Особливості підготовки вчителів до роботи з обдарованими учнями

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості підготовки вчителів до роботи з обдарованими учнями

Ірина Іванівна Джус

практичний психолог Загвіздянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Тисменицької районної ради Івано-Франківська область, Україна

В статье анализируются понятия готовности учителя к работе с одаренными учениками, профессионально-педагогической компетентности; формулируются цель, задачи, содержание, ожидаемые результаты, формы и методы подготовки учителей.

Ключевые слова: одаренность, профессиональная подготовка, эффективность.

Keywords: giftedness, professional preparation, efficiency.

Підготовка вчителя до певного виду діяльності - це процес формування його професійної готовності, що містить: сумарну характеристику здобутих знань; компетенцію як загальну здатність, засновану на знаннях, досвіді, цінностях, нахилах, набутих у процесі навчання; готовність як вмотивоване прагнення виконати свій обов'язок учителя.

Основою професійної готовності вчителя є його професійна компетентність, істотними ознаками якої є сукупність критеріїв, що визначаються комбінацією структурних складових: система знань, їх глибина, широкий діапазон; постійне прагнення оновлювати свої знання, інтерес до наукових досліджень, гнучкість мислення, комунікабельність, культура, діалектичний світогляд, володіння методами аналізу, синтезу, порівняння; високорозвинені духовні та моральні орієнтації (табл. 1).

Застосовуючи термін «професійна компетентність педагога» необхідно розуміти єдність теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. Професійно компетентним є той педагог, який на достатньому рівні здійснює педагогічну діяльність, педагогічне спілкування, досягає високих результатів у навчанні й вихованні учнів. Важливу роль в особистісній характеристиці педагога відіграє професійна педагогічна самосвідомість.

вчитель обдарований учень компетентність

Таблиця 1.

Знання та вміння, необхідні для забезпечення високого рівня професійно-педагогічної підготовки вчителя до роботи з обдарованими учнями

Модернізація змісту освіти передбачає формування рефлексії як необхідної передумови повноцінного навчання, саморозвитку, самореалізації. Рефлексія допомагає сформулювати (за потреби - скорегувати) мету діяльності, обрати раціональні способи досягнення цієї мети, а також спрогнозувати результати. Якщо органи чуття є для людини джерелом зовнішнього досвіду, то рефлексія - це джерело досвіду, спосіб самопізнання, необхідний інструмент мислення.

Готовність учителя до роботи з обдарованими учнями виявляється у високому рівні професійно-педагогічної компетентності до даного виду діяльності, що базується на сукупності спеціальних знань, умінь та стійкому вмотивованому бажанні здійснювати цю діяльність. Зважаючи на вищесказане, визначено такі компоненти готовності вчителя до роботи з обдарованими учнями: позитивна мотивація, достатній рівень професійно-педагогічної компетентності, рефлексія і корекція.

Оцінка реальних рівнів сформованості готовності вчителів до роботи з обдарованими учнями має здійснюватися на основі визначених структурних компонентів готовності, критеріїв (мотиваційно-вольовий, інтелектуально-операційний, оцінювально-рефлексивний) та змістовних характеристиках зазначених компонентів (показників) готовності (рис. 1).

Рис. 1. Структурні компоненти готовності учителів до роботи з обдарованими учнями

Мотиваційно-вольовий критерій характеризується професійною спрямованістю та наявністю особистіс- них якостей, що визначають придатність спеціаліста здійснювати роботу з розвитку здібностей та обдарувань учнів (усвідомлення професійних цілей, ціннісних орієнтацій, принципів, наявність інтересу до навчально-виховної роботи у сучасній школі; любов до дітей, гуманізм, демократизм тощо).

Інтелектуально-операційний критерій відображає наявність певного рівня професійної компетентності (необхідних загальних гуманітарних і спеціальних знань з теорії та методики навчально-виховної роботи; професійних умінь, необхідних для ефективної реалізації діагностичної, прогностичної, конструктивної, формувальної, комунікативної, аналітичної функцій за основними напрямами роботи:

1) створення умов розвитку особистості в шкільному колективі;

2) індивідуальна корекційна робота з обдарованими учнями;

3) взаємодія з іншими учасниками навчально- виховного процесу для реалізації цілей та завдань діяльності.

