Екологічна освіта в російській вищій школі: сучасний стан та напрями модернізації

Пошук напрямків і способів підвищення якості екологічної освіти у вищих навчальних закладах Російської Федерації. Завдання екологічної освіти та особливості її змісту в вузах залежно від напрямів підготовки. Оновлення якості екологічної освіти.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.12.2018
Размер файла 49,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Выборгский филиал ФГБОУ ВПО «Российский государственный педагогический университет им. А. И. Герцена»

Военно-медицинская академия имени С. М. Кирова

ЭКОЛОГИЧЕСКОЕ ОБРАЗОВАНИЕ В РОССИЙСКОЙ ВЫСШЕЙ ШКОЛЕ: СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ И НАПРАВЛЕНИЯ МОДЕРНИЗАЦИИ

Н.А. Костикова, А.Н. Костиков,

Я.В. Зачиняев, А. В. Зачиняева

В настоящее время в процессе модернизации российской образовательной системы одной из основных задач является обеспечение нового качества образования, подготовка человека, способного адаптироваться в быстро изменяющихся условиях. Среди возможных путей достижения нового качества для общеобразовательной школы называются введение новых федеральных государственных образовательных стандартов, введение ЕГЭ, для высшей школы - обеспечение требований Болонского процесса: двухуровневая система (бакалавриат и магистратура), система зачетных единиц (кредитов) и т.п. С этим нельзя не согласиться, если иметь в виду в первую очередь вхождение образовательной системы России в единое мировое образовательное пространство.

В свете процессов обновления качества образования на всех этапах особый интерес представляет анализ результатов внешней экспертной оценки уровня образованности наших школьников в рамках международных сравнительных исследований. По данным международного исследования PISA (Program for International Student Achievement) в 2003 г. Россия:

• по градации «математическая грамотность» занимает 29 - 31 место из 40 стран (в 2000 г. - 21 - 25 места среди 32 стран);

• по градации «естественнонаучная грамотность» занимает 20 - 30 место из 40 стран (в 2000 г. - 26 - 29 места из 32 стран);

* по градации «грамотность чтения» занимает 32 - 34 место из 40 стран (в 2000 г. - 27 - 29 места из 32 стран мира).

Столь невысокий уровень достижений российских школьников свидетельствует о необходимости внесения изменений в систему образования, при этом не только на школьном, но также и на вузовским уровне, поиска путей обновления содержания образования, технологий, методов и средств обучения.

В 2005 г. в Вильнюсе (Vilnius, Lietuva) была принята «Стратегия ЕЭК ООН для образования в интересах устойчивого развития». Решение Европейской экономической комиссии ООН относительно концентрации усилий на совершенствовании образования в интересах устойчивого развития означает начало серьезной реформы, охватывающей все виды обучения, воспитания от дошкольного до профессионального и поствузовского [1]. Суть реформ в том, чтобы перейти от простой передачи знаний, умений и навыков, необходимых для существования в современном обществе, к готовности действовать и жить в быстроменяющихся условиях, участвовать в планировании социального развития, учиться предвидеть последствия предпринимаемых действий, в том числе и возможные последствия в сфере устойчивости природных экосистем. Одним из синонимов понятия «устойчивое развитие» является «рациональное использование природной среды».

Перестройка системы образования, по замыслу разработчиков Стратегии, должна способствовать развитию у населения навыков критического и творческого мышления, в сочетании с воспитанием взаимного уважения к инакомыслящим, глубинного понимания демократических форм принятия согласованных решений и выполнения намеченных планов. Для этого предполагается ввести в учебный процесс ряд новых учебных дисциплин, а также усилить междисциплинарность обучения для того, чтобы научиться ставить и решать комплексные социальные и экологические проблемы.

