Динаміка рівнів сформованості екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи
Моніторинг, метою якого була діагностика стану сформованості екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи. Обґрунтування умов організації та корекції процесу формування зазначених цінностей майбутніх фахівців під час професійної підготовки.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.12.2018 |
| Размер файла | 535,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Динаміка рівнів сформованості екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи
А.М. Крамаренко
Анотації
У статті запропоновано моніторинг, метою якого була діагностика стану сформованості екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи, обґрунтування умов організації та корекції процесу формування зазначених цінностей майбутніх фахівців під час професійної підготовки.
Ключові слова: екологічні цінності, діагностика стану сформованості екологічних цінностей, моніторинг.
Крамаренко А.Н. Динамика уровней сформированности экологических ценностей будущих учителей начальной школы
В статье представлен мониторинг, целью которого была диагностика состояния сформированности экологических ценностей будущих учителей начальной школы, подтверждение эффективности условий организации и коррекции процесса формирования указанных ценностей будущих учителей во время профессиональной подготовки.
Ключевые слова: экологические ценности, диагностика состояния сформированности экологических ценностей, мониторинг.
Kramarenko A. Dynamics of levels of formed of ecological values of future teachers of initial school
In the article an author is present monitoring the purpose of which was diagnostics of the state offormed of ecological values offuture teachers of initial school, confirmation of efficiency of terms of organization and correction of process offorming of the indicated values offuture teachers during professional preparation. Monitoring accompaniment confirmed effectiveness of introduction of the nauchno-metodichekogo providing of the forming of ecological values for the future teachers of initial school. Monitoring information was usedfor the correction of work of all subdivisions ofpedagogical scientific establishment at the level of institute, departments, schools, where students passed practice in relation to introduction of ecology of the oriented teaching and education, upgrading teaching of natural melodic-history Where students passed practice in relation to introduction of ecology of the oriented teaching and education, upgrading teaching of natural melodic-history disciplines.
Key words: ecological values, diagnostics of the state of formed of ecological values, monitoring.
Про результативність проведеного педагогічного дослідження свідчить, насамперед, позитивна динаміка наявних змін, підтверджених результатами відповідного моніторингу [2]. Програма моніторингу оцінювання рівнів сформованості екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи сприяла отриманню інформації та її систематизації, визначенню динаміки й тенденції змін, виявлених у студентів у процесі формування кожного компонента зазначених цінностей [1, с. 68].
З організації педагогічного моніторингу було дотримано принципів узгодженості організаційного та науково-методичного забезпечення його складових; комплексності обробки й аналізу одержаних результатів; безперервності та тривалості спостережень за динамікою рівнів сформованості екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи; рефлективності; відкритості й оперативності доведення результатів.
Мета моніторингу - діагностика стану сформованості екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи, обґрунтування умов організації та корекції процесу формування зазначених цінностей майбутніх фахівців під час професійної підготовки.
Мета статті - висвітлення динаміки рівнів сформованості екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи.
Програма моніторингу складалася із змістової (напрями дослідження) та технологічної (критеріальна база; діагностичний інструментарій: методи, засоби та форми проведення; етапи проведення моніторингу: вхідний, поточний, підсумковий) частин. Задля отримання якнайповнішої інформації в процесі проведення діагностики стану сформованості екологічних цінностей майбутніх фахівців застосовано такі методи й засоби оцінювання: анкетування, бесіди, тестування, інтерв'ю, вивчення результатів навчально-виховної діяльності студентів, опитування (усне й письмове) тощо. З метою кількісного та якісного аналізу результатів експериментального дослідження застосовано методи математичної статистики й обробки одержаних даних.
За всіма провідними напрямами зрізи проводилися систематично, що дало змогу встановити рівень адекватності використаних дидактичних засобів цілям підготовки. Емоційно-мотиваційний і рефлексивно-творчий компоненти екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи обстежували після вивчення кожного курсу.
Когнітивний компонент екологічних цінностей студентів з найбільшою динамікою якості засвоєння теоретичних еколого орієнтованих знань визначали через півроку. Діяльнісний компонент перевіряли двічі на рік, а також під час проведення педагогічних практикумів і практик.
На підставі кількісного та якісного аналізу результатів анкетування й опитування, письмових робіт майбутніх учителів початкової школи в процесі вхідного зрізу визначено рівень сформованості емоційно-мотиваційного, когнітивного, діяльнісного та рефлексивно-творчого компонентів екологічних цінностей зазначених студентів. Узагальнені дані вихідного зрізу подано в табл. 1. учитель екологічний школа
Таблиця 1
Рівень сформованості компонентів екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи на початку експериментального навчання (у середніх величинах, %)
|
Рівень |
Компоненти |
Загальний рівень |
|||||||||
|
Емоційно- мотиваційний |
Когнітивний |
Діяльнісний |
Рефлексивно- творчий |
||||||||
|
КГ |
ЕГ |
КГ |
ЕГ |
КГ |
ЕГ |
КГ |
ЕГ |
КГ |
ЕГ |
||
|
Високий |
11 |
7 |
11 |
10 |
9 |
8 |
5 |
4 |
9 |
8 |
|
|
Середній |
10 |
12 |
14 |
14 |
15 |
12 |
10 |
7 |
14 |
9 |
|
|
Задовільний |
38 |
39 |
38 |
41 |
40 |
44 |
35 |
36 |
38 |
41 |
|
|
Низький |
41 |
42 |
37 |
35 |
36 |
36 |
50 |
53 |
39 |
42 |
Отримані результати вхідного зрізу свідчать про те, що в середньому лише у 7,4% студентів визначено певний рівень екологічних цінностей, тому виникає необхідність екологізації змісту гуманітарних, природничо- наукових, професійно орієнтованих дисциплін, а також удосконалення мето- дико-природничої підготовки майбутніх учителів початкової школи.
Експериментальне навчання проведено в експериментальних групах (ЕГ), до яких входило 210 студентів, і контрольних групах (КГ), до яких входило 222 студенти. Визначення ефективності моделі формування екологічних цінностей у майбутніх учителів початкової школи та технології її реалізації здійснювали в процесі проведення моніторингу в експериментальних та контрольних групах перед початком (вхідний зріз) і двох діагностичних зрізів: констатувального та прикінцевого під час експериментального навчання.
За першим варіантом експериментальне навчання (I-IV курс) з формування екологічних цінностей у майбутніх учителів початкової школи відбувалося практично однаково в контрольних та експериментальних групах. Професійну підготовку студентів за напрямом 6.010102 "Початкова освіта" до формування екологічних цінностей молодших школярів здійснювали під час вивчення навчальних еколого орієнтованих тем гуманітарних, природничо-наукових, професійно орієнтованих дисциплін. В експериментальних групах до практикумів були включені методико-природничі завдання, спрямовані на формування еколого орієнтованих умінь у майбутніх учителів початкової школи.