Оцінювально-рефлексивний критерій готовності характеризує вчителя з точки зору його вміння аналізувати результати своєї діяльності, усвідомлення ним власного рівня професійної підготовки до реалізації мети і завдань роботи, а також усвідомлення потреби в професійній самоосвіті, самовдосконаленні.

Співвідношення професійних якостей, знань та вмінь, що відповідають зазначеним критеріям і показникам, міра їх усвідомлення, виразності, усталеності й активності прояву мають складати якісну характеристику рівня готовності вчителя до роботи з обдарованими учнями.

Дослідження готовності здійснюється на основі комплексу різноманітних методик:

• безпосередньо, через опитування вчителів;

• опосередковано, через її прояви в окремих аспектах методичної та практичної діяльності вчителів, засобами аналізу (результативності спеціальної підготовки, активності й успішності участі вчителів у науково-дослідній, методичній роботі навчального закладу, рівня результативності навчання і виховання учнів; суб'єктної позиції вчителів в освітньому процесі).

Готовність учителя до роботи з обдарованими учнями має бути результатом його цілеспрямованої системної підготовки. З точки зору, згідно з якою зміст підготовки до роботи з обдарованими учнями є складовим елементом змісту підвищення кваліфікації вчителя, що містить теоретичну й практичну інформацію, необхідну для здійснення відповідних професійних функцій.

Зміст навчання - це педагогічно обумовлена, логічно впорядкована й зафіксована у навчальній документації (програма, підручник) наукова інформація про матеріал, який потрібно засвоїти. Зміст навчання - це рівень розвитку особистості, предметної та соціальної компетентності людини, який формується у процесі виконання навчально-пізнавальної діяльності й може бути зафіксований як її результат на даний момент часу. Саме тому у процесі проектування змісту навчального матеріалу повинен враховуватися принцип єдності змістової та процесуальної сторони навчання.

У системі відбору змісту професійної підготовки учителя важливе значення мають контекст діяльності - контекст, заданий за допомогою відповідної дидактичної та психологічної техніки, що наповнюють навчально-пізнавальну діяльність особистісною значущістю, визначають рівень активності, ступінь залучення до процесів пізнання.

Практична реалізація змісту навчання відбувається у реальному педагогічному процесі, пов'язаному з вибором системи методів, форм і засобів навчання. Зважаючи на це, можна виходити не з окремого елементу навчання, а з цілісної моделі професійної діяльності. Під час розробки системи підготовки вчителів до роботи з обдарованими учнями можна використовувати таку структуру педагогічної технології:

• крупні технологічні структури - структурні блоки освітнього процесу, що послідовно реалізуються (мета - зміст - форми роботи - діагностика - зворотний зв'язок - корекція);

• технологічні мікроструктури - «організаційний каркас» роботи, що визначає зміну організаційних форм і методів впливу, спрямовуючих процес до досягнення поставленої мети;

• технологічні системні мікроутворення - цілеспрямований підбір взаємопов'язаних послідовно взаємодіючих форм навчання, які формують міцні системні знання, уміння та навички, грані особистості, якості й риси характеру;

• технологічні ланки - окремі частини крупних технологічних структур, що набувають самостійного педагогічного значення;

• методико-технологічні ланки - сума взаємопов'язаних, послідовно задіяних методів, способів, прийомів, завдань, що забезпечують обробку й закріплення навчальних умінь, трудових дій;

• технологічні засоби - апаратурне забезпечення педагогічної технології, що також є самостійною тех- ніко-технологічною ланкою.

