Метод проектів як спосіб активізації розвивальної діяльності учнів на заняттях з історії: з досвіду роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Метод проектів як спосіб активізації розвивальної діяльності учнів на заняттях з історії: з досвіду роботи

У статті розглядається практика використання методу проектів при вивченні історико-краєзнавчого матеріалу в школі.

Стратегія сучасного навчання визначає концепцію діяльнісного підходу, що базується на ідеї розвивального навчання. Вона включає два основні компоненти: інформаційний, засвоєння якого дає школяреві змогу орієнтуватися в інформації, і діяльнісний, у процесі якого відбувається постійна, активна взаємодія учня з предметом, що вивчається. Це потребує створення діяльністного навчального середовища, яке дасть можливість кожному учневі розвивати потребу в самонавчанні і саморозвитку, вміння самовизначатися в навчальній діяльності з усвідомленням особистої відповідальності в ній, розвиватиме потребу в колективній роботі, спрямованій на одержання спільного результату тощо. Вчитель у процесі такої діяльності виступає в ролі фасилітатора. Фасилітатор той, хто спонукає до навчання, сприяє навчанню. Метод навчання за таким алгоритмом приводить до ділової, конструктивної, міцної співпраці «Вчитель - Учень».

Реалізація цієї моделі навчання історії, краєзнавства можлива не тільки на уроках, але й у позаурочний час.

Основні положення даного методологічного підходу базуються на структурі моделей та їх принципового наповнення, які розроблені з власного досвіду, тому можуть мати різні трактування та практичні рекомендації.

У сучасних умовах розвитку освіти в Україні виняткового значення набуває система використання інформаційних комунікативних технологій (ІКТ). Велике практичне значення і методичну підтримку в цьому напрямку надає основний курс Intel «Навчання для майбутнього». Він спрямований на розвиток творчості вчителя та учнів. Віддані вчителі плекають інноваційний потенціал у молодих людей і готують їх до світу, в якому знання та використання сучасних технологій приводить до успіхів. Даний навчально-методичний проект допоможе використовувати ІКТ для того, щоб розвивати уяву учнів та зацікавленість їх у навчанні в процесі створення навчальних проектів.

Він передбачає організацію навчання учнів, при якій вони індивідуально чи в малих групах виконують проектне завдання - учнівський проект. Навчальний проект - це один з сучасних методів навчання, одночасно навчальний проект - це форма організації навчального процесу, яка може стати альтернативою класно-урочному навчанню.

Метод проектів припускає розв'язування деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається, «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв'язання, якщо практична, конкретний результат, готовий до впровадження.

Основні вимоги до навчального проекту:

* робота над проектом завжди спрямована на вирішення конкретної, причому соціально-значимої проблеми - дослідницької, інформаційної, практичної.

* планування дії з вирішення проблеми завжди починається із проектування самого проекту, зокрема - з визначення виду продукту й форми презентації (представлення результату). Найбільш важливою частиною плану є поетапна розробка проекту, у якій наводиться перелік конкретних дій із вказівкою результатів, строків і відповідальних. Однак деякі проекти (творчі, рольові) не можуть бути відразу чітко сплановані від початку до кінця.

* результатом роботи над проектом, його виходом, є продукт, що створюється учасниками проектної групи в ході рішення поставленої проблеми.

Слід пам'ятати, що проект - це «п'ять П»:

* проблема;

* проектування (планування);

* пошук інформації;

* продукт;

* презентація (представлення результату).

Шосте «П» проекту - це його портфоліо, тобто папка, у якій зібрані всі робочі матеріали, у тому числі чернетки, щоденні плани, звіти тощо.

При навчанні за методом проектів:

1) учні самі формулюють проблему, або вчитель ставить перед ними проблему (чи надається проектне завдання);

2) учні самостійно створюють план вирішення проблеми чи виконання проектного завдання;

3) учні вирішують, де і як шукати інформацію (як досліджувати проблему);

4) учні висувають гіпотезу, планують можливі шляхи і способи її перевірки (проведення дослідження);

5) учні виконують проектне завдання (дослідження), документують його, опрацьовують результати (роблять висновки з дослідження);

6) учні планують продукт проекту, тобто обирають форму представлення результатів дослідження, проектують цей продукт, призначений для конкретної цільової аудиторії, на вирішення проблеми якої спрямовано проект;

7) і, нарешті, учні презентують свій продукт цільовій аудиторії.

