Критерії та показники сформованості соціальної компетентності майбутніх працівників органів внутрішніх справ та керівників основних підрозділів МВС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Критерії та показники сформованості соціальної компетентності майбутніх працівників органів внутрішніх справ та керівників основних підрозділів МВС

Олексій Михайлович Тогочинський

Анотації

У статті представлено діагностичний апарат, використання якого дозволить здійснити об'єктивний аналіз стану сформованості соціальної компетентності курсантів і слухачів вищих навчальних закладів МВС України. Критерії (комунікативний, політично-правовий, рольовий, рефлексивно-психологічний, професійний) відображають структурні компоненти соціальної компетентності. Показники розкривають основні ознаки критеріїв та передбачають можливість вимірювання з використанням відповідних методик, опитувальників, тестів

Ключові слова: критерії та показники, соціальна компетентність, працівники органів внутрішніх справ, курсанти, слухачі, професійна підготовка.

Тогочинский А.М. Критерии и показатели сформированности социальной компетентности будущих работников органов внутренних дел и руководителей основных подразделений МВД

В статье представлен диагностический аппарат, использование которого позволит осуществить объективный анализ сформированности социальной компетентности курсантов и слушателей высших учебных заведений МВД Украины. Критерии (коммуникативный, политически- правовой, ролевой, рефлексивно-психологический, профессиональный) отражают структурные компоненты социальной компетентности. Показатели раскрывают основные признаки критериев и предусматривают возможность измерения с использованием соответствующих методик, опросников, тестов.

Ключевые слова: критерии и показатели, социальная компетентность, работники органов внутренних дел, курсанты, слушатели, профессиональная подготовка.

TohochynsMy A. М. Criteria and indicators of formation of social competence of police officers and chiefs of major departments of the Ministry of Internal Affairs

This paper presents a diagnostic system, which will ensure the use of an objective analysis of the formation of social competence of students and students of higher educational establishments of Ukraine. Criteria (communicative, political- legal, role, reflective, psychological, professional) reflect the structural components of social competence.

Communicative criteria to diagnose the ability to establish and maintain the necessary contacts with other people are based on a set of knowledge and skills that ensure effective communication and the ability and skills of effective social interaction (ownership of the means of verbal and nonverbal communication, understanding the mechanisms of the process of communication). Political and legal awareness involves social functions as a citizen of his country, a member of society, a sustainable positive attitude towards their social responsibilities, awareness of public policy, acceptance or rejection of the state symbols of knowledge, the ability to match their interests with the interests of society; the ability of individuals to take responsibility and so on. Role criterion allows us to determine the individual's ability to solve everyday problems associated with role behavior or means of knowledge of role demands and role expectations that are presented to the media in the society of a social status; skills role behavior, focused on a particular social status. Reflexive psychological criterion serves to establish the person's knowledge and perceptions about themselves, awareness of their ethnic, gender, class, group membership, knowing your strengths and weaknesses, its opportunities and resources, understanding the reasons for their mistakes on the mechanisms of self-knowledge and skills they use practical psychological knowledge about themselves, acquired life experience, etc.; knowledge of the nature of psychological characteristics of marriage and family relations, the foundations of the pedagogical culture of parents related to child-rearing; knowledge of family education, methods and means of family education and ability to apply this knowledge; skills in carrying out domestic work. The professional criterion to set the level of readiness for vocational work: knowledge of business etiquette, fundamentals of planning a professional career, job search methods and move up the career ladder; knowledge of current legislation governing the rights of citizens in employment; skills of marketing and samomarketinhu looking for jobs and promotions, etc.; knowledge and skills, due to the nature and direction of the profession and related professional qualifications.

Indicators reveal the main features and criteria include ability to measure using appropriate methodologies, questionnaires, tests.

Keywords: criteria and indicators, social competence, law enforcement officers, cadets, students, professional training.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Вимірювання результативності педагогічних явищ, оцінювання ефективності, продуктивності інновацій є найбільш відповідальний етап кожного експериментального педагогічного дослідження. А питання пов'язане з тим, за якими критеріями проводиться оцінка досліджуваного педагогічного явища є чи не найскладнішою в будь-якому педагогічному дослідно-експериментальному дослідженні. Не виключенням є і діагностика стану сформованості соціальної компетентності працівника органів внутрішніх справ та керівника основних підрозділів МВС.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Визначення діагностичного апарату передбачає з'ясування критеріїв і показників, за якими можна дослідити стан сформованості соціальної компетентності майбутніх працівників органів внутрішніх справ та керівників основних підрозділів МВС.

