Результати дослідження ефективності методики організації польової практики з тактики прикордонної служби

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Результати дослідження ефективності методики організації польової практики з тактики прикордонної служби

В.П. Березюк



У статті проаналізовано підходи педагогів до розуміння педагогічного експерименту. Представлені результати дослідження ефективності методики організації польової практики з тактики прикордонної служби. Формувальний експеримент в експериментальній групі включав такі заходи: аналіз чинних навчальних програм та підготовка необхідних пропозицій щодо внесення змін; розробка програми польової практики та впровадження її до навчального процесу; внесення змін до методики проведення навчальних занять; залучення курсантів до вирішення ситуаційних завдань, що сприяють формуванню практичних навичок; упровадження системи контролю, що забезпечує оцінювання якості прийнятих курсантами рішень (або їх дій) з позицій норм і вимог майбутньої професійної діяльності та практичних навичок курсантів з тактики прикордонної служби.

Ключові слова: дослідження, ефективність, методика, польова практика, результати, тактика прикордонної служби.



Постановка проблеми у загальному вигляді. У зв'язку зі зміною концепції охорони державного кордону України визначним компонентом є підвищення вимог до професійної підготовленості персоналу Державної прикордонної служби України (ДПСУ). Результати аналізу

практики діяльності підрозділів ДПСУ показують, що поряд зі значною кількістю офіцерів, які досягли високих результатів під час виконання оперативно-службових завдань, є й офіцери з низьким рівнем сформо- ваності практичних навичок професійної діяльності. Очевидно, суттєве значення для ефективної охорони державного кордону відіграє сформо- ваність професійно важливих практичних навичок у майбутніх офіце- рів-прикордонників. прикордонний офіцер польова практика

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Результати аналізу останніх досліджень показують, що значна кількість провідних вітчизняних та зарубіжних науковців досліджували методику проведення педагогічного експерименту (Ю. Бабанський [1], Б. Олексієнко, Т. Яценко, В. Синьов, О. Сафін [7], Я. Скалкова [12], С. Максименко [4], Є. Сидоренко [11], П. Папковська [8], В. Пілюшенко, І. Шкрабан, І. Славенко [10], В. Шейко, Н. Кушнаренко [14]), але поза увагою вчених залишається дослідження ефективності методики організації польової практики з тактики прикордонної служби.

Метою статті є дослідження ефективності методики організації польової практики з тактики прикордонної служби у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького (далі - НАДПСУ).

Виклад основного матеріалу дослідження. Експеримент (від лат. ехрегітепїит - проба, дослід) - форма пізнання об'єктивної дійсності, один із основних методів наукового дослідження педагогічних явищ, пов'язаний зі створенням специфічних умов, і полягає в організації цілеспрямованого спостереження [6, с. 65].

Важливо, що під час експерименту може створюватися як психологічне, так і педагогічне середовище з різними умовами, які можуть змінюватися та зберігатися, тим самим здійснюючи вплив на педагогічне середовище [6, с. 65].

Експеримент від спостереження відрізняється активним втручанням керівника експерименту до педагогічної ситуації, який планомірно маніпулює однією або кількома змінними, а також реєстрацією супутніх змін у поведінці учасників експерименту.

Розрізняють два види експериментів: лабораторний і природний [2, с. 77]. Лабораторний експеримент передбачає використання дослідником апаратури та спеціальних методик. Проводиться у спеціальному приміщенні, обладнаному сигнальними та реєструвальними пристроями. Він дає змогу фіксувати зовнішні впливи, відповідні реакції, дії, вчинки. Суть лабораторного експерименту полягає в тому, що перед учасниками експерименту ставиться завдання у лабораторних умовах виконувати певні дії, які за своєю структурою близькі до конкретної діяльності. Проте, штучні умови нерідко заважають об'єктивному вивченню учасників дослідження [2, с. 77].

Наукові підходи до природного експерименту розробив О. Лазур- ський. Він поєднав позитивні риси методу об'єктивного спостереження (природність) і лабораторного експерименту (цілеспрямований вплив на учасників експерименту). Експеримент проводиться в близьких до звичайної діяльності умовах з учасниками експерименту, які не знають, що вони є об'єктом спостереження. Це дає змогу уникнути емоційного напруження і негативної реакції учасників експерименту. Природний експеримент зближує експериментальне дослідження з життям [2, с. 77].

