Компоненти, критерії та показники розвитку інформаційно-комунікаційних умінь учителів початкової школи в системі післядипломної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.046

Одеського обласного інституту

КОМПОНЕНТИ, КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ УМІНЬ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Олена Юріївна Гапонова,

Постановка проблеми у загальному вигляді. У педагогічній літературі поняття «уміння» розглядається як елементи діяльності, що дозволяють що- небудь робити з високою якістю, наприклад, точно і правильно виконувати яку- небудь дію, операцію, серію дій або операцій. Уміння зазвичай включають автоматично виконувані частини, звані навичками, але вцілому є свідомо контрольовані частини діяльності, принаймні, в основних проміжних пунктах і кінцевій меті. Інтерпретуючи дане поняття на професійну діяльність можна ототожнити його з поняттям «компетентність» (лат. competens - відповідний, здібний), що в загальному значенні описує коло повноважень будь-якої посадової особи чи органу; володіння знаннями, досвідом у певній галузі. Компетентність має інтегрований характер, а саме: об'єднує професійні знання, інтелектуальні навички, вміння й способи діяльності. Тобто, у більш вузькому значенні по відношенні до конкретного фахівця - педагога, професійна компетентність є особистісними можливостями вчителя, що дозволяють йому самостійно й ефективно реалізувати цілі педагогічного процесу. Науковець В. Адольф стверджує, що «професійна компетентність - це складне утворення, що вміщує комплекс знань, умінь, властивостей і якостей особистості, що забезпечують варіативність, оптимальність та ефективність побудови навчально-виховного процесу» [1]. мотиваційний ціннісний комунікаційний уміння

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Аналіз останніх досліджень і публікацій вказує на те, що визначення компонент, критеріїв та показників у структурі інформатичних компетентностей вчителів початкової школи не залишились поза увагою науковців як українських (О. В. Нікулочкіна, Л. Є. Петухова) так і російських (Н. Ю. Гончарова, О. В. Урсова).

Мета статті полягає у визначенні компонент, критеріїв та показників в інформаційно-комунікаційних уміннях вчителів початкової школи саме в системі післядипломної освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Аналізуючи праці науковців ми виділили загальні компоненти будь якого процесу саме:

змістовий компонент передбачає систему фахових знань, які необхідні для виконання певного виду діяльності та ступінь розуміння сутності основних понять [10];

мотиваційно-вольовий компонент зумовлений сформованістю мотивів і цілей майбутньої професійної діяльності випускників коледжу як фундаменту подальшого саморозвитку і самореалізації; зацікавленістю професійною діяльністю; наявністю стійкого інтересу до роботи, цілеспрямованим досягненням поставленої мети; самовладанням за будь-яких професійних обставин; здатністю рішуче й обґрунтовано приймати рішення. Навчальний процес дає студентам «уявлення про власні здібності та потенціал, мотивуючи їх справлятися з фаховими текстами самостійно по закінченню курсу, так що вони спроможні самоудосконалюватися» [14];

пізнавально-операційний компонент забезпечує творчий рівень професійних умінь в реалізації потреб особистості, творче й аргументоване застосування одержаних умінь і навичок роботи з комп'ютером, підвищення рівня аналітико-синтетичної діяльності, необхідної для обробки інформації, високе почуття відповідальності, глибоке знання теорії та практики своєї майбутньої професії [7];

психофізіологічний компонент - враховує природні здібності особистості: творче мислення, пам'ять, уяву, інтуїцію, асоціювання, що є передумовою творчої діяльності, а також здатність розуміти і правильно орієнтуватися в різних професійних ситуаціях завдяки наявності професійних якостей [4, 78 - 86];

оцінювальний компонент передбачає самооцінку слухачами власних навчальних досягнень, уміння бачити і визнавати допущені помилки чи недоліки в роботі та визначати шляхи удосконалення результатів своєї діяльності [14].

У загальній структурі інформатичних компетентностей майбутнього вчителя початкових класів українські (О. В. Нікулочкіна, Л. Є. Петухова) та російські (Н. Ю. Гончарова, О. В. Урсова) вчені виділяють такі компоненти:

- мотиваційно-ціннісний,

- процесуально-змістовий або когнітивно-операційний,

- регулятивно-рефлексивний.

Ми доповнили цей перелік компонентів:

- інформаційним (здатність ефективної роботи з повідомленнями у всіх формах їх представлення);

- комп'ютерно-технологічним (що визначає уміння та навички щодо роботи з сучасними комп'ютерними засобами та програмним забезпеченням);

- оцінювальним.

Розглянемо вказані компоненти докладніше.

