технології сільськогосподарського виробництва, умінь і навичок їх практичного застосування. На основі проведеного аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури з проблем дослідження, результатів констатувального етапу експерименту, реального стану шкільної практики було визначено комплекс найважливіших умов, що оптимально впливають на процеси формування базових понять з аграрного виробництва: організована активна розумова діяльність старшокласників на кожному формувальному етапі; наявність науково обґрунтованого програмного, методичного та матеріально-технічного забезпечення; підбір доцільних методів і засобів формування базових понять з технології сільськогосподарського виробництва; організація самостійної роботи по оволодінню базовими поняттями; використання базових понять з аграрного виробництва у практичній діяльності; реалізація міжпредметних зв'язків.

Щодо першої і дуже важливої умови, організованої активної розумової діяльності старшокласників на кожному формувальному етапі, то вважаємо, що дослідження дидактів переконують, що навчальний матеріал, який підлягає засвоєнню, сприяє розвитку розумових операцій (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, систематизація), якщо він ретельно відібраний та логічно побудований, представлений у вигляді проблемних ситуацій, педагогічно адаптований до можливостей учнів певного віку, здійснює емоційний вплив на учнів, а факти та явища, що викладаються, представляють певну систему знань [1; 4; 6].

Основною вимогою до змісту є доступність навчального матеріалу, реалізація якої вимагає здійснення навчання з урахуванням розумових і фізичних можливостей учнів, досягнутого ними рівня знань і вмінь. Одним із методів забезпечення доступності навчального матеріалу є диференціація практичних завдань з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.

Завданням вчителя є знайомити учнів з об'єктивними науковими фактами, поняттями, закономірностями, теоріями, з сучасними досягненнями науки, використанням їх у сільськогосподарському виробництві, заохочуючи учнів до активної пізнавальної діяльності.

На кожному формувальному етапі необхідно раціонально поєднувати пояснювально-ілюстративні, спонукально-репродуктивні, частково-пошукові, проблемні, навчально- і науково- дослідні та інші методи навчання; внутрішньопредметні і міжпредметні зв'язки; конструювати систему пізнавальних завдань; застосовувати системно-структурний підхід тощо.

Другою не менш важливою організаційно-методичною умовою є наявність науково обґрунтованого програмного, методичного та матеріально-технічного забезпечення.

У багатьох сільських школах навчально-методична база є досить відсталою. Недостатнім є оснащення сучасними комп'ютерами з відповідним програмним забезпеченням. За таких обставин у деяких школах організація якісної профільної технологічної підготовки учнів є проблематичною. Суттєвим чинником впливу на розвиток освітньої системи сільського району є те, що у великій кількості шкіл немає поглибленого вивчення окремих предметів і практично неможливо його запровадити через низьку наповнюваність класів [8, с.218]. Мало в сільських районах спеціалізованих закладів, хоча потреба в них зростає. Отже, ми вважаємо, що для вирішення окреслених проблем, для забезпечення якісної освіти сільських старшокласників передусім профільної технологічної, необхідно налагодити співпрацю навчальних закладів різних профілів і рівнів акредитації.

Нагальною для сільської школи є створення регіональних навчально-практичних центрів, де учні мали б можливість ознайомлюватися з новими технологіями виробництва, організацією роботи приватних фермерських підприємств, зразками нової техніки. Разом із тим керівникам закладів освіти слід провести роботу щодо залучення техніки підприємств різних форм власності для навчання учнів на основі взаємовигідних договорів [10, с.89-90].

Разом із тим, трудове профільне навчання відіграє важливу роль у подальшій профорієнтації старшокласника, сприяє його професійному самовизначенню. Застарілі методи профорієнтації вже не дають бажаних результатів. Поступово це призвело до того, що професійна орієнтація на робітничі професії у школах практично перестала проводитися, або є вкрай неефективною. На нашу думку, ця проблема є надзвичайно актуальною.

Крім того, вважаємо необхідним забезпечення навчального процесу спеціально підготовленими педагогічними кадрами відповідного профілю. Адже для навчання основам ведення фермерського господарства багато шкіл вимушені запрошувати фахівців з виробництва, які не мають відповідної методичної підготовки, не спроможні повноцінно здійснювати виховну і профорієнтаційну роботу. На даному історичному етапі розвитку України сільській школі потрібний вчитель, який глибоко усвідомлює місце і значення фермерського господарства в житті держави і свого регіону, обізнаний зі специфікою навчально-виховного процесу.

