Постановка проблеми. У межах традиційного навчального процесу головною ланкою забезпечення високої ефективності навчання є викладач, діяльність якого має високу соціальну значущість. Сучасні реформи освіти, які пов'язані із впровадження болонської системи, вимагають розширення рольових функцій викладача, отже, з'являється нова педагогічна позиція - тьютор.

Виклад основного матеріалу. Поняття "викладач-тьютор" набуло поширення в Україні всього кілька років тому у зв'язку з проведенням реформ в системі вищої освіти. Термін "тьютор" запозичений з англійської лексики і західної системи освіти. Дослівний переклад терміну tutor - наставник, вихователь.

Проблемі місця та ролі викладача-тьютора в сучасній системі освіти присвячена ціла низка праць [1, 2]. Тьюторська позиція в них трактується неоднозначно. На думку більшості дослідників, викладач-тьютор - це нова спеціалізація діяльності вчителя, що реалізується в умовах дистанційної форми навчання [1]

Викладачу-тьютору властиві як традиційні функції вчителя, так і нові, пов'язані з принципово новими умовами організації навчального процесу. Виконання професійних завдань викладачем-тьютором передбачає передусім реалізацію функцій: консультанта, що виявляється в інформуванні, наданні слухачам порад, інформаційній підтримці навчання; менеджера, яка реалізується в керівництві та мотивації слухачів, консультаціях та комунікаціях із ними; фасилітатора, що виражається в налагодженні та підтриманні інформаційних зв'язків і взаємодії між слухачами та іншими учасниками системи освіти, у врегулюванні різних проблем, розв'язанні конфліктів, адаптації слухачів до нових форм навчання.

Існує думка, що "викладач-тьютор" - це така педагогічна позиція, що займається випрацюванням зовнішньої форми дії. Викладач-тьютор супроводжує людину в її опануванні способами нової діяльності" [3]. Сенс тьюторства полягає в подоланні антропологічного дефіциту в освіті. Цей дефіцит створює брак "особистої присутності" людини в освіті; брак особистого й освітнього сенсу; брак відповідальності людини за власну освіту.

Професія "викладач-тьютор" віднесена до категорії нових, інноваційних для вітчизняної освіти і українського суспільства загалом, професій. Професія "викладач - тьютор" в країні отримала своє поширення у зв'язку із зобов'язаннями України щодо виконання Болонських угод, які передбачають таку трансформацію вищої професійної освіти, в якій ключову позицію займатиме викладач-тьютор - представник професії, що виконує особливого функцію супроводу розробки і реалізації кожним студентом індивідуальної освітньої програми, що передбачає його професійне становлення і розвиток.

На даний момент йде становлення повного циклу відтворення професії "викладач - тьютор", що включає в себе: розробку та затвердження професійного стандарту викладацько-тьюторської діяльності; розробку та впровадження в освітню практику освітнього стандарту підготовки викладачів-тьюторів в освітніх установах вищої професійної освіти і додаткової професійної освіти; професійну освітню підготовку викладачів-тьюторів в освітніх установах вищої професійної освіти і додаткової професійної освіти; процедуру оцінки і сертифікації професійних тьюторських кваліфікацій.

На думку російських фахівців така складна професійна діяльність, як викладацько - тьюторський супровід, вимагає магістерської освіти. Спочатку майбутній викладач-тьютор отримує базову педагогічну освіту (бакалаврат з будь-якої педагогічної спеціальності), а потім продовжує своє навчання в тьюторській магістратурі. Крім того, викладачі-тьютори можуть навчатися в освітніх закладах додаткової професійної освіти за програмами професійної перепідготовки і підвищення кваліфікації.

Сьогодні в Україні діють курси навчання для тьюторів (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"), а також відкрита магістратура за напрямом "дистанційне навчання", що дозволяє якісно підготувати спеціалістів для роботи у системах дистанційного навчання вищих навчальних закладів Проте є необхідність подальшого впровадження технології у інших навчальних закладах, і більш широке застосування інших форм підготовки тьюторів: тренінги, конференції, виїзні семінари.

Методична система навчання - це впорядкована сукупність взаємопов'язаних і взаємообумовлених методів, форм і засобів планування та реалізації, контролю, аналізу, коригування навчального процесу, спрямованих на підвищення ефективності навчання студентів (слухачів) (рис.1).