За другим варіантом експериментального навчання використовували авторські навчально-методичні комплекси з дисциплін: "Методика навчання освітніх галузей "Природознавство" та "Суспільствознавство" (напрям підготовки 6.010102 "Початкова освіта"), "Сучасні технології ознайомлення молодших школярів з об'єктами природи" (спеціальність 7.01010201 "Початкова освіта"), "Методика навчання у ВНЗ освітніх галузей "Природознавство" та "Суспільствознавство", спецкурс "Підготовка еколого орієнтованого майбутнього вчителя початкової школи у ВНЗ" (спеціальність 8.01010201 "Початкова освіта"), комплекс методико-природничих завдань, спрямованих на підготовку студентів до екологопедагогічної роботи в початковій школі. У цілісному вузівському процесі було створено психолого-педагогічні умови формування екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи: наявність у майбутніх фахівців позитивної мотивації до екологічної й екологопедагогічної діяльності; поетапність і неперервність формування екологічних цінностей; екологізація змісту гуманітарних, природничо-наукових, професійно орієнтованих дисциплін; створення можливостей для саморозвитку й самореалізації студентів у процесі навчання та проходження педагогічної практики.
Для діагностики сформованості емоційно-мотиваційного компонента екологічних цінностей майбутніх фахівців було застосовано анкетування з виявлення усвідомлення студентами та вчителями початкової школи сутності проблеми формування екологічних цінностей у процесі професійної підготовки і тест "Екоціннісні диспозиції" (ТЕД) В. Скребця, анкету з визначення значущості екологічних цінностей (модифікована за Р. Турчаєвою).
Анкетуванням було охоплено 240 учителів початкової школи м. Бердянська та області - слухачів курсів підвищення кваліфікації учителів (Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти), близько 530 студентів - випускників факультетів (інститутів) з підготовки майбутніх учителів початкової школи вищих начальних педагогічних закладів, які були базами експериментального дослідження. Отже, проаналізуємо відповіді вчителів і студентів на запитання анкети.
На запитання анкети: "Як Ви розумієте поняття "екологічні цінності?" - вчителі початкових класів дали такі відповіді: "це особистісно зумовлена значущість об'єктів довкілля в межах соціального буття, що визначається прийняттям екологічних очікувань і установок, знань, емоцій, поведінки" (19%); "соціально-психологічне утворення, в якому відображено цілі, мотиви, ідеали, установки взаємодії в системі "людина - навколишнє середовище" (19%); "пріоритет природоохоронної діяльності" (15%); "визнання самоцінності природи" (18%); 29% респондентів не дали відповіді.
Водночас майбутні вчителі початкової школи визначають екологічні цінності як самоцінність системи "людина - навколишнє середовище" - 16%, пріоритет довкілля - 19%, пріоритет природоохоронної діяльності - 27%, визнання та дотримання еколого-етичної поведінки серед природи - 24%, 14% студентів не дали відповіді.
На запитання 2: "Які екологічні цінності прагнете виховати в себе?" - 23% респондентів визначили еколого-етичні цінності, 11% - еколого- гуманістичні, 66% - не зосереджувались на цьому питанні.
На запитання 3: "Чи хотіли б Ви отримати додаткові знання про екологічні цінності? Якщо так, то які?" - 24% респондентів виявили бажання отримати знання з методики навчання освітньої галузі "Природознавство" екологічної спрямованості, наголошуючи на екологопедагогічній орієнтації власної діяльності, 22% - з екологічної педагогіки, 3% - з екологічної етики, а 51% визначили, що не потребують додаткових знань.
На запитання 4: "Які екологічні цінності, на Вашу думку, є визначальними у фаховій діяльності вчителя початкової школи?" - 24% респондентів виокремили еколого-етичні цінності; 20% - еколого-гуманістичні цінності; 8% анкетованих визначили соціопродуктивну еколого орієнтовану діяльність як цінність; 6% у відповіді наголосили на єдності соціоприродних екологічних, загальнолюдських екологічних цінностей та важливості особистісно- екологічних цінностей; 50% не дали відповіді.
На запитання анкети 5: "Чи не применшується в сучасній школі (ВНЗ) роль формування екологічних цінностей особистості?" - вчителі початкової школи (52%) відповіли: "Не применшується, проте заважає необізнаність з питання практичної реалізації цього процесу, іноді виникають труднощі"; 32% вчителів зазначили, що роль формування екологічних цінностей у молодших школярів у сучасній початковій школі дещо применшується; утрималися від відповіді 26% анкетованих учителів.
Провідну роль процесу формування екологічних цінностей особистості у ВНЗ визначили 18% студентів; 48% студентів дали протилежну відповідь; 34% опитаних узагалі не відповіли.
На запитання 6: "Визначте місце екологізації педагогічного процесу у формуванні еколого орієнтованої особистості молодшого школяра (варіант відповіді підкресліть): "надзвичайно важливе", "необхідне", "неважливе", - 21% учителів відповіли "надзвичайно важливе"; 38% - "необхідне"; 41% фахівців дали негативну відповідь.
Аналізуючи відповіді студентів на це питання, зауважимо, що 7% визначають "надзвичайно важливе" місце екологізації педагогічного процесу у формуванні еколого орієнтованої особистості молодшого школяра, "необхідне" - 42%; на думку 51% респондентів, це неважливо.
На запитання 7: "Чи використовували Ви під час педагогічної практики (для студентів), у власній педагогічній діяльності (для вчителів початкової школи) еколого орієнтований матеріал? Зазначте літературу, яка була використана Вами", - 8% студентів дали позитивну відповідь, 44% відповідали, що достатньо рідко; 48% не відповіли на запитання. Відповідно, 23% учителів підтвердили застосування еколого спрямованого матеріалу у власній педагогічній діяльності; 41% зазначили, що рідко його застосовують; 36% фахівців не дали відповіді. Серед літератури визначили методичні розробки, авторами яких є О. Біда, Н. Пустовіт, Г. Тарасенко та ін.
Відповідаючи на запитання 8: "Визначте власний рівень сформованості екологічних цінностей (варіант відповіді підкресліть): "високий", "середній", "задовільний", "низький", - 8% респондентів визначили власний рівень сформованості екологічних цінностей як високий, 12% - середній, 38% - задовільний, 42% - низький.
Визначаючи власний рівень готовності до процесу формування екологічних цінностей молодших школярів, респонденти надали майже такі самі відповіді.
Останнє питання анкети передбачало висловлення пропозицій щодо підвищення ефективності процесу формування екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи у ВНЗ.
