Успіхи студентів на олімпіадах – шлях до творчого життя

Размещено на http://www.allbest.ru/

УСПІХИ СТУДЕНТІВ НА ОЛІМПІАДАХ - ШЛЯХ ДО ТВОРЧОГО ЖИТТЯ

Дячкова Т.В.



Стаття присвячена проблемам і здобуткам в організації олімпіади з педагогіки. Висвітлюється роль успіхів студентів на олімпіадах, що свідчить про якість навчання й підвищує авторитет системи освіти країни.

В умовах розбудови демократичної української держави й тих перетворень, які відбуваються в сучасному суспільстві, особливого значення набуває виховання конкурентоспроможної особистості, яка займає свою моральну позицію, має свої переконання, уміє аналізувати й оцінювати ситуацію, прогнозувати свою діяльність, робити правильні висновки, бути відповідальною за свої вчинки.

Для вирішення цих важливих завдань особливого значення набуває самостійна робота учнів, студентів, яка полягає не тільки в засвоєнні знань на заняттях під керівництвом педагогів, а і в самостійній роботі в процесі самоосвіти, що і визначає рівень якості самої освіти, яка має підготувати майбутніх громадян до подолання життєвих труднощів, що висуває суспільство.

Уміння працювати самостійно є основою для перемоги в різноманітних конкурсах, коли все залежить від самого учасника, виконавця. Це стосується й тестування, яке поширюється в сучасній освіті. Тому треба вчитися працювати самостійно, що неодмінно забезпечить успіх у різних змаганнях, найзмістовні- ших з яких є олімпіада .

У загальному розумінні олімпіада означає змагання на краще виконання відповідних завдань у якій-небудь галузі знань, чи діяльності.

У широкому педагогічному розумінні - це багатопланове педагогічне явище, яке завдяки змагальному, заохочувальному до перемоги характеру має вагомі можливості: у колективному змаганні виховувати індивідуальність.

Олімпіада - це форма самовираження особистості в будь- якому віці, прояв її індивідуальних можливостей і один із найбільш важливих чинників розвитку творчого потенціалу. Участь у олімпіаді - це шлях до творчого зростання.

Олімпіади бувають спортивні, музичні, хорові, технічні, предметні та ін. і проводяться в заздалегідь спланований термін.

У Херсонському державному університеті кафедрою педагогіки і психології щорічно проводиться олімпіада з педагогіки з метою визначення підготовленості студентів до самостійної творчої діяльності, виявлення їх ставлення до навчання і якості володіння майбутньою професією.

Перші олімпіади з педагогіки ми проводили в три тури.

На першому турі учасникам було запропоновано понад 30 тем для письмових творів. Ось вони:

Добрий день, урок!

Поділись з дітьми самим собою.

Щоб життя вчителя здійснилось, я б...

Дитинство довірено нам.

Виховання дітей - це наука.

Особистість, тільки особистість.

Що ми візьмемо в завтрашній день?

Дивіться, до нас прийшов новий учитель!

Школа майбутнього.

Справжнім учителем народжуються чи стають?

Педагогіка і ти.

Серце віддаю дітям.

Час, події, школа.

Якби я був директором школи.

Розгадані та нерозгадані тайни педагогіки.

Знання й твоє педагогічне майбутнє.

Урок учора, сьогодні, завтра.

Роль учителя в становленні Української національної школи.

Справжній педагог, який він?

Як молодому вчителю завойовувати авторитет серед учнів і колег?

Учитель - людина, що навіки викликана до дошки.

Учитель - категорія моральна.

Чи можливо простити вчителю помилку, слабкість, презирство до своєї професії при глибокому знанні предмету?

Педагогічне покликання - це ...

Як ви розумієте відповідальність учителя за щастя своїх вихованців?

Нема поганих учнів - є погані вчителі.

Учитель і учень в учбовому діалозі.

Учитель майстерність і натхнення.

Успіх учителя визначають талант, досвід, інтуїція.

Педагогічне спілкування - авторитарність чи співробітництво?

Національні традиції у вихованні.

Педагогічна майстерність - божий дар чи натхнення в процесі самовдосконалення?

