Секрети родоводу та науково-педагогічна діяльність К.Е. Ціолковського

Ключові слова: К.Е. Ціолковський, Северин Наливайко, Рівненщина, родовід, педагогічна, наукова діяльність

Н.В. Остапчук, О.Н. Остапчук

Ровенский государственный гуманитарный университет

СЕКРЕТЫ РОДОВОДА И НАУЧНО-ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ К. Э. ЦИОЛКОВСКОГО

Космонавтика - это одна из тех областей науки и техники, куда могут безгранично вкладываться человеческие знания. Дальнейшее развитие космонавтики приведет к взлету интеллектуальной и материальной мощи человечества. Свой вклад в развитие космических исследований сделали ученые разных стран и народов, есть весомая доля украинских научных разработок.

Циолковский (1857-1935), российский ученый и исследователь, основоположник современной космонавтики. Труда в области аэро- и ракетодинамики, теории самолета и дирижабля. Так читаем во всех энциклопедических и других изданиях. Но если глубже изучать биографию ученого, то его корни - на украинской земле. Его род ведет отсчет от нашего земляка - Северина Наливайко, казацкого предводителя, сотника личной охраны князя Василия- Константина Острожского, семейное гнездо которого было в селе Коростятин на Ровенщине. Кстати, брат Константина Эдуардовича некоторое время подписывался «Циолковский- Наливайко». Его предки происходят из Волыни. Отец К. Эдуардовича родился в селе Коростянини. В 1820 году женился на украинской девушке из этого села, которая происходила из рода Наливайко. Брак брали в Тучинский костеле святой Троицы.

Ученый К. Э. Циолковский является автором более 150 научных, литературных, фантастических работ о которых он говорил так: «Основной мотив моей жизни сделать что- нибудь полезное для людей, не прожить даром жизни, продвинуть человечество хоть немного вперед. Вот почему я интересовался тем, что не давало мне ни хлеба, ни силы.

Но я надеюсь, что мои работы, может быть скоро, а может быть и в отдаленном будущем, дадут обществу горы хлеба и бездну могущества». По происхождению Константин Эдуардович Циолковский олицетворяет и воплощает в себе сочетание украинского, польского, русского и татарского народов в культурно научных достижениях.

Ключевые слова: К.Э. Циолковский, Северин Наливайко, Ровенская, родословие, педагогическая, научная деятельность.

M.V. Ostapchuk, O. M.Ostapchuk

Rivne State Humanitarian University

SECRETS PEDIGREE AND SCIENTIFIC-PEDAGOGICAL ACTIVITY TSIOLKOVSKY

Astronautics - is one of the areas of science and technology, which may invest without limit of human knowledge. Further development of space will lead to the rise of intellectual and material power of humanity. His contribution to the development of space research scientists have done different countries and peoples is a significant share of Ukrainian scientific developments.

Tsiolkovsky (1857-1935), the Russian scientist and explorer, the founder of modern astronautics. Work in the field of aerodynamics and rocket dynamics, the theory of plane and zeppelin. So we read all encyclopaedias and other publications. But if deeper-chat studied the biography of the scientist, his roots - in the Ukrainian land. His family is counting on our second compatriot - Severin Nalivaiko, Cossack leader, Centurion bodyguard of Prince Basil of Ostrog, Constantine, whose family home was in the village Korostyatin in Rivne region. By the way, my brother Tsiolkovsky some time sign “Tsiolkovsky-Nalivaiko.” His ancestors come from Volyn. Father K. Tsiolkovsky was born in the village of Korostyanini. In 1820 he married Ukrainian girl from the village, which was based on the pro-kind Nalivaiko. The marriage took Tuchinskaya in Holy Trinity Church.

The scientist Konstantin Tsiolkovsky has authored more than 150 scientific, literary, fiction work about which he said:

“The main motive of my life to do something useful for people who do not live the gift of life, the promotion of mankind, though not many-forward. That's why I was interested in that did not give me no bread, no power. But I hope that my work can be quickly, and perhaps in the distant future, will give the public the mountain of bread, and the abyss of power”. By origin Konstantin Tsiolkovsky represents and embodies the combination of Ukrainian, Polish, Russian and Tatar peoples in cultural scientific achievements.

Key words: Tsiolkovsky, Severin Nalivaiko, Rivne, genealogy, educational, scientific activity.

.

