Провідний центр бібліотечної освіти Азербайджанської Республіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 02:378(479.24)

Провідний центр бібліотечної освіти Азербайджанської Республіки

Парвіз Казимі,

професор Бакинського державного університету (Азербайджан)

Наталія Кунанець,

д-р наук із соціальних комунікацій,

заст. директора НТБ Національного університету «Львівська політехніка»

У статті йдеться про становлення вищої бібліотечної освіти в Азербайджані. Наголошується, що базовим навчальним закладом, який заклав фундамент та забезпечив подальший розвиток підготовки бібліотечних кадрів, став Бакинський державний університет, де було засновано кафедру бібліотекознавства та бібліотечне відділення, а згодом бібліотечний факультет. бібліотечний університет навчальний

К л ю ч о в і с л о в а: бібліотечні навчальні заклади Азербайджану, азербайджанське бібліотекознавство, наукова школа професора А. А. Халафова.

In the article the question of origin and becoming of higher library education and development of theoretical and practical principles of library science is considered in Azerbaijan. The Baku state university in that under the direction of проф became base educational establishment that laid the foundation and provided further development of training of library personnels of higher qualification. The department of library science and library separation are founded А. А. Chalafov.

K e y w o r d s: Azerbaijanian library science, scientific school of prof.A. A. Chalafova, department of library science.

Статья посвящена становлению висшего библиотечного образования в Азербайджане. Базовым учебным заведением, заложившим фундамент и обеспечившим дальнейшее развитие подготовки библиотечных кадров в республике, стал Бакинский государственный университет, где сначала было открыто библиотечное отделение, а впоследствии и библиотечный факультет.

К л ю ч е в ы е с л о в а: библиотечные учебные заведения Азербайджана, азербайджанское библиотековедение, научная школа профессора А. А. Халафова.

Проблемою бібліотечних кадрів у Азербайджані почали серйозно займатися лише у повоєнні роки, коли розвиток бібліотечної мережі в республіці набув особливо динамічного характеру. У 1947 р. питання «Про підготовку в республіці кадрів для культурноосвітніх установ» обговорювалося у Центральному Комітеті Комуністичної партії Азербайджану.

Партійне керівництво республіки визнало за не-обхідне відкрити при філологічному факультеті столичного університету бібліотечне відділення, яке забезпечувало б кваліфіковану підготовку бібліотекарів та бібліографів.

Голова Комітету культурно-освітніх установ при Раді Міністрів Азербайджанської РСР, письменник Сулейман Рагімов звернувся до Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР з проханням відкрити при філологічному факультеті Бакинського університету бібліотечне відділення з самостійним навчальним планом, яке б задовольняло потреби республіки у висококваліфікованих бібліотечних кадрах. І таке відділення було засноване. Вже в 1947/48 навчальному році на навчання зарахували перших 16 студентів, а у подальшому, щорічно приймали 25 осіб.

Створення цього відділення стало подією в куль-турному житті республіки, адже воно значною мірою вирішувало завдання забезпечення висо-кокваліфікованими фахівцями бібліотек, які відігравали велику роль у загальнокультурному розвитку азербайджанського народу.

Позитивом було і те, що відкривалося бібліотечне відділення саме в університеті. Адже лише цей виш, який володів досвідченими науково-педагогічними кадрами, міг забезпечити якісну підготовку бібліотечних працівників. У 1955 р. було сформовано удосконалений навчальний план відділення, який передбачав викладання 15 спеціальних дисциплін бібліотекознавчого профілю. Крім того, до навчальної програми входила ціла низка дисциплін, дотичних до організації бібліотечної справи.

Динамічному розвитку бібліотечного відділення в Бакинському університеті сприяло чітке окреслення перспектив його подальшого функціонування перетворення на самостійний структурний підрозділ навчального закладу. Безперечно, розгортання діяльності відділення сприяло створенню надійної бази для підготовки в республіці ви-сококваліфікованих бібліотечних кадрів і частковому задоволенню потреби в них.

Для прискорення процесу кадрового забезпечення бібліотечних інститутів фахівцями з вищою освітою згодом відкрили ще й заочне відділення. Воно призначалося в основному для підвищення кваліфікації працівників бібліотек, що вже мали середньою спеціальну освіту. У 1959 р. на заочному відділенні була відкрита спеціалізація з російською мовою викладання.

