Сутність, особливості змісту і структура поняття "корпоративна культура офіцера органів внутрішніх справ"

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУТНІСТЬ, ОСОБЛИВОСТІ ЗМІСТУ І СТРУКТУРА ПОНЯТТЯ “КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ОФІЦЕРА ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ”

Людмила Олегівна Шемчук,

аспірант Інституту вищої освіти Національної

академії педагогічних наук України

Анотація

У статті розкрито сутність та особливості змісту поняття “корпоративна культура офіцера органів внутрішніх справ”, а також охарактеризовано складові цієї професійно важливої особистісної якості.

Ключові слова: корпоративна культура, формування, структура, офіцери органів внутрішніх справ.

Аннотация

Ключевые слова: корпоративная культура, формирование, структура, офицеры органов внутренних дел.

Annotation

На сьогодні вчені виокремлюють різні складові корпоративної культури як на макро-, так і на мікрорівні. Зокрема, на думку Г. Хаєта, складовими корпоративної культури є цінності, переконання, вірування, уявлення, очікування, символи, а також ділові принципи, норми поведінки, традиції, ритуали тощо, які склалися в організації або в її підрозділах за час діяльності й які приймає більшість співробітників [6, с. 6].

Дослідник Е. Шейн описав такі три рівні організаційної культури, які диференціював за ступенем усвідомленості та можливості прямого спостереження: основні уявлення (про людську натуру і міжособистісні відносини, що, як правило, є неусвідомленими), оголошені цінності, артефакти та продукти (у тому числі й поведінка) [14].

У свою чергу С. Роббінс виокремлює декілька складових, на основі яких можна мати уявлення про корпоративну культуру організації. Учений пропонує звертати увагу на такі складові, як: особиста ініціатива, тобто ступінь відповідальності, свободи і незалежності, який має людина в організації; спрямованість дій, тобто встановлення організацією чітких цілей та очікуваних результатів виконання; узгодженість дій підрозділів і людей усередині організації; управлінська підтримка, тобто забезпечення вільної взаємодії, допомоги та підтримки підлеглим з боку управлінських структур тощо.

Учений В. Співак при розгляді корпоративної культури пропонує звертати увагу на поведінкові стереотипи при взаємодії людей, групові норми, проголошувані цінності, правила гри, клімат, практичний досвід, склад мислення, ментальні моделі, “базові метафори”, або інтеграційні символи тощо [11, с. 24-25].

Загалом учені С. Роббінс, В. Співак, Е. Шейн та ін. серед основних елементів корпоративної культури організації називають місію організації, її цілі (філософія фірми, цілі, ділове кредо), цінності (цінності-цілі, цінності- засоби, цінності-орієнтації, цінності-знання і досвід співробітників), поведінку та комунікації (норми, стандарти, правила, кодекси, етика й етикет, організаційний клімат, імідж), культуру праці (умови праці, засоби праці, соціальне партнерство, соціальна відповідальність, інновації) і символи (девізи, гасла, логотипи, бренди, міфи, герої, ритуали, традиції, легенди) [5; 6; 12].

На думку Л. Валіахметової, корпоративна культура містить знаково- смисловий (фірмовий стиль), ціннісно-смисловий (корпоративні цінності, цілі, місія, світогляд) та операційний (норми і правила корпоративної поведінки, стиль управління, психологічний клімат) компоненти. Корпоративна культура, підкреслює вчена, забезпечує високу внутрішню інтеграцію та зовнішню адаптацію (стійкість розвитку організації і співробітників, успішність досягнення цілей) організації [1, с. 12].

У свою чергу А. Метельков у структурі організаційної культури співробітників прикордонних органів виокремлює такі основні компоненти: аксеологічний (цінності прикордонних органів), світоглядний (філософія, місія, цілі, стратегії), діяльнісний (управлінська діяльність), морально-правовий (норми і правила поведінки, міфи, ритуали, традиції, герої), когнітивний (усвідомлення місії прикордонних органів, усвідомлення співробітниками себе як частини організації) та емоційний (потреби, інтереси, переживання, емоції) [7, с. 76].

Загалом вивчення й узагальнення сучасних поглядів на зміст поняття корпоративної культури надає можливість стверджувати, що вчені розглядають корпоративну культуру на зовнішньому і внутрішньому рівнях. До зовнішнього рівня належить соціальне та фізичне оточення: артефакти, технологія, видимі моделі поведінки і спілкування, інтер'єр, одяг, мова тощо. До внутрішнього, прихованого, рівня корпоративної культури належать уявлення, цінності, переконання, особливості сприйняття навколишнього світу тощо.

