Андрагогічні засади формування готовності вчителів до розвитку академічної обдарованості старшокласників

Размещено на http://www.allbest.ru/

обдарованість андрагогічний підхід старшокласник

Стаття з теми:

Андрагогічні засади формування готовності вчителів до розвитку академічної обдарованості старшокласників

Ващук Олена Василівна - аспірант кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка

Успіх розвитку суспільства та престиж держави визначаються результатами творчої діяльності всіх громадян. У зв'язку з цим обдарованість і розвиток творчих здібностей особистості виступають необхідною умовою процвітання держави. Розвинуті країни значну увагу приділяють зміцненню інтелектуального та творчого потенціалу держави як стратегічного ресурсу. У 1994 році Рада Європи прийняла постанову № 1248 по роботі з обдарованими дітьми, в якій вказується, що «жодна країна не може дозволити собі розкіш розкидатися талантами, а відсутність своєчасного вияву інтелектуального і іншого потенціалу інакше як розтратами людських ресурсів назвати не можна. Обдарованим дітям мають бути надані умови освіти, які дозволять їм у повному обсязі реалізувати їх можливості для їх же блага і на користь усього суспільства».

Концептуальні положення вітчизняної педагогічної освіти зорієнтовані на світові тенденції і базуються на засадах Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Державній національній програмі «Освіта (Україна ХХІ століття)», Державної програми «Вчитель», Національної доктрини розвитку освіти, Стратегії інноваційного розвитку України на 2010 - 2020 роки в умовах глобалізаційних змін (проект), Програма розвитку обдарованих дітей і молоді, Указ Президента України про підтримку обдарованих дітей та ін. У цих документах оговорюється необхідність формування цілісної загальнодержавної системи виявлення і підтримки обдарованої особистості, розвитку та реалізації її здібностей.

Реалізація завдань, поставлених державою можлива лише за наявності вчителів, підготовлених до роботи з обдарованими учнями. В умовах трансформації та реформування системи освіти, тенденції до інтеграційних процесів у науці і суспільному житті вимагають від вчителя здатності швидко опановувати нову інформацію, аналізувати її та застосовувати. Найоптимальнішим рівнем самопрезентації педагога академічно обдарованим учням є енциклопедичний (В. Рибалка), оскільки учень більше довіряє тому вчителю, «який знає все на світі». Такий педагог повинен уміти реорганізувати свій науковий, життєвий, педагогічний, психологічний і філософський досвід, щоб бути готовим дати відповідь на будь-яке запитання [1].

Тому важливою складовою особистості вчителя є особистісна зорієнтованість на саморозвиток, самовдосконалення, самоактуалізацію у виконуваній професійно-педагогічній діяльності, що реалізується лише шляхом організації освіти впродовж життя.

Готовність вчителів природничих дисциплін до розвитку академічної обдарованості старшокласників формується з років навчання у вищому навчальному закладі і продовжується на подальшому педагогічному шляху. На відміну від «освіти на майбутнє» (у школі, ВНЗ), підготовка працюючого вчителя є неперервною, відбувається шляхом взаємодії методичних структур різних рівнів та системи післядипломної освіти і зорієнтована на вирішення реальних завдань шкільної практики. Сучасна методологія післядипломної освіти ґрунтується на положеннях андрагогіки - науки про навчання дорослих, яка виокремилася в останні роки і є окремим напрямом педагогіки.

Тому вважаємо, що формування готовності вчителів до розвитку академічно обдарованих учнів доцільно організовувати, опираючись на принципи андрагогіки. Відповідно, існує об'єктивна необхідність розгляду основ андрагогіки, форм та методів, що реалізуються у рамках андрагогічного підходу, аналізу можливості їх використання при побудові моделі формування готовності вчителів природничих дисциплін до розвитку академічної обдарованості старшокласників.

Проблема готовності до професійної діяльності вивчалася в працях О. Абдуліної, М. Дяченко, І. Зязюна, Н. Кузьміної, Сластьоніна, О. Ярошенко. Загальні питання підготовки педагогічних кадрів підіймали О. Антонова, І. Бех, С. Гончаренко, О. Дубасенюк, Карплюк, Ю. Клименюк, К. Лінєвич, О. Негрівода, О. Пєхота, С. Сисоєва, Л. Хомич; в системі післядипломної освіти - В. Демченко, Т. Зорочкіна, О. Мариновська, Л. Мокридіна, Т. Сорочан, Г. Тарасова, А. Яковина. Важливе значення для розуміння сутності готовності вчителів до виконання професійних обов'язків має теорія неперервної професійної освіти (В. Андрущенко, В. Кремень, Н. Ничкало).