Одним із видів природного експерименту є педагогічний (навчальний), під час якого вивчення учасників експерименту ведеться безпосередньо в процесі навчання і виховання. Цей експеримент також дає змогу вивчати ефективність методів навчання, виховання тощо.

Етапи проведення експерименту:

Ідентифікація та формулювання проблеми.

Виокремлення та вивчення змінних.

Формулювання гіпотез та постановка мети експерименту.

Конструювання моделі експерименту, що включає всі елементи, умови й відносини, наприклад: з'ясування вибірки, підбір однорідних груп або пар учасників дослідження; визначення способів і параметрів вимірювання результатів експерименту; проведення пошукових випробувань з метою вдосконалення їх інструментів та моделей; визначення місця, часу і тривалості проведення експерименту.

Проведення експерименту.

Обробка експериментальних даних.

Кількісний аналіз результатів експерименту, їх наукова інтерпретація, формулювання практичних рекомендацій [2, с. 77].

Залежно від характеру завдань, які вирішуються, за своєю суттю експеримент може бути констатувальним, діагностувальним чи формувальним.

Констатувальний експеримент - використовується для перевірки певних припущень. “У процесі цього експерименту констатується наявність певних зв'язків між впливом на об'єкт дослідження і результатом, виявляється наявність певних фактів” [8, с. 72].

Діагностувальний експеримент спрямований на вивчення стану й можливостей розвитку тих процесів, що досліджуються. Психолого-пе- дагогічна діагностика - це не що інше, як визначення якісних та кількісних параметрів тих об'єктів, що вивчаються на підставі прийнятих критеріїв та їх показників, на підставі стандартизованих методик, а також - нових, розроблених у процесі дослідження [8, с. 72].

Формувальний експеримент включає активну зміну структури і функції об'єкта дослідження відповідно до гіпотези, що вивчається, формування нових зв'язків і відносин між елементами системи, що вивчається. Дослідник, відповідно до висунутої гіпотези, навмисно створює певні умови, які мають сприяти формуванню нових властивостей і якостей об'єкта.

Особливістю цього виду експерименту є можливість активного впливу дослідника на учасників експерименту. Формувальний експеримент пов'язаний із введенням до процесу роботи запланованих новацій. Їх зміст залежить від мети експерименту, предмета дослідження, характеру процесів, що вивчаються, ступеня готовності соціальної служби (бази практики) до 'їх сприйняття [8, с. 72].

Новаціями можуть виступати: розробка і апробування нової програми з підготовки певних фахівців, впровадження нетрадиційних технологій, використання стимулюючих методик у процесі реабілітації та інше [8, с. 72].

Сутність формувального експерименту полягає в тому, що дослідник упроваджує до діяльності експериментальної групи заздалегідь розроблені заходи, які, на його думку, мають покращити стан вирішення проблеми (створює умови активізації процесів соціалізації, покращує психологічний стан, усуває перепони, які заважають індивіду виявити свої знання, уміння та ін.). Після завершення запланованих заходів, використовуючи методики, розроблені в діагностувальному експерименті, вимірюється рівень розвиненості тих якостей, знань, умінь, навичок, які вимірялися на етапі діагностувального експерименту. Отримані результати після проведення формувального експерименту порівнюються з аналогічно отриманими у процесі проведення діагностувального експерименту. На підставі цього порівняння робиться висновок щодо ефективності запропонованих заходів, методів, умов, програм тощо.

Аналіз літератури [1; 9; 10; 13; 14] та практичний досвід навчання майбутніх офіцерів-прикордонників з тактики прикордонної служби розкривають об'єктивні і суб'єктивні фактори, що впливають на цей процес, дозволяють розробити план і здійснити дослідно-експериментальну роботу щодо перевірки ефективності методики організації польової практики з тактики прикордонної служби.

Розробляючи план і здійснюючи експериментальну роботу, ми виходили з таких положень:

дослідження ефективності методики організації польової практики з тактики прикордонної служби спрямоване на вивчення рівня сформова- ності практичних навичок з питань охорони державного кордону у майбутніх офіцерів-прикордонників;

можливості формування практичних навичок у майбутніх офіце- рів-прикордонників і підвищення ефективності такої роботи побудовані на проблемно-діяльнісному підході до організації польової практики з тактики прикордонної служби;

залучення майбутнього офіцера-прикордонника як не лише пасивного об'єкта педагогічних впливів, а як активного суб'єкта організації польової практики з тактики прикордонної служби;

дослідження діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників залежить від конкретного змісту педагогічних завдань, які курсантам доводиться вирішувати самостійно під час оперативно-службової діяльності підрозділів.

