Впровадження інноваційних технологій в іншомовній підготовці фахівців права

Размещено на http://www.allbest.ru/

Впровадження інноваційних технологій в іншомовній підготовці фахівців права

Розглядаються сучасні тенденції розвитку інноваційних технологій в іншомовній підготовці фахівців права, перераховуються різні підходи до навчання іноземної мови студентів-юристів, описується досвід дистанційного навчання іноземних мов деяких європейських країн.

Прискорення науково-технічного і соціального прогресу, кризові політичні, економічні, демографічні, екологічні, та інші явища, що виникли у сучасному світі, неминуче позначаються на системі вищої освіти, загострюють протиріччя і труднощі в підготовці нового покоління фахівців. Традиційні засоби й методи викладання у вищій школі все частіше не спрацьовують. Освітня система України потребує серйозної модернізації, у тому числі - шляхом упровадження в навчальний процес вищих навчальних закладів інноваційних педагогічних технологій.

Мета статті. З огляду на вказане, вивчення сучасних тенденцій розвитку інноваційних технологій в іншомовній підготовці фахівців права видається актуальним.

Тенденції розвитку інноваційних технологій в іншомовній підготовці майбутніх юристів. Зміна політико-економічної ситуації в Україні в 90-і роки XX століття, зближення країни зі світовою спільнотою змінили й ставлення до іноземної мови як навчальної дисципліни. Так, основною метою її вивчення, наприклад, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів стало навчання іноземної мови як реального засобу спілкування між фахівцями різних країн, а також засобу, який дає можливість майбутнім юристам самостійно знайомитися з правовими актами та іншими документами мовою оригіналу. Розвиток усіх мовленнєвих навичок (читання, говоріння, письма, аудіювання) набув професійного характеру. Адекватність процесу навчання реальному процесу комунікації стала однією з методичних вимог до процесу професійно орієнтованого навчання юристів іноземної мови у подальші роки.

Опис комунікації з погляду культури мови, семантики, психології становить можливість урахування структурної складності й динамічності спілкування на основі функціонально-понятійного підходу (Шатилов С. Ф., 1994, с. 31-35). Цей підхід дозволяє створити модель діалогічного спілкування, комплексно сформувати його механізм, ураховуючи комунікативні потреби й змістовний бік висловлювань. Функціонально-понятійний підхід у навчанні спілкування іноземною мовою передбачає систематизацію й активізацію комунікативних намірів студентів, варіативне вживання лексико-граматичних засобів у типових ситуаціях спілкування на основі інформативно-пізнавальної, професійної й комунікативної мотивації. Він дозволяє використовувати мовний матеріал для вирішення більш творчих комунікативних завдань із мінімальною кількістю перекладних операцій та з меншою кількістю мовленнєвих помилок. Це має велике значення при професійно орієнтованому навчанні іноземної мови на юридичних факультетах, оскільки майбутній фахівець має навчитися дізнаватися й класифікувати явища культури, науки та інших сфер діяльності такою ж мірою, якою він дізнається про мовні факти.

Упровадження у викладання іноземної мови функціонально-понятійного підходу зближує його з тим напрямом, який отримав назву «Іноземна (англійська) мова зі спеціальною метою» (Language (English) for Specific Purposes - LSP)). Британські курси «Англійська зі спеціальною метою» мають багатий досвід і вважаються пріоритетними у сфері бізнесу, економіки та інформатики. Теорія й практика викладання іноземної мови зі спеціальною метою була продиктована потребами міжнародного спілкування й природною стратифікацією мовних одиниць залежно від сфери діяльності людини. Розробка програми LSP вимагає визначення професійної соціально-комунікативної позиції випускника немовного вищого навчального закладу, що становить набір комунікативних ролей конкретного фахівця при використанні ним своїх професійних обов'язків (Сура Н. А., 2012, с. 20-24).

Однією з переваг методики навчання LSP є адаптація навчальних програм під потреби конкретних груп студентів. При складанні програми LSP особливу увагу приділено текстовому матеріалу, який є мотивувальним чинником для тих, хто навчається. Добір матеріалу має відбуватися за участю фахівців, які мають освіту в тій сфері, для якої складено цю програму. Це дозволяє проаналізувати оригінальний матеріал, включений до курсу навчання іноземної мови зі спеціальною метою, з професійного погляду.