Метою статті є розкриття сутності, особливостей змісту та структури поняття “корпоративна культура офіцера органів внутрішніх справ”.

Виклад основного матеріалу дослідження

Аналіз наукової літератури засвідчив, що вчені одностайні щодо того, що корпоративна культура як частина загальної культури майбутнього фахівця є системою уявлень, цінностей, вірувань і символів, дотримання яких допомагає людям в організації вирішувати поставлені завдання. Найчастіше вчені у культурі особистості виокремлюють чотири функціональні складові: знання, почуття або ставлення, мотивацію вибору або інтерес, дію. Виокремлення різними авторами в структурі корпоративної культури декількох взаємопов'язаних блоків - ціннісного, когнітивного, поведінкового, праксеологічного та інших - надає можливість розглядати її як цілісне особистісне утворення. Окрім цього, урахування сутності поняття “культура особистості”, а також психолого-педагогічних підходів до моделювання особистості (В. Андрєєв, Н. Кузьміна, К. Платонов та ін.) дає підстави вважати складовими корпоративної культури такі функціональні компоненти: ціннісний, мотиваційний, змістовий (категоріальний) і практично-дійовий (поведінковий). Відмінності складових корпоративної культури співробітників органів внутрішніх справ від культури інших соціальних груп виявляються у змісті структурних елементів

Далі розкриємо зміст компонентів корпоративної культури майбутніх офіцерів органів внутрішніх справ у їхньому взаємозв'язку. Зокрема, мотиваційно-ціннісний компонент можна визначити як комплекс взаємопов'язаних потреб та інтересів майбутніх офіцерів органів внутрішніх справ щодо вивчення корпоративної культури, їхніх ціннісно-цільових орієнтацій, що містять позитивне ставлення й інтерес до своєї майбутньої роботи, до корпоративної культури, самовдосконалення у цій сфері.

Значення корпоративних цінностей полягає в тому, що, як зазначає М. Шедій, вони забезпечують групову ідентифікацію, а також “групове мислення”. Це виявляється у формуванні стереотипів, схильності діяти за передбаченими стандартами, почутті причетності до діяльності організації [13]. Окрім цього, О. Стеклова значення цінностей вбачає в тому, що вони забезпечують збереження цілісності соціальної системи (організації). З точки зору управління персоналом організації важливе значення мають як цінності- цілі, що відображають стратегічні цілі організації, так і цінності-засоби, тобто ті цінні для організації якості персоналу (наприклад, дисциплінованість, чесність, ініціативність) та характеристики внутрішнього середовища (наприклад, командний дух), які надають можливість досягнути цінностей- цілей [12, с. 15].

З урахуванням досліджень О. Стеклової, М. Шедій та ін. можна вести мову про декілька видів цінностей майбутніх офіцерів органів внутрішніх справ. Насамперед, це цінності професійного характеру, тобто професійна компетентність, ставлення до своєї професійної ролі, лояльність до влади, професійна потрібність, підвищення професійної кваліфікації тощо. Це ті цінності, які властиві правоохоронцям як професійній групі.

У цьому контексті слід вказати також на те, для офіцерів органів внутрішніх справ важливе значення мають такі цінності, як патріотизм і служіння Батьківщині. Професіоналізм правоохоронця в аксіологічному аспекті - це й є, у першу чергу, орієнтація на державу як на цінність. Йдеться, насамперед, про пошанне ставлення до держави, влади, до законів країни, загалом до законодавчої сфери держави. Для офіцера органів внутрішніх справ першочергове значення має ідентифікація себе як представника правоохоронних органів з Українською державою загалом. Визнання держави як цінності виявляється як шанобливе ставлення до її конкретних атрибутів, до Конституції України, намагання неухильно дотримуватись її положень.

Для офіцера-правоохоронця важливе значення має позитивне ставлення до закону і національного права, глибока переконаність у необхідності свідомого виконання його вимог, сприйняття системи права як найвищої соціальної цінності. Це обумовлено тим, що для того, щоб на високому професійному рівні виконувати покладені на офіцера органів внутрішніх справ завдання, він повинен бути переконаним у необхідності та соціальній корисності законів і підзаконних актів, у цінності права як міри свободи та справедливості.