До основи експериментальної роботи було покладено проблем- но-діяльністний підхід до організації польової практики з тактики прикордонної служби, який у своєму змістовому і методичному плані передбачає:

глибоку методологічну обґрунтованість організації польової практики з тактики прикордонної служби;

максимальну активність викладачів та курсантів у процесі польової практики з тактики прикордонної служби;

проблемний характер усіх навчальних заходів польової практики з тактики прикордонної служби;

максимальну практичну спрямованість усіх заходів з майбутніми офіцерами-прикордонниками під час польової практики з тактики прикордонної служби;

високий ступінь мотивації майбутніх офіцерів-прикордонників під час польової практики з тактики прикордонної служби;

системи творчих, комплексних теоретичних і практичних завдань як найважливішого засобу організації польової практики з тактики прикордонної служби;

оснащеність навчального відділу прикордонної служби технічними засобами охорони державного кордону;

комплексність за змістом, організацією, методикою та контролем під час польової практики з тактики прикордонної служби.

Для проведення дослідно-експериментальної роботи, обробки отриманих результатів дослідження нами були визначені такі етапи: перший - підготовчий, другий - основний, третій - заключний.

Перший етап - підготовчий. На цьому етапі здійснювалося вивчення досвіду проведення експериментальних досліджень з психолого-педаго- гічних проблем у НАДПСУ - можливих підходів до визначення змісту, основних форм і методів дослідження на прикладі дисертацій, захищених по спеціальності 13.00.02 - “Теорія і методика навчання (загальновійськові та військово-спеціальні дисципліни)”.

Значний час було відведено вивченню теоретичних основ організації психолого-педагогічних досліджень на основі філософської, соціологічної, психологічної та педагогічної літератури. У процесі аналізу дисертаційних досліджень і наукової літератури було визначено основні засоби й методи, опрацьовано програму, сформовано цілі, завдання й гіпотезу дослідно-експериментальної роботи.

У ході проведення дослідження було апробовано й уточнено критерії, часткові критерії й показники ефективності польової практики з тактики прикордонної служби. Крім того, у ході підготовчого етапу проводилася робота з добору викладачів, командирів курсантських підрозділів, розподілу курсантських навчальних груп, а також самих курсантів, які залучалися до експерименту.

Для досягнення поставленої мети визначено такі основні завдання:

Уточнити сутність і зміст навчання тактики прикордонної служби майбутніх офіцерів-прикордонників та виявити недоліки зазначеного процесу.

Визначити критерії, показники та рівні ефективності організації польової практики з тактики прикордонної служби.

Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику організації польової практики з тактики прикордонної служби.

Розробити методичні рекомендації керівному складу курсантських підрозділів та науково-педагогічному складу кафедр НАДПСУ щодо удосконалення підготовки та організації польової практики у ході вивчення тактики прикордонної служби.

Послідовне вирішення поставлених завдань визначило вибір двох видів дослідження: пілотне й основне. У пілотному дослідженні було проведено анкетування з метою вивчення вихідних даних у рамках дослідження, де вивчалося й визначалося:

ставлення курсантів до занять з польової практики тактики прикордонної служби;

спрямованість змісту навчання на формування практичних навичок у майбутніх офіцерів-прикордонників;

вихідні показники сформованості практичних навичок у майбутніх офіцерів-прикордонників експериментальної та контрольної груп, які брали участь у педагогічному експерименті.

Результати аналізу вихідних даних дослідження дозволили осмислити та об'єктивно оцінити рівень набутих під час польової практики практичних навичок з тактики прикордонної служби у майбутніх офіце- рів-прикордонників.

У ході основного дослідження було проведено формувальний педагогічний експеримент, який здійснювався шляхом упровадження до практики навчального процесу розробленої програми практичної підготовки, визначалася ефективність її змісту для підвищення рівня сформо- ваності практичних навичок з тактики прикордонної служби.

Відповідно до цілей і завдань дослідження було використано методи наукового пізнання.

Метод теоретичного дослідження. Теоретичний аналіз літературних даних і узагальнення практичного досвіду дозволили виявити необхідність організації польової практики з тактики прикордонної служби, відібрати найбільш ефективні засоби, методи й форми для включення їх до навчальної діяльності.