На думку вчителів, потрібно: "більше уваги приділяти практичним завданням, що стосуються вирішення еколого-етичних ситуацій у початковій школі" (12%); "акцентувати увагу студентів у процесі вивчення методики навчання освітньої галузі "Природознавство" на екологічній складовій дисципліни" (24%); "збільшити час відвідування майбутніми вчителями початкової школи еколого орієнтованих уроків та виховних заходів" (38%); "ввести у програму навчання вищого педагогічного закладу для студентів-магістрантів спецкурс з підготовки еколого орієнтованого майбутнього вчителя початкової школи" (26%).
На останнє запитання анкети студенти дали повні відповіді, в яких чітко визначили шляхи підвищення ефективності процесу формування екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи у ВНЗ. Було запропоновано: "удосконалити зміст і види практик" (10%); "збільшити кількість годин в університеті на практичні та лабораторні заняття з методики навчання освітньої галузі "Природознавство", з екологічної педагогіки" (19%); "надавати студентам під час навчання в педагогічному ВНЗ більше можливостей для безпосередньої участі в екологічних акціях разом з молодшими школярами" (25%); "дотримуватися у вузівській виховній роботі екологічних орієнтацій" (36%).
Таким чином, при зіставленні анкетних даних у формі відповідей студентів випускних курсів і вчителів початкової школи ми дійшли висновку, що майже всі опитані усвідомлюють необхідність процесу формування екологічних цінностей особистості. Отримані відповіді половини респондентів характеризуються чіткістю та змістовністю, хоча деякі з опитаних утрималися від них.
В експерименті також було застосовано методику екоціннісних орієнтацій - тест "Екоціннісні диспозиції" (ТЕД) В. Скребця, яка надала змогу визначити значущість для особистості чотирьох категорій цінностей: соціальних, екологічних, моральних і "Я-цінностей" - і, таким чином, визначити місце екологічних цінностей у мотиваційній сфері особистості.
За психодіагностичним опитувальником також можна визначити рівень вираженості в респондента кожної із шести диспозицій як риси особистості або як потенційної схильності (установки) чинити в певний спосіб щодо свого довкілля. Так, В. Скребець виділив такі екопсихологічні диспозиції: 1) колаборативна, в основі якої лежить розуміння живої сутності природи, коли людина оптимально врегульовує свої відносини з довкіллям; 2) несеситивна, в якій виявляється споживацька сутність людської турботи про природу; 3) індиферентна, яка полягає в тому, що людина ніби не помічає, що є природа зі своїми законами й особливостями; 4) совмесійна екодиспозиція, яка відтворює слабкість людської істоти перед силами та стихіями природного начала; 5) совметральна - така, що підкорює, володарська, коли людина аргументовано приборкує природні системи задля задоволення своїх інтересів, нерідко здійснюючи насилля над природою; 6) гашенарна, коли людина має неусвідомлену або напівусвідомлену схильність завдавати шкоди тим чи іншим природним об'єктам. Екоціннісні диспозиції можуть переходити у складні сполуки між собою, рідко трапляються у чистому вигляді.
В опитуванні брали участь: студенти I, VI курсів (напрям підготовки 6.010102 "Початкова освіта"), студенти V курсу (спеціальність 7.01010201 "Початкова освіта") та студенти-магістранти (спеціальність 8.01010201 "Початкова освіта") вищезазначених вищих педагогічних навчальних закладів. Для порівняння було опитано студентів-першокурсників, у навчанні яких екологічна парадигма не домінувала. Результати опитування наведено в табл. 2, де диспозиції позначено так: колаборативна - Clb, несеситивна - Nes, індиферентна - Ind, совмесійна - Sms, совметральна - Smt, гашенарна - Gach; категорії цінностей: соціальні - СЦ, екологічні - ЕЦ, моральні - МЦ, "Я-цінності" - ЯЦ.
Таблиця 2
Середні показники за. шкалами тесту "Екоціннісні диспозиції", %
|
Групи респондентів |
Екопсихологічні диспозиції |
Категорії цінностей |
|||||||||
|
Clb |
Nes |
Ind |
Sms |
Smt |
Gach |
СЦ |
ЕЦ |
МЦ |
ЯЦ |
||
|
Студенти-магістранти (спеціальність 8.01010201 "Початкова освіта") |
63 |
44 |
45 |
33 |
21 |
17 |
54 |
46 |
56 |
33 |
|
|
Студенти V курсу (спеціальність 7.01010201 "Початкова освіта") |
55 |
50 |
43 |
36 |
17 |
20 |
38 |
40 |
53 |
38 |
|
|
Студенти IV курсу (напрям підготовки 6.010102 "Початкова освіта") |
54 |
28 |
39 |
28 |
9 |
24 |
38 |
49 |
52 |
38 |
|
|
Студенти I курсу (напрям підготовки 6.010102 "Початкова освіта") |
55 |
30 |
34 |
28 |
8 |
27 |
36 |
32 |
47 |
46 |
Зазначимо, що в усіх групах респондентів колаборативні установки домінують (за середніми по групі показниками). Колаборативна диспозиція виражає найбільш конструктивне ставлення до природного довкілля, її можна розглядати як одну із цілей екологічного виховання. Найвищий середній показник по групі респондентів виявлено в студентів-магістрантів (спеціальність 8.01010201 "Початкова освіта"). За результативністю встановлюється така послідовність: студенти V курсу (спеціальність 7.01010201 "Початкова освіта"), I та IV курсів (напрям підготовки 6.010102 "Початкова освіта").
Дещо несподіваними виявилися результати за шкалою несеситивної еко- диспозиції - споживацької щодо природи: найвищий середній показник по групі - у студентів V курсу (спеціальність 7.01010201 "Початкова освіта"). Несеситивна установка в цій групі посідає друге місце. У решті груп респондентів друге місце посідає індиферентна диспозиція, коли людина тримається осторонь екологічних проблем. У майбутніх учителів початкової школи IV курсу індиферентна та споживацька позиції виражені майже однаково.
Визначимо значущість для майбутніх фахівців чотирьох категорій цінностей. Найвищий показник за шкалою екологічних цінностей виявився у магістрантів, для них екологічні цінності є другими за значущістю після моральних. У всіх групах респондентів за рейтингом моральні цінності посідають перше місце. Розглянемо розподіл рейтингу цінностей за групами у студентів V курсу (спеціальність 7.01010201 "Початкова освіта"): перше місце - моральні цінності, друге місце - екологічні цінності, третє місце - соціальні та "Я-цінності"; у студентів IV курсу (напрям підготовки 6.010102 "Початкова освіта") перше місце - моральні цінності, друге - екологічні (дуже високі оцінки, наближаються до оцінок моральних цінностей), третє - соціальні та "Я-цінності". У магістрантів (спеціальність 8.01010201 "Початкова освіта") екологічні цінності посідають третє місце, друге - соціальні, а четверте - "Я-цінності". Результати у групі студентів I курсу (напрям підготовки 6.010102 "Початкова освіта") вимагають зосередження уваги щодо екологічних цінностей, які посіли четверте місце серед наведених категорій цінностей, відповідно, моральні та "Я-цінності" посіли перше та друге місця, соціальні - третє місце.