Аналітичний аналіз наукових праць сучасних вітчизняних і зарубіжних дослідників проблем педагогіки і освіти (В. Луговий, В. Кондрух, Л. Кустов, Т. Ліхачов, Н. Ничкало, М. Струнін та ін.) дозволяє виділити спільні точки зору, пов'язані з використанням і тлумаченням поняття "критерій", а саме: а) включення в науковий ужиток поняття "критерій" є багатоаспектним; б) використання поняття "критерій" як ознаки, на підставі якої проводиться оцінка.

Загалом, в основі вибору і розробки критеріїв лежить процедура переведення педагогічних понять у емпіричні. Як пише О. Киверялг, переклад педагогічних понять і явищ в емпіричні показники є однією з найбільш складних і відповідальних процедур в дослідженні, бо від нього залежить достовірність отриманого наукового знання [1, с. 16-17]. Найтонші формалізовані інструменти і засоби дослідження дадуть помилкові результати при недостатній розробленості процесу перекладу теоретичних понять в емпіричні. На вибір емпіричних індикаторів впливає багато факторів, тому сам процес не піддається алгоритмізації. Емпірична інтерпретація, як пише професор А. Найн, залежить від складності об'єкта дослідження, обсягу накопичених наукових знань, ступеня розробленості процедур аналізу об'єкта і, нарешті, здібностей самого дослідника [2].

Говорячи про критерії та показники результативності педагогічної діяльності, підкреслимо, що, по суті, йдеться про визначення сукупності характеристик (якісних та/або кількісних), що дозволяють системно здійснити оцінку діяльності педагогічної системи (формування соціальної компетентності курсантів і слухачів у ВНЗ МВС України) з метою відстеження її ефективності. З цієї точки зору головним при їх визначенні є те, що такі характеристики повинні бути діагностично, вимірювані. Це дозволяє трансформувати критеріальну систему (перелік критеріїв) в сукупність дослідницьких засобів і технологій, що здійснюється в експериментальній дослідній діяльності на рівні діагностичної діяльності, що є її невід'ємною складовою.

Метою статті є оприлюднення логіки вибору та змісту критеріїв і показників для оцінювання стану сформованості соціальної компетентності курсантів і слухачів ВНЗ МВС.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Для узагальнення наявного досвіду визначення критеріїв і показників сформованості соціальної компетентності наведемо окремі, найбільш вдалі з нашої точки зору, приклади формування діагностичного апарату, що запропоновані зарубіжними та вітчизняними вченими.

Так, Н. Повесьма, спираючись на роботи В. Бєлікова, В. Загвязинского, Т. Климової та інших науковців, визначає критерій як якість, властивість досліджуваного об'єкта, яке дає можливість судити про його стан, рівні функціонування і розвитку, а показники - як характеристики, які найбільш повно розкривають сутність критерію. У зв'язку з цим вчена пропонує комплекс критеріїв і показників кожного компонента соціальної компетентності майбутніх фахівців залізничного транспорту. Зокрема, когнітивний компонент, на думку Н. Повесьми, визначають такі критерії як знання, соціальна перцепція (сприйняття), соціальна уява, емоційний інтелект. Поведінковий компонент можна діагностувати за допомогою уміння самоконтролю, комунікативних умінь та певних особистісних якостей. Мотиваційно-ціннісний компонент соціальної компетентності розкривають спрямованість особистості, ціннісні орієнтації, установки, потреби [3, с. 100].

В. Бочаров в основу критеріїв оцінки якості підготовки фахівців органів внутрішніх справ і формування його соціальної компетентності пропонує покласти методологію багатовимірного підходу, що дозволяє моделювати трирівневу структуру, що включає в себе: проектований рівень; реалізований рівень; досягнутий рівень [4]. З огляду на це, в якості критеріїв сформованості соціальної компетентності були обрані: ставлення випускників до соціокультурних цінностей, слідування гуманним принципам власної професійної діяльності; мотивація соціально цінних видів діяльності в умовах громадянського правового суспільства; стійкість образу "Я", системи моральних цінностей і поведінки; сформованість рефлексивних функцій і самоконтролю; здатність до побудови системи життєвих сенсів, цілей і планів; готовність до несення відповідальності за прийняті рішення та наслідки власної поведінки; усвідомлення своєї індивідуальності і потреба в самореалізації своїх здібностей у творчій діяльності; здатність до самостійного, незалежного, автономного способу думок; свідомий вибір сфери самореалізації та моделі способу життя; установка на безперервне оволодіння основами культури, науки, навичками життєдіяльності в інформаційному суспільстві; правова, естетична, валеологічна культура; володіння професійною майстерністю на рівні, що забезпечує конкурентоспроможність особистості в умовах жорсткого профорієнтаційного відбору в сучасному суспільстві; поглиблена спеціалізація особистості в обраній нею професійній сфері [4, с. 332].

