Проблеми викладання іноземної мови в умовах профільного навчання: теорія і практика, досвід та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОБЛЕМИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В УМОВАХ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА, ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Стаття містить відомості про особливості викладання іноземної мови в профільних класах.

У Національній доктрині розвитку освіти в Україні йдеться про профілізацію як про один зі шляхів забезпечення рівного доступу дітей до освіти. Профільне навчання в старшій школі - один із найважливіших компонентів модернізації загальної середньої освіти, одна з найбільш життєздатних освітніх реформ. Профілізація потрібна для забезпечення індивідуальних потреб школярів, які виявляють підвищений інтерес до окремих предметів, і для професійного самовизначення, до успішної соціалізації, полегшення адаптації до самостійного життя, подолання інфантилізму підлітків, виховання відповідальності за прийняття рішень.

Сьогодні вже не виникає питання, чи потрібне профільне навчання, а актуальніше інше - навіщо воно потрібне?

Профільна школа передбачає практичну спрямованість освіти, подолання відірваності знань від реального життя, посилення прикладного аспекту знань, необхідність вивчення предмета в тісному зв'язку з потребами практики, науки й техніки, тобто вміння учнів застосовувати знання на практиці. Проте неодноразові перевірки знань засвідчують, що на практиці значній частині учнів нема чого застосовувати.

Причину цього вбачаємо не лише в недосконалих технологіях навчання, низькому фаховому рівні вчителів, лінощах учнів, а, перш за все, у структурній побудові змісту навчання.

Профільне навчання в Україні - незворотний процес, необхідність його визнано у всьому світі. Адже сенс життя кожної людини полягає в найбільш повній життєвій самореалізації, що має принести користь суспільству й самій людині. Проблема в ідеї профільного навчання полягає в неузгодженості теоретичних пошуків і реалій сьогоденної освітньої парадигми. Ми плануємо чудові реформи, а одержуємо результати навіть гірші, ніж «як завжди».

Завданням навчального процесу з іноземної мови в сучасних умовах є надання можливостей кожному учневі вивчити мову як для особистих цілей, так і для відповідності потребам сучасного суспільства [2]. Від майбутніх громадян вимагається фахове оволодіння іноземною мовою з метою здійснення процесів спілкування та співпраці між країнами в різних галузях і з різними фахівцями тих країн, які є носіями різних мов та культур.

Профільне навчання як один із видів диференційованого навчання надає учням можливості реалізувати свої освітні потреби, нахили та здібності, зокрема у вивченні англійської мови на старшому етапі шкільної освіти, дозволяє враховувати їхні інтереси відповідно до їхнього професійного самовизначення. Згідно з Концепцією профільного навчання та чинними програмами навчання іноземним мовам у старшій школі спрямоване, перш за все, на систематизацію та узагальнення мовного, мовленнєвого та комунікативного досвіду учнів, набутого ними в початковій та середній школах [6].

Роль вивчення англійської мови в структурі профільного навчання відрізняється відповідно профілю, обраного учнями. Так, у класах філологічного профілю вивчення мови є метою, оскільки цей профіль передбачає не тільки поглиблене вивчення англійської мови, але й підготовку учнів до продовження освіти у відповідних вищих начальних закладах. У складі нефілологічного профілю англійська мова як навчальний предмет є засобом реалізації профільного навчання, спрямованого на вирішення завдань зумовлених тим чи іншим профілем.

Навчання іноземної мови в класах різних напрямів має забезпечувати оволодіння учнями вміннями та навичками, що певною мірою адаптують їх до обраного профілю. Учні повинні:

1) розуміти на слух основний зміст висловлювань носіїв мови в ситуаціях професійно орієнтованого спілкування;

2) визначати для себе професійно значущу інформацію, що звучить по радіо та телебаченню;

3) писати тези до своєї доповіді/свого виступу, реферат, анотацію, ділові листи, дотримуючись особливостей їхнього формату, прийнятого в країні, мова якої вивчається;

4) знаходити в тексті та виписувати необхідну інформацію; робити письмовий переклад з іноземної мови на рідну мову професійно орієнтованих текстів у межах програмної тематики, розглядаючи переклад як професійне вміння;

5) користуватися сучасними інформаційними технологіями як засобами професійного спілкування [5].

Організовуючи систему профільного навчання, доцільно використовувати курси за вибором. Це навчальні курси, які входять до складу профілю навчання. Основні їхні функції: поглиблення й розширення змісту профільних предметів або забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного (шкільного та регіонального) компоненту змісту освіти.