Хоча основні функції дослідження на цьому етапі полягали в перевірці на цій вибірці валідності методики та окресленні плану більш глибокого дослідження рівня сформованості екологічних цінностей майбутніх фахівців початкової школи, вже перші отримані результати дають змогу стверджувати, що усвідомлення студентами актуальності екологічних проблем залежить як від специфіки їхньої професійної підготовки, так і від особливостей організації вузівського педагогічного процесу: чи домінує екологічна парадигма в навчанні, чи зміст навчання в цілому індиферентний щодо екологічних проблем.
Аналіз результатів значущості для майбутніх фахівців початкової школи екологічних цінностей (модифікована анкета за Р. Турчаєвою) дає можливість визначити спрямованість на:
а) загальнолюдські екологічні цінності: життя в усіх його проявах (32%), природа та гармонія з нею (44%), ставлення до Землі як до унікальної екосистеми (50%);
б) соціоприродні екологічні цінності: еколого-етичні (повага до життя): турбота про фауну (29%), турбота про флору (11%), самоусвідомлення і переживання своєї єдності з природою (37%), економне ставлення до природних ресурсів і національних багатств та формування такого ставлення в учнів (31%); обмеження власних споживацьких потреб і контроль за своєю практичною поведінкою та поведінкою учнів у довкіллі (35%); еколого-гуманістичні цінності (цінність життя в гармонії з природою, самим собою та іншими людьми): здоров'язбереження людини в умовах погіршення стану навколишнього середовища (17%), людина як творець за законами природи (27%), людина як невід'ємна частина природи (52%), взаємовигода відносин у системі "людина - природа" (17%); еколого-естетичні цінності (краса природи як цінність): краса природи як необхідна умова життєдіяльності людини (67%), екологізація (озеленення, насичення природними об'єктами) місцеперебування (16%), краса ландшафту (29%); соціопродуктивна еколого орієнтована діяльність як цінність (оволодіння знаннями про основні екосистеми Землі та надання цих знань молодшим школярам (18%); участь у природоохоронній діяльності та залучення до неї молодших школярів (24%), готовність здійснювати ігрову (25%), трудову (3%), дослідницьку (15%), природоохоронну (23%), краєзнавчу (7%), дозвіллєву (52%), творчу (10%) й оздоровчу (21%) еколого орієнтовану діяльність);
в) особистісно-екологічні цінності, орієнтовані на відносини людини з природою та з людиною як її невід'ємною частиною (милосердність, взаємо- підтримка щодо природи) (42%), на визначення стратегії життєвого вибору особистості - активна життєдіяльність у гармонії з природою (34%), на духовну та фізичну єдність з природою (17%).
Узагальнюючи отримані результати, зазначимо, що на першому місці в студентів цінності еколого-етичного характеру, а саме насолода від споглядання краси природи (67%), що не потребує надмірних вольових зусиль. Причинами цього може бути інертність майбутніх фахівців у практичній еколого орієнтованій діяльності, недостатня задіяність студентів у позааудиторній роботі екологічного характеру тощо. Отримані дані підтверджуються визначенням значущості соціопродуктивної еколого орієнтованої діяльності як цінності: найвищі показники співвідносяться з готовністю студентів виконувати ігрову (25%) та дозвіллєву (52%) діяльність.
Також достатньо високий показник характерний для деяких загальнолюдських екологічних цінностей (32-50%) порівняно з показником, який пов'язаний із процесом оволодіння знаннями про основні екосистеми Землі та надання цих знань молодшим школярам (18%). Це стосується й еколого- гуманістичної цінності "людина як невід'ємна частина природи" (52%) та особистісно-екологічних цінностей (активна життєдіяльність у гармонії з природою (34%), духовна та фізична єдність з природою (17%)).
Основними причинами отримання таких даних ми вважаємо недостатність уваги до екологізації педагогічного процесу у ВНЗ та значну роль засобів масової комунікації (ЗМК), які, впливаючи на розвиток екологічної свідомості особистості, іноді викликають "екоістерію" (за М. Кисельовим). За даними опитування студентів, джерелами отримання інформації еколого орієнтованого характеру визначено: телебачення (62%), пресу (39%), спеціальну літературу (9%), бесіду із знайомими (15%), вузівські дисципліни еколого орієнтованого характеру (10%). Зазначені дані свідчать про те, що в отриманні інформації еколого орієнтованого характеру студенти віддають перевагу саме ЗМК, а не педагогічному процесу ВНЗ.
Отже, вивчення рівня сформованості емоційно-мотиваційного компонента екологічних цінностей майбутніх фахівців початкової школи експериментальних груп дало змогу відстежити динаміку всього мотиваційно- ціннісного комплексу кожного студента.
У кількісних показниках результати розподілилися таким чином: високий рівень сформованості емоційно-мотиваційного компонента виявлено в 41% студентів експериментальних груп (6% - низький рівень), проте у 10% студентів контрольних груп визначено високий рівень цього компонента, а у 28% - низький (див. табл. 3 та рис. 1).
Таблиця 3
Динаміка формування емоційно-мотиваційного компонента екологічних цінностей майбутніх фахівців початкової школи
|
Рівень |
КГ |
ЕГ |
|||||||
|
Перший зріз |
Другий з |
різ |
Перший зріз |
Другий зріз |
|||||
|
К-сть студентів |
% |
К-сть студентів |
% |
К-сть студентів |
% |
К-сть студентів |
% |
||
|
Високий |
10 |
5 |
22 |
10 |
11 |
5 |
85 |
41 |
|
|
Середній |
39 |
18 |
55 |
25 |
36 |
17 |
64 |
31 |
|
|
Задовільний |
100 |
45 |
83 |
37 |
83 |
40 |
45 |
22 |
|
|
Низький |
73 |
33 |
62 |
28 |
80 |
38 |
13 |
6 |
|
|
т 1= |
3,06948 |
||||||||
|
т 2= |
82,2966 |
Перевірка якості когнітивного компонента екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи (знання з екологічної етики, екологічної педагогіки та психології, методики навчання освітньої галузі "Природознавство" еколого орієнтованого характеру) передбачала тестування та проведення контрольних робіт, питання для яких добиралися відповідно до змістових модулів, щоб перевірити рівень засвоєння знань із різних розділів дисциплін.