Визначені В. Бочаровим критерії охоплюють досить широке коло різноманітних компонентів соціальної структури особистості майбутнього працівника органів внутрішніх справ. Однак, на нашу думку, такий критеріальний апарат є дещо громіздким і не відповідає такій вимозі, як простота діагностування.

У іншому дисертаційному дослідженні, присвяченому формуванню соціальної компетентності студентів педагогічного коледжу, О. Дємєнтьєва пропонує здійснювати діагностику формування зазначеної компетентності поетапно. При цьому використовувати критерії і показники, які характеризують прояви таких особистісних якостей: ініціативність (прагнення до ініціації), що пов'язана з пошуком нових шляхів для більш успішного вирішення професійних завдань, виходу за межі заданих умов, здатністю активізувати можливості освітнього середовища; поведінкова мобільність - вміння переносити способи вирішення професійних завдань з однієї ситуації на іншу; включатися в командну роботу, змінюючи рольова участь її учасників; відповідальність - прояв прагнення довести розпочату справу до кінцевого результату; вибір адекватного матеріалу для проведення соціальних акцій, а також для організації соціального партнерства і професійних співтовариств; толерантність - прояв терпимості майбутнього педагога до позицій інших, яке знаходить відображення при взаємодії з іншими студентами в соціально- освітніх проектах, соціальних практиках, перетворенні освітнього середовища [5, с. 13].

Запропонований О. Дємєнтьєвою підхід до формування критеріального апарату заслуговує на увагу. Однак залишається не зрозумілим, як дослідниця визначає рівень сформованості знань і вмінь, які є складниками соціальної компетентності.

Пошук підходів до визначення критеріїв і показників сформованості соціальної компетентності може бути здійснений шляхом аналізу різних варіантів використання рівневого підходу до оцінки особистісних якостей аналогічних компетентності, наприклад, таких як вихованість. Так, згідно висновків, зроблених білоруськими дослідниками Л. Шумською і Ж. Завадською [6] вихованість особистості, так само як і сформованість певної іншої якості, виявляється: по-перше, в стійких навичках поведінки, у вчинках, діях, у позиції особистості (практично-дієвий критерій). Отже, про вихованість особистості слід судити, перш за все, не за її словами, висловлюваннями, а за конкретними справами, діями, результатами діяльності; по-друге, у провідних мотивах поведінки - основних спонукачах вчинків, дій (мотиваційний критерій). Важливо знати не тільки, що робить (зробив) вихованець, а й чому він це робить: на переконання в необхідності вчинити так чи через острах покарання, корисливих прагнень, бажань сподобатися оточуючим; по-третє, в засвоєнні обсягу базових знань (інтелектуальний критерій), так як знання відіграють важливу роль у становленні особистості учня, у формуванні його стійких поглядів і переконань; по-четверте, в емоційних проявах (емоційний критерій), тобто важливо знати, яка реакція учнів на ті чи інші події, явища, які почуття при цьому виявляються: радість, захоплення, гордість за досягнення, успіхи колективу, товаришів, держави або байдужість і т.п.

Особливий інтерес для нас представляють виділені і розкриті Н. Кормягіною критерії сформованості соціальної компетентності: в соціально- політичній сфері: навички життя в сучасному суспільстві, громадянська позиція; у соціально-професійній сфері: навички проведення досліджень, прийняття рішень, проектне мислення, організаторські навички, навички абстрактного мислення; в комунікативній сфері: навички володіння усною комунікацією, міжособистісного спілкування, володіння іноземною мовою, інформаційними технологіями; в освітній галузі: професійна мобільність; у медичній галузі: ставлення до здоров'я, навички здорового способу життя, ставлення до сімейного життя, репродуктивна поведінка; в мотиваційній сфері - мотивація на успіх [7].

Нас зацікавило також дослідження І. Лєдньової. Для визначення результативності діяльності з формування соціальної компетентності курсантів у запропонованій вченою моделі були закладені, а потім і апробовані на практиці такі критерії і показники, як соціальна грамотність (широта, глибина, усвідомленість соціальної інформації і безпомилковість, швидкість, адекватність соціальних умінь і навичок); соціальна активність; соціальна мобільність [8, с. 95]. Однак, на нашу думку, такий підхід є дещо спрощеним. Зокрема є незрозумілим, як дослідниця визначає рівень сформованості комунікативного, політично-правового, а також рольового компонентів, які, за нашим переконанням, є важливою складовою соціальної компетентності.