Данная ситуация осложняется перегруженностью в содержательном плане современного среднего и высшего образования. Введение новых дисциплин или даже новых тем в имеющейся учебной программе означает либо возрастание академической нагрузки на студентов, либо сокращение каких-то дисциплин и разделов. Требования федерального государственного образовательного стандарта для системы высшего образования предусматривает также сокращение доли лекционных видов занятий и увеличение доли практических занятий, при этом не менее 20 - 30% учебного времени на практических занятиях должно отводиться на использование интерактивных форм работы, например: дискуссии, деловые игры, микроисследования и т.д. Необходимость сокращения содержательной части образования, в том числе в области экологии, и выделения значительного времени для развития творческих аналитических способностей у обучающихся свидетельствует о существующей в настоящее время проблеме поиска направлений и способов повышения качества экологического образования в высших учебных заведениях РФ.

Целью данного исследования является анализ особенностей реализации экологической компоненты высшего образования и определение путей и направлений обновления качества экологического образования в вузах России.

Особенностями системы современного высшего профессионального образования являются:

• доминирование интегративных (надпредметных, межпредметных) целей обучения над предметными;

• реализация деятельностного подхода в обучении;

• внедрение компетентностного подхода в обучении;

• авторитаризм в отношении между учениками и преподавателями сменяется сотрудничеством, партнерством в учебной деятельности;

• в образовательном процессе реализуются новые коммуникативные модели, осуществляется «субъект-субъектное» взаимодействие [2; 3];

• применяются инновационные технологии, в том числе дистанционные образовательные технологии [4] и т.д.

Исторически естественнонаучная область знания развивалась от частного к общему, поэтому, при большом прогрессе в описании многих частных природных явлений, целостная картина законов существования биосферы остается изложенной в школьных и университетских учебниках весьма поверхностно, что необходимо в дальнейшем учитывать при отборе содержания экологического образования.

В рамках высшего и среднего экологического образования за эти годы разработаны и апробированы несколько моделей - однопредметная (горизонтальная), многопредметная (вертикальная) и смешанная. Наибольшее признание у педагогов нашла смешанная модель экологического образования, когда наряду с изучением экологии в рамках самостоятельного предмета, студенты получают дополнительные экологические знания с учетом традиционных предметов.

Экологическая проблематика в образовании имеет не только самостоятельное жизнеутверждающее значение, но оказывается и наиболее удачным материалом для демонстрации конкретной взаимосвязи социальных, природных и технологических составляющих устойчивого развития.

К настоящему времени можно считать завершившимся этап становления содержания всеобщего экологического образования. Оно должно начинаться с обсуждения вопросов устойчивости биосферы, характеристики возрастания антропогенного воздействия на природу. Продолжаться ответами на вопросы «на какой период хватит основных природных ресурсов?» и «как снизить негативный эффект столь мощного хозяйственного воздействия на биосферу?». Завершаться подробным рассмотрением разработанных в последние два-три десятилетия способов устойчивого развития, которые требуют специальной подготовки кадров и в то же время должны быть известны каждому гражданину [5, 6].

Признавая очевидный прогресс в развитии содержания экологического образования за последнее десятилетие, мы не должны забывать об остающихся недоработках. К одной из них относится недостаточно проработанная естественнонаучная компонента междисциплинарной программы экологического образования. Стремясь создать образование, удовлетворяющее современным требованиям переориентации общества на посильный анализ последствий ускоряющего развития человечества, мы фактически ставим перед собой две сверхзадачи - научить людей разбираться:

1) в природных процессах, лежащих в основе существования биосферы;

2) в социальных процессах, от которых зависит благополучие и устойчивость общества.

В высшей школе экологическое образование должно получить развитие в двух основных направлениях:

• как общеобразовательная парадигма устойчивого развития, согласно которой каждый профессионал, вне зависимости от специфики выбранной профессии, должен в полной мере обладать необходимыми качествами: социальной ответственности, инициативности, прогнозирования развития ситуаций, способностью формулировать проблемы и искать пути их решения, терпимостью к альтернативным суждениям в сочетании с активностью разъяснения собственной позиции;

• как профессиональная сфера умений, знаний и навыков, соответствующая выбранному профилю специализации.

К основным направлениями обновления качества экологического образования в высшей школе можно отнести следующие:

1. Определение целей, задач, формируемых у студентов компетенций, результатов освоения студентами дисциплин экологической направленности в логике компетентностного подхода и с учетом требований федерального государственного образовательного стандарта высшего профессионального образования.