Наступною організаційно-методичною умовою є підбір доцільних методів і засобів формування базових понять з технології сільськогосподарського виробництва.

У процесі дослідження встановлено, що важливим є використання інноваційних методів, проблемного викладу, частково-пошукові, дослідницькі (розповідь, пояснення, бесіда, метод прикладу, ілюстрування та демонстрування, привчання, змагання тощо). У якості засобів навчання, як правило, застосовують підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, наочні посібники, технічні засоби навчання, тощо.

Серед факторів, якими необхідно керуватися вчителю при підборі форм, методів і засобів навчання задля формування понять, виділяємо: зміст поняття, понятійну базу старшокласників зі шкільних років, їх життєвий досвід, вікові особливості, рівень розвитку мислення.

Управляючи процесом формування понять у старшокласників, викладач виконуватиме роль організатора навчально-пошукового процесу і, водночас, консультанта. Він постійно повинен враховувати рівень сформованості базових понять з аграрного виробництва, яким володіють старшокласники та організовувати і скеровувати роботу учнів з різними рівнями сформованості базових понять. Навчаючи старшокласників з низьким рівнем вчитель постійно керує процесом формування базових понять, з середнім - залучає до співуправління, з високим - виконує роль наставника, інструктора, консультанта та залучає учнів до самоврядування.

Виконання четвертої умови, а саме організація самостійної роботи по оволодінню базовими поняттями, є не менш важливим для формування базових понять у старшокласників. Самостійна робота є однією з невід'ємних форм організації навчально-пізнавальної діяльності старшокласників.

Самостійною роботою старшокласників є планова індивідуальна або колективна робота, що виконується за завданням і при методологічному керівництві вчителя, але без його безпосередньої участі. В умовах профільного технологічного навчання самостійна робота є невід'ємною частиною як урочного так і позаурочного навчання. Правильно спланована і організована самостійна робота старшокласників сприяє стійкості знань, умінь і навичок у них, а також розширення їх світогляду, формує задатки до майбутньої трудової діяльності.

У якості самостійної роботи часто виступає проектно- технологічна діяльність старшокласників. Розширення та збагачення світоглядних орієнтирів школярів, у процесі виконання ними дослідницьких завдань проекту відбувається за рахунок: виявлення взаємозв'язків навчального предмету з навколишнім світом; набуття навичок організації самостійної діяльності; відкриття нових засобів отримання інформації; набуття навичок презентації результатів діяльності; усвідомлення перспектив сумісної діяльності як всередині учнівського колективу, так й іншими людьми поза межами школи, набуття нового соціального досвіду.

Основним завданням учителя у процесі самостійної роботи учнів над підготовкою проекту є спостереження за перебігом його виконання, мотивація діяльності через підказки у формі нових ідей та пропозицій, здатних активізувати і пришвидшити процес пошукової діяльності.

Важливість наступної умови, а саме практичне використання базових понять з аграрного виробництва у практичній діяльності, для процесу формування базових понять є надзвичайною, бо переважна більшість базових понять з технології сільськогосподарського виробництва виступають предметами або об'єктами матеріальної дійсності і постійне використання їх під час практичної діяльності сприяє не лише їх запам' ятовуванню, а і створенню відповідних асоціацій у свідомості старшокласників, з наступним розрізненням головних і другорядних властивостей даного поняття, формулювання його визначення аж до остаточного засвоєння і володіння ним.

Слід відзначити, що важливу роль у реалізації зазначеної умови відіграє безпосередня виробнича практика, відвідування сільськогосподарських підприємств, де працюють батьки учнів, профорієнтаційна робота зі школярами, яка здійснюється в урочний та позаурочний час.

Аналіз організації практичної роботи та залучення старшокласників до продуктивної праці показує, що ті школи, які спільно з базовими колективними сільськогосподарськими підприємствами творчо шукають ефективні зміст та форми профільної технологічної підготовки старшокласників, добиваються відчутних результатів у формуванні знань і вмінь з технології сільськогосподарського виробництва, також професійно важливих якостей особистості, підготовці їх до праці в сучасному фермерському господарстві. З'являються нові форми організації предметно-перетворювальної діяльності сільських школярів, їх зміст наповнюється новим господарсько-економічним і соціальним спрямуванням. Це: шкільні мікроферми, учнівські сільськогосподарські підприємства, орендні бригади, табори праці і відпочинку.