Чи кожний учитель може стати майстром педагогічної справи?

У подальшому ми відмовились від такої кількості тем, бо

дуже важко було визначити один найкращій твір, а їх було дуже багато оригінальних, яскравих, адже призових місць лише три! Ми помітили також, що згодом знизилась і кількість учасників олімпіади, бо багато студентів вважали свої твори недостатньо оціненими.

У другому турі студенти відповідали письмово на запитання з теорії навчання й виховання, з історії педагогіки й педагогічної майстерності. Ось приклади таких запитань.

Ваша думка: педагогіка - це наука, чи мистецтво?

Педагогічна думка Київської Русі.

Роль української народної педагогіки у вихованні особистості.

Які вимоги до професії вчителя є абсолютно обов'язковими?

Дайте визначення поняттю «мета виховання» і поясніть, що є головною метою національного виховання.

Завдання третього туру.

Завдання № 1. Розв'яжіть педагогічну задачу (задачі надаються окремо кожному учаснику).

Завдання № 2. Спільне завдання для всіх учасників третього туру, у якому вони мають проявити свою індивідуальність.

Наприклад. Наближається Новий рік. Оголошено конкурс на найкращий карнавальний костюм. Треба захопити учнів цією ідеєю. Як ви це виконаєте?

Завдання № 3. Розкажіть щось цікаве про предмет, який ви будете викладати в школі.

От як про олімпіаду розповідали студенти у газеті Херсонського державного педагогічного університету «Кафедра» у статті «Ще одна олімпіада - але яка!»(№1 (4) січень, 1999 рік).

«Так уже повелося, що кожен рік на кафедрі педагогіки проходять олімпіади. Ось і цієї зими традиція не була порушена: у передноворічній олімпіаді з педагогіки взяли участь студенти з факультетів української філології, фізико-матема- тичного, психолого-природничого та історико-правознавчого.

Звісно, що навчання в університеті залишить враження на все життя. Однією з таких пам'ятних миттєвостей і стала ця чітко й цікаво спланована, жваво проведена олімпіада, завдяки якій ми повніше зрозуміли сенс нашої вчительської професії.

У першому турі учасникам було запропоновано понад 30 тем для домашніх творів з педагогіки: «Школа майбутнього», «Дитинство довірено нам», «Справжній педагог - який він?» тощо.

У другому турі ми відповідали на вельми актуальні запитання: «Ваша думка: педагогіка - це наука чи мистецтво?», «Які вимоги до особистості є абсолютно обов'язковими при виборі професії вчителя?» та інші.

Але найзахоплюючим був третій тур: розв'язання педагогічних задач у різних ситуаціях, коли кожному учаснику давалось індивідуальне завдання. А з методики виховної роботи всьому нашому гурту пропонувалось однакове випробування - захопити учнів ідеєю новорічного шкільного карнавалу. Тут ми вже мали виявити свою власну індивідуальність, запропонувати щось незвичайне.

На олімпіаді, розкриваючи суть своїх предметів, ми поділилися відомостями про парниковий ефект на планеті, фізичні явища, поринули в міфологію стародавньої Греції, згадали римське право, суть фотосинтезу, нові зірки й планети - такий взаємообмін знаннями, інформацією важко недооцінити. А головним було саме спілкування з викладачами кафедри педагогіки - з доцентом Т. В. Дячковою (організатор олімпіади), В. В. Кузьменком, Г. М. Кондратенко, О. В. Лаврик, Ж. Н. Нусі- новою, Н. І. Бутенко, А. Л. Шипком.

За дорученням учасників олімпіади матеріал підготували студенти А. Біла, А. Пестунько, І. Чередниченко, А. Бодав- голієва, Р. Вінник, С. Кехтер, А. Богославський, Н. Хоміч, А. Митрофанова, І. Півкач, С. Онищук.

Результати щорічної олімпіади з педагогіки піддаються ретельному аналізу й доповідаються головою оргкомітету з проведення олімпіади на засіданні кафедри, звертається увага на успіхи й недоліки окремих студентів і викладачів.

