Організація дослідницької діяльності учнів у процесі навчання фізики як педагогічна проблема

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація дослідницької діяльності учнів у процесі навчання фізики як педагогічна проблема

Необхідність реформ у галузі освіти зумовлена системною трансформацією українського суспільства та інтеграційними процесами, що відбуваються у світі. Сучасні зміни в освіті безпосередньо пов'язані з глобалізацією, розвитком технологій, переходом до постіндустріального, інформаційного суспільства. За цих умов великого значення набуває не тільки генерування ідей, а й динамічна їх реалізація. Відповідно, зростає роль підготовки учнів до самостійної роботи, до проведення власних досліджень.

Сучасна концепція фізичної освіти ґрунтується на провідних ідеях, поглядах, теоріях як вітчизняних (П.С. Атаманчук, О.І. Бугайов, Г.Ф. Бушок, Б.Є. Будний, С.П. Величко, С.У. Гончаренко, А. Гуржій, Ю.О. Жук, Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, А.І. Павленко, В.Ф. Савченко, О.В. Сергєєв, М.І. Шут та ін.), так і зарубіжних науковців (Г.М. Голін, В.О. Ізвозчиков, С.Ю. Каменецький, В. В. Мултановський, В.Г. Разумовський, П.І. Самойленко, Д.Ш. Шодієв та ін.).

Основними джерелами отримання інформації для застосування ефективних методик залучення учнів до дослідницької діяльності є праці провідних українських та світових філософів, педагогів, психологів. Проблема формування в учнів дослідницьких умінь та навичок висвітлювалася в дисертаційних дослідженнях С.П. Величка, І.С. Войтовича, Ю.М. Галатюка, А.А. Давиденка, Ю.О. Жука, М.В. Остапчука та багатьох інших науковців, які зробили значний внесок у розвиток сучасної середньої освіти.

Вивчення психолого-педагогічної літератури дозволило встановити, що нинішній етап розвитку середньої освіти характеризується впровадженням у навчально-виховний процес діяльнісного підходу, який зміщує акценти педагогічного процесу від вузьких конкретних цілей (навчити учня складати електричне коло, знімати покази вимірювальних приладів та ін.) до широких педагогічних цілей - формувати науковий погляд на світ, морально та естетично виховувати дитину, формувати творчу особистість учня та ін.

Діяльнісний підхід у сучасних умовах навчання безпосередньо пов'язаний із особистісним підходом - послідовним ставленням педагога до вихованця як до особистості, як до самосвідомого відповідального суб'єкта власного розвитку і як до суб'єкта виховної взаємодії. Відповідно, особистісний та діяльнісний підходи спрямовані не лише на формування дослідницьких умінь учнів основної школи, а й на становлення учнів як особистостей.

Метою статті є аналіз педагогічних умов залучення учнів до дослідницької діяльності в процесі навчання фізики, а також висвітлення власного досвіду активного використання в навчальному процесі з фізики дослідницьких проектів.

Дослідницька діяльність є специфічною людською діяльністю, яка регулюється свідомістю й активністю особистості, спрямована на задоволення пізнавальних та інтелектуальних потреб. Продуктом дослідницької діяльності є нове знання, одержане відповідно до поставленої мети, у відповідності до об'єктивних законів і наявних обставин, які визначають реальність і досяжність мети. Специфіку та сутність цієї діяльності визначають вибір конкретних способів та засобів дій через постановку проблеми, вичленення об'єкта дослідження, проведення експерименту, опис і пояснення фактів, отриманих в експерименті, створення гіпотези (теорії), передбачення і перевірка отриманого знання [2].

О.І. Савенков, підкреслюючи, що у фундаменті дослідницької поведінки лежить психічна потреба в пошукової активності в умовах невизначеної ситуації, розглядає дослідницьку діяльність як особливий вид інтелектуально-творчої діяльності, породжуваний в результаті функціонування механізмів пошукової активності й будується на базі дослідної поведінки. Вона логічно включає в себе мотивувальні фактори дослідницької поведінки (пошукову активність) і механізми її здійснення [6, с. 315].