2. Разработка и уточнение принципов и требований к отбору содержания экологического образования, определение логической последовательности содержания основных этапов непрерывного образования в интересах устойчивого развития, определение и обеспечение междисциплинарных связей.

3. Разработка методов, форм, средств и технологий в области экологического образования.

4. Разработка средств оценки уровня сформированности компетенций в области экологического образования.

5. Перестройка образования от простого усвоения знаний к развитию способностей у студентов к самостоятельному анализу, формулировке проблем и поиска путей их решения.

6. Развитие личностных качеств обучаемых, креативности, творческих способностей, критического мышления

7. Выбор эффективных способов развития навыков согласованных действий и взаимного уважения обучаемых, развитие умения работать в команде.

Целью экологического образования является становление и развитие экологической культуры личности и общества как совокупности практического и духовного опыта взаимодействия человечества с природой, обеспечивающего его выживание и развитие. Воздействие человека на природную среду в процессе хозяйственной деятельности по масштабам, извлекаемых и перемещаемых пород, преобразование рельефа, перераспределения поверхности и подземных вод и т.д. сопоставимы с географическими процессами. Люди постоянно занимаются преобразованием природы, поэтому очень важен комплексный подход к разработке, внедрению новых методов очистки и выбросов в биосферу и утилизации отходов производства.

Экологическая безопасность во многих странах и ее развитие имеют 3 важных аспекта:

1. Социально-экономический. Экологическое образование необходимо как для специалистов в области охраны окружающей среды, так и для всего населения в целом.

2. Естественнонаучный. Это специализированный комплекс научных проблем (разработок), направленных на защиту окружающей природной среды и рациональное использование природных ресурсов во всех трех составляющих биосферы.

3. Технико-технологический аспект - внедрение в промышленность научных разработок.

Многолетнее игнорирование этой логической цепочки (образование - наука - производство) привело к тому, что в настоящее время в России обострился конфликт между производственной и иной деятельностью человека и возможностью самосохранения природы. В связи с тем, что в нашей стране законодательно провозглашен приоритет жизни и здоровья человека по отношению к результатам его производственной деятельности, экологическое образование населения, разработка новых и усовершенствование существующих технологических процессов должны стать для государства первоочередными задачами.

Экологическое образование на наших глазах претерпело впечатляющую эволюцию. Оно начиналось со стремления воспитывать у людей любовь к природе и бережное отношение к ее богатствам. Вскоре экологическое образование вобрало в себя еще несколько направлений, связанных с предотвращением загрязнения окружающей среды, утверждением здорового образа жизни и др. Наконец, в соответствии с внутренней логикой развития, экологическое образование переросло рамки экологической культуры и породило область, которую можно было бы назвать социальной культурой XXI века, необходимой для успешной интеграции человечества, предотвращения социальных и экологических катаклизмов [5].

Современному образованию важно достойно принять вызов времени, требующий глубинного объединения естественных и гуманитарных знаний, для того, чтобы воспитывать человека, способного заботиться о будущем человечества, оставаясь на твердой почве достоверных знаний объективных законов существования природы и общества.

Литература

1. Глазовский Н. Ф. Программа дисциплины «Устойчивое развитие» / Н.Ф. Глазовский // Образование для устойчивого развития. Материалы семинара «Экологическое образование для устойчивого развития» / Под ред. чл.-корр. РАН Н.С. Касимова. Смоленск - М.: Изд-во «Ниверсум», 2004. С.103 - 112.

2. Костикова Н. А. Исследование особенностей реализации коммуникативных стратегий в дистанционной образовательной среде учителями школ / Н. А. Костикова // Современные проблемы науки и образования. 2013. №4. Режим доступа: http://www.science-education.ru/110- 9932 (дата обращения: 22.08.2013).

3. Костикова Н. А. Особенности коммуникативной деятельности педагога в дистанционной образовательной среде / Н. А. Костикова // Фундаментальные исследования. 2012. №3 (часть 2). C. 281 - 285.

4. Костиков А.Н. Концептуальные основы организации дистанционного обучения преподавателем высшей школы / А. Н. Костиков // Казанская наука. 2011. № 8. C. 264 - 268.

