Мистецькі аспекти в підготовці майбутнього вчителя технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мистецькі аспекти в підготовці майбутнього вчителя технологій

В.М. Бойчук

У статті розглядається проблема необхідності ґрунтовної художньо-графічної підготовки майбутніх учителів технологій, оскільки до змісту їхньої професійної підготовки мистецький компонент не вводився, а виняткова увага надавалася забезпеченню її індустріальної, інженерної спрямованості. Вказано, що причини такого підходу полягали у технократичному баченні суспільної ролі й суспільних функцій педагога-трудовика, згідно з яким він повинен бути насамперед виробничником з основами знань сучасної техніки. Досліджується історичний досвід використання мистецтва у розвитку педагогічної майстерності вчителя. Окреслюються нові підходи щодо фахової підготовки майбутнього вчителя технологій. Подано результати експериментальної перевірки застосування засобів інформаційно- комунікаційних технологій у підготовці майбутнього вчителя технологій пыд час науково- дослідної роботи.

В статье рассматривается проблема необходимости основательной художественнографической подготовки будущих учителей технологий, поскольку к содержанию их профессиональной подготовки художественный компонент не вводился, а исключительное внимание уделялось обеспечению ее индустриальной, инженерной направленности. Указано, что причины такого подхода заключались в технократическом видении общественной роли и общественных функций педагога-трудовика, согласно которому он должен быть прежде всего производственником с основами знаний современной техники. Исследуется исторический опыт использования искусства в развитии педагогического мастерства учителя. Определяются новые подходы к профессиональной подготовке будущего учителя технологии. Представлены результаты экспериментальной проверки применения средств информационнокоммуникационных технологий в подготовке будущего учителя технологий в ходе научноисследовательской работы. художній графічний вчитель педагогічний

Ключевые слова: художественно-графическая подготовка, искусство, учитель технологии, информационно-коммуникационные технологии.

Key words: art-graphic training, art, a teacher of technology, Information and Communications Technologies.

Постановка проблеми. Підготовка фахівців, які вирізняються не лише високою професійною компетентністю, а й сформованим методологічним мисленням, розвиненою загальною та професійною культурою, творчим підходом до самореалізації, завжди була актуальною в педагогічній освіті. Академік І.Зязюн зазначає, що для традиційної педагогіки характерні погляди, що базуються на управлінні, впливі, формуванні особистості. За такого підходу мета виховання - всебічний і гармонійний розвиток особистості [5, с. 14]. Мистецтво упродовж усієї історії людства успішно використовувалося в процесі формування особистості і становлення її індивідуальності та було важливим складником педагогіки, освітніх і виховних систем різних історичних епох. Мистецтву завжди відводилося одне з пріоритетних місць за силою впливу на особистісний розвиток людини.

В умовах глобальних процесів, бурхливого інформаційно-технологічного розвитку, пошуку прогностичних підходів до здійснення суспільного поступу, - стверджує Н. Нич- кало, - будь-яка людина, будь-який фахівець, позбавлений радості пізнання мистецтва, не може ефективно самореалізуватися й досягти істинного людського щастя [5, с. 12].

Сучасний розвиток суспільства, глобальні соціальні, технологічні та інформаційні зміни потребують нових підходів у підготовці фахівців усіх рівнів та сфер діяльності людини. Для підвищення якості освіти необхідно забезпечити суспільство професійно компетентними кадрами. У зв'язку з цим перед педагогічною наукою постає багато проблем, пов'язаних із професійною підготовкою фахівців вищої кваліфікації, здатних до самостійної, високоефективної, творчої діяльності [2, с. 164].

Аналіз останніх досліджень. На особливу роль мистецтва, художньої творчості в естетичному, моральному та трудовому вихованні молоді, формуванні творчої особистості вказують у своїх працях психологи і педагоги-дослідники, серед яких А. Аронов, І. Бех, Б. Брилін, Г. Васянович, І. Зязюн, М. Каган, О. Коберник, В. Мазепа, О. Мелік-Пашаєв, Л. Масол, Н. Ничкало, Л. Новак, Л. Оршанський, О. Отич, В. Радкевич, О. Рудницька, Г. Тарасенко, Я. Твердохлібова, О. Тищенко та інші. Проте в наявних працях не розкрито в повному обсязі роль учителя технологій у розвитку творчого мислення школярів і їхніх художньо-творчих здібностей. І хоча процес його підготовки досліджувався багатьма науковцями, серед яких Г. Альтшуллер, Р. Гуревич, Й. Гушелей, О. Коберник, М. Корець, В. Мадзігон, В. Моляко, Є. Мілерян, В. Сидоренко, В. Стешенко, Г. Терещук,Д. Тхоржевський, О. Щербак та інші, в їхніх працях розглядаються переважно питання технічної творчості майбутнього вчителя, його техніко-конструкторської діяльності, проведення занять. Наявні публікації про роль графіки як предмета пізнання та художньо- творчої діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів стосуються в основному підготовки майбутнього педагога-художника, а про роль художньо-графічної підготовки майбутнього вчителя технологій замовчується, лише в ґрунтовному докторському дослідженні Л.Оршанського [7] розкрито роль художньо-трудової підготовки у підготовці майбутнього вчителя трудового навчання.