У камеральний (заключний) період здійснюють обробку і систематизацію даних, їх класифікацію, оформляють висновки і звіти. Учні стають авторами власних проектів по дослідженні історії краю.

Мета нашого проекту: створення механізму налагодженої синхронної взаємодії вчителя суспільних дисциплін з учнями для того, щоб надати навчальним завданням практичну спрямованість і можливість розвинути в учнів навички мислення вищих рівнів та підвищити рівень мотивації учнів до навчання.

Його завдання.

1. Визначити умови та можливості співпраці.

2. Розробити програму діяльності за даною технологією.

3. Розробити необхідне для вивчення історії рідного краю навчально-методичне забезпечення.

4. Створити моніторингову систему оцінювання результативності співпраці.

5. Узагальнити результати проекту щодо ефективності технології співпраці та доцільності її впровадження.

Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети. Історія України. Краєзнавство. Українська література. Інформатика.

Навчальна тема (як записано в програмі). Місто Кам'янець-Подільський у ХХ - поч. ХХІ ст.

Характеристика проекту.

За кінцевим результатом: практико-орієнтований.

За змістом; міжпредметний.

За кількістю учасників; колективний (груповий).

За тривалістю; довготривалий.

За ступенем самостійності; навчально-дослідницький. За характером контактів; зовнішній.

База реалізації проекту; СЗОШ №5.

Учасники проекту:

1. Учитель історії Воронюк Людмила Алімівна.

2. Учні 7 класів та члени шкільного історичного гуртка «Еврика» (16 чол.)

Співучасники проекту: батьки, методист МНМЦ управління освіти і науки.

Термін реалізації проекту:

Початок: вересень 2011 р.

Закінчення: травень 2012 р.

Прогнозований результат

1. Закріплення матеріалу шкільної програми з історії України і спецкурсу «Моє місто - Кам'янець-Подільський».

2. Поглиблення знань і одержання нових із історичного краєзнавства.

3. Посилення мотивації до навчально-пізнавальної діяльності з історії через інноваційні педагогічні технології.

4. Дослідження об'єктів історії, архітектури, Національно-природних парків.

5. Здійснення експедицій, походів, екскурсій.

6. Оформлення спостережень, звітів, альбомів. Їх систематизація і класифікація.

7. Розробка пакету електронного навчально-методичного забезпечення спецкурсу «Моє місто - Кам'янець-Подільський».

8. Розвинути мислення вищих рівнів та навички 21 століття.

Ресурси.

Людські: наявність вчителя та методистів міського методичного кабінету, консультанта з СЮТур, спеціалістів з комп'ютерної обробки даних, батьків.

Матеріально-технологічні: наявність історико-краєзнавчих джерел, відповідних авторських матеріалів вчителів, файлів, паперу, фотоапаратів, відеокамер, дисків, папок, копіювального апарату, комп'ютера.

Інформаційні: доступ до Інтернету: можливість зв'язку з методкабінетом, СЮТур, обласним Центром туризму і краєзнавства, Центром дослідження історії Поділля.

Потреби: дозволу на користування бібліотекою Національного університету, можливості брати участь в обласних і міських конференціях, семінарах, виїзду в інші школи для обміну досвідом і налагодження партнерських стосунків по обміну делегаціями, налагодження контактів з екскурсоводами, замовлення місць відпочинку під час експедиції чи екскурсій, матеріальних витрат на поїздку, створення і розмноження матеріалів, комп'ютерного забезпечення діагностики результатів навчання та розвитку особистості, оформлення фото- і відеозйомок, фільмів.

Науково-методичний консультант: завідуюча науково-методичним центром міського управління освіти і науки Слободян В.М., методист науково-методичного центру міського управління освіти і науки Морозюк С.М.

Структура й циклограма навчального проекту. Усякий проект, незалежно від типу, має практично однакову структуру. Це дозволяє скласти єдину циклограму проведення будь-якого проекту - довгострокового або короткостроковою, груповою або індивідуального - поза залежністю від його тематики.

* етапи діяльності учнів;

* постановка проблеми;

* висунення гіпотез - шляхів рішення. Розподіл на групи;

* планування діяльності. Вибір форми результуючого продукту;

* збір інформації;

* структурування інформації;

* підготовка продукту;

* вибір форми презентації;

* підготовка презентації;

* презентація;

* самоооцінка й самоаналіз.