5. Марфенин Н. Н. Задачи экологического образования в интересах устойчивого развития / Н. Н. Марфенин, Л. В. Попова // «На пути к устойчивому будущему: проблемы экологического просвещения и образования». Тезисы докладов XI Международной конференции по экологическому образованию 22 - 24 июня 2005. Владимир: Изд-во «Владимир Полиграф», 2005. С. 22 - 30.

6. Фридман В.С Образование в области устойчивого развития: роль интерактивных методов и Интернет-среды (на примере курса лекций «Биосфера и человечество») / В. С. Фридман, Г. С. Еремкин, С. В. Репин // Человечество и окружающая среда. Материалы Междунар. научно-практ. конф. МГУ - СУНИ. М.: Изд-во МГУ, 2004. С. 66 - 70.

7. Зачиняев Я. В. Экологические проблемы коневодства (монография) / Я. В. Зачиняев. 2007. СПб: Изд-во СПбГУСЭ. 171 с.

8. Зачиняев Я. В. Микробная деградация полиуретана / Я. В. Зачиняев И. И. Мирошниченко, А. В. Зачиняева // Журн. прикл. химии. 2009. Т. 82, Вып. 7. С. 1224 - 1226.

9. Зачиняев Я. В. Оценка риска воздействия на здоровье населения химических веществ, загрязняющих воздух окружающей среды / Я. В. Зачиняев, А. В. Зачиняева, О. Н. Антонова, Л. И. Ковалёва // Экологическая химия. 2013. Т. 22, Вып. 2. С. 107 - 112.

Annotation

Kostikova N. A., Kostikov A. N., Zachinyaev Ya. V., Zachinyaeva A. V.

Ecological Education in a Russian Higher School: Modern State and Ways of Modernization

This article is devoted to the actual and important problem of improving the quality of higher education, namely the quality of ecological component in the system of higher education, to the searching ways of improving the quality of ecological education at Russian Universities taking into account the introduction of new Federal State Educational Standard of higher professional education. Peculiarities of modern ecological education at Universities, connected to the realization of new approaches such as competence and activity, methods, using innovative technologies including IT and distant technologies, providing and supporting the conditions for new communication models, “subject-subject” models of interaction etc. have been analyzed in this article. Models of ecological education at different levels have been viewed. The aims and tasks of ecological education at Universities have been stated as well as some peculiarities and details of content of ecological education at higher school depending on the educational profile have been defined. It has been showed that ecological component is a necessary and important part of a stable development strategy. The main ways of improving the quality of ecological education at Russian Universities have been discussed. They include defining and improving of the educational aims, the results achieved, creating the competence model of a specialist in the field of ecology, educational principles, content of ecological education, methods, teaching aids and educational technologies. It has also been stressed out that it is of utmost importance to develop such qualities of students as creativity, critical thinking, tolerance, desire and ability to work as team members.

Key words: modernization of education, higher education. Ecological education, quality of education, ways of improving the quality of ecological education.

Referat

ECOLOGICAL EDUCATION IN A RUSSIAN HIGHER SCHOOL: MODERN STATE AND WAYS OF MODERNIZATION

Kostikova N. A., Kostikov A. N., Zachinyaev Ya. V., Zachinyaeva A. V. Ecological Education in a Russian Higher School: Modern State and Ways of Modernization

This article is devoted to the actual and important problem of improving the quality of higher education, namely the quality of ecological component in the system of higher education, to the searching ways of improving the quality of ecological education at Russian Universities taking into account the introduction of new Federal State Educational Standard of higher professional education. Peculiarities of modern ecological education at Universities, connected to the realization of new approaches such as competence and activity, methods, using innovative technologies including IT and distant technologies, providing and supporting the conditions for new communication models, “subject-subject” models of interaction etc. have been analyzed in this article. Models of ecological education at different levels have been viewed. The aims and tasks of ecological education at Universities have been stated as well as some peculiarities and details of content of ecological education at higher school depending on the educational profile have been defined. It has been showed that ecological component is a necessary and important part of a stable development strategy. The main ways of improving the quality of ecological education at Russian Universities have been discussed. They include defining and improving of the educational aims, the results achieved, creating the competence model of a specialist in the field of ecology, educational principles, content of ecological education, methods, teaching aids and educational technologies. It has also been stressed out that it is of utmost importance to develop such qualities of students as creativity, critical thinking, tolerance, desire and ability to work as team members.