Мета цієї статті - показати необхідність художньо-графічної підготовки майбутнього вчителя технологій у системі сучасної вітчизняної освіти, дослідження сутності творчої діяльності, художньо-графічної підготовки та визначення їх ролі в професійному становленні та художньо-творчої діяльності майбутніх учителів технологій в умовах постіндустріального суспільства.

Усі ці обставини потребують обґрунтованого вдосконалення професійної підготовки вчителя технологій, розвитку та формування його художньо-графічних умінь і навичок.

Виклад основного матеріалу. Проблема впливової сили мистецтва на людину не є чимось принципово новим для науки: про неї висловлювалися відомі мислителі минулого, вона неодноразово ставилась самим життям, її значущість підкріплювалася встановленими наукою фактами. Проте процеси швидких соціальних змін, що відбуваються нині у світі і нашій країні, змушують нас по-новому оцінювати питання соціальної ефективності мистецтва [3, с. 20].

О.Отич наголошує, що аналіз історичного досвіду використання мистецтва в розвитку педагогічної майстерності, творчості й педагогічного мистецтва вчителя дозволяє стверджувати, що викладання мистецьких дисциплін упродовж усієї історії розвитку педагогічної освіти було невід'ємним компонентом змісту його загальнопедагогічної підготовки й підпорядковувалося меті формування його педагогічної майстерності.

Починаючи від К.Ушинського, який наголошував на необхідності навчання майбутніх педагогів педагогічній рисовці, співу й виразному читанню, і особливо у 20-30-ті рр. XX ст, коли були введені до змісту загальнопедагогічної підготовки майбутніх вчителів мистецькі дисципліни, відбувся небувалий сплеск педагогічної творчості й з'явилися плеяда видатних творчих індивідуальностей, які залишили яскравий слід у педагогічній теорії і практиці (Макаренко, Мамонтов, Шацький, Фортунатов та ін.)

У 1918 р. на Раді діячів з підготовки викладацького складу було обговорено питання про введення обов'язкової мистецької освіти в учительських інститутах і викладання на всіх факультетах малювання, креслення, ліплення та музики. Завдання впровадження мистецтва до процесу професійної педагогічної підготовки вбачалися керівниками освіти у розвиткові у студентів художньо-загальноосвітньої компетентності та формуванні в них педагогічної і методичної майстерності.

Обґрунтовуючи необхідність впровадження мистецьких дисциплін до змісту зага- льнопедагогічної підготовки майбутніх вчителів, М Євсеєв пояснював це тим, що малювання сприяє розвиткові в них спостережливості, вміння інтенсивно напружувати увагу, ілюструвати теоретичний матеріал, відчувати форму і кольори, активно сприймати інформацію. [8, с. 37].

Спираючись на наукові праці О.Коберника, можна стверджувати, що трудова підготовка в сучасній загальноосвітній школі має бути гнучкою і пристосованою до технічних, економічних, соціальних потреб суспільства, спрямованою на те, щоб допомогти випускникам середніх навчальнихзакладів у професійному самовизначенні, оволодінні методами творчої діяльності в умовах ринкової економіки, де на зміну фактично ремісничому, тренувальному трудовому навчанню має прийти процес формування та розвитку творчої ініціативи, творчого пошуку. Трудова діяльність учнів має бути наповнена інтелектуальним змістом, уроки трудового навчання та технології створюватимуть реальні умови для реалізації індивідуальних можливостей особистості кожного учня.

Традиційна предметно-операційна система, за якою складалися програми з трудового навчання та була розроблена на її основі методика, вичерпали свої можливості в нових умовах реформування загальноосвітньої школи. Стає цілком очевидною невідповідність між традиційною методикою трудового навчання і потребами суспільного розвитку [6, с. 615].

Трудова підготовка в 10-11 класах загальноосвітньої школи представлена предметом “Технології”. Зміст цього предмета розроблений на рівні стандарту, який побудовано на основних положеннях проектної технології. Маємо два досконалих підручники, розроблених групою авторів під керівництвом професора О.Коберника, затверджених і рекомендованих Міністерством освіти і науки України в 2010-2011 роках, зміст яких переконливо доводить обов'язковість художньо-графічної підготовки майбутнього вчителя технологій.

