Особливості методики національно-патріотичного виховання у процесі навчання фізики студентів коледжів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості методики національно-патріотичного виховання у процесі навчання фізики студентів коледжів

В.В. Білецький

У статті розглянуто важливість національно-патріотичного виховання, що є визначальним у формуванні духовних цін-ностей молоді, а також висвітлені основні форми і методи для його реалізації у навчально-виховному процесі під час вивчен-ня фізики студентами коледжів. Охарактеризовано основні напрямки формування патріотизму у студентів, що повинні базу-ватись на історичних цінностях українців, досягненнях і успіхах України в різних галузях науки і техніки, любові до свого народу, Батьківщини. Проаналізовано ефективність застосування виховних функцій викладачами коледжів на заняттях з фі-зики та вказано на необхідність зміни ставлення до організації навчального процесу, адже реалізація концепції національно- патріотичного виховання дітей та молоді дасть змогу формувати у майбутніх громадян патріотичне мислення, патріотичну свідомість, розвивати інтелект особистості, виробляти активну життєву позицію і реалізовувати її на практиці.

Ключові слова: нація, патріотизм, виховання, виховні функції, студенти, коледж, фізика, підручник фізики.

Постановка проблеми. Події, які відбуваються в на-шій державі, що супроводжуються змінами в політичному, економічному і соціальному житті українців вимагають перегляду формування у студентів ціннісного ставлення до суспільства, держави, відчуття своєї належності до України, усвідомлення єдності власної долі з долею своєї країни. Молоді потрібно оволодіти не лише системою наукових знань, а насамперед цілісною національною культурою, ду-ховністю, не виключаючи вищі здобутки культури, духов-ності цивілізованих народів.

Виховання громадянина має бути спрямованим на роз-виток патріотизму, національної самосвідомості, культури міжетнічних відносин, планетарної свідомості, правосвідо-мості, політичної культури, дбайливого ставлення до при-роди, моральності, культури поведінки особистості.

Реалізація даних завдань змушує нас змінити своє ставлення до формування сучасного підручника фізики, як основної складової отримання фізичних знань у коледжах економічного профілю.

Аналіз останніх досліджень. Методологічні та тео-ретичні основи формування особистості з високим почут-тям патріотизму, любові до Батьківщини глибоко розкриті у працях Г Ващенка, С. Русової, В. Сухомлинського. Над відродженням українського національного виховання і вод-ночас піднесення його на сучасний рівень наукового і куль-турного розвитку працювали академіки АН ВШ України

A. М. Алексюк, П.П. Кононенко, А.Г. Погрібний, академі-ки АПН України М.Г. Стельмахович, Д.О. Тхоржевський,

B. І. Каюков, Є.І. Сявалко та ін. Якості українського харак-теру досліджували Г Сковорода, М. Максимович, М. Косто-маров, П. Куліш, К. Ушинський, Б. Грінченко, Я. Ярема,

О. Вишневський, та деякі інші вітчизняні педагоги.

Важливе значення у реалізації проблеми національно- патріотичного впливу на особистість мають загальнотео-ретичні і практичні роботи О. Савченко, Т. Сущенко, З. Сергійчук, Т Демянюк, О. Сухомлинської, М. Головка, П. Ігнатенка, О. Киричука, В. Вугрича, В. Шарамової та ін.

Формулювання мети статті. Мета статті полягає у розкритті важливості національно-патріотичного вихован-ня та його впливу на формування гармонійної, всебічно розвиненої людини - українця з багатогранними знаннями, глибокою національною самосвідомістю, високими інтелек-туально-творчими, духовно багатими і естетичними якостя-ми, патріотичними почуттями та працьовитістю.

Основна частина. Необхідність змін у навчально-вихов-ному процесі є беззаперечною, що відображається у проекті концепції національно-патріотичного виховання дітей та мо-лоді, де системне національно-патріотичне виховання є одні-єю з головних складових національної безпеки України. Воно сприяє зміцненню соціально-економічних, духовних, культур-них основ розвитку українського суспільства і держави [2].