Одним з найважливіших напрямів у підготовці сучасного вчителя є формування у них готовності до роботи з обдарованими учнями, що розкривається у дослідженнях О. Антонової, Н. Бухлової, А. Границької, В. Демченко, В. Зарицької, Т. Зорочкіної, Ю. Клименюк, І. Ліщук, І. Любовецької, Л. Мокридіної, О. Музики, В. Панова, Н. Полухіної, А. Семенової, Г. Тарасової, І. Ушатікової, М. Федорова, М. Шемуди, А. Яковини. Проблеми андрагогіки висвітлювалися у працях Б. Бім-Бада, Н. Бідюк, П. Джарвіса, В. Олійника, М. Ноулза, Р. Сміта, Х. Коллі, Ф. Пьоггелера, Т. Тен Хаве і Л. Туроса. Формування основ андрагогіки започатковано у працях американських учених (М. Ноулс, Р. Смітс) і здійснюється в дослідженнях учених інших зарубіжних країн - Великої Британії (П. Джарвіс), Німеччини (Ф. Пеггелер), Польщі (І. Дзєжговська, І. Вільш), Росії (С. Змєєв) та ін., які пропонують різні андрагогічні педагогічні теорії та концепції.

Вперше термін «андрагогіка» застосував німецький історик епохи Просвітництва К. Капп у 1833 р. Із 70-х років ХХ століття почала формуватися нова галузь педагогіки - андрагогіка (з гр. - anor, аndros - дорослий чоловік, ago - веду), предметом вивчення якої є процеси навчання, освіти й самовдосконалення дорослої людини упродовж усього життя. Андрагогічні дослідження активно велися науковцями Китаю на початку 80-х років ХХ ст., а з 90-х років вивчення цієї проблеми активно проводиться дослідниками США, Великобританії, Угорщини, Фінляндії, Росії, Польщі, Естонії, Чехії, Словаччини, Югославії, України й інших країн світу.

В. Буренко [3, с. 8] визначає андрагогічний підхід як спрямовуючий процес стимулювання, виховання, навчання й удосконалення дорослої людини під час професійної підготовки та перепідготовки, який інтегрує надбання індивідуального, творчого, особистісно зорієнтованого підходів.

На теренах Росії найбільш відомими є праці С. Вершловського «Робоча книга андрагога» (1998 р.), С. Змєйова «Основи андрагогіки» (1999 р.), Ю. Калиновського «Вступ до андрагогіки. Мобільність педагога в освіті дорослих» (2000 р.), М. Громкової «Андрагогіка: Теорія і практика освіти дорослих» (2005 р.). С. Вершловський розглядає андрагогіку як науку, що пізнає і узагальнює практику освіти дорослих, створює теоретичні і методичні основи діяльності дорослої людини і допомагає їй отримати загальні і професійні знання, засвоїти досягнення культури і сформувати чи переглянути життєві принципи.

У працях С. Змєєва вказується, що об'єктом андрагогіки виступає процес навчання дорослих, що не охоплює ціннісні зміни, що відбуваються у свідомості, професійній діяльності людини як наслідок самоосвіти, самовдосконалення та саморозвитку. Андрагогіка, згідно з трактуванням С. Змєйова, - це нова галузь знань про людину, поява якої підготовлена та зумовлена всім перебігом розвитку освіти та логікою розвитку теорії навчання. Вона виходить із двох основних посилань: згідно з першим провідна роль у процесі навчання належить самому дорослому, згідно з другим навчання відбувається в процесі спільної діяльності того, хто навчається, з тим, хто навчає [2, с. 65-68].

В Україні формування андрагогіки як науки відбувається з кінця 90-х років, що прослідковується у працях І. Зязюна, В. Олійника, О. Пєхоти, Н. Протасової, С. Сисоєвої. В останні роки захищено ряд дисертацій, присвячених вивченню проблем андрагогіки та андрагогічного підходу: В. Буренко (андрагогічний підхід до професійної перепідготовки вчителя гуманітарного профілю, 2005), Л. Сігаєва (тенденції розвитку освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ - початок ХХІ століття), 2010). Розвитку андрагогіки як педагогічного напряму сприяли праці Н. Клокар, деякі аспекти андрагогіки висвітлювала О. Дубасенюк.