Тести закритої форми передбачали вибір правильного варіанта із запропонованих відповідей.
Зазначені тести оцінювалися в 1 бал кожний, мали початковий рівень складності й дали змогу виявити міцність засвоєння вищезазначених теоретичних знань.
Критерієм визначення досягнень студентів-виконавців є правильність знань. Правильна відповідь оцінювалася в 1 бал, у разі, якщо відповідь була неправильна або відсутня, - 0 балів.
У кожному з варіантів було запропоновано 30 тестів (10 - з екологічної етики, 10 - з екологічної педагогіки (або екологічної психології), 10 - з методики навчання освітньої галузі "Природознавство" еколого орієнтованого характеру). Тести мали варіативний характер і передбачали комбінацію еколого орієнтованих тем природничих, методико-природничих, психолого-педагогічних дисциплін. Якщо студент обрав 25-30 правильних варіантів відповідей, то, відповідно, має повні знання із зазначених дисциплін, 19-24 - достатні, 11-18 - фрагментарні, менше ніж 10 - поверхові.
Тести відкритої форми (доповнення твердження) оцінювалися 2 балами, мали середній рівень складності й дали змогу виявити вміння застосовувати отримані знання в стандартних ситуаціях, також вони мали варіативний характер.
Критерієм визначення досягнень студентів-виконавців була якість отриманих теоретичних знань, а саме правильність, повнота. Правильна й повна відповідь оцінювалася в 2 бали, відповідь правильна, але неповна - в 1 бал, а в разі, якщо відповідь була неправильна або відсутня, - 0 балів.
Якщо студент на 10-12 питань надає повну, правильну відповідь, то має, відповідно, повні знання з екологічної етики, основ екологічної педагогіки, методики освітньої галузі "Природознавство" еколого орієнтованого характеру; на 7-9 - достатні, на 4-6 - фрагментарні, менше ніж 3 - поверхові.
У контрольних роботах, крім тестів закритої форми, було запропоновано завдання, які мали достатній рівень складності, мали творчий характер і надавали змогу виявити вміння студентів самостійно й творчо мислити, а також застосовувати набуті еколого орієнтовні знання на практиці.
За роботу студенти отримували три оцінки за 10-бальною системою, знання оцінювалися із наведених вище навчальних дисциплін.
Високу оцінку (9-10 балів) отримали відповіді, в яких виявлено всебічні, систематичні та глибокі знання з екології, природознавства, екологічної етики, екологічної педагогіки (або екологічної психології), методики навчання освітньої галузі "Природознавство" еколого орієнтованого характеру, розкрито взаємозв'язки основних понять, виявлено особистісне ставлення у викладі навчально- програмного матеріалу та його практичну спрямованість, продемонстровано знання основної та самостійно дібраної додаткової літератури.
На достатньому рівні (7-8 балів) було оцінено роботи, в яких виявилося повне знання з екології, природознавства, екологічної етики, екологічної педагогіки (або екологічної психології), методики навчання освітньої галузі "Природознавство" еколого орієнтованого характеру, їх систематичний характер, частково розкрито взаємозв'язки основних понять і практичну спрямованість навчального матеріалу, продемонстровано засвоєння основної та додаткової літератури, рекомендованої викладачем.
Середню оцінку (5-6 балів) отримали студенти, які виявили знання основного матеріалу із вищезазначених дисциплін на репродуктивному рівні, взаємозв'язки основних понять та еколого-практичну спрямованість навчального матеріалу не розкрито, частково продемонстровано ознайомленість з основною літературою.
Низьку оцінку (до 4 балів) за виконання запропонованої роботи отримали студенти, які виявили значні прогалини в знаннях основного матеріалу з названих дисциплін, припустилися принципових помилок у трактуванні понять та визначенні їх взаємозв'язків, продемонстрували нерозуміння практичної спрямованості навчального матеріалу та неповне знання основної літератури.
При дослідженні рівня сформованості когнітивного компонента екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи отримано такі середні показники результатів за оцінкою проведення вищезазначених тестів (табл. 4).
Таблиця 4
Динаміка формування когнітивного компонента екологічних цінностей майбутніх фахівців початкової школи
|
Рівень |
КГ |
ЕГ |
|||||||
|
Перший зріз |
Другий зріз |
Перший зріз |
Другий зріз |
||||||
|
К-сть студентів |
% |
К-сть студентів |
% |
К-сть студентів |
% |
К-сть студентів |
% |
||
|
Високий |
10 |
5 |
29 |
13 |
16 |
8 |
70 |
33 |
|
|
Середній |
32 |
14 |
50 |
23 |
33 |
16 |
89 |
42 |
|
|
Задовільний |
82 |
37 |
72 |
32 |
74 |
35 |
38 |
18 |
|
|
Низький |
98 |
44 |
71 |
32 |
87 |
41 |
13 |
6 |
|
|
т 1= |
3,46699 |
||||||||
|
т 2= |
79,5403 |
Отримані результати наочно подано на рис. 2 у вигляді гістограми.
На підставі аналізу отриманих даних за рівнями сформованості когнітивного компонента екологічних цінностей майбутніх фахівців початкової школи виявлено істотні їх зміни в напрямі результативності саме у студентів експериментальних груп. Після другого діагностичного зрізу кількість майбутніх фахівців, у яких виявлено низький рівень сформованості когнітивного компонента зазначених цінностей, зменшилася на 35%. Водночас зросла кількість студентів, які перебувають на достатньому рівні (різниця - 26%).
Отже, простежується позитивна динаміка формування в майбутніх учителів початкової школи когнітивного компонента екологічних цінностей. Так, у КГ лише у 8% студентів визначено перехід з низького рівня на задовільний, а 32% залишаються на низькому рівні.
З метою перевірки теоретичного припущення й обробки експериментальних даних, які підтверджують гіпотезу нашого дослідження (для кожного компонента екологічних цінностей), застосовано "хі-квадрат критерій" %2. Його використовували для порівняння розподілів об'єктів двох сукупностей за станом деякої властивості на основі вимірювань за шкалою найменувань цієї властивості у двох незалежних вибірках із цих сукупностей. Підрахунок значень статистик здійснено за формулою:
де Т - статистика критерію; О - спостережувані частоти (О 1і - число студентів у ЕГ, які відповідають категорії і; 02і - число майбутніх фахівців початкової школи у КГ, які відповідають категорії і; п - кількість студентів у групі КГ; п 2 - кількість майбутніх фахівців у групі ЕГ; і - категорія, що відповідає рівню сформованості екологічних цінностей (і = 1, 2, 3, 4); 1 - низький рівень екологічних цінностей; 2 - задовільний рівень екологічних цінностей; 3 - середній рівень екологічних цінностей; 4 - високий рівень екологічних цінностей.