З 1947-го по 1958 р. бібліотечне відділення функціонувало у складі філологічного факультету. А після створення східного факультету, для того щоб посилити його функціональність, бібліотечне відділення тимчасово передали цьому новоствореному підрозділу. Зрозуміло, що ні в навчальному процесі, ні в науковому сенсі між ними не було спільних точок дотику. А отже, наукові, методичні питання бібліотекознавства, бібліографії, теми ди-сертаційних та дипломних робіт, розроблення нав-чальних програм, посібників, низка інших науково-методичних проблем бібліотечного відділення через їх невідповідність профілю вченої ради східного факультету не могли обговорюватися і вирішуватися на належному рівні.

З часом така невідповідність ставала дедалі відчутнішою. Враховуючи постійно зростаючі потреби у бібліотечних кадрах, Комітет з вищої і середньої фахової освіти при Раді Міністрів Азер-байджанської РСР у серпні 1962 р. видав наказ про об'єднання очного та заочного підрозділів бібліотечного відділення і перетворення його у са-мостійний факультет Бакинського університету.

Першим деканом факультету став випускник бібліотечного відділення Бакинського державного університету, кандидат історичних наук, доцент Абузар Али огли Халафов, який з 1955 р. працював викладачем на кафедрі бібліотекознавства, а з 1963-го став її керівником.

Новопризначеним деканом відразу ж було сфор-мульовано основне кредо роботи факультету. Воно ґрунтувалося на двох важливих принципах:

* цілісність бібліотечної професії, що передбачає формування професійних знань і навичок;

* диференціація бібліотечної професії, в основі якої повинна бути спеціалізація бібліотекарів [7, с. 47].

У стислі терміни вдалося сформувати новий нав-чальний план, згідно з яким процес підготовки бібліотечних фахівців тривав 4 роки. У 1968 р., за ініціативою професора А. А. Халафова, створюється кафедра бібліографознавства. А через рік декан звертається до Міністерства освіти СРСР із проханням дозволити перейти на 5-річний план підготовки бібліотечних фахівців. Його ініціатива була підтримана. Вже з 1970 р. бібліотечний фа-культет Бакинського університету розпочав підго-товку фахівців на основі пятирічного навчального плану. Це був вже четвертий навчальний план. Він істотно відрізнявся від попередніх [2], оскільки містив предмети, які раніше на бібліотечному фа-культеті не викладалися. Серед них: вища матема-тика, економіка, обчислювальна техніка, економіка промисловості, науково-технічна інформація. Відбулася спеціалізація підготовки бібліотечних фахівців за такими напрямами: масові бібліотеки, наукові бібліотеки, технічні бібліотеки, дитячі і шкільні бібліотеки [8, с. 56].

З проголошенням незалежності, в умовах ста-новлення інформаційного суспільства, бібліотечна галузь Азербайджану зазнає істотних трансформацій. Відповідно актуалізуються і питання підготовки високваліфікованих бібліотечних кадрів [5]. Саме в цей період республіка проводить реформи в галузі освіти, науки, культури. Зокрема, було ухвалено низку законів, розпоряджень, програмних рішень. Так, перспективи бібліотечної галузі як важливої складової соціально-економічного розвитку регіонів чітко були окреслені у «Державній Програмі з розвитку бібліотечно-інформаційної сфери в Азербайджані в 2008-2013 рр.» [2]. Документом передбачалося налагодження раціонального використання бібліотечних ресурсів, створення Державного реєстру книжкових пам'яток Азер-байджану, переведення найціннішої частини бібліотечних фондів у цифрову форму, підвищення рівня бібліотечно-бібліографічного обслуговування усіх верств населення, поліпшення кадрового забезпечення бібліотек, удосконалення системи професійної підготовки і підвищення кваліфікації бібліотечних працівників.

У «Державній програмі з соціально-економічного розвитку регіонів Азербайджанської Республіки (2009-2013 рр.)» ставилося завдання поглиблення реформ у системі професійно-технічної і вищої освіти, адаптації підготовки кадрів до потреб ринку праці, збереження і примноження науково-технічного потенціалу бібліотек, створення сучасного механізму комплектування їх фондів і системи інформаційного забезпечення, розвитку бібліотечно-інформаційної комп'ютерної мережі тощо [1].

Одразу після проголошення незалежності Азер-байджану керівництво університету створює на бібліотечному факультеті кафедри бібліотечних ресурсів та інформаційно-пошукових систем.