На сьогоднішній день теоретичні дослідження щодо організації та інтернаціональної взаємодії неперервної освіти дорослих очолюють Інститут освіти ЮНЕСКО (Гамбург) і міжнародний інститут планування освіти (Париж). Значний внесок у поширення освіти дорослих на світових теренах відбувається за сприяння Міжнародного інституту освіти (США), Швейцарської організації освіти дорослих, Міжнародного педагогічного центру у Франції, Національного інституту освіти дорослих у Великій Британії, Міжнародного інституту педагогічних досліджень у Гамбурзі. Андрагогіка носить інтегративний характер і поєднує знання психології, педагогіки, акмеології з метою їх спрямування на розвиток дорослої особистості, її самовдосконалення та саморозвитку і становлення як спеціаліста.

Мета статті - проаналізувати основні принципи андрагогіки та розглянути перспективи їх застосування у процесі формування готовності вчителів до розвитку академічної обдарованості старшокласників.

Практикуючі вчителі - це особлива категорія людей, що систематично оволодівають професійними знаннями та уміннями і вмотивовані на постійне самовдосконалення і саморозвиток. Готовність як потенційний стан особистості професійно підготовленого спеціаліста досліджується і як теоретична проблема і як практично орієнтований підхід [4]. Готовність є наслідком і результатом процесу підготовки, тому варто розмежувати трактування даного поняття стосовно певного змісту, що закладено в його формулюванні.

У словнику С. Ожегова [5, с. 801] підготовка - діяльність, спрямована на навчання, надання необхідних знань. Будь-яка діяльність може бути успішною лише за умови готовності до її виконання. Згідно з визначенням С. Ожегова «готовність - це стан, при якому все зроблено, все підготовлено для чого-небудь» [5, с. 122]. Формування - надання визначеної форми, завершеності [5, с. 143]. І. Гавриш наголошує, що підготовка до професії розглядається як процес формування готовності до неї, а готовність - як результат професійної підготовки [79]. Водночас І. Дичківська [105] вважає, що професійна готовність є закономірним результатом спеціальної підготовки, самовизначення, освіти і самоосвіти, виховання й самовиховання. Це - психічний, активно-дієвий стан особистості, складна її якість, система інтегрованих властивостей. Така готовність регулює діяльність, забезпечує її ефективність.

Професійна підготовка - це система організаційних та педагогічних заходів, які забезпечують формування у особистості професійної спрямованості знань, навичок, умінь. Професійна підготовленість - оптимальний результат професійної підготовки та освіти особистості. С. Гвоздій моделює готовність до професійної діяльності як сукупність: емоційно-позитивного ставлення до учня (суб'єкта), педагогічного процесу (об'єкта) і виховання та навчання (засобу діяльності); прагнення спілкуватися, приймати рішення щодо організації і захисту підлеглих [82, с. 79]. Т. Гуцан виділяє два головні аспекти проблеми готовності: 1) готовність до професійної діяльності і сама професійна діяльність є прямо зумовленими феноменами; 2) процесом формування готовності до професійної діяльності можна цілеспрямовано керувати, якщо доцільно встановлені фактори й педагогічні умови, дидактичні і виховні засоби формування професійної готовності [97]. А. Семенова окремо звертає увагу на стан психологічної готовності як складну діалектичну структуру, яка є якістю особистості, що характеризується сукупністю інтелектуальних, емоційних, мотиваційних та вольових складових психіки людини в співвідношенні із зовнішніми умовами та майбутніми задачами [305, с. 50].

У психолого-педагогічних дослідженнях виділяють декілька підходів до розуміння поняття «готовність». У процесі формування готовності вчителя до роботи з академічно обдарованими дітьми врахування набутого досвіду вчителя є однією з найважливіших умов, тому процес формування готовності вчителя суттєво відрізняє від формування готовності студента до професійної діяльності. Поняття готовності вчителя є більш ширшим, змістовнішим і відображає андрогогічний підхід до формування готовності, адже готують дорослу людину, якам має певні установлені протягом життя стереотипи діяльності. Як наслідок, зміна рівня готовності вчителя до виконання певних професійних обов'язків залежить не тільки від впливів з зовні, а й від його власного життєвого досвіду. Проводячи дослідження рівня готовності вчителів до виконання професійних обов'язків, відмічаємо, що чим більший стаж роботи вчителя, тим більш сталими будуть його власні погляди на методику та технологію здійснення навчально-виховного процесу у кожній конкретній ситуації.