Мотиваційно-ціннісний компонент відображає професійно-особистісне самовизначення у відношенні до використання ІКТ в сучасній школі [6; 13];

передбачає наявність сформованості духовних, морально-етичних, матеріальних, пізнавальних потреб та інтересів, а також вольових якостей і спрямованості на творчість [9, с. 265], сформовану мотивацію саморозвитку, цінування інформаційної діяльності, інтерес до використання інформаційно- комунікаційних технологій в освітньому просторі початкової школи тощо, потребу в самовдосконаленні, наявність професійно важливих якостей (креативність, цілеспрямованість, працездатність, відповідальність, наполегливість тощо) [8, с. 46].

Когнітивно-операційний компонент виражає ступінь володіння ІКТ і науково-методичними основами їх використання в освітньому процесі [6; 13]. На думку В. А. Сластьоніна, професійна готовність викладача до використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій визначається як особливий психічний стан, як наявність у суб'єкта зразка структури певної дії і постійної спрямованості на її виконання. Готовність як складне психологічне утворення, крім необхідних знань, умінь і навичок, включає в себе не тільки адекватні вимоги до професійної діяльності, якостей особистості і здібностей, а й пізнавальні (розуміння професійних завдань, оцінка їх значимості і т.д.), мотиваційні (інтерес до професії, прагнення домогтися успіху і т.д.) і вольові (подолання сумнівів, вміння мобілізувати свої сили і т.д.) компоненти, а отже, включає в себе когнітивну, операційну й аксіологічну складові. Здатність компетентного фахівця виходити за рамки предмета своєї професії дозволяє визначити компетентність як вищу ступінь готовності [11, с. 265].

Регулятивно-рефлексивний компонент є вираженням здатності студента до самоспостереження, самооцінювання як головних передумов реалізації зворотного зв'язку, представляє собою здатність оцінити свій рівень інформатичної компетентності й проектувати умови його підвищення [6; 13]. Для успішної рефлексії особистої інформаційної діяльності педагог повинен розвинути в собі педагогічну самосвідомість, самооцінку, самоконтроль, набути професійної ідентичності [8].

Інформаційний компонент визначає компетентності, що стосуються роботи з інформаційними ресурсами у різних їх формах і представленнях [2; 4].

Комп'ютерно-технологічний компонент визначає компетентності, що стосуються роботи з комп'ютерною технікою.

Визначення критеріїв розвитку інформаційно-комунікаційних умінь учителів потребує з'ясування сутності поняття “критерій”. У сучасному тлумачному словнику української мови критерій розглядається як “засіб судження; підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось; мірило” [12]. У педагогічному словнику критерії трактуються як «показники, які об'єднують у собі методи розрахунку, теоретичну модель розподілу та прийняття рішення про правдоподібність нульової або однієї з альтернативних гіпотез» [5].

У педагогічних дослідженнях за допомогою критерію відбувається порівняльна оцінка досліджуваного явища, ступеня розвитку його у різних обстежених осіб або класифікація вивчених чинників і процесів.

Під критерієм розвитку інформаційно-комунікаційних умінь учителів розуміємо основну ознаку, на основі якої передбачається оцінювати та порівнювати ступінь розвитку даного феномену.

Під час визначення критерію нами враховувалися вимоги, яким він повинен відповідати: інформативність, об'єктивність, можливість якісного опису, валідність, нейтральність.

Ми виходили з того, що кожний критерій має систему показників, яка характеризує якісні зміни критерію. «Показник, як складова критерію, є конкретним і типовим виявленням одиниць його суттєвих сторін, за яким можна “визнати” наявність якості, зробити висновок про рівень її розвитку» [3].

Показниками оцінювання мотиваційно-ціннісного компонента інформатичної компетентності вчителя початкових класів уважаємо: пізнавальний інтерес до набуття нових знань і формування умінь щодо використання ІКТ, творчу активність щодо вдосконалення набутих умінь, потребу в саморозвитку й самовираженні.

Для оцінювання рівня сформованості когнітивно-операційного компонента виокремлюємо такі показники: усвідомлення впливу інформаційно- комунікаційних технологій на розвиток суспільства і освіту зокрема, наявність системи знань психолого-педагогічних умов застосування ІКТ у професійній діяльності, володіння методикою відбору, оцінювання, використання сучасних інформаційних технологій в освітньому просторі початкової школи.

Показниками оцінювання регулятивно-рефлексивного компонента вважаємо: рівень рефлексивності; самокритичність, уміння здійснювати адекватну самооцінку; самоорганізацію особистої діяльності вчителя початкових класів, орієнтування на подальший саморозвиток.

Інформаційний компонент являє собою сукупність наступних показників: вміння визначати інформаційну потребу та предмет дослідження; вміння користуватися інформаційними ресурсами у професійній діяльності та повсякденному житті; знання юридичних, правових та економічних норм використання інформаційних ресурсів; вміння здійснювати пошук відомостей та використовувати для цього різні інформаційні джерела; вміння проводити критичний аналіз та оцінку повідомлень [2, с. 3 - 5].