Розвиток індустріального суспільства потребує від фахівців високого рівня технічного мислення, тоді як художнім та естетичним аспектам їхньої діяльності уваги приділялося недостатньо. Відомо, що в сучасних умовах освіта вчителя технологій переважно зосереджена на педагогічно-індустріальній, інноваційній, інформаційній та частково естетичній підготовках, хоча роль останньої, зокрема художньо-графічної, у підготовці вчителя технологій досліджена мало.

Усе це потребує нових підходів до методики трудового навчання, яка має на меті забезпечити підготовку учнів до трудової діяльності в різних сферах виробництва та домашньому господарстві, дати учням загальні відомості про основи виробництва, сучасну техніку, технології, процеси управління, основні групи професій та вимоги професій до людини; залучити учнів до творчо-інтелектуальних і технологічних робіт; сформувати навички розв'язання творчих практичних завдань [4, с. 5].

За результатами наших досліджень під керівництвом Н.Ничкало, переважна більшість студентів, що здобувають кваліфікацію вчителя технологій, мають здібності до художньої та педагогічної діяльності; якісне педагогічне управління процесом їхньої навчальної діяльності в поєднанні з художньо-пізнавальною творчою діяльністю має бути забезпечене доцільною за змістом методикою художнього навчання основ мистецтва графіки. Як свідчить власний досвід, заняття майбутніх вчителів технологій в художній студії і мистецьких гуртках навчального закладу значно підвищують пізнавальну, гносеологічну, виражальну та гедоністичну спрямованість індивіда, що позитивно впливає на розвиток ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя технологій у процесі його професійно-педагогічної підготовки. Опанування художньо-графічних умінь і навичок студентами потребує систематичної та кропіткої роботи, ефективність якої визначається перш за все професійною майстерністю педагога. Він повинен сам досконало володіти мистецтвом малюнка, досягненнями наук про людину, новими активними технологіями та мистецтвом навчання, високою педагогічною культурою, відчувати постійний потяг до творчості. Фахове мислення педагога повинно ґрунтуватися на проблемному підході до явищ, що досліджуються, оперативності, широті поглядів.

Проте, як свідчить педагогічна практика та результати проведених нами досліджень, майбутні вчителі технологій недостатньо підготовлені до ознайомлення учнів з художньо-графічними явищами, не зовсім чітко усвідомлюють значення та необхідність художньо-графічної підготовки; не користуються науково-методичною літературою; не вивчають дані питання в плані підвищення рівня освіти самостійно. Однією з основних причин цього є недостатня кількість дисциплін, які передбачають художньо-графічну підготовку, а також слабкий рівень сформованості художньо-графічних умінь і навичок самих педагогів та недосконала методична забезпеченість даного виду діяльності. Недоліки у дидактичній і частково в психологічній художньо-графічній підготовці майбутніх вчителів технологій, як було встановлено в процесі дослідження, обумовлені недостатнім рівнем їхньої підготовки у вищому навчальному закладі, а відтак, і усувати їх необхідно під час навчання в університеті. Це дозволило зробити висновок про необхідність переосмислення деяких аспектів у педагогічній вищій школі, викладання художньо-графічних дисциплін у підготовці майбутнього вчителя технологій, коректування навчальних планів і програм, проведення низки заходів щодо підвищення ефективності художньо-графічної підготовки майбутнього вчителя технологій.

У діяльності вищої школи У країни використовуються традиційні форми, методи, засоби художньої творчості студентів, а також здійснюється пошук нових, характерних для сучасних соціально-економічних умов розбудови незалежної самостійної держави, покликаних до життя проблемами національно-культурного, духовного відродження суспільства. Прерогативою часу стало впровадження нових підходів до підготовки вчителя технологій.

Р. Гуревич та М. Кадемія стверджують, що розвиток комп'ютерних технологій, особливо Інтернет-технологій, використання їх у всіх галузях економіки дало стрімкий імпульс розвитку всього людства. Відповідно це має місце і в освіті. Нині немає навчального закладу, в якому не використовуються комп'ютери, інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та Інтернет. Педагоги все частіше використовують нові технічні досягнення в освітній діяльності [1, с. 6].

Ґрунтуючись на цій ідеї, ми розробили та експериментально перевірили в процесі науково-дослідної роботи застосування засобів ІКТ у підготовці майбутнього вчителя технологій, що виявилось педагогічно ефективним. Проведені нами експерименти засвідчили, що доцільно в процесі художньо-графічної підготовки майбутнього вчителя технологій залучати ІКТ для творчого опанування студентами графічного мистецтва, формування розуміння психологічних основ зорового сприйняття, композиційного, графічного та образного мислення. Наведімо такий приклад. Нами були розроблені методичні рекомендації, що містили завдання з практичного кольорознавства, котрі виконувалися студентами у програмі CorelDRAW. Практичне оволодіння основами кольорознавства за допомогою ІКТ значно прискорило опанування студентами просторових властивостей кольору в середовищі, вони набули практичних навичок з підбору потрібного колориту та свідомого використання його в організації кольорового середовища. Зауважимо, що традиційна форма навчання кольоро- знавству потребувала б придбання фарб або дороговартісних кольорових розкладок тощо. Альтернативним було використання палітри кольорів та можливостей програми CorelDRAW. Оволодіння комп'ютерними технологіями є ґрунтовною частиною методичної системи навчання в процесі художньо-графічної підготовки студентів. Саме ці аспекти формують проблему художньо-графічної підготовки майбутніх учителів технологій і є базою для розвитку здатності особистості до професійної діяльності, дозволяє студенту професійно використовувати опановані комп'ютерні технології в педагогічній та художньо-творчій діяльності.