Н. Клокар визначає особливо важливу роль обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти (ІППО) в розвитку професіоналізму педагогічних працівників, підкреслює, що результатом діяльності інститутів післядипломної педагогічної освіти повинно бути постійне зростання професійного рівня педагогічних кадрів, сприяння їхній адаптації та формування готовності до роботи в нових соціально-економічних умовах, і, як результат, - відповідне зростання якості функціонування освітньої системи регіону [6, с. 8].

Процес розвитку професіоналізму вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти буде ефективним за умови впровадження андрагогічних засад, з урахуванням основних принципів навчання і психолого-фізіологічних особливостей дорослої людини. Виходячи з такого розуміння процесу формування готовності вчителів до роботи з обдарованими учнями, доцільно враховувати положення андрагогіки - науки про навчання дорослих, яка виокремилася в останні роки і є окремим напрямом педагогіки. Андрагогіка створює теоретичні і методичні основи діяльності, що допомагають дорослим набути загальні професійні знання, засвоїти досягнення культури і сформувати (чи переглянути) життєві принципи [7].

Для нашого дослідження важливі загальні андрагогічні принципи навчання дорослих, які сформулював С. Змєєв і які є основою конструювання моделей навчання вчителів, що полягає в урахуванні досвіду особистості (життєвого, соціального, професійного). Науковець підкреслює, що дорослій людині потрібні лише ті знання, які вона може застосовувати негайно. Цим вона відрізняється від учня, студента, для якого найвищим мотивом є пізнавальний інтерес, допитливість. Отже, їй треба довести актуальність пропонованих знань як необхідної умови її успішної діяльності і як головного мотиву навчання [8, C.34]. Як зазначає С. Змєєв, доросла людина здатна сама обирати, які саме знання, уміння їй потрібні, якої якості, в якій формі, в який термін вона б хотіла їх отримати. Тож, у таких умовах одним з найважливіших завдань системи післядипломної педагогічної освіти є надання педагогічним працівникам пропозицій, можливості вибору різних моделей професійного розвитку.

Особливості андрагогічного підходу полягають у тому, що ведучу роль у процесі навчання належить тому, хто навчається. Тому діяльність викладача - андрагога буде суттєво відрізнятися і полягає у наданні допомоги у виявленні, систематизації, корекції та поглибленні знань і життєвого та професійного досвіду особистості. Відповідно викладачі та методисти іпПо повинні бути підготовленими до виконання ролі андрагога, розуміти особливості власної діяльності, її важливість і складність.

І. Герасимова [9, с.8] вказує, що передумовами ефективної роботи андрагога виступають вміння працювати з різновіковою групою людей з різним рівнем підготовки, за досить обмежений проміжок часу сформувати у дорослих актуальні компетенції; підібрати такий зміст навчального матеріалу, який буде важливим для тих, хто навчається; узгоджувати зміст навчального матеріалу з наявним досвідом тих, хто навчається; поєднувати традиційні і інноваційні методи навчання. Водночас І. Лещенко відмічає, що освіта дорослих відрізняється від дитячо-юнацької освіти своїми цінностями і мотивами, метою і завданнями, змістом і формами організації, способами контролю і оцінки, а отже - і своїми результатами. Для забезпечення високого рівня ефективності освіти дорослої людини важливо проаналізувати кожен із зазначених компонентів та усвідомити їх особливості [10].

Освіта дорослих є найбільш мобільною сферою освіти. Для забезпечення оперативності змісту освіти дорослих вона повинна бути відкритою, а її організація повинна допускати практично неперервне коригування навчальних програм, планів. При цьому повинні враховуватися як важливі запити дорослих людей, їхні потреби, актуальність наукових знань, так і зміни, які відбуваються у соціально-економічній і політичній ситуації країни [11].