Метою дослідницької діяльності завжди є отримання нового знання про навколишній світ - у цьому її принципова відмінність від діяльності навчальної, просвітницько-пізнавальної: дослідження завжди передбачає виявлення якоїсь проблеми, якогось протиріччя, білої плями, які потребують вивчення й пояснення, тому вона починається з пізнавальної потреби, мотивації пошуку. Нове знання може мати як приватний, так і узагальнювальний характер. Це або закономірність, або знання про деталі, про їх місце в тій чи іншій закономірності [7, с. 19].

Організовуючи дослідницьку діяльність учнів у процесі навчання фізики, ми дотримуємось таких принципів:

• дослідницька діяльність не повинна бути примусовою;

• структура дослідницької діяльності учнів має бути наближеною до структури науково-дослідницької діяльності;

• зміст дослідження обов'язково повинен відповідати поставленій меті;

• до дослідницької діяльності учні мають залучатися систематично;

* дослідницька діяльність повинна мати двосторонній характер - наявність тісної взаємодії учителя та учнів на всіх етапах дослідницької діяльності, починаючи з постановки її цілі і закінчуючи оцінюванням досягнутих результатів та формулюванням висновків. При цьому необхідно дотримуватися розумного поєднання кількості інформації, яку надає вчитель, з тією кількістю інформації, яку учень здобуває самостійно і яка є основою інтелектуального зростання особистості.

Продумуючи тематику та зміст дослідницької діяльності (дослідницького проекту) учнів з фізики, ми дотримуємося таких умов: 1) проект має ґрунтуватися значною мірою на вже відомих учням знаннях та вміннях; 2) проект має містити суперечності між відомим та пошуковим - проблему; 3) проект має викликати цікавість до рішення, концентрувати увагу учня.

Процес дослідження носить як індивідуальний, так і груповий характер і відбувається за такою схемою: вибір теми та висунення гіпотези дослідження - складання плану роботи - визначення кола інформаційних джерел та літератури - знайомство з джерелами і складання на їх основі плану написання дослідження - відбір та оцінка фактів - обробка та систематизація зібраного матеріалу - проектування приладу (установки) для експериментальної перевірки висунутої гіпотези - підготовка приладу - етап проведення експериментів - обробка експериментальних даних - написання роботи (підготовка звіту) - рецензування роботи (у разі необхідності доопрацювання) - остаточне редагування та оформлення - захист роботи.

Після обрання теми дослідження та знайомства з основними вимогами до науково-дослідницьких робіт планується організація наукової діяльності кожного учня (учнівської групи в цілому) за розробленим алгоритмом.

Підготовчий етап дослідницької діяльності передбачає збирання й систематизацію наукових даних до теми дослідження. Це етап пошуку й консультацій. Учитель допомагає учням з вибором відповідної допоміжної літератури. Учні вивчають різні джерела інформації: довідники, енциклопедії, наукові й науково-популярні журнали, підручники, Інтернет- ресурси. Зібрані дані аналізуються самостійно або разом з учителем.

У науковому дослідженні учня найвагоміше місце має посісти безпосередньо дослідницька робота. Основна роль цього етапу полягає в розвитку логічного мислення, умінь інтелектуального проникнення в сутність досліджуваного явища, у пробудженні інтересу до науки, у залученні до пошукової роботи. На цьому етапі реалізуються експериментальні навички, формується культура експериментування. Роль учителя полягає в наданні допомоги в процесі планування роботи, у розробці наукового апарату дослідження, у проведенні власне експериментальної частини роботи, обробки результатів та формулюванні висновків.

Захист роботи відбувається на науково-практичному засіданні предметної секції в присутності учнів і предметного журі. Особлива увага надається експериментальній (практичній) частині роботи.

Алгоритм дослідницької діяльності учня (групи учнів) представлений на рис. 1.

Упродовж 2005-2014 рр. у навчально-виховний процес з фізики 7-11 класів загальноосвітніх шкіл Сумської області нами впроваджуються дослідницькі проекти. Так, упродовж вказаного періоду учнями була виконана доволі велика кількість дослідницьких проектів: «Дослідження властивостей плоского конденсатора», «Вивчення явища електролізу», «Використання оптичного клина в процесі вивчення оптичних явищ», «Вивчення явища дифракції світла за допомогою саморобного гоніометра», «Дослідження обертання площини поляризації в оптично-активних речовинах», «Дослідження обертання площини поляризації в магнітному полі», «Геологічна розвідка земної поверхні» та ін.