Key words: modernization of education, higher education. Ecological education, quality of education, ways of improving the quality of ecological education.

Nowadays at the process of Russian educational system modernization one of the main aims is providing a new quality of education, training of a specialist capable to adapt to rapidly changing environment. The possible ways of reaching a new quality of secondary education are considered to be the introduction of the Federal state educational standard, Russian State Exam, as for the higher education they are providing the Bologna process requirements such as two-level system (bachelor and mastery degree programs), credits etc. It has sense due to the tendency of integrating Russian educational system into global educational environment.

Looking through the processes of educational quality renovation at different levels it's of high interest to analyze the results of external comparative expertise of educational achievement level of Russian pupils. According to the data of international research PISA (Program for International Student Achievement) in 2003 Russia had the following results:

• in the field «mathematical competence» 29-31 places among 40 countries-participants (in 2000 - 21 - 25 places among 32 countries);

• in the field «natural sciences competence» 20 - 30 places among 40 countries (in 2000 - 26 - 29 places among 32 countries);

• in the field «reading competence» 32 - 34 places among 40 countries (in 2000 - 27 - 29 places among 32 countries).

Such a low level of Russian school children achievements shows the necessity of making changes in the educational system not only at the school level but at the level of higher education as well, searching for the ways of improving the educational content, technologies, methods, teaching aids.

“The Strategy for education in the conditions of stable development” was adopted by the European Economics Commission of United Nations Organization in 2005 in Vilnius (Lithuania). The resolution of EEC devoted to problem of paying attention to education improvement means the beginning of a serious reforms of all types of education, bringing-up from pre-school through secondary school, higher school to professional levels [1]. The main idea of reforms is to transform from simple transmition of knowledge and skills necessary for one's existing in a modern society to readiness and ability to act and live in a rapidly changing conditions, participate in a planning of social development, learn to foresee the consequences of actions taken including possible consequences in a sphere of natural ecosystem stability. One of the synonyms of concept “stable development” is “rational usage of natural environment”. So it is obvious that a much more attention should be paid to the ecological education.

Some changes in the educational system according to the idea of the strategy designers should contribute to developing people's skills of critical thinking, creativity combined with developing respect to people of different believes and points of view, understanding democratic ways of taking collective decisions and realization of planned actions. To achieve this goal some new subjects are supposed to be introduced into the curricular as well as multidisciplinarity should be strengthened to teach students to raise and solve complex social and ecological problems.

The problem met is that education at different levels may have an extra content. Introduction of new subjects or even new topics to the program may lead to either academic load increasing or necessity to reduce some subjects or parts of some subjects. Moreover Federal State Educational Standard for higher professional education requires reduction of lecture portion and increasing the ratio of seminars under condition that not less than 20 - 30% of seminars should include such interactive activities as discussions, role-play, micro research etc.

The necessity of reducing content of ecological educational and providing sufficient time for developing students' creative and analytical abilities shows that there is a problem of searching for the ways and methods of improving the quality and effectiveness of ecological education at the Universities in Russia.

The aim of the present research is making the analyses of the peculiarities of ecological component realization at higher education and defining the ways and methods of ecological education improving at the Universities.

Peculiarities of modern system of professional higher education are:

• dominating of integrative aims over the subject aims;

• realization of activity approach;

• applying of competence approach;

• changing of autoritarism in relations between teachers and students to cooperation and partnership in an educational activity;

• realization of new communicative models as well as “subject - to - subject” interaction [2; 3];

• using of innovative technologies including distant technologies etc [4].

The area of natural sciences has been developed in a way from partial to general therefore in spite of a great progress in describing some natural things the whole picture of the laws of biosphere existence presented and depicted in school and University books leaves much to be desired. This fact should be taken into account while defining the criteria of content of ecological education choosing.