Розвиток андрагогіки відбувається паралельно із становленням акмеології - науки про досягення вершини розвитку особистості. Акмеологія - від давньогрецького слова «akme» - вершина зрілості, що притаманна людині у певному періоді її розвитку і характеризує людину як особистість і професіонала. Тому при навчанні дорослої особистості важливою є акцентування уваги на особистісних та суспільних цінностей, на розуміння цінності педагогічної професії і важливості розвитку обдарувань кожної особистості, духовної ціннісно-світоглядної орієнтації, самоповаги і здатності цінувати власну особистість і власні досягнення. При цьому педагог повинен володіти високим рівнем особистісної майстерності і культури.

Процес формування готовності вчителя до роботи з академічно обдарованими учнями є неперервним, має інтегративний характер і повинен організовуватися як цілеспрямований процес оволодіння вчителями зазначеного профілю основними компонентами готовності. Відповідно цей процес повинен бути організований з поєднанням засиль вНз, іПпО, методичних структур, діяльності педагогічних колективів в цілому і методичних кафедр з врахування принципів андрагогічного підходу. Використання андрагогічного підходу обумовлене тим, що реальним суб'єктом процесу навчання стає дорослий, що має певний рівень знань, умінь, власного досвіду, тому змінюються його роль та функції в освітньому процесі, на перше місце виходять функції експерта щодо методики чи технології навчання і організатора спільної діяльності.

Процес формування готовності педагогів до роботи з академічно обдарованими дітьми повинен бути безперервним, систематичним, включати не тільки підвищення рівня готовності за рахунок післядипломної освіти працівників, а й самоосвіту та взаємоосвіту в міжкурсовий період шляхом інтеграції роботи на всіх методичних рівнях: у межах кафедр (методичні об'єднання, динамічні та творчі групи), у межах навчального закладу (педагогічні ради, семінари, тренінги), у межах освітніх округів (школи передового досвіду, школи молодого вчителя). Ми вважаємо, що лише на основі інтеграції усіх форм роботи андрагогічного та міждисциплінарного підходів процес формування готовності вчителів до розвитку академічної обдарованості буде успішним і результативним.

Література

1. Рибалка В.В. Психологія розвитку творчо обдарованої особистості: наук.-метод. посіб. / В.В. Рибалка // НАПН України; Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих; Ін-т обдарованої дитини. - К.: НАПН України; Ін-т обдарованої дитини, 2010. - 442 с.

2. Змеев С.И. Технология обучения взрослых: учеб. пособ. [для студ. высш. учеб. заведений] / С.И. Змеев. - М.: Академия, 2002. - 128 с.

3. Буренко В.М. Андрагогічний підхід до професійної перепідготовки вчителя гуманітарного профілю: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / В.М. Буренко. - К., 2005. - 20 с.

4. О подходах к исследованью структуры проффесионально- педагогической деятельности / под ред. Н.В. Кузьминой. - Л.: ЛГУ, 1972. - 182 с.

5. Ожегов С.И. Словарь русского языка: около 57000 слов / Ожегов Сергей Иванович / под ред. чл.-кор. АН СССР Н.Ю. Шведовой. - М.: Рус. яз., 1986. - 18-е изд., стереотип. - 197 с.

6. Клокар Н.І. Управління обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти: теорія і практика: наук.-метод. посіб. / Н.І. Клокар. - К.: Міленіум, 2004. - 218 с.

7. Змеев С.И. Андрагогика: основы теории, истории и технологии обучения взрослых / С.И. Змеев. - М.: ПЕР СЭ, 2007. - 272 с.

8. Змеев С.И. Образование взрослых и андрагогика в России: достижения, проблемы и перспективы развития / С.И. Змеев // Педагогика. - 2009. - №7. - С. 32 - 39.

9. Герасимова І.Г. Потенціал андрагогічного підходу до формування професійної мобільності майбутніх фахівців / І.Г. Герасимова // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: зб. наук. пр. - К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2013. - Вип. 19 (29). - 201 с.

10. Лещенко І.Т. Освіта дорослих як феномен неперервної освіти (міжнародні тенденції) / Лещенко Ірина Тимофіївна [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://gisap.eu/node/1380>. - Загол. з екрану. - Моваукр.

11. Матюшкина М.Д. Основные характеристики образования взрослых / М.Д. Матюшкина // Андрагогика: материалы к глоссарию / науч. ред. С.Г. Вершловского и др. - СПб.: СПбАППО, 2004. - Вып. 1.