Такі вимоги до правоохоронців підтверджують і керівні документи, які регламентують службову діяльність органів внутрішніх справ. Зокрема, у Законі України “Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України” визначено, що внутрішні війська покликані здійснювати профілактичні, охоронні, режимні, ізоляційно-обмежувальні заходи (дії) та спеціальні операції, які проводяться за надзвичайних обставин, у мирний і воєнний час із метою охорони об'єктів, забезпечення суверенітету та територіальної цілісності держави, її конституційного ладу, громадської безпеки, законності і правопорядку держави [9].

Окрім цього, в Освітньо-кваліфікаційній характеристиці випускників факультету підготовки кадрів громадської безпеки Національної академії внутрішніх справ освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” галузі знань “Право” напряму підготовки “Правоохоронна діяльність” зазначено, що фахівець повинен: мати громадянську зрілість та високу суспільну активність; володіти професійною етикою, правовою і психологічною культурою; усвідомлювати глибоку повагу до закону та дбайливо ставитись до соціальних цінностей правової держави; визнавати честь і гідність громадянина України; виховувати в собі високу моральну свідомість, гуманність, міцність моральних переконань, відповідальність за долі людей та доручену справу; бути принциповим і незалежним при забезпеченні прав, свобод та законних інтересів особи, її охорони і соціального захисту; бути непримиренним до будь-якого порушення закону у своїй професійній діяльності [2, с. 7]. корпоративний культура офіцер цінність

Отже, у документах, які регламентують службову діяльність органів внутрішніх справ, підкреслюється, що офіцер-правоохоронець як високопрофесійний спеціаліст, який буде від імені держави слідкувати за застосуванням норм матеріального та процесуального права, гарантувати громадську безпеку, має бути взірцем суворого дотримання чинного законодавства України і професійного служіння, створюючи позитивний імідж правоохоронним органам та державі.

Важливе значення для співробітників органів внутрішніх справ мають також етичні цінності. Як зазначає Г. Дубов, центральним поняттям професійної моралі офіцера-правоохоронця є поняття професійного обов'язку, що поєднується з поняттям відповідальності. Професійний обов'язок офіцера органів внутрішніх справ полягає, насамперед, у сумлінній, старанній і відповідальній праці [4, с. 58]. Також офіцера-правоохоронця мають відрізняти професійна совість, професійна честь, професійна гідність та професійна справедливість. На основі зазначених моральних цінностей в офіцерів органів внутрішніх справ формуються такі особистісні якості, як надійність, активна життєва позиція, вірність принципам, ідеалам, а також готовність докласти вольових зусиль заради них.

Щодо цього С. Сливка також зазначає, що “правник завжди і скрізь має бути носієм морально-правових норм, творцем нових моральних цінностей у праві, пропагувати та доводити на власному прикладі, що життя треба будувати за моральними законами” [10, с. 179]. Етичні цінності, окрім усього, передбачають повагу до колег на всіх рівнях спілкування. Другим важливим елементом є повага до старших і повага до людського життя. Також серед основних елементів етичної цінності можна виокремити вірність своїй справі, чесність та правдивість.

По-друге, окрім цінностей професійного характеру, для офіцерів органів внутрішніх справ важливе значення мають цінності організаційного характеру - ієрархія, дисципліна, взаємини в колективі, стиль керівництва, ставлення до вияву ініціативи, розмежування і делегування повноважень, використання часового ресурсу, взаємовідносини з колегами, відвідувачами, підозрюваними тощо, тобто ті цінності, які властиві установам внутрішніх справ та мають особливості сприйняття і відтворення у правоохоронних органах. Важливими цінностями офіцерів органів внутрішніх справ, що впливають на їх поведінку, є також такі: завжди виконувати свої обов'язки на найвищому рівні компетентності; уміти працювати в команді; бути “відкритим” для інформації, знань або новин про майбутні чи актуальні проблеми; відповідати за свої вчинки та брати на себе відповідальність.

По-третє, слід вказати на цінності соціально-статусного характеру. Йдеться про соціальну захищеність, стабільність становища органів внутрішніх справ, упевненість співробітників у завтрашньому дні, належну заробітну плату, “кастовість”, визнання статусу в суспільстві, престиж тощо. Це ті цінності, які відрізняють становище представників органів внутрішніх справ від становища інших груп у суспільстві.