Аналіз результатів олімпіади необхідний із багатьох причин:

Зростають вимоги до студентів у навчанні в тому числі й до оволодіння знаннями з педагогіки, треба опановувати нові освітні технології, зростає обсяг матеріалу й зменшується кількість годин на його вивчення.

Зростають вимоги до студентів на Всеукраїнських олімпіадах з педагогіки. Змінюємо і ми методику проведення олімпіади, зміст запитань і завдань.

Наступні олімпіади ми проводили у два тури. У першому турі студенти виконують письмовий твір з однієї пропонованої теми, наприклад, «Школа майбутнього», «Учитель майбутнього», «Класний керівник XXI століття», «Стереотипи, їх види і роль у спілкуванні вчителя з учнями».

У другому турі переможці першого туру відповідали на теоретичні запитання з педагогіки.

Розглянемо деякі роботи. Про що пишуть, що хвилює наших студентів сьогодні? олімпіада творчий навчання професія

У багатьох творах домінує тема взаємовідносин учителя з учнями, і вони велику увагу приділяють спілкуванню. Так, Єремічева Люба (гр. 211, історичний факультет) пише: «Прикро, але внаслідок упередженості, неоднакового ставлення до деяких учнів учитель стає співучасником, а інколи грає головну роль у формуванні в класі учнів - ізгоїв». І запитує: «Чи варто поповнювати вчительські ряди, не маючи такої риси характеру, як терпимість, делікатність?». Утворі вона описує досвід своєї матері вчительки, що отримала клас, у якому навчалися переважно діти з діагнозом ЗПР (затримка психічного розвитку) і за 5 років «які забрали в мами багато душевних сил і здоров'я, з усіх учнів зняли цей страшний діагноз». І студентка заключає, що «вчитель - це людина, яка вчить душею, і любов'ю до своєї справи». І сьогодні, і в майбутньому.

Студентка Гузь Оксана (гр. 21І, фіз.-мат. факультет) також наполягає на якості спілкування вчителя з учнями й пише: «Як учитель часто не замислюється над своїми словами й діями. При нашому університеті діє Педагогічне об'єднання, і наш факультет бере активну участь у його діяльності. Минулого року ми проводили виховний захід «З любов'ю до рідного краю розумним і добрим зростаю» в школі - інтернаті. Коли я прийшла туди вперше, мене здивував стиль спілкування вчителів і вихователів з учнями. У мене було таке враження, що ці люди не розуміють що перед ними діти, живі серця, важкі дитячі долі... і кожному з них хочеться почути лагідне слово. Я пригадую, як одному дуже рухливому, неуважному хлопчику я сказала: «Сонечко, заспокойся» - і побачила, як водну міть змінилась на очах ця дитина, і мені здалось, що зникла ненависть і зло до дорослих. Тому я вважаю, що моральність - найважливіша риса особистості вчителя. як сьогодні вчитель ставиться до дитини, так у майбутньому ця дитина буде ставитись до інших людей. Тобто вчитель - творець нашого майбутнього».

Велику увагу у своїх творах студенти приділяють особистості вчителя.

Студентка Якименко О. (історичний факультет, ІІ курс) пише: «Життя вчителя - це обов'язок бути світочем, стверджувати ідеали правди, краси, добра. Учитель - рятівник світу. Він повинен направити тих, що помилились; навчити пізнати правду нерозумних; усім дати добру пораду; засмучених утішити; особисту кривду терпляче зносити; заподіяну кривду простити».

Беседіна Я. (гр. 221, історичний факультет): «Задачею вчителя, особливо класного керівника, є підготовка учнів до життя. А тому урок - це не години в розкладі, учбове заняття, не просто робота, - це мистецтво, і перш за все, мистецтво спілкування».

Стецько Л. пише: «Учитель - яке це значуще слово, скільки в ньому барв і відтінків. Людина, на яку суспільство покладає найважливішу місію, - робити його таким, яким воно має бути. Тому педагог існує одночасно у двох світах. Він у грядущому, бо ж готує нове покоління, але за плечима його стоїть минуле ... яке він теж має знати».

Парасочка Т. (гр. 421, фіз. -мат. факультет): «Справжній педагог повинен працювати на майбутнє, випереджати свій час. Його має хвилювати не тільки окрема індивідуальність, а світ людей. Завдяки цьому педагогічна професія стає творчою місією».