Наступною організаційно-методичною умовою формування базових понять з технології сільськогосподарського виробництва у старшокласників є реалізація міжпредметних зв'язків.

Під міжпредметними зв'язками ми розуміємо покращення системи знань учнів про наукові основи сільськогосподарського виробництва і набуття практичних умінь у процесі продуктивної праці, шляхом зв'язку із усіма елементами шкільних дисциплін політехнічного циклу, а саме, з технічними, технологічними знаннями, працею, предметом і знаряддями праці, цілеспрямованою діяльністю, відношенням до праці, фізичними, хімічними і біологічними законами та явищами.

Під основами сільськогосподарського виробництва ми вбачаємо наукові факти, поняття, закони, теорії, методи і прикладні знання, які відібрані з урахуванням вимог сучасних соціальних, політехнічних і профорієнтаційних завдань школи [5, с.17].

Зв'язок профільного технологічного навчання із іншими навчальними дисциплінами виступає як необхідність не лише для пізнання наукових основ сучасного сільськогосподарського виробництва, але й для свідомого виконання учнями трудових завдань, лабораторних, практичних і дослідницьких робіт.

Вважаємо, що система міжпредметних зв'язків буде досконалою у тому разі, якщо при вивченні тем запропонованої програми будуть оптимально використовуватись усі види зв'язків. У результаті такого застосування, теоретичний матеріал поєднується з результатами дослідів, спостережень, екскурсій, завдяки чому учні набувають умінь і навичок застосовувати знання в практичній діяльності. Ефективність їх буде залежати від теоретичної і практичної підготовки, яку учні отримали на уроках природничих дисциплін.

технологія сільськогосподарський старшокласник

Висновки

Таким чином, дослідивши можливості вищезазначених організаційно-методичних умов з формування базових понять з технології сільськогосподарського виробництва у сільських старшокласників в умовах профільного навчання, ми дійшли висновку, що всі умови є однаково важливі, взаємопов'язані та взаємозалежні. А їх науково обґрунтована комплексна реалізація дасть можливість підвищити ефективність оволодіння учнями базовими поняттями, знаннями, уміннями з технології аграрного виробництва та професійно важливими якостями особистості.

Список використаних джерел

1. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований / Ю.К. Бабанский. - М.: Просвещение, 1982. - 218 с.

2. Бондар Н.О. Дидактичні умови активізації мислительної діяльності учнів 8-9 класів на уроках креслення: автореф. дис.... канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання креслення» / Н.О. Бондар. - К., 2006. - 20 с.

3. Верзилин Н.М. Проблема развития понятий в процессе обучения / Н.М. Верзилин // Советская педагогика. - 1966. - № 12. - С. 53-63.

4. Дрижак В.В. Педагогічні основи підготовки старшокласників до підприємницької діяльності: дис.... кан. пед. наук: 13.00.02 / В.В. Дрижак. - К., 1997. - 217 с.

5. Загрекова Л.В. Формирование естественно-научных понятий политехнического содержания в трудовой подготовке сельских школьников с помощью межпредметных связей / Л.В. Загрекова. - Л.: ЛГПИ, 1985. - 98 с.

6. Кравчина М. Організаційні основи економічної освіти у школі / М. Кравчина, М. Романенко //Економіка України. - 1994. - № 4. - С. 32-34.

7. Кузьмінський А.І. Педагогіка [Текст]: підручник / А.І. Кузь- мінський, В.Л. Омеляненко. - К.: Знання, 2007. - 447 с.

8. Набок М. Проблеми сільської школи та управління нею в процесі реформування освіти в Україні / М. Набок // Інформаційні технології і засоби навчання: зб. наук. пр. / за ред. В.Ю. Бикова, Ю.О. Жука; Ін-т засобів навчання АПН України. - К.: Атіка, 2005. - С. 208-222.

9. Назаренко Т.Г. Формування соціально-економічних понять у старшокласників на уроках географії / Т.Г. Назаренко. - К., 2004. - 20 с.

10. Стан та соціальний захист сільських дітей: тематична державна доповідь про становище дітей в Україні за підсумками 2004 р. / авт. кол.: Т.Ф. Алексєєнко [ та ін.]; Держ. ін-т проблем сім'ї та молоді. - К., 2005. - 250 с.

Размещено на Allbest.ru