Розвиток навчально-пізнавальної діяльності студентів на заняттях з проектування одягу

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЗВИТОК НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ПРОЕКТУВАННЯ ОДЯГУ

Орлова Н.С.

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Анотація

Досліджено умови розвитку навчально-пізнавальної діяльності майбутніх викладачів спеціальних дисциплін на заняттях з проектування одягу. Підбір змісту навчального матеріалу, його новизна, теоретична та практична цінність для подальшої професійної діяльності, зв'язок із сучасними науковими досягненнями та власним досвідом студентів сприяють розвитку навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі їх фахової підготовки. Серед педагогічних технологій на основі активізації та інтенсифікації навчально-творчої діяльності студентів виділяємо ігрові технології, проблемне навчання, технології комунікативного навчання, метод проектів та інші. В основу таких навчальних технологій покладено високий рівень мотивації, усвідомлена потреба студента в отриманні знань і умінь, прагнення до високої результативності навчання. Індивідуальний підхід до проведення занять забезпечує самостійність та розвиток навчально-пізнавальної діяльності студентів у роботі над навчальними, проблемними чи творчими завданнями, розв'язанні різних за складністю питань у процесі професійної діяльності.

Ключові слова: навчально-пізнавальна діяльність, проектування одягу, творча активність, індивідуальний підхід, самостійність, мотивація навчання.

Аннотация

Орлова Н.С.

Полтавский национальный педагогический университет имени В.Г. Короленко

РАЗВИТИЕ УЧЕБНО-ПОЗНАВАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТУДЕНТОВ НА ЗАНЯТИЯХ ПРОЕКТИРОВАНИЯ ОДЕЖДЫ

Исследованы условия развития учебно-познавательной деятельности будущих преподавателей специальных дисциплин на занятиях проектирования одежды. Подбор содержания учебного материала, его новизна, теоретическая и практическая ценность для дальнейшей профессиональной деятельности, связь с современными научными достижениями и собственным опытом студентов способствуют развитию учебно-познавательной деятельности студентов в процессе их профессиональной подготовки. Среди педагогических технологий на основе активизации и интенсификации учебно-творческой деятельности студентов выделяем игровые технологии, проблемное обучение, технологии коммуникативного обучения, метод проектов и другие. В основу таких учебных технологий положен высокий уровень мотивации, осознанная потребность студента в получении знаний и умений, стремление к высокой результативности обучения. Индивидуальный подход к проведению занятий обеспечивает самостоятельность и развитие учебно-познавательной деятельности студентов в работе над учебными, проблемными или творческими задачами, решении различных по сложности вопросов в процессе профессиональной деятельности.

Ключевые слова: учебно-познавательная деятельность, проектирование одежды, творческая активность, индивидуальный подход, самостоятельность, мотивация обучения.

Summary

Orlova N.S.

Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University

DEVELOPMENT OF EDUCATIONAL-COGNITIVE ACTIVITIES OF STUDENTS ON THE LESSONS OF DESIGNING CLOTHES

The conditions of development of educational-cognitive activities of future teachers of special disciplines on the lessons of designing clothes are investigated. The selection of the content of the educational material, its novelty, the theoretical and practical value for further professional activity, the connection with modern scientific achievements and own experience of students contribute to the development of educational and cognitive activities of students in the process of their professional training. Among pedagogical technologies, based on the intensification of educational and creative activities of students, we distinguish game technologies, problem learning, communication technology, project methodology, and others. The basis of such educational technologies is the high level of motivation, the well-founded need of the student in acquiring knowledge and skills, aspiration for high educational performance. Individual approach to conducting lessons ensures independence and development of educational and cognitive activity of students in work on educational, problem-solving or creative tasks, solving various problems in the complexity of the process of professional activity.

Keywords: educational-cognitive activity, designing clothes, creative activity, individual approach, autonomy, motivation of studying.

Постановка проблеми. Нові вимоги сьогодення до вищої педагогічної освіти -- це високий рівень знань та практичних умінь майбутніх педагогічних працівників. Необхідним є застосування прогресивних навчальних технологій, розробка і використання актуальних ефективних принципів, методів і засобів навчання, що забезпечують якісне засвоєння програмного матеріалу, розвивають індивідуальні здібності студентів, спонукають їх до прояву активності, самостійності та самовдосконалення.