Отже, мотиваційно-ціннісний компонент корпоративної культури офіцера органів внутрішніх справ охоплює його загальну спрямованість на служіння Батьківщині, відданість професійному обов'язку, патріотизм, розвинені цінності поваги до Української держави, до прав і свобод інших людей, переконаність у необхідності та соціальній корисності законів і підзаконних актів тощо. Серед цінностей офіцерів органів внутрішніх справ можна виокремити три групи: цінності професійного характеру, цінності організаційного характеру та цінності соціально-статусного характеру.

Наступний, інформаційно-змістовий, компонент корпоративної культури складається із системи загальних професійних і специфічних знань. Зокрема, важливою ланкою цього компонента корпоративної культури в органах внутрішніх справ є знання про її мету та місію. У них концентровано виражаються ключові корпоративні цінності, що визначають характер і принципи діяльності правоохоронного відомства. Місія корпоративної культури відображає соціальну значущість та специфіку правоохоронної діяльності, місце і роль правоохоронних органів та кожного співробітника в системі безпеки держави.

Місія деталізує статус органів внутрішніх справ і співробітників, забезпечує напрямок та орієнтири для визначення цілей і стратегій на різних рівнях розвитку. Нормативно-правовим закріпленням місії органів внутрішніх справ є закони України, які регламентують правоохоронну діяльність. В Освітньо-кваліфікаційній характеристиці випускників факультету підготовки кадрів громадської безпеки Національної академії внутрішніх справ освітньо- кваліфікаційного рівня “Бакалавр” галузі знань “Право” напряму підготовки “Правоохоронна діяльність” визначено основі вимоги до майбутнього офіцера органів внутрішніх справ в аспекті організації власної діяльності як складової колективної діяльності. Передбачено, що офіцер завжди повинен у своїй діяльності враховувати мету спільної діяльності, усвідомлювати цілі власної діяльності та її структуру. Підкреслено, що він повинен розуміти сутність і соціальну значущість своєї професії, свою належність до Міністерства внутрішніх справ як цілісного організму держави. Також зазначено, що він повинен формувати та контролювати власну поведінку з метою забезпечення гармонійних стосунків із колегами, ураховуючи їхні психологічні особливості, зумовлені віком, статтю, політичними і релігійними уподобаннями, рівнем розвитку психічних функцій, можливими життєвими кризами тощо. При цьому в службових та позаслужбових стосунках з людьми, в особистій поведінці офіцер має бути зразком чесності, чемності, тактовності, зовнішньої охайності і внутрішньої дисциплінованості, культури спілкування, у тому числі й мовної [2, с. 44].

Складовими інформаційно-змістового компонента корпоративної культури є також специфічні знання про принципи функціонування і розвитку органів внутрішніх справ, система знань про корпоративну культуру організації, її зміст, типи, рівні, а також управлінські знання. У першу чергу, це знання з правової сфери. Це обумовлено тим, що в іншому випадку той, хто не знає закону, не може бути його охоронцем, охороняти права та свободи громадян. Знання права є важливою умовою ефективної професійної діяльності офіцера органів внутрішніх справ як правоохоронця.

Щодо системи правових знань С. Демський, В. Ковальський, А. Колодій, В. Копєйчиков ведуть мову про знання конкретних норм права, дані про державний устрій, призначення держави, політичну систему суспільства, престиж юридичної професії, авторитет і ступінь розвитку юридичної науки, стан законності та правопорядку, форми і методи правового регулювання, якість роботи правоохоронних органів [8, с. 122]. Як підкреслюють учені, ці знання визначають правову психологію правоохоронця (правові почуття, емоції, оцінні поняття стосовно права чинного та права бажаного), правову ідеологію (правові ідеї, правові теорії, правові поняття і категорії, правові принципи) та елементи поведінки (уміння і навички ефективної реалізації норм права в повсякденному практичному житті, а також правова активність громадян) [8, с. 122].

Загалом очевидно, що склад знань про корпоративну культуру обумовлено, насамперед, специфікою правоохоронної діяльності офіцерів внутрішніх справ. Отже, саме правові знання, правові ідеали, які ґрунтуються на правових актах, є важливою складовою інформаційно-змістового компонента корпоративної культури. Загалом зміст цього компонента корпоративної культури офіцерів органів внутрішніх справ становить розуміння ними важливості місії правоохоронних органів, знання сутності корпоративної культури та вимог, які вона висуває до їхньої професійної діяльності.