Постановка проблеми

На сучасному етапі розвитку освіти особливої уваги та нового змісту набуває національно-патріотичне виховання. Одним з основних завдань навчально-виховного процесу має стати здобуття учнями знань про Україну та українців, засвоєння ними культури українського народу, ознайомлення з внеском українських учених у розвиток вітчизняної та світової науки. Цьому значною мірою сприяє реалізація українознавчого аспекту у викладанні фізики й астрономії [9, 10].

Аналіз досліджень і публікацій

Одним із найвизначніших досягнень науково-технічного прогресу в минулому столітті було створення автоматичних і пілотованих ракетно-космічних систем, вдалі запуски яких дали змогу людині подолати силу тяжіння Землі та вийти у відкритий космос, а також ступити на поверхню Місяця. Здобутки науки і техніки, покладені в основу цих сміливих проектів, наблизили той час, коли людство вийде за межі своєї планети і почне освоювати близькі й далекі об'єкти космічного простору [9, 10]. Перші теоретичні дослідження та практичне використання реактивного руху здійснені вченими багатьох країн, серед яких особливе значення мають розробки вітчизняних науковців. Сергій Павлович Корольов - головний конструктор ракетно-космічної техніки, фундатор практичної космонавтики має волинсько-житомирські корені. Микола Іванович Кибальчич (1853-1881) народився в місті Короп Чернігівської губернії. Учений є автором першого проекту реактивного літального апарата для польоту людини в космос. Олександр Дмитрович Засядько (1779-1837) - перший «ракетний генерал» російської армії. Народився він у селі Лютенці Полтавської губернії. Під час російсько-турецької війни (1828-1829) організував ракетні обстріли фортець Браїлів, Варни, що дали змогу їх взяти російськими військами. Це були перші у світі перемоги ракетної зброї козацького нащадка Олександра Засядька. Юрій Васильович Кондратюк (Олександр Гнатович Шаргей, 1897-1942) народився в Полтаві. Ю.В. Кондратюк незалежно від К.Е. Ціолковського вивів основне рівняння руху ракети, накреслив схеми й дав опис чотириступінчатої ракети на киснево-водневому паливі. Він запропонував використовувати опір атмосфери для гальмування ракети під час спуску, для економії енергії під час польотів до небесних тіл виводити космічні кораблі на орбіту їхнього штучного супутника. Валентин Петрович Глушко (1908-1989) народився в Одесі. Він конструктор потужних рідинних реактивних двигунів, установлених практично на всіх радянських бойових балістичних ракетах і ракетах-носіях, які вивели в космос перші космічні кораблі з космонавтики. Володимир Миколайович Чоломей (1914-1984) народився в місті Седлець (Польща), але ще немовлям був вивезений до Полтави і вважав це місто своєю батьківщиною. Під його керівництвом була створена потужна ракета-носій «Протон» (УР-500), перші орбітальні станції «Салют». Михайло Янгель (1911-1988) народився в селі Зирянова Якутської області в сім'ї переселенців із Чернігівщини. Він створив новий напрямок і свою школу в розробці ракет і космічних апаратів різного призначення, вніс вагомий вклад у вивчення верхньої атмосфери та навколишнього простору за програмою «Космос», «Інтеркосмос». Але особливе місце в розвитку космонавтики належить Костянтину Едуардовичу Ціолковському (1857-1935), який виконав ґрунтовні теоретичні дослідження та одним із перших розглянув можливість їх використання для практичного здійснення міжпланетних польотів [1, 2, 3, 4, 5, 9, 10].

Мета статті - дослідити родовід К. Е. Ціолковського та охарактеризувати особливості науково-педагогічної діяльності вченого.

Виклад основного матеріалу

Родовід Костянтина Едуардовича Ціолковського. 13 липня 2000 р. з' явилася історична розвідка рівненських краєзнавців під назвою «Ціолковський та наш край». Публікація починалася таким реченням: «На чотирнадцятих наукових читаннях в Калузі, які відбулися у 1979 році, бурю оплесків викликало повідомлення, що Костянтин Ціолковський - прямий нащадок славного козацького ватажка Северина Наливайка».

Відповідаючи на питання, яким же чином козацький рід Наливайків став шляхетським, дослідник біографії та творчої діяльності К.Е. Ціолковського Сергій Самойлович робить припущення, що потомки Наливайка були заслані (коли, ким і за що?) до Полоцького воєводства, де поріднилися з шляхетською сім'єю і прийняли їх прізвище. Відверто кажучи, ця версія дуже непереконлива.