Ряд вищих педагогічних навчальних закладів України має значний досвід професійної підготовки майбутніх викладачів спеціальних дисциплін. Проте з'являються певні суперечності змісту та методики навчання, від успішного вирішення яких залежить результативність діяльності студентів у процесі вивчення фахових дисциплін, зокрема, дисциплін швейного виробництва. Це суперечності: між традиційною системою дидактичного забезпечення процесу фахової підготовки викладачів спеціальних дисциплін і сучасними вимогами до якості освіти; між підвищенням індивідуально-творчого рівня професійної діяльності майбутнього викладача та фактичними умовами підготовки фахівця у вищому навчальному закладі; між рівнем готовності викладачів до управління діяльністю студентів та підвищенням вимог до організації навчального процесу, впровадженням особистісно-орієнтованого навчання.

Однією з важливих умов подолання цих суперечностей є розвиток навчально-пізнавальної діяльності майбутніх викладачів на заняттях з фахових дисциплін, на яких формуються навички проектування одягу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема розвитку навчально-пізнавальної діяльності була і є предметом дослідження багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців, педагогів і психологів: А. Алексюка, М. Ашибор, С. Архангельського, А. Вербицького, В. Вергасова, В. Володька, С. Зінов'єва, М. Кларіна, В. Козакова, В. Ляудіса, Р. Нізамової, О. Пєхоти, В. Семиченко, С. Смирнова, Д. Чернилевського та ін.

Значення факторів, що впливають на активізацію навчально-пізнавальної діяльності в формуванні професійних якостей студентів вивчали В.Мясищев, Е. Рибалко, Ю. Шаров, Г. Щукіна, С.Якобсон. Дослідники способів навчання Д. Богоявленська, П. Гальперін, В. Давидов, С. Жуйков, Е. Кабанова-Іеллер, Н. Менчинска в своїх роботах розглядають позитивний вплив уміння на становлення мотивів навчання студентів.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на великий обсяг робіт з вищезазначеної проблеми, існують питання, які потребують подальших теоретичних і практичних розробок. Розвитку активності майбутніх викладачів спеціальних дисциплін на заняттях з проектування одягу сприяє відбір змісту навчального матеріалу, його новизна, теоретична та практична цінність для подальшої професійної діяльності, зв'язок із сучасними науковими досягненнями та власним досвідом студентів. Впровадження різних форм проведення занять, педагогічних прийомів, методів і засобів навчання стимулює креативність та самостійність студентів, підвищує їх інтерес до фахових дисциплін.

Узагальнюючи результати проведених досліджень необхідно виявити сучасний стан розвитку навчально-пізнавальної діяльності студентів та подальші умови вдосконалення проведення занять з фахових дисциплін, зокрема, технології швейних виробів, конструювання та моделювання одягу, художнього проектування одягу.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є проаналізувати умови розвитку навчально-пізнавальної діяльності майбутніх викладачів спеціальних дисциплін на заняттях з проектування одягу.

Виклад основного матеріалу. Навчально-пізнавальна діяльність включає дві взаємопов'язані категорії “навчання” та “пізнання”. У своїх працях з теорії і технології навчання у вищій школі, академік Ю. Фокін вказує на те, що саме процес пізнання створює можливості для засвоєння різнобічних відомостей. Засвоєння, у свою чергу, створює умови для різноманітної освітньої практики і більш глибокого пізнання ще невідомого [8, с. 142].

Пізнання і засвоєння взаємопов'язані, вони дають можливість людині удосконалюватися та професійно зростати. Ці процеси подібні за складом діяльності (сприйняття інформації, аналіз сприйнятої інформації і використання інформації в своїй активності), тому їх об'єднують під загальною назвою -- пізнавальні і когнітивні процеси [9, с. 125]. Засвоєння є необхідним елементом успішного навчання. У свою чергу навчання являється найважливішою складовою керованого засвоєння. Процес навчання -- це цілеспрямована співпраця студентів і викладача, направлена на засвоєння навчального матеріалу.

