Модель та педагогічні умови професійного розвитку студентів вищого педагогічного навчального закладу в умовах інформаційно-освітнього середовища наукової бібліотеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

МОДЕЛЬ ТА ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ СТУДЕНТІВ ВИЩОГО ПЕДАГОГІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ

директор наукової бібліотеки

Чернігівського національного педагогічного

університету імені Т. Г. Шевченка

Анотація

педагогічний професійний вчитель бібліотека

У статті розроблено й обґрунтовано модель і педагогічні умови професійного розвитку майбутніх вчителів вищого педагогічного навчального закладу в умовах інформаційно-освітнього середовища наукової бібліотеки та здійснено теоретичний аналіз використання моделі, яка може сприяти ситуативно в напрямку не лише підвищення якості навчальної діяльності студентів, а й планомірного розвитку особистості на основі усвідомлення своїх можливостей.

Ключові слова: професійний розвиток майбутніх вчителів, модель, інформаційно-освітнє середовище, наукова бібліотека, педагогічні умови.

Аннотация

Ключевые слова: профессиональное развитие будущих учителей, модель, информационно-образовательная среда, научная библиотека, педагогические условия.

Annotation

Ефективна самоосвіта студентів надає змогу досягти позитивних результатів у процесі правильно організованої навчальної діяльності, яка є: засобом-самоосвіти; саморозвитком студентів; здібностями; формуванням вольових моральних якостей. Нова концепція розвитку суспільства підвищує значення і соціальний статус бібліотек у забезпеченні доступу до знань студентів. У цих умовах бібліотека стає інформаційним “ядром” регіону та найбільш демократичним джерелом доступу до інформаційних ресурсів [2].

З метою підвищення ефективності професійного розвитку необхідно організувати педагогічний супровід самоосвіти особистості. Цьому сприяє використання в навчальній діяльності студентів моделі формування їх готовності до професійного розвитку. В. Томашевський визначає моделювання як спосіб дослідження будь-яких явищ, процесів або об'єктів шляхом побудови й аналізу їх моделей. У широкому розумінні моделювання є однією з основних категорій теорії пізнання та чи не єдиним науково обґрунтованим методом наукових досліджень систем і процесів будь-якої характеристики в багатьох сферах людської діяльності [6].

У процесі побудови моделі використовуються поняття та теоретичні уявлення, зафіксовані в певній науковій теорії або концепції. Завдання моделі повинні бути інструментом осмислення педагогічної дійсності і мисленнєвим образом її перетворення, які реалізуються шляхом відображення в ній актуальних для дослідження змістових аспектів у вигляді певної структурної схеми, що впорядковує основні елементи та зв'язки між ними. Модель, як зазначає І. Лебедєв, може бути як самостійним інструментом дослідження, так й основою для наступного рівня моделювання - побудови формальної моделі [7].

Метод моделювання зорієнтовано на аналіз і визначення умов та шляхів професійного розвитку і потребує формування багаторівневої системи моделей. Модель є необхідним елементом у забезпеченні природної єдності навчання та наукових досліджень у педагогічному процесі. На думку В. Штоффа, під моделлю варто розуміти таку розумово реалізовану систему, яка, відображаючи і відтворюючи об'єкт дослідження, здатна замінити його так, щоб її вивчення дало нам нову інформацію про цей об'єкт [5].

Відповідно до підходу, розробленого Ю. Бабанським, у структуру моделі в обов'язковому порядку повинні входити такі підструктури: концептуальні (принципи, умови); нормативні (мета, зміст, критерії); технологічні (методи та форми) [9].

У моделі важливе місце посідають принципи, що виступають у ролі базових, спрямовуючих положень, нормативних вимог до організації і проведення дидактичного процесу.

Принцип суб'єктності передбачає створення умов для реалізації мети дослідно-експериментальної роботи формування готовності студентів до професійного розвитку у процесі навчання дисциплін педагогічного циклу й інформаційно-освітнього середовища наукової бібліотеки ВНЗ, який полягає у провідній ролі предметно-діяльнісних відносин.

Принцип адекватності має двоїсту основу реалізації. З одного боку, формування готовності студентів до професійного розвитку необхідно співвідносити з професіограмою фахівця. З іншого боку, необхідно враховувати можливості студентів і граничність розвитку їхнього мислення, пам'яті, волі з метою постановки перед студентами адекватної їхньому розвитку сукупності спеціально створених ситуацій та завдань у бібліотечному напрямку.