Підрахунок значень статистик здійснено за формулою (1). Підставляючи в цей вираз числові значення О 1і і О 1і, знайдемо значення статистики %2 для когнітивного компонента (для розрахунків використано електронні таблиці Exsel):
- перший контрольний зріз: Т = 3,46699;
- другий контрольний зріз: Т = 79,5403.
Згідно зі статистичними показниками, критичне значення статистик, що мають розподіл х 2 при ймовірності помилки а< 0,05, є Ткр = 7,814725. Порівнюючи Т та Ткр, бачимо, що Т < Ткр для першого контрольного зрізу. Отже, маємо підтвердження, що на початку формувального етапу педагогічного експерименту контрольні та експериментальні групи майбутніх фахівців початкової школи за рівнем сформованості когнітивного компонента екологічних цінностей перебували на однаковому рівні. Для другого контрольного зрізу маємо нерівність вигляду: Т > Ткр, яка свідчить про те, що є істотна відмінність у формуванні когнітивного компонента екологічних цінностей студентів експериментальних та контрольних груп.
Визначення рівня сформованості діяльнісного компонента екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи здійснювалося в процесі са- модіагностування студентами рівня сформованості еколого орієнтованих умінь за допомогою закритої анкети, модифікованої за Ю. Бойчуком та вирішення ситуаційних тестів, модифікованих за Н. Граматик.
Результати самооцінювання власного рівня сформованості еколого орієнтованих умінь майбутніми вчителями початкової школи (В - високий, С - середній, З - задовільний, Н - низький) наведено в табл. 5.
Таблиця 5
Результати самооцінювання власного рівня сформованості еколого орієнтованих умінь майбутніми вчителями початкової школи, %
|
Групи еколого орієнтованих умінь |
Самооцінка |
||||||||
|
КГ |
ЕГ |
||||||||
|
В |
С |
З |
Н |
В |
С |
З |
Н |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
Гностичні еколого оІ |
рієнтовані вміння |
||||||||
|
уміння виявляти основні причини порушення екологічної рівноваги в навколишньому середовищі |
7,6 |
6,8 |
|||||||
|
уміння знаходити подібне та відмінне в різноманітних екологічних та еколо- гопедагогічних ситуаціях |
8,6 |
7,6 |
|||||||
|
уміння аналізувати чинники, що сприя ють створенню екологізації освітнього простору в початковій школі |
7,8 |
6,6 |
|||||||
|
Середнє |
8 |
7 |
|||||||
|
Еколого орієнтовані вміння цілепокладання |
|||||||||
|
уміння осмислювати процес вирішення різноманітних екологопедагогічних ситуацій у всіх їхніх зв'язках і відносинах |
4,6 |
10,6 |
Аналіз результатів самодіагностування показав, що майбутні фахівці високо оцінили свої гностичні еколого орієнтовані вміння (виявляти основні причини порушення екологічної рівноваги в навколишньому середовищі; знаходити подібне та відмінне в різноманітних екологічних та екологопедагогічних ситуаціях; аналізувати чинники, що сприяють створенню екологізації освітнього простору в початковій школі): 8,1% студентів КГ та 7% студентів ЕГ.
Майже 5% майбутніх фахівців КГ та 10% - ЕГ визначили сформованість еколого орієнтованих умінь цілепокладання (уміння осмислювати процес вирішення різноманітних екологопедагогічних ситуацій у всіх їхніх зв'язках і відносинах; уміння орієнтуватися на загальні принципи екологобезпечної поведінки педагога в різноманітних ситуаціях; уміння здійснювати аналіз можливостей екологізації освітнього простору в школі першого ступеня) на середньому рівні.
Задовільний рівень сформованості власних аналітико-оцінних еколого орієнтованих умінь (уміння аналізувати наукову та навчально-методичну літературу з метою її використання для розв'язання конкретних екологопедагогіч- них ситуацій; уміння аналізувати й оцінювати результати власної еколого-педагогічної діяльності та формулювати нові завдання; уміння аналізувати й оцінювати результати еколого-педагогічної діяльності студентів (учнів) та формулювати нові завдання; уміння досліджувати ефективність екологізації освітнього простору в початковій школі) визначили 45% студентів КГ та 38% студентів ЕГ. Відповідно, такий самий рівень сформованості є характерним для прогностичних еколого орієнтованих умінь (уміння прогнозувати наслідки впливу екологічних чинників навколишнього середовища на здоров'я людини; уміння формулювати завдання щодо вирішення різноманітних екологічних та екологопедагогічних ситуацій; уміння прогнозувати результати процесу екологізації освітнього простору в початковій школі) зазначених респондентів.
За результатами самодіагностування, 42% майбутніх фахівців КГ та 45% - ЕГ визначили низький рівень сформованості власних проективних еколого орієнтованих умінь (уміння виокремлювати екологопедагогічні проблеми; уміння обґрунтовувати способи їх практичного вирішення; уміння проектувати створення еколого орієнтованого освітнього середовища в початковій школі), а 41,8% студентів КГ та 45,1% - ЕГ самодіагностували такий самий рівень власних практичних еколого орієнтованих умінь (уміння здійснювати самоконтроль екологічної та екологопедагогічної діяльності; уміння використовувати різні методики формування еколого орієнтованої особистості молодшого школяра; уміння здійснювати процес екологізації освітнього простору в початковій школі на практиці).
Результати виконання ситуаційних тестів на виявлення рівнів сформованості екологопедагогічних умінь майбутніх учителів початкової школи й володіння методами формування екологічно відповідальної поведінки у молодших школярів (модифіковані за Н. Граматик) у цілому не відрізняються від власного самооцінювання студентами цих умінь.
Динаміку сформованості цього компонента наведено в табл. 6.
Аналізуючи отримані дані, зазначимо, що простежується збільшення кількості майбутніх учителів початкової школи ЕГ, які перебувають на високому рівні (різниця - 29%). Також у цій групі можна відзначити збільшення студентів, у яких виявлено середній рівень сформованості діяльнісного компонента екологічних цінностей (різниця - 30%). Простежується позитивна динаміка в тому, що низький рівень на основі аналізу двох зрізів знизився в експериментальній групі на 39%. У процесі експериментального навчання майбутні вчителі початкової школи виявили готовність до здійснення екологопедагогічної діяльності в цілому та формування екологічних цінностей молодших школярів зокрема, продемонстрували відповідний рівень сформованості еколого орієнтованих умінь. Водночас у контрольній групі виявлено незначну позитивну динаміку рівня сформованості діяльнісного компонента, а саме: збільшення високого рівня (різниця - 5%), задовільний і низький рівні знизилися, відповідно, на 7% та 12%. Отже, простежуються незначні зміни в контрольних групах, які відбулися в оцінках майбутніх учителів початкової школи в процесі формування високого рівня їх діяльнісного компонента екологічних цінностей. Набуте значення Т=91,5308 більше Т>Ткр, що свідчить про сформованість діяльнісного компонента у студентів експериментальної групи.
