Технологія розвитку військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технологія розвитку військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління

Головним завданням системи військової освіти є підготовка офіцера відповідного рівня і профілю, компетентного і відповідального, такого, що вільно володіє своєю професією та орієнтується в суміжних сферах діяльності, готового до ефективної служби у військах за спеціальністю, здатного до постійного професійного зросту.

Актуальність впровадження технології розвитку військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління в процесі вивчення військово-спеціальних дисциплін полягає в необхідності: вирішення завдань технологічного забезпечення навчально-виховного процесу; реалізації підготовленості майбутніх магістрів військово-соціального управління до професійної діяльності на основі наявності в них визначених стандартами військово-спеціальних компетенцій; можливість експертного проектування технологічних методів, організаційних форм суб'єкт-суб'єктної взаємодії, яка забезпечує гарантовані результати військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління.

Дослідники АПН України визначають педагогічну технологію як процес створення адекватної до потреб і можливостей особистості й суспільства теоретично обґрунтованої навчально-виховної системи соціалізації, особистісно - го і професійного розвитку й саморозвитку людини в освітній установі, яка, внаслідок упорядкованих професійних дій педагога при оптимальності ресурсів і зусиль всіх учасників навчально-виховного процесу гарантовано забезпечує ефективну реалізацію свідомо визначеної освітньої мети та можливість оптимального відтворення процесу на рівні, який відповідає рівню педагогічної майстерності педагога.

У сучасному суспільстві технологічність стає домінуючою характеристикою діяльності людини як перехід на якісно новий рівень ефективності, оптимальності, наукоємності освітнього процесу. Технологія відображає спрямованість прикладних педагогічних досліджень на радикальне вдосконалення людської діяльності, підвищення її результативності, інтенсивності та інструментальності [10, с. 8].

Базовою основою у вивченні магістрів військово-соціального управління військово-спеціальних дисциплін є технологія розвитку військово-спеціальної компетентності, яка знайшла своє відображення в підготовлених і виданих підручниках, навчальних посібниках [3-8]. До їх змісту ввійшов навчальний матеріал як із використанням традиційних засобів, так й інноваційні роботи, що виконуються за допомогою сучасних засобів відповідно до розподілу навчального матеріалу за розділами (навчальними модулями) й видами занять.

Метою статті є визначення технології розвитку військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління, яке включає дидактичний опис її компонентів.

Чим же відрізняється компетентнісний підхід до навчання військово-спеціальних дисциплін магістрів військово-соціального управління від традиційного підходу? Для цього приведемо порівняльну характеристику вказаних категорій.

У нашому дослідженні зроблено припущення, що під військово-спеціальною компетентністю магістрів військово-соціального управління є здатність використовувати професійний потенціал (систему військово-спеціальних знань, умінь та навичок) для створення авторської технології професійної діяльності в напрямі формування достатнього для виконання завдань за призначенням морально-психологічного стану особового складу та створення умов для його самовдосконалення та самореалізації в процесі навчально-виховної діяльності.

У систему військово-спеціальної компетентності входить виконання професійних завдань на основі контент-аналізу посадових обов'язків заступника командира бригади (полку) по роботі з особовим складом згідно з Військовим статутом Збройних Сил України - випускника вищого військового навчального закладу (ВВНЗ) за спеціальністю 8.18010081 «Військово-соціальне управління».

Метою технології розвитку військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління є підготовленість випускника до самостійного здійснення військово-професійної діяльності. Метою військово-професійної діяльності є розвинений магістр військово-соціального управління з чітко визначеними лідерськими якостями, завжди готовий з високою психолого-педагогічною готовністю керувати підрозділами оперативно-тактичного рівня як в мирний, так і воєнний час.

військовий магістр професійний освіта

Порівняльна характеристика традиційного і компетентнісного підходів до навчання військово-спеціальних дисциплін магістрів військово-соціального управління

Технологія розвитку військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління - це теоретично обґрунтовані навчально-виховні системи, метою функціонування яких є досягнення певного рівня психолого-педагогічної підготовленості слухачів, достатнього для 'їх подальшої професійної діяльності.

На нашу думку, системність технології розвитку військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління розглядається як цілеспрямована та самокерована цілісність закономірно пов'язаних між собою компонентів, які сприяють отриманню інтегрального результату при оптимальній реалізації своїх функцій.

Між завданнями технології розвитку військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління встановлюються відповідні зв'язки, найбільш важливим з яких є зворотній зв'язок на основі аналізу ефективності військово-спеціальної компетентності слухачів.

Розвиток військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління базується на вивченні та оцінці умов майбутньої психолого-педагогічної діяльності та вимог до випускника.