12. Rybalka V.V. Psyhologija rozvytku tvorcho obdarovanoi osobystosti: nauk. metod. posibnyk / V.V. Rybalka // NAPN Ukrainy, ln-t pedagogichnoi osvity і osvity doroslyh, !n-t obdarovanoi dytyny. - Kyiv: NAPN Ukraini; !n-t obdarovanoi dytyny. -2010. - 442 s.

13. Zmeev S.I. Tehnologija obuchenija vzroslyh: ucheb. posob. [dlja stud. vyssh. ucheb. zavedenij] / S.I. Zmeev. - M., 2002. - 128 s.

14. Burenko V.M. Andragogichnij pidhid do profesijnoi perepidgotovky vchytelja gumanitarnogo profilju / V.M. Burenko: avtoref. dis. ... kand. ped. nauk: 13.00.04 - K., 2005. - 20 s.

15. Ozhegov S.I. Slovar' russkogo jazyka: Okolo 57000 slov /Ozhegov Sergej Ivanovich // Pod red. chl.-kor. AN SSSR N.Ju. Shvedovoj. - 18-e izd., stereotip.- M.: Rus. jaz.; 1986. - 197 s

16. Klokar N.l. Upravlinnja oblasnym institutom pisljadyplomnoi pedagogichnoi osvity: teorija i praktyka: Naukovo-metodychnyj posibnyk / N.l.Klokar. - K.: Milenium, 2004. - 218 s.

17. Zmeev S.I. Andragogika: osnovy teorii, istorii i tehnologii obuchenija vzroslyh / S. I. Zmeev. - M.: PER SJe, 2007. - 272 s.

18. Zmeev S.I. Obrazovanie vzroslyh i andragogika v Rossii: dostizhenija, problemy i perspektivy razvitija / S.I. Zmeev // Pedagogika. - 2009. - №7. - S. 32 - 39.

19. Gerasimova l.G. Potencial andragogichnogo pidhodu do formuvannja profesijnoi mobil'nosti majbutnih fahivciv / l.G. Gerasimova // Naukovyj chasopys NPU imeni M. P. Dragomanova. Serija 16. Tvorcha osobystist' uchitelja: problemy teorii i praktyky: zbirnyk naukovyh prac'. - Vyp. 19 (29). - K.: Vyd-vo NPU imeni M.P. Dragomanova, 2013. - 201 s.

20. Leshhenko l.T. Osvita doroslyh jak fenomen neperervnoyi osvity (mizhnarodni tendencii) / Leshhenko Irina Tymofiivna [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: <http://gisap.eu/node/1380> - Zagol. z ekranu. - Mova ukr.

21. Matjushkina M.D. Osnovnye harakteristiki obrazovanija vzroslyh / M.D. Matjushkina // Andragogika: materialy k glossariju. - Vyp. 1 / nauch. red. S.G.Vershlovskogo i dr. - SPb.: SPbAPPO, 2004.

В статье рассматривается проблема формирования готовности учителей к развитию академической одаренности старшеклассников. Анализируется целесообразность использования андрагогического подхода. Приведен краткий обзор становления андрагогического подхода в педагогике и особенностей его внедрения.

Ключевые слова: готовность к профессиональной деятельности, готовность к развитию академической одаренности, подготовка, андрагогика, андрагогической подход.

The article examines the problem of necessity of formation of teachers' readiness to the development of academic giftedness of highОсвіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. Випуск 1 (8) 2014 school students. It is analyzed the expediency of using potential of andragogical approach. A brief overview of formation of andragogical approach in pedagogy and the peculiarities of its implementation are provided. There has been considered the basics, forms and methods of the andragogy that are implemented within the andragogical approach, and analyzed the possibilities of their use in constructing the model of the natural sciences teachers' readiness to the development of academic giftedness of high school students. The author has analyzed the basic principles of andragogy and the prospects of their use in the formation of readiness of teachers to develop academic giftedness of high school students. There are presented scientists-educators' definitions of the andragogy concept, as well as professional training and professional readiness. A particularly important role of regional Postgraduate Education Institutions in the development of professional teaching staff is defined. It is emphasized that the development of professional teachers in post-graduate teacher education can be effective if andragogical principles, the learning based on the adults' psychological and physiological characteristics are implemented in the educational process.

Key words: readiness to professional activity, readiness to the development of academic giftedness, training, andragogy, andragogical approach.

Размещено на Allbest.ru