З 1993 р. підготовка бібліотечних кадрів у країні стає 3-рівневою бакалаврат, магістратура, докто-рантура. У 1996/97 начальному році відбувся перший випуск бакалаврів. З 1997/98 навчального року розпочалася підготовка магістрів. Для цього були розроблені й узгоджені з Міністерством освіти Азербайджанської Республіки навчальні плани для кожного етапу. Підготовка бакалаврів передбачає, у першу чергу, вивчення загальних і спеціальних предметів, фундаментальних наук. А при підготовці магістрів головна увага приділяється питанням бібліотекознавства, бібліографії та інформатики, з'являються нові спеціалізації бібліотекаря [2].

Наприкінці 90-х років XX ст. щороку на факультет зарахували вже 130 студентів [9, с. 3-4]. За ці роки вперше для слухачів бакалаврського рівня було підготолено і видано низку підручників, навчальних посібників, програм, методичних розробок, монографій. Серед них слід відзначити: «Вступ до бібліотекознавства» у 3-х томах, «Бібліотечне обслуговування», «Організація і управління роботою бібліотеки», «Основи комп'ютеризації бібліотеки», «Історія бібліотечної справи в Азербайджані» в 3-х томах, «Історія бібліотек світу» в 2-х томах, «Науково-методичне забезпечення бібліотек», «Бібліотечна інформатика». А студенти магістерського рівня отримали видання: «Сучасні проблеми бібліотекознавства», «Національні бібліотеки світу», «Сучасні проблеми бібліотечно-інформаційної роботи в США і країнах Західної Європи», «Бібліотечний маркетинг», «Технологія патентної інформації в бібліотеці», «Читачезнавство», «Правова база бібліотечної справи в Азербайджані», «Сучасні проблеми забезпечення бібліотек», «Історія та методологія бібліотекознавства», «Методика викладання предмета «Бібліотекознавство», «Бібліотечне та інформаційне обслуговування фахівців у мережі науково-технічних бібліотек», «Взаємозв'язки бібліотечної та видавничої справи», а також програмні та навчально-методичні посібники з інших предметів.

У 2001 р. бібліотечний факультет Бакинського державного університету перейменовують на бібліотечно-інформаційний, що зумовило включення нових предметів до навчального плану, зокрема таких, як «Основи комп'ютеризації бібліотек», «Бібліотечно-інформаційні технології», «Електронний каталог». Навіть сформувалася окрема кафедра, яка об'єднала викладачів глибоко обізнаних з сучасними інформаційними технологіями. Навчальні програми включають такі предмети професійної підготовки за спеціальністю бібліотекознавство-бібліографія: інформатика бібліотекознавства, математика, історія літератури Азербайджану (фольклор, класична і сучасна азербайджанська література), вступ до бібліотекознавства, історія азербайджанських бібліотек, історія світових бібліотек, бібліографічний опис документів, класифікація документів, бібліотечно-інформаційні ресурси, організація і управління бібліотечною справою (менеджмент), бібліотечне обслуговування, загальна бібліографія, організація і методика бібліотечнобібліографічної справи, зарубіжна бібліографія, історія книги, бібліотечно-інформаційна технологія, бібліографія художньої літератури, літературознавства і мистецтва, основи комп'ютеризації бібліотек, економіка бібліотечної справи, науковометодичне забезпечення бібліотек, країнознавча бібліографія, електронний каталог, міжнародні бібліотечні класифікації, опис і класифікація нормативно-технічних документів, бібліографія нормативно-технічної і патентної літератури [10]. Навчальними планами передбачена система спецсемінарів і курсів, які вивчаються за вибором студентів.

Зауважимо, що підготовка бібліотечно-інфор-маційних кадрів в Азербайджані нині ведеться не лише на бібліотечно-інформаційному факультеті Бакинського державного університету. Фахівцівбібліотекарів готують у Нахічеванському державному університеті, в окремих школах середньої спеціальної освіти, у технікумах і коледжах (Куль-турно-освітній технікум, Шушинский гуманітарний коледж, Шемахинська середня спеціальна школа) відкриті бібліотечні відділи, котрі готують фахівців середньої ланки [3]. У Нахічеванському державному університеті кафедра бібліотекознавства діє при історико-філогогічному факультеті. Однак, названі освітні заклади тісно співпрацюють зі столичним вишем. Його фахівці надають науково-методичну, організаційну допомогу своїм колегам на місцях з питань формування навчальних планів, більш ефективної організації навчального процесу, проведення практичних занять для майбутніх бібліотекарів. Провідну роль у цьому процесі відіграє кафедра бібліотекознавства, професорсько-викладацьким складом якої розроблено сучасні стандарти викладання спеціальних бібліотекознавчих дисциплін для різних навчальних закладів країни.