З процесом відбору змісту навчання безпосередньо пов'язана мотивація навчальної та професійної діяльності - сукупна система мотивів, що відповідають за спонукання й діяльність. Процес мотивації розпочинається з виникнення потреб особистості. За умови заданої ззовні мети вона накладається на вже існуючу систему потреб, тому варто прагнути, щоб учителі прийняли мету як власну, що відповідає їхнім установкам і цінностям. Розвитку мотивації вчителів під час їх підготовки до роботи з обдарованими учнями сприяє створення умов:

• усвідомлення теоретичної та практичної значущості знань;

• емоційна форма викладу навчального матеріалу;

• показ «перспективних ліній» у розвитку наукових понять;

• професійна спрямованість навчальної діяльності;

• вибір завдань, що створюють проблемні ситуації в структурі навчальної діяльності;

• допитливість і «пізнавальний психологічний клімат» у навчальній групі, прагнення самоаналізу, самооцінювання, самовдосконалення.

Підготовка учителів до нових видів діяльності свідчить про необхідність володіння технологіями педагогічного діагностування. Під педагогічною діагностикою вчені розуміють процес, що відповідає умовам оптимального виконання таких педагогічних завдань:

• встановлення характеру мотивації навчання особистості;

• визначення умов для саморозвитку й творчої самореалізації особистості;

• оцінювання рівня професійної компетентності й рівня розвитку професійної компетенції.

Принципи педагогічного діагностування постають відповідно до традиції, що склалася у педагогічній теорії, і являють собою системоутворюючі закономірності педагогічного діагностування як особливого виду пізнання, а саме: принципи цілісності, об'єктивності, детермінізму, аналізу й синтезу.

Педагогічна діагностика є інструментом створення механізмів психолого-педагогічної підтримки, прогнозування та проектування тенденцій розвитку професійної діяльності педагога. Послідовність системи дій вчителя, який підвищує свою кваліфікацію, у сучасній педагогіці розглядається у зв'язку з необхідністю формування в учителя готовності до самоуправління розвитком особистісно й професійно значущих якостей. Педагогічна діагностика як ефективний механізм модернізації процесу підвищення кваліфікації вчителів у сучасних умовах характеризується органічною взаємодією з процесом визначення якості педагогічної діяльності на всіх етапах безперервної освіти.

Аналіз педагогічної теорії та практики свідчить про включення в педагогічний процес технологій моделювання змісту освіти: пріоритет розвивальної мети освіти відносно власне пізнавальної; відповідність розвивальної та пізнавальної мети навчання одна одній та основним компонентам змісту освіти; реалізація принципу дидактичного кола в навчанні як необхідної умови оволодіння школярами змістом освіти. Основні характеристики цього принципу пов'язані з реалізацією цілей розвитку особистісного потенціалу, а також з розширенням меж соціокультур- ного досвіду людини, яка навчається. Це передбачає наступне структурування змісту освіти:

1) основні компоненти соціокультурного досвіду;

2) пізнавальний досвід та досвід набуття вмінь;

3) досвід емоційно-ціннісних відносин.

Багатокомпонентність змісту освіти має закономірні характеристики, що обумовлені структурою особистості: основні компоненти соціокультурного досвіду взаємопов'язані з потребами й здібностями особистості; пізнавальний досвід міститься у знаннях (світоглядних, орієнтовних, оціночних) і у особливостях таких процесів, як сприйняття, усвідомлення, запам'ятовування, застосування, систематизація, узагальнення.

Досвід набуття вмінь формується в діяльності, що пов'язана з оволодінням організаційних, інтелектуальних, дослідницьких, комунікативних та рефлексивних умінь, а також у творчості, адаптації до мінливих умов і самовираженні особистості. Ці потреби взаємообумовлені здібностями (організаційно-практичними, інтелектуальними, дослідницькими, комунікативними, творчими), а також уміннями. Рефлексивним наслідком реалізації принципу дидактичного кола є побудова такого процесу навчання, який є спрямованим на досягнення єдиної мети - розвитку потреб, запитів та здібностей особистості у процесі засвоєння відповідних компонентів змісту освіти.

Невід'ємною складовою системи підготовки вчителів до роботи з обдарованими учнями є самостійна робота вчителя. Вона являє собою різноманітне, багатофункціональне явище та має не лише особистіс- не, але й суспільне значення.

Самостійна робота - це діяльність, що організовується учителем, правильне планування змісту самостійної роботи; вибір засобів для реалізації цього змісту; швидке й правильне орієнтування у мінливій обстановці під час виконання самостійної роботи; використання механізму зворотного зв'язку.