ціолковський навчальний виховний

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Не змігши ґрунтовно вивчити родовід К.Е. Ціол- ковського, російські дослідники винесли такий вердикт: «Однако современные исследования не подтверждают эту легенду. Родословие Циолковских восстановлено приблизительно до середины XVII века, их родство с Наливайко не установлено и носит лишь характер семейной легенды. Очевидно, эта легенда импонировала самому Константину Эдуардовичу - фактически, о ней известно только от него самого (из автобиографических заметок)».

Як встановили дослідники після кропіткої праці в архівах, були Ціолковські старовинного шляхетського роду. І, як кожна така родина, мали свій герб, який належав до сімейства «Яструбець». За описом, вигляд його був такий: на блакитному полі геральдичного картуша - золота підкова, в середині якої - такого ж кольору кіннотний хрест. Вгорі корона, під якою яструб повернутий головою ліворуч. На ногах птаха два ланцюжки. На правому з них - підкова, як і в центрі щита.

Перший датований документ роду відноситься до 1697 р. З нього відомо, що Яків Ціолковський брав участь в обранні польського короля Августа Другого на престол, і його підпис значиться на звіті про цю подію. Він володів спадковим (вотчинним) маєтком Велике Ціолково в Білорусі (польськ. Ciolkowo, рос. Телятниково), звідси й пішло родове прізвище.

Встановлені всі предки Костянтина Едуардовича в семи колінах як по чоловічій, так і жіночій лініях. Були там представники з родів Секлюцьких, Ростковських, Юрловських. Не знайдено серед цих гілок тільки представниць із роду Северина Наливайка. А причина невдачі в пошуках полягає в тому, що вчені досліджували давні періоди і зовсім не звернули увагу на ХІХ ст. в родині Ціолковських. Навіть у цьому випадку спрацював синдром «української меншовартості», яким хворіє більшість російських дослідників. Тобто шукали де завгодно шляхетську родину, споріднену з Наливайками, тільки не в Україні.

Перш за все слід зазначити, що родина Наливайків з давнини сама належала до класу служилого боярства і мала свій герб.

Після продажу маєтку прадід Костянтина - Хома (Томаш) Феліціанович - виїхав на Волинь. Згодом дід Костянтина Едуардовича Гнат (Адам) переселився до Рівненського повіту, де й одружився з місцевою дівчиною з села Коростятин, яка й походила з роду Наливайків. Шлюб брали у парафіяльному костелі святої Трійці й святого архангела Михаїла, що в містечку Тучин, яке розташоване неподалік Коростятина. Якщо храм було побудовано в 1590 р., то можливо його відвідував свого часу Северин Наливайко під час взяття Тучина його військом у 1596 р.

Ця гілка родоводу Ціолковських не була ретельно вивчена й українськими дослідниками, тому й не вдавалося підтвердити походження Костянтина Едуардовича Ціолковського від Северина Наливайка.

Але не дарма в примірнику «Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона», що належав вченому, стаття «Наливайко» ретельно підкреслена олівцем - так Ціолковський відмічав найбільш цікаві для себе місця в книгах.

Парафіяльний костел святої Трійці й святого архангела Михаїла в Тучині, закладений у 1614 р.(за іншими даними -- близько 1590 р.) і перебудований Міхалом Валевським у 1786-1796рр. Саме в цьому храмі вінчався дід основоположника сучасної наукової космонавтики К.Е. Ціолковського -- Гнат (Адам) Ціолковський -- з місцевою дівчиною з села Коростятин, яка походила з роду Северина Наливайка.

Отже, не просто так К. Е. Ціолковського та його брата цікавив цей козацький ватажок. Мабуть, його бабуся з села Коростятин розповідала про свій родовід сину Макару (Едуарду), а він в свою чергу розповів про Наливайка власним дітям.

До і після скасування кріпосного права селами Коростятин та Воронів володів магнат Прушинський. Гнат Ціолковський працював управляючим у маєтку Прушинських, який розміщувався на полях села Воронів (не виключена можливість, що маєток Прушинських розташовувався на місці маєтку родини Наливайків). Тут сьогодні знаходиться летовище планеристів.

У 1820 р. в селі Коростятин у подружжя Ціолковських народився син Едуард (повне ім'я Макар-Едуард-Еразим, ім'я Макар, очевидно, дала православна мати, а Едуард-Еразим - католик батько) - батько основоположника сучасної наукової космонавтики, який був хрещений у Тучинському костьолі, збудованого Миколою Семашко у 1614 р.(за іншими даними - близько 1590 р.). У 1939 р. всі архіви Тучинського костьолу були вивезені до Польщі.