Ще один компонент корпоративної культури офіцера органів внутрішніх справ - практично-дійовий. Він охоплює систему вмінь і навичок корпоративної діяльності, необхідних для забезпечення успішного функціонування органів внутрішніх справ, готовності та здатності адаптуватися до умов правоохоронної діяльності, сформованості системи навичок застосування відповідних технологій для вирішення професійних завдань.

При цьому слід зазначити, що саме через набір відповідних навичок і вмінь офіцерам передаються ціннісні орієнтації, які надають можливість оптимізувати роботу правоохоронних органів як корпоративної системи. У цьому випадку можна стверджувати, що сприймати цінності - означає, насамперед, визнавати спеціальні норми поведінки, використовувати відповідні вміння та навички при виконанні завдань правоохоронної діяльності.

Дослідниця І. Зеленко вважає, що працівники органів внутрішніх справ повинні вміти використовувати правовий інструментарій, юридичну та інформаційну техніку, наукові і практичні рекомендації у повсякденній правоохоронній діяльності - при забезпеченні громадського спокою, запобіганні злочинності та боротьбі з нею, наданні допомоги і послуг населенню. Їх також, на думку вченої, має відрізняти правова активність, звички та внутрішня усвідомлена потреба дотримуватись правомірної поведінки, навіть при ускладненні оперативної обстановки. Важливе значення має також їхнє намагання постійно сприяти соціальній стабільності, компромісу інтересів у суспільстві - через поширення правових і правоохоронних знань, правових засад та ідей [3, с. 14-15].

Загалом можна стверджувати, що практично-дійовий компонент корпоративної культури охоплює систему вмінь і навичок, серед яких такі: уміння дотримуватись правил та норм корпоративної культури, аналізувати ситуацію і шляхи щодо її покращення відповідно до вимог корпоративної культури, встановлювати та підтримувати конструктивні відносини із колегами й іншими учасниками правових відносин, уміння працювати в команді, адекватно застосовувати набуті знання в реальних професійних ситуаціях та здійснювати адекватну самооцінку сформованості корпоративної культури.

Окрім умінь, важливою складовою практично-дійового компонента корпоративної культури є дотримання норм, що регулюють діяльність правоохоронців. Корпоративні норми, в чомусь повторюючи соціальні норми, мають специфічний зміст, обумовлений умовами і чинниками правоохоронної діяльності. Формальні та неформальні норми і правила регулюють поведінку та діяльність співробітників за умови прийняття їх кожним із членів правоохоронних органів. Абсолютна ідентифікація офіцера з правоохоронними органами означає, що він не лише усвідомлює її ідеали, чітко дотримується правил і норм поведінки, але й внутрішньо повністю приймає корпоративні цінності. У цьому випадку культурні цінності правоохоронних органів стають індивідуальними цінностями офіцера, визначаючи мотивацію його поведінки. Прикладом таких норм в органах внутрішніх справ є безумовне виконання наказів і розпоряджень керівництва, обов'язкова допомога та співробітництво в командній роботі тощо.

У правоохоронних органах норми виявляються також через ритуали й усталені традиції. Серед традицій правоохоронного відомства можна назвати такі, як солідарність у відстоюванні честі мундира, офіцерського звання та вимог справедливості стосовно членів колективу, особиста зразковість, визнання колективом офіцерів відповідальності за вчинки кожного свого товариша, вірність присязі, турбота про підлеглих і вимогливість, недопущення стукацтва та зради в офіцерському середовищі, дружба і товариство, готовність кожного офіцера прийти на допомогу товаришу.

За допомогою традицій гармонізуються відносини між поколіннями офіцерів органів внутрішніх справ, підтримується зв'язок минулого, сьогодення та майбутнього. Саме традиції, звичаї і ритуали зміцнюють корпоративний дух офіцерів, сприяють утвердженню та підтримці належних товариських стосунків. Загалом практично-дійовий компонент корпоративної культури офіцера органів внутрішніх справ - це, насамперед, правова поведінка, правові взаємини, правові дії і правові оцінки. Практично-дійовий компонент акумулює навички, прийоми, способи, норми правозастосовної діяльності. Саме ступінь їх опанування найбільше свідчить про корпоративну культуру майбутнього офіцера органів внутрішніх справ.