Для ефективнішого впровадження профільного навчання з іноземної мови в навчальний процес доцільно повністю використати додаткові години, виділені на поглиблене вивчення предметів, спецкурсів, факультативні, індивідуальні та групові заняття, реалізуючи їх у таких спецкурсах, як «Країнознавство», «Література», «Ділове мовлення», «Технічний переклад».

Існує ряд загальних рекомендацій щодо ефективної організації навчальної роботи з іноземних мов у профільних класах. Із цією метою слід:

- проводити профорієнтаційну роботу з учнями 5-9 класів (анкетування, групові та масові заходи, екскурсії, залучення науковців і фахівців з іноземних мов, батьків) з метою найбільш раннього вибору учнями галузі майбутньої професійної діяльності;

- профільну диференціацію навчання здійснювати за рахунок поглибленого вивчення навчальних дисциплін певного профілю;

- ситуації спілкування на уроках повинні поповнюватися ситуаціями професійного спілкування;

- робота над профільними текстами, дібраними вчителем, повинна спрямовуватись на здобуття змістової інформації в межах обраного профілю;

- у лексичний мінімум необхідно внести частину найбільш уживаної лексики із профільних текстів, у тому числі терміни з відповідних обраному профілю сфер спілкування;

- на уроках у профільних класах рекомендується використовувати доступні країнознавчі матеріали;

- спиратися на вивчену тематику навчального плану, узагальнюючи та розширюючи її, ураховуючи інтереси учнів. Наприклад, говорячи про країну, мову якої ми вивчаємо, доцільно доповнювати знання учнів новими фактами з її історії та культури; ставити проблеми, які дають змогу порівняти культуру країни, мову якої вивчаємо, з культурою України;

- повторювати та систематизувати засвоєний лексико-граматичний матеріал, підключаючи до нього новий. Лексико-граматичний запас учнів поповнюється за рахунок мовних явищ, які є типовими для літературних, публіцистичних, функціональних текстів;

- використовувати сучасні технології навчання, наприклад, метод проектів, інтерактивні методи;

- використовувати комп'ютерне обладнання навчальних закладів для вивчення іноземних мов, мережу Інтернет;

- будувати навчальну діяльність учнів так, щоб вона відповідала формуванню головного - комунікативних мовленнєвих компетенцій, в основі яких повинні лежати навички оперування мовним матеріалом;

- при навчанні мовлення особливу увагу слід звертати на розвиток учнями спонтанних висловлювань. Розвиток непідготовленого мовлення здійснювати на основі комунікативних вправ, метою яких є формування вмінь творчого використання напрацьованого матеріалу;

- правильно пов'язувати усне й писемне мовлення;

- для активізації комунікативної діяльності учнів застосовувати раціональне поєднання різних форм організації діяльності учнів, фронтальної, парної, групової, індивідуальної;

- органічно поєднувати урок, домашню й позакласну роботу, сприяти розвитку в учнів самостійності, комунікативно-пізнавальної та соціальної активності;

- застосовувати диференційований та індивідуальний підхід до учнів при оволодінні мовним матеріалом; при організації роботи слід ураховувати диференційований підхід, тобто залежно від того, чи буде навчальний матеріал використовуватися в говорінні, чи служити основою для пізнавання при читанні та аудіюванні;

- чітко планувати опрацювання мовного матеріалу як на навчальний рік, так і на кожен урок зокрема. Усі види мовної діяльності (аудіювання, діалогічне та монологічне мовлення, читання й письмо) повинні поєднуватися та формуватися в комплексі.

Сучасна концепція викладання іноземної мови в профільній школі базується на комунікативному підході [7]. Комунікативно орієнтовне викладання мов має на меті не тільки дати учням практичні знання граматики та лексики мови, що вивчається, але також розвинути в них розуміння того, як відповідна мова використовується для спілкування.

Формальні аспекти мови - граматика, лексика, фонетика - подані в комунікативних контекстах для того, щоб в учнів формувалося безпосереднє розуміння того, як ці форми вживаються в мовленні. Окрім того, уміння учнів у говорінні, аудіюванні, читанні та письмі систематично розвиваються за допомогою широкого набору реалістичних видів навчальних завдань, які забезпечують максимум практичних можливостей для використання мови, що вивчається [1]. Цей підхід вимагає відкритої атмосфери співпраці й активної участі учнів у процесі їх навчання на уроці. Можна підсумувати ключові освітні принципи комунікативно орієнтованого викладання мов:

- в учнів стимулюються когнітивні процеси: Це означає, що від учнів очікують, щоб вони використовували свої розумові здібності для виконання проблемних завдань, які містяться в підручнику. Передбачається, що вони вирішуватимуть ці проблемні завдання, використовуючи іноземну мову. Це можуть бути ігри,загадки, вікторини;

- учні беруть активну участь у процесі навчання. Дітей необхідно заохочувати ставити численні запитання й експериментувати з мовою;

- учнів заохочують висловлювати свої думки, виражати почуття й використовувати свій досвід. Щоб школярі могли висловлюватися іноземною мовою на уроці, їх необхідно зацікавити в цьому і створити можливості для ефективного спілкування дітей один з одним або з учителем;

- учні беруть участь у навчальній діяльності, яка імітує або створює реальні чи реалістичні ситуації;

- учнів заохочують працювати разом. Усі комунікативно орієнтовані підручники постійно заохочують учнів працювати в парах чи в групах для того, щоб забезпечити максимальну кількість можливостей для взаємного усного та письмового спілкування іноземною мовою;

- учнів заохочують брати на себе відповідальність за своє навчання й розвивати вміння вчитися;

- учитель виконує різні ролі (інформує, контролює, консультує і дає поради щодо навчальних матеріалів) на різних стадіях уроку. Учитель має постійно вести й підтримувати учнів, але не завжди домінувати над ними. Роль учителя як носія інформації необхідна на тому етапі уроку, коли учням потрібні вихідні дані або пояснення до завдань. Роль спостерігача важлива тоді, коли учні працюють самостійно або в парах чи групах.

Більшість дітей вивчає іноземну мову тому, що вони вірять, що це допоможе їм досягти певних результатів у майбутньому. Вони вбачають в іноземній мові засіб отримання роботи з більшою зарплатнею, вони хочуть подорожувати за кордоном, дізнатися більше про культуру інших націй або просто зустріти нових друзів. І хоча первинна мотивація учнів може бути досить сильною, згодом, під напругою вивчення нової мови з її складною вимовою, синтаксисом і вокабуляром, мотивація може зникнути. Без сильної мотивації учні ніколи не перейдуть від маніпулятивної до комунікативної стадії вивчення мови й ніколи не будуть розмовляти іноземною вільно.

Одним із засобів мотивації є використання аудіовізуальних засобів. Перш за все, відео приносить носіїв мови в клас і допомагає вчителю надати додаткові моделі для відпрацювання вимови, інтонації й ритму.

Відео мотивує навчання завдяки цікавому сюжету й взаємодіям персонажів [3]. Учні намагаються зрозуміти, про що йдеться й чим закінчиться сюжет. Аудіо візуалізація поліпшує навички сприйняття на слух: учні більше дізнаються з перегляду відео уривка (де слова супроводжуються мовою тіла), ніж із прослуховування того ж уривка на аудіокасеті. Воно стимулює розвиток непідготовленого мовлення, коли учні обговорюють сюжет.

Відео стимулює крос-культурне пізнання. Учням подобається порівнювати свою поведінку з поведінкою героїв фільму. Його можна використовувати для учнів із будь-яким рівнем володіння іноземною мовою.

Відео в класі, крім розваги, має іншу мету: його застосовують як знаряддя, що допоможе учням вивчити іноземну мову. Тому діти починають приймати активну участь у навчанні. Вони усвідомлюють певну мету перегляду фільму, зазвичай у формі певного завдання, яке допоможе їм зосередитись на змісті сюжету.

На уроках вивчення іноземної мови можна використати різні типи відео матеріалів: новини, документальні фільми, освітні відеокурси, рекламні ролики, мультфільми, і, звичайно, художні фільми [4]. Звісно, існують певні критерії відбору: рівень мови, візуальна підтримка, цікавість сюжету й гнучкість (тобто існування можливості для трансферних видів роботи).

Під час активного перегляду можна запропонувати учням спеціальні завдання, спрямовані на розвиток репродуктивних і творчих навичок.

Freeze Frame (Застигла картинка). У певний момент учитель натискає кнопку «Пауза» і отримує картинку на екрані. Усі види діяльності, які проводяться зі звичайним малюнком, можна використати й тут: описати людей, зображених на екрані; ввести новий вокабуляр; зробити припущення про звички, стиль життя, економічний статус персонажів, судячи з їхнього одягу, фізичної форми тощо. Можна зупинити сюжет у ту хвилину, коли відбудеться щось дуже важливе або незвичайне, або герой готується щось сказати, і запропонувати дітям передбачити подальший розвиток подій. Можна зупинити стрічку, коли персонаж має дуже цікавий вираз обличчя, і запропонувати дітям написати невеличкий твір-роздум про емоційний стан головного героя в даний момент. Подібний вид роботи допомагає розвивати непідготовлене мовлення, практикувати непряму мову й навички письма.

