Робота над розвитком творчих здібностей дітей при викладанні географії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Робота над розвитком творчих здібностей дітей при викладанні географії

Андрієвський О.І.

У статты висвытлено форми й методи роботи з розвитку творчих здібностей, пам'яті школярів на уроках географії та в позакласній роботі, під час підготовки до олімпіад та інших творчих конкурсів.

Підготовка дітей до олімпіад із предмета, участі у всіляких конкурсах - це завжди випробування як для вчителя, так і для учня. Як правило, завдання в таких конкурсах і олімпіадах потребують ширшого кола знань, бо ці завдання виходять за межі програмового матеріалу й часто потребують додаткових умінь, знань та навичок. Звичайний урок, як правило, орієнтований на середнього учня й такий же рівень знань. До таких випробувань учня треба підготувати. Часто таку роботу вчителі проводять у формі звичайного репетиторства, тобто «натаскування». Обдарована дитина, погодившись на репетиторство, сама знаходить внутрішню мотивацію й витримує штудіювання. Але іскру потягу до знань із предмета має запалити вчитель, і саме на уроці. Мова далі піде про уроки. Але лише про ті, що дають змогу учням осмислено підійти до пізнання й бути активними конструкторами цього процесу саме на уроці, а не пасивними споглядачами. На нашу думку, використання структурно-логічних схем (далі СЛС) - це той шлях, що певною мірою створює потребу в знаннях. Зараз учителі використовують таку форму роботи, і це не є для більшості секретом. Діти на уроці мають конструювати СЛС, а не пасивно сприймати готову інформацію. Для прикладу наведу урок у 6-ому класі. Тема: «Способи зображення Землі». Під час подання матеріалу ми працюємо з підручником (автор В. Ю. Пестушко). Перший блок: «Фотографічне зображення земної поверхні», читаючи з коментуванням текст, ми паралельно складаємо СЛС, тобто «згортаємо» текстовий матеріал. З тексту підручника випливає, що фотографічних зображень буває лише два. От ми й записуємо цю цифру посередині зошита й автоматично вправо і вліво проводимо дві стрілки. Далі за текстом у кінці стрілок дописуємо ці види зображень.

За текстом автор пояснює, що аерофотознімків може бути також два види. Знову під аерофотознімком ставимо цифру 2 і знову дві стрілки вправо і вліво. Відмінність планового й перспективного зображаємо кутами - прямий кут відповідає плановому зображенню, гострий кут - перспективному. Далі за текстом можна доповнити схему малюнками літака, космічного апарату, з якого проводять фотографування, тобто можна дати волю фантазії дітей. Таке поле для творчості є майже в кожному параграфі, варто тільки уважно «вдивлятись», та осмислено читати текст разом з учнями. Надалі навчені такої роботи учні творять шедеври своєї майстерності у складанні СЛС. Ми скла-даємо, пояснюємо та описуємо (практикується також робота в парах). Граємо в рольові ігри «учень - учитель», використовуючи СЛС. Що це дає? У кінці теми, семестру, року, при підготовці до олімпіад, конкурсів, такий «згорнений» матеріал можна повторити за лічені хвилини, розгорнувши його.

Невід'ємною складовою роботи є створення бази даних із запитань, які були винесені на олімпіади в попередні роки. Кро- пітка, часто дистанційна робота над запитаннями й пошуками відповідей на них вводить учня в колію й виробляє алгоритм роботи над самовдосконаленням. На цьому етапі є обов'язковою робота з довідниками, енциклопедіями над термінологією та розширенням понятійного апарату. До потенційних учасників олімпіади ставиться вимога користуватися на уроці не тільки звичайними визначеннями, а й науковими термінами. творчий урок географія

Наступний етап роботи - це гра. Проте гра не розважального характеру, а розвивально-пізнавального. Найбільше учні вподобали «Брейн-ринг», «Що, де, коли?», «Морський бій» і т. д. За рахунок використання СЛС і вивільненого часу ми окремі уроки відводимо під такі ігри.

На пошук відповіді на окремі запитання необхідно викори-стовувати «Правила творчого мислення». Так, на розв'язок завдання, що буде наведено нижче, необхідно застосовувати два правила: «Складові об'єкта, явища, що вивчаються, просте-жуй у його взаємозв'язках», та «Раніше відомі способи комбінуй у новий». Так, у сьомому класі після вивчення теми «Антракти- да» ми проводимо «Брейн-ринг». Наведемо приклад такого запитання. Зачитується витяг із «Хрестоматії фізичної географії» (автор М. А. Гвоздецький, 1973 р.) «...Дослідник йшов селищем полярників. Сонце сіло. Він звернув увагу, що вуличні ліхтарі стали зеленого кольору, а не жовтуватого, як звичайно. Незанесені снігом прямокутники вікон у будинках на скелях світилися також зеленим світлом».

Запитання: «Чому вуличні ліхтарі й вікна в будинках світилися зеленим світлом?»

Відповідь: хмари стеляться низько над землею і мають велику кількість вологи та снігу - це вода, а вода, хоч і прозора, але відбиває блакитний колір космосу. Якщо накласти на жовтий колір (світло ліхтарів) блакитний колір (води), у результаті кінцевий колір буде зелений. Тут можна продемонструвати змішання кольорів на аркуші паперу. Спочатку нанести на аркуш жовтий, а потім поверх нього нанести блакитний.