Метод педагогічного спостереження. Застосовуючи вибіркове спостереження, автор перебував у постійному контакті з курсантами і брав участь у навчально-виховному процесі як керівник, викладач та “учас- ник-спостерігач”. Статистичне спостереження [3; 7] було використано під час збирання даних, що характеризують сформованість практичних навичок з тактики прикордонної служби в досліджуваних групах у період експерименту. Проведені спостереження в умовах навчально-виховного процесу НАДПСУ дозволили одержати поглиблене уявлення щодо сфор- мованості практичних навичок з тактики прикордонної служби [12].

Метод опитування. У ході опитування виявлялося ставлення майбутніх офіцерів-прикордонників до організації польової практики з тактики прикордонної служби. Було отримано конструктивні пропозиції щодо вдосконалення навчального процесу.

Метод анкетування. Застосування анкет було визначено необхідністю вивчення рівнів ефективності польової практики з тактики прикордонної служби. Опитування забезпечувало універсальність інформації та її відносну об'єктивність. Анкетним опитуванням були охоплені всі учасники експерименту [5].

Метод педагогічного експерименту. Педагогічний експеримент було використано як основний метод перевірки методики організації польової практики з тактики прикордонної служби. Дослідження носило перетворювальний характер за цілями дослідження та умовами проведення, а також було відкритим за поінформованістю випробуваних.

Контрольне тестування. Для оцінювання методики організації польової практики з тактики прикордонної служби було використано систему тестових завдань [4].

Математичні методи обробки статистичної інформації. Основний матеріал дослідження оброблено з використанням загальноприйнятих методів математичної статистики шляхом знаходження середнього арифметичного значення [11].

Для здійснення експериментальної роботи було обрано вісім груп курсантів: дві групи на першому курсі навчання - одна експериментальна (чисельністю 31 особа) і одна контрольна (чисельністю 32 особи), дві групи на другому курсі - одна експериментальна (чисельністю 33 особи) і одна контрольна (чисельністю 32 особи), дві групи на третьому курсі навчання - одна експериментальна (чисельністю 31 особа) і одна контрольна (чисельністю 33 особи), дві групи на четвертому курсі - одна експериментальна (чисельністю 32 особи) і одна контрольна (чисельністю 32 особи).

Вибір груп здійснювався за такими ознаками:

а) курсанти приблизно одного віку, одного рівня освіти та стажу практичної діяльності;

б) навчальний процес з курсантами здійснюється за єдиними планами, програмами, за однаковими вимогами;

в) єдине керівництво навчальним процесом;

г) однотипність у розв'язанні курсантами ситуаційних завдань (приблизно однаковий рівень 'їх складності) [3].

Другий етап - основний. Важливим завданням основного етапу дослідно-експериментального дослідження було визначено розробку методології й методики проведення дослідно-експериментальної роботи. У ході вивчення спеціальної літератури з питань організації психолого-пе- дагогічних досліджень ми визначилися щодо основних прийомів, способів дослідження, особливостей і порядку їх застосування, використання отриманих результатів. В основу проведеного дослідження був покладений метод педагогічного експерименту, що дозволяє найбільш об'єктивно оцінювати практичну значимість наведених у досліджені теоретичних положень, заходів педагогічного впливу й взаємодії щодо формування у курсантів практичних навичок з тактики прикордонної служби. При цьому аналіз їх ефективності здійснювався не тільки за результатами діяльності [3].

Важливою перевагою вибраного методу є також і те, що реалізація його основного змісту передбачається в умовах навчально-виховного процесу НАДПСУ у ході навчальних занять з тактики прикордонної служби.

Педагогічний експеримент, проведений для перевірки правильності формулювання робочої гіпотези, містив основні етапи: констатувальний і формувальний експерименти.

Констатувальний експеримент проводився з метою педагогічної діагностики рівнів сформованості практичних навичок з тактики прикордонної служби на початковому й наступних етапах.

За результатами аналізу успішності курсантів під час практичних занять з тактики прикордонної служби нами було визначено рівень сфор- мованості практичних навичок в експериментальних та контрольних групах на всіх курсах навчання за інтегральним критерієм - польовою виучкою (рис. 1, табл. 1).