Також Freeze Frame дуже корисна, якщо ми хочемо відпрацювати певний інтонаційний зразок або граматичну структуру чи ідіому, що зустрілися у фільмі.

Sound Only (Тільки звук). Ця технологія включає в себе прослуховування саундтреку фільму. Учні слухають звуковий фон та діалоги й роблять припущення, що відбувається: хто й де ці люди, що вони роблять. Діти можуть також описати характер героїв, слухаючи їхні голоси.

Silent Viewing (Мовчазний перегляд). Учні дивляться фрагмент без звуку, обговорюють події, героїв, їхні емоції й озвучують сюжет.

Split Viewing (Розділений перегляд). Учитель об'єднує клас у дві групи. Одна група дивиться відео фрагмент без звука, інша - слухає саундтрек фрагмента. Потім обидві групи реконструюють сюжет.

Jigsaw Viewing (Перегляд-загадка). Клас також об'єднується у дві групи. Кожна група знає відмінну, але не повну версію історії. Щоб відтворити оригінальну версію, групи повинні поділитися інформацією.

Normal Viewing (Нормальний перегляд). Зазвичай створюються завдання, сфокусовані на змісті сюжету.

Після перегляду фільму, учні можуть створити рольову гру, що базується на сюжеті. Також відео-презентація дає чудову можливість організувати трансферні види діяльності: учні обговорюють власне життя, інтереси, звички, порівнюючи їх із життям героїв фільму.

Використання відео стимулює розвиток письмових навичок. Наприклад, після перегляду фільму діти можуть написати ревю, анотацію, самері, твір, сценарій, власний розвиток подій тощо.

Крім відео, на уроках іноземної мови можливо використовувати аутентичну музику. Музичний фон допомагає створити певну атмосферу в класі, сконцентруватися на читанні або письмі. Слухаючи музику, учні можуть уявляти певні образи та сюжети і створювати власні історії. Є дуже багато цікавих завдань при роботі з піснями («Blacked Out Words», «Whose Line Is It?», «Are You A Detective?», «Unscramble Lines» etc):

1. Використовувати пісню як фонетичну зарядку на початку уроку. Пісня дозволяє вчителеві перейти від звуків рідної мови до звуків іноземної мови, тренуючи мовні органи й готуючи їх до більш складної артикуляції. Більшість пісень має форму діалогу. Це допомагає розвивати комунікативні особливості учнів. Оптимальне сполучення повторюваності й варіативності мовленнєвого матеріалу - така найважливіша умова навчання діалогічного мовлення. Велике значення має вміння почати розмову, використовуючи етикетні кліше. Добре відпрацьований, швидко й виразно представлений початок діалогу, що переходить від однієї теми до іншої, підвищує впевненість мовців у своїх силах та із самого початку налаштовує їх на емоційну мову. Такі назви діалогів добре запам'ятовуються й опрацьовуються.

2. Використовувати пісню для міцного закріплення лексичного й граматичного матеріалу. Пісня як один із видів мовного спілкування - засіб розширення лексичного запасу, тому що з її допомогою діти вивчають нові слова й вислови. У піснях уже знайома лексика зустрічається в новому контекстуальному оточенні, що допомагає її активізації. Тут є власні імена, поетичні слова, географічні назви, реалії країни, мова якої вивчається. Це сприяє розвитку в школярів почуття мови, допомагає довідатися про її стилістичні особливості.

За допомогою пісень краще засвоюються й активізуються граматичні конструкції. Пісні сприяють удосконалюванню навичок іншомовної вимови, розвитку музичного слуху. Розучування й використання коротких, нескладних за мелодійним малюнком пісень із частими повторами допомагає закріпити правильну артикуляцію й вимову звуків, правила фразового наголосу, особливості ритму.

3. Використовувати пісню як вид релаксації в середині або наприкінці уроку, коли учні втомилися, або потрібна розрядка, що знімає напругу й відновлює їхню працездатність.

Важливим чинником успіху є розуміння того, що мова найкраще засвоюється тоді, коли учням пропонується індивідуальна методична увага й участь, які ґрунтуються на аналізі особистісних навчальних потреб і відповідальності.