Місцезнаходження їх після Другої світової війни виявити не вдалося й досі. Тому краєзнавці не встановили прізвище дівчини, з якою одружився дід К. Е. Ціолковського, тому й не мали змоги прослідкувати родинну гілку Ціолковського по жіночій лінії за церковними книгами села Коростятин та сусідніх сіл, які зберігаються в архівах Рівненського обласного загсу, куди їх звезли за часів Радянської влади зі всіх церков Рівненщини (будемо сподіватись, що ця гілка буде таки досліджена в майбутньому).

Саме з Коростятина батько К.Е. Ціолковського виїхав до Петербурга на навчання, де у 1841 році закінчив Лісний і межевий інститут (сучасний Лісотехнічний університет).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Служив лісником в Олонецькій і Петербурзькій губерніях, а у 1843 р. був переведений в Пронське лісництво Спаського уїзду, Рязанської губернії. В селі Іжевське одружився з Марією Іванівною Юмашевою (1832-- 1870), де 5(17) вересня 1857 р. народився майбутній винахідник К. Е. Ціолковський, який у 1892 р. переїхав до Калуги й проживав і творив там до самої своєї кончини.

У часи революційного лихоліття тривога не минула і К.Е. Ціолковського. 17 листопада 1919 р. в будинок Ціолковських прийшли п'ятеро людей. Обшукавши будинок, вони забрали главу сім'ї та привезли до Москви, де посадили у в'язницю на Луб'янці. Там його допитували протягом декількох тижнів. За деякими даними, за Ціолковського клопотала якась високопоставлена особа, внаслідок чого вченого відпустили.

Враховуючи той факт, що родина Ціолковських належала до шляхетського стану, то, мабуть, існував їх власний родинний архів, на підставі якого, а також беручи до уваги розповіді своєї волинської бабусі, Костянтин Едуардович міг зробити публічну заяву про кровну спорідненість із Северином Наливайком [11].

Педагогічна діяльність К.Е. Ціолковського. Початковою освітою займалася мама Ціолковського, але, коли хлопцеві виповнилося 13-років вона померла. У початковій школі Костянтин провчився до 4-го класу і був відрахований зі школи за неуспішність (на10 році життя тяжка форма скарлатини дала ускладнення на слух). «Учителей у меня не было. Меня можно считать самоучкой чистой крови» - так писав сам Ціолковський. У дев'ятнадцять років він почав заробляти собі на життя вчительською працею. Це були здебільшого індивідуальні уроки, яких мав не дуже багато. Через три роки (1879 р.) Ціолковський витримав необхідний екзамен, дав пробний урок і був допущений до викладання математики в початковій школі. Призначення на педагогічну роботу прийшло в кінці 1880 р. К.Е. Ціолковський отримав посаду вчителя арифметики, початків геометрії в «уездном училище» (початковій школі), де пропрацював одинадцять років. Тут він, як і раніше, дивував своїх учнів у вільний час фізичними дослідами і науковими забавами у виконанні яких був неперевершений мастак. Про це він залишив такі спогади: «У меня сверкали электрические молнии, гремели громы, звонили колокольчики, плескали бумажные куколки, пробивались молнией дыры, загорались огни, вертелись колеса, блистала иллюминация, светились вензеля; толпа людей в одно время поражалась громовым ударом... Я предлагал желающим попробовать ложкой невидимого варенья; соблазнившиеся угощением получали электрический удар. Дивились на электрического осьминога, который хватает всякого своими ногами за нос или за пальцы. Волосы становились дыбом, и выскакивали искры из всякой части тела. Кошка и насекомые также не избегали моих экспериментов». Під час літніх канікул Ціолковський забавляв школярів: вони разом пускали паперових зміїв дивовижної форми. Зрозуміло, що учні любили і поважали свого вчителя, відношення між вчителем і учнями ставали відмінними.

Через одинадцять років Ціолковському вдалося перевестися в Калугу, де пройшла друга половина його довгого життя. Спочатку він працював вчителем початкової школи, потім отримав уроки математики в середній школі в місцевому реальному училищі, де заробітна плата була значно вища.