Ось що пише Плоткін А. (гр. 321, фіз.-мат. факультет), онук прекрасного викладача математики ХДУ Плоткіна Я. Д.: «По-настоящему талантливый учитель сродни искусному ваятелю, который может создать шедевр, но может получить результат серый и бесформенный. Для учителя мало родиться сильной личностью, нужно желание приносить людям пользу».

Студент IV курсу (фіз. - мат. факультет) Гирман Р., який щойно побував на практиці, зазначає: «Коли я став спілкуватися з учнями у позакласній роботі - проводити з ними бесіди, факультативи і ін.., то відчув зміну їх ставлення до мене. І я зробив такий висновок: вчитель не тільки повинен вчити на уроках, він повинен вчити і виховувати після уроків, а для цього потрібні неабиякі знання не тільки з предмету, але з історії, культури, мистецтва та ін.».

Дуже добре закінчив свій твір студент V курсу (фіз.-мат. факультет), який працює на магістерською дисертацією і викладає фізику в школі, Ліпський П., словами поета П. Сингаїв- ського:

Учитись важко, а вчить ще важче,

Але не мусиш зупинятись ти.

Як дітям віддаси все найкраще,

То й сам сягнеш нової висоти.

Розмір даної статті не дозволяє процитувати чудові, розумні думки всіх студентів про професію вчителя, але зрозуміло одне, що вони розуміють, яким учитель повинен бути, і про недоліки пишуть відверто.

Завдяки сумлінному ставленню викладачів кафедри педагогіки й психології до оволодіння студентами теорією і історією педагогіки, педагогічної майстерності, залученню студентів до участі в роботі проблемних груп, науково-практичних студентських конференціях, виконання рефератів і творчих робіт з педагогіки, а також щорічної підготовки до участі в загально університетських і Всеукраїнських олімпіадах наші студенти неодноразово посідали призові місця і входили до десятки кращих студентів на Всеукраїнських олімпіадах з педагогіки.

Нагадаємо про наші успіхи.

Так перше місце на Всеукраїнський олімпіаді з педагогіки започаткувала студентка факультету іноземної філології Терещенко (Стеценко) Наталія, науковий керівник проф. Нусіно- ва Ж. Н. Зараз Стеценко Н. працює на кафедрі педагогіки, вона захистила кандидатську дисертацію і працює тепер над докторською.

Пізніше перше місце посіли:

Кузьо Ірина - факультет філології та журналістики, науковий керівник проф. Нисінова Ж. Н., 2007 рік.

Юріна Наталя - факультет філології та журналістики, науковий керівник доц. Корольова І. І., 2008 рік.

Гайдученко Юрій - факультет філології та журналістики, науковий керівник доц. Корольова І. І., 2010 рік.

Друге місце отримав: Кияновський Артем, фізико- математичний факультет, науковий керівник доц. Дячкова Т. В. - 1989 рік.

Третє місце отримали:

Кузьо І. факультет філології та журналістики, науковий керівник доц. Корольова І. І. - 2006 рік.

Клочкова А. факультет філології та журналістики, науковий керівник Сараєва О. В., 2011 рік.

Чумаченко М. факультет філології та журналістики, науковий керівник Бутенко Н. І., 2012 рік.

Четверте місце:

Запорожець Оксана, фіз. -мат. факультет, науковий керівник проф. Яцула Т. В., доц. Дячкова Т. В.

Білозерська Любов, факультет іноземної філології, науковий керівник проф. Яцула Т. В., 2006 рік.

П'яте місце:

Абрамова Юлія, факультет іноземної філології, науковий керівник проф. Яцула Т. В., 2000 рік.

Чумаченко М., факультет філології та журналістики, науковий керівник доц. Бутенко Н. І., 2011 рік.

Шосте місце:

Кудряшова Надія, фіз. -мат. факультет, науковий керівник проф. Яцула Т. В., доц. Дячкова Т. В.

Ліпська Олена, фіз. -мат. факультет, науковий керівник доц. Дячкова Т. В., 2005 рік.