Рис.1. Структура методичної системи викладача-т'ютора

Під методичною системою викладача-т'ютора будемо розуміти сукупність взаємопов'язаних компонентів: мети, методичного стилю викладача-т'ютора і організаційних форм, необхідних для створення цілеспрямованого послідовного педагогічного впливу на формування і розвиток індивідуально-психологічних та професійних якостей майбутнього фахівця і на реалізацію навчально-виховного процесу в навчальному вузі.

У зв'язку з перетворенням традиційного навчального процесу навчання на дистанційний у середовищі Інтернет змінюються і вимоги до викладача-тьютора. Традиційні організаторські, дидактичні, перцептивні, комунікативні, сугестивні, дослідницькі, науково - пізнавальні та предметні вміння набувають нового значення [4]:

організаторські - основним умінням виступає планування роботи он-лайн, згуртовувати і активізувати студентів до дистанційного навчання;

дидактичні - володіння знаннями дидактичних властивостей і вмінням користуватися засобами ІКТ;

перцептивні - вміння об'єктивно оцінювати емоційний і психологічний стан студентів за допомогою ІКТ;

комунікативні - вміння встановлювати доцільні і довірчі відносини із студентами, володіти невербальними засобами спілкування, підтримувати комунікацію у всій групі студентів;

сугестивні - ІКТ здібність здійснювати емоційно-вольовий вплив на студентів засобами ЖТ;

дослідницькі - вміння пізнавати і об'єктивно оцінювати педагогічні ситуації і процеси під час дистанційного навчання;

науково-пізнавальні - прагнення і здібність до засвоєння нових наукових знань в області своєї спеціалізації;

предметні - глибокі професійні знання предмету навчання

У процесі дистанційного навчання викладач-тьютор може виступати як фізична особа і замінювати себе автоматизованими системами або засобами навчання (навчальні диски, електронні підручники тощо), що не є бажаним, але за певних умов (брак часу, особливість вивчення навчального матеріалу) може бути використане в начальному процесі.

В результаті дослідження особливостей професійної підготовки викладачів-тьюторів в Україні С. Сисоєва, В. Осадчий, К. Осадча запропонували структуру професійної компетентності зазначеної категорії осіб, що включає окремі компетенції у галузі педагогіки, психології, методики викладання та дистанційного навчання, а також соціально-особистісні, інструментальні, загально-наукові, загально-професійні та спеціалізовано-професійні.

Важливою умовою ефективного здійснення професійної діяльності викладачів - тьюторів являється наявність у них наступних компетенції у галузі педагогіки [5]:

володіння технікою педагогічного спілкування та відповідними індивідуально - психологічними якостями;

володіння уміннями професійно брати участь у колективному процесі викладання; знання сучасних підходів до навчання та особливостей навчання у вищих навчальних закладах;

володіння методами психолого-педагогічної діагностики, знання особливостей діяльності студентів та їх вікових характеристик;

вміння аналізувати педагогічні ситуації, проектувати і планувати педагогічні дії, вміння організувати навчально-виховний процес та здійснювати його корекцію за необхідності;

позитивне ставлення, схильність, стійкий інтерес, готовність до педагогічної діяльності та розуміння сутності і значущості своєї професії; знання методів і форм навчання та виховання;

засвоєння стратегій ефективної реалізації педагогічних технологій у навчально - виховному процесі та вміння вирішувати задачі їх проектування, супроводу і використання в умовах єдиного інформаційно-освітнього середовища;

знання функцій та видів педагогічного оцінювання, володіння методами педагогічного оцінювання, вміння продемонструвати їх на конкретних прикладах, здатність до самооцінювання.

У галузі психології викладач-тьютор, повинен мати такі компетенції:

викладач т'ютор дистанційне навчання

знання психології людини, способів саморегуляції та управління собою й іншими;

володіння методами вивчення власних здібностей та ресурсів;

здатності оцінювати вплив прийнятого професійного рішення на всю систему роботи із студентами;

готовність до колективних форм роботи, до прийняття колективних рішень, реалізації комплексних педагогічних програм;

наявність комунікативних та організаторських здібностей;

наявність особистісних характеристик: терпимість, доброзичливість, тактовність, врівноваженість;

вміння впливати на іншого і розуміти його, визначити індивідуальні здібності студентів, правильно відображати свої емоції і почуття, уміння зацікавити та привернути увагу до навчального матеріалу;

здатність розуміти того, хто навчається;

усвідомлення власних позитивних можливостей і можливостей учнів, що сприяє зміцненню власної позитивної Я-концепції

Викладач-тьютор повинен володіти наступними компетенціями у галузі методики викладання:

сформованість фундаментальних методичних знань та вміння їх застосувати у процесі професійної діяльності;

уміння вирішувати педагогічні задачі та завдання з методики викладання дисциплін у вищому навчальному закладі;

засвоєння стратегій впровадження та використання інформаційно-комунікаційних технології в навчальному процесу;

здатність до конструктивно-проектної діяльності; вміння мотивувати навчально-пізнавальну діяльність студента; здатність керувати проектною діяльністю студентів; мотивація до безперервної самоосвіти і самовдосконалення.