Що стосується вітчизняного досвіду, то доводиться констатувати, що серед наявних наукових праць, виконаних в останні роки, досить не багато присвячено проблемі формування соціальної компетентності. З огляду на це, наведемо результати узагальнення наявних дисертаційних досліджень.

Так, у дослідженні Р. Скірко визначено компоненти соціальної компетентності майбутнього практичного психолога, а для визначення рівнів сформованості кожного з них розроблено відповідні критерії й показники. Зокрема критеріями сформованості когнітивного компонента є соціальний інтелект, соціальні знання; показниками - правильність розуміння соціальної поведінки, контексту й смислу спілкування, наявність, глибина та широта соціальних знань. Поведінковий компонент визначається критеріями соціального функціонування й соціального досвіду за такими показниками, як: комунікативні, перцептивні, експресивні, прогностичні, соціально-аналітичні, соціально-регулятивні; показники інтегрованості й повноти досвіду. Критеріями сформованості ціннісно-мотиваційного компонента є соціальні цінності й потреби, мотиваційні орієнтації в міжособистісних відносинах; їх показниками - усвідомленість, узгодженість, стійкість цінностей, потреб та орієнтацій [9, с. 16].

М. Докторович, відповідно до завдань дисертаційного дослідження, розробила критерії сформованості соціальної компетентності старшого підлітка: самовизначення (сформованість власного "Я"), ціннісні орієнтації, самостійність, соціальна активність, саморегуляція, інтелектуальна лабільність, синергічність. Крім того, на основі аналізу змісту соціальної компетентності дослідницею виділено низку параметрів визначених критеріїв. Кожний з них має три рівні розвитку, які характеризують вид мотивації (внутрішня чи зовнішня), стійкість, усвідомленість: оптимальний, адаптивний, індиферентний [10, с. 11]. Як бачимо, дослідниця оперує не загальноприйнятими у діагностиці поняттями "критерій" і "показник", а вводить поняття "параметр", який по суті є тотожним показнику.

Наведені приклади з позиціями вчених щодо визначення критеріально-діагностичного апарату мають свої недоліки і переваги. Однак нам імпонує підхід, відповідно до якого критерії повинні найбільш повно відображати сутність складного та багатоаспектного утворення, яким є соціальна компетентність, вбираючи в себе достатню сукупність її характеристик змісту. Крім того, обрані критерії мають чітко відображати сформованість кожного з компонентів соціальної компетентності, а також дозволяти отримання структурованої інформації про її стан.

Подібну позицію, яка нам імпонує, обрала І. Зарубінська. На думку дослідниці, критерії оцінювання соціальної компетентності студента вищого навчального закладу економічного профілю мають відображати взаємозв'язки між компонентами структурної моделі, динаміку досліджуваного явища і розкриватися у специфічних ознаках кожного структурного компонента (виділено нами) [11, с. 12].

Отже, представлені аналітичні матеріали щодо процедури вибору критеріального блоку для оцінки сформованості соціальної компетентності курсантів і слухачів ВНЗ МВС дозволяють зробити висновок, що критерії мають відображати структурні компоненти соціальної компетентності. З огляду на це у нашому дослідженні критеріями визначено:

комунікативний, який дозволяє діагностувати здатність встановлювати та підтримувати необхідні контакти з іншими людьми на основі сукупності знань та вмінь, що забезпечують ефективну комунікацію, а також уміння і навички ефективної соціальної взаємодії (володіння засобами вербальної і невербальної комунікації, механізмами взаєморозуміння у процесі спілкування);

політично-правовий, який передбачає усвідомлення соціальних функцій як громадянина своєї країни, члена суспільства, стійке позитивне ставлення до своїх громадських обов'язків, усвідомлення державної політики, її прийняття або неприйняття, знання символів держави, уміння співвідносити свої інтереси з інтересами суспільства; здатність особи брати на себе відповідальність тощо;

рольовий, який дозволяє з'ясувати здатність особистості розв'язувати життєві проблеми, пов'язані з рольовою поведінкою або її засобами, знання рольових вимог і рольових очікувань, що пред'являються в суспільстві до носіїв того чи іншого соціального статусу; навички рольової поведінки, орієнтованої на той чи інший соціальний статус;

рефлексивно-психологічний, який дозволяє встановити наявність знань та уявлень людини про себе, рівень усвідомлення своєї національної, статевої, станової, групової приналежності, знання своїх сильних і слабких сторін, своїх можливостей і ресурсів, розуміння причин своїх помилок, знання про механізми саморегуляції та вміння ними користуватися, практичні психологічні знання про себе, набуті в життєвому досвіді тощо; знання сутності