Але Ціолковському довелося покинути реальне училище, тому що керівництву не сподобалося те, що з предмету, який він викладав не було ні однієї річної двійки. Ціолковський перейшов на менш престижну й гірше оплачувану посаду в жіночу єпархіальну школу, де пропрацював до 1917 р., викладаючи фізику або математику. Про свою педагогічну діяльність він розповідав: «По глухоте я не любил спрашивать и потому придерживался лекционного метода, хотя и навлекал на себя этим нарекания. Я прочел не менее 40 тысяч лекций. Бывало, вызовешь ученика или ученицу 17-18 лет, поставишь рядом с собой у левого уха и так слушаешь ответ. А класс добродушно подсмеивается. Учащиеся очень любили меня за справедливость, хорошие отметки и неутомимость в объяснениях. Ну, и занимательные опыты я не скупился показывать. Так что выходили настоящие представления, на эти опыты шла часть моего жалования» [1, с.38-40].

Оцінювання знань школярів у К.Е. Ціолковського мало своєрідний характер. Він ніколи не сміявся над учнем який погано працював біля дошки, оскільки вважав це результатом своєї роботи. Ось як згадує старанна учениця Ліза Введенська опитування Ціолковського. На першому ж уроці він викликав Лізу до дошки і вислухав її впевнену відповідь. Потім заклавши руки за спину відійшов до вікна і довго задумався, клас затих. Повернувшись до класу і не дивлячись на дівчат проговорив: «Пам'ять добра, але знать нічого не будете. А знання найголовніше! Ви старалися, і я поставлю вам п'ятірку, але це тільки за працю, а не за знання». Вперше за період навчання Ліза залишилася незадоволена відмінною оцінкою [1, с.24-25].

Місцеві жителі Боровська так само і Калуги не дуже привітно відгукувалися про чудакуватого вчителя, будинок якого стояв у кінці вулиці. Коли траплялися стихійні лиха - пожежа, затоплення, то першими на допомогу К.Е. Ціолковському приходили саме його учні.

Особливості наукової діяльності К.Е. Ціолковського. Необхідно відзначити, що наукова робота вченого не була належно поцінована. На його досліди дивилися як на розваги. У цілому наукові кола того часу вважали творця космонавтики дивним, більшість результатів його досліджень не друкувалася. Потрібні були велика енергія і впертість, віра і наполегливість на шляху прогресу техніки, щоб в такому оточенні й складних матеріальних умовах щоденно працювати, творити, обчислювати, рухатися тільки вперед [3, с.49]. Найбільш прогресивні відкриття Ціолковського можна віднести до трьох напрямків: праці з аеродинаміки (сюди відносяться дослідження і винаходи для дирижабля, суцільного і металевого аероплану, літального апарату на повітряній подушці, а також створення першої в світі аеродинамічної труби з відкритою частиною для проведення дослідів із експериментальної аеродинаміки); праці із ракетодинаміки (це цикл досліджень і винаходів для ракет дальньої дії і ракет для польотів у космічний простір, Ціолковський створив математичну теорію одноступінчатих і багатоступінчатих ракет з рідинними реактивними двигунами); праці із космонавтики (сюди відносяться дослідження прямолінійного руху ракет у гравітаційному полі, фундаментальні дослідження небесної механіки і визначення можливостей космічних польотів у сонячній системі, детальний розгляд питань механіки і фізики в умовах невагомості, а також аналіз засобів існування екіпажу ракети під час польоту, передбачення Ціолковського про майбутнє реактивних приладів) [3, 6, 7, 8].

К.Е. Ціолковський розробляє кінетичну теорію газів, результати досліджень відправляє в російське Фізико-хімічне товариство у Санкт-Петербург. Відповідь була негативна: вказану теорію розробили ще двадцять п' ять років тому, через це дослідження вченого не мало наукової новизни.

У кінці ХІХ ст. вчитель початкової школи займається проблемою суто науковою - дослідити сили, які виникають під час руху твердого тіла в повітрі. Науковий потенціал вченого був настільки великим, що К.Е. Ціолковський заперечує правильність формули Ньютона для сили косого удару повітря об рухому площину. Пізніше Ейфель, будівник вежі в Парижі підтвердив помилковість формули Ньютона, про яку говорив К.Е. Ціолковський. Частина праці вченого була надрукована в одеському журналі «Вестник опытной физики» [1, с.37.