Важливими для ефективної реалізації професійних функцій викладачів-тьюторів є сформованість наступних компетенций у галузі ДН:

розуміння концептуальних положень і основних принципів ДН; володіння інформаційною культурою та комп'ютерною грамотністю; планування використання технологій ДН як частини професійної підготовки студентів; сприяння навчанню у вищому навчальному закладі на основі технологій ДН; розробка та адаптація навчальних матеріалів для підтримки ДН;

надання студентам вищого навчального закладу допомоги з використання технологій ДН:

відстеження навчальної активності та оцінювання слухачів, використовуючи технології ДН:

лідерство в застосуванні технологій дистанційного викладання та навчання у вищому навчальному закладі;

розробка проекту розвитку системи дистанційного навчання вищого навчального закладу;

заохочення слухачів управляти своїм власним навчанням у середовищі ДН;

створення культури, яка заохочує впровадженім і підтримує розвиток ДН; слідування організаційному баченню, стратегіям і завданням ДН;

охорона, розміщення і контроль за використанням людських і функціональних ресурсів для організації ДН;

розробка, реалізація і контроль над політикою з придбання, експлуатації та використання інструментів ДН.

У викладача-тьютора, повинні бути сформовані наступні соціально-особистісні компетенції, які дозволять йому ефективно здійснювати професійні обов'язки: розуміння та сприйняття етичних норм поведінки відносно інших людей; розуміння необхідності та дотримання норм здорового способу життя; здатність навчатися; здатність до конструктивного сприйняття критики й самокритики; креативність, здатність до системного мислення; адаптивність і комунікабельність; наполегливість у досягненні мети; турбота про якість виконуваної роботи; толерантність; екологічна грамотність.

Серед інструментальних компетенцій викладача-тьютора можна виділити такі: грамотність у письмовій й усній комунікації рідною мовою; знання іноземних мови (мов); навички роботи з комп'ютером; навички управління інформацією; розвинені дослідницькі навички.

До загальнонаукових можна віднести такі компетенції викладача-тьютора:

базові уявлення про основи філософії, психології, педагогіки, що сприяють розвитку загальної культури й соціалізації особистості, схильності до етичних цінностей, знання вітчизняної історії, економіки й права, розуміння причинно-наслідкових зв'язків розвитку суспільства й уміння їх використовувати в професійній і соціальній діяльності;

базові знання фундаментальних розділів математики, в обсязі, необхідному для володіння математичним апаратом відповідної галузі знань, здатність використовувати математичні методи в обраній професії;

базові знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій; навички використання програмних засобів і навички роботи в комп'ютерних мережах, уміння створювати бази даних і використовувати інтернет-ресурси;

базові знання фундаментальних наук, в обсязі, необхідному для освоєння загально - професійних дисциплін;

базові знання в галузі, необхідні для освоєння загально-професійних дисциплін.

Професійна підготовка викладача-тьютора має передбачати формування таких загально-професійних компетенцій: базові уявлення про складання календарно-тематичного плану вивчення дисциплін; базові уявлення про підготовку до заняття і складання плану або плану-конспекту заняття; базові уявленім про складання плану роботи предметного гуртка; базові уявлення про планування роботи зі студентами, які потребують систематичної додаткової допомоги; базові уявлення про розробку навчальних модулів; уміння здійснювати управління навчальним процесом; вміння вести нормативно-ділову документацію; здатність здійснювати аналіз професійної діяльності.

До спеціалізовано-професійних компетенцій викладача-тьютора можна віднести такі: уміння організовувати і проводити навчальні заняття; уміння проводити навчальні консультації; уміння організовувати заняття предметних гуртків; уміння організовувати й проводити предметні олімпіади; уміння застосувати педагогічні технологій у навчанні; уміння здійснювати контроль за навчальним процесом і навчальною документацією.