Незважаючи на те, що питанням підготовки бібліотечних кадрів у Азербайджані з кожним роком приділяється дедалі більше уваги, бібліотечні установи республіки й досі гостро потребують кваліфікованих фахівців, здатних вирішувати складні завдання щодо найповнішого задоволення інформаційних потреб сучасних користувачів. Серед працівників розгалуженої мережі бібліотек країни, як свідчить статистика, 18,1 % мають вищу бібліотечну освіту, 20,2 середню спеціальну, 15,1 - вищу неспеціальну (небібліотечну) освіту, більшість з них (76,6 %) працюють у міських бібліотеках. У 14,5 % співробітників бібліотек не бібліотечна середня спеціальна освіта [11, с. 3-4], лише 37,8 % бібліотечних фахівців міста Баку мають вищу спеціальну освіту [12].

Необхідно відзначити, що становлення та розвиток вищої бібліотечної освіти Азербайджану великою мірою визначалися подвижництвом, діяльністю неординарних особистостей, серед яких слід, у першу чергу, назвати професора А. А. Халафова.

Мудрий вчений, досвідчений педагог А. А. Халафов завжди займав чітку громадянську позицію, відстоював інтереси бібліотечної галузі. Наприкінці 50-х початку 60-х рр. у системі радянської освіти широко обговорювалося питання про те, де студенти повинні здобувати бібліотечну освіту - в університетах, педагогічних інститутах чи в інститутах культури? Це був час, коли не кожен мав право голосу. У Російській Федерації, інших союзних республіках навчання таких спеціалістів проводилося в інститутах культури. Вже тоді А. Халафов на всіх рівнях доводив, що це завдання саме університетів, оскільки бібліотекознавство універсальна галузь знань. Якщо історія бібліотечної справи складова частина історії національної та загальнолюдської культури, то бібліотечне обслуговування, яке здійснює книгозбірня в реальному часі, досить багатогранне, універсальне, вимагає підготовки фахівців широкого профілю, зорієнтованих на майбутнє.

Професор А. Халафов вдало поєднує педагогічну і наукову діяльність. Дослідивши історію бібліотечної культури Азербайджану, він захистив у Москві докторську дисертацію, ставши першим доктором історичних наук в радянський час у цій галузі. А. Халафов є автором понад 270 наукових праць, з них, майже 30 підручників, навчальних посібників, монографій, програм. Вчений зробив вагомий внесок у дослідження історії бібліотечної справи в Азербайджані, процесів становлення і розвитку національного бібліотекознавства. Йому вдалося створити авторитетну наукову школу національного бібліотекознавства, представники якої активно відстоюють ідею, що історія книги, історія бібліотечної справи це невід'ємна складова минувшини кожного народу, а дослідження в цій галузі формують історію, роблять її більш змістовною і достовірною. А. Халафов підготував більше 20-ти докторів і кандидатів наук. Виступив опонентом на захисті десятків докторських і кан-дидатських дисертацій з культурології та історії бібліотечної справи не тільки в Азербайджанській Республіці, але і в Росії, Грузії, Узбекистані, Ірані та інших країнах.

Наукові заслуги А. Халафова відзначені вченим званням академіка (дійсного члена) Міжнародної академії інформатизації при ООН, почесним званням «Заслуженого діяча науки Азербайджанської республіки», «Заслуженого працівника культури Азербайджанської республіки», орденом Слави, Президентською стипендією та іншими нагородами [14].

Упродовж 50-ти років А. Халафов беззмінно керує кафедрою бібліотекознавства. Завдяки цілесп-рямованій, плідній творчій діяльності вченого вона відіграє роль науково-методичного центру з ор-ганізації викладання бібліотекознавчих дисциплін в усьому Азербайджані.

За час існування кафедри її співробітниками опубліковано понад 1500 книг і наукових статей. Кафедра бере активну участь у 3-рівневому нав-чальному процесі (бакалаврат, магістратура, док-торантура). Систематично оновлюється її ма-теріально-технічна база, комплектується сучасними технічними засобами навчальний процес.

Нині при кафедрі діють навчальна лабораторія «Організація і управління бібліотечної справи» та науково-дослідна лабораторія «Комп'ютеризація бібліотечної справи».