Сьогодні в багатьох країнах світу значного поширення набуло навчання іноземної мови за допомогою технічних засобів. Сучасна молодь краще сприймає навчальний матеріал на електронних носіях, аніж у друкованій формі. Крім того, застосування сучасних технологій забезпечує розвиток творчих здібностей майбутніх фахівців, що особливо важливо у зв'язку зі зростанням частки розумової праці та творчих рішень у всіх сферах професійної діяльності.

У зв'язку зі сказаним вище окремо слід згадати всесвітньо відому міжнародну конференцію «Educa» (International Conference on Technology Supported Learning and Training - англ.), яка, починаючи з 1994 року, щороку проходить у Берліні та є найбільшою глобальною конференцією з електронного навчання в галузі освіти та сфери послуг (the largest global e-learnig conference for thecorporate, education and public service sectors - англ.) і на якій традиційно значна увага приділяється технологіям та методикам вивчення іноземних мов (Educa- Publications). Наприклад, тільки у 2013 році на вказаній конференції проблемі вивчення іноземних мов було присвячено кілька доповідей: «Мобільні технології в навчанні англійської мови: ініціатива Об'єднаних Арабських Еміратів з iPad»; «Навчання й вивчення мов у світі 3D: створення Machinima (відео + комп'ютерні ігри) для вивчення мов»; «Як зробити навчання мов і математики важливим для студентів у професійних програмах»; «Метод «змішаного навчання» в навчанні іноземних мов: курс проектування та реалізації» та інші (Book of Abstracts, 2013). У 2012 році на заході взагалі функціонувала окрема секція, присвячена вивченню іноземних мов - «Вивчення мови для глобального світу (спілкування)» (Language Learning for the Global Interconnected World - англ.), де обговорювалися концепції віртуального навчального середовища, мобільного навчання, веб-квестів тощо (Book of Abstracts, 2013).

Розглядаючи питання сучасних інноваційних технологій іншомовної підготовки фахівців із права, неможливо оминути увагою дистанційне навчання. З метою виявлення можливостей дистанційної освіти у формуванні іншомовної професійної компетентності майбутніх юристів, є доцільним вивчення досвіду таких європейських країн, як Німеччина, Швейцарія, Іспанія та Румунія (Секрет І. В., 2011, с. 122-141). Дані країни є досить різними за рівнем економічного і технологічного розвитку, за адміністративно-політичним устроєм, особливостями організації вищої освіти та становищем вищих навчальних закладів у суспільстві. Вивчення шляхів подолання проблем при впровадженні дистанційної освіти та електронного навчання у даних країнах може сприяти розробці власної національної концепції дистанційної освіти фахівців із права.

Отже, згідно з останніми дослідженнями, виявлено певні особливості у впровадженні дистанційних форм навчання у практику роботи вищих навчальних закладів.

Так, у Федеративній республіці Німеччина становлення електронного навчання перебувало на різних стадіях свого розвитку та супроводжувалось як підвищеними сподіваннями, так і певними розчаруваннями. Фінансування проектів розвитку інформаційних технологій у вищій освіті дало потужний поштовх розвитку електронного навчання, але не є прямо пропорційним чинником його розвитку у вищих навчальних закладах. Інформаційні технології не знайшли швидкого позитивного відгуку з боку, перш за все, викладачів вищих навчальних закладів, а розробка змісту інформаційного забезпечення та його педагогічний супровід потребують подальших опрацювань. Так, у вивченні іноземної мови студентами-юристами, електронне навчання зайняло тверді позиції у самостійній роботі саме з підготовки до практичних занять, а Інтернет-ресурси широко використовуються як джерело інформації з профілю професійної підготовки. Віртуальні форми взаємодії учасників навчального процесу не отримали широкого розповсюдження в очній формі навчання, а друковані засоби передачі навчальної інформації залишилися на пріоритетних позиціях.

Наступною країною, чий досвід електронного навчання іноземним мовам було проаналізовано є Іспанія. Вона займає гідне положення в Європейській програмі впровадження електронного навчання завдяки створенню першого відкритого університету, однак залишається низка проблем, які потребують подальшого вирішення. Серед них: невизначеність термінологічного апарату; необхідність розробки методології електронного навчання на засадах його потенцій до реалізації принципів індивідуалізації та інтерактивності навчального процесу; потреба виокремити форми та способи реалізації електронного навчання, відмінні від традиційної методики ведення навчального процесу; необхідність перегляду ролі електронного навчання як допоміжного засобу надання інформації у межах традиційної парадигми навчання та викладання; стандартизація вимог і критеріїв оцінювання продуктів та результатів електронного навчання.