Several models of ecological education at schools and Universities are monosubject (horizontal), multisubject (vertical) and mixed. The most spread one is a mixed model of ecological education, implying studying ecology as a subject as well as including ecological aspects into different subjects.

Studying ecological problems not only has a very important meaning itself, it also provides a suitable material for showing relations between social, natural and technological components of stable development.

The period of global ecological content formation is considered to have been completed by the present moment. Ecological education should begin from discussing questions of biosphere stability, characterization of the increase of negative influence on nature. Then the answers to the questions like “When will the natural resources be exhausted?” and “How can one reduce the negative effect of a powerful influence on biosphere?” should be found. Ecological training should also view the ways of stable development which requires special training and at the same time should be known to everyone [5; 6].

In spite of the visible progress in developing content of ecological education during the last 10 years one shouldn't forget about some drawbacks and problems left. One of them is a natural science component of interdisciplinary program of ecological education which has not been thoroughly developed yet. Making an attempt to create the education meeting modern requirements of a society reorientation to the analyses of an impact of an accelerating development of a mankind we could formulate two global goals:

1) to teach people to understand natural processes making the base of a biosphere existence;

2) to teach people to understand social processes influencing the wellbeing and stability of the society.

Ecological education at Universities should develop in two ways:

• as an educational paradigm of a stable development according to which every professional no matter the profession chosen should gain such qualities as social responsibility, initiative, foreseeing different situations, the ability to raise problems and find the ways of their solving, patience to other points of view along with the ability to explain own point of view;

• as a sphere of professional skills, knowledge and abilities corresponding to the chosen specialization.

The main ways of renovation of ecological education quality at higher school could be the following:

1. Defining aims, tasks, competences and educational results of training students in the area of ecology taking into account the competence approach and fulfilling the requirements of the Federal State Educational Standard for higher professional education.

2. Defining the principles and requirements for choosing ecological education content, identifying the sequence of main stages of continuous education in the interest of stable development, identifying and providing interdisciplinary bounds.

3. Designing of new methods, forms, aids and technologies in the area of ecological education.

4. Designing aids for evaluation the level of competences developed after studying ecology at different levels.

5. Changing of educational process in the way that student will acquire the ability to analyze independently, to raise problems and solve them.

6. Developing personal qualities of students, creativity, critical thinking.

7. Choosing of effective ways of developing skills of cooperative actions, respect to every student and ability to work as a team.

The aim of ecological education is bringing up and developing ecological culture of individuals and society in the whole as a combination of practical and soul experience of interaction between mankind and nature, providing his existence and development. People's influence on natural environment during the process of producing activity, finding and using natural resources, altering the landscape, distribution of the surface and underground waters and etc. Are compared with geographical processes. People constantly change the nature so the complex approach to designing, applying new methods of cleaning the wastes coming to the biosphere and utilizing of production wastes is of utmost importance [7; 8; 9].

Ecological safety in most countries and its development have 3 important aspects:

1. Social-economics. Ecological education is necessary both for the specialists in the area of natural environment safety and all other specialists.

2. Natural scientific. It's a specialized combination of scientific problems devoted to the preservation of the natural environment and rational usage of natural resources of all components of biosphere.

3. Technical and technological aspect - the introduction of scientific developments in the industry.

Ignoring of the logical chain “education - science - production” has lead to a conflict between production sphere, other activities of people and the possibility of self-preservation of nature. Due to the fact that the priority of life and people's health has been stated by the law ecological education of all our citizens as well as creating new and improving of existing technological processes should become the most important aims of the government.

We observe that there is a great revolution in the field of ecological education. It began from the intention to bring up love for nature and desire to preserve its wealth. Then ecological education join some other areas of knowledge, dealing with preventing the environmental pollution, paying attention to the healthy wellbeing. At last according to the inner logics of development ecological education went over the framework just only ecological culture and gave birth to the area which could be named social culture of the 21st century that is necessary for a successful integration of all people, preventing from social and ecological disasters [6].

In the conclusion it should be mentioned that modern education has to meet the challenge, requiring to unite on a deep level natural sciences and the humanities in order to educate a person capable to take care of our future and have knowledge of objective of nature and society.