Педагог спонукає студента до мислення і вирішення певної проблеми, для виходу з якої останньому не вистачає наявних знань, і він змушений сам активно здобувати чи адаптувати нові знання, ґрунтуючись на своєму або чужому досвіді, логіці, використовувати новітні інформаційні технології тощо. Таким чином, майбутній фахівець отримує нові знання не завдяки звичним відомим законам, формулюванням, прикладам, а в результаті власної активної пізнавальної діяльності [4, с. 153].

Результат професійної підготовки студента залежить від того, наскільки активною виявляється його позиція під час проведення занять та самостійної роботи. Результативність навчання буде малоефективною, якщо майбутній педагог не усвідомить тієї чи іншої інформації, не зрозуміє її суті, важливості та перспектив застосування у подальшій діяльності.

Напрямок розвитку активності навчання суб'єкта найтіснішим чином пов'язаний з формою завдання. Структура навчання визначається саме формою завдання, яке обирає викладач. Фокін Ю. виділяє типи завдань для отримання знань, формування умінь і засвоєння предмету діяльності, а саме:

— завдання операційного типу, коли викладач дає завдання на виконання певних операцій, результатами якого можуть бути виконані операції, засвоєння знань і умінь, які виникають при цьому;

— завдання обираючого типу, при цьому виконання операцій вже не задаються, а вибираються студентами;

— завдання реалізаційного типу, виконання яких полягає у виконанні студентами запропонованого плану роботи;

— завдання планувального типу;

— завдання класифікуючого типу вимагають від студентів навчання класифікації ситуацій і об'єктів, розвиваючи у них здатності аналізувати і виділяти в об'єкті головне;

— завдання стимулюючого типу пов'язані з зовнішнім напрямком активності студентів на певний об'єкт і можуть стати мотивом відповідної діяльності;

— завдання мотивуючого типу забезпечує усвідомлення студентом необхідності діяльності в повному обсязі [8, с. 171].

Результативність навчання студентів залежить від їх інтересу до навчальної діяльності, здатності до оволодіння конкретними знаннями, кількості та інтенсивності тренування, рівня пізнавальної та творчої активності, особливості мислення, рівня стійкості уваги та розвитку пам'яті, працездатності.

На думку багатьох педагогів, ефективність та якість навчального процесу невіддільні від проблеми мотивації навчання. Часто в якості мотиву навчально-пізнавальної діяльності студентів виступає оцінка, отримана за виконання певного завдання.

Навчальна діяльність внутрішньо- і зовнішньомотивованих студентів відрізняється. Переважно внутрішньомотивовані студенти більш активні, свідомі, приділяють однакову увагу як загальноосвітнім, так і вузькопрофесійним дисциплінам. Вони більше орієнтовані на процес і результат навчально-професійної діяльності, ніж на зовнішні чинники (наприклад, педагогічне оцінювання).

Зовнішньомотивовані студенти не такі самостійні й довільні в організації процесу навчання, їхню активність спричиняють не стільки пізнавальні або професійні мотиви, скільки зовнішні щодо процесу і результату навчальної діяльності чинники (наприклад, отримати стипендію), або численні прагматичні мотиви (відтермінування від армії, майбутнє працевлаштування тощо).

Мотивація пояснює цілеспрямованість дії, організованість та стійкість цілісної діяльності, спрямованої на досягнення окремої мети. Мотив на відміну від мотивації -- це те, що належить самому суб'єкту поведінки, є його стійкою особистою властивістю, зосередженістю до здійснення окремих дій [5, с. 47].

Одним з постійних сильнодіючих мотивів навчально-пізнавальної діяльності є інтерес. Для розвитку і підтримки активного інтересу до тієї чи іншої діяльності дуже важливо, щоб діяльність давала матеріалізований результат, новий продукт. Встановлено залежність, яка визначає інтерес до тієї чи іншої дисципліни: безпосередній інтерес до самого змісту навчання; інтерес викликає та розумова діяльність, якої вимагає предмет вивчення; інтерес викликають схильності і ті дисципліни, які легко даються; опосередкований інтерес до навчальної дисципліни, що викликається зв'язком з майбутньою професійною діяльністю [2, с. 32].

Стимул -- потужна сила активізації навчання. Стимул характеризується зовнішнім впливом на людину, що спонукає проявляти активність, не пов'язаним безпосередньо з усвідомленням випробуваної потреби. Його вплив на активність опосередковано почуттями, настроями, інтересами, схильностями, поглядами, азартом [9, с. 137].