¦ відмінно ¦ добре ¦задовільно ¦незадовільно

Рис. 1. Рівні сформованості практичних навичок в експериментальних та контрольних групах у ході констатувального експерименту

Результати, отримані під час констатувального експерименту, відображені у табл. 1.

Таблиця 1

Результати констатувального експерименту в експериментальних та контрольних групах

Рівні Кількість^ курсантів	Високий	Середній	Низький
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
1 курс	4 (12 %)	3 (10 %)	8 (25 %)	9 (28 %)	20 (63 %)	19(62 %)
2 курс	4 (12 %)	3 (9 %)	9 (28 %)	8 (24 %)	19 (60 %)	22 (67 %)
3 курс	6 (18 %)	5 (16 %)	8 (24 %)	9 (29 %)	19 (58 %)	17 (55 %)
4 курс	7 (22 %)	6 (19 %)	9 (28 %)	9 (28 %)	16 (50 %)	17 (53 %)
Загалом за 4 курси	21(16 %)	17(13 %)	34 (26 %)	35 (28 %)	74 (58 %)	75(59 %)

Наведені дані свідчать про те, що рівень сформованості практичних навичок з тактики прикордонної служби у курсантів експериментальної і контрольної груп був приблизно однаковий, що забезпечувало необхідну точність експерименту і вірогідність одержаних експериментальних даних.

Формувальний експеримент в експериментальних групах проводився у період з 2012 по 2014 рік з метою перевірки гіпотези та включав такі заходи:

аналіз чинних навчальних програм та підготовка необхідних пропозицій щодо внесення змін до навчальних програм;

розробка програми з польової практики та впровадження її до навчального процесу НАДПСУ;

внесення змін у методику проведення навчальних занять; залучення курсантів до розв'язання ситуаційних завдань, що сприяють формуванню практичних навичок;

упровадження системи контролю, що забезпечує оцінювання якості прийнятих курсантами рішень (або його дій) з позицій норм і вимог професійної діяльності та практичних навичок курсантів з тактики прикордонної служби.

До основи методики роботи в експериментальних групах було покладено польову практику, зміст якої був розкритий у розробленій програмі, яка передбачала комплекс практичних занять на різних курсах навчання з тактики прикордонної служби. Метою програми є формування стійких практичних навичок та вмінь щодо виконання обов'язків молодшого інспектора прикордонної служби (молодший прикордонного наряду), організації та керівництва прикордонним нарядом (старший прикордонного наряду), організації та керівництва відділенням інспекторів прикордонної служби (зміною прикордонних нарядів) і організації та керівництва оперативно-службовою діяльністю відділу прикордонної служби.

У результаті послідовного застосування програми польової практики в навчальному процесі НАДПСУ на різних курсах навчання та використання методики організації польової практики з тактики прикордонної служби нами отримано такі дані (рис. 2, табл. 2).



Рис 2. Рівні сформованості практичних навичок в експериментальних та контрольних групах за результатами формувального експерименту

Результати, отримані за результатами формувального експерименту, відображені у табл. 2.

Отже, проведений експеримент дає можливість констатувати ефективність розробленої експериментальної методики та підтвердження гіпотези експерименту, про що свідчать такі дані: кількість курсантів з високим рівнем збільшилася на 29 %, середнім - на 14 % та з низьким рівнем зменшилася на 44 %.

У контрольних групах навчання здійснювалося за звичайною робочою програмою з тактики прикордонної служби, тут зміни відбулися не значні: кількість курсантів з високим рівнем збільшилася на 8 %, середнім - на 1 % та з низьким рівнем зменшилася на 8 %.

Таблиця 2

Результати формувального експерименту в експериментальних та контрольних групах

Рівні Кількість^^ курсантів	Високий	Середній	Низький
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
1 курс	6 (19 %)	11 (36 %)	8 (25 %)	10 (33 %)	18 (53 %)	9 (31 %)
2 курс	7 (21 %)	12 (38 %)	9 (28 %)	12 (38 %)	16 (50 %)	9 (24 %)
3 курс	8 (24 %)	11 (36 %)	8 (24 %)	13 (42 %)	17 (51 %)	7 (22 %)
4 курс	8 (25 %)	12 (37 %)	9 (28 %)	14 (44 %)	15 (46 %)	6 (19 %)
Загалом за 4 курси	29 (22 %)	46 (36 %)	34 (27 %)	49 (39 %)	66 (51 %)	31 (25 %)



Третій етап - заключний. Для того щоб переконатися, що результати, отримані у ході формувального експерименту в експериментальних групах, є статистично значущими, нами застосовано коефіцієнт кореляції Пірсона.