психологічних особливостей шлюбно-сімейних відносин, основ педагогічної культури батьків, пов'язаних з вихованням дітей; знання особливостей сімейно виховання, методів і засобів сімейного виховання та вміння застосовувати ці знання; навички у здійсненні домашньої праці;

професійний - дозволяє встановити рівень готовності до професійно-трудової діяльності: знання ділового етикету, основ планування професійної кар'єри, методів пошуку роботи і просування по кар'єрних сходах; знання чинного законодавства, що регулює права громадян у сфері зайнятості; вміння і навички проведення маркетингу та самомаркетінгу в пошуках роботи і просування по службі тощо; знання, вміння та навички, обумовлені характером і спрямованістю професії та пов'язані з професійною компетентністю.

Щодо показників, то у дослідженні ми виходили з того, що вони повинні розкривати основні ознаки критеріїв та передбачати найпростіші способи вимірювання з використанням недорогих і нескладних методик, опитувальників, тестів. З огляду на це, нами побудовано таблицю, у якій представлено критерії, а також їх основні показники.

Таблиця - Компоненти соціальної компетентності, критерії та показники її сформованості

Висновки

Отже, у статті представлено діагностичний апарат, використання якого дозволить здійснити об'єктивний аналіз стану сформованості соціальної компетентності курсантів і слухачів вищих навчальних закладів МВС України. Критерії (комунікативний, політично- правовий, рольовий, рефлексивно-психологічний, професійний) відображають структурні компоненти соціальної компетентності. Щодо показників, то вони розкривають основні ознаки критеріїв та передбачають можливість вимірювання з використанням відносно простих і нескладних методик, опитувальників, тестів. соціальний компетентність курсант

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Подальше дослідження окресленої проблеми полягає у з'ясуванні рівнів сформованості соціальної компетентності курсантів і слухачів вищих навчальних закладів МВС України.

Список використаної літератури

1. Кыверялг, А.А. Методы исследований в профессиональной педагогике / А.А. Кыверялг. - Таллинн: Валгус, 1980. - 334 с.

2. Найн, А.Я. Инновации в образовании: Монография / Найн Альберт Яковлевич. - Челябинск, 1995. - 288 с.

3. Повесьма, Н.В. Развитие социальной компетентности будущих специалистов железнодорожного транспорта в вузе: : дис. ... кандидата педагогических наук: 13.00.08 / Повесьма Наталья Вячеславовна; [Место защиты: Юж.-Ур. гос. ун-т] Челябинск, 2011. - 224 с.

4. Бочаров, В.М. Система формирования социальной компетентности специалиста органов внутренних дел в процессе профессиональной подготовки: дис. ... доктора педагогических наук: 13.00.08 / Бочаров Виталий Михайлович; [Место защиты: Ставроп. гос. ун-т], Ставрополь, 2005. - 395 с.

5. Дементьева, Е.Б. Формирование социальной компетентности студентов педагогического колледжа: дис. ... кандидата педагогических наук: 13.00.08 / Дементьева Елена Борисовна; [Место защиты: Рос. гос. пед. ун-т им. А.И. Герцена] Санкт-Петербург, 2012. - 214 с.

6. Шумская, Л.И. Основы воспитательной работы с учащейся молодежью: Учеб. Пособие / Шумская Л.И., Завадская Ж.Е.- Минск: Изд-во БГПУ им. М. Танка, 2000. - 100 с.

7. Кормягина, Н.Н. Формирование социальной компетентности студентов экономическо-управленческих специальностей: дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / Кормягина Наталья Николаевна. - Ярославль, 2007. - 200 с.

8. Леднева, И.В. Формирование социальной компетентности курсантов вуза МВД России: дис. ... кандидата педагогических наук: 13.00.02 / Леднева Ирина Владимировна; [Место защиты: Костром. гос. ун-т им. Н.А. Некрасова] Кострома, 2009. - 234 с.

9. Скірко, Р.Л. Формування соціальної компетентності майбутніх практичних психологів у процесі професійної підготовки: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Р.Л. Скірко; Класич. приват. ун-т. - Запоріжжя, 2010. - 20 с.

10. Докторович, М.О. Формування соціальної компетентності старшого підлітка з неповної сім'ї : Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.05 / М.О. Докторович; Ін-т пробл. виховання АПН України. - К., 2007. - 19 с.

11. Зарубінська, І. Б. Теоретико-методичні основи формування соціальної компетентності студентів вищих навчальних закладів економічного профілю: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / І. Б. Зарубінська; Ін-т вищ. освіти НАПН України. - К., 2011. - 36 с.

Размещено на Allbest.ru