Відповідно до технології процесу формування екологічних цінностей майбутніх фахівців початкової школи чільне місце було відведено розвиткові у студентів рефлексії, її оцінювання здійснювалося за опитувальниками Є. Рогова. Процес активізації особистісної форми рефлексії передбачав спонукання майбутніх фахівців до самоаналізу, самооцінювання. Студенти, аналізуючи власну діяльність, визначали найбільш вдалі моменти в роботі, а також помилки з відповідними пропозиціями щодо їх уникнення в майбутній професійній діяльності.
Міжособистісна форма рефлексії набула вияву в процесі здійснення аналізу еколого орієнтованого уроку, заснованого на принципі дзеркального відображення навчальної ситуації уроку очима вчителя й учня, що надавало можливість усім учасникам тренінгу відрефлексувати свої дії, відносин. Участь у груповому рефлексивному аналізі такого уроку формувала більш рельєфне уявлення про екологопедагогічну діяльність учителя початкової школи в усій її перспективі: від розробки стратегії уроку до її результатів, як прогнозованих, так і реально досягнутих.
У процесі визначення рівня сформованості рефлексивно-творчого компонента екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи за результатами двох зрізів отримано такі дані (табл. 7; рис. 4).
Таблиця 7
Динаміка формування рефлексивно-творчого компонента екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи
|
Рівень |
КГ |
ЕГ |
|||||||
|
Перший зріз |
Другий зріз |
Перший зріз |
Другий зріз |
||||||
|
К-сть студентів |
% |
К-сть студентів |
% |
К-сть студентів |
% |
К-сть студентів |
% |
||
|
Високий |
13 |
6 |
27 |
12 |
17 |
8 |
93 |
44 |
|
|
Середній |
31 |
14 |
42 |
19 |
37 |
18 |
85 |
40 |
|
|
Задовільний |
95 |
43 |
99 |
45 |
94 |
45 |
21 |
10 |
|
|
Низький |
83 |
37 |
54 |
24 |
62 |
30 |
11 |
5 |
|
|
т 1= |
5,11336 |
||||||||
|
т 2= |
131,106 |
Рис. 4. Динаміка рівня сформованості рефлексивно-творчого компонента екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи контрольних та експериментальних груп
Результати таблиці свідчать про те, що рівень сформованості рефлексивно-творчого компонента екологічних цінностей студентів КГ та ЕГ майже однаковий, це підтверджують розрахунки: Т = 5,11336 менше, ніж Ткр = 7,814725.
За результатами другого зрізу збільшилась кількість студентів експериментальних груп із високим рівнем зазначеного компонента (різниця - 36%). На основі порівняння двох зрізів кількість майбутніх фахівців початкової школи з високим рівнем у КГ зросла тільки на 6%, також у цій групі спостерігається зниження показників низького рівня на 13%. В експериментальній групі зменшилась кількість студентів із низьким рівнем на 25%.
Аналізуючи отримані результати, зазначимо, що в майбутніх учителів початкової школи експериментальних груп у процесі формування рефлексивно-творчого компонента екологічних цінностей рефлексивні вміння сформувалися повніше, ніж у студентів групи КГ. Набуте значення: Т = 131,106 більше, ніж Ткр.
Таким чином, встановлено, що рівень сформованості рефлексивно- творчого компонента екологічних цінностей студентів ЕГ вищий за рівень сформованості цього компонента в досліджуваних КГ.
Порівнюючи підрахунок значення статистик за кожним з компонентів екологічних цінностей, робимо висновок, що значення Т у кожному випадку більше від критичного, отже, можна вважати гіпотезу підтвердженою.
Отримані нами в процесі дослідження дані свідчать про ефективність моделі формування екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи та технології її реалізації; позитивний вплив запропонованих педагогічних умов на процес формування компонентів екологічних цінностей у майбутніх фахівців зазначеної спеціальності.
Для об'єктивної оцінки рівня сформованості екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи скористаємося формулою обчислення коефіцієнта засвоєння за В. Максимовою:
де S - середній бал; m - максимальний бал.
Цей коефіцієнт відображає рівень сформованості зазначених цінностей студентів, який забезпечує еколого орієнтовану освіту та виховання молодших школярів. Визначимо цей коефіцієнт як коефіцієнт екологічних цінностей (КЕЦ). Рівні сформованості цих цінностей майбутніх учителів початкової школи оцінювалися так: високий рівень - 4 бали; середній - 3 бали; задовільний - 2 бали; низький - 1 бал.
Результати формувального експерименту наведено в табл. 8.
Таблиця 8
Результати рівня сформованості екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи
|
Зріз |
Компоненти ЕЦ |
Рівні |
||||||||
|
Високий |
Середній |
Задовільний |
Низький |
|||||||
|
К-сть студентів |
Бали |
К-сть студентів |
Бали |
К-сть студентів |
Бали |
К-сть студентів |
Бали |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
|
КОНТРОЛЬНІ ГРУ |
ПИ |
|||||||||
|
1 |
Емоційно-мотиваційний |
10 |
40 |
32 |
96 |
82 |
164 |
98 |
98 |
|
|
Когнітивний |
10 |
40 |
39 |
117 |
100 |
200 |
73 |
73 |
||
|
Діяльнісний |
13 |
52 |
31 |
93 |
95 |
190 |
83 |
83 |
||
|
Рефлексивно-творчий |
17 |
68 |
11 |
33 |
101 |
202 |
93 |
93 |
||
|
2 |
Емоційно-мотиваційний |
29 |
116 |
50 |
150 |
72 |
144 |
71 |
71 |
|
|
Когнітивний |
22 |
88 |
55 |
165 |
83 |
166 |
62 |
62 |
||
|
Діяльнісний |
27 |
108 |
42 |
126 |
99 |
198 |
54 |
54 |
||
|
Рефлексивно-творчий |
29 |
116 |
43 |
129 |
84 |
168 |
66 |
66 |
||
|
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ГРУПИ |
||||||||||
|
1 |
Емоційно-мотиваційний |
16 |
64 |
33 |
99 |
74 |
148 |
87 |
87 |
|
|
Когнітивний |
11 |
44 |
36 |
108 |
83 |
166 |
80 |
80 |
||
|
Діяльнісний |
17 |
68 |
37 |
111 |
94 |
188 |
62 |
62 |
||
|
Рефлексивно-творчий |
15 |
60 |
21 |
63 |
80 |
160 |
94 |
94 |
||
|
2 |
Емоційно-мотиваційний |
70 |
89 |
89 |
267 |
38 |
76 |
13 |
13 |
|
|
Когнітивний |
85 |
340 |
64 |
192 |
45 |
90 |
13 |
13 |
||
|
Діяльнісний |
93 |
372 |
85 |
255 |
21 |
42 |
11 |
11 |
||
|
Рефлексивно-творчий |
76 |
304 |
85 |
255 |
37 |
74 |
12 |
12 |
На основі даних табл. 8 було визначено коефіцієнти екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи (табл. 9).