Технологія розвитку військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління до виконання професійних обов'язків реалізується:

розробленням проблемних ситуацій, направлених на розвиток психолого-педагогічної готовності до виконання професійних функцій магістрів військово-соціального управління;

створенням сприятливого педагогічного середовища для пошуку і власної творчої діяльності магістра військово-соціального управління;

визначенням і обґрунтуванням мети як центральної ланки технології розвитку військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління;

визначенням навчально-виховних заходів, які сприяють створенню цілеспрямованого, доцільно організованого, передбачуваного впливу на розвиток особистості.

Технологія розвитку військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління включає чотири етапи: мотиваційно-цільовий, змістовний, операційно-діяльнісний, діагностичний.

Перший етап технології - мотиваційно-цільовий - передбачає чітке визначення цілей та плану діяльності, створення мотиваційного середовища. Розглядаючи мету як образ майбутнього результату при наявності потреб, мотивів і бажання, перший етап технології уявляється як два взаємозалежні і взаємодоповнюючі блоки: постановка мети і досягнення мети.

Постановка мети: аналіз наявних результатів; вибір мети (визначення очікуваних результатів); формулювання мети; вибір способу оцінки результату; пошук мотивації успіху; одержання зворотного зв'язку від виконавців.

Досягнення мети: визначення проблем; опис проблем у термінах діяльності; представлення альтернативних варіантів розв'язання проблем; вибір оптимального шляху; визначення термінів досягнення мети; визначення стратегії досягнення та облік обмежень мети.

Необхідно також зазначити, що мотиваційно-цільовий етап технології передбачає створення мотиваційного середовища. На основі особистісно-орієнтованого підходу науково-педагогічні працівники виявили й проаналізували структуру ціннісної орієнтації слухачів, інтерес до розвитку військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління з метою створення позитивної мотиваційної атмосфери, пошуку дійових мотивів для кожного конкретного слухача.

Змістовний компонент технології містить усе те, що становить поняття «зміст військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління» [3]. При відборі змісту нами врахована необхідність надання певної свободи слухачам у виборі альтернативних професійно-орієнтованих завдань, стимулювання розвитку їх пізнавальної активності, внесення нових елементів у методику проведення теоретичних і практичних занять, створення атмосфери співробітництва.

Детермінанти структури змісту військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління найбільш високого рівня пов'язані з розвитком уміння самостійно діяти в нестандартних та складних умовах, передбачають самовизначення, самореалізацію та самовдосконалення особистості в освітньому процесі.

Важливим етапом відбору змісту технології була його адаптація до навчально-пізнавальної діяльності слухачів шляхом дидактичного моделювання в позаудиторний час. Його формою є «практико-орієнтовані завдання з морально-психологічного забезпечення діяльності військ» на основі методу проблемних ситуацій.

Для підвищення ефективності технології розвитку військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління, необхідно її проводити поетапно протягом 2 років навчання за спеціальністю 8.18010081 «Військово-соціальне управління» [4-7].

Операційно-діяльнісний компонет впровадження технології розвитку військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління досягається у ВВНЗ забезпеченням організації практичної навчально-пізнавальної та виховної діяльності. Цей компонент по-іншому можна назвати технологічним [1], тобто, таким, що описує умови, послідовність, методи, засоби надбання слухачами військово-спеціальних знань, навичок і вмінь та управління процесом виховання і навчання військовослужбовців.

Послідовність теоретичного і практичного курсу розвитку військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління за спеціальністю 8.18010081 “Військово-соціальне управління”

Умови, що сприяють розвиненості у магістрів військово-соціального управління військово-спеціальної компетентності:

чітка цільова спрямованість у вивченні навчального факультативного курсу «Психолого-педагогічна підготовка військового керівника» (вироблення у майбутнього магістра військово-соціального управління вмінь ставити мету заняття, конкретизувати й інтегрувати її; виділяти основні і допоміжні цілі; практично трансформувати мету діяльності в практичний результат) [8]. До даної робочої програми необхідно додати модуль практичних дій розвитку психолого-педагогічної готовності слухачів у системі комплексної програми «Прищеплення слухачам навичок управління військовими колективами, організації виховної роботи, зміцнення військової дисципліни» згідно з наказом Міністра оборони України [2];

вироблення у майбутнього магістра військово-соціального управління вміння добирати і компонувати навчальний матеріал, диференціювати його, виділяти дидактичні елементи змісту, визначати їх види й ознаки; співвідносити зміст і його складові з цілями навчання, моделювати, інтерпретувати і систематизувати навчально-виховний зміст діяльності.