Важливими умовами підготовки вчителя до роботи з обдарованими учнями є рефлексія й корекція. У психолого-педагогічній літературі рефлексія характеризується як процес самопізнання людиною своїх внутрішніх психічних актів і станів (переживань, почуттів, думок), тобто здатність і вміння бачити себе, свої дії, стосунки з людьми, вивчати свій власний світ, розуміти себе. З іншого боку, рефлексія - це бачити й усвідомлювати те, як до тебе ставляться інші люди, як вони тебе розуміють.

Психологи виділяють у процесі рефлексії шість позицій, що характеризують взаємне відображення суб'єктів: суб'єкт, яким він є насправді; суб'єкт, яким він бачить самого себе; суб'єкт, яким він здається іншим, й ті ж три позиції, але з боку іншого суб'єкта. Таким чином, рефлексія - це процес подвійного, дзеркального взаємовідображення суб'єктами один одного, змістом якого виступає відтворення їхніх особливостей. Найважливішою умовою саморозвитку вчителя є соціально-перцептивний вид рефлексії, пов'язаний із процесом пізнання педагогом тих, хто навчається, переосмисленням, переперевіркою власних уявлень, думок про учнів.

Такий підхід під час підготовки учителів має дозволити корегувати подальшу роботу поетапно, цілеспрямовано, системно підготувати вчителя до роботи з обдарованими учнями.

Учитель повинен володіти знаннями та вміннями, необхідними для успішної, результативної роботи з обдарованими учнями:

• цілеспрямовано поєднувати різні види діяльності на уроці;

• правильно організовувати самостійну роботу учнів, раціонально використовувати завдання практичного й творчого рівнів;

• застосовувати диференційований та індивідуальний підхід до учнів;

• надавати учневі свободу вибору галузі застосування своїх здібностей, методів досягнення мети;

• заохочувати роботу над проектами, запропонованими учнями;

• надавати авторитетну допомогу учням, які висловлюють несхожу на інші точку зору.

Зважаючи на потребу суспільства у розвитку творчих здібностей дітей, важливою є педагогічна орієнтація для створення умов їх творчої діяльності. Обдарована особистість сама собі допоможе, якщо вчитель підтримає її творчість. Саме тому вчитель має бути творчим, щоб навчальний процес був цікавим, різнобічним та результативним. З одного боку, учитель повинен мати особисте бажання розвивати в учнів творчі здібності, а з іншого - усвідомлювати, що до традиційного механізму підготовки й проведення уроку потрібно вносити суттєві зміни.

З цього погляду критеріями творчої педагогічної діяльності вчителя є:

• розроблення інноваційних підходів до навчально-виховного процесу, модернізація змісту, форм, методів і засобів навчання й виховання з метою розвитку здібностей і обдарувань учнів;

• здійснення систематичного самоаналізу своєї роботи та професійної діяльності інших учителів з метою творчого узагальнення власного досвіду і досвіду своїх колег;

• вияв гнучкості під час вибору оптимальних методів і форм роботи з обдарованими учнями.

Учителі-практики добре знають, що на кожному уроці недоцільно давати завдання лише творчого характеру, але необхідно створити психологічний клімат, у якому діти прагнуть висловлювати будь-які відповіді, припущення, навіть помилкові. Важливою якістю є чуйність учителя до переживань та потреб дітей, адже лише такий учитель здатний допомогти їм упоратись з негативними емоціями.

Необхідно бути доброзичливим і терпимим до відповідей дитини, уміти приймати і спокійно обговорювати навіть такі варіанти рішень, які, на перший погляд, здаються абсурдними. Невиправні негативні наслідки може мати байдужість педагога до успіхів дітей. Значне завищення чи заниження вимог до дитини, необ'єктивність в оцінках також не можуть заохочувати до прояву творчих здібностей.

Враховуючи особливості психіки обдарованих школярів, від педагога вимагається наявність певних психофізичних якостей. Найголовнішими серед них є міцне здоров'я, особлива витривалість нервово-психічної системи, уміння точно й коректно виражати свої почуття через жести, міміку.