Анотація

Костікова Н.А., Костіков А.Н., Зачиняєв Я.В., Зачиняєва А.В.

Екологічна освіта в російській вищій школі: сучасний стан та напрями модернізації екологічний освіт навчальний якість

Дана стаття присвячена актуальній проблемі оновлення якості освіти, зокрема, екологічної компоненти вищої професійної освіти, пошуку напрямків і способів підвищення якості екологічної освіти у вищих навчальних закладах Російської Федерації.

У роботі виявлено особливості сучасної екологічної освіти у вузах, пов'язані з реалізацією нових підходів, методів, використанням сучасних технологій, створенням умов для реалізації нових моделей взаємодії учасників освітнього процесу. Розглянуто моделі екологічної освіти. Сформульовано завдання екологічної освіти, визначено особливості змісту екологічної освіти в вузах залежно від напрямів підготовки. Визначено основні напрями оновлення якості екологічної освіти, які включають оновлення цілей, компетентнісної моделі випускника, принципів, змісту освіти, методів, форм, засобів, технологій навчання.

Ключові слова: модернізація освіти, екологічна освіта, якість освіти, напрями оновлення якості екологічної освіти

Аннотация

Костикова Н. А., Костиков А. Н., Зачиняев Я. В., Зачиняева А. В.

Экологическое образование в российской высшей школе: современное состояние и направления модернизации

Данная статья посвящена актуальной проблеме обновления качества образования, в частности, экологической компоненты высшего профессионального образования, поиску направлений и способов повышения качества экологического образования в высших учебных заведениях Российской Федерации.

В работе выявлены особенности современного экологического образования в вузах, связанные с реализацией новых подходов, методов, использованием современных технологий, созданием условий для реализации новых моделей взаимодействия участников образовательного процесса. Рассмотрены модели экологического образования. Сформулированы задачи экологического образования, определены особенности содержания экологического образования в вузах в зависимости от направлений подготовки. Определены основные направления обновления качества экологического образования, включающие обновление целей, компетентностной модели выпускника, принципов, содержания образования, методов, форм, средств, технологий обучения.

Ключевые слова: модернизация образования, экологическое образование, качество образования, направления обновления качества экологического образования

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Принципи конструювання змісту екологічної освіти і виховання учнів у позашкільних навчальних закладах. Основні параметри та напрями формування суб’єктивного ставлення особистості до природи. Організаційно-педагогічні форми і методи екологічної освіти.

    автореферат [231,3 K], добавлен 23.07.2009

  • Аналіз стану проблеми екологічної освіти та виховання. Зміст Концепції загальної середньої освіти в Україні та її екологічної складової. Екологічне виховання у процесі навчальної діяльності. Методичні розробки екологічного виховання на уроках хімії.

    дипломная работа [925,5 K], добавлен 09.07.2011

  • Історія та перспективи екологічної освіти. Її мета, зміст та задачі. Екологічне виховання та шляхи його реалізації. Його ціль, зміст, умови та практика. Екологічне виховання на уроках природознавства. Методологічні особливості екологічної освіти.

    курсовая работа [39,9 K], добавлен 14.05.2009

  • Сутність і завдання екологічного виховання, його етапи та принципи організації в початковій школі. Психологічні рівні пізнання учнями навколишнього середовища. Оптимальне поєднання форм і методів екологічної освіти на уроках курсу "Я і Україна" у 2 класі.

    курсовая работа [92,0 K], добавлен 05.01.2014

  • Мета екологічної освіти і виховання. Система безперервного багатоступеневого екологічного інформування і пропаганди. Реформування екологічної освіти і виховання в Україні. Природоохоронна діяльність людини, нормалізація стосунків людини з природою.

    реферат [29,5 K], добавлен 10.02.2012

  • Поняття, основні форми та методи проведення екологічної освіти. Аналіз програми курсу "Я і Україна" для учнів 2 класу, її позитивних та негативних сторін. Відбір форм, методів та засобів екологічної освіти до уроків з курсу "Я і Україна", їх апробація.

    дипломная работа [71,1 K], добавлен 23.10.2009

  • Вдосконалення змісту освіти як актуальна педагогічна проблема. Державний стандарт базової і повної середньої освіти, структура профільного навчання. Основні напрями реформування змісту освіти. Перехід на новий зміст освіти при вивченні іноземної мови.