Найпоширенішими методами стимулювання в процесі роботи зі студентською аудиторією являються змагання і пізнавальна гра. Змагання будується на прагненні студентів до здорового суперництва, першості, самоствердження, лідерства. Включення в навчальний процес ігрових ситуацій загострюють відчуття і сприйняття, уяву; надають процесу навчання творчий характер.

У процесі навчання практична діяльність студентів більш ефективна ніж лекційне заняття. Однак, для розвитку пізнавальної активності студентів важливе значення мають саме лекційні заняття. Стимулюючим мотивом в оволодінні знаннями в галузі проектування, є прагнення студентів наблизити навчання до майбутньої професійної діяльності. В ході навчально-творчого процесу в спеціалізованій майстерні, оснащеній сучасним обладнанням, студенти отримують теоретичні знання, практичні вміння художнього проектування та професійні навички роботи дизайнера одягу. Як показує практика, навчання майбутніх викладачів спеціальних дисциплін, успішне виконання завдань з художнього проектування, застосування на практиці знань, умінь і досвіду виготовлення проектів, служить для студентів гарним стимулом до набуття нових професійних знань і активізує їх творчу діяльність.

Навчально-пізнавальна діяльність студентів повинна включати елементи аналізу, узагальнення, систематизації та мати творчий, пошуковий характер. Створюючи нову сучасну модель одягу студенти досліджують джерела творчості, початкові ідеї, об'єкти-аналоги з метою трансформації останніх в нові лінії та форми. Аналізуючи зразки народної творчості, студенти запозичують яскравість, декоративність, ритмічність кольорів, виразність матеріалу і логіку його застосування. Емоційні уявлення, пов'язані з навколишнім рослинним світом, сприяють створенню орнаментів та візерунків.

У процесі навчання студенти можуть обмінюватись знаннями. Для успішної самоосвіти важлива не тільки теоретична база, потрібні й уміння аналізувати і узагальнювати досліджувані явища, факти, інформацію, необхідно творчо використовувати свої знання, робити висновки зі своїх і чужих помилок, розвивати свої знання та вміння.

Науково-методичний аспект розвитку навчально-пізнавальної діяльності студентів передбачає розробку методичних систем навчання, що охоплюють побудову і технологічне забезпечення мотивацій, добір змісту, методів, прийомів, організаційних форм раціонального поєднання викладання і навчання, підготовку систем диференційованих вправ, зокрема, професійно-значущих для майбутніх фахівців, визначення орієнтирів навчально-пізнавальної діяльності [6, с. 63].

Для активізації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх викладачів спеціальних дисциплін швейного виробництва ефективним є використання у навчальному процесі нетрадиційних форм лекцій. Вони сприяють більш успішному сприйняттю і запам'ятовуванню навчального матеріалу, активізують розумову діяльність. Досить вдалу підбірку різних форм лекцій у своєму дисертаційному дослідженні зробила І. Косяк:

— проблемна лекція -- викладач моделює суперечливу суть змісту досліджуваної теорії у взаємодії зі студентами в спілкуванні діалогічного типу -- залучення студентів до теоретичних знань і формування їх творчого мислення;

— лекція-бесіда -- залучення студентів в інтенсивну бесіду з лектором шляхом застосування діалогу;

— лекція із заздалегідь запланованими помилками -- лектор оголошує тему заняття і повідомляє про наявність помилок (логічних, поведінкових, світоглядних тощо) в матеріалі, що викладається;

— лекція-дослідження -- загальне пізнавальне завдання ставиться викладачем так, щоб представити навчальну проблему в цілому, орієнтувати на виділення основних питань, положень теми, що вимагають подальшого розкриття дослідження;

— лекція-консультація -- перша частина заняття відводиться на відповіді лектора на питання студентів, друга частина заняття -- дискусія [3, с. 111].

Разом з лекційними заняттями пропонуються нестандартні форми організації лабораторно-практичних занять, які є одним з найбільш ефективних засобів залучення студентів до навчально-пізнавальної, творчої діяльності, враховуючи при цьому різні рівні підготовленості студентів та природні здібності. Оптимальні умови для цього виникають у процесі застосування навчальної технології -- методу проектів, яку доречно використовувати по завершенню циклу навчальних дисциплін, що формують навички з проектування одягу.