Фахівці кафедри активно долучаються до вирішення практичних питань бібліотечного життя країни, осучаснення бібліотечних технологій, а також до розроблення документів державної ваги, які визначають стратегію розвитку бібліотечної культури азербайджанського народу як на коротко-термінову, так і тривалу перспективу.

Кафедра бібліотекознавства Бакинського дер-жавного університету вирізняється новаторськими підходами до вирішення проблем сучасного бібліотекознавства. З цих питань вона гідно предс-тавляє Азербайджан у численних міжнародних проектах.

Як відомо, бібліотекознавство переживає нині складний період своєї еволюції. Ще наприкінці XX ст. з'явилися різні погляди на цю галузь знання. Одні дослідники захищають традиційне бібліотекознавство, інші, перебуваючи у полоні інформатики, ігнорують важливість традиційної бібліотечної роботи. Позиція азербайджанських фахівців викладена у монографії А. Халафова «Проблеми сучасного бібліотекознавства», що вийшла друком у 2012 р. «Події, що відбуваються, і розвиток структури традиційних бібліотек не призвели до радикальних змін у соціальних функціях книгозбірень. Разом з тим, втілення в бібліотечну практику програмного забезпечення, автоматизованих систем, що ґрунтуються на новітніх досягненнях інформатики, тотальна комп'ютеризація бібліотек спричинилися до інтеграції останніх з інформатикою. Таким чином, прихильники електронного бібліотекознавства, самі того не усвідомлюючи, перетворили його у внутрішній підрозділ традиційного бібліотекознавства. Зрозуміло, що інформаційне суспільство вимагає революційних змін не тільки щодо завдань, обов'язків бібліотек, їх структури, а й самого бібліотекознавства, його ідей, поглядів і понять» [7, с. 28].

В умовах інформаційного суспільства наростає процес включення до бібліотечних фондів елект-ронних видань, електронних книг, мультимедійних матеріалів, дисків, касет. У галузі відбувається динамічна комп'ютеризація, автоматизація виробничих процесів; формуються електронні ка-талоги; електронні інформаційні ресурси, інфор-маційно-комунікативні технології стають визна-чальними в сервісній діяльності книгозбірень. Відповідно все це спричинило появу електронного бібліотекознавства (наукового предмета, який вивчає електронні засоби бібліотечної діяльності).

Школа А. Халафова повністю поділяє погляди професора Гавайського університету Пітера Джакса щодо електронного бібліотекознавства, а також підтримує позицію російських вчених Я. Шрайберга, Ю. Столярова, А. Земскова, В. Глухова, які оцінюють «електронне бібліотекознавство» як виклик часу. Азербайджанські фахівці обґрунтову-ють думку, що електронне бібліотекознавство не слід вважати окремим предметом або видом діяльності. Воно є складовою частиною традиційного бібліотекознавства як історично сформованої нау-кової теорії, котра має власну методологію.

Бібліотечна освіта Азербайджану пройшла три-валий і складний шлях свого розвитку. За ці роки вдалося досягти певних успіхів, набути значного досвіду вирішення непростих кадрових проблем в умовах сьогодення. Особлива роль у цьому процесі належить Бакинському державному університету.

Нині штат бібліотечно-інформаційного факуль-тету столичного вишу налічує близько 40 осіб про-фесорсько-викладацького і допоміжно-технічного персоналу, які докладають максимум зусиль для якомога повнішого забезпечення бібліотек висо-кокваліфікованими кадрами. Вони постійно пра-цюють над підвищенням якості викладання, урізноманітнюють його форми, нарощують науковий потенціал національного бібліотекознавства, усіх суміжних дисциплін.

Під керівництом професора А. Халафова бібліотечно-інформаційний факультет, його кафедри перетворилися на авторитетний освітній, науковометодичний бібліотекознавчий центр у всьому кав-казькому регіоні, вони проводять плідну діяльність, яку за обсягом можна прирівняти до роботи цілого інституту. Працівники факультету здійснюють ґрун-товні дослідження у галузі історії бібліотечної спра-ви Азербайджану, розробляють теоретичні і прак-тичні проблеми національної бібліотечної науки, аналізують особливості її трансформації в умовах сучасного інформаційного суспільства.

Великий творчий потенціал університетських фахівців, належна організація навчального процесу дають змогу істотно впливати на кадровий склад бібліотек країни. Адже з кожним роком вони отримують дедалі більше випускників вишу спеціалістів з високим рівнем професіоналізму і культури, розвиненими аналітичними і організа-торськими здібностями, людей, які не тільки во-лодіють знаннями основ бібліотечної роботи, а й озброєні інноваційними методиками інформаційної діяльності.