І, зрештою, однаково вирішальним і важливим чинником успіху вивчення мови є забезпечення навчального процесу видами та типами діяльності, що сприяють використанню мови. Комунікативна спрямованість у навчанні іноземних мов - це створення умов для мовленнєвої взаємодії. Таким чином, умови та потреби сучасного життя зумовили виникнення нового напрямку у вивченні іноземної мови - застосування таких інноваційних технологій, як комп'ютеризоване навчання.

Втілення в практику профілювання старшої школи розпочалось фактично вже в 2003 році. У цьому ж році й були рекомендовані Міністерством освіти й науки України програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів різних профілів навчання:

- філологічного;

- нефілологічного, включаючи універсальний, природничий, фізико-математичний та інші профілі навчання.

Ці програми відповідають вимогам до базових загальноосвітніх предметів профільної школи та передбачають обов'язковий освітній мінімум підготовки учнів з англійської мови відповідно до державного стандарту загальної середньої освіти в Україні стосовно шкільного курсу.

Протягом цих років ми опрацьовували різні методики роботи, намагаючись визначити найефективніші для досягнення визначеної нами мети - створення умов для розвитку мовленнєвих та життєво важливих компетенцій особистості в процесі вивчення англійської мови загалом та особливо в профільних класах, і дійшли висновку, що в процесі профільного навчання англійської мови найбільш доцільним є використання, у першу чергу, таких методичних засобів та технологій, які розвивають в учнів бажання до творчої, продуктивної праці, створення умов, коли вони прагнуть до активних дій, досягають успіхів і мотивують власну поведінку та відпрацьовують моделі поведінки, необхідної для успішної діяльності. Цим вимогам найбільш відповідають технології інтерактивного навчання. Саме вони і є домінуючими при викладанні іноземної мови, незалежно від профілю, обраного учнями.

Складність роботи в профільних класах, особливо в класах філологічної спрямованості полягає у відсутності навчально-методичного забезпечення, а саме, немає, перш за все, підручника, який би повністю відповідав вимогам рівневої диференціації матеріалу. Тому в процесі навчання використовуємо профільно-орієнтовані тексти, особливу увагу приділяючи засвоєнню профільно-орієнтованого лексичного матеріалу, поняттям та термінології. Розвиток мовленнєвої компетенції розширюємо за рахунок комунікативної тематики профільної спрямованості; читання та аудіювання доповнюємо текстами в рамках обраного профілю, акцентуємо увагу на відпрацювання професійно-орієнтованої тематики. Для становлення соціокультурної компетенції виділяємо країнознавчу інформацію з урахуванням профілю. Збільшуємо частину самостійної роботи учнів: робота з різноманітними інформаційними джерелами, написання творчих робіт, есе, рефератів, підготовка усних повідомлень, проектна діяльність тощо.

Отже, сучасна школа вимагає від учителя застосування сучасних методів навчання. Сьогодні навчальний заклад повинен прищеплювати інтерес до отримання знань, формувати прагнення учнів навчатися протягом усього життя, усіма сучасними засобами та методами розвивати комунікативні навички, учити школярів ставити проблеми та вирішувати їх самостійно й у команді. Зробивши своєчасно свідомий вибір загальноосвітнього навчального закладу відповідного профілю, учні старшої школи зможуть зорієнтуватися у виборі навчального закладу для здобуття вищої освіти або галузі трудової діяльності, що у свою чергу сприятиме професійній підготовці молоді та дозволить їй у подальшому житті бути більш конкурентоспроможною на ринку праці.

викладання іноземна мова профільний

Література

1. Варзацька Л. Інтерактивні технології в системі особистісно- зорієнтованої освіти / Варзацька Л., Кратасюк Л. // Дивослово. - 2006. - № 4. - С. 15-25.

2. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. - К.: Ленвіт, 2003. - 261 с.

3. Куриш С. Застосування інформаційних технологій у процесі вивчення іноземних мов. - Журнал «Іноземні мови в сучасній школі». - 2012. - №1. - С. 46-47.

4. Пометун О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання / Пометун О., Пироженко Л. - К., 2004. - 192 с.

5. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. Київ: Ірпінь, 2005. - 208 с.

6. Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі: наказ Міністерства освіти і науки України від 11 вересня 2009 року № 854 // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України: офіц. вид. МОН України. - 2009. - № 28-29. С. 57-64.

7. Редько В. Комунікативно-діяльнісна, культурологічна і професійно орієнтована парадигма змісту іншомовної освіти старшокласників. - Журнал «Іноземні мови в навчальних закладах». - 2011. - №4. - С.22-23.

Размещено на Allbest.ru