Залежно від особливостей вивчення навчального матеріалу вибір тематики проектів може бути різним. У процесі навчання основам проектування одягу, майбутні викладачі спеціальних дисциплін ознайомлюються з особливостями створення швейних виробів різного асортименту, побудовою креслень поясних та плечових виробів, оздоблення різних покроїв та конструкцій, вивчають напрямки сучасної моди та аналізують інформаційну базу для проектування костюму.

Теми творчих проектів студенти обирають залежно від індивідуальних особливостей та навчальних можливостей. Студенти можуть проектувати вироби з більш простою чи складною конструкцією: вони повинні продемонструвати природні задатки та здібності здійснювати громіздкі розрахунки, будувати нестандартні креслення, використовувати різні види графічних побудов, технічного моделювання основних та оздоблювальних деталей одягу.

Необхідно враховувати, що у процесі виготовлення швейних виробів майбутні педагоги займаються різними видами діяльності. Якщо деякі з них мають інтереси та нахили, які найбільше проявляються у процесі пошиття одягу, то відповідно до теми творчого проекту завдання може включати складну технологічну повузлову обробку, оригінальне художнє оформлення виробу. Ефективно рекомендувати студентам для виконання окремих елементів одягу використання більш складних прийомів технологічної обробки, різні види та техніки оздоблення: драпірування, аплікацію, підрізи, вставні елементи та ін.

Особистісно-орієнтовані технології навчання спрямовані на досягнення таких якостей особистості як унікальність, прагнення до максимальної самореалізації і відкритості для нового досвіду, здатність до розв'язання різних за складністю питань. До педагогічних технологій на основі активізації та інтенсифікації навчально-творчої діяльності студентів відносять проблемне навчання та технології комунікативного навчання.

Технологія проблемного навчання заснована на теоретичних положеннях американського філософа Дж. Дьюі. Вона спирається на основні загально дидактичні принципи і положення багатьох поколінь педагогів і стала результатом теоретичного осмислення досягнень передової педагогічної практики. Проблемні методи навчання -- це методи, засновані на створенні проблемних ситуацій і активної пізнавальної діяльності особистості. Ця діяльність полягає в пошуку і вирішенні складних питань, які потребують актуалізації знань, аналізу, вміння бачити за окремими фактами явища, закони. Формуючи проблему, викладач розкриває шлях її вирішення, висловлюючи припущення, обговорює її разом зі студентами, спростовує заперечення і доводить її до істини. Таким чином, функції викладача -- вивчити особистісну своєрідність кожного студента, розкрити і підтримати потенційні можливості, поставити його в позицію творчо активного діяча [7, с. 3].

Для розвитку навчально-пізнавальної діяльності майбутніх викладачів спеціальних дисциплін у процесі проектування та виготовлення одягу доцільно використовувати проблемні завдання, зміст яких необхідно підбирати з урахуванням індивідуальних інтересів студентів. Проблемна організація навчального процесу пов'язана з проблемним питанням, проблемною задачею, проблемним завданням, проблемною ситуацією, проблемним викладом матеріалу.

Проблемне питання є короткою формою звернення викладача до студентів для отримання відповіді. Воно вимагає багаторівневої пізнавальної діяльності, поєднання розумових операцій, проведення дослідження і навіть організації експериментальних моментів у процесі проведення занять.

Проблемна задача потребує особливих умов для її виконання: часу, додаткової інформації, вмінь тощо.

Проблемне завдання є більш складною формою організації вивчення навчального матеріалу, що потребує пізнавально-пошукової, експериментальної, винахідницької діяльності [1, с. 90].

Для занять з проектування швейних виробів характерними є практичні завдання, які спрямовані на здобуття студентами нових знань, застосування знань у нових умовах, відкриття нових способів дії. Проблемна ситуація створюється за допомогою педагогічні прийомів, методів та засобів, коли для усвідомлення будь-чого, або для здійснення необхідних дій, студентам не вистачає наявних знань чи відомих способів дій.

На заняттях з проектування одягу прийнятні наступні проблемні ситуації. навчання дизайн студент професійний

1. Проявляється невідповідність між наявними знаннями та способами дії за новими вимогами.