Усі зазначені компоненти корпоративної культури є тісно взаємопов'язаними між собою. Так, наприклад, цінності організації виявляються в справах і вчинках керівників та інших співробітників, декларованих і неформальних нормах та правилах, які передаються членам правоохоронного відомства через звичаї, ритуали і традиції. Результатом такої дії на співробітників усіх елементів корпоративної культури стає їхня контрольована поведінка. Корпоративна культура правоохоронних органів за таких умов є потужним механізмом адаптації, передачі та прийняття соціального досвіду представників правоохоронного відомства, забезпечуючи ефективність їхньої професійної діяльності.

Висновки

Теоретичний аналіз наукової літератури з проблем корпоративної культури (А. Метельков, О. Разумова, О. Стеклова, Т. Романюк, О. Чижикова, Е. Шейн та ін.), а також вивчення нормативно-правових документів щодо організації службової діяльності співробітників органів внутрішніх справ надає можливість визначити корпоративну культуру майбутніх офіцерів органів внутрішніх справ як професійно важливу особистісну властивість, яка охоплює цінності професійної діяльності, знання про місію правоохоронного відомства, засоби правоохоронної діяльності та виявляється у дотриманні корпоративних норм при організації міжособистісної взаємодії і виконанні завдань правоохоронної діяльності. Корпоративна культура офіцерів органів внутрішніх справ відрізняється від культур інших соціальних груп змістовним наповненням її структурних елементів та обумовлена специфікою діяльності правоохоронного відомства. Структуру корпоративної культури становить єдність мотиваційно-ціннісного, інформаційно-змістового і практично-дійового компонентів.

Перспективами подальших розвідок у даному напрямку є визначення критеріїв, показників та рівнів сформованості корпоративної культури у майбутніх офіцерів органів внутрішніх справ.

Список використаної літератури

1. Валиахметова, Л. М. Формирование корпоративной культуры сотрудников кредитно-финансовых организаций: автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.03 “Психология труда, инженерная психология, эргономика (психологические науки)” / Л. М. Валиахметова ; Ин-т мировых цивилизаций. М., 2013. 22 с.

2. Варіативна частина освітньо-професійної програми фахівця освітньо- кваліфікаційного рівня “Бакалавр” напряму підготовки 0601 “Право”. К.: Вид-во НАВСУ, 2012. 114 с.

3. Зеленко, І. П. Правова культура працівників органів внутрішніх справ (загальнотеоретичний аспект): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 “Теорія та історія держави і права” / І. П. Зеленко ; Харк. нац. ун-т внутр. справ. Х., 2006. 20 с.

4. Этика сотрудников правоохранительных органов: учебник / под ред. Г. В. Дубова. М.: Щит-М, 2001. 524 с.

5. Капитонов, Э. А. Корпоративная культура: теория и практика / Э. А. Капитонов, Г. П. Зинченко, А. Э. Капитонов. М.: Альфа-Пресс, 2005. 352 с.

6. Корпоративна культура / під заг. ред. Г. Л. Хаєта. К.: Центр учбової літератури, 2003. 403 с.

7. Метельков, А. Ю. Формирование организационной культуры сотрудников пограничных органов в период их подготовки в вузе: дисс.... кандидата пед. наук: 13.00.08 / Метельков А. Ю. М., 2010. 135 с.

8. Правознавство: підручник / С. Е. Демський, В. С. Ковальський,

9. М. Колодій та ін. ; за ред. В. В. Копєйчикова. 5-те вид., перероб. та доповн. К.: Юрінком Інтер, 2002. 736 с.

10. Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України: Закон України від 26 берез. 1992 р. № 2235-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. 1992. № 29. Ст. 397. Зі змінами ; ост. ред. 14 квіт. 2009 р.

11. Сливка, С. С. Юридична деонтологія: підручник / С. С. Сливка. 3-тє вид., перероб. і доповн. К.: Атіка, 2006. 296 с.

12. Спивак, В. А. Организационная культура / В. А. Спивак. СПб.: ИД “Нева”, 2004. 224 с.

13. Стеклова, О. Е. Организационная культура / О. Е. Стеклова. Ульяновск: УлГТУ, 2007. 127 с.

14. Шедий, М. В. Ценности как фактор развития корпоративной культуры государственной службы: дисс.... кандидата социол. наук: 22.00.06 / Шедий М. В. Орел, 2004. 183 с.

15. Шейн, Э. Х. Организационная культура и лидерство / Э. Х. Шейн ; под ред. А. Спивака ; [пер. с англ.]. СПб.: Питер, 2002. 336 с.

Размещено на Allbest.ru