Формування компетентнісних і світоглядних якостей інженерно-технічних фахівців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування компетентнісних і світоглядних якостей інженерно-технічних фахівців

Н. Л. Дьяконенко, Л. Г. Петренко, Г. І. Копач

Розглянуто особливості компетентнісного підходу до підготовки студентів технічного профілю, здатних швидко адаптува-тися до потреб високотехнологічного суспільства. На базі фізики, яка є основою формування майбутнього професіонала і необ-хідною умовою розвитку його світогляду, пропонується спецкурс, присвячений сучасним методам визначення складу речовини та інструментам наносвіту. Одержана інформація спрямовує студентів на виконання власних пошукових наукових досліджень, що проводяться у напрямку підвищення чутливості приладів та збільшення точності вимірювання фізичних параметрів дослі-джуваних зразків. Запропоновано спецкурс, який формує компетентнісні та світоглядні якості інженерно-технічних фахівців: розвиває дослідницькі якості, сприяє інтелектуальному і культурному розвитку особистості, здатності на базі фундаментальних знань та широкої ерудиції створювати нові інтелектуальні продукти, швидко реагувати на запити часу

Ключові слова: освіта, компетентнісний підхід, фізика, студенти технічного профілю, нанотехнології.

Наукоємні технології є тією потужною рушійною си-лою, яка визначає конкурентоспроможність держави та рівень життя народу. У сучасних умовах технологічні знання, які отримують студенти за час навчання, швидко старіють і зне-цінюються. Внаслідок цього система освіти повинна готувати молодь до майбутнього, яке сьогодні важко уявити. Сучасні студенти будуть продовжувати трудову діяльність приблизно до середини ХХІ сторіччя. В світі, що швидко змінюється, система освіти має формувати таку якість, як професійний універсалізм - здатність змінювати сфери та способи діяль-ності. Тобто окрім професійної підготовки спеціаліст мусить навчитися приймати самостійні рішення, мати здатність к ін-новаціям, вміти виходити зі складних ситуацій.

Вирішення проблеми підготовки громадян, здатних швидко адаптуватися до потреб високотехнологічного сус-пільства вимагає запровадження прогресивних технологій у навчальному процесі. Сучасним напрямком у підвищенні якості освіти є компетентністний підхід [1, 2], який розви-ває пізнавальну діяльність, передбачає становлення особис- тісної позиції студента. Якщо компетентність - це здатність ефективно здійснювати професійну діяльність, зокрема дія-ти у випадку невизначеності, то рівень освіченості людини тим вище, чим ширше сфера його діяльності і вище ступінь невизначеності ситуацій, в яких він здатен діяти самостій-но. Орієнтований на особистість підхід реалізує пробле-му вироблення власного неповторного стилю мислення та пізнання оточуючого світу.

Важливою передумовою становлення компетентнос-ті фахівця технічного профілю, розвитку його мислення є знання фізики. Фундаментальність фізики як навчально-го предмета проявляється в двох аспектах - як основа для формування майбутнього професіонала і як необхідна умова розвитку його світогляду. Вивчення фізики треба спрямову-вати на розвиток дослідницьких якостей фахівців, які здатні на базі фундаментальних знань та широкої ерудиції створю-вати нові інтелектуальні продукти. студент спецкурс наносвіт

Нажаль, сьогодні в українських університетах немає сучасного обладнання, а від цього залежить не тільки якість наукових досліджень - один з головних критеріїв оцінки рей-тингу вузу - але й конкурентоздатність його випускників. Як можна сьогодні оволодівати, наприклад, нанотехнологіями, якщо навіть не всі викладачі уявляють собі зондові методи досліджень? Інформація, яку одержують студенти технічних спеціальностей стосовно нанотехнологій дуже незначна: в курсі загальної фізики в першому семестрі вивчаючи магніт-не поле та силу Лоренца згадують мас-спектрометрію; в тре-тьому семестрі виконується лабораторна робота з електро-нографії, теоретично вивчають тунельний ефект. В сучасних умовах доступу до інформації виникає пошук оптимальних способів надання необхідних знань. Компенсувати якоюсь мірою відсутність науково-дослідницької бази можливо, де-монструючи студентам сучасну експериментальну базу за допомогою спецкурсу лекцій - презентацій.

Мета лекційного спецкурсу - сформувати компетент- нісні та світоглядні якості інженерно-технічних фахівців, надати загальноосвітню базу студентам будь-якої технічної спеціальності зважаючи на специфіку їхньої підготовки. Презентації проводяться адаптовано до підготовки слухачів і супроводжуються відеоматеріалами.