2. Студенти стикаються з ситуацією, в якій з різноманітних знань чи способів дії потрібно вибрати необхідні.

3. Здійснюється пошук шляхів використання наявних знань і способів дії у принципово нових умовах.

4. Наявне протиріччя між теоретично можливим шляхом вирішення завдання та його практичною нездійсненністю або недоцільністю.

5. Виникають утруднення під впливом “психологічного бар'єру” і попереднього досвіду. Такі ситуації виникають на основі протиріччя між науковими знаннями і життєвим досвідом студентів, коли вони не можуть звільнитися від звичних способів дії й піти шляхом нових, оригінальних рішень.

6. Проявляється невідповідність між створеним образом дії та практичним її виконанням. Такі проблемні ситуації виникають під час засвоєння нових способів дії або при вдосконаленні раніше засвоєних. Перш ніж виконати якусь дію, студент у своїй свідомості повинен створити її образ. Джерелом створення такого образу є пояснення і демонстрування, опис цієї дії в підручнику, інструкціях тощо.

7. Наявні протиріччя суджень. Проблемні ситуації, в основі яких лежить протиріччя суджень, найчастіше виникають під час конструювання, планування технологічних процесів.

Проблемний метод навчання близький до пошукового методу, коли викладач є організатором пошуку нових знань за допомогою різноманітних засобів: міркування, аналізу, порівняння, узагальнення, висновків та ін.

Творчі завдання з художнього проектування, моделювання, основ композиції та інших дисциплін містять елементи проблемно-пошукового методу навчання у процесі всього часу навчання. Майбутні викладачі постійно працюють з літературою, каталогами виставок і галерей, сучасною рекламною продукцією, фото- та відеоматеріалом. Застосування даних методів навчання стимулює пізнавальну діяльність та підвищує творчу активність студентів.

Висновки і пропозиції. Впровадження нетрадиційних методів і способів організації навчання, вдосконалення самостійної роботи та активізація творчості студентів, реалізація методу проектів на заняттях з художнього проектування одягу та проблемне навчання головним чином сприяють розвитку навчально-пізнавальної діяльності майбутніх викладачів спеціальних дисциплін у процесі їх фахової підготовки. Таке спрямовування процесу навчання і контролю дозволить вчасно реагувати на широкий спектр можливостей, стилів навчання, потреб та індивідуальних особливостей студентів, допоможе розвивати творчий потенціал. Студент буде самостійно ставити цілі та досягати їх у процесі професійної діяльності.

Список літератури

1. Андреев В.И. Саморазвитие творческой конкурентоспособности личности / В.И. Андреев. - Казань, 1992. - 207 с.

2. Дусавицький А.К. Розвиток особистості в студентському колективі в залежності від сформованості навчально-професійних інтересів / А.К. Дусавицький // Навчально-методичний посібник. - Х.: ХНУ імені В.Н. Каразина, 2012. - 32 с.

3. Косяк І.В. Реалізація компетентнісного підходу у процесі викладання технічних навчальних дисциплін майбутнім вчителям технологій / І.В. Косяк // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова [Текст]. Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи: зб. наук. пр. - Випуск № 39 / За ред. Д.Е. Кільдерова. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2013. - С. 110-114.

4. Мамус Г.М Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів на заняттях проектування та виготовлення виробів / Г.М Мамус // Удосконалення підготовки майбутніх вчителів технологій та трудового навчання. - К.: Наукові записки. Серія: педагогіка. - 2016. - № 2. - С. 151-157.

5. Реан А.А. О ценностно-мотивационной сфере студентов универсантов / А.А. Реан, Т.В. Андреева, Н.Н. Киреева и др. // Ананьевские чтения - 99: Тезисы научно-практической конференции. - СПб., 1999. - С. 47.

6. Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі / З.І. Слєпкань. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова. - 2000. - 180 с.

7. Фокин Ю.Г. Преподавание и воспитание в высшей школе: Методология, цели и содержание, творчество. - М.: Издательский центр “Академия”, 2002.

8. Шевченко А.І. Методика навчання художнього проектування майбутніх фахівців з дизайну / А.І. Шевченко // Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова. - 2017. - 351 с.

Размещено на Allbest.ru