Принцип індивідуальності націлює студентів педагогічного циклу на врахування у процесі взаємодії своєрідності та розвитку особистісних властивостей, якостей і вмінь, що визначають можливість та ефективність процесу розвитку майбутніх учителів.

Якість розвитку студентів у процесі навчальної діяльності багато в чому залежить від наявності в їхніх діях позитивно-стійкої мотивації і спрямованості на педагогічну професію, що потребує реалізації принципу рефлексивності.

Використання моделі може сприяти ситуативно в напрямку не лише підвищення якості навчальної діяльності студентів, а й планомірного розвитку особистості на основі усвідомлення своїх можливостей. У процесі формування готовності студентів до професійного розвитку на основі розробленої моделі (див. рисунок) необхідно, перш за все, визначити основні вихідні положення взаємодії студентів і бібліотечних працівників.

Рефлексивна підготовка майбутніх викладачів передбачає таку організацію, яка сприяє формуванню професійно-важливого рівня знань та розвитку рефлексивних умінь, а також стимулюванню процесу особистісного і професійного самовизначення майбутнього спеціаліста. Необхідність розвитку рефлексивних умінь у процесі професійної підготовки майбутніх учителів зумовлюється професійною діяльністю студента, який постійно стикається з новими проблемами, ситуаціями, що потребують швидкого й ефективного їх вирішення у світі інформаційного середовища.

Рисунок Модель професійного розвитку студентів в умовах інформаційно-освітнього середовища наукової бібліотеки вищого педагогічного навчального закладу

Систематичність у навчанні передбачає засвоєння знань, навичок та вмінь у певному логічному зв'язку, і коли всі вони взяті в сукупності, то разом становлять собою цілісне утворення, тобто систему. Велике значення для реалізації принципу систематичності має практична діяльність студентів, коли вони можуть застосувати теоретичні знання у процесі ділової гри, тренінгу та на практичних заняттях за комп'ютером. Важливість такого зв'язку підкреслюється введенням самостійного вирішення поставлених завдань.

Зокрема, розробка моделі ґрунтувалася на врахуванні особистісно- орієнтованого, компетентнісного і систематичного підходів до професійного розвитку студентів у процесі інформаційно-освітнього середовища наукової бібліотеки педагогічного ВНЗ.

Особистісно-орієнтований підхід ґрунтується на системі взаємопов'язаних понять, ідей та способів дій, які надають можливість забезпечувати і підтримувати процеси самопізнання, самореалізації студента щодо його професійного розвитку в інформаційно-освітньому середовищі. Відповідно до цього підходу студент у процесі професійного розвитку не лише засвоює знання та формує вміння, а й виявляє здатність до їх перетворення та вдосконалення в подальшій професійній діяльності шляхом використання засобів наукової бібліотеки педагогічного ВНЗ.

Цей підхід передбачає, що робота з користувачами ґрунтується на провідних педагогічних принципах і водночас забезпечується рівноправність учасників інформаційно-комунікативного процесу, який здійснюється в бібліотечному середовищі [9].

Компетентнісний підхід зміщує акценти з процесу накопичення знань, умінь та навичок у площину формування професійного розвитку майбутніх вчителів шляхом системи компетентностей, що визначають їхню здатність практично діяти і творчо застосовувати набуті знання та досвід в інформаційно- освітньому середовищі.

Систематичний підхід щодо професійного розвитку майбутніх вчителів передбачає забезпечення єдності цілей, змісту, організації, форм і методів, джерел, тобто органічного взаємозв'язку всіх елементів системи. Він надає можливість знайти та вивчити ті елементи системи, діяльність яких знаходиться на належному рівні, нейтралізувати внутрішні і зовнішні дезорганізуючі системи в цьому контексті, більш продумано й обґрунтовано визначити мету, передбачити умови для виконання поставлених завдань та одночасно проконтролювати перебіг експериментального дослідження.

Важливим етапом розробки моделі є визначення системи педагогічних умов, здатних забезпечити професійний розвиток майбутнього вчителя в умовах інформаційно-освітнього середовища наукової бібліотеки.