Наука доводить, що справжнє виховання є глибоко на-ціональним і покликане виховувати у молодої людини високі моральні ідеали. Почуття любові до своєї Батьківщини, по-требі у служінні їй. Адже нація - це насамперед система різ-номанітних природних (біологічних, зокрема анатомічних, фізіологічних), психічних, історично обумовлених ознак «тіла, душі й розуму» (К.Д. Ушинський). Патріотизм постає як глибоке громадянське почуття, змістом якого є любов до свого народу, Батьківщини, усвідомлення своєї причетнос-ті до історії, традицій, культури свого народу, вболівання за його майбутнє. Важливою рисою патріотизму є турбота про благо народу й утвердження Української держави.

К.Д. Ушинський підкреслював, що виховання, освіта «у кожного народу відбиває його характер і відображає по-зитивні й негативні якості цього характеру» [6]. національний патріотичний виховання молодь

С.Ф. Русова акцентувала увагу, що виховання має «від-повідати національному духовному складові українського народу», «характеру і світогляду рідного народу», «духов-ним традиціям Вітчизни» [4].

Водночас Софія Федорівна застерігала: ця любов до рідного краю не повинна переходити в ізольований націо-нальний егоїзм. Люблячи свій народ, необхідно з пошаною ставитись до інших народів.

В.А. Сухомлинський вказував на труднощі у вихованні патріотизму, пояснюючи тим, що у повсякденному житті ми не зустрічаємось з мірою, якою можна виміряти цю «важко зрозумілу цінність - патріотизм». Любов до Батьківщини проявляється лише тоді, коли це пов'язано з рідним краєм, мовою, коли виникає почуття гордості від того, що це все - твоя Батьківщина. Дуже важливо, щоб високі слова про Батьківщину та її ідеали не перетворювались у свідомості вихованців на голосні, але пусті вислови, щоб вони не зне-цінились і не стерлись від частого промовляння [5, с.225].

Реалізація Концепції національно-патріотичного вихо-вання дітей та молоді вимагає негайних змін до викладання природничих дисциплін і фізики зокрема. У навчальній про-грамі з фізики для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акре-дитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти говориться про те, що сучасна фізика, крім наукового, має важливе соціокуль- турне значення. Вона стала невід'ємною складовою культури високотехнологічного інформаційного суспільства [3].

В умовах перебудови фізичної освіти велике значення має не лише її практична спрямованість, а й світоглядний потенціал, її органічне поєднання з національною історією і традиціями, вплив на інтелектуальний, духовний і політех-нічний розвиток студента, на розвиток його активної життє-вої позиції, що є важливим чинником виховання молодого покоління, відродження духовності українського народу, його менталітету.

Розглядаючи національно-патріотичне виховання, не-обхідно відмітити, що воно органічно пов'язане між собою з іншими функціями виховного процесу (розумовим, еколо-гічним, трудовим, естетичним та ін. вихованням), що являє собою більш складне поєднання.

Формування патріотизму базується на наступних на-прямках роботи:

1. Вивчення історії, традиції, культури свого народу, свого краю, своєї Батьківщини.

2. Участь в різного роду конкурсах, фізичних олімпіадах коледжу, міських, всеукраїнських.

3. Диспути, конференції по проблемам екології, збережен-ня природних і матеріальних ресурсів краю, області, країни.

4. Показ досягнень і успіхів України в області космосу, ма-шинобудування, медицини, спорту та інших областях.

5. Туристичні маршрути по країні, зустрічі з цікавими людьми, патріотами своєї Батьківщини.

6. Відвідування різноманітних виставок, ярмарок, що відображають досягнення українських майстрів, худож-ників, архітекторів.

З метою діагностики реалізації виховних функцій на-вчання і національно-патріотичного виховання, зокрема, а також можливостей покращення навчально-виховної роботи у ВНЗ I-II рівнів акредитації було здійснено анкетування се-ред викладачів коледжів Рівненщини.