Діяльність учнів. На початку проекту вчитель показує презентацію проводить опитування з метою визначення навчальних потреб учнів. З`ясування навчальних потреб учнів буде здійснюватись на основі тестування, використання таблиць ЗХД, презентації вчителя. Учням пропонується заповнити таблицю «ЗХД». На першому етапі, переглядаючи презентацію вчителя учні ознайомлюються з темою, обговорюють питання, у ході мозкового штурму складають асоціативний кущ з теми або схеми, консультуються із учителем. Вчитель знайомить учнів з перевагами проектного методу навчання, повідомляє батьків про створення учнівських проектів, просить їхньої допомоги дітям, ознайомлює учнів з офіційними документами на авторське право. Вчитель демонструє презентацію про авторське право, намагається забезпечити відповідальне та відповідне використання Інтернет ресурсів. Учні у своїх дослідженнях спираються на законодавство про авторське право. Розглядає з школярами ситуації несанкціонованого використання матеріалів та наслідки. Вчитель ділить дітей на групи за допомогою жеребкування. У малих групах учні проводять розподіл ролей: об'єднуються у групи по 4-6 осіб, розподіляють ролі. На другому етапі проекту групи отримують конкретне завдання, обговорюють його, працюють з рекомендованою вчителем літературою та матеріалами Інтернет, відбирають необхідний матеріал, проводять заплановані дослідження, узагальнюють їх, обговорюють власні думки та результати.

Завдання для роботи груп: 1. Архіваріуси. Дослідити (за писемними історичними джерелами), походження назви Кам'янець, та зробити аналіз, завдяки яким гіпотезам існують суперечності відносно віку та назви міста. 2. Літератори. Написати вірші, легенди, есе про славу і велич міста. 3. Археологи. Відвідати історико-архітектурні пам'ятки міста, музеї, створити інтерактивну презентацію та представити її на шкільній історико-краєзнавчій конференції. 4. Соціологи. Співставити історичне минуле міста та сьогодення. Спробувати надати можливі пропозиції щодо культурних та туристичних перспектив міста.

Учитель знайомить учнів із правилами створення списку використаних джерел для учнів різних вікових категорій. Він вчить учнів критично оцінювати веб-ресурси. Вчитель дає завдання створити учнівський блог. Учні працюють над блогом та наповнюють його інформацією про своє дослідження. Учасники проекту отримують групові завдання для третього етапу проекту, обмірковують їх, обирають відповідальних за написання кожної статті. Учні працюють у бібліотеках, використовують Інтернет, підбирають необхідний матеріал, узагальнюють його. Планують розміщення матеріалу на сторінці публікацій, підбирають ілюстрації, створюють учнівські публікаціі, презентації, (по можливості) фільми, відео ролики. На кожному етапі проекту здійснюється оцінювання діяльності за допомогою чітко визначених форм оцінювання вчителем, учнями та самооцінювання за сформованими шаблонами. Оцінювання учнівських комп'ютерних робіт та їх діяльність в ході виконання проекту виконується у вигляді покрокової перевірки виконання завдань, відслідковування рівня досягнень учнів. Проводиться рефлексія. Основна увага при оцінюванні учнів в першу чергу звертається на корисність інформації. Диференціацію використовуємо враховуючи ролі та можливості кожного учасника в самій групі: більш старанні учні створюють творчі звіти, ведуть блог, менш обізнані в даній темі проводять анкетування, створюють блок-схеми, заповнюють таблиці. Вчитель визначає типи сприйняття учнів, яка півкуля домінує та стилі множинного інтелекту. Для цієї роботи можна виконати різні види тестів. За отриманими результатами вчитель формує групи учнів. Бажано, щоб до однієї групи попали учні з різними типами сприйняття та різними стилями множинного інтелекту.

Вчитель як фасилітатор в навчанні учнів за методом проектів здійснює ненав'язливу допомогу учням. Ні в якому разі не вирішує за дітей, допомагає у вирішенні складних питань, толерантно ставиться до різних думок, поважає думку учнів. Наприкінці виконання роботи учні систематизують набуті знання за даною темою. Закінчення роботи та підведення підсумків відбувається як захист проекту у вигляді демонстрації готового продукту на шкільній учнівській історико-краєзнавчій конференції;

Проводиться нагородження кращих учасників. Вчитель розробляє методичний матеріал по запровадженню інформаційних технологій в навчальному процесі.