Педагогічні умови забезпечують реалізацію змісту навчання, оптимізують форми, методи, підходи, технологію організації навчального процесу як цілісної педагогічної системи. Під ними розуміється сукупність організаційних заходів у навчальному процесі, що забезпечують досягнення необхідного рівня знань, умінь, навичок у майбутніх фахівців [4].

На основі аналізу й узагальнення педагогічного досвіду з досліджуваної проблеми, власного спостереження було виокремлено педагогічні умови, які забезпечують ефективність формування професійного розвитку майбутнього вчителя у процесі інформаційно-освітнього середовища наукової бібліотеки педагогічного ВНЗ.

Активізація навчально-пізнавальної діяльності бібліотеки щодо професійного розвитку студентів.

Професійний розвиток в освітньому процесі сприяє активізації самостійної роботи майбутніх учителів з різними електронними засобами наукової бібліотеки і надає можливість для формування здібностей, спрямованих на отримання нових емпіричних та теоретичних знань як фундаментального, так і прикладного характеру, їх систематизацію та концептуалізацію, для оперування базовими поняттями, вирішення педагогічних завдань [3].

Організація навчально-пізнавальної діяльності студентів в умовах наукової бібліотеки педагогічного ВНЗ надає можливість: забезпечити оперативну консультацію; організувати інтерактивну діяльність; створити умови для виконання інформаційної діяльності; формувати навички самоконтролю результатів діяльності і вміння пошуку додаткової інформації з метою успішного вирішення навчальних практико-орієнтованих завдань; формувати вміння раціоналізувати свою навчальну діяльність, обираючи ефективні способи її виконання; сприяти формуванню навичок усвідомленої діяльності із засвоєння певного навчального матеріалу як інтегрованого компонента цілісного курсу. Інформаційно-освітнє середовище наукової бібліотеки сприяє розвитку професійних якостей майбутніх учителів; формуванню ціннісно-смислового ставлення студентів до інформаційної діяльності, яка є основою їх професіоналізму; реалізації алгоритму взаємодії студентів із працівниками бібліотеки в навчальному процесі [1].

Педагогічна взаємодія майбутніх вчителів засобами наукової бібліотеки.

Професійний розвиток сприяє виробленню рефлексивної позиції в процесі формування самостійної читацької активності студентів. З точки зору педагогічної науки рефлексію можна розглядати як умову появи та механізм засвоєння у суб'єкта нових способів діяльності і нових здібностей. Рефлексивна позиція відображає єдність суб'єктивного й об'єктивного в становленні особистості, що формується у спільній діяльності з іншими. Педагогічна взаємодія майбутніх учителів і бібліотеки сприяє формуванню самостійної читацької активності студентів.

Дотримання цієї умови забезпечується шляхом реалізації педагогічної взаємодії майбутніх учителів та бібліотеки і дає підстави для активізації читацької діяльності студентів на основі індивідуальних, групових, колективних та інших форм роботи в усіх сферах спеціально організованого єдиного освітнього простору.

Поєднання індивідуальних і групових форм роботи майбутніми вчителями в умовах бібліотек ВНЗ.

У сучасній освіті намітилася тенденція заміни традиційної (інформаційної, такої, що повідомляє) парадигми на гуманістичну, розвивальну, самостійну пізнавальну активність студента. Ця умова надає можливість кожному студентові реалізувати себе в пізнанні, у навчальній діяльності з опорою на його схильності й інтереси, можливості та здібності, ціннісні орієнтації і суб'єктивний досвід у процесі інформаційно-освітньої діяльності. Особистісний підхід є провідним в організації навчально-виховного процесу, він вимагає знання структури особистості, її елементів та їх взаємозв'язків. Можна виокремити такі ознаки особистісного підходу в цілісному педагогічному процесі: основу змісту педагогічного процесу складають загальнолюдські цінності; студенти залучені до різних видів професійної діяльності з урахуванням їхніх інтересів і нахилів; організація спільної діяльності майбутніх учителів та працівників бібліотеки відбувається через різні активні методи, різноманітні форми і засоби, які відповідають віковим та індивідуальним особливостям студентів; входження інформаційного середовища наукової бібліотеки в освітній процес ВНЗ; гуманістичний характер міжособистісних відносин усіх учасників педагогічного процесу.

У процесі формування самостійної читацької активності студентів необхідно опиратися на особистісно-орієнтований підхід, оскільки взаємодія майбутніх учителів з бібліотекою має бути зорієнтована на цілеспрямовану, спеціально організовану комунікативну діяльність у межах суб'єкт-суб'єктних відносин, з урахуванням задоволення читацьких інтересів і потреб студентів.