Рис. 1. Алгоритм дослідницької діяльності учнів

Як показав наш досвід, систематичне виконання учнями дослідницьких проектів сприяє більш усвідомленому та конкретному сприйняттю матеріалу, підвищує інтерес до фізики, розвиває допитливість, прищеплює цінні практичні вміння і навички. Ці завдання є ефективним засобом підвищення самостійності та ініціативи учнів, що сприятливо позначається на всій їх навчальної діяльності, викликає інтерес до дослідницької діяльності.

Однак, у процесі впровадження дослідницьких проектів з фізики у 7-11 класах ми стикнулися з низкою проблем, а саме: 1) намагання учнів (груп учнів), які залучені до дослідницької діяльності, всі проблеми вирішити з «одним заходом до мережі Інтернет»; 2) намагання учнів експериментальну частину дослідження замінити відеофайлом з You Tube з точним або максимально схожим відео експерименту; 3) відверте невміння працювати з друкованими джерелами інформації; 4) відсутність умінь працювати з бібліотечними каталогами, а іноді навіть страх іти до бібліотеки; 5) низький рівень, а іноді і відсутність, практичних вмінь володіння робочим інструментом (ножиці, молоток, зубило, плоско- та круглогубці і т.д.); 6) втрата інтересу до досліджуваної проблеми при роботі над довгостроковим проектом і т.д. Вказані недоліки властиві учням 7-11 класів, причому прослідковується тенденція в учнів зі збільшенням віку зменшувати власні зусилля щодо виконання дослідницької діяльності, знову ж таки за допомогою так званої «панацеї» - мережі Інтернет.

Вказані недоліки частково виправлялися або повністю усувалися, як показали наші роки роботи з учительськими та учнівськими колективами, з часом за умови систематичного залучення учнів до дослідницької діяльності.

У цілому ж досвід виконання учнями 7-11 класів дослідницьких проектів у процесі навчання фізики показав, що такий підхід сприяє більш глибокому засвоєнню навчального матеріалу, формуванню дослідницьких умінь та навичок, формує особисто значущу та обґрунтовану оцінку фізичного явища, події, дає орієнтир у життєвому виборі.

Анкетування серед учнів 7-11 класів, спостереження, а також бесіди з вчителями виявили зростання інтересу в учнів до фізики за умови систематичного залучення учнів до дослідницької діяльності.

Роль і значення дослідницької діяльності учнів у процесі навчання фізики в школі полягає в тому, що з їх допомогою значною мірою вирішуються проблеми формування суспільної свідомості в молодого покоління, якіснішого вивчення учнями основ фізичних процесів і явищ.

Отже, систематичне використання дослідницьких проектів у процесі навчання учнів фізики сприяє реалізації творчого потенціалу учнів, формуванню їх наукових поглядів і успішному засвоєнню фізики.

До перспектив подальших розвідок, на наш погляд, необхідно віднести питання залучення якомога більшої кількості учнів класу до дослідницької діяльності, а не тільки найкращих учнів, на яких учитель орієнтується для написання дослідницької роботи на конкурс МАН.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Зимняя И.А. Исследовательская работа как специфический вид человеческой деятельности / И. Зимняя, Е.А. Шашенкова. - Ижевск - Москва, 2001. - 123 с.

2. Гафітулін М.С. Проект «Дослідник». Методика організації дослідницької діяльності учнів / М.С. Гафітулін // Педагогічна техніка. -- № 3. - С. 21-26.

3. Даниленко Л.І. Модернізація навчального плану підвищення кваліфікації педагогічних працівників / Л.І. Даниленко // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2003. - № 1. - С. 10-11.

4. Ярошевский М.Г. Краткий психологический словарь / под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М. : Политиздат, 1985. - 431 с.

5. Ляшенко О.І. Диференціація як основоположний принцип шкільного навчання / О.І. Ляшенко // Педагогіка і психологія. Вісник АПН України : наук.-теорет. та інформ. журн. АПН України. - 2009. - № 1. - С. 40-45.

6. Савенков О.І. Психологічні основи дослідницького підходу до навчання / А.И. Савенков. - М. : Просвещение, 2006. - 434 c.

7. Тисько Л.А. Дослідницька діяльність учнів у загальноосвітній школі / Л.А. Тисько // Викладання історії та суспільнознавства у школі. -- № 4. - С. 14-22.

Размещено на Allbest.ru