навчальний проект краєзнавчий

Висновки

навчальний проект краєзнавчий

Модернізація українського суспільства в ХХІ столітті торкнулася і сучасної школи. Все частіше педагоги звертаються до проблем світових освітніх компетентностей і розробляють методики їх втілення в шкільну практику. Даний навчально-методичний проект теж базується на структурі моделей, які розроблені з власного досвіду і спирається на перевіренні п'ятирічною діяльністю форми і методи роботи.

Насамперед, слід зауважити, що основні положення даного методологічного підходу сприяють формуванню особистості учнів засобами ІКТ. Під час проектної діяльності учні закріплюють матеріал шкільної програми з історії, курсу за вибором «Моє місто Кам'янець-Подільський», поглиблюють знання і одержують нові, формують практичні навички роботи в Інтернеті.

Співучасниками даного проекту є: вчитель історії, учні, батьки, викладачі КПНУ, методист Міського управління освіти, працівники СЮТ, бібліотекарі, вчителі інформатики, чи системний адміністратор.

Система співпраці включає сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих форм, методів і видів діяльності. Це: теоретичні і практичні заняття з активного краєзнавчого дослідження, наукові конференції, а також організація екскурсій, походів, експедицій, створення публікацій, блогів, презентацій, фільмів і т.д.

Така робота тісно пов'язана також з класними заняттями. Уроки спецкурсу часто проводяться з участю керівника туристсько-краєзнавчого гуртка СЮТ, працівників Державного заповідника «Кам'янець». Під час таких уроків в класі формується актив, який цікавиться історією краю, його витонченою архітектурою, туристичною привабливість і стає ядром колективу учнів, охоплених позакласною роботою з історії.

У створенні даної педагогічної системи існує взаємодія між цілями, змістом, формами і методами навчально-виховного процесу.

Своєрідність й індивідуально-творчий підхід до такої поза- класної роботи не виключає й потреб: дозволу на користування архівами, бібліотекою Національного університету, можливості брати участь в обласних і міських конференціях, семінарах, виїзду в інші школи для обміну досвідом і налагодження партнерських стосунків по обміну делегаціями, налагодження контактів з екскурсоводами різних регічонів країни, замовлення місць відпочинку під час експедиції чи екскурсій, матеріальних витрат на поїздку, створення і розмноження матеріалів, комп'ютерного забезпечення діагностики результатів навчання та розвитку особистості, оформлення фото і відеозйомок.

У зв'язку з цим, усі постійно діючі і періодичні форми роботи, що проводяться в рамках системи, повинні здійснюватися відповідно до плану роботи. Багатоманітність її змісту вимагає і різноманітності її форм. З власної практики визначилися 3 форми співпраці: індивідуальна, групова і колективна.

Всі учні, згідно плану, беруть активну участь в усіх формах. Для них індивідуальними можуть бути такі завдання: підготувати повідомлення, або відтворити найцікавіше із ЗМІ, дати оцінку статті, виконати власний, або взяти участь в груповому проекті по написанні доповіді, літопису, статті до газет чи журналу, створити електронну презентацію, WEB-сайт, електронне забезпечення для уроку чи занять в гуртку.

Така робота вже має позитивний результат: створено електронний путівник «Оборонні споруди Кам'янця-Подільського», розроблено методичні рекомендації «Школа безпеки», рекомендації по створенню та використанню електронних посібників на уроках історії, отримано призове місце на обласному конкурсі на кращий методичний матеріал туристсько-краєзнавчої тематики, щорічно проводяться шкільні історико-краєзнавчі конференції, зібрано копії архівних документів, рукописні тексти, фотоматеріали, започатковано акцію «Схід-Захід - РАЗОМ!» в рамках обміну учнівсько-вчительським делегаціями між школами України і Польщі: СЗОШ №5 м. Кам'янця-Подільського ім. М.П. Бажана і ЗОШ №11 м. Умані, участь в міських та інших семінарах.

Література

навчальний проект краєзнавчий

1.Баханов К. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі / К. Баханов. - Запоріжжя, 2000.

2.Зазуліна Л.В. Педагогічні проекти. Науково-методичний посібник / Л.В. Зазуліна. - Хмельницький ; Кам'янець-Подільський : Абетка-НОВА, 2002.

3.Лернер П. Проектування як основний вид пізнавальної діяльності школярів (на прикладі освоєння ПГ «Технологія») / П. Лернер // Завуч. - 2003. - №7. - С. 6-10.

4.Логвін В. Метод проектів у контексті сучасної освіти / В. Логвін // Завуч. - 2002. - С.

Размещено на Allbest.ru