Висновки

Ціолковський Костянтин Едуардович (18571935), російський вчений та дослідник, основоположник сучасної космонавтики. Праці в області аеро- та ракетодинаміки, теорії літака та дирижабля. Так читаємо в усіх енциклопедичних та інших виданнях. Але якщо глибше вивчати біографію вченого, то його коріння - на українській землі. Його рід веде відлік від нашого земляка - Северина Наливайка, козацького ватажка, сотника особистої охорони князя Василя-Костянтина Острозького, родинне гніздо якого було у селі Коростятин на Рівненщині. До речі, брат Костянтина Едуардовича деякий час підписувався «Ціолковський-Наливайко». Його предки походять з Волині. Батько К. Едуардовича народився у селі Коростянині. У 1820 році одружився з українською дівчиною із цього села, яка походила з роду Наливайків. Шлюб брали у Тучинському костелі святої Трійці.

Вступ людства в космічну еру був підготовлений всією його попередньою історією, жагою пізнати нове, раніше невідоме. Запитання: «Що там, за горизонтом?» - ніколи не давало людям спокою. Намагаючись вирішити його, людина не шукає матеріальних благ, нею керує невідома сила цікавості, прагнення до пізнання невідомого. Космонавтика - це одна з тих галузей науки і техніки, куди можуть безмежно вкладатися людські знання. Подальший розвиток космонавтики приведе до злету інтелектуальної й матеріальної могутності людства. Свій внесок у розвиток космічних досліджень зробили вчені різних країн і народів, є вагома частка українських наукових розробок.

Вчений К.Е. Ціолковський є автором більше ніж 150 наукових, літературних, фантастичних праць про які він говорив так: «Основной мотив моей жизни сделать что- нибудь полезное для людей, не прожить даром жизни, продвинуть человечество хоть немного вперед. Вот почему я интересовался тем, что не давало мне ни хлеба, ни силы. Но я надеюсь, что мои работы, может быть скоро, а может быть и в отдаленном будущем, дадут обществу горы хлеба и бездну могущества» За походженням Костянтин Едуардович Ціолковський уособлює і втілює в собі поєднання українського, польського, російського і татарського народів в культурно-наукових надбаннях.

Список використаних джерел

1. Перельман Я.И. Циолковский. Жизнь и технические идеи / Я.И. Перельман. - М.: ОНТИ. - Главная редакция научнопопулярной и юношеской литературы, 1937. - 168 с.

2. Усова Н.Т. На пути к звездам / Н.Т. Усова. - М.: Советская Россия 1964. - 64 с.

3. Космодемьянский А.А. К.Е. Циолковский: пособие для учащихся. / А.А. Космодемьянский. - М.: Просвещение, 1980. - 144 с.

4. Нагаев Герман. Избранное / Герман Нагаев. - М.: Художественная литература, 1987. - 607 с.

5. Циолковский К.Е. Ракета в космическое пространство (Исследование мировых пространств реактивными приборами) / К.Е. Циолковский. - М.: Издательство академии наук СССР, 1963. - 112 с.

6. Циолковский К.Е. На Луне: Фантастическая повесть / К.Е. Циолковский. - М.: Дет. лит., 1984. - 112 с.

7. Арлазоров М.С. Костянтин Едуардович Ціолковський, його життя та діяльність / М.С. Арлазоров. - К.: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 1962. - 148 с.

8. Циолковский К.Э. Собрание сочинений / К.Э. Циолковский. - М.: Академия наук СССР, 1951. - Том первый. Аэродинамика. - 268 с.

9. Шаромова В. Конференція старшокласників «Українські жінки в астрономії» / В. Шаромова // Фізика та астр. вшк. - 2009. - №2. - С. 6-15.

10. Головко М. Космонавтика на початку третього тисячоліття / М. Головко // Фізика та астрономія в школі. - 2003. - № 4. - С. 50-54.

11. Пашковець М. Северин Наливайко, князі Острозькі та історична велич України - Русі / М. Пашковець, Я. Пляс. - К., 2011. - 544 с.

12. Пашковець М. Історія, цікавіша за роман. Загадка походження Северина Наливайка // День. - №42-43 (3443-3444), 11-12 березня. - 2011.

13. Іваненко В. Піонер ракетної техніки. - М. Кибальчич / В. Іваненко // Фізика. - № 10. - 2004.

14. Кордиш І. Феномен Юрія Кондратюка / І. Кордиш // Фізика. - № 11. - 2005.

15. Дитяча енциклопедія. - К.: Радянська школа, 1962. - Т. 3.

16. Велика ілюстрована енциклопедія ерудита. - К.: Мах- Україна, 2005.

17. Брокгауз Ф.А. Иллюстрированный энциклопедический словарь: современная версия / Ф.А. Брокгауз, И.А. Ефрон. - М.: Эксмо, 2012. - 960 с.: ил. - (Российская императорская библиотека).

Размещено на Allbest.ru