Аналіз анкетування показав такі результати: пріори-тет у реалізації виховних функцій викладачі надають розу-мовому та екологічному вихованню (по 40% відповідно), національно-патріотичному лише 10%, решта відсотків припадає на трудове і естетичне виховання. Причому під час занять реалізації виховних функцій 30% відсотків ви-кладачів приділяють увагу часто і ґрунтовно, 40% рідко, але ґрунтовно, 20% рідко, але поверхово і 10% не приділяють достатньої уваги. Для підготовки матеріалів виховного зміс-ту 30% беруть інформацію з навчально-методичної літера-тури, 60% з інтернет-сторінок і 10% з періодики; найкраще реалізовувати виховні функції вдається з механіки та моле-кулярної фізики - 40%, атомної і ядерної фізики - 40%, а важче з електродинаміки та оптики - по 10%. Найчастіше використовуються такі форми навчання, як демонстрація навчальних фільмів та фізичних дослідів - 40%, проведен-ня позааудиторних заходів - по 40% та 20% - через залу-чення до самостійного пошуку інформації. На запитання, які наслідки можна очікувати при правильно організованій навчально-виховній роботі, 90% відповіли, що позитивні, адже це буде сприяти вихованню гармонійної особистості громадянина з активною життєвою позицією, справжньо-го патріота України. Було розглянуто також питання стану підручників з фізики, що використовуються у ВНЗ I-II рів-нів акредитації. Одностайною була думка, що підручники потребують змін, адже спеціалізованих підручників зали-шилось досить мало. У радянські часи використовувався підручник з фізики для середніх спеціальних навчальних закладів Л.С. Жданова, Г.Л. Жданова (1983 р.), пізніше під-ручник з фізики В.Ф. Дмітрієва (2008 р.). Звичайно дані під-ручники уже застарілі і в не достатній мірі містять матеріал для реалізації функції національно-патріотичного вихован-ня і решти виховних функцій, а тому потребують серйоз-ного доопрацювання. Шкільні підручники С.У Гончаренка, Є.В. Коршака, які також використовуються у навчальному процесі, мало уваги приділяють політехнічному вихованню, відсутня професійна спрямованість курсу фізики, застосу-вання її у виробничих процесах і не дають в достатній мірі реалізовувати виховні функції [3].

На наш погляд, в основу патріотичного виховання в процесі навчання фізики, може бути покладена система за-нять з використанням історико-бібліографічних матеріалів. Вивчаючи фізику, студенти знайомляться з біографіями ви-датних вчених України таких як І. Пулюй, Б. Грабовський, А. Люлька. І. Сікорський, С. Корольов, М. Янгель, В. Чело- мей, О. Смакула, М. Боголюбов, Ж. Шарпак, які не дивлячись на те, що більшість із них змушена працювати за кордоном, залишились вірними своєму народові, своїй Батьківщині. Зокрема Іван Пулюй зазначав: «... нема більшого гонору для інтелігентного чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого на-роду, щоб забезпечити йому кращу долю» [1].

Прикладом патріотизму на відданості своїй дер-жаві може стати наукова діяльність видатного вченого з Поліського краю Георгія Шарпака, якому у 1992 році була присуджена Нобелівська премія з фізики «за винахід та вдо-сконалення детекторів-частинок», зокрема багатопровідної пропорційної камери. Створена ще у 1968 році камера запо-чаткувала розвиток цілого класу детекторів на її основі. Нині 64 практично жоден експеримент у фізиці високих енергій не обходиться без застосування цих детекторів. Про свій вина-хід Шарпак скромно каже: «Така собі невеличка штуковина 10 на 10 см». Своє застосування камера Шарпака знайшла у біології та медицині для дослідження ракових пухлин.