Таким чином, наявність та достатній розвиток вищезазначених коьпетенцій викладача - тьютора, дозволяють йому якісно здійснювати наступні функції в освітньому процесі [6]: управлінська функція; діагностична функція; функція цілепокладання; мотиваційна функція; функція планування; комунікативна функція; функція контролю; функція рефлексії; методична функція.

На відміну від діяльності традиційного викладача, діяльність викладача-тьютора набагато більше пов'язана з цілеспрямованим розвитком пізнавальної самостійності студентів. Ця обставина вимагає освоєння управлінської функції, яка включає такі конкретні дії: визначення мети своєї діяльності та діяльності студентів; спостереження за ходом діяльності студентів; оцінка відповідності навчальної діяльності студента бажаному стандарту; реалізацію рішень щодо зміни і стимулювання навчальної діяльності студентів;

коригування власної діяльності; ліквідація небажаних відхилень від напряму навчання студентів.

Діагностична функція дозволяє виважено оцінити позитивні і негативні сторони діяльності студентів. У роботі викладача-тьютора ця функція проявляється в наступних діях: вивчення вихідних даних про студента (вік, місце навчання, рівень освіти, наявність попереднього досвіду навчання тощо); визначення індивідуальних особливостей студентів (стиль навчання, домінуючий тип мислення, рівень розвитку здібностей тощо); визначення установок студентів на навчання, їх потреб, мотивів, очікувань, побоювань і чинників, що їх обумовлюють; діагностика ступеня засвоєння студентами змісту курсу (ідей, моделей і концепцій).

Функція цілепокладання становить основу роботи викладача-тьютора, який повинен займатися постановкою і конкретизацією різноманітних (довгострокових, короткострокових) цілей освітньої діяльності студентів. Перші відносяться до всього періоду навчання, інші - до конкретного елементу навчального процесу. Для реалізації функції цілепокладання викладачу-тьютору необхідно вирішувати такі завданім: аналіз цілей моделі навчання; визначення змісту і специфіки діяльності студентів; виділення типових (тих, що найбільш часто зустрічаються в освітній діяльності студента) завдань, які повинні вирішувати ті, що навчаються; визначення найбільш типових, пов'язаних з особистісними якостями ускладнень і проблем, з якими стикається у своїй діяльності студент; формулювання передбачуваних результатів діяльності студента (що вони повинні знати, вміти, чим повинні володіти і якими мають бути); узгодження цілей Держстандарту з індивідуальними освітніми цілями студентів; узгодження цілей з можливостями студентів щодо їх досягнення

Мотиваційна функція викладача-тьютора полягає в створенні і підтримці включеності студента у навчання та реалізацію ним індивідуальних програм навчання. Для здійснення цієї функції необхідно вміти вирішувати такі завдання:

з'ясовувати очікування студентів у навчанні, виявляти їхні індивідуальні потреби і мотиви;

формування настанов на продуктивну, головним чином самостійну, навчальні діяльність студента;

створювати в групі тих хто навчається атмосферу зацікавленості, довіри і підтримки; стимулювати навчальну мотивацію різними інтерактивними методами навчання; організовувати і підтримувати спілкування студентів один з одним, що зазвичай сприяє ефективній роботі на заняттях.

Функція планування полягає в упорядковування дій тих хто навчається відповідно до поставлених освітніх цілей. Ефективне планування в освітньому процесі ґрунтується на вмінні викладача-тьютора:

формувати навчальні цілі з урахуванням аналізу результатів попередньої діагностики (потреб студентів, їх вихідного рівня підготовки, досвіду, індивідуального стилю навчання, їхніх індивідуально-психологічних особливостей тощо);

формувати стратегії і тактики відносин та спілкування з тими хто навчається; визначати послідовність дій у відповідності з поставленими цілями і очікуваними результатами;

розробляти структуру занять зі студентами з урахуванням домінанти спільної, а не індивідуальної діяльності учнів;

розподіляти час занять з урахуванням цілей, змісту і технологій навчання, а також особливостей групи (специфікою індивідуальних стилів навчання).

Не останньою функцією викладача-тьютора є встановлення комунікацій. Дана функція особливо важлива на перших етапах взаємодії викладача-тьютора зі студентами - при формуванні групи, налагодження взаємин як між викладачем-тьютором і студентами, так і між самими студентами. Виділяють наступні вимоги до викладача-тьютора: бути відкритим і доступним для тих, хто навчається;

будувати свою діяльність за принципом рівності студентів за їхніми правами та обов'язками;

встановлювати під час взаємодій доброзичливу й партнерську атмосферу; організовувати спільну діяльність студентів у групі на основі співпраці, узгодження цілей групової діяльності і способів їх спільного досягнення;

формувати в групі сприятливий емоційний настрій, атмосферу підтримки та взаємодопомоги, почуття причетності до групи.