Коефіцієнт кореляції Пірсона набуває значень у інтервалі 1 < Rxy < -1.

Передумовами використання коефіцієнта кореляції Пірсона є:

усі спостереження взаємонезалежні;

спостереження мають нормальний закон розподілу.

Коефіцієнт кореляції від'ємний, це означає наявність протилежного зв'язку: чим вищим є значення однієї змінної, тим нижчим є значення іншої.

Для словесного опису величини коефіцієнта кореляції використовуються такі градації: до 0,2 - дуже слабка кореляція; до 0,5 - слабка кореляція; до 0,7 - середня кореляція; до 0,9 - висока кореляція; понад 0,9 - дуже висока кореляція.

У процесі дослідження результати статистичного аналізу отриманих даних показали, що перед початком експерименту контрольна та експериментальна групи статистично ймовірно не відрізнялися на рівні значущості (р = 0,05). Протягом експерименту отримано зміни в експериментальній групі на рівні значущості (р = 0,01), а в контрольній групі зміни, що відбулися, не носили статистично достовірного характеру на рівні значущості (р = 0,05).

В експериментальних групах рівень сформованості практичних навичок значно виріс. До експерименту більша частина курсантів у всіх навчальних групах мали приблизно однакові результати. В експериментальній групі після експерименту кількість курсантів, які одержали низькі оцінки, значно зменшилася; натомість збільшилася кількість курсантів, у яких рівень сформованості польової виучки став середнім й високим. У контрольній групі зміни відбулися не значні.



Висновки та перспективи подальших досліджень у даному напрямку

Можна зробити висновки, що проведений формувальний експеримент дозволив отримати позитивні результати. Доведено ефективність розробленої програми з польової практики та запропонованої методики організації польової практики з тактики прикордонної служби. Перспективи подальшого дослідження цієї проблематики полягають у розробці програми з польової практики для інших військово-спеціальних дисциплін та експериментальній перевірці цієї програми.



Список використаної літератури

1. Бабанский Ю. К. Проблемы повышения ефективности педагогических исследований / Ю. К. Бабанский. - М. : Педагогика, 1982. - 191 с.

2. Загвязинский В. И. Методология и методы психолого-педагогического исследования / В. И. Загвязинский, Р. Агафонов. - М. : ACADEMA, 2001. - 207 с.

3. Ищенко Д. В. Особенности самовоспитания курсантов-пограничников : дисс. ... канд. пед. наук : 20.02.02 / Ищенко Дмитрий Васильевич; Академия Пограничных войск Украины. - Хмельницкий, 1995. - 254 с.

4. Максименко С. Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження / С. Д. Максименко. - К. : НДІ психології України, 1990. - 240 с.

5. Методика досліджень у галузі військово-педагогічних наук : методичний посібник. - Хмельницький : Видавництво Академії ПВУ, 1998. - 78 с.

6. Методологія і методика соціально-педагогічних досліджень. - Ніжин : НДПУ ім. Гоголя, 2002. - 287 с.

7. Олексієнко Б. М. Основи загальної та військової акмеології : підручник / Б. М. Олексієнко, Т. С. Яценко, В. М. Синьов та ін. - Хмельницький :

8. Видавництво Національної академії Прикордонних військ України, 1999. - С. 168.

9. Папковская П. А. Методология научных исследований / П. А. Пап- ковская. - Минск : Информпресс, 2002. - 171 с.

10. Педагогіка вищої школи. - К. : Знання, 2005. - 400 с.

11. Пілюшенко В. Л. Наукове дослідження: організація, методологія, організаційне забезпечення / В. Л. Пілюшенко, І. В. Шкрабан, І. В. Славенко. - К. : Лібра, 2004. - 342 с.

12. Сидоренко Е. В. Методы математической статистики в психологии / Е. В. Сидоренко.- Спб. : ООО “Речь”, 2000. - 350 с.

13. Скалкова Я. И. Методология и методы педагогического исследования / Я. И. Скалкова. - М. : Педагогика, 1989. - 224 с.

14. Технологія наукових досліджень. - Харків : Інжек, 2005. - 58 с.

15. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідної діяльності / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. - К. : Знання-Пресс, 2002. - 289 с.

Размещено на Allbest.ru

...