Прагнення Жоржа Шарпака після аварії на Чорно-бильській атомній електростанції допомогти в діагностиці опромінення людей не здійснилося - Радянська Україна де-монстративно відмовилася від такої допомоги. В одному з інтерв'ю Жорж Шарпак зазначив: «Коли не стелиться шлях на українські терени, то я кличу Україну до себе. І вона що-разу приходить - із власного серця» [7].

Враховуючи, що кількість годин на вивчення фізики у коледжах економічного профілю складає 140 години, з них 10 годин виноситься на самостійне опрацювання, викладачу стає досить важко виділити час для детальної розповіді про особистість того чи іншого вченого або історію його винахо-ду, тому необхідно якісніше використовувати позаурочний на-вчальний час. Досить ефективним є короткотривалі повідом-лення, презентації, розраховані на 2-3 хвилини, які підго-товлені студентами під керівництвом викладача. Мета таких повідомлень, презентацій - зацікавити студентів, викликати у них бажання дізнатись більше про життя та діяльність видат-них українських вчених і винахідників, досягнення вітчизня-ної науки в різних галузях народного господарства [1].

Для формування патріотичних почуттів корисно про-вести конференцію на тему: «Україна і нобелівські лауреати з фізики». Дану конференцію краще провести в листопаді чи грудні до моменту оголошення чергових лауреатів премії.

Завдання конференції:

1. Розширити знання студентів з історії розвитку віт-чизняної науки, показати вклад вітчизняних вчених - лауреа-тів Нобелівської премії у світову науку.

2. Звернути увагу студентів на особисті якості вчених і їх життєву позицію з різних питань.

3. Поставити перед студентами проблему доцільності розвитку науки для покращення економічного розвитку дер-жави та збереження її суверенітету.

План конференції:

1. А. Нобель підприємець і вчений, засновник преміаль-ного фонду «Нобелівська премія».

2. Короткий огляд: історія вручення Нобелівської пре-мії XX століття.

3. Україна і нобелівські лауреати.

Фізика має великі виховні можливості українознавчого аспекту, які повинні бути реалізовані у навчально-виховному процесі. На заняттях та в позакласній роботі можна викорис-товувати різні форми й методи для реалізації національно- патріотичного виховання але вони повинні бути продумані і добре підготовлені.

Однією з найважливіших ділянок роботи в системі на-вчання фізики є розв'язування фізичних задач. Задачі різних типів можна ефективно використовувати на всіх етапах за-своєння фізичного знання: для розвитку інтересу, творчих здібностей і мотивації студентів до навчання фізики [3]. Як показала практика особливий виховний ефект мають фізичні задачі, що містять українознавчий аспект, у яких відображе-ні технічні досягнення України, високі спортивні результати, нові технології та відкриття. Прикладом можуть стати задачі про космічні досягнення України, успіхи в літакобудуванні, суднобудуванні, автомобілебудуванні, у розробці електронної обчислювальної техніки, в ядерній енергетиці, у військовому комплексі. Нам є ким і чим пишатися і за що боротися.

Щоб виховна робота по формуванню інтелектуально- емоційного компоненту патріотизму була ефективною, не-обхідно якомога більше залучати студентів, не боятись до-віряти, адже це дасть змогу їм відчувати себе повноправним учасником дійства. Прикладом такої роботи може бути ор-ганізація ігрової діяльності як на занятті так і після заняття. Спектр ігрових форм проведення дуже великий, починаючи від вікторин, диспутів, фізичних вечорів і закінчуючи твор-чими проектами [8].

Висновки. Отже, у складний для країни час ми повинні при викладанні фізики значну увагу приділити національно- патріотичному вихованню студентів коледжу, що дасть змогу формувати у молодих громадян патріотичне мислення, па-тріотичну свідомість, розвивати інтелект особистості для ак-тивної участі в навчально-пізнавальній діяльності, виробляти активну життєву позицію і реалізовувати її на практиці.

Список використаних джерел

1. Головко М.В. Українські вчені-фізики за кордоном / М.В. Го - ловко // Фізика та астрономія в школі. - №3. - 1998. - С. 52-55.