Функція контролю. У широкому сенсі до функції контролю відносять оцінку та корекцію провідної діяльності суб'єктів процесу навчання.

Розглянемо, які завдання повинен виконувати викладач-тьютор у своїй діяльності з позиції функції контролю:

аналізувати та визначаючи ступінь успішності навчальної діяльності студентів; коментувати недоліки і помилки студентів, допущених ними у письмових завданнях; оцінювати якість виконаних завдань;

коригувати діяльність студентів відповідно за результатами перевірки завдань; оцінювати досягнення окремих студентів і навчальної групи в цілому.

Функція рефлексії застосовується у цілепокладанні та з метою корекції досягнутих результатів освітнього процесу. Функція рефлексії викладачем-тьютором реалізується в наступних завданнях діяльності:

організація аналізу можливостей викладача-тьютора;

організація рефлексії власної діяльності та спілкування викладача-тьютора на предмет виявлення його індивідуальних особливостей (ідеї і принципи, якими він керується в роботі, бажаний стиль навчання та ін), його ускладнень, помилок і досягнень;

ідентифікація рушійних сил розвитку викладача-тьютора і сил, що перешкоджають цьому;

створення в діяльності студентів ситуацій для рефлексії - проблемних ситуацій; організація рефлексії діяльності студентів з метою аналізу їх діяльності, розуміння труднощів, їхніх причин і шляхів подолання;

Методична функція викладача-тьютора відноситься до числа важливих функцій. До дій складають дану функцію відносяться:

створення необхідних ресурсів для організації навчального процесу (спеціальних завдань, комплектів питань, набору конкретних ситуацій, ілюстративного матеріалу тощо);

розробка різних контрольно-діагностичних методик: переліку контрольних питань, анкет, опитувальних листів, інформаційних карт, тестових матеріалів тощо; аналіз власного тьюторсько-викладацького досвіду;

включення та адаптація до власного стилю діяльності досвіду інших викладачів - тьюторів.

Зазначені функції постійно присутні в професійній діяльності викладача-тьютора, проте на різних етапах навчання сукупність домінуючих функцій змінюється.

Висновки

Таким чином, викладач-тьютор повинен бути професіоналом, володіти сучасними комп'ютерними технологіями, а також загальною культурою, бути освіченим, грамотним, швидко оволодівати новими технологіями дистанційного навчання; бути гуманним, толерантним, поважати інших людей та їх думку. Викладач-тьютор дистанційного навчання повинен уміти надавати індивідуальні консультації; вміти розробляти навчально-методичні матеріали; вміти працювати з інформацією в мережах, обробляти її та використовувати в навчальному процесі тих, хто навчається, за дистанційною формою.

Література

1. Ковалева Т.М. Тьюторское сопровождение как управленческая технология / Т.М. Ковалева // Сборник научно-методических материалов. - М.: АПКиПРО, 2002. - С.69.

2. Щенников С.А. Основы деятельности тьютора в системе дистанционного образования: специализированный учебный курс / С.А. Щенников, А.Г. Теслинов, А.Г. Чернявская и др. - М.: Дрофа, 2006.

3. Коджаспирова Г.М. Словарь по педагогике / Г.М. Коджаспирова, А.Ю. Коджаспиров. - М.: ИКЦ "МарТ", 2005. - 448с.

4. Андреев А.А. Дистанционное обучение: сущность, технология, организация / А.А. Андреев, В.И. Солдаткин. - М.: Издательство МЭСИ, 1999. - 196 с.

5. Симонов В.П. Педагогический менеджмент: Ноу-хау в образовании: учебное пособие. - М.: Высшее образование, Юрайт-Издат, 2009. - 357с.

6. Дистанційне навчання [Електронний ресурс] - Режим доступу до журналу: http: study. ed - sp.net/ mob/resourse view. phpid=4

7. Коваль Т І. підготовка викладачів вищої школи: інформаційні технології у педагогічній діяльності: навчально-методичний посібник / Т.І. Коваль, О.О. Сисоєв, Л.П. Сущенко. - К.: Видавництво центру КИЛУ, 2009. - 380 с.

Размещено на Allbest.ru