Для підвищення ефективності впровадження електронного навчання майбутніх фахівців із права у цій країні окреслюються наступні шляхи вирішення нагальних проблем впровадження електронного навчання у практику формування компетентностей у вищій професійній школі: забезпечення ширшого доступу до інформаційних технологій та мережі Інтернет; реалізація принципу індивідуалізації навчання; реалізація принципу гнучкості навчання; зменшення залежності від концепту інформації. Крім того, електронне навчання повинно полегшити вертикальну та горизонтальну комунікацію між усіма учасниками навчального процесу через створення товариств за інтересами, налагодження командної співпраці, щоб подолати межі аудиторій та університетів. Усі ці дії повинні узгоджуватися з індивідуалізованим розвитком навчального процесу. Однак деякі навчальні заклади продовжують відводити електронному навчанню допоміжну роль у традиційному консервативному стилі викладання, залишаючи без уваги його можливості у забезпеченні принципів індивідуалізації та інтерактивності навчального процесу. Крім того, слід відзначити, що залишається нерозв'язаною і потребує загальних зусиль для її вирішення проблема досягнення стандартів якості електронного навчання та запровадження критеріїв його оцінювання. При цьому спостерігається тенденція у правничих вищих навчальних закладах оцінювати електронне навчання за більш жорсткими критеріями, ніж традиційні форми організації навчального процесу.

У Швейцарії злиття ініціатив від вищих навчальних закладів та держави щодо впровадження електронного навчання у вищій юридичній освіті виявилося досить результативним у досягненні поставлених цілей та завдань. Досвід університетів вплинув на державні рішення щодо електронного навчання у контексті програм Швейцарського віртуального університету (SVC), а дані програми, у свою чергу, сприяли цілеспрямованому та системному впровадженню електронного навчання на юридичних факультетах вищих навчальних закладів країни (Swiss Virtual Campus). Усі університети набули компетентності у розробці та впровадженні електронного навчання, викладачі отримали необхідні знання про створення і реалізацію електронного навчання, а сприйняття студентами-юри- стами інтерактивних технологій електронного навчання значно поліпшилося. В усіх швейцарських університетах застосування електронного навчання сприяло розвитку навчального процесу згідно з вимогами Болонської конвенції.

Так, стратегія електронного навчання у Швейцарському віртуальному університеті та деяких інших університетах змінилася внаслідок програм Швейцарського віртуального університету на користь «змішаного навчання». Експерти електронного навчання, так само як і викладачі, очікують більшої продуктивності від суміші традиційного викладання та електронного навчання.

Поєднання електронного навчання з традиційними формами викладання іноземної мови надає можливість для запровадження нових сценаріїв викладання і навчання, які можуть бути реалізовані у традиційному навчанні. Через сучасні засоби впровадження електронного навчання відбувається зміщення акцентів з викладача, який відігравав центральну роль у навчальному процесі, на студента, який, за ідеєю Болонського процесу, повинен зайняти визначальну позицію у процесі здобуття професійної компетентності.

У Румунії впровадження електронного навчання носить інтенсивний характер, здійснюється на різних рівнях і часто незалежно один від одного. Сучасний стан застосування електронного навчання є наслідком тривалих зусиль, які реалізуються сьогодні у діяльності викладачів вищих навчальних закладів. Технічне забезпечення румунський вищих навчальних закладів потребує подальшого поліпшення, а те, що вже наявне, має бути пристосованим у всіх своїх потенціях до навчальних потреб студентів та діяльності викладачів. Досвід використання обмеженої кількості електронних ресурсів у навчальних цілях був досить успішним у діяльності віртуальних лабораторій, які задовольнили потреби, що виникали у процесі традиційної навчальної діяльності. Слід відмітити, що електронне навчання отримало найбільш широке застосування у практиці викладання таких дисциплін, як інформатика, інженерія, фізика та іноземні мови.

Широкомасштабні проекти створення цифрових і віртуальних бібліотек мали на меті велику цільову аудиторію і використання практично всіма представниками навчально-наукової спільноти. Що стосується впровадження віртуальних курсів і створення віртуального університету, то даний напрям потребує подальшого розвитку з урахуванням отриманого позитивного досвіду та з поєднанням зусиль різних груп академічного співтовариства. З огляду на організацію навчання доведено, що мдель віртуального університету з її особливою гнучкістю пропонує рівні можливості отримання освіти для усіх бажаючих, включаючи студентів з сільських районів, і може розглядатися як рішення проблеми перевантаження навчальних програм із підготовки фахівців. Міжнародне співробітництво також сприяє додатковій відкритості і, таким чином, підвищенню якості освіти.