Посилення діяльності інформатизації ресурсів і роботи з користувачами наукової бібліотеки.

Навчальна та дослідницька діяльність змінюється в інформаційно- освітньому середовищі. Це помітно впливає на характер бібліотечних послуг. Фактично ефект технології зорієнтованості на дослідження і вивчення поведінки буде мати більший вплив, ніж безпосередньо прямий ефект технології зорієнтованості на бібліотечні системи і послуги. У перспективі завданням бібліотеки стає організація послуг щодо забезпечення технологічних процесів користувачів, підтримання єдності змісту та послуг у навколишньому середовищі студентів та розвиток управління цифровими послугами.

Інформаційна мережа забезпечує можливості відкриття і використання інфраструктури на основі основних концентраторів: Google, Amazon. Колективний бібліотечний ресурс є досить глибоким, водночас фрагментація та високі операційні витрати зменшують його вплив. Тому значна увага бібліотеки приділяється дослідженню можливостей і варіантів цілеспрямованого обслуговування студентів в інформаційно-освітньому середовищі, здійсненню взаємозв'язків між відкритою мережею та багатими бібліотечними послугами, які вона може надати майбутнім вчителям, перетворенню цих послуг на привабливі для значної кількості студентів.

Варто констатувати, що наукова бібліотека сьогодні розвивається завдяки використанню цифрових технологій, які призводять до нових форм роботи зі студентами, особливо у сфері накопичення, формування і використання інформаційно-освітнього середовища бібліотеки педагогічного ВНЗ [8].

Висновки

Отже, моделювання складних процесів вимагає комплексного вирішення багатьох проблем: психологічних, соціологічних, педагогічних, технологічних, організаційних та ін. Модель як штучна система відображає з певною точністю основні властивості досліджуваного об'єкта оригіналу і може заміняти його у дослідженні, а також надає можливість отримати інформацію про цей об'єкт.

Учені-дослідники визначають педагогічні умови як сукупність об'єктивних можливостей, що забезпечують успішне вирішення поставлених завдань, або як функціональну залежність суттєвих освітніх та виховних компонентів, які передбачають відбування певних змістових процесів, що взаємодіють між собою і визначають динаміку та зміст професійного розвитку майбутніх учителів в умовах наукової бібліотеки.

Перспективами подальших розвідок у даному напрямку є вдосконалення і поглиблення педагогічних умов, що будуть сприяти професійному розвитку студентів через засоби наукової бібліотеки педагогічного ВНЗ.

Список використаної літератури

1. Белов, С. А. Применение педагогического блога в учебной деятельности студентов направления подготовки “Профессиональное обучение (по отраслям)” для формирования информационной компетентности / С. А. Белов // Известия Алтайского государственного университета. 2012. Т. 2. № 2. С. 14-17.

2. Вишнякова, С. М. Профессиональное образование: словарь / С. М. Вишнякова. М.: Новь, 1999. 535 с.

3. Лубский, А. В. Методологические проблемы использования ИКТ в образовательном пространстве высшей школы / А. В. Лубский // Информатика и образование. 2007. № 6. С. 10-14.

4. Фурса, О. О. Організаційно-педагогічні засади навчально-виховного процесу у мистецькому коледжі: дис.... кандидата пед. наук: 13.00.04 / Фурса Оксана Олександрівна. К., 2005. 235 с.

5. Чеснокова, И. И. Проблема самосознания в педагогике / Чеснокова И. И. М.: Наука, 1977. 144 с.

6. Чуприкова, Н. И. Психология умственного развития: Принцип дифференциации / Н. И. Чуприкова. М.: АО Столетие, 1997. 471 с.

7. Шадриков, В. Д. Психология деятельности и способности человека: учебное пособие / В. Д. Шадриков. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Издательская корпорация “Логос”, 1996. 320 с.

8. Шилюк, О. Діяльність вузівської бібліотеки в умовах інформатизації суспільства [Текст] / Олег Шилюк // Вища школа. 2008. № 5. С. 52-54.

9. Шинкарук, В. Д. Основні напрями модернізації структури вищої освіти України / В. Д. Шинкарук. К., 2008. 22 с.

Размещено на Allbest.ru