Показниками оцінювання комп'ютерно-технологічного компонента є: знання теоретичних основ функціонування комп'ютерної техніки; знання основ збереження даних та вміння роботи з операційними системами; вміння використання офісних програм; знання основ гіпертекстової технології; вміння працювати в мережі Internet; вміння користування електронною поштою; вміння роботи з електронними довідниками і базами даних; вміння працювати із спеціалізованим програмним забезпеченням.

Висновок. Отже, за допомогою визначених компонент, критеріїв та показників можна визначити розвиток інформаційно-комунікаційних умінь учителів початої школи в системі післядипломної освіти. Подальші наші дослідження будуть спрямовані на розробку і впровадження моделі розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в практичній діяльності вчителів початкової школи.

Список використаної літератури

1. Адольф, В. А. Профессиональная компетентность современного учителя: монография / Красноярский Гос. университет / В. А. Адольф. - Красноярськ : КрГУ, 1998. - 286 с.

2. Баловсяк, Н. Х. Структура та зміст інформаційної компетентності майбутнього спеціаліста / Н. Х. Баловсяк // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова Серія № 2. Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. праць / Редкол. - К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова. - № 4 (11). - 2006. - С.3 - 5

3. Вишневський, П. Р. Удосконалення педагогічного управління навчальним процесом у вищому військовому навчальному закладі на основі інноваційних технологій: дис. ... кандидата пед. наук: 13.00.04 / Вишневський Петро Ростиславович. - Хмельницький, 2005. - 205 с.

4. Гальперин, П. Я. Формирование умственных действий // Хрестоматия по общей психологии. Психология мышления / Под ред. Ю. Б. Гипенрейтер, В. В. Петухова. - М., 1981. - С. 78 - 86

5. Гончаренко, С. У. Український педагогічний словник / Гончаренко С. У.; під ред. С. Головко. - К. : Либідь, 1997. - 374 с.

6. Гончарові, Н. Ю. Сетевое взаимодействие педагогов как средство формирования информационно-коммуникационной компетентности учителя в системе повышения квалификации: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / Гончарова Н. Ю. - Новокузнецк, 2009. - 24 с.;

7. Латышев, Л. К. Структура и содержание підготовки переводчиков в языковом вузе: Учебно-методическое пособие / Л. К. Латышев, В. И. Проворотов. - 2е изд., стереотипное - М. : НВИ - ТЕЗАУРУС, 2001. - 136 с.

8. Нікулочкіна, О. В. Розвиток інформаційної компетентності вчителя початкових класів у системі післядипломної освіти: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / О.В. Нікулочкіна - Запоріжжя, 2009. - 278 с. , с. 46

9. Пєтухова, Л. Є. Теоретико-методичні засади формування інформативних компетентностей майбутніх учителів початкових класів: дис. ... докт. пед. наук. / Л. Є. Пєтухова - Херсон, 2009. - 564 с.

10. Романишина, О. Я. Формування інформаційної культури у студентів коледжів технічного профілю.: Дис...канд.пед.наук: 13.00.04. / О. Я. Романишина. - Тернопіль, 2007. - 177с.

11. Сластенин, В. А. Педагогика : учеб. пособие для студ. высш. педагогич. учеб. заведений / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, Е. Н. Шиянов // под ред. В.А. Сластенина. - М. : Издательский центр «Академия», 2002. - 560 с.

12. Сучасний тлумачний словник української мови / за заг. ред. В. В. Дубічинського. - Х. : ВД «ШКОЛА», 2006. - 1008 с.

13. Урсова, О.В. Развивающий потенціал информационно-коммуникационных технологий в системе повышения квалификации учителей-предметников: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / Урсова Ольга Владимировна. - Великий Новгород, 2006 - 195 с.

14. Яцишин, О.М. Формування мотивації вивчення іноземної мови студентами економічних спеціальностей: дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Вінницький держ. педагогічний ун-т ім. Михайла Коцюбинського. -- Вінниця, 2004. -- 187с.

Анотація

У статті розглянуто питання про основні компоненти, критерії та показники розвитку інформаційно-комунікаційних умінь учителів початкової школи. Серед компонентів обрано: мотиваційно-ціннісний, когнітивно- операційний, регулятивно-рефлексивний, інформаційний. Для кожного компонента були обрані відповідні їм критерії та показники. Визначальними для предмету дослідження є компоненти: мотиваційно-ціннісний і інформаційний.

Ключові слова: учителі початкової школи, інформаційно-комунікаційні уміння, система післядипломної освіти, компоненти, критерії, показники.

Ключевые слова: учителя начальной школы, информационнокоммуникационные умения, система последипломного образования, компоненты, критерии, показатели.

Keywords: primary school teachers, information and communication skills, system of postgraduate education, components, criteria, indicators.