Розвиток військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління в умовах ВВНЗ визначається цілями, завданнями, характером майбутньої професійної діяльності. У зв'язку з цим навчально-виховний процес перестає бути способом засвоєння знань, умінь, навичок. У рамках особистісно-орієнтованої технології він розглядається як творча діяльність, пов'язана зі створенням соціально-значущого проекту психолого-педагогічної підготовленості, у процесі роботи над яким відбувається освоєння не тільки соціального, але й актуалізація власного досвіду, завдяки чому навчання військово-спеціальних дисциплін слухачів в умовах ВВНЗ стає розвиваючим. У зв'язку з цим особливу значимість набуває організація педагогічної взаємодії між науково-педагогічним працівником і слухачем. Науково-педагогічний працівник виступає не носієм якоїсь навчальної дисципліни, а насамперед організатором цілісної навчально-виховної ситуації в рамках спільної діяльності. Спільна діяльність через розроблення і наступну реалізацію випускниками ефективної розвиненості військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління містить у собі не тільки комунікативні, але й насамперед предметно-практичні взаємодії зі слухачами.

Розвиток військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління в контексті індивідуально-орієнтованого підходу передбачає вирішення проблемних ситуацій шляхом розв'язання змодельованих ситуацій та 'їх предметним аналізом: з'ясування причин, що створили цю ситуацію, визначення 'їх характеру і спроби знайти най - придатніший спосіб досягнення цих цілей. Результатом такого аналізу саме і є прийняття рішення та постановка завдання, яке слід виконати в певних умовах.

Наступним компонентом технології розвитку військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління є діагностичний компонент, спрямований на з'ясування ефективності функціонування всієї технології, вивчення результативності дій кожного її компонента, своєчасне внесення оптимальних коректив. Суттєва роль на цьому етапі відводиться самоконтролюванню глибини засвоєння військово-спеціальних дисциплін, правильності виконання завдань, оцінки правильності отриманих відповідей у завданнях. Контролювання і само - контролювання забезпечують зворотний зв'язок - отримання педагогом і слухачем інформації про ефективність функціонування процесу розвитку військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління.

Для контролювання і самоконтролювання рівня розвиненості військово-спеціальної компетентності магістрів військово-соціального управління використовувались анкети самооцінювання рівня розвиненості й експертного опитування рівня продуктивності військово-спеціальної діяльності слухачів.

Отже, розвиненість у магістрів військово-соціального управління військово-спеціальної компетентності на основі особистісно-зорієнтованої технології нами визначається як складна, залежна від характеру і умов професійної діяльності і така, що забезпечується виконанням військово-спеціальних завдань на основі створення банку реальних проблемних ситуацій із життєдіяльності військ та проектів службової діяльності. Перспективи подальших досліджень у даному напрямку - експериментальні результати впровадження методичної системи навчання військово-спеціальних дисциплін магістрів військово-соціального управління.

Список використаної літератури

військовий магістр професійний освіта

1. Литвиновський Є. Ю. Формування в офіцерів структури виховної роботи Збройних Сил України вмінь проектування виховного процесу: дис…. канд. пед. наук: 13.00.04 / Литвиновський Євгеній Юрійович. - К., 2003. - 208 с.

2. Про зміцнення військової дисципліни у Збройних Силах України: наказ Міністра Оборони №11 від 19 квітня 1998 року. - 28 с.

3. Олійник Л.В. Змістовний компонент психолого-педагогічної підготовки майбутніх професіоналів військового управління у сфері оборони / Л.В. Олійник // Вісник Національного університету оборони України. - 2012. - Вип. 4 (29). - С. 68-74.

4. Виховна робота у Збройних Силах України: підручник / А.О. Кобзар, О.В. Копаниця, В.М. Грицюк та ін.; під заг. ред. Б.П. Андресюка. - К.: НУОУ 2011. - С. 227-237.

5. Морально-психологічне забезпечення у Збройних Силах України: підручник / В.М. Вилко, В.М. Грицюк, В.Г. Дикун та ін.; за заг. ред. В.В. Стасюка. - К.: НУОУ, 2012. - С. 174-180.

6. Морально-етична культура військового керівника: підручник / В.Ф. Ба - ранівський, Л.М. Будагьнц та ін.; під заг. ред. С.О. Гудкова. - К.: НУОУ 2010. - С. 286-305.

7. Філософсько-методологічні проблеми військово-соціального управління: підручник / Л.М. Будагьнц, В.С. Чорний та ін.; під заг. ред. В.Ф. Баранів - ського. - К.: НУОУ, 2011. - С. 194-220.

8. Олійник Л.В. Психолого-педагогічна компетентність військового керівника: навчальний посібник / Леонід Віталійович Олійник. - К: НУОУ 2011. - 188 с.

9. Сисоєва С.О. Технологізація освіти і професійної діяльності в умовах неперервної професійної освіти // Педагогічні технології у неперервній освіті: монографія / С.О. Сисоєва, А.М. Алексюк, П.М. Воловик та ін.; за ред. С.О. Сисоєвої. - К.: Віпол, 2001. - 421 с.

10. Сластенин В.А. Технологии профессионально-ориентированного обучения в высшей школе: учебное пособие / Виленский В.Я., Образцов П.И., Уман А.И.; под ред. В.А. Сластенина. - М., 2004. - 275 с.

Размещено на Allbest.ru