Список використаних джерел

1. Azsrbaycan Respublikasi regionlarinin 2009-2013-сь ill э rd э sosial-iqtisadi inkisafi Duvl ot Proqrami. Baki : Nurlar, 2009. 184 s.

2. Azorbaycan Respublikasmda kitabxana-informasiya sahosinin 2008-2013-сь і 11 о rd 0 inkisafi ьггэ Duvl ot

Proqrami /7 Kitabxanasbnasliq vo biblioqrafiya: clmi-nozori. metodiki votocrubi jumal. 2008. № 2. S. 6-29.

3. Байрамова И. 3. Современное состояние кадрового обеспечения библиотек Азербайджанской Республики [Электронный ресурс] / И. З. Байрамова. Режим досту-па: http://www.gpntb.ru/ntb/ntb/2012/10/ntb_10_5_2012%D0%B1%D0% B0% D0%B9%.pdf

4. Гардашов Р. А. Усовершенствование учебных пла-нов как ключевой фактор улучшения подготовки биб-лиотечно-информационных кадров на библиотечно-ин-формационном факультете Бакинского государственно-го университета [Электронный ресурс] / Р. А. Гардашов. Режим доступа: http://jurnal.org/articles/2013/docum1.html

5. Кардашов Р. А. Развитие высшего библиотечного образования Азербайджана в годы независимости / Р. А. Кардашов // XXI век : итоги прошлого и проблемы настоящего. 2013. № 7. С. 19-24; Его же [Электрон-ный ресурс]. URL : http://www.penzgtu.ru/fileadmin/filemounts/science/xxi_pub/2013_11_.pdf (25. 04. 2014).

6. Халафов А. А. Библиография / А. А. Халафов Баку : Издательство БГУ, 2011. 380 с.

7. Xalafov A. A. Azorbaycanda ali kitabxanaciliq tohsili /А. A. Xolofov Baki, 1998,124 s.

8. Xalafov A. A. Azorbaycanda kitabxanaqiliq tohsilinin inkijafi / A. A. Xolofov. Baki, 1987. 130 s.

9. Kitabxanalann foaliyyoti haqqmda statistik тьауіпопіп n otic о I ori barodo. Statistik bulleten. Azorbaycan Respublikasimn Duvl ot Statistika Komitosi. Baki, 2009. -88 s.

10. Ismayilov X. I. Azorbaycan Respublikasmda Kitabxana Isinin Metodik T о in in at Sisteminin Inksaf Tarixi (1918-2000) : monoqrafiya / X. I. Ismayllov Bakl : Universiteti Nэ jriyyati, 2000. 416 s.

11. Kitabxanalann foaliyyoti haqqmda statistik тьауіпо nin no tic ol ori barodo. Statistik bulleten. Azorbaycan Respublikasimn Dnvlot Statistika Komitosi. Baki, 2009. -88 s.

12. Quliyev О. I. Baki soli orind о kitabxana resurslannm yerlosmo'iosi vo onunkadr tominatimnmiiasir v0ziyy0ti / О. I. Quliyev // Kitabxanasiinasliq vo biblioqrafiya : elminozori, metodik vo tocrnbi jumal. 2010. № 2. S. 58-71.

13. Намазов М. Основатель Азербайджанского биб-лиотековедения / М. Намазов, П. Казыми // Вестник БАЕ. 2011. № 4. С. 73.

14. Князь Аслан. Фадаи образования и науки / Князь Аслан. Баку : Издательство БГУ, 2006. 328 с.

15. Высота 80-летнего возраста / под. ред. П. Ф. Казы-ми. Баку : Издательство БГУ, 2011. 228 с.

16. Халафов А. А. Сборник статей / А. А. Халафов. Баку : Издательство БГУ, 2011. 464 с.

17. Халафов А. Проблемы современного библиотеко-ведения / А. Халафов. Баку, 2012. 128 с.

18. Казыми П. Ф. Информационная инженерия / П. Ф. Казыми. Берлин : Ламберто Академия Публикейшн, 2013. 84 с.

19. Qurbanov A. Azorbaycanda kutubxanecilik egitimi / A. Qurbanov, R Kazimi Ankara : Turk kutubxaneciliyi, 2013. 184 s.

Размещено на Allbest.ru