Не всі викладачі та вищі навчальні заклади з однаковим ентузіазмом ставляться до впровадження електронного навчання, тому розширений доступ до інформації про переваги та недоліки навчання із застосуванням електронних ресурсів має стати рішенням у визначенні пріоритетів. Академічні гранти та винагороди є ефективним стимулом для інноваційного використання електронного навчання, однак критерії їх надання повинні бути визначені з урахуванням останніх досягнень у галузі педагогічних досліджень та принципів науково-педагогічної етики.

Аналіз досвіду вищих навчальних закладів перелічених країн Європи з проблем впровадження інноваційних технологій у викладання іноземних мов свідчить, що даний процес здійснювався такими паралельними шляхами:

1) Розробка інфраструктури та забезпечення доступу до інформаційних технологій. На першій стадії цього процесу надавався доступ до мережі Інтернет тільки у відведених місцях (бібліотеки, комп'ютерні зали), на другій стадії доступ до внутрішньої мережі університету та Інтернет забезпечувався у будь-який час та з будь-якого місця через персональний комп'ютер або ноутбук;

2) забезпечення аудиторій для вивчення іноземних мов необхідним інноваційним обладнанням, серед яких: комп'ютер, проектор, інтерактивна дошка, доступ до Інтернету та внутрішньої мережі університету;

3) створення віртуальних навчальних середовищ, за допомогою яких кожен студент-юрист має доступ до навчально-методичних матеріалів та правових актів іноземними мовами. Водночас розробляються плат форми дистанційного навчання як через окремі курси, так і комплексні навчальні програми для залучення більшої кількості студентів до навчання;

4) надання технічної допомоги студентам як нового напряму у діяльності навчальних закладів, що сприяло консолідації наявних інформаційних технологій та бібліотек. Допомога носить як технічний, так і навчальний характер і здійснюється із залученням студентів старших курсів;

5) навчання викладачів, технологічна та методична підтримка, являє собою суттєву проблему, яка полягає у тому, щоб розробити механізми залучення викладацького складу до ефективного використання засобів електронного навчання в аудиторіях та до викладання у віртуальному навчальному середовищі;

6) розробка цифрового змісту та навчальних ресурсів, які носять характер окремих інформаційних складових, що можуть використовуватися викладачами для розробки власного електронного навчально-методичного забезпечення дисциплін.

інноваційний право педагогічний

Висновки

інноваційний право педагогічний

Отже, аналіз сучасних інноваційних технологій в іншомовній підготовці фахівців права виявив такі тенденції розвитку: 1) значне й постійне зростання ролі комунікативної спрямованості навчання; 2) активне використання технічних засобів (як пристосованих спеціально для навчання, так і різноманітних гаджетів, опції яких стали використовуватися користувачами з метою навчання паралельно з основними функціями - зв'язку, фотографування, прослуховування музики тощо) і 3) зростання ролі студента як учасника навчального процесу.

Слід відзначити, що сучасні інноваційні технології навчання іноземної мови дозволяють не тільки розвивати розумові й творчі здібності майбутніх юристів, але й їх професійну спрямованість, а також формувати здібності іншомовного спілкування в конкретних професійних, ділових, наукових сферах і ситуаціях з урахуванням особливостей професійного мислення, при організації мотиваційно-спонукальної й орієнтаційно-дослідницької діяльності.

Література

1.Секрет І. В. Теоретичні та методичні основи формування іншомовної професійної компетентності студентів вищих технічних навчальних закладів в умовах дистанційної освіти : Дис. ... докт. педадог. наук: 13.00.04 / Секрет Ірина Володимирівна. - К., 2011. - 452 с.

2.Сура Н. А. Професійна іншомовна підготовка майбутніх фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій у технічних університетах: монографія / Н. А. Сура. - Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2012. - 300 с.

3.Шатилов С. Ф. Некоторые проблемы создания петербургского учебника иностранного (немецкого) языка на основе усовершенствованного варианта учебной программы : сб. материалов нач.-практ. конф. / С. Ф. Шатилов, Л. И. Агафонова. - СПб. 1994. - 223 с.

4.Book of Abstracts 2012. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://icwe-secretariat.com/onlme- educa/uploads/OEB-BoA2012-Example.pdf

Размещено на Allbest.ru