Клочкова А., факультет філології та журналістики, науковий керівник Сараєва О. В., 2010 рік.

Десяте місце:

Підгородецька Т., факультет іноземної філології, науковий керівник проф. Слюсаренко Н. В., 2004 рік.

Білозерська Л., факультет іноземної філології, науковий керівник проф. Яцула Т. В., 2004 рік.

Крім призових місць наші студенти отримували грамоти, заохочувальні дипломи в різних номінаціях. Так Біла Анна - заохочувальний диплом за яскравий педагогічний талант і творчу роботу - фіз.. - мат. факультет, науковий керівник доц. Дячкова Т. В.

Луб'янов Ігор - грамота за філософську спрямованість педагогічних ідей і диплом ІІІ ступеня «Лицар педагогіки 2001», факультет іноземної філології, науковий керівник проф. Барбіна Є. С.

Полікарпов Владислав - диплом за кращу наукову студентську роботу, факультет іноземної філології, науковий керівник проф. Яцула Т. В.

Колесова Алла - диплом за кращу наукову роботу з педагогіки, факультет іноземної філології, науковий керівник проф. Яцула Т. В.

Сараєва Олена - диплом за кращий захист наукової роботи з педагогіки, факультет української філології, науковий керівник проф. Федяєва В. Л.

Бондаренко Оксана - диплом Міжнародної студентської конференції в Берліні за наукову роботу з педагогіки, науковий керівник проф. Яцула Т. В.

Воробйов Сергій - диплом за ґрунтовні знання та досконалі вміння з теорії та методики виховання, за оригінальні педагогічні ідеї, історичний факультет, науковий керівник доц. Стеценко Н. М.

Кисіль Світлана - грамота за найкраще представлення світу своїх захоплень, та диплом у номінації «Міс чарівність», факультет філології та журналістики, науковий керівник доц. Шипко А. Л.

Кузьо Ірина отримала грамоту в номінації «Наукова робота», «Знавець педагогіки» і «За творчу індивідуальність», факультет філології і журналістики, науковий керівник доц. Коро- льова І. І.

Гайдученко Юрій отримав грамоти за перемогу у творчому турі Всеукраїнської олімпіади з педагогіки, за перемогу в номінації «Знавець педагогіки» і в номінації «За творчий задум виховного заходу», факультет філології і журналістики, науковий керівник доц. Корольова І. І.

Клочкова А. нагороджена грамотою за високий рівень педагогічної майстерності.

Студенти Бабіч Олена (факультет української філології) Сараєва Олена (факультет української філології), Бутенко Людмила (факультет філології та журналістики) виборювали диплом І ступеня за перше місце в Міжнародному конкурсі «Ідеї В. Сухомлинського в хХі столітті» науковий керівник цих трьох студентів доц. Кондратенко Г. М.

Нечуваний успіх - три перших місця три роки підряд. (2001, 2002, 2003)!

Участь студентів у олімпіадах різного рівня, виконання творчих робіт, перемога в різних номінаціях - це одна зі складових частин організації навчального процесу вищої школи, самостійної навчально-пізнавальної, дослідницької роботи студентів, яка дозволяє не тільки оволодіти професійними знаннями, навичками й уміннями на високому рівні, а й відкриває шлях у велику науку. Більшість таких студентів вступають до аспірантури, захищають кандидатські дисертації Стеценко Н., Кияновьский А., Сараєва О., Біла А., Вечерок Т., Бондаренко О., Белан А., Корольова І., Кравченко Т., і деякі з них працюють над докторськими дисертаціями.

Аналіз результатів олімпіад з педагогіки, проведених за тривалий час співпали з приємною новиною: у пресі опубліковані результати дослідження Мельбурнського університету, де українську систему освіти поставили на 25 місце у світі. Це вище ніж Росія, Італія, Польща, Чехія й багато інших!

Усього дослідники склали рейтинг за якістю вищої освіти на 48 країн світу. Оцінювались не окремі вузи чи навчальні заклади, а освіта країни в цілому. Ураховувались 20 показників, поділених на декілька груп: ресурси, продуктивність, міжнародна співпраця, що захищає систему освіти від замкнутості, а також оточуюче середовище, урядова політика, можливості партнерства й ін.