Починається лекційний курс з запитання де можуть застосовуватися ці знання. По-перше, маючи уявлення про можливості кожного метода (чутливість, точності вимірю-вань, області застосування, тривалості дослідження та його собівартості), ви маєте можливість звернутися до відповід-ного дослідного центру. По-друге, якщо вам потрібно ство-рити власну лабораторію, треба визначити які прибори та методі необхідні для вирішенні усього спектру задач з най-меншими витратами.

Далі розглядається тема визначення складу речовини. Пропонується зіставити методи аналітичної хімії, оптич-ної спектроскопії, рентгеноспектрального аналізу і мас- спектрометрії.

Наступнатема: інструменти наносвіту. Демонструються зондові методи (тунельна, атомно-силова мікроскопія), елек-тронна мікроскопія (растрова, просвічуюча, електроногра-фія), можливості нанотехнологій - атомарного пошарового одержання зразків (АЬБ метод). Деякі з цих тем сполучені з дисциплінами, яки вивчають на хімічних спеціальностях, деякі входять у програми фізтеху. Одержана інформація за- пропоновує замислитись про її сумісність зі своєю майбут-ньою професією.

Подана таким чином актуальна інформація стає важ-ливим чинником власного інтелектуального пошуку сту-дента. Наприклад, після презентації методу лазерної мас- спектрометри, студенти приладобудівних спеціальностей мо-жуть подумати про вдосконалення методики реєстрації зобра-ження. У хіміків виникнуть думки де метод мас-спектрометри результативніше, ніж інші методи. Або ще приклад: внаслідок того, що високі технології неможливі без оцінки шорсткості поверхні, студенти машинобудівних спеціальностей навча-ються оцінювати нанорельєф поверхні за допомогою методу атомно-силової мікроскопії (АСМ). Студентам комп'ютерних спеціальностей надається можливість проявити свої здібності для створення програмного забезпечення до дослідницьких методів. Початківцям програмістам можна створити віртуаль-ний рельєф, а потім за відомими формулами провести оброб-ку даних і оцінити його шорсткість. Ще приклад: після пре-зентації методу лазерної мас-спектрометрії, студенти прила-добудівних спеціальностей мають можливість вдосконалення методики реєстрації зображення; та інші.

Після показу презентацій слухачі одержують завдан-ня - знайти в Інтернеті приклади застосування наведено-го методу і зробити свою презентацію згідно з планом. 1. Об'єкт дослідження. 2. Мета застосування саме цього ме-тоду. 3. Отримані результати та їхня новизна. 4. Рекомендації до практичного використання. Таким чином студенти фор-мують фахову компетентність шляхом підбору належної ін-формації для створення своєї власної презентації. Виконання пошукових досліджень розвиває світоглядність у студентів.

Застосування компетентнісного підходу, дозволяє до-сягти нового освітнього рівня [3]. При такому підході сту-дент стає активним учасником процесу навчання, робить до-слідження, знаходиться в середовищі, де робляться відкрит-тя. Хай ці відкриття вже десь опубліковані, є в Інтернеті, але середовище, у якому кожний студент відкриває свій «вело-сипед» формує компетентного фахівця.. Студент грає актив-ну роль, ставить питання та шукає відповідь. А викладач грає роль гіда або спостерігача. Процес навчання засновано на дослідженні та вирішенні проблем. Виникає мотивація - здобувати знання через дослідницький процес.

За допомогою такого підходу вирішується задача вищої освіти - прищеплення прагнення до творчості, показуючи, що від процесу дослідження, відкриття нового можна отримати почуття більшого задоволення, ніж від процесу споживання (що нав'язується молоді засобами масової інформації).

Запропонований спецкурс проводився на спеціальнос-ті «прилади та методи екологічного контролю» факультету інтегрованих технологій НТУ ХПІ. Крім отриманих знань в процесі власних досліджень студенти здатні знайти нову інформацію, яку викладач може застосувати в лекціях - пре-зентаціях наступного року.

Таким чином, запропонований спецкурс формує ком- петентнісні та світоглядні якості інженерно-технічних фа-хівців, розвиваючи ерудицію та дослідницькі якості. (Як відомо, найкращі світові університети дослідницького типу готують професійних дослідників). Набуття молоддю знань, умінь і навичок комплексно об'єднаних в компетентності, сприяє інтелектуальному і культурному розвитку особистос-ті, здатності швидко реагувати на запити часу.

Для підвищення сучасного рівня університетської освіти необхідно надавати можливість нашим викладачам їздити на конференції, в наукові центри, які мають сучасну експериментальну базу, та впроваджувати досягнення науки в навчальний процес.

Список використаних джерел

1. Компетентнісний підхід в освіті : методичні рекомендації керівним педагогічним кадрам для проведення науково- практичних семінарів з питань упровадження компетентніс-ного підходу в практику роботи ЗНЗ / за заг. ред. І.В. Гавриш, К.А. Юр'євої. - Х. : ХОНМІБО, 2005. - 92 с.