Безумовно, саме тут гра, включає всі компоненти своєї діяльності, де ключову роль модератора відіграє вчитель у пошуку відповіді на запитання. Учитель, спрямовуючи дітей на пошук відповіді через правила творчого мислення, здійснює пояснення даного явища в природі.

Доцільним у практиці роботи з обдарованими дітьми є ви-користання такого прийому, як «цейтнот». Саме нестача часу для підготовленого учня є стимулом, що мобілізує розумову діяльність. Постійне застосування цього прийому стимулює та дисциплінує учнів. Привчає чітко, логічно та послідовно формулювати й викладати свої думки, швидко шукати відповідь на поставлене запитання. Учні знають, що час відповіді на запитання має бути не більше однієї хвилини. На запитання самостійної роботи, тестових запитань також відводиться лише певний ліміт часу. Іноді варто при написанні тестів, самостійних робіт учителю періодично доводити учням, що залишилось дві хвилини, потім одна.

Можливості учнів збільшуються при використанні прийомів мнемоніки. Ця система не тільки полегшує запам'ятовування матеріалу, а й збільшує межі пам'яті. Цей прийом, наприклад, ми використовуємо при вивченні геохронологічної таблиці. Ери й періоди ми запам'ятовуємо таким чином: відтворюючи їх знизу таблиці в порядку хронології. Так вони запам'ятовуються порівняно легше. Наприклад, Палеозойська ера:

1. К ембрійський

2. О рдовицький

3. С илурійський

4. Д евонський

5. К ам'яновугільний

6. П ермський

Перші букви назви періодів утворюють незвичне слово - «КОСДКП». Отримана абревіатура, на перший погляд, це казна-що. Але саме цей прийом і дає ефект не тільки в полегшенні запам'ятовування, а й збільшує обсяги пам'яті. Знаючи цю абревіатуру, діти легко й через 10 років відтворюють повний зміст геохронологічної таблиці. Такий прийом доречний і при вивченні й запам'ятовуванні планів характеристик материка, океану, річки, природної зони, галузі господарства, країни й т. д. У тому числі й під час вивчення інших дисциплін.

Не остання роль у роботі з дітьми відводиться й предмет-ному тижню. Його доцільно організовувати таким чином, щоб він мобілізував більшість дітей до участі й змусив би майже підсвідомо активізувати бажання випробувати свої сили та перевірити власні можливості. Ми проводимо предметний тиждень, попередньо створивши оргкомітет. До його складу входять учні, представники (промоутери) з кожного класу. Вони ж будуть і членами журі при підбитті підсумків тижня. Разом із дітьми на першому засіданні готується ескіз газети з добіркою завдань до неї. Далі діти готують та конструюють ці завдання протягом місяця. Запитання готуються двох типів: творчі та такі, що розширюють енциклопедичні знання учнів. До початку тижня можна приготувати й дві окремі газети. На кожному наступному засіданні оргкомітету необхідно контролювати та спрямовувати роботу дітей, відшліфовувати зміст та форму запитань. Творчі запитання, які ми конструюємо, дають можливість певною мірою оцінити рівень креативності дитини. Тим самим виявляємо потенційно творчих учнів, які іноді й не здогадуються про свої можливості. Надалі з нововиявленими талантами йде відповідна робота.

Доцільно в кабінеті географії вивісити змінний календар- оголошення: «До початку тижня географії залишилося... днів».

Наступний етап - це сам предметний тиждень - вивішуються газети у фойє чи кабінеті географії, і діти письмово готують відповіді. Готові відповіді здають учителю протягом тижня, або кидають у спеціально підготовлену скриньку, що також висить у фойє. В останній день тижня засідає оргкомітет (він же журі). Розглядаємо розв'язки завдань, підбиваємо підсумки та визна-чаємо переможців. Наступний крок - лінійка, де відбувається оголошення підсумків та нагородження переможців.

Такі форми організації навчання органічно випливають з уже відомих і новизна полягає в їх поєднанні та комбінуванні. Саме адаптація, розробка й застосування потребують не тільки часу, а й бажання. Звісно, можуть бути й інші підходи до організації роботи, які більш результативні. Мова йде саме про це - пошук та вироблення власного стилю ще краще.

Зразки завдань

1. Поясніть значення цих назв: 2. Дайте пояснення цим явищам

природи:

Шквал -

Мусон -

Бриз - ...

Фен -

Бора - ...

Норд -

Самум - .. Містраль - . Гармсиль - Харматан - Хабуб - ... Хамсин - ..

Література

1. Гвоздецький М. А. «Хрестоматія фізичної географії», - К.: 1973. - 260 с.

2. Судаков К. В., Рылов В. А. «Тайны мышления: Генетические корни поведения». - М.: Педагогика, 1990. - 128 с.

3. Пестушко В. Ю. Загальна географія: Підручник для 6 кл. - К.: Генеза, 2006. - 240с.

4. Швальбе Б., Швальбе Х. Личность, карьера, успех: Пер. с нем. - М.: А/О «Прогресс», 1993. - 240 с.

5. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач Н. П. Наволокова. - Х. «Основа», 2010. - 176 с.

Размещено на Allbest.ru