За станом освіти країни так розподілились:

На 32 місці Росія, Китай на 39 місці, Індія на 48 місці. Також нижче України опинилися наші сусіди Польща й Чехія.

Після цієї публікації в пресі з'явилося багато відгуків на якість системи освіти в Україні.

Чим же відрізняється українська система освіти?

Українські вищі навчальні заклади високо оцінюються західними дослідниками за те, що вони дають хорошу академічну складову освіти. Соціопсихолог О. Воробйова зауважує: «Мені доводилось працювати в Америці, і я дуже здивована, що за умов хорошої професійної підготовки майбутніх психологів, вони проявляють колосальну неерудованість у загальних знаннях з історії, літератури, медицини. А це дуже важливо для висококваліфікованого спеціаліста. Психолог має бути ерудитом. Дійсно, західна система навчання має прикладний характер. До викладання там намагаються залучити практиків, які роблять наголос на командну працю, змагальність, самостійне вивчення матеріалу. Вони постійно знаходяться в конкурентній гонці, з юнацького віку вони привчаються змагатися за кращу оцінку, кращу позицію, краще місце під сонцем!»

У той же час у нас в Україні діє стандартна ненапружена система: лекція, конспект першоджерел; підготовка до семінарських занять, залік (екзамен). Позакласна робота - консультації виконання творчих робіт, участь у конференціях, олімпіада тощо.

Навіть впровадження Болонського процесу з його модулями й кредитами не змінило сутності української освіти. Вона залишається класичною, у той же час закордонна освіта залишається переважно прикладною.

Для того щоб наблизити нашу систему освіти до західних прикладних аналогів, необхідні великі кошти для технологічного переоснащення наших вузів. А їх поки що в бюджеті немає. Тому є сенс утримувати й зберігати те, що в нас на високому рівні. А практичну адаптацію до реалій сучасного життя студенти отримають самостійно, коли почнуть працювати.

Слід зазначити, що своє 25-е місце в рейтингу Україна отримала завдяки тому, що її студенти, які продовжили навчання за кордоном вражали західних викладачів видатними науковими знаннями, частіше більш глибокими й системними ніж у власних студентів.

Студенти Херсонського державного університету, що продовжували навчання в зарубіжних навчальних закладах, і викладачі, які стажувалися в закордонних університетах (Англія, Німеччина, Росія, Польща) успішно підтвердили високу якість теоретичних знань і практичних навичок з педагогіки. Серед них викладачі: доц. Шипко А. Л., доц. Сараєва О. В., доц. Кравченко Т. В., доц. Азарова С. В. Студенти: Абрамова Юлія, Бондаренко Оксана, Каспривська Дар'я, Макаренко Тетяна, Саєнко Валерія, Федяєва Марія.

Особливо треба підкреслити, що успіхи наших студентів у виконанні творчих робіт, участі в олімпіадах і конференціях стали можливими завдяки творчій атмосфері, яка багато років панує на кафедрі педагогіки і психології, прагненню до наукових знань, освоєнню новітніх технологій, які дають змогу зародитись і новим поглядам, новим ідеям, що згодом втілюються аспірантами і викладачами в кандидатських і докторських дисертаціях.

Жодна кафедра в Херсонському університеті за період свого існування не мала у своєму складі такої кількості докторів наук, професорів, як кафедра педагогіки і психології.

Першим, хто захистив докторську дисертацію з педагогіки, був Петухов Євгеній Іванович. Багато років працював на кафедрі відомий учений, професор Кобиляцький Іван Іванович - автор першого підручника «Педагогіка вищої школи». Єрьомкін Анатолій Ілліч, Барбіна Єлизавета Сергіївна, Бутенко Володимир Григорович, Федяєва Валентина Леонідівна, Кузьменко Василь Васильович, Слюсаренко Ніна Віталіївна, Нусінова Жанна Наумівна, Яцула Тетяна Володимирівна.

Особистим прикладом, наполегливою працею в науці вчені- педагоги створюють підґрунтя для відтворення наукового потенціалу країни й постійно дбають про авторитет української системи освіти.

Размещено на Allbest.ru

...