    курсовая работа [55,7 K], добавлен 31.03.2014

  • Стан проблеми формування екологічної свідомості. Роль і місце екології в навчанні. Методика формування екологічної свідомості в викладанні природничих дисциплін. Зв'язок екологічної освіти і природничих дисциплін. Умови формування екологічних знань.

    курсовая работа [59,8 K], добавлен 10.08.2010

  • Сутність культурного підходу до навчання. Сучасний стан астрономічної освіти з точки зору культурологічного підходу. Астрономічна культура як невід’ємна складова сучасної людини. Дослідження стану сучасної астрономічної освіти у загальноосвітніх закладах.

    дипломная работа [198,2 K], добавлен 09.06.2009

  • Основні елементи, принципи, завдання та психолого-педагогічні умови організації екологічного виховання учнів у сучасній школі. Стратегія та зміст екологічної освіти. Характеристика та особливості екологічного виховання в процесі викладання біології.

    курсовая работа [48,9 K], добавлен 24.10.2010

  • Напрямки розвитку змістовної частини сучасної вузівської освіти. Принципи сучасної освіти: функціональна повнота компонентів змісту, диференціація та інтеграція змісту освіти. Загальна структура та вимоги до змісту освіти. Блоки підготовки фахівців.

    реферат [17,4 K], добавлен 03.06.2010

  • Особливості вищої філософської освіти у Греції. Виділяються типи вищих навчальних закладів та дається їм основні характеристики. Рівень централізації управління освітою в Греції. рекомендації і побажання щодо модернізації філософської освіти на Україні.

    статья [19,1 K], добавлен 31.08.2017

  • Головні особливості Болонського процесу. Структурне реформування вищої освіти України. Нові інформаційні технології у навчанні. Кредитно-модульна система організації навчання у вищих навчальних закладах. Особливості організації навчального процесу у ВУЗі.

    реферат [21,0 K], добавлен 04.01.2011

  • Дослідження сучасних принципів побудови освіти у вищих навчальних закладах Індії. Огляд особливостей економічної, технічної та гуманітарної освіти. Аналіз навчання іноземних студентів, грантів на освіту, які видають ученим і представникам наукової еліти.

    реферат [27,9 K], добавлен 17.01.2012

  • Особливості дошкільної освіти Румунії. Система оцінювання в загальноосвітній школі. Навчальна програма початкової та середньої школи. Національний іспит на присудження ступеня бакалавра. Типи та рівні вищої освіти. Огляд вищих навчальних закладів Румунії.

    реферат [36,5 K], добавлен 07.03.2013

  • Загальні принципи та тенденції формування систем вищої освіти європейських країн, їх сутність і особливості, оцінка ефективності на сучасному етапі. Основні завдання організації навчальних закладів освіти. Реформи освіти після Другої світової війни.

    реферат [26,6 K], добавлен 17.04.2009

  • Формування правової свідомості громадян за допомогою правової освіти. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права й обов'язки громадян. Ділові ігри, диспути і дискусії.

    статья [9,8 K], добавлен 15.11.2002

  • Ознайомлення із змістом та цілями екологічної освіти та виховання. Особливості та переваги гурткової роботи у формуванні екологічної культури молодших школярів. Представлення авторської програми екологічного виховання дітей у рамках кружка "Юний еколог".

    курсовая работа [63,1 K], добавлен 26.02.2012

  • Розробка нової освітньої стратегії – полікультурної освіти. Проблема полікультурної освіти в поліетнічному багатонаціональному суспільстві. Дослідження історичних та соціокультурних чинників, що сприяють зародженню і розвитку полікультурної освіти.

    статья [18,6 K], добавлен 17.12.2008

  • Аналіз процесу впровадження олімпійської освіти у підготовки фахівців сфери "Фізичне виховання і спорт" в Україні. Визначення проблем, що заважають впровадженню олімпійської освіти в спеціалізованих навчальних закладах та рекомендацій для їх рішення.

    статья [21,2 K], добавлен 15.01.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.