Важливою якістю педагога є вміння залучати до процесу розвитку обдарованості батьків, координувати свої дії з ними, надавати допомогу в усвідомленні власних прагнень і потреб. Участь сім'ї є важливим елементом розвитку обдарованих дітей. У завдання вчителя входить здійснення пошуку ефективних шляхів спільної роботи сім'ї та школи. Учителі інколи відчувають певні проблеми у процесі спілкування з батьками обдарованих учнів, які часто самі є талановитими й неординарними.

Таким чином, учителі, що працюють з обдарованими дітьми, повинні навчитися знаходити контакт з батьками обдарованих дітей, застосовувати різні шляхи залучення батьків до процесу навчання та виховання їхніх дітей, уміти запропонувати свій спосіб оцінювання рівня розвитку здібностей та виявлення потреб дітей. Характерною якістю кваліфікованих педагогів є здатність навчити батьків умінню спостерігати за власними дітьми з метою сприяння їхньому розвитку.

Отже, для роботи з обдарованими дітьми від учителя вимагається:

• загальна професійна педагогічна підготовка, предметні, психолого-педагогічні, методичні знання та вміння;

• високий рівень професійної компетентності у контексті системи пошуку, підтримки та розвитку особистості;

• наявність професійно важливих особистісних якостей (необхідного рівня інтелектуального розвитку, адекватної самооцінки, творчого особистого світогляду, доброзичливості та об'єктивності під час оцінювання діяльності учнів, почуття гумору, неупередженості, впевненості, енергійності);

• особлива витривалість нервово-психічної системи, емоційна стабільність;

• уміння розпізнавати ознаки обдарованості в інтелектуальній діяльності, творчих проявах, художній майстерності, спілкуванні, руховій сфері та заохочувати своїх учнів;

• уміння залучати до виявлення та розвитку обдарованості учня батьків, однолітків, створюючи з їх допомогою сприятливе середовище для розвитку здібностей та обдарувань учня;

• почуття відповідальності за результати роботи з обдарованими учнями;

• безперервне підвищення рівня професійно-педагогічної компетентності для поліпшення результативності роботи з обдарованими учнями.

Використані літературні джерела

1. Афанасьєва В. Є. Формування психологічної готовності педагогів до роботи з обдарованими школярами / В. Є. Афанасьєва // Матер. Всеукр. нау-ко- во-практ. конфер. «Підготовка педагогічних кадрів до роботи з обдарованими школярами в системі післядипломної педагогічної освіти», м. Рівне, 2223.11.2007 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.roippo.rivne.com/.

2. Білик Н. І. Обдаровані діти: виявлення і досвід розвитку / Н. І. Білик, В. Ф. Моргун, Н. В. Настенко // Завуч. - 2000. - № 6. - Наша вкладка. - С. 1-8.

3. Болсун С. А. Розвиток педагогічної техніки вчителя: актуальність та значущість / С. А. Болсун // Початкова школа. - 2000. - № 2. - С. 50-51; № 7. - С. 48-50.

4. Корж Л. Ф. Науково-методичний супровід роботи вчителя з обдарованими дітьми / Л. Ф. Корж // Пед. думка. - 2008. - № 1-2. - С. 23-31.

5. Корецька Л. В. Підготовка вчителів до роботи з обдарованими учнями:Навч.- метод. посібн. для сист. післядипл. освіти /Л. В. Корецька, О. Е. Жосан. - Кіровоград: Вид-во Кіровоградського обл. інст. післядипл. пед. освіти ім. В. Сухомлинського, 2008. - 137 с.

6. Тригубець Г. Є. Розвиток мотиваційної складової психологічної готовності педагогів до роботи із творчо обдарованими / Г. Є. Тригубець // Матер. Всеукр. науково-практ. конфер. «Підготовка педагогічних кадрів до роботи з обдарованими школярами в системі післядипломної педагогічної освіти», м. Рівне, 22-23.11.2007 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.roippo.rivne.com/.

7. Черньонков Я. О. Самоосвіта вчителя як показник творчого становлення / Я. О. Черньонков // Педагогічний вісник. - 2007. - № 4. - С. 54-58.

Размещено на Allbest.ru