Актуальною бачимо проблему художньо-графічної підготовки майбутнього вчителя технологій, набуття ним необхідних навичок та відповідної мистецької підготовки: адже мистецтво виховання, як і мистецтво загалом, - зазначав К. Ушинський, - завжди “прагне до ідеалу, якого вічно намагається досягти і який цілком ніколи недосяжний: до ідеалу довершеної людини ” [9].

Високо оцінюючи педагогічний ефект мистецько-педагогічної підготовки майбутніх вчителів у 20-30 рр. XX ст., Б. Лихачов у своєму навчальному посібнику з педагогіки доводить необхідність повернення до цього цінного, але втраченого педагогічного досвіду практичного людинознавства, оскільки „чим глибше педагог будь-якої спеціальності зануриться до світу мистецтва та мистецтвознавства, тим ближче стане він до пізнання своїх учнів та оволодіння педагогічною майстерністю” [8, с.39]

Висновки

Формування креативної, духовної, культурної особистості завжди відбувалося під впливом мистецтва. Важливу роль відіграє у цьому художньо-графічна підготовка. Тому підготовка фахівця, здатного до продуктивної педагогічної і художньої діяльності, має стати одним із пріоритетних завдань сучасної технологічної освіти.

До змісту професійної підготовки майбутніх вчителів технології мистецький компонент не вводився, оскільки виняткова увага надавалася забезпеченню її індустріальної, інженерної спрямованості. Причини такого підходу полягали у технократичному баченні суспільної ролі й суспільних функцій педагога-трудовика, згідно з яким він повинен бути насамперед виробничником з основами знань сучасної техніки. Подібне розуміння стійко зберігається і до цього часу, у зв'язку з чим загальнокультурний розвиток вчителів технології помітно відстає від інших педагогів, а їхня творча індивідуальність нерідко має виключно технічну спрямованість.

Список літератури

1. Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю. Проектна діяльність в підготовці майбутніх педагогів / Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. - Вип. 34 / редкол.: І.А.Зязюн (голова) та ін. - Київ-Вінниця: ТОВ фірма “Планер”, 2013. - 503 с.

2. Жеревчук І.М. Творча активність як компонент фахової підготовки майбутнього вчителя музики / Педагогічна майстерність як система професійних і мистецьких компетентностей: зб. матеріалів VI мистецько-педагогічних читань пам'яті професора О.П. Рудницької. - Чернівці: Зелена Буковина, 2010. - 348 с.

3. Зязюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічної дії : Навчальний посібник для вчителів, аспірантів, студентів середніх та вищих навчальних закладів. - К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. - 302 с.

4. Методика проектного навчання на уроках обслуговуючої праці в 5 класі / Т. Кравченко, О. Коберник. - К.: Шк. Світ, 2006. - 200с.

5. Мистецтво у розвитку особистості: Монографія / За ред., передмова та післямова Н.Г. Ничкало. - Чернівці: Зелена Буковина, 2006. - 224 с.

6. Овечко О.В., Подоляк В.О. Педагогічні умови вивчення варіативного модуля “Технологія бісерного плетіння на дротяній основі” у старших класах/ Актуальні проблеми математики, фізики і технологічної освіти: Зб. наук. пр. - Вип. 8. - Вінниця: ФОП: “Данилюк В.Г.”, 2011 - 788 с.

7. Оршанський Л.В. Художньо-трудова підготовка майбутніх учителів трудового навчання: [монографія] / Леонід Володимирович Оршанський. - Дрогобич: Швидкодрук, 2008. - 278 с.

8. Отич О.М. Історичний досвід використання мистецтва у розвитку педагогічної майстерності вчителя / Педагогічна майстерність як система професійних і мистецьких компетентностей: зб. Матеріалів VI мистецько-педагогічних читань пам'яті професора О.П. Рудницької. - Чернівці: Зелена Буковина, 2010 - 348 с.

9. Ушинський К.Д. Людина як предмет виховання. Педагогічна антропологія. Том перший. Передмова // Твори: в 6 т. / К.Д. Ушинський. - К.: Рад. шк., 1952. - Т. 4. - 352 с.

Размещено на Allbest.ru