Таблиця 9
Показники коефіцієнта екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи
|
№ етапу |
Компоненти ЕЦ |
КГ |
ЕГ |
|||
|
S |
К |
S |
К |
|||
|
1 |
Емоційно-мотиваційний |
1,79279279 |
0,4481982 |
1,8952381 |
0,47380952 |
|
|
Когнітивний |
1,93693694 |
0,48423423 |
1,8952381 |
0,47380952 |
||
|
Діяльнісний |
1,88288288 |
0,47072072 |
Подобные документы
Проблема цілісності знань учнів загальноосвітньої школи. Ознайомлення дітей з довкіллям в початковій школі. Специфіка підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування цілісності знань про довкілля в позакласній роботі з природознавства.
дипломная работа [253,3 K], добавлен 28.10.2014Аналіз проблеми формування пріоритетних гуманістичних цінностей у майбутніх вихователів до дітей з особливими потребами. Формування цінностей і толерантності у майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у процесі дослідницької діяльності.
статья [264,5 K], добавлен 05.10.2017Обґрунтовано раціональність впровадження методу проектів у навчальний процес студентів. Окреслено етапи створення навчальних проектів. Розглянуто різновиди впровадження проектів при професійно-педагогічній підготовці майбутніх учителів початкової школи.
статья [24,3 K], добавлен 06.09.2017Переоцінка педагогічного процесу в Україні у світлі євроінтеграції. Підготовка майбутніх учителів у світлі гуманістичної парадигми. Забезпечення самореалізації учнів, розвиток творчого та духовного потенціалу. Застосування інтерактивних методів навчання.
статья [21,5 K], добавлен 18.12.2017Визначення критеріїв та показників сформованості толерантності майбутніх учителів музики. Розгляд методів їх діагностики: анкетування, проективної методики семантичного диференціалу, бесіди, педагогічного спостереження, аналізу результатів діяльності.
статья [476,2 K], добавлен 31.08.2017Аналіз методів, що спрямовані на визначення рівня сформованості почуття професійної честі у студентів-майбутніх учителів. Професійна честь як морально-ціннісна якість особистості. Рівень вихованості почуття професійної честі у майбутніх учителів.
статья [22,1 K], добавлен 31.08.2017Професійні загальнопедагогічні та специфічні функції учителя фізичної культури, головні уміння та навички для їх виконання. Моніторинг сформованості професійних умінь та навичок майбутніх учителів фізичної культури, необхідних для виконання їх функцій.
статья [19,9 K], добавлен 15.01.2018Визначення понять "громадянське виховання" та "громадянська компетентність" в контексті підготовки молодших школярів. Аналіз навчальної програми "Я у світі", при вивченні якої здійснюється формування громадянської компетентності в учнів початкової школи.
статья [42,8 K], добавлен 06.09.2017Аналіз питань професійної підготовки майбутніх учителів географії. Проблема позакласної діяльності учнів у навчально-виховному процесі основної школи. Реалізація принципів навчання у процесі підготовки учителів географії до позакласної діяльності учнів.
статья [17,8 K], добавлен 13.11.2017Визначення поняття "математична компетентність", її сутність, структура. Етапи формування професійної математичної компетентності, вибір шляхів і методів реалізації компетентнісних ідей у процесі математичної підготовки школярів початкової школи.
статья [21,8 K], добавлен 18.12.2017Визначення сутності та структури професійної компетентності майбутніх зубних гігієністів. Основні критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності даних фахівців у галузі стоматології. Ознаки сформованості змістовного компоненту.
статья [19,6 K], добавлен 13.11.2017Вимоги до професійної підготовки вчителя початкових класів у контексті сучасних парадигм освіти. Проблема розширення естетичних знань учнів. Розгляд методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду школярів.
дипломная работа [4,0 M], добавлен 31.03.2010Педагогічні основи екологічного виховання учнів шляхом використання методу освічення та переконання. Умови формування екологічної свідомості майбутніх учителів. Виховний захід для учнів професійно-технічного навчального закладу "Природа наш дім".
курсовая работа [46,9 K], добавлен 27.04.2012Проблеми підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців, підходи до реформування процесу навчання. Створення ефективних науково обґрунтованих систем професійної підготовки фахівців нових професій як ключове соціально-педагогічне завдання.
статья [37,2 K], добавлен 06.09.2017Системна модель і структура готовності майбутніх фахівців з туризмознавства до професійної діяльності. Методи мотивації до безперервної освіти з туризмознавства, показники критеріїв ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства.
статья [20,9 K], добавлен 06.09.2017В статті автор аналізує проблему професійної готовності в сучасній науковій літературі. Висвітлюються шляхи ефективного формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності. Аналіз останніх досліджень і публікацій з даної проблеми.
статья [30,1 K], добавлен 22.12.2009Порівняльний аналіз змісту професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи у Великій Британії і Україні. Особливості та принципи побудови навчальних планів у британських та українських освітніх закладах, які готують фахівців початкової освіти.
статья [20,4 K], добавлен 22.02.2018Ролі самостійної роботи у фаховій підготовці вчителя початкової школи. Важливість розвитку в майбутніх фахівців самостійності у навчально-пізнавальній діяльності. Приклад тем для самостійного опрацювання з дисципліни "Загальні основи педагогіки".
статья [20,7 K], добавлен 31.08.2017Педагогічний менеджмент, та його компоненти. Планування своєї педагогічної діяльності. Методична підготовка вчителя іноземних мов. Ефективне здійснення навчання та виховання. Формування вмінь педагогічного менеджменту у майбутніх учителів іноземних мов.
статья [22,8 K], добавлен 03.01.2009Етапи формування інформаційно-технологічної компетентності майбутніх лікарів і провізорів під час навчання дисциплінам природничо-наукової підготовки. Вплив посібників, створених для навчання майбутніх фахівців, на процес формування їх ІТ-компетентності.
